Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Паглядзець
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Паглядзець
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Паглядзець
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Паглядзець
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Паглядзець
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Паглядзець
reading at midnight 🌙 avatar

reading at midnight 🌙

наполовину книжковий блог, наполовину читацький щоденник 🫶
тут відгуки на прочитане, цитати, підбірки, меми та думки ✨️
з вами @daria_yer
Рэйтынг TGlist
0
0
ТыпПублічны
Вертыфікацыя
Не вертыфікаваны
Надзейнасць
Не надзейны
Размяшчэнне
МоваІншая
Дата стварэння каналаЖовт 18, 2022
Дадана ў TGlist
Бер 22, 2025
Я ўладальнік канала
Гісторыя змяненняў
Прыкрепленая група
теревені опівночі
теревені опівночі
2

Рэкорды

09.04.202523:59
696Падпісчыкаў
07.04.202523:59
300Індэкс цытавання
08.04.202523:59
542Ахоп 1 паста
31.03.202523:59
133Ахоп рэкламнага паста
09.04.202511:38
27.34%ER
08.04.202523:59
77.99%ERR

Развіццё

Падрабязней
Падпісчыкаў
Індэкс цытавання
Ахоп 1 паста
Ахоп рэкламнага паста
ER
ERR
СІЧ '25ЛЮТ '25БЕР '25КВІТ '25
Падрабязней

Папулярныя публікацыі reading at midnight 🌙

Усе пасты
30.03.202510:05
окей, все ж спробую перетворити це на щомісячну рубрику, тож тримайте березневе асорті з відеоесеїв:

👉 Boromir and our Relapse into Fascism

👉 should straight authors write queer characters?

👉 The concerning rise of the Auschwitz romance | The Tattooist of Auschwitz book/TV series review

👉 The Hyper-Commercialization of Van Gogh

👉 When The Reader is The Monster | Monstrosity in Literature

👉 How Mary Shelley wrote the world's most iconic monster

👉 The Birth of Bedlam: The World's Oldest Asylum

👉 Why Lizzy goes to Pemberley | Her Derbyshire Trip & Regency Era Travel Explained

👉 Cave Art is Cooler Than You Think
#vids
08.04.202516:31
📚"Goodbye to Berlin", Christopher Isherwood
#прочитане #fiction

The sun shines, and Hitler is master of this city.


⏺Історія, що лягла в основу мюзиклу, а потім i фільму "Кабаре" (а до того - п'єси та іншої екранізації, "I Аm А Camera"): сценки, діалоги, замальовки, портрети людей на фоні занепаду Веймарської республіки; такий собі набір епізодів, умовно поєднаний перебуванням оповідача-англійця у Німеччині. Це зняток Берліну за миті до приходу до влади нацистів, і ця тотальна приреченість, цей привид катастрофи робить текст болючим та гірким.

⏺Це книга про те, як підкрадається фашизм, доки люди зайняті власними невеличкими драмами. І про те, чим закінчується байдужість та аполітичність. Поступово, нацисти у оповіді починають виринати все більше і більше - спершу прапори зі свастикою, потім згадка про хлопчаків з гітлерюгенду, потім бойкоти єврейських бізнесів, демонстрації, побиття посеред вулиці, за якими розгублено слідкують перехожі, а після цього йдуть далі у своїх справах. Це загроза, яку ніхто з героїв не сприймає серйозно (а хтось - навіть їм симпатизує, дуже буденно та без жодного опору); гангрена, за розростанням якої пасивно споглядають, щось нереальне та неможливе для компаній з богеми та інтелектуалів, де крутиться оповідач.

I am a camera with its shutter open, quite passive, recording, not thinking.


⏺При публікації Ішервуд хитро заперечує автобіографічність "Goodbye to Berlin", хоч і дає оповідачу власне ім'я - проте значно пізніше публікує мемуари "Christopher And His Kind" (які я теж планую колись прочитати), де вже без самоцензури говорить про свої берлінські роки, гомосексуальні стосунки та реальних людей, що стали прототипами його персонажів. У "Goodbye to Berlin" теж є звернення до квірних тем, але я гостро відчуваю умисні пропуски та лакуни; певний, так би мовити, straight-washing оповідача. І як на опубліковану 1939 року річ це, зрештою, зрозуміло.

⏺Крістофер Ішервуд (головний герой, не сплутайте з автором, ні-ні, ви що), мене, зізнаюся, підбішував своєю загубленістю, пасивністю та англійським снобізмом. Проте от хто тут, з'являючись порівняно ненадовго, краде сцену (і моє серденько) - так це 19-річна співачка кабаре, флаперка, "divinely decadent" Саллі Боулз. Ох, Саллі, бідолашна дівчинка, як мені за неї болить; і скільки надриву сховано за показною легкістю.

