Notcoin Community
Notcoin Community
Proxy MTProto
Proxy MTProto
Binance Announcements
Binance Announcements
Notcoin Community
Notcoin Community
Proxy MTProto
Proxy MTProto
Binance Announcements
Binance Announcements
КнигОнОс avatar

КнигОнОс

Канал про книжки і критику⭐ Чесно, зато суб'єктивно🍂
TGlist 评分
0
0
类型公开
验证
未验证
可信度
不可靠
位置
语言其他
频道创建日期Жовт 05, 2024
添加到 TGlist 的日期
Бер 13, 2025
关联群组

Telegram频道 КнигОнОс 统计数据

订阅者

121

24 小时
2
1.8%一周
10
9%一个月
58
90.8%

引用指数

0

提及1频道上的转发0频道上的提及1

每帖平均覆盖率

57

12 小时38
17.3%
24 小时570%48 小时65
16.1%

参与率 (ER)

12.28%

转发0评论0反应9

覆盖率参与率 (ERR)

47.9%

24 小时0%一周
0.67%
一个月
33.72%

每则广告帖子的平均覆盖率

60

1 小时2338.33%1 – 4 小时23.33%4 - 24 小时813.33%
将我们的机器人连接到频道以了解该频道的受众性别。
过去 24 小时内的帖子数
2
动态
2

"КнигОнОс" 群组最新帖子

#відгук
"Про що знають мої кістки" Стефані Фу

Стефані Фу живе з комплексним посттравматичним стресовим розладом (C-PTSD) — станом, що виникає після тривалих і повторюваних травм. Її дитинство було жорстоким і руйнівним. І ця книга — про те, як вона намагається зібрати себе докупи. Своїми словами, знаннями, терапією, дослідженнями.

Стефані веде справжнє дослідження — вона розмовляє з психологами, читає наукові статті, випробовує різні терапевтичні підходи на собі. Вона говорить про зміну психотерапевтів, про біль від нечуйних лікарів, про сором, злість, провину і силу.

Це не історія про «успішний успіх» — і саме тому я вважаю її важливою.
Стефані не боїться показати гидку, складну реальність, у якій є самотність, безсилля, сором і боротьба.
І найважливіше — ця історія показує, що не кожна людина готова дивитися в обличчя цій реальності. Бо наш світ заточений на те, що все навколо має бути гарним, позитивним і світлим. А буває й інакше. І це теж життя.

Для мене ця книга про надію. Це не просто історія болю, це - історія сили.

Буду дуже вдячна, якщо підтримаєте рілз по цій книжці)

КнигОнОс
Хочу поділитися з вами піснею гурту "Обійми дощу",
над якою працював мій чоловік Микола — він був режисером, створював монтаж і візуальні ефекти.

Так склалося, що я слухала цю пісню щодня, по багато годин, поки тривав монтаж. Вона стала для мене чимось більшим, ніж просто музика —
вона стала голосом мого часу та внутрішнього стану.

І, як кожен справжній витвір мистецтва, вона залишає після себе змішані почуття —
трохи суму, трохи світлої надії.

Я щиро захоплююся людьми, які продовжують творити, навіть у найскладніші моменти —
і так точно передають те, що витає в повітрі.

https://youtu.be/RqmqA4fM8XA?si=H99bZtueg6cb10j3
#відгук


Salman Rushdie "Knife"


Як же я хотіла прочитати цю книжку!
Це ж такий досвід — вижити після нападу, пройти крізь жах, втратити голос, а потім говорити. Я чекала глибини, чесності, навіть болю, але справжнього, прожитого, осмисленого.

Спочатку було цікаво.
Перша глава справді чіпляє: Рушді чітко описує момент нападу, шок, реакцію родини. Здавалося, що ось-ось буде щось по-справжньому сильне — про життя після теракту, про тілесну й душевну травму.

