
reading at midnight 🌙
наполовину книжковий блог, наполовину читацький щоденник 🫶
тут відгуки на прочитане, цитати, підбірки, меми та думки ✨️
з вами @daria_yer
тут відгуки на прочитане, цитати, підбірки, меми та думки ✨️
з вами @daria_yer
Рейтинг TGlist
0
0
ТипПублічний
Верифікація
Не верифікованийДовіреність
Не надійнийРозташування
МоваІнша
Дата створення каналуЖовт 18, 2022
Додано до TGlist
Бер 22, 2025Прикріплена група
Останні публікації в групі "reading at midnight 🌙"
07.04.202510:00
добірка: книжкові канали до тисячі підписників, які я читаю та рекомендую - просто тому, що вони всі варті уваги та визнання (а ще аби зробити цей понеділок трішки кращим) 🐈
отже, бложики в порядку появи в моїй стрічці на момент написання поста (тобто довільному):
🌟Bookish Acts
🌟книжкова хуліганка
🌟bookytsia
🌟shut up, i'm reading
🌟книжки і пиріжки
🌟reading or this
🌟сонні читання.
🌟Дистопія: Дерево книг
🌟castles of glass
🌟cozy books and tea
🌟other myth
🌟ми помрем не в парижі
🌟I'd rather read
🌟пушина перекладає
🌟la madrugada
🌟Що ти читаєш, Катянґенс?
🌟кофі(н) брейк
🌟bookish escapism
🌟Невеличка книгодрама
🌟нотатки куміхо
🌟pink leopard
🌟колючий светр
🌟книжки Маріко
🌟потойкнижжя
🌟терпець і книги
🌟Катарсис навпаки
🌟книжкова хованка
🌟князівство книг
🌟Книжки опосума
🌟Потойбічні балачки
🌟Ксю читає
🌟Книгоманські балачки
🌟Forty magpies in a trenchcoat
чому список, а не папка? бо, з одного боку, я за індивідуальний підхід, а, з іншого, добрі люди вже зробили гарну теку затишних букблогів (де ви зможете знайти ще багато каналів для вашої стрічки).
🪷хвилинка самореклами: мій блог, reading at midnight, теж підпадає у категорію "до тисячі підписників" 🤭 а якщо ваш канал - також, і я його тут не згадала, то запрошую лишити лінк в коментарях 🫶
отже, бложики в порядку появи в моїй стрічці на момент написання поста (тобто довільному):
🌟Bookish Acts
🌟книжкова хуліганка
🌟bookytsia
🌟shut up, i'm reading
🌟книжки і пиріжки
🌟reading or this
🌟сонні читання.
🌟Дистопія: Дерево книг
🌟castles of glass
🌟cozy books and tea
🌟other myth
🌟ми помрем не в парижі
🌟I'd rather read
🌟пушина перекладає
🌟la madrugada
🌟Що ти читаєш, Катянґенс?
🌟кофі(н) брейк
🌟bookish escapism
🌟Невеличка книгодрама
🌟нотатки куміхо
🌟pink leopard
🌟колючий светр
🌟книжки Маріко
🌟потойкнижжя
🌟терпець і книги
🌟Катарсис навпаки
🌟книжкова хованка
🌟князівство книг
🌟Книжки опосума
🌟Потойбічні балачки
🌟Ксю читає
🌟Книгоманські балачки
🌟Forty magpies in a trenchcoat
чому список, а не папка? бо, з одного боку, я за індивідуальний підхід, а, з іншого, добрі люди вже зробили гарну теку затишних букблогів (де ви зможете знайти ще багато каналів для вашої стрічки).
