Марина_txt
Тому що тут не банять
TGlist rating
0
0
TypePublic
Verification
Not verifiedTrust
Not trustedLocation
LanguageOther
Channel creation dateAug 22, 2023
Added to TGlist
Dec 02, 2023Linked chat
Latest posts in group "Марина_txt"
13.05.202514:47
показую гарний вірш Іри Сажинської. Іра - поетка, ілюстраторка, дуже яскрава людина. ось тут більше про неї https://uadd.me/sazha
ходжу в цей дім де голос перестояв
де все що маю розділю на сто я
де про кінцуґі завжди все розбите
котяча шубка й мурашина зграя
кухонний стіл на помежівʼї з раєм
де не жила але хотіла б жити
де книги всі зачитані й поснулі
де прикидався привидом бернуллі
де ніч спитає з гостя наперед
тут все таке що риєшся в минулім
а в ньому всі кого не впізнаю
у ньому дощ горобчик теорема
і чорна хустка зібгана уся бо
я памʼятаю над тобою сяйво
застиглу кров яка червоний мак
митці не так порівнюють зазвичай
та хочу я щоб ти для мене вивчив
цю глупу ніч вона така німа
що памʼять снів? загусле молоко та
циганська голка нею не вколоти
ні мертву рибку ні ожилу птичку
тут буде бог. а поки так як є і
ліхтар розбитий не розпізнає
мого обличчя
(с) Ірина Сажинська
ходжу в цей дім де голос перестояв
де все що маю розділю на сто я
де про кінцуґі завжди все розбите
котяча шубка й мурашина зграя
кухонний стіл на помежівʼї з раєм
де не жила але хотіла б жити
де книги всі зачитані й поснулі
де прикидався привидом бернуллі
де ніч спитає з гостя наперед
тут все таке що риєшся в минулім
а в ньому всі кого не впізнаю
у ньому дощ горобчик теорема
і чорна хустка зібгана уся бо
я памʼятаю над тобою сяйво
застиглу кров яка червоний мак
митці не так порівнюють зазвичай
та хочу я щоб ти для мене вивчив
цю глупу ніч вона така німа
що памʼять снів? загусле молоко та
циганська голка нею не вколоти
ні мертву рибку ні ожилу птичку
тут буде бог. а поки так як є і
ліхтар розбитий не розпізнає
мого обличчя
(с) Ірина Сажинська
09.05.202511:28
Травневий текст від Андруховича:
Травень є травень. І ми неповторно живі,
й наші сади мов ліси з непролазною тінню.
Скільки тепла подаровано цьому камінню,
світла — цим вікнам, підземного тління —
траві?
Скільки увімкнуто в нас кольорових вогнів?
Травня несем на собі неспокійну відзнаку:
тут, між великістю каменя й малістю злаку,
чи не обернеться милість природи на гнів?
Скільки на наших очах облетіло кульбаб?
Що залишається — стебел пусте безголів’я?
Мислячих стебел розкішно-густе пустослів’я?
Стежмо за вітром, і промінь — мов поданий трап.
Кров переміниться. Цвіт на каштанах мине.
Ми поспішаємо жити, немов після мору.
Може, у тім і спасіння — пізнати цю пору,
ніби останнє цвітіння. Єдине. Одне.
(с) Юрій Андрухович
Травень є травень. І ми неповторно живі,
й наші сади мов ліси з непролазною тінню.
Скільки тепла подаровано цьому камінню,
світла — цим вікнам, підземного тління —
траві?
Скільки увімкнуто в нас кольорових вогнів?
Травня несем на собі неспокійну відзнаку:
тут, між великістю каменя й малістю злаку,
чи не обернеться милість природи на гнів?
Скільки на наших очах облетіло кульбаб?
Що залишається — стебел пусте безголів’я?
Мислячих стебел розкішно-густе пустослів’я?
Стежмо за вітром, і промінь — мов поданий трап.
Кров переміниться. Цвіт на каштанах мине.
Ми поспішаємо жити, немов після мору.
Може, у тім і спасіння — пізнати цю пору,
ніби останнє цвітіння. Єдине. Одне.
