Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
one more chapter avatar

one more chapter

читаю та перекладаю книги, щоб утекти від реальності.
▪️про співпрацю: https://telegra.ph/Sp%D1%96vpracya-z-one-more-chapter-12-04
▪️ анонімні питання: https://ngl.link/onemorechapter
написати мені можна тут: @a_e_black
TGlist rating
0
0
TypePublic
Verification
Not verified
Trust
Not trusted
LocationУкраїна
LanguageOther
Channel creation dateNov 11, 2022
Added to TGlist
Jun 01, 2024
Linked chat

Popular posts one more chapter

24.03.202523:28
Письменницю заарештували за книгу з педофілією і сексуальним насильством над дітьми, і це справді має спровокувати роздуми й дискусію про те, що дозволяється в художній літературі.

Хто не в курсі ситуації:
Допис про книгу
Допис про арешт
Ще трохи про арешт

Анотацію я причепила скріном. Вибачте, але я не буду це перекладати, та ви можете розпізнати текст через перекладач.

Так, це самвидав. Але ця книга була на ґудрідз, людям розсилали копії на рецензії. Як це могли пропустити на таких платформах?

З популяризацією дарк романів людей трохи почало плавити, і книги з романтизацією насилля виправдовують тезами «не подобається — не читайте» або «всі мають право на фантазії». Так а де пролягає межа? У віці героїв? Однак не всі героїні дарк романів перебувають у свідомому й зрілому віці, хтось із них заледве має 18 років. І що тоді?

Дарк романи — це нішевий жанр. Вони не мають бути «хітом буктоку!», «гарячими новинками!», «небезпечним коханням!». Інакше такі люди, як-от ця авторка, подумають — а чому мої фантазії не мають право на існування? А чому б їх не надрукувати? І от, це надрукували й випустили. Який критерій для того, щоб книга викликала занепокоєння? Такого немає, і от ми пожинаємо результати.

Популяризація цього жанру вже давно мене бентежить, тому що є жінки, які читають такі романи з подружками і хихикають, а є дівчата, яким по 13-14 років, і вони купують те, що популярне, а потім думають, що сумнівна згода — це хот, бо так написано в книжці. Можете називати мене моралізаторкою, але є різниця, коли підлітки натикаються на такі історії десь онлайн, вишукуючи їх на сайтах з фанфіками (а таке роблять далеко не всі), і коли це продається в топі книгарень — бери й читай.

Так, я розумію, що видавництва не беруться за такий трешняк, і що ця книга не вийшла б в одному із них друком. Але подивіться, як роздули цю ситуацію, як швидко вона набула розголосу. Це не богом забутий фанфік на якомусь сайті під купою сумнівних тегів, це книжка, яка висіла на ґудрідз, яку розсилали читачам.

Мені здається, що пора трішки пригальмувати з роздутою популярністю таких книг. Ви можете читати, що захочете, але ці книги виходять далеко за межі бульбашки. Є різниця між почитати для задоволення і відстоюванням популярності книг, які репрезентують конкретні кінки.

І наостанок: я розумію, чому в буктоці така революція спайсі книг — багато людей не здогадувалися, що порно можна читати. Жінки й дівчата, яких шеймлять за дослідження своєї сексуальності, знаходять в цьому певну розраду. Але ми вже десь на такій межі, коли між спайсі ромкомами проштовхуються книжки з романтизацією насилля. Так не має бути, бо цим ми даємо простір для книжок, які повинні лишатися в обмеженому колі читачів.
09.04.202518:19
〰️Чи знайдеться у вас хвилинка проговорити про курсив?
А точніше про передачу курсиву при перекладі.
Готуйтеся до довгочиту!

🥰Якщо ви спитаєте, хто наділив мене правом писати про вживання курсиву, то я скажу — Алі Гейзелвуд. Ця жінка дуже любить курсив, і з нею мені довелося засвоювати ці речі методом проб і багатьох помилок.
Нижче наведу основні приклади курсиву одразу з обговоренням правильної подачі українською.

Отже, де використовують курсив в книжках англійською:

1️⃣Для додаткового наголосу на певні слова:
⏺ “God, you’re such an asshole!”, I yelled.
⏺— Господи, ну ти й засранець! — крикнула я.

Тут авторський курсив точно зберігаємо, як в оригіналі.