🪷хвилинка самореклами: мій блог, reading at midnight, теж підпадає у категорію "до тисячі підписників" 🤭 а якщо ваш канал - також, і я його тут не згадала, то запрошую лишити лінк в коментарях 🫶


06.04.202515:56
зі сторони Крістофера Ішервуда було дуже кмітливим назвати свого головного героя у "Goodbye to Berlin" теж Крістофером Ішервудом, поставити у передмові дисклеймер, що я не я і хата не моя це лиш зручна фікція, і не смійте подумати, що твір автобіографічний (вірю. я повірила), а потім у тексті самого себе, ой, тобто цього іншого Крістофера похвалити і напророкувати гучну письменницьку кар'єру 🤭
я в захваті з такої багатоходовочки
я в захваті з такої багатоходовочки


03.04.202515:59
потроху наводжу лад у книжковій шафі (що я не могла зробити рік після того, як одна з поличок просто впала під вагою книжок), і вимальовується секція, яку називаю 🎀🌸💖 рожеві - бо ну вони ж про дівчат - книжки (а те, що вони і про страшний ментал демедж, то вже таке) 💖🌸🎀
на всяк про всяк все ж уточню, що це сарказм


02.04.202520:26
схоже, "будинок старлінгів" вирішив робити мені боляче з самісінького початку 🥲


01.04.202517:59
А тепер спойлерна частина відгуку (і багато розмірковувань):
🐇Знаєте, це не "Таємна історія". Це радше "Hangsaman" Ширлі Джексон у двадцять першому столітті (і на галюциногенах): творча дівчина, опинившись в коледжі, страждає, не може вписатися у колектив і втрачає зв'язок з реальністю. Я не знайшла, аби Мона Авад вказувала саме "Hangsaman" як джерело натхнення, проте знайшла інтерв'ю, де Авад називає Елінор з "Привидів Будинку на Пагорбі" однією зі своїх улюблених героїнь (чим підтверджує звання людини з гарним смаком), тож впливи Ширлі Джексон тут можуть бути і цілком свідомими.
🐇Хоча якщо героїні Джексон, попри всі свої вади характеру, зазвичай викликають у мене теплі почуття та бажання загорнути в ковдру, напоїти чаєм та захистити від світу, то з Самантою такого не сталася. Вона з тих персонажок, яких люблять охрестити "бісячими", і, здається мені, це цілком і повністю навмисно. Саманта - це клубок із самотності, злості, заздрості, закомплексованості та зверхності. Вона емоційно розхитана, очевидно не в порядку та схильна до вигадок.
🐇Мона Авад протиставляє інфантильно-гіперфемінних Зайчиків та не-таку-як-інші-дівчата Саманту та збиткується з обох. І з Саманти - значно витонченіше. Бо і я спіймалася, мені хотілося бути повністю на її боці, коли читала книгу. А коли я взяла її все ж проглянути по другому колу - вже і кидалося в очі те, наскільки вона захоплена власними стражданнями, і її невідрефлексована мізогінія, і лицемірство, і навіть те, що репліки про "in love with her own outsiderness" тепер сприймається як цілком справедлива оцінка, а не знущання. Чесно, це перечитання значно негативізувало моє ставлення до Саманти: я відчуваю жалість, але більш не співпереживаю.
🐇А ще те, що вона дає усім прізвиська, видалося мені ще одним знаком її самозахопленості: усіх навколо можна спростити до одного слова, конкретного образу, але не її; тільки вона має справжню драму і справжню глибину. І від цього повіює вайбами людини, яка називає інших "NPC".
🐇Твіст із Авою я взагалі не передбачила, і він застав мене зненацька, але 1) це пояснює, чому вона така manic pixie dream girl: вона і є дівчиною-мрією. Проте мрією про те, ким хотіла б бути Саманта - чи з ким, я не впевнена. Здається, обома разом?
2) після нього захотілося ще раз переглянути всі сцени взаємодії Саманти і Ави. Я це зробила, і, якщо чесно, якісь червоні прапорці про не-існування (чи таки існування, але як олюдненої вигадки) Ави доволі ненав'язливі.
🐇До речі, цікаво, чи хтось також інтерпретує цю книгу як квірну, а Саманту - як closeted бісексуалку? Бо мій радар засік багато прапорців, але те, що Ава та Макс були коханцями, а останній уособлює подавлені імпульси та бажання Саманти, для мене це фактично підтверджує.
🐇Головне ж питання по "Зайчику" - що тут (в біса) відбувається, і я досі не впевнена. Галюцинації? Психоз? Шизофренія? Тріп? Магія? Метафора творчої кризи, неналежності до елітної спільноти, відчудження та подавлення сапфічного бажання? Що з цього було насправді і до якої міри, і чи має в контексті "Зайчика" слово "насправді" такий само сенс, як і за звичайних обставин? А може, Саманта
збрехала? Чи текст, який ми читаємо - якась її вправа з творчого письма?
🐇Оповідачка вона дуже ненадійна, і саме в цьому випадку я не здивуюся, якщо у продовженні ("We Love You, Bunny" має вийти англійською цієї осені) виявиться, що Саманта якось ще додатково викривила події - умисно чи ні. Але так, на сиквел я чекатиму, і за інші тексти Мони Авад взятися теж хочу.