(с) Юрій Андрухович
08.05.202512:53
І ось вірш Дмитра Лазуткіна, що є в цій книжці:
ROLLING STONES
(paint it black)
за що ми воюємо?
ясна річ за що
за свої будинки з дитячими малюнками на стінах
за тих кого любимо і за те у що віримо
за спокій спальних районів і за тихий сон найрідніших людей
якось ввечері
під час телефонної розмови
вона сказала:
знаєш
я б хотіла тут залишитися
тут соціальні гарантії і виплати
впевненість у завтрашньому дні
до того ж у мене був час подумати
і я вирішила що не маю обмежувати свою особисту свободу безкінечним очікуванням
я прагну бути відкритою світу хочу перетворюватися проявлятися розкриватися
тобто ти не повернешся?
я ще не вирішила
а діти?
вони підуть у німецьку школу вчитимуть мову
наступного дня він попросив командира
відправити його на промку – щоб поближче до пекла
але отримав відмову
тоді вирішив кинути все й повернутися у своє рідне місто
втім із цим було ще складніше
якщо тобі навіть не дають шансу красиво померти -
як жити далі?
сира осінь зривала шкіру з териконів
він заварив собі кави
увімкнув ролінг стоунз
хороша музика для такого моменту
подумав він і пофарбував усе в чорне
згадав пацана з житомира який так хотів потрапити в нашу бригаду
і втратив руку в перший день штурму
згадав мехвода який вивозив поранених посеред білого дня
три контузії десятки врятованих життів погляд голодного вовка
за що ми воюємо?
за черги на польському кордоні? за стійкість європейської демократії?
за лють генералів? за віру загиблих? за хрипіння у наших легенях?
за себе
за нього
за них
ранок човгає у брудних черевиках
перебинтований ландшафт випалює очі…
і крізь імлу він починає шепотіти:
як же я хочу пірнати у теплу глибину
купатися голим у безмежному океані
як же я хочу нарешті дійти до себе!
як же я хочу нарешті пізнати своє справжнє призначення!
як же я хочу як же я хочу -
проявитися розкритися засяяти зсередини!..
що ти почуєш в глухому куті?
з ким ти ночуєш на цій висоті?
чорна земля на моєму взутті
чорна петля на чиємусь житті
чорний лелека літає вночі
буду мовчати
ти також мовчи
(с) Дмитро Лазуткін
ROLLING STONES
(paint it black)
за що ми воюємо?
ясна річ за що
за свої будинки з дитячими малюнками на стінах
за тих кого любимо і за те у що віримо
за спокій спальних районів і за тихий сон найрідніших людей
якось ввечері
під час телефонної розмови
вона сказала:
знаєш
я б хотіла тут залишитися
тут соціальні гарантії і виплати
впевненість у завтрашньому дні
до того ж у мене був час подумати
і я вирішила що не маю обмежувати свою особисту свободу безкінечним очікуванням
я прагну бути відкритою світу хочу перетворюватися проявлятися розкриватися
тобто ти не повернешся?
я ще не вирішила
а діти?
вони підуть у німецьку школу вчитимуть мову
наступного дня він попросив командира
відправити його на промку – щоб поближче до пекла
але отримав відмову
тоді вирішив кинути все й повернутися у своє рідне місто
втім із цим було ще складніше
якщо тобі навіть не дають шансу красиво померти -
як жити далі?
сира осінь зривала шкіру з териконів
він заварив собі кави
увімкнув ролінг стоунз
хороша музика для такого моменту
подумав він і пофарбував усе в чорне
згадав пацана з житомира який так хотів потрапити в нашу бригаду
і втратив руку в перший день штурму
згадав мехвода який вивозив поранених посеред білого дня
три контузії десятки врятованих життів погляд голодного вовка
за що ми воюємо?
за черги на польському кордоні? за стійкість європейської демократії?
за лють генералів? за віру загиблих? за хрипіння у наших легенях?
за себе
за нього
за них
ранок човгає у брудних черевиках
перебинтований ландшафт випалює очі…
і крізь імлу він починає шепотіти:
як же я хочу пірнати у теплу глибину
купатися голим у безмежному океані
як же я хочу нарешті дійти до себе!