⏺Ішервуд - однозначно талановитий письменник, із хистом до змалювання людських характерів та гарним стилем. Проза дуже приємна (хоч тематика оповіді - ні), швидко затягло та легко прочиталося - як на книгу без чіткого сюжету чи динаміки.

⏺І ви теж читайте Ішервуда. Дуже раджу, прямо зараз, це неймовірно на часі. Як додатковий аргумент - український переклад "Goodbye to Berlin" та "Mr. Norris Changes Trains" заявлено у видавничих планах "Темпори" на цей рік.

It’s no use trying to explain to her, or talking politics. Already she is adapting herself, as she will adapt herself to every new régime. This morning I even heard her talking reverently about “Der Führer” to the porter’s wife. If anybody were to remind her that, at the elections last November, she voted communist, she would probably deny it hotly, and in perfect good faith. She is merely acclimatizing herself, in accordance with a natural law, like an animal which changes its coat for the winter. Thousands of people like Frl. Schroeder are acclimatizing themselves. After all, whatever government is in power, they are doomed to live in this town.
Post media background
Post media
20.03.202515:13
хто з вас?
ну, припустимо, я 🤭
[твіт]
Post media background
Post media
21.03.202516:12
це я вирішую почати під вишивку слухати чергову книжечку про вбивцебота (так, Еверенд нарешті їх розблокував) замість того, аби дочитати щось із розпочатого 🫣

п.с. якщо комусь цікаво подивитися на ту мою вишивку - у коментарях 👀
25.03.202516:02
з днем читання толкіна усіх причетних 🫶

(і мене в тому числі, годі уявити кращий день, аби закінчити черговий раунд переслуховування "братства персня" 🤭)

📖 the tolkien society радить цього дня читати свої улюблені фрагменти - а я, мабуть, вчергове поділюся своєю улюбленою цитатою та й скористаюся шансом всім нагадати, що книжковий фарамир - найкращий чоловік усіх часів і народів, and i don't take criticism on this

“War must be, while we defend our lives against a destroyer who would devour all; but I do not love the bright sword for its sharpness, nor the arrow for its swiftness, nor the warrior for his glory. I love only that which they defend.”


✍а які у вас є улюблені цитати/епізоди?

#володарперснів #толкін
Post media background
Post media
07.04.202510:00
добірка: книжкові канали до тисячі підписників, які я читаю та рекомендую - просто тому, що вони всі варті уваги та визнання (а ще аби зробити цей понеділок трішки кращим) 🐈

отже, бложики в порядку появи в моїй стрічці на момент написання поста (тобто довільному):

🌟Bookish Acts
🌟книжкова хуліганка
🌟bookytsia
🌟shut up, i'm reading
🌟книжки і пиріжки
🌟reading or this
🌟сонні читання.
🌟Дистопія: Дерево книг
🌟castles of glass
🌟cozy books and tea
🌟other myth
🌟ми помрем не в парижі
🌟I'd rather read
🌟пушина перекладає
🌟la madrugada
🌟Що ти читаєш, Катянґенс?
🌟кофі(н) брейк
🌟bookish escapism
🌟Невеличка книгодрама
🌟нотатки куміхо
🌟pink leopard
🌟колючий светр
🌟книжки Маріко
🌟потойкнижжя
🌟терпець і книги
🌟Катарсис навпаки
🌟книжкова хованка
🌟князівство книг
🌟Книжки опосума
🌟Потойбічні балачки
🌟Ксю читає
🌟Книгоманські балачки
🌟Forty magpies in a trenchcoat

чому список, а не папка? бо, з одного боку, я за індивідуальний підхід, а, з іншого, добрі люди вже зробили гарну теку затишних букблогів (де ви зможете знайти ще багато каналів для вашої стрічки).

🪷хвилинка самореклами: мій блог, reading at midnight, теж підпадає у категорію "до тисячі підписників" 🤭 а якщо ваш канал - також, і я його тут не згадала, то запрошую лишити лінк в коментарях 🫶
Post media background
Post media
23.03.202512:23
вибачте, але це занадто життєво 🥲
#володарперснів
[оригінал]
Post media background
Post media
20.03.202510:02
ні, знаєте, я дуже чекаю на екранізацію "франкенштейна" від ґільєрмо дель торо з оскаром айзеком, але! все дійсно робить більше сенсу якщо пам'ятати, що віктор канонічно in his early twenties (і ніякий він не доктор)
[твіт]
#frankenstein
Post media background
Post media
Post media background
Post media
Post media background
Post media
+2
19.03.202517:57
дослухала аудіокнижку #володарперснів до ради Елронда, і, здається, саме час притягти сюди з тамблеру мій любімий пост-комікс (краще дивитися за лінком, бо довелося пожертвувати якістю, аби вмістити в один допис) від emilybeemartin про Боромира та єнота [sic] 🙂
боже як я заздрю людям, які це бачать вперше
Post media background
Post media
01.04.202517:59
А тепер спойлерна частина відгуку (і багато розмірковувань):