🐇Знаєте, це не "Таємна історія". Це радше "Hangsaman" Ширлі Джексон у двадцять першому столітті (і на галюциногенах): творча дівчина, опинившись в коледжі, страждає, не може вписатися у колектив і втрачає зв'язок з реальністю. Я не знайшла, аби Мона Авад вказувала саме "Hangsaman" як джерело натхнення, проте знайшла інтерв'ю, де Авад називає Елінор з "Привидів Будинку на Пагорбі" однією зі своїх улюблених героїнь (чим підтверджує звання людини з гарним смаком), тож впливи Ширлі Джексон тут можуть бути і цілком свідомими.
🐇Хоча якщо героїні Джексон, попри всі свої вади характеру, зазвичай викликають у мене теплі почуття та бажання загорнути в ковдру, напоїти чаєм та захистити від світу, то з Самантою такого не сталася. Вона з тих персонажок, яких люблять охрестити "бісячими", і, здається мені, це цілком і повністю навмисно. Саманта - це клубок із самотності, злості, заздрості, закомплексованості та зверхності. Вона емоційно розхитана, очевидно не в порядку та схильна до вигадок.
🐇Мона Авад протиставляє інфантильно-гіперфемінних Зайчиків та не-таку-як-інші-дівчата Саманту та збиткується з обох. І з Саманти - значно витонченіше. Бо і я спіймалася, мені хотілося бути повністю на її боці, коли читала книгу. А коли я взяла її все ж проглянути по другому колу - вже і кидалося в очі те, наскільки вона захоплена власними стражданнями, і її невідрефлексована мізогінія, і лицемірство, і навіть те, що репліки про "in love with her own outsiderness" тепер сприймається як цілком справедлива оцінка, а не знущання. Чесно, це перечитання значно негативізувало моє ставлення до Саманти: я відчуваю жалість, але більш не співпереживаю.
🐇А ще те, що вона дає усім прізвиська, видалося мені ще одним знаком її самозахопленості: усіх навколо можна спростити до одного слова, конкретного образу, але не її; тільки вона має справжню драму і справжню глибину. І від цього повіює вайбами людини, яка називає інших "NPC".
🐇Твіст із Авою я взагалі не передбачила, і він застав мене зненацька, але 1) це пояснює, чому вона така manic pixie dream girl: вона і є дівчиною-мрією. Проте мрією про те, ким хотіла б бути Саманта - чи з ким, я не впевнена. Здається, обома разом?
2) після нього захотілося ще раз переглянути всі сцени взаємодії Саманти і Ави. Я це зробила, і, якщо чесно, якісь червоні прапорці про не-існування (чи таки існування, але як олюдненої вигадки) Ави доволі ненав'язливі.
🐇До речі, цікаво, чи хтось також інтерпретує цю книгу як квірну, а Саманту - як closeted бісексуалку? Бо мій радар засік багато прапорців, але те, що Ава та Макс були коханцями, а останній уособлює подавлені імпульси та бажання Саманти, для мене це фактично підтверджує.
🐇Головне ж питання по "Зайчику" - що тут (в біса) відбувається, і я досі не впевнена. Галюцинації? Психоз? Шизофренія? Тріп? Магія? Метафора творчої кризи, неналежності до елітної спільноти, відчудження та подавлення сапфічного бажання? Що з цього було насправді і до якої міри, і чи має в контексті "Зайчика" слово "насправді" такий само сенс, як і за звичайних обставин? А може, Саманта
збрехала? Чи текст, який ми читаємо - якась її вправа з творчого письма?
🐇Оповідачка вона дуже ненадійна, і саме в цьому випадку я не здивуюся, якщо у продовженні ("We Love You, Bunny" має вийти англійською цієї осені) виявиться, що Саманта якось ще додатково викривила події - умисно чи ні. Але так, на сиквел я чекатиму, і за інші тексти Мони Авад взятися теж хочу.


01.04.202517:53
📚 "Bunny", Mona Awad
#прочитане #fiction
Не-спойлерна частина відгуку:
🐇Саманті пощастило вступити на магістерську програму з письменництва до дуже елітного та шанованого університету (який вона ненавидить). Її життя затьмарює творча криза, а однокурсниці - четверо дівчат, об'єднаних дивною, подібною на культ дружбою - не приймають до своєї кліки. Проте все ж одного дня Саманта отримує запрошення від Зайчиків, і вона і близько не підозрює, куди її заведе згода.