як же я хочу нарешті пізнати своє справжнє призначення!
як же я хочу як же я хочу -
проявитися розкритися засяяти зсередини!..
що ти почуєш в глухому куті?
з ким ти ночуєш на цій висоті?
чорна земля на моєму взутті
чорна петля на чиємусь житті
чорний лелека літає вночі
буду мовчати
ти також мовчи
(с) Дмитро Лазуткін
08.05.202512:50
Недавно отримали уже бозна коли передзамовлену збірку поезій #фронтмени. Це антологія військової поезії. Тут зібрані вірші дуже хороших авторів і авторок. Ось перелік: Миколай Кулініч, Валерій Пузік, Ігор Мітров, Олена Герасим’юк, Дмитро Лазуткін, Артем Палежака, Артем Антонюк, Олексій Івакін, Олександр Кудь, Федір Рудий, Антон Полунін, Мальва Кржанівська, Єлизавета Жарікова, Єва Тур, Наталка Тарковська, Павло Вишебаба, Anatoliy Anatoliy, Павло Матюша, Влад Петраш, Ігор Сагайдак, Брат Данте, Ігор Мисяк, Ірма Петрова, Антон Лубій, Микола Леонович, Ілля Чернілевський, Артем Нагайченко, Борис Гуменюк.
https://books333.com.ua/product/frontmeny/ - тут можна погортати або купити.
https://books333.com.ua/product/frontmeny/ - тут можна погортати або купити.
06.05.202508:53
Я вже похвалилася у всіх соцмережах, але ще й тут розкажу. На сайті Видавництва Старого Лева вже є інфа про мою другу книжку віршів. Я дуже радію.
Книжка називатиметься "Путівник по урвищу й околицях". Придумувала я цю назву довго, в мене були всякі варіанти, але ця зрештою перемогла. Ну і я вже змирилася з тим, що лаконічність і мінімалізм - то не про мене :)
Роздивитися книжку можна тут https://starylev.com.ua/knyga-putivnyk-po-urvyshhu-y-okolycyax
Книжка називатиметься "Путівник по урвищу й околицях". Придумувала я цю назву довго, в мене були всякі варіанти, але ця зрештою перемогла. Ну і я вже змирилася з тим, що лаконічність і мінімалізм - то не про мене :)
Роздивитися книжку можна тут https://starylev.com.ua/knyga-putivnyk-po-urvyshhu-y-okolycyax
21.04.202507:28
Кажуть, королеву Єлизавету ІІ
Бачили сьогодні зранку
Поблизу місця недавнього прильоту
Того, що біля магазину квітів
Єлизавета ІІ була в ясно-рожевому пальто
І капелюшку
І золотистих кросівках
Трималася по-королівськи рівно
На фоні вигорілої п'ятиповерхівки
"Your majesty, що ви тут робите? -
Запитали її.
- На Куренівці, о восьмій ранку?
На Великдень
Хіба ви не вмерли?
Хіба не належить вам спочивати
У Віндзорському замку
Чи де там?
А, чекайте!
Ви що, як Ісус?
Ви воскресли?"
Королева захихотіла і сказала:
"Хіба тут -
Не найкраще місце
Для мертвих королев
Для королев мертвих"
Вона сіла у військову вантажівку
Часів Другої світової
І поїхала на службу
Такі часи
На Великдень нам воскресла
Персефона
(С) Моє
Бачили сьогодні зранку
Поблизу місця недавнього прильоту
Того, що біля магазину квітів
Єлизавета ІІ була в ясно-рожевому пальто
І капелюшку
І золотистих кросівках
Трималася по-королівськи рівно
На фоні вигорілої п'ятиповерхівки
"Your majesty, що ви тут робите? -
Запитали її.
- На Куренівці, о восьмій ранку?
На Великдень
Хіба ви не вмерли?
Хіба не належить вам спочивати
У Віндзорському замку
Чи де там?
А, чекайте!
Ви що, як Ісус?
Ви воскресли?"