Середина вже почала підбішувати.
Замість рефлексії — перелік. Замість глибини — дріб’язкові деталі: що він дивився, кого бачив, які аналізи здавав. Наче щоденник з лікарні, бідкався що не все страховка покрила(я розумію на 100 відсотків, от чесно), але його статки оцінюються в 15 міліонів доларів і виглядає, що щось в цьому житті він може собі дозволити Ситий голодного не розуміє.

А кінцівка взагалі зробила цю книжку для мене ненависною.
Уявне інтерв’ю з нападником виглядало не як акт внутрішньої мужності, а як літературний експеримент без сенсу. І ще гірше — ніякої реальної трансформації не відбулося. Ані злості, ані зцілення, ані внутрішньої тиші(Салман уявляв, як він поговорить з нападником і дасть йому тирки "словом"), чому ні, можливо я не пройнялася експерементом, коли ти постійно бачиш, як людям болить, вони хворіють і яку травму і горе переживають кожного дня - якось це все не проймає).

І найцікавіше:
У самій книжці Салман говорить: *“Я не вірю в зцілення через письмо. Зцілення — це одне, а письмо — інше.”*
Але саме ця книга — це і є його зцілення через письмо, хоча він ніби боїться це визнати(можливо, я наївана і взагалі ця книжка була створена саме задля покриття тих рахунків).
---

> У підсумку: книга мала стати глибокою розмовою з болем — а стала каталогом подій. І це дуже шкода. Моя субєктивна думка! Плюсік йому в карму, що в книзі згадує про війну в Україні!

P.S. добре, що читала англійською, то ніби і недарма).

КнигОнОс
🔥 Коротко і по суті: розпродаж книжок до -50%! 🔥

Літо вже на горизонті — час оновити свою книжкову полицю і обрати супутників для відпустки, вечірнього читання на балконі чи вихідних у парку. Ми підготували для вас великий розпродаж — знижки до -50% на книжки видавництва «Наш Формат»!

📚 У розпродажі — понад 100 книжок: бестселери нонфікшну, біографії, книжки про розвиток, економіку, психологію й не тільки. Є все, щоб провести літо з користю та задоволенням.

Переходьте за посиланням та обирайте новенькі книжки!

⏳ Але не зволікайте — акція триває лише до 19 травня!
Почніть літо з новою книжкою!
Більшість книг -20-25%
Ітак, півкниги «Правила будинку сидру» Джона Ірвінга пройдено.
Так, я теж жаліюся на той бісерний шрифт.

Що маємо на цьому етапі?
Історія розгортається неспішно — місцями навіть дуже. Повтори фраз і вчинків персонажів уже починають блимати червоною лампочкою в моїй читацькій свідомості.

Сиротинець, лікар, що грає то в Бога, то в батька (а по суті — одне й те саме), а ще він екоактивіст. Є персонажка, яка мене щиро лякає своїми маніакальними нахилами — я прямо тривожусь, коли вона "заходить в кадр", але тримає.

Загалом, враження — позитивні.
Одна з учасниць книжкового клубу періодично кидає мені фрази з натяком: «це вже крінжатіна», — а я і не сперечаюся. Цікаво, куди воно нас заведе.

Нагадую: наступна зустріч книжкового клубу по «Правилам будинку сидру» наступної суботи о 15:00(місце проведення напишу). Ще є кілька вільних місць — якщо хочеш приєднатися, пиши!

КнигОнОс
«Набої для розстрілу» Гелій Снєгірьов — це викривальна документальна праця про сфальсифікований радянською владою процес СВУ та знищення української інтелігенції. Детальніше про книжку у відео нашої читачки Олександри. Щиро дякуємо за відгук❤️

Замовити книжку можна на нашому сайті https://komorabooks.com/product/naboyi-dlya-rozstrilu/
Так приємно зайти на сторінку видавництва, а там моє відео😍
#відгук

"Мандрівка людей книги" Ольга Токарчук

Цей роман починається, як подорож — кілька незнайомців вирушають у пошуки сакральної Книги, що вміщує у собі знання про все. Але досить швидко стає зрозуміло: перед нами не просто пригодницький сюжет, а філософська притча про слово, пізнання й свободу.

