Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
RaminaRa avatar

RaminaRa

На цьому каналі я ділюся своїми віршами, малюнками і роздумами... 👍
TGlist rating
0
0
TypePublic
Verification
Not verified
Trust
Not trusted
Location
LanguageOther
Channel creation dateAug 06, 2023
Added to TGlist
Sep 18, 2023
Linked chat

Records

08.03.202523:59
50Subscribers
05.03.202523:59
200Citation index
07.04.202523:59
101Average views per post
24.04.202507:54
0Average views per ad post
20.03.202520:25
64.71%ER
07.04.202523:59
214.89%ERR

Popular posts RaminaRa

24.03.202514:46
РОНДЕЛЬ-ЗГАДКА
Зринають спільні дні та ночі,
Пісок солоний, шепіт хвиль.
Піонів запах, чайок крик.
В бокал з вином упали зорі.

Цілунків смак й грудей дівочих,
Притихло море — повний штиль.
Зринають спільні дні та ночі,
Пісок солоний, чайок крик.

В розлуки з часом стрілки гострі
Зітруть обличчя, лишать щем.
В куточку серця пульсом вен
Піони квітнуть — сни пророчі:
Зринають спільні дні та ночі...

24.03,2025
07.04.202506:41
КРИНИЦЯ
В дитинстві, пам'ятаю, заглядала у криницю,
Казала тоді мама, як захочу, то побачу,
В ній зорі, що ховаються на дні, аби спочити:
Під ранок відновити треба бляклість, усі втрати
#світлом_                 
Вбирали прохолоду - випадає вона в росах,
Мов шелести бринить і віддзеркалює у душу
Чарівність всього світу, а ночами, коли повня,
Пірнає із цямрини, за водою, відчайдуха
#місяць_
У полудень спекотний, аж із дна мені всміхався,
Ловила у цебро, та він виплескувався сріблом:
Долоні, наче рибка, лоскотав і поміж пальці
Розбризкувався сміхом, Капітошками в чарівне
#літо_
Фільтрована землею, з неповторним її смаком,
Холодна, кришталева, навіть зводило всі зуби.
Надпивши із відра, це як уклін, а чи посвята,
У "лицарі"селянської босоти. Як забути!?.
#скільки_
Роки всі промайнули непомітно, я ж невтомно,
Плекаю своїм серцем усе зібране до крихти.
Колодязь з добротою не міліє. Неповторність,
Миттєвості з любов'ю на деревах прищепила
#квітнуть_
#вічно_
Травень 2024 р.
06.04.202512:21
Фінальний вірш написаний на поетичний конкурс Зима близько.
Завдання: Написати ліро-епос за назвами книг Д. Мартіна.
ЛЕГЕНДА
Коли зійшлися в битві лід з вогнем,
Кришились скелі, пролилися ріки крові.
Земля чорніла від круків — бенкет
Триває вічність, а кістки зотліли в порох.

Лиш сніг колючий, наче сто ножів,
Вітри зими ганяють по чужій планеті.
Доносить ехо відгомін та спів,
Що будить привидів, та спогади роздерті.

Садок, під вишнею накритий стіл
І голос рідний, від якого тане серце.
Летять пелюстки білі, захотів
Вітрисько запах уловити на планеті мерзлій.

Серед братів він звався вітром змін:
Зібрав льодову армію та вірних друзів.
На штурм пригноблений народ повів,
Щоб мертвий край розцвів, за шелест хвиль, за кручі.

У стиглу землю кидали зерно:
Любов, надію й віру, засівали зміни.
Жорстоку владу змило аж на дно
Глибоких урвищ. Клімат відновився, різний.

Пейзажі сонячні й багато літ
Світанки змінюють чарівні, теплі ночі.
Вітри несуть пелюсток пінний цвіт,
Співа дідусь онучці цю легенду вкотре.

Сказання чути у піснях братів,
Такий знайомий підвишневий спів...

Малюнон з Pinterest.
Log in to unlock more functionality.