Королева захихотіла і сказала:
"Хіба тут -
Не найкраще місце
Для мертвих королев
Для королев мертвих"
Вона сіла у військову вантажівку
Часів Другої світової
І поїхала на службу
Такі часи
На Великдень нам воскресла
Персефона
(С) Моє
09.04.202513:57
Хочу показати/нагадати тут вірш Забужко і пісню Тельнюк: Сестри
Рядок з автобіографії
Мої предки були не вбогі
На пісні та свячені ножі —
З моїх предків, хвалити Бога,
Заволокам ніхто не служив!
Дарували від батька до сина
Честь у спадок — як білу кість!
Мої предки були красиві —
Ворогам на подив і злість.
Хай не славою (Бог там з нею!) —
Як присягою на шаблях,
Мої предки владали землею:
Їм належала ця земля!
І цупким, наче нить основи
Крізь віки однієї сім'ї,
Невразливим — пронесли слово
І внизали в легені мої...
Ох і моцна була порода —
Соловки, Магадан, Колима...
Мої предки були народом —
Тим народом,
якого нема.
(с) Оксана Забужко
https://www.youtube.com/watch?v=2Xl1rBOLF0w
Рядок з автобіографії
Мої предки були не вбогі
На пісні та свячені ножі —
З моїх предків, хвалити Бога,
Заволокам ніхто не служив!
Дарували від батька до сина
Честь у спадок — як білу кість!
Мої предки були красиві —
Ворогам на подив і злість.
Хай не славою (Бог там з нею!) —
Як присягою на шаблях,
Мої предки владали землею:
Їм належала ця земля!
І цупким, наче нить основи
Крізь віки однієї сім'ї,
Невразливим — пронесли слово
І внизали в легені мої...
Ох і моцна була порода —
Соловки, Магадан, Колима...
Мої предки були народом —
Тим народом,
якого нема.
(с) Оксана Забужко
https://www.youtube.com/watch?v=2Xl1rBOLF0w
08.04.202516:35
Весняної ночі при вологій погоді
Блуднѝця наснилася панотцю
У підземному переході
Туман затоплює пацюків і волоцюг
Пси гризуть вовкулачий хребет
Трава проростає ножами іржавими
Човен пливе (хто в ньому гребе?)
На озері за гаражами
Русалки у воду кров упирячу ллють
І жаб ганяють ніби отари худоби
На хлібзаводі випікається лють
Весь район просякнутий запахом здоби
Сьогодні сталось так мало див
Хіба ці пасма туману - як божі бороди
І над дахами виблискує молодик
Гнутий мов голка із кістки коропа
До речі про небо
Підперли його будівельними кранами
Щоб не осипалося уламками гострими
Панотець тримає за руку пораненого
Блудниця латає дірки в часопросторі
(С) Моє
Якби ви хотіли послухати моїх віршів - то в неділю будемо показувати виставу "Триматися за порожнечу". Приходьте.
Театр драматургів (вул. Сагайдачного 25г)
13 квітня
19:00
https://concert.ua/uk/events/trimatisja-za-porozhnechu
Блуднѝця наснилася панотцю
У підземному переході
Туман затоплює пацюків і волоцюг
Пси гризуть вовкулачий хребет
Трава проростає ножами іржавими
Човен пливе (хто в ньому гребе?)
На озері за гаражами
Русалки у воду кров упирячу ллють
І жаб ганяють ніби отари худоби
На хлібзаводі випікається лють
Весь район просякнутий запахом здоби
Сьогодні сталось так мало див
Хіба ці пасма туману - як божі бороди
І над дахами виблискує молодик
Гнутий мов голка із кістки коропа
До речі про небо
Підперли його будівельними кранами
Щоб не осипалося уламками гострими
Панотець тримає за руку пораненого
Блудниця латає дірки в часопросторі
(С) Моє
Якби ви хотіли послухати моїх віршів - то в неділю будемо показувати виставу "Триматися за порожнечу". Приходьте.
Театр драматургів (вул. Сагайдачного 25г)
13 квітня
19:00
https://concert.ua/uk/events/trimatisja-za-porozhnechu
02.04.202517:40
Я ніколи не була молодою поеткою. Не склалося у мене з молодістю і поезією, я зразу стала поеткою середніх років. Ніхто мені не писав ніколи: "ой, там он фестиваль для молодих авторів "Прописи", подавайся!"
