Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Инсайдер UA
Инсайдер UA
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Инсайдер UA
Инсайдер UA
Храм поезії avatar

Храм поезії

Art
зв'язок @jessihalliwell
десятину на Храм: 4441111039661313
чат t.me/uapoets1
натхнення t.me/in_vino_vino
радіо t.me/virshoplitkarka
поетка t.me/buryanpoetry
конкурс t.me/uapoets2
радіо t.me/uapoets_music
творчість t.me/jessi_halliwell
TGlist rating
0
0
TypePublic
Verification
Not verified
Trust
Not trusted
LocationУкраїна
LanguageOther
Channel creation dateMay 21, 2022
Added to TGlist
Jul 14, 2023
Linked chat

Records

12.05.202523:59
1.1KSubscribers
31.10.202323:59
1212Citation index
09.03.202523:59
269Average views per post
20.08.202323:59
174Average views per ad post
06.04.202510:29
50.00%ER
14.08.202323:59
26.30%ERR

Popular posts Храм поезії

Reposted from:
PLAIDPOETRYEVENT avatar
PLAIDPOETRYEVENT
‼️УВАГА УВАГА УВАГА УВАГА ‼️

Цей пост - офіційне запрошення на літературно-музичний івент від PLAIDPOETRY

🤔Що варто знати?

Наш мегавибуховий, талановитий, чудовий та надуспішний

ЛАЙНАПИЩЕ

🤵Команда організаторів

- Бібліотекар
- Дездрімер
- Саміра
- Мурочка

👀Де, коли та як?

Дата: 11.05.25
Місце: Art Village
Адреса: вул. Набережно-Хрещатицька 39
Час: 17:30
Вхід: донат від 150 грн

✍️Записуватися тут: @plaidpoetrik

Приходьте, вечір буде моцний!
Чапить самотня чапля над водою,
Почапав невідомий галайда.
Відлунням очеретів у двобою
Сахнувся лунь за димкою п'янкою,
Обкурює димар давнішній дах.

Літа зозуля лічить надто точно,
Набуте враз намулом полягло.
Коваль кує та без перерви точить
Бажаючих почути сто пророчих,
І мовчазного жодного зеро.

А ліс мовчить, осіли лисенята.
Не виє пес, лиш ловить аромат
Натомість м'яса зрізаної м'яти.
Ведмідь тягає бороду зім'яту,
Втомившись від погоні задрімав.

Можливо, змила б сум травнева злива,
Потроху ріже обрій апельсин.
Вечірній плащ накине не примхлива
Верба, й по водам попливе молитва
За голосами пращурів – у сни.

10.05.2025, ЮІ
Сьогодні помер мій дядько Маслюк Віталій, брат моєї мами. Важко втрачати близьких. Світла пам'ять.


Мій Вітя пішов у вічність...
Лишив мені світле і затишне:
Спогади про дитинство
Та дзвінки, від яких надійно...
Він був трішки безладний,
Не любив ускладнювати,
Бо все має бути по-чесному:
Як зими чергуються з веснами.
Дядько був міцним і кремезним,
Маленькою уявляла, що він велетень,
Коли він, сміючись ховався за яблуню,
Грався зі мною у хованки. Мене не обманював:
Коли він казав, що я маленька, але дуже сильна –
Казав упевнено, я йому вірила щиро.
Садив мене на плечі, здавалося, вище хмар і снігу,
А влітку косив траву високу, щоб у садочку бігала.
Коли я була нареченою, то коровай величезний
Вітя разом з хрещеним за сотні кілометрів привезли.
Він міг не дзвонити півроку чи більше,
Але кожне "привіт, доця" у вуса ховав усміхнено.
Дядько був ниткою від мами до коріння та роду.
Тепер йому відболіло, він там, де вічний спокій.
Назавжди майже п'ятдесят вісім.
Мій Вітя пішов у вічність.

05.05.2025
@olesya13r
01.05.202513:04
Повнорядкова втеча

Між "потрібним" і "важливим" димна прірва стигне,
Ніж зі срібла жалить живо від порідних спину.
Від облудного театру руки ловлять п'яти,
Світ відлюднику, як ватра – лунко знов палати.

Квіти серця — під ногами. Боже, де я винен?
Вітер в'ється між словами, гожий – хрест нестиме.
В ці ґрунти чим більше сієш – менше назбираєш,
Всім годив, леліяв дії. Глушина безкрайня...

Враз доречно заховатись в ніжній тиші тайни,
Час до втечі: спрагла плаха, грішні миші грають:
Мрій гризуть жертовні карти – першу їжу куцих.
Мій тризýб любові вартий: брешуть – не діждуться.

Я втомився від нещирих, йду піском повз пальці,
Стяг втопив я, слід немилий, дух зісковз по капцях.
Змін жадаю — крик жорстоких на затишшя лісу,
Сліз немає — звикне спокій. Так, за тиждень, звісно.