🐇Знаєте, це не "Таємна історія". Це радше "Hangsaman" Ширлі Джексон у двадцять першому столітті (і на галюциногенах): творча дівчина, опинившись в коледжі, страждає, не може вписатися у колектив і втрачає зв'язок з реальністю. Я не знайшла, аби Мона Авад вказувала саме "Hangsaman" як джерело натхнення, проте знайшла інтерв'ю, де Авад називає Елінор з "Привидів Будинку на Пагорбі" однією зі своїх улюблених героїнь (чим підтверджує звання людини з гарним смаком), тож впливи Ширлі Джексон тут можуть бути і цілком свідомими.

🐇Хоча якщо героїні Джексон, попри всі свої вади характеру, зазвичай викликають у мене теплі почуття та бажання загорнути в ковдру, напоїти чаєм та захистити від світу, то з Самантою такого не сталася. Вона з тих персонажок, яких люблять охрестити "бісячими", і, здається мені, це цілком і повністю навмисно. Саманта - це клубок із самотності, злості, заздрості, закомплексованості та зверхності. Вона емоційно розхитана, очевидно не в порядку та схильна до вигадок.

🐇Мона Авад протиставляє інфантильно-гіперфемінних Зайчиків та не-таку-як-інші-дівчата Саманту та збиткується з обох. І з Саманти - значно витонченіше. Бо і я спіймалася, мені хотілося бути повністю на її боці, коли читала книгу. А коли я взяла її все ж проглянути по другому колу - вже і кидалося в очі те, наскільки вона захоплена власними стражданнями, і її невідрефлексована мізогінія, і лицемірство, і навіть те, що репліки про "in love with her own outsiderness" тепер сприймається як цілком справедлива оцінка, а не знущання. Чесно, це перечитання значно негативізувало моє ставлення до Саманти: я відчуваю жалість, але більш не співпереживаю.

🐇А ще те, що вона дає усім прізвиська, видалося мені ще одним знаком її самозахопленості: усіх навколо можна спростити до одного слова, конкретного образу, але не її; тільки вона має справжню драму і справжню глибину. І від цього повіює вайбами людини, яка називає інших "NPC".

🐇Твіст із Авою я взагалі не передбачила, і він застав мене зненацька, але 1) це пояснює, чому вона така manic pixie dream girl: вона і є дівчиною-мрією. Проте мрією про те, ким хотіла б бути Саманта - чи з ким, я не впевнена. Здається, обома разом?
2) після нього захотілося ще раз переглянути всі сцени взаємодії Саманти і Ави. Я це зробила, і, якщо чесно, якісь червоні прапорці про не-існування (чи таки існування, але як олюдненої вигадки) Ави доволі ненав'язливі.

🐇До речі, цікаво, чи хтось також інтерпретує цю книгу як квірну, а Саманту - як closeted бісексуалку? Бо мій радар засік багато прапорців, але те, що Ава та Макс були коханцями, а останній уособлює подавлені імпульси та бажання Саманти, для мене це фактично підтверджує.

🐇Головне ж питання по "Зайчику" - що тут (в біса) відбувається, і я досі не впевнена. Галюцинації? Психоз? Шизофренія? Тріп? Магія? Метафора творчої кризи, неналежності до елітної спільноти, відчудження та подавлення сапфічного бажання? Що з цього було насправді і до якої міри, і чи має в контексті "Зайчика" слово "насправді" такий само сенс, як і за звичайних обставин? А може, Саманта
збрехала? Чи текст, який ми читаємо - якась її вправа з творчого письма?

🐇Оповідачка вона дуже ненадійна, і саме в цьому випадку я не здивуюся, якщо у продовженні ("We Love You, Bunny" має вийти англійською цієї осені) виявиться, що Саманта якось ще додатково викривила події - умисно чи ні. Але так, на сиквел я чекатиму, і за інші тексти Мони Авад взятися теж хочу.
24.03.202516:35
📚 "Rogue Protocol" + "Exit Strategy", Martha Wells
#прочитане #fiction

... pretending bad things aren’t happening is not a great survival strategy in the long run, but there was nothing I could do about it now.

Хоба, ще дві новели з серії про Вбивцебота! І, знаєте, всі ці книжки-манюні з 1 по 4, попри умовну відокремленість, цілком могли б бути і однією книгою - найкраще вони працюють все ж разом, як епізоди якогось серіальчику Sanctuary Moon. (П'ята частина, наскільки я піддивилася, і є вже повнорозмірною).