*Тут сльози
Пишуть тільки: "Марино, буде фестиваль, можете підтримати інформаційно?"
Я можу, звісно :) таке гріх не підтримати, бо це дуже класна можливість для авторів удосконалити свої тексти, почути поради чудових менторів, познайомитися одне з одним. За підсумками фестивалю буде виданий альманах з творами учасників. Я думаю, що буде цікаво і круто :)
Тому - не проходьте мимо. Якщо ви - автор(ка)-початківець, подавайтеся. Якщо знаєте таких авторів - передайте їм, щоб подавалися. Прийом заявок - до 30 квітня.
Лінк на реєстрацію https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScwKKtEuIjrvW9HiSAYMTTeE8fpxXVrhUQ2CgyAJk8eZCVFNw/viewform
Лінк на додаткову інформацію https://pen.org.ua/propysy-2025-open-call
П.С. картинку зробила я зі своєї дурацької фотки, це не офіційна комунікація, раптом що :)
*Тут сльози
Пишуть тільки: "Марино, буде фестиваль, можете підтримати інформаційно?"
Я можу, звісно :) таке гріх не підтримати, бо це дуже класна можливість для авторів удосконалити свої тексти, почути поради чудових менторів, познайомитися одне з одним. За підсумками фестивалю буде виданий альманах з творами учасників. Я думаю, що буде цікаво і круто :)
Тому - не проходьте мимо. Якщо ви - автор(ка)-початківець, подавайтеся. Якщо знаєте таких авторів - передайте їм, щоб подавалися. Прийом заявок - до 30 квітня.
Лінк на реєстрацію https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScwKKtEuIjrvW9HiSAYMTTeE8fpxXVrhUQ2CgyAJk8eZCVFNw/viewform
Лінк на додаткову інформацію https://pen.org.ua/propysy-2025-open-call
П.С. картинку зробила я зі своєї дурацької фотки, це не офіційна комунікація, раптом що :)
01.04.202514:18
До 1 квітня покажу вам такий вірш:
“То що нам хотів сказати автор?" -
Питає Марія Іванівна і дивиться на портрет Шевченка
Учні мовчать. Тиша дзвенить у повітрі над партами
А Марії Іванівні стає сумно і щемко
Усі у дитинстві мріяли буть космонавтами чи принцесами
Чи ганяти м'яча, чи зніматися у кіно, чи сидіти на касі
І тільки Марія Іванівна мріяла бути частиною літпроцесу
І щоб вірші про неї читали десь так у дев'ятому класі
І щоб ті вірші були напхані синекдохами і гіперболами
І були неодмінно силабо-тонічними
І щоб там її зуби порівнювали із перлами
І її душу - з гарячою південною ніччю
Щоб там ішлося про очі, що світять, мов неонові вивіски
Про тонесенький стан, наче в ікон героїнового шику
Щоб ті вірші хотілось у чорні блокнотики виписать
І читати їх пошепки, і вчителі б за це шикали
Марія Іванівна довго шукала собі поета
Хотіла бути йому літредакторкою і музою
Вона ходила на літвечори, знайомилась в інтернеті
Але їй траплялися нездари і лузери
Вони римували кров із любов'ю, плечі з вечором
І метафори їхні були важкими й потворними
І ще їхні вірші збивалися з ритму, завжди недоречно
І неясно було - що автор хотів сказать своїм твором?
А зараз Марія Іванівна сидить в учительській, перевіряє диктанти
І від її погляду літери в зошитах стають стрункішими
А вона хотіла б сидіть у барі типу "Бармен-диктату"
І слухати вірші. Спеціально для неї написані вірші
І Марія Іванівна думає - "Боже, я бачу цей світ з морями і горами
І в ньому себе, і все, що я не зробила, і все, чого я не варта
Боже, що ти мав на увазі, коли мене створював?
Що ти хотів мною сказати? Що ти хотів сказати - як автор?"