Це історія, де кожен персонаж шукає власну правду, власне ім’я, спосіб осмислити світ. Куртизанка, що читає сни як мову, німий візник, який мріє сказати «Я», містик, що не довіряє науці, і вчений, що довіряє лише фактам — усі вони сходяться у пошуках тексту, що пояснить усе. Та чи існує така книга?

В цьому романі:
— про мову як форму влади і самоусвідомлення
— про тілесність і пізнання себе через тіло
— про розбіжність між вірою, розумом і чуттям
— про те, як слова створюють реальність

Це роман, де Книга — не об'єкт, а метафора пошуку(все як у житті).


КнигОнОс
Щодо Арсеналу:
1) 30.05(пятниця) запрошую вас на подію "Таїна царства" фінського письменника Міка Валтарі❤️❤️ це буде цікава дискусія)

2) Планую бути в пятницю та суботу - якщо перетнутися - буду дуже рада
📚

3) нагадую, що можна привезти або передати мною книги на проєкт "Книга на фронт"📖(стенд В1.2).

p.s. буду дуже рада зустрічі)
Гаспада, не тупіть, як я 💀

Перед тим, як куплять квитки на Книжковий Арсенал, зайдіть в додаток Укрзалізниці та отримайте промокод на 20% знижки за 1000 "залізних обіймашек" (що б це не значило).
Передай книгу на фронт

Серед автограф-сесій і купи новинок на Книжковій країні мене зупинив один простий, але дуже сильний проєкт — «Книга на фронт».

Ви, мабуть, бачили ці постери в книгарнях і подумали:

«Це круто. Можна просто взяти й передати книгу захисникам».

І це справді так — але часто ми не знаємо, що саме передати.

📌 Ось кілька підказок від тих, хто вже передавав і знає, що «зайде на ура»:

📖 Детективи — тримають увагу, допомагають переключитися

📖 Мотиваційна література — іноді кілька влучних слів тримають на плаву

📖 Террі Пратчетт — іронія, гумор, мудрість. Абсолютний фаворит

📖 Новинки останніх років — навіть завзяті читачі не завжди встигають за всім добрим українським

💡 Як передати книгу:

📚 Купуєш у книгарні — залишаєш у спеціальному кошику

📚 Маєш щось із власної бібліотеки — напиши Культурному десанту, вони зорієнтують

📚 Або принось на Книжковий Арсенал, стенд B1.2

Якщо вагаєшся, що саме передати — я поруч 💌

Пораджу, підкажу, допоможу.


КнигОгОс



#передайкнигунафронт #книжковийарсенал #книгацеважливо #культурнийдесант
#подарункикниголюбу

Продовження рубрики - що сподобається книголюбу)

Побачила на Книжковій країні молодий бренд Bookbuddy)

Закладки для книг з ремінцем 📚

Подобається?
З Днем матері!

Мамам — тим, хто щодня творить дім,
тримає світ на плечах,
балансує між рутиною, ментальним здоров’ям і нескінченними «мам!»

Ця роль — непроща про ідеальність.

Це про любов і вразливість.
Про бажання справлятись, коли сил обмаль.

Тож, якщо ви сьогодні мама —
обійміть себе.
Відпустіть контроль.
Дозвольте собі бути неідеальною.

А якщо ви поряд з мамою — просто скажіть:
«Я тебе бачу. Я вдячна/вдячний».

І хай цей день буде про тепло.

А ще — про історії родин, у яких багато сили, болю, прийняття.
Сьогодні доречно згадати сімейні саги, що запам’ятовуються надовго:

📚 «Тринадцята казка» — про сімейні таємниці, літературність і тінь минулого.
📚 «Восьме життя (для Брілки») — багатопоколінне полотно, велика європейська трагедія і жіночі голоси.
📚 «Середня стать» — епічна історія про тіло, рід, спадковість і вибір.
📚 «Дім на краю ночі» — острівна хроніка з запахом моря і сімейною магією.
📚 «Століття Якова» — це історія одного життя, що охоплює ціле століття української історії, з усіма її трагедіями, вибором і надією.
📚 «Ті, що співають у терені» — історія самотності, дива й дикої природи як матері.