Сан міняю на свободу, маски й шовк — додолу!
Сам до краю вчасно ходжу — враз пішов до волі!
Край кайдани віровбивців — небеса вітають,
Хай дістануть вірні лиця, не без нас, квіт Раю.

***
Зараз затишок знаходжу за залізним зáмком,
Фрази шляхти шок не створять – склав валізи знатно.
Все скляне розб'ється славно, хай луна несеться,
Це для них пап'є, забави. А для мене — серце...

@real_dobrutskiy

#добруцький
23.04.202520:07
Абрикосовим цвітом весняно мете,
Пританцьовують чоботи взуті.
Чимчикую в Сільпо по акційний Артек,
Щоб відчути себе у Гурзуфі.

Як пісок розсипається з вітром крупа.
На зупинці морозом побитій
Перехожий лежить, засмагати упав.
Червоніє кагор у торбині.

По дорозі затока, у вікнах герань,
Уявляю долину лаванди.
Подивився Артек, із полиці не брав —
Не курортно у квітні, сказав би.

Недочитаний тред закатає губу.
Остогидлі пейзажі на дачі
Нагадають мені — ти в Гурзуфі не був
І, напевне, його не побачиш.

12.04.2025 #вірші
#капця
Любі друзі, дорога родино, ми таки маємо файні новини! Вже вдруге команда LitSlamUA та "ОГОЛЕНІ" роблять спільний Літературний Слем в Одесі!

На всіх вас (і нас теж) чекає динамічна поетична подорож, до якої можуть долучитися всі охочі – як одесити, так і гості міста! Відбуватиметься це все за правилами Вищої Ліги від LitSlamUA – три хвилини на виступ, три тури змагання, одна перемога та море незабутніх вражень!

В рамках цієї події ми допомагаємо зібрати кошти для окремого батальйону 108 бригади ТрО, де служить наш друг, учасник слем-спільноти та поет Той Самий Письменний.


🕕 Коли: 17 травня 2025 року, 18:00

📌 Де: Бар "Вихід", вул. Ніни Строкатої 24, Одеса

Вхід:

Учасникам – 100 грн
Глядачам – 150 грн


Реєструйтеся, аби взяти участь, беріть усіх друзів із собою та пам'ятайте, що
ВСЕ БУДЕ СЛЕМ!
17.05.202507:25
Збірка Олександри Хопти побачить світ у нашому видавництві вже цього літа!
09.05.202520:05
«Під завалами можуть знаходитись діти»…
Та як це можливо в сучасному світі?!
Чи може хтось Землю на мить зупинити?!
Ми з донею зійдем на станції «Липень».

Бо більше не хочу брехати дитині:
«Ні! Ти не загинеш! І я не загину!
Так! Вибухи близько і чути їх сильно…
Тримай мене міцно і дихай повільно».

Волають машини, завмерли птахи,
Стискаються з жахом будинків дахи,
Чекають ударів бетон, цегла, плити
І діти…
Ти бачиш це, довбаний світе?!!!

Київ, 08.07.2024

@Ju_Li_Ya_poetry

#юлія_кірюхіна
Reposted from:
Легіт avatar
Легіт
11.05.202510:37
🎙️Весняна презентація літературного журналу «Легіт»

Ми вже відправили оригінал-макет журналу на друк, і з цієї нагоди запрошуємо вас на презентацію нашого четвертого друкованого випуску! Вона відбудеться в суботу, 17 травня, о 16:00 у Будинку Кіно (зал «Вавілон»). І цей захід буде по-справжньому особливим, адже в програмі:

• модерована бесіда із запрошеною гостею – поеткою Мариною Пономаренко;
• презентація нового випуску;
літературник за участі опублікованих у випуску авторів(ок).

🖇️ Обовʼязково заповніть форму, щоб зареєструватися. Будемо разом говорити про творчість і слухати вірші в затишній атмосфері київського культурного осередку.

Чекаємо на вас🤍

Ваш @lehit
20.04.202516:31
Марсове поле

Просто ще одна спроба не впасти
в Маріанську западину стресу.
Білі квіти до шкіри та пластир,
щоб загоїти тріщини-пастки.
Ця земля обіймає і хрестить
тільки тих, хто лягає під насип.

Спи не спи — ти є витоком течій.
Ляскіт — щоки пашіють під сонцем,
що коралями душить цей вечір.
І слова стали вмить недоречні.
Віри дайте хоча б кілька порцій,
щоб до столу подати малечі.

Поле Марса засіяне криком,
що в блідому мовчанні не вродить.
Осінь тане, та ми ще не зникли,
щоб з уламків — маленьких, великих —
будувати, мов бджоли, свободу
на осколках фальшивих реліквій.