(С) моє
“То що нам хотів сказати автор?" -
Питає Марія Іванівна і дивиться на портрет Шевченка
Учні мовчать. Тиша дзвенить у повітрі над партами
А Марії Іванівні стає сумно і щемко
Усі у дитинстві мріяли буть космонавтами чи принцесами
Чи ганяти м'яча, чи зніматися у кіно, чи сидіти на касі
І тільки Марія Іванівна мріяла бути частиною літпроцесу
І щоб вірші про неї читали десь так у дев'ятому класі
І щоб ті вірші були напхані синекдохами і гіперболами
І були неодмінно силабо-тонічними
І щоб там її зуби порівнювали із перлами
І її душу - з гарячою південною ніччю
Щоб там ішлося про очі, що світять, мов неонові вивіски
Про тонесенький стан, наче в ікон героїнового шику
Щоб ті вірші хотілось у чорні блокнотики виписать
І читати їх пошепки, і вчителі б за це шикали
Марія Іванівна довго шукала собі поета
Хотіла бути йому літредакторкою і музою
Вона ходила на літвечори, знайомилась в інтернеті
Але їй траплялися нездари і лузери
Вони римували кров із любов'ю, плечі з вечором
І метафори їхні були важкими й потворними
І ще їхні вірші збивалися з ритму, завжди недоречно
І неясно було - що автор хотів сказать своїм твором?
А зараз Марія Іванівна сидить в учительській, перевіряє диктанти
І від її погляду літери в зошитах стають стрункішими
А вона хотіла б сидіть у барі типу "Бармен-диктату"
І слухати вірші. Спеціально для неї написані вірші
І Марія Іванівна думає - "Боже, я бачу цей світ з морями і горами
І в ньому себе, і все, що я не зробила, і все, чого я не варта
Боже, що ти мав на увазі, коли мене створював?
Що ти хотів мною сказати? Що ти хотів сказати - як автор?"
(С) моє
18.03.202513:37
дуже-дуже старий мій вірш, втім, пасує до тижня поезії)
Слухай. Я розкажу, як жити у темні віки
Уникай інквізиторів і напоїв, що надто гіркі,
Заведи собі пса, коня і сокола
Не думай про страх, думай про щось високе
Вірші пиши, ці дивні середньовічні вірші
Я не знаю, чи це поможе, але і не зробить гірше
Ми зустрінемося, я виникну десь у січні
Я буду у чорному, я буду з мечем, він буде двосічним
Я буду стояти у середмісті на площі
Там буде багато людей, такого там не було ще
Там буде вогонь, що розриватиме зиму,
Не думай про біль, думай про щось незриме
Там їстимуть грубе м'ясо, питимуть кислі вина
Я читатиму твої вірші, як читають погані новини
Дуже уважно, переживаючи кожну літеру
Там все, що боліло тобі, що мені болітиме
Там те, про що би краще мовчати,
Там закінчення світу й його початок
Там все, що сниться тобі, і що мені сниться,
Там єресь, що нас доведе до в'язниці
Не бійся, дивися суддям в обличчя
Не думай про мене, думай про щось величне,
Коли тобі стане зовсім погано
Повторюй наймення бога та імена коханок
Зізнайся суддям, в чому ти грішний, в чому я грішна
Читай свої дивні середньовічні вірші
Інквізитори вимруть, весна прийде, розтане крига
Нас спалять усе одно. Вірші лишаться в судових книгах
2017
(с) моє
Слухай. Я розкажу, як жити у темні віки
Уникай інквізиторів і напоїв, що надто гіркі,
Заведи собі пса, коня і сокола
Не думай про страх, думай про щось високе
Вірші пиши, ці дивні середньовічні вірші
Я не знаю, чи це поможе, але і не зробить гірше
Ми зустрінемося, я виникну десь у січні
Я буду у чорному, я буду з мечем, він буде двосічним
Я буду стояти у середмісті на площі
Там буде багато людей, такого там не було ще
Там буде вогонь, що розриватиме зиму,
Не думай про біль, думай про щось незриме