Бо материнство — це не лише про турботу. Це ще й про втомлену тишу, про спроби бути собою поруч з іншими, про біль, який не завжди можна сказати вголос.

І книжки іноді — це єдине місце, де можна побути з цим усім без осуду.

Обіймаю всіх, хто носить у собі цю роль❤️

КнигОнОс
Тільки-но! Сайт Богдана відкрився мені зі знижкою -40%)

На Книжковій країні ще раніше я примітила собі три книжки Славенки Дракуліч —
про Мілеву Айнштайн, Дору (так-так, ту саму музу Пікассо) і Фріду Кало.

Славенка Дракуліч створила власний цикл видань, присвячених талановитим жінкам, які опинилися в тіні відомих чоловіків. Хтось із них зміг вийти на світло, а когось поглинула сірість

Але все по совісті: взяла ще дві книжки для дітей —
одну за хорошою рекомендацією, іншу просто через любов з першого погляду (ілюстрації підкупили!).

До 20:00 ще можна встигнути — на весь асортимент -40%.
Книжкові радості — це теж самотурбота, правда ж?чи я нахабно брешу собі?

КнигОгОс

记录

16.05.202523:59
121订阅者
18.04.202523:59
200引用指数
18.04.202519:05
976每帖平均覆盖率
18.04.202500:24
976广告帖子的平均覆盖率
28.03.202523:59
77.78%ER
20.04.202517:11
1478.79%ERR
订阅者
引用指数
每篇帖子的浏览量
每个广告帖子的浏览量
ER
ERR
КВІТ '25ТРАВ '25

КнигОнОс 热门帖子

Презентацію провела!))) відео назнімала,змерзла як 🐕 і сподіваюсь не захворіти😣

Дуже дякую всім за підтримку❤️ з вами я літаю 😍
Травень — час зелені, тепла і... амбітних книжкових планів!
Уже традиційно — ділюся тим, що хочу прочитати цього місяця (а наприкінці подивимось, що з цього справді вийшло):

«Страшне добро» — для книжкового клубу на роботі. Знаю тільки, що всі плачуть.

«Правила будинку сидру» — для офлайн-книжклубу в Києві. Нарешті доберусь до цього роману, про який стільки чула.

«Таїна царства» — ще одна важлива книга цього місяця.

Дочитати «Квітневу відьму» — подобається).

«Knife» Салмана Рушді — починалось краще ніж триває🤦

І якщо зорі складуться — дочитати «Євангеліє від Ісуса Христа» Сарамґо.

Не обіцяю встигнути все, але натхнення — повні кишені.
Побачимось тут через місяць для ревізії книжкових звершень!
Уже в суботу я модерую подію на Книжковій Країні — "Тлумач тіл" 📚

Ця книга про реального історичного персонажа — Сун Ці, який жив у XIII столітті в Імперському Китаї і став першопрохідцем судової медицини. Він упровадив методи розслідувань, які випередили свій час на сотні років.

Це динамічний, кримінальний роман із змовами, жорсткою соціальною ієрархією, безжальними покараннями й героєм, який переживає все можливе, аби досягти свого.

Особливо я дуже чекаю можливості поговорити з реальним суд-мед експертом щодо цього роману!

Поговоримо про це вже скоро! Приходьте ✨
(всі ми іноді трошки
Педро Паскаль🙂)
Сьогодні зустріла письменницю Світлану Васильченко — і, зізнаюся, вдалося трохи її “розговорити”.

Світлана готує до друку свій другий роман — у видавництві Темпора (можливо, вже навіть відправили до друкарні — тримаємо кулачки!).

Це буде історія з дуже живою музикою: дія роману відбувається довкола донецького бару “Ліверпуль”, легендарного місця, де виступали і місцеві гурти, і ті, кого ми всі знаємо — “Друга Ріка”, “Скрябін”, “Крихітка”...