🐇 Галюциногенна, кокетливо-кривава сатира на елітні навчальні заклади та сучасне письменництво - доволі дотепна і самоусвідомлена, але все ж не така відкрито антиелітарна, як, скажімо, fellow dark academia "Дев'ятий дім". (Можливо, тому, що Саманта, попри демонстративні анти-істеблішмент висловлювання, все ж відчайдушно хоче бути прийнятою та належати.)
🐇Я б радше класифікувала це як weird fiction, аніж "просто" дарк-академічний горор/трилер, як його найчастіше позиціонують. З потенційно чутливих тем - gore, мертві тварини і згадка суїцидальних думок. Але мені було радше трохи неприємно, аніж страшно.
🐇Окремо хочу похвалити стиль написання - і дуже хочу вірити, що наш переклад його гарно передав. У Авад чудова проза - образна, і якась наче наелектризована; от вміє вона створити настрій та атмосферу.
🐇Було цікаво розгадувати цю книжку, але - можливо, за рахунок неймовірного гайпу - вона мене не вразила аж настільки, як хотілося. Дивні відчуття, наче за всіма компонентами книга "моя", а в сумі загальне враження змазане. От наче не вистачило динаміки та напруги, не вистачило радикальності, не вистачило дій, а не тільки проговорювання критики, не вистачило фокусу; від трішки кращого розкриття решти "Зайчиків" теж би не відмовилася, бо Вікторія та Кіра злилися в моїй голові в одного персонажа.
🐇Фінальна оцінка буде десь в районі "доволі добре" (конвертуйте в зірочки за власною шкалою). Не скажу, що це прямо мастрід, і радитиму, якщо вам приносять задоволення - а не фруструють - книжки, де ніц не зрозуміло, що там відбувається.Або якщо у вас також була криза ментального здоров'я в універі.
#прочитане #fiction
Не-спойлерна частина відгуку:
🐇Саманті пощастило вступити на магістерську програму з письменництва до дуже елітного та шанованого університету (який вона ненавидить). Її життя затьмарює творча криза, а однокурсниці - четверо дівчат, об'єднаних дивною, подібною на культ дружбою - не приймають до своєї кліки. Проте все ж одного дня Саманта отримує запрошення від Зайчиків, і вона і близько не підозрює, куди її заведе згода.
🐇 Галюциногенна, кокетливо-кривава сатира на елітні навчальні заклади та сучасне письменництво - доволі дотепна і самоусвідомлена, але все ж не така відкрито антиелітарна, як, скажімо, fellow dark academia "Дев'ятий дім". (Можливо, тому, що Саманта, попри демонстративні анти-істеблішмент висловлювання, все ж відчайдушно хоче бути прийнятою та належати.)
🐇Я б радше класифікувала це як weird fiction, аніж "просто" дарк-академічний горор/трилер, як його найчастіше позиціонують. З потенційно чутливих тем - gore, мертві тварини і згадка суїцидальних думок. Але мені було радше трохи неприємно, аніж страшно.
🐇Окремо хочу похвалити стиль написання - і дуже хочу вірити, що наш переклад його гарно передав. У Авад чудова проза - образна, і якась наче наелектризована; от вміє вона створити настрій та атмосферу.
🐇Було цікаво розгадувати цю книжку, але - можливо, за рахунок неймовірного гайпу - вона мене не вразила аж настільки, як хотілося. Дивні відчуття, наче за всіма компонентами книга "моя", а в сумі загальне враження змазане. От наче не вистачило динаміки та напруги, не вистачило радикальності, не вистачило дій, а не тільки проговорювання критики, не вистачило фокусу; від трішки кращого розкриття решти "Зайчиків" теж би не відмовилася, бо Вікторія та Кіра злилися в моїй голові в одного персонажа.
🐇Фінальна оцінка буде десь в районі "доволі добре" (конвертуйте в зірочки за власною шкалою). Не скажу, що це прямо мастрід, і радитиму, якщо вам приносять задоволення - а не фруструють - книжки, де ніц не зрозуміло, що там відбувається.
01.04.202517:42
#естетика та цитати із "Зайчика" 🐇
I don't know, I always said. But I did know. It was very simple. Because it was a better story.
Why do you lie so much? And about the weirdest little things?my mother always asked me.
I don't know, I always said. But I did know. It was very simple. Because it was a better story.
"What do you think, Samantha?" Fosco asks me.