Там їстимуть грубе м'ясо, питимуть кислі вина
Я читатиму твої вірші, як читають погані новини
Дуже уважно, переживаючи кожну літеру
Там все, що боліло тобі, що мені болітиме
Там те, про що би краще мовчати,
Там закінчення світу й його початок
Там все, що сниться тобі, і що мені сниться,
Там єресь, що нас доведе до в'язниці
Не бійся, дивися суддям в обличчя
Не думай про мене, думай про щось величне,
Коли тобі стане зовсім погано
Повторюй наймення бога та імена коханок
Зізнайся суддям, в чому ти грішний, в чому я грішна
Читай свої дивні середньовічні вірші
Інквізитори вимруть, весна прийде, розтане крига
Нас спалять усе одно. Вірші лишаться в судових книгах
2017
(с) моє
17.03.202509:18
Починається тиждень поезії. Я собі трохи напланувала подій, поділюся :)
Отже, сьогодні беру участь в Онлайн-фестивалі поезії «Пісня тисячі голосів». Це читання в соцмережах, до якого долучаться багато прекрасних поетів та поеток, лінк на розклад ось, може, ви би хотіли послухати Календар читань: http://bit.ly/4iuTugr
Я читатиму сьогодні у фейсбуці, о 20:30. Приєднуйтеся :) Ось тут https://www.facebook.com/marina.ponomarenko/
У четвер я буду в Харкові. Разом з прекрасною поеткою Оленою Гусейновою будемо читати вірші й трохи поговоримо. Приходьте слухати!
Прес-центр «Накипіло»
Вул. Мистецтв, 14
20 березня, 18:30
У суботу доїду до Дніпра. Почитаю вірші. Хто в Дніпрі – дуже-дуже запрошую, бо як завжди боюся, що ніхто не прийде))
Книгарня Старого Лева
вул. Січових Стрільців, 1
22 березня, 17:00
(с) фото - Таня Свиридова
Отже, сьогодні беру участь в Онлайн-фестивалі поезії «Пісня тисячі голосів». Це читання в соцмережах, до якого долучаться багато прекрасних поетів та поеток, лінк на розклад ось, може, ви би хотіли послухати Календар читань: http://bit.ly/4iuTugr
Я читатиму сьогодні у фейсбуці, о 20:30. Приєднуйтеся :) Ось тут https://www.facebook.com/marina.ponomarenko/
У четвер я буду в Харкові. Разом з прекрасною поеткою Оленою Гусейновою будемо читати вірші й трохи поговоримо. Приходьте слухати!
Прес-центр «Накипіло»
Вул. Мистецтв, 14
20 березня, 18:30
У суботу доїду до Дніпра. Почитаю вірші. Хто в Дніпрі – дуже-дуже запрошую, бо як завжди боюся, що ніхто не прийде))
Книгарня Старого Лева
вул. Січових Стрільців, 1
22 березня, 17:00
(с) фото - Таня Свиридова
10.03.202513:22
Похвалюся, що в мене є свіжа-свіжісінька, червоно-золота книжка поезій Андруховича. І тримайте вірш звідти:
ПОШУКИ ВУЛИЦІ
Хіба це можливо, сестро,—
О восьмій вечора знайти потрібну вулицю
серед тисяч інших, так само вавилонських, перейменованих
передсмертних,
пір'ям і кістяками загачених?
Хіба це прийнятно, хіба легко —
просуватися по коліна в попелі
з одного звалища в інше,
з вертепів бароко в кубла ампіру,
де пияками обжиті сходи,
а на тлі паркових огорож
згаслими ліхтарями бовваніють повішеники?
Хіба це реально, хіба таке може вдатися —
О пів на дев'яту вечора знайти вулицю,
від якої зосталися смітники і вбиральні,
звідки не те що храм, а навіть музей
перевезли на іншу планету?
Хіба це розвага, сестро, —
шукати поночі вулицю,
з якої давно відлетіли всі дівчата,
і тільки в підземному переході
спіткаєш іноді блудницю,
більше схожу на труну,
аніж на вмістилище насолоди?
Хіба це розумно, хіба нормально —
шукати вулицю, якщо насправді ми в лісі,
де повно чудовиськ, і гілки б'ють по очах,
a повз дупла клубів, кафе й актових залів
сліпі маршують походом
на запах крові?