Цей бар — не просто локація, а прихисток від дорослого життя і суворої реальності.

Це — про молодих людей, які шукають себе. І часто знаходять — у піснях, у випадкових розмовах, у музичному шумі, де раптом стає тихо.

До речі, перший роман Світлани побачив світ у 2023.
І ось вам його настрій в одній анотації:
До психолога Костянтина Каменського приходить несподіваний пацієнт. Після аварії хлопець утратив шанс вступити до художньої академії. І тепер не лише травма, а й… пам’ять заважає. Бо в спогадах — він уже став художником. Але чи це правда?

Світлана Васильченко — авторка, яка м’яко, але точно розкладає внутрішній світ людини по поличках.

Чекаю на нову книжку — і дуже хочу, щоб вона знайшла свого читача.

КнигОнОс
Підсумки квітня
#підсумкимісяця

Прочитане 📚
✨ Найкраща книжка місяця:
«Набої для розстрілу» — Гелій Снігерьов. Сильна, чесна, точна.

😕 Книжка, яка розчарувала:
«Запасний мозок». Ідея перспективна, але реалізація не дотягнула.

📝 Що зроблено:
— написано 6 відгуків (і ще дописуватиму)
— знято та викладено 16 рілз
— куплено 18 книжок
— збуто… не рахувала, але почну! Якщо цікаво, що саме придбано — не соромтесь писати, покажу з радістю 📚

Події 🎤
Модерувала презентацію книжки «Тлумач тіл» на «Книжковій Країні».
🧠 Інсайт просто зі сцени: скільки інших книжок заховано всередині цієї однієї.

Книжковий клуб 💬
Обговорили «Що знають мої кістки» Стефані Фу — глибоко, непросто, важливо.
👉 Наступна книга: «Правила будинку сидру» Джона Ірвінга.
На обговорення залишилося 2 місця — пишіть, якщо хочете приєднатися!

Улюблений контент місяця
🎙 Інтерв’ю Серафіми Білої та Валентини Комар — щиро, захопливо, пізнавально(я так мало знаю про горор).
🎧 Подкаст місяця — «Висока полиця». Слухаю кожен епізод із задоволенням.

Попереду
Готуюсь до Книжкового Арсеналу. Уже відчуваю той знайомий передсмак зустрічей, книжок, розмов і натхнення ✨
16.05.202508:51
Хочу поділитися з вами піснею гурту "Обійми дощу",
над якою працював мій чоловік Микола — він був режисером, створював монтаж і візуальні ефекти.

Так склалося, що я слухала цю пісню щодня, по багато годин, поки тривав монтаж. Вона стала для мене чимось більшим, ніж просто музика —
вона стала голосом мого часу та внутрішнього стану.

І, як кожен справжній витвір мистецтва, вона залишає після себе змішані почуття —
трохи суму, трохи світлої надії.

Я щиро захоплююся людьми, які продовжують творити, навіть у найскладніші моменти —
і так точно передають те, що витає в повітрі.

https://youtu.be/RqmqA4fM8XA?si=H99bZtueg6cb10j3
Книжкова країна для мене офіційно завершилася!
За день я змонтувала 7 відео — це був справжній челендж 😮‍💨

Буду дуже вдячна за ваші реакції, коментарі й смайлики — ваша підтримка для мене безцінна!

А вже завтра покажу вам, які книжкові скарби мені вдалося привезти (і які доставила Нова Пошта).
І, звісно, розповім, скільки новинок ще потрапило у мій вішліст 🥹
“Світ — як бублик. Найсмачніше — по краях. А в центрі — порожнеча.”
Одна з перших фраз на зустрічі з Ольгою Токарчук у Києві.


“Світ занадто складний.
Реалізм — не справляється.
Література — допомагає.”


Вона приїхала — тілом. серцем. словом.



“Я не політикиня. Я створюю оповіді.
І щодня думаю про вас.
Я тут — з вашим колективним тілом.
І питаю себе — чи можу вам щось дати?”


Вже самим цим питанням вона дала головне — присутність.