➡️Але:
⏺But he did ask you that.
⏺I am tired, it’s been a long day.
Оскільки ми не використовуємо допоміжні дієслова українською, тут нам можуть допомогти частки з підсиленням («таки»), або ж просто наголос на саме дієслово:
⏺Але він таки запитав у тебе про це. (Тут не бачу сенсу виділяти курсивом «таки», бо ми у розмові швидше зробимо наголос на слово «запитав».)
⏺Я й втомилася, день був довгий.

До речі, як на мене, в таких випадках курсивом цілком можна не виділяти — ці частки вже самостійно дають наголос.

➡️ Бонусна порада: англійські прикметники не мають суфіксів, які надають експресивного відтінку. Тому автори для підсилення можуть використовувати слова на взір very або so, але ми з вами можемо погратися суфіксами:

⏺He is very, very big.
⏺Він величезний. (Курсив тут теж за бажанням).
⏺The kitten was so tiny.
⏺Кошеня було манюсіньке.

2️⃣Пряма мова:
I will always love you, he said. And I believed him.

Українською ми це подаємо в лапках:
✅«Я завжди тебе кохатиму», — сказав він. І я йому повірила.
❌«Я завжди тебе кохатиму», — сказав він.
Тут курсив українською просто не потрібен, бо в оригіналі він слугує лише для передачі прямої мови.

3️⃣При передачі думок головного героя/героїні:
That’s it, I thought. My final day at work.

Курсив тут теж не потрібно зберігати по тій самій причині — думки героїв ми завжди виділяємо лапками.
✅«Ну от, — подумала я. — Мій останній день на роботі».
Ну от, — подумала я. — Мій останній день на роботі.
❌ «Ну от, — подумала я. — Мій останній день на роботі».

❗Але: якщо ці думки йдуть без опису дії («я подумала», «я замислилася»), а слугують простою вставкою чи окремим абзацом, я зберігаю курсив. Це стосується книг, де оповідь ведеться від першої особи однини.
⏺ “Yeah,” he says. “I already know.” He shifted on his feet uncomfortably.
Wait, what? How is it possible?
“Are you kidding me?”, I ask.
⏺— Ага, — каже він. — Я вже знаю. — Ніяково переминається з ноги на ногу.
Чекайте, що? Як це можливо?
— Ти що, жартуєш? — запитую.

Тут курсив здається частиною опису сцени чи внутрішнього монологу, тому я не бачу сенсу його записувати в лапках і оформлювати як думку.

4️⃣Рідкісніший, але важливий випадок: ономатопеї, або слова, які наслідують звуки (клац-клац, тік-так, гуп, бабах):

⏺I set the trunk down with a loud thud.
✅Я поставила валізу, гупнувши нею.
❌Я поставила валізу з гучним гупанням.
❌Я поставила валізу з гучним гуп.

⏺He tapped his glass with a clink.
✅Він з дзенькотом постукав по келиху.
❌Він з дзенькотом постукав по келиху.

Наголошу, що це моя особиста думка — я не люблю, коли такі штуки виділяються курсивом, тому що в українській у деяких випадках здається природнішим використати не фонетичний запис звуку (гуп, дзеньк), а передати це іменником. Звісно, це все залежить від речення, але якщо ми передаємо цю ономатопею іменником чи дієсловом, то немає сенсу позначати його курсивом.

Одразу скажу, що я це все засвоїла з досвідом і на початку роботи з книжками я цього не знала. Тому сподіваюся, що це буде корисно 💞

А чи є у вас доповнення до цих правил?
#omc_translation
Тільки що записала в список завдань до вичитки перекладу: «Повикидати зайві очі і серце»
30.03.202511:59
Презентація з Іриною Грабовською в Рівному вийшла дуже весела і затишна ❤️
В якийсь момент під час підписання книжок в книгарні закінчилася перша частина трилогії, тож я вважаю, що люди пішли зацікавлені 😅

Перед презентацією трохи хвилювалася, але Ірина така чудова і вайбова, що з перших хвилин хвилювання як рукою зняло 🫶
Приходьте до українських авторів на презентації і підтримуйте їх, бо, як сказала Ірина, ми всі в одній шлюпці і вигрібаємо разом 🤭
Я: вирішую почитати книжку, бо там є собака
Книжка: hold my beer

Викладачка письменницької майстерності, яка втратила друга через самогубство, отримує у «спадок» від нього німецького дога. Сама з величезним собакою в маленькій квартирі, попри заборону тримати тварин удома, героїня намагається через любов до пса пережити втрату та зібрати по друзках своє життя.