Третя книжка здалася мені поки що найбільш прохідною та перевантаженою екшеном. А от четверта дає дуже задовільний фінал та гарненько закриває особисту арку протагоніста, розпочату у "All systems red" - хоч це радше крапка з комою.

Все те хороше і не дуже хороше, що я казала про перші дві книги, можна застосувати і до цих, вони абсолютно в одному стилі та тоні. Але я навіть не хочу якось серйозно критикувати ці книжки чи до чогось прискіпуватися, бо вони мені роблять дуже добре. А дофамін, знаєте, на дорозі не валяється. 🫣

Так, тут трохи схематичний світ (але це і є радше космоопера з потенціалом до розвитку), трохи простенькі другорядні герої (але ми маємо оповідача зі специфічним поглядом на людство), повторювані жарти (окей, так, інколи майже дослівно повторювані, могло бути різноманітніше. Але ох лишенько, як ця серія вміє знову і знову виводити мене на емоції та елегантно наступати на всі мої вавки щодо комунікацій, прив'язаностей та відчуття себе особистістю - так, що мені навіть трохи невдобно аж настільки рілейтитися до охоронного андроїда. Бо він дивовижно людяний (хоч і це заперечує).

Прибережу решту книжок серії на якісь черговий чорний день, бо вони мені як бальзам на серце. Так, попри бійки, насильство та психологічні травми Вбивцебота - чи може завдяки, бо оці всі warm and fuzzy почуття наприкінці (які в мене зазвичай викликає тільки читання якогось хорошого fix-it фанфікшену о другій ночі) відчуваються дуже заслуженими.
29.03.202515:18
жменька постів про "зайчика" з тамблеру, які дають краще загальне уявлення про цю книжку, ніж стандартні анотації 🏷

(так, дочитала, відгук буде. колись)
01.04.202517:53
📚 "Bunny", Mona Awad
#прочитане #fiction

Не-спойлерна частина відгуку:

🐇Саманті пощастило вступити на магістерську програму з письменництва до дуже елітного та шанованого університету (який вона ненавидить). Її життя затьмарює творча криза, а однокурсниці - четверо дівчат, об'єднаних дивною, подібною на культ дружбою - не приймають до своєї кліки. Проте все ж одного дня Саманта отримує запрошення від Зайчиків, і вона і близько не підозрює, куди її заведе згода.

🐇 Галюциногенна, кокетливо-кривава сатира на елітні навчальні заклади та сучасне письменництво - доволі дотепна і самоусвідомлена, але все ж не така відкрито антиелітарна, як, скажімо, fellow dark academia "Дев'ятий дім". (Можливо, тому, що Саманта, попри демонстративні анти-істеблішмент висловлювання, все ж відчайдушно хоче бути прийнятою та належати.)

🐇Я б радше класифікувала це як weird fiction, аніж "просто" дарк-академічний горор/трилер, як його найчастіше позиціонують. З потенційно чутливих тем - gore, мертві тварини і згадка суїцидальних думок. Але мені було радше трохи неприємно, аніж страшно.

🐇Окремо хочу похвалити стиль написання - і дуже хочу вірити, що наш переклад його гарно передав. У Авад чудова проза - образна, і якась наче наелектризована; от вміє вона створити настрій та атмосферу.

🐇Було цікаво розгадувати цю книжку, але - можливо, за рахунок неймовірного гайпу - вона мене не вразила аж настільки, як хотілося. Дивні відчуття, наче за всіма компонентами книга "моя", а в сумі загальне враження змазане. От наче не вистачило динаміки та напруги, не вистачило радикальності, не вистачило дій, а не тільки проговорювання критики, не вистачило фокусу; від трішки кращого розкриття решти "Зайчиків" теж би не відмовилася, бо Вікторія та Кіра злилися в моїй голові в одного персонажа.

🐇Фінальна оцінка буде десь в районі "доволі добре" (конвертуйте в зірочки за власною шкалою). Не скажу, що це прямо мастрід, і радитиму, якщо вам приносять задоволення - а не фруструють - книжки, де ніц не зрозуміло, що там відбувається. Або якщо у вас також була криза ментального здоров'я в універі.
Post media background
Post media
28.03.202518:00
в яких умовах я намагаюся дочитати "зайчика": ну як можна відмовити, коли вацлав вимагає термінової уваги до його персони (а не займатися всілякою людською єрундістікою на кшталт книжок) 🤭
Post media background
Post media
03.04.202515:59
потроху наводжу лад у книжковій шафі (що я не могла зробити рік після того, як одна з поличок просто впала під вагою книжок), і вимальовується секція, яку називаю 🎀🌸💖 рожеві - бо ну вони ж про дівчат - книжки (а те, що вони і про страшний ментал демедж, то вже таке) 💖🌸🎀
на всяк про всяк все ж уточню, що це сарказм
Увайдзіце, каб разблакаваць больш функцый.