Говорила про писання як про найінтимніший акт порозуміння.
Про те, що хороша література — мова понад культурами.

Про автора, який не завжди “я”.
Про потребу в нараторі від четвертої особи —
тому, хто бачить очима мертвих. І ще ненароджених.



“Я знаю, що буде книжка, коли стаю одержимою ідеєю.
Коли не можу її відпустити.
Це як інтелектуальний гачок —
запитання, на яке я не маю відповіді,
але мушу дослідити.”



Вона пише новий великий роман.
І пообіцяла собі: це буде останній такий великий.
Бо він — про ідентичність.
Про людей, які після війни, у Західній Польщі,
будуть створювати нову спільноту на уламках багатьох культур.



“Ідентичність — це зустріч нашого “я”
з культурою, у якій ми народилися.”




“Ваша боротьба — не тільки проти агресора.
Це боротьба проти варварства.
За цивілізацію.”



“Ви маєте право на ваш праведний гнів.”



Говорили і про українську літературу.

У Вроцлаві — два видавництва, що перекладають наших авторів.

Згадувала Забужко, Бабкіну, Амеліну, Жадана.
І зупинилася, коли вимовила ім’я Вікторії Амеліної.


“Ми не могли повірити в те, що з нею сталося…”



І сказала: після війни Україну чекає літературний бум.


“Бо ви проживаєте і тестуєте неможливе.
А отже — вам є що розповісти.”
#відгук
"Про що знають мої кістки" Стефані Фу

Стефані Фу живе з комплексним посттравматичним стресовим розладом (C-PTSD) — станом, що виникає після тривалих і повторюваних травм. Її дитинство було жорстоким і руйнівним. І ця книга — про те, як вона намагається зібрати себе докупи. Своїми словами, знаннями, терапією, дослідженнями.

Стефані веде справжнє дослідження — вона розмовляє з психологами, читає наукові статті, випробовує різні терапевтичні підходи на собі. Вона говорить про зміну психотерапевтів, про біль від нечуйних лікарів, про сором, злість, провину і силу.

Це не історія про «успішний успіх» — і саме тому я вважаю її важливою.
Стефані не боїться показати гидку, складну реальність, у якій є самотність, безсилля, сором і боротьба.
І найважливіше — ця історія показує, що не кожна людина готова дивитися в обличчя цій реальності. Бо наш світ заточений на те, що все навколо має бути гарним, позитивним і світлим. А буває й інакше. І це теж життя.

Для мене ця книга про надію. Це не просто історія болю, це - історія сили.

Буду дуже вдячна, якщо підтримаєте рілз по цій книжці)

КнигОнОс
З Днем матері!

Мамам — тим, хто щодня творить дім,
тримає світ на плечах,
балансує між рутиною, ментальним здоров’ям і нескінченними «мам!»

Ця роль — непроща про ідеальність.

Це про любов і вразливість.
Про бажання справлятись, коли сил обмаль.

Тож, якщо ви сьогодні мама —
обійміть себе.
Відпустіть контроль.
Дозвольте собі бути неідеальною.

А якщо ви поряд з мамою — просто скажіть:
«Я тебе бачу. Я вдячна/вдячний».

І хай цей день буде про тепло.

А ще — про історії родин, у яких багато сили, болю, прийняття.
Сьогодні доречно згадати сімейні саги, що запам’ятовуються надовго:

📚 «Тринадцята казка» — про сімейні таємниці, літературність і тінь минулого.
📚 «Восьме життя (для Брілки») — багатопоколінне полотно, велика європейська трагедія і жіночі голоси.
📚 «Середня стать» — епічна історія про тіло, рід, спадковість і вибір.
📚 «Дім на краю ночі» — острівна хроніка з запахом моря і сімейною магією.
📚 «Століття Якова» — це історія одного життя, що охоплює ціле століття української історії, з усіма її трагедіями, вибором і надією.
📚 «Ті, що співають у терені» — історія самотності, дива й дикої природи як матері.