(с) Юрій Андрухович
ПОШУКИ ВУЛИЦІ
Хіба це можливо, сестро,—
О восьмій вечора знайти потрібну вулицю
серед тисяч інших, так само вавилонських, перейменованих
передсмертних,
пір'ям і кістяками загачених?
Хіба це прийнятно, хіба легко —
просуватися по коліна в попелі
з одного звалища в інше,
з вертепів бароко в кубла ампіру,
де пияками обжиті сходи,
а на тлі паркових огорож
згаслими ліхтарями бовваніють повішеники?
Хіба це реально, хіба таке може вдатися —
О пів на дев'яту вечора знайти вулицю,
від якої зосталися смітники і вбиральні,
звідки не те що храм, а навіть музей
перевезли на іншу планету?
Хіба це розвага, сестро, —
шукати поночі вулицю,
з якої давно відлетіли всі дівчата,
і тільки в підземному переході
спіткаєш іноді блудницю,
більше схожу на труну,
аніж на вмістилище насолоди?
Хіба це розумно, хіба нормально —
шукати вулицю, якщо насправді ми в лісі,
де повно чудовиськ, і гілки б'ють по очах,
a повз дупла клубів, кафе й актових залів
сліпі маршують походом
на запах крові?
(с) Юрій Андрухович
10.03.202513:22
06.12.202408:58
Іній у бороді, руки порепались
Він заходить у місто, темне і насторожене
Ось його слово-пароль і перепустка
На взутті його – пил. Зоряний, наддорожний
Що нести у це місто, оборонним ровом окреслене
Тут усім вистачає риби, вина і хліба
Просять про воскресити. Або воскреснути.
Про – хоч би не схибити.
Він заходить у місто, освітлене мріями й зорями
Чує окрики вартових на воротах, на вежах
Бачать його. Просять надії і зброї
І сміються. Кутаються у шкури ведмежі
Ось це місто, що за нього молилися під атаками
Що вони прийняли. І що мають віддати у спадок
Миколаю, принеси їм, нарешті, все виплакати
Принеси їм – міцно поспати
(С) Моє
Він заходить у місто, темне і насторожене
Ось його слово-пароль і перепустка
На взутті його – пил. Зоряний, наддорожний
Що нести у це місто, оборонним ровом окреслене
Тут усім вистачає риби, вина і хліба
Просять про воскресити. Або воскреснути.
Про – хоч би не схибити.
Він заходить у місто, освітлене мріями й зорями
Чує окрики вартових на воротах, на вежах
Бачать його. Просять надії і зброї
І сміються. Кутаються у шкури ведмежі
Ось це місто, що за нього молилися під атаками
Що вони прийняли. І що мають віддати у спадок
Миколаю, принеси їм, нарешті, все виплакати
Принеси їм – міцно поспати
(С) Моє
Records
18.05.202523:59
1.7KSubscribers17.05.202523:59
1400Citation index07.12.202423:59
627Average views per post09.05.202522:32
438Average views per ad post02.05.202513:54
26.94%ER07.12.202423:59
39.89%ERR06.05.202508:53
Я вже похвалилася у всіх соцмережах, але ще й тут розкажу. На сайті Видавництва Старого Лева вже є інфа про мою другу книжку віршів. Я дуже радію.
Книжка називатиметься "Путівник по урвищу й околицях". Придумувала я цю назву довго, в мене були всякі варіанти, але ця зрештою перемогла. Ну і я вже змирилася з тим, що лаконічність і мінімалізм - то не про мене :)
Роздивитися книжку можна тут https://starylev.com.ua/knyga-putivnyk-po-urvyshhu-y-okolycyax
Книжка називатиметься "Путівник по урвищу й околицях". Придумувала я цю назву довго, в мене були всякі варіанти, але ця зрештою перемогла. Ну і я вже змирилася з тим, що лаконічність і мінімалізм - то не про мене :)
Роздивитися книжку можна тут https://starylev.com.ua/knyga-putivnyk-po-urvyshhu-y-okolycyax
Log in to unlock more functionality.