That it's a piece of pretentious shit. That it says nothing, gives nothing. That I don't understand it, that probably no one does and no one ever will. That not being understood is a privilege I can't afford. That I can't believe this woman got paid to come here. That I think she should apologize to trees. Spend a whole day on her knees in the forest, looking up at the trembling aspens and oaks and whatever other trees paper is made of with tears in her languid eyes and say, I'm fucking sorry. I'm sorry that I think I'm so goddamned interesting when it is clear that I am not interesting. Here's what I am: I'm a boring tree murderess.
I tell myself I have to fight this - remember you hate them, remember they hate you - but all at once I fail. I succumb. I allow the sick need that no degree of revulsion can kill to be picked up out of the cold, wet dark and petted. I melt into it, their hug, allowing, nay, willing myself to be crushed. I become one with the blob. Or as close to one as I can become.


31.03.202516:28
а ще я знаю, ви любите котоконтент - тож ось ще один кадр, як вацлав абсолютно не допомагає мені не заснути під мекена 🥲


30.03.202510:05
окей, все ж спробую перетворити це на щомісячну рубрику, тож тримайте березневе асорті з відеоесеїв:
👉 Boromir and our Relapse into Fascism
👉 should straight authors write queer characters?
👉 The concerning rise of the Auschwitz romance | The Tattooist of Auschwitz book/TV series review
👉 The Hyper-Commercialization of Van Gogh
👉 When The Reader is The Monster | Monstrosity in Literature
👉 How Mary Shelley wrote the world's most iconic monster
👉 The Birth of Bedlam: The World's Oldest Asylum
👉 Why Lizzy goes to Pemberley | Her Derbyshire Trip & Regency Era Travel Explained
👉 Cave Art is Cooler Than You Think
#vids
👉 Boromir and our Relapse into Fascism
👉 should straight authors write queer characters?
👉 The concerning rise of the Auschwitz romance | The Tattooist of Auschwitz book/TV series review
👉 The Hyper-Commercialization of Van Gogh
👉 When The Reader is The Monster | Monstrosity in Literature
👉 How Mary Shelley wrote the world's most iconic monster
👉 The Birth of Bedlam: The World's Oldest Asylum
👉 Why Lizzy goes to Pemberley | Her Derbyshire Trip & Regency Era Travel Explained
👉 Cave Art is Cooler Than You Think
#vids
29.03.202515:29
а тим часом, "жорж" якось дуже тихенько видають вже другу (після "what moves the dead") книгу з моєї cottagegore підбірки 👀
🖼кінгфішер я не брала, бо планую читати в оригіналі, а цю красу - ну подивіться на обкладинку! - мабуть, все ж передзамовлю попри мою страшну нелюбов щось замовляти через директ. але сайт жоржа - то, здається, нове метро на троєщину. 😞
#книжковіновини
🖼кінгфішер я не брала, бо планую читати в оригіналі, а цю красу - ну подивіться на обкладинку! - мабуть, все ж передзамовлю
#книжковіновини
29.03.202515:18
жменька постів про "зайчика" з тамблеру, які дають краще загальне уявлення про цю книжку, ніж стандартні анотації 🏷
(так, дочитала, відгук буде. колись)
(
28.03.202518:00
в яких умовах я намагаюся дочитати "зайчика": ну як можна відмовити, коли вацлав вимагає термінової уваги до його персони (а не займатися всілякою людською єрундістікою на кшталт книжок) 🤭


27.03.202520:35
цитата із "зайчика", яка подекуди характеризує мої почуття при читанні "зайчика" 🤭
(чомусь здається, що моні авад було весело писати цей фрагмент)
(чомусь здається, що моні авад було весело писати цей фрагмент)


25.03.202516:02
з днем читання толкіна усіх причетних 🫶
(і мене в тому числі, годі уявити кращий день, аби закінчити черговий раунд переслуховування "братства персня" 🤭)
📖 the tolkien society радить цього дня читати свої улюблені фрагменти - а я, мабуть, вчергове поділюся своєю улюбленою цитатою та й скористаюся шансом всім нагадати, що книжковий фарамир - найкращий чоловік усіх часів і народів, and i don't take criticism on this
✍а які у вас є улюблені цитати/епізоди?
#володарперснів #толкін
(і мене в тому числі, годі уявити кращий день, аби закінчити черговий раунд переслуховування "братства персня" 🤭)
📖 the tolkien society радить цього дня читати свої улюблені фрагменти - а я, мабуть, вчергове поділюся своєю улюбленою цитатою та й скористаюся шансом всім нагадати, що книжковий фарамир - найкращий чоловік усіх часів і народів, and i don't take criticism on this
“War must be, while we defend our lives against a destroyer who would devour all; but I do not love the bright sword for its sharpness, nor the arrow for its swiftness, nor the warrior for his glory. I love only that which they defend.”