Бо материнство — це не лише про турботу. Це ще й про втомлену тишу, про спроби бути собою поруч з іншими, про біль, який не завжди можна сказати вголос.

І книжки іноді — це єдине місце, де можна побути з цим усім без осуду.

Обіймаю всіх, хто носить у собі цю роль❤️

КнигОнОс
14.05.202517:10
«Набої для розстрілу» Гелій Снєгірьов — це викривальна документальна праця про сфальсифікований радянською владою процес СВУ та знищення української інтелігенції. Детальніше про книжку у відео нашої читачки Олександри. Щиро дякуємо за відгук❤️

Замовити книжку можна на нашому сайті https://komorabooks.com/product/naboyi-dlya-rozstrilu/
09.05.202507:20
#відгуки_читачів

Дякуємо Олександрі за відгук про «Давебадську трилогію» Ш.А. Чакраборті! ❤️
Любите фентезі з сильними героями, інтригами та магією Сходу — ця серія для вас.

Підписуйтесь на сторінки Олександри:
Telegram
TikTok
Goodreads
Instagram
Сьогодні була на творчому вечорі Василя Шкляра).

Вперше я читала Шкляра у 14 років. І ось зараз думаю — час повернутись і продовжити знайомство, бо він точно вартий глибшого прочитання.
Намагалася нагуглити тиражі його книг і вони космічні!

Виявилося, що він був знайомий із Григором Тютюнником, і саме Шкляр свого часу видав у журналі “Три зозулі з поклоном”. Щоправда, трохи підредагував — “замінив там кілька слів”.

Шкляр каже, що пів року читав текст Марії Матіос (мабуть, то була Букова земля), а вона сиділа в залі, вийшла до нього і прочитала вірш про нього(вона його переробила зі свого старого вірша). А він її назвав її Міцею — такі вони кумедні.

І так, Шкляр — улюбленець таксистів, бо “як же він пише про секс” — цитую Матіос.

Ще одна цікавинка: Григір Тютюнник “брав його на слабо”, якщо Шкляр хотів йому почитати доробок він казав: що ж ти там таке набрехав, що не можеш напам'ять прочитати! Шкляр прямо на сцені прочитав уривок із “Трощі” — уривок про повстанця Стрійка — абсолютно з пам’яті. Це було сильно(і уривок сильний).

Для тих, хто хоче познайомитися з його творчістю, сам Шкляр радить починати з “Чорного ворона”.

А ще було згадано про роман “Маруся” — про 16-річну дівчину, яка очолила тисячне повстанське військо. Це засновано на легендах, і виходить вийшов справжній феміністичний роман?

Зможу точно сказати, коли прочитаю).
#відгук

«Тлумач тіл» Антоніо Гаррідо

Це книга, яку читаєш, ніби гортатимеш стрічку в TikTok — події змінюються кожні кілька абзаців, динаміка шалена, а сюжет не дає видихнути. І хоча це викликає певне захоплення, іноді здається, що автор надто активно «додає жару», постійно тримаючи читача в "емоційних лещатах".

Про що ця історія? Юнак, який стає могильником, а згодом — піонером судової медицини. Реальна історична постать Сунь Ци оживає у яскравих, густих барвах середньовічного Китаю - Атмосфера, побут, навчання в Академії.

Але, попри глибоку тему, структура роману місцями кульгає. Тут є «роялі в кущах» — зручні збіги, що надто вигідно працюють на користь героя. Майстерність письма іноді просідає. І, чесно кажучи, жіночі персонажі з іменами на кшталт Персик чи Абрикоска трохи збивають з настрою(читай, жінки не заслуговують на справжні імена🙈).


Це не глибока книжка — але захоплива. Її приємно ковтнути за кілька вечорів, і водночас дізнатись дещо нове про історію медицини, культуру Китаю й силу освіти. Як розважальний, пригодницький, швидкий роман із елементами документального — «Тлумач тіл» себе виправдовує.

Ця книжка працює більше на рівні динаміки, ніж глибини. Іноді цього саме й хочеться.

А ви читали? Чи плануєте?
登录以解锁更多功能。