Медом хочеться думку змастити:
от штовхай не штовхай — нам не впасти.
Геноцид, правдоцид, цикли, титри.
У імперії — голови гідри.
Підвіконня і свічка. Хліб з маслом.
Не забути ціну, йти у наступ.

© Олена Галунець

@virshoplitkarka 🇺🇦

🎙Декламує Сашко Негрич
Під ракетні дощі прокидається місто нескорене.
Дивоквітень спішить, біля згарищ пашіють черешні.
Та магнолії цвіт переносить у край нетутешній,
Де спокійний політ для пташок поміж лагідні промені.

Серед гулу сирен на Великдень збираються кошики.
Квітотіні дерев помережали стежку до дому.
Хай куди обере приземлитися дрон невідомо,
Майоріють меренги пасок і на свято запрошують.

І хоч глиняні сльози застигли на стінах потрісканих,
І по шкірі морозом крокують думки про минуле,
На життєвій дорозі далеко не все осягнули,
Тож іти між загрозливих злив залишається тільки-но.
Reposted from:
RaminaRa avatar
RaminaRa
03.05.202517:52
Травневий настрій!!!
ТРАВЕНЬ
Вітер холодом подмухав,
Злет пелюсток наче сніг,
Травень знає не послухах,
Це в природи такий збій.

— Мамо, глянь, кульбаби жовті,
Промінь сонця спати ліг?
Бджоли будять — хоботочки
Почали медовий збір.

Джміль кошлатий спір затіяв:
— Мамо, він неначе дід,
Все бубнить, чи мало квітів?
Жовтий килим в трави ліг.

— Доню, всі спішать набрати
Дива божого — це ж дар!
Ми зберемо в кошик також,
Мед зготуємо у чай.

Жовтий колір, жовтий настрій,
Тепло в серці, щастя мить.
Придивись, там жовтий заєць
У кульбабі, доню, спить...
02.05,2025
фото з Pinterest.
18.04.202517:04
(...)
я — мішень.
я — мішень.
порцелянова, біла.
вимита нині уранці до найдрібнішого клаптика тіла.
вбрана нині уранці в усе празникове:
кеди улюблені, сукня в квітки, кольорова.
тонке пальтечко на гострі знедавна плечі.
я — мішень.
я — мішень.
мені личать красиві речі.
паспорт в лівій кишені, фото родини — у правій.
парфуми уже скінчились. та я м’ятою доприправлю
посивіле своє волосся, перешерхлу весняну шкіру.
я — мішень,
а мішені не плачуть. і не скаржаться на зневіру.
і не скаржаться, власне, зовсім.
і нікому не дорікають.
ні тоді, як сидять у льосі.
ні тоді, коли їм «прилітає».
я — мішень.
коли небо горить і блідне,
я — мішень.
я стаю у чергу
за смертю
або за хлібом.

Катерина Міхаліцина
15.05.202520:02
***
Народи мені брата, щоби він мене захистив,
щоби він мене був захищав кожен раз, коли було слід -
жінка просить. Земля їй мовчить у відповдь. Золоті в
саду пагони цьогорічні, родючі; та кожен плід,
ніби камінь, звисає загрозливо з довгих віт.

Дай мені покривало від пильних ласих чужих очей,
щоб небажана під ним мене не сягнула жодна чужа рука.
Заховай мене в сяйво зблисків своїх і в прозору блакить тіней -
жінка каже. Ріка попри неї тихо собі тече,
але ні – не сховає живою її ріка.

Жінка дивиться в небо й говорить – поруш цей плин,
у якому за літом йде осінь, й тоді зима,
й час свій мають і квіти руж, і трава полин,
й своє місце є слушне для кожного звіра, всіх бадилин,
лиш для мене свобідного місця ніде нема.

Але небо відповідає – Сама, сама.

Катерина Бабкіна

#бабкіна
Любі друзі, дорога родино, ми таки маємо файні новини! Вже вдруге команда LitSlamUA та "ОГОЛЕНІ" роблять спільний Літературний Слем в Одесі!

На всіх вас (і нас теж) чекає динамічна поетична подорож, до якої можуть долучитися всі охочі – як одесити, так і гості міста! Відбуватиметься це все за правилами Вищої Ліги від LitSlamUA – три хвилини на виступ, три тури змагання, одна перемога та море незабутніх вражень!

В рамках цієї події ми допомагаємо зібрати кошти для окремого батальйону 108 бригади ТрО, де служить наш друг, учасник слем-спільноти та поет Той Самий Письменний.


🕕 Коли: 17 травня 2025 року, 18:00

📌 Де: Бар "Вихід", вул. Ніни Строкатої 24, Одеса

Вхід:

Учасникам – 100 грн
Глядачам – 150 грн


Реєструйтеся, аби взяти участь, беріть усіх друзів із собою та пам'ятайте, що
ВСЕ БУДЕ СЛЕМ!
Log in to unlock more functionality.