✍а які у вас є улюблені цитати/епізоди?
#володарперснів #толкін
24.03.202516:35
📚 "Rogue Protocol" + "Exit Strategy", Martha Wells
#прочитане #fiction
Хоба, ще дві новели з серії про Вбивцебота! І, знаєте, всі ці книжки-манюні з 1 по 4, попри умовну відокремленість, цілком могли б бути і однією книгою - найкраще вони працюють все ж разом, як епізоди якогось серіальчикуSanctuary Moon. (П'ята частина, наскільки я піддивилася, і є вже повнорозмірною).
Третя книжка здалася мені поки що найбільш прохідною та перевантаженою екшеном. А от четверта дає дуже задовільний фінал та гарненько закриває особисту арку протагоніста, розпочату у "All systems red" - хоч це радше крапка з комою.
Все те хороше і не дуже хороше, що я казала про перші дві книги, можна застосувати і до цих, вони абсолютно в одному стилі та тоні. Але я навіть не хочу якось серйозно критикувати ці книжки чи до чогось прискіпуватися, бо вони мені роблять дуже добре.А дофамін, знаєте, на дорозі не валяється. 🫣
Так, тут трохи схематичний світ (але це і є радше космоопера з потенціалом до розвитку), трохи простенькі другорядні герої (але ми маємо оповідача зі специфічним поглядом на людство), повторювані жарти (окей, так, інколи майже дослівно повторювані, могло бути різноманітніше. Але ох лишенько, як ця серія вміє знову і знову виводити мене на емоції та елегантно наступати на всі мої вавки щодо комунікацій, прив'язаностей та відчуття себе особистістю - так, що мені навіть трохи невдобно аж настільки рілейтитися до охоронного андроїда. Бо він дивовижно людяний (хоч і це заперечує).
Прибережу решту книжок серії на якісьчерговий чорний день, бо вони мені як бальзам на серце. Так, попри бійки, насильство та психологічні травми Вбивцебота - чи може завдяки, бо оці всі warm and fuzzy почуття наприкінці (які в мене зазвичай викликає тільки читання якогось хорошого fix-it фанфікшену о другій ночі) відчуваються дуже заслуженими.
#прочитане #fiction
... pretending bad things aren’t happening is not a great survival strategy in the long run, but there was nothing I could do about it now.
Хоба, ще дві новели з серії про Вбивцебота! І, знаєте, всі ці книжки-манюні з 1 по 4, попри умовну відокремленість, цілком могли б бути і однією книгою - найкраще вони працюють все ж разом, як епізоди якогось серіальчику
Третя книжка здалася мені поки що найбільш прохідною та перевантаженою екшеном. А от четверта дає дуже задовільний фінал та гарненько закриває особисту арку протагоніста, розпочату у "All systems red" - хоч це радше крапка з комою.
Все те хороше і не дуже хороше, що я казала про перші дві книги, можна застосувати і до цих, вони абсолютно в одному стилі та тоні. Але я навіть не хочу якось серйозно критикувати ці книжки чи до чогось прискіпуватися, бо вони мені роблять дуже добре.
Так, тут трохи схематичний світ (але це і є радше космоопера з потенціалом до розвитку), трохи простенькі другорядні герої (але ми маємо оповідача зі специфічним поглядом на людство), повторювані жарти (окей, так, інколи майже дослівно повторювані, могло бути різноманітніше. Але ох лишенько, як ця серія вміє знову і знову виводити мене на емоції та елегантно наступати на всі мої вавки щодо комунікацій, прив'язаностей та відчуття себе особистістю - так, що мені навіть трохи невдобно аж настільки рілейтитися до охоронного андроїда. Бо він дивовижно людяний (хоч і це заперечує).
Прибережу решту книжок серії на якісь
Рекорди
07.04.202523:59
692Підписників07.12.202423:59
0Індекс цитування31.01.202523:59
422Охоплення 1 допису31.03.202523:59
133Охоп рекл. допису31.03.202523:59
21.95%ER06.04.202516:22
30.00%ERRРозвиток
Підписників
Індекс цитування
Охоплення 1 допису
Охоп рекл. допису
ER
ERR
Увійдіть, щоб розблокувати більше функціональності.