👁 Насправді я знала, що «Друг» доволі меланхолійний, що він читається радше як лист чи роздуми, а не сюжетна книжка. Бажання почитати про собаку все-таки переважило, але ця книга передусім про втрату, горе, письменництво, роздуми про літературу, самотність, стосунки, репутацію, кохання.

🦮Не раджу читати цю книжку тим, хто чутливий до будь-якої згадки про покинутих або померлих тварин — вони бувають дуже побічні, але я на таке важко реагую.

📜Книжка лишає по собі меланхолійний посмак, роздуми про те, скільки ми готові прощати друзям, і як другом іноді може стати зовсім не людина. Дві самотності, які захищають одна одну.

І моя улюблена цитата:

«У тебе весь дім пропах собачатиною», — зауважує один із гостей. Я кажу, що подбаю про це.
Так і роблю — більше ніколи не запрошую цю людину в гості.
Лише гляньте на тло. Це вже не
🤓📚перекладачки🤓📚, а
💅✨транслейторки✨💅

Будемо з Олександрою з каналу one more chapter говорити на «Книжковій країні» про тестові завдання, тарифи, поради і не тільки
Вчора мала бути недільна рубрика з відповідями на запитання, але вирішила перенести її на сьогодні. Їх багатенько, але вони всі цікаві, тому сподіваюся, ви не відпишетеся 😅

➡️ Не єдина, я маю іншу роботу в перекладі на повну ставку, але з вільним графіком.
Звісно, все залежить від ваших потреб і тарифу. Давайте приблизно порахуємо.

🌹Якщо ви не початківець, а більш-менш досвідчений перекладач, то візьмемо тариф 180-250 грн за 1800 знаків. Хай це буде книжка до 400 сторінок, близько 550 000 знаків.
Виходить, що за одну книжку ви матимете +- від 55 000 до 76 000 грн. Звісно, це не чіткі суми, все залежить від тарифу, але думаю, що це добре відображає середні гонорари.
А тепер варто порахувати, за скільки вам треба перекладати одну книжку, щоб отримувати бажаний гонорар. Комусь треба буде перекладати одну книжку за місяць-півтора. Комусь за два місяці. Перший варіант доволі кропіткий, так легко можна вигоріти. Другий реалістичніший, та все ж.
Варто розуміти, що для того, щоб заробляти перекладом, вам треба хороша фінансова подушка і планування. Маякніть, якщо хочете про це окремий пост (думаю, він буде і так, але мені буде приємно, якщо ви маякнете 😅)
#omc_translation #omc_qa
Чого я не здогадалася чіпляти ліхтарика туди…
Цього квітня мені треба:

🌟закінчити переклад на 600+ сторінок (ще десь ~150)
🌟вичитати цей переклад на 600+ сторінок
🌟здати переклад невеличкого формату
🌟провести три книжкові події
🌟пережити книжкову країну
🌟розпланувати наступний переклад, щоб нормально відпочити

Перед тим, як ви запитаєте, чи в мене все нормально з головою, я скажу, що наразі цей темп мені підходить. На менше я не можу погодитися, тому що це буквально втілення моєї мрії, а більшого брати не варто. Але такий темп також змушує правильно розставляти пріоритети і дуже багато планувати, бо це все просто нереально тримати в голові.

Що я роблю для планування?

📎Завела окремий календар в гуглі, куди записую всі переклади. Я дуже тішуся тому, що наразі мої співпраці з видавництвами розписані до наступного літа, але в такому випадку просто необхідно наглядно бачити ці дедлайни і планувати між ними паузи.

📎Зробила такий собі translation hub у Notion, де збираю поточні переклади. Це дуже зручно, бо у мене під рукою є шкала прогресу, де я бачу, скільки сторінок лишилося; дедлайн з точною кількістю днів і тижнів; усі маленькі й не дуже завдання, на які треба буде звернути увагу під час правок. Якщо цікаво, можу зробити окремий пост про те, як налаштувати таку штуку в Notion.

📎Обов'язково. Планую. Відпочинок. Нові проєкти так і манять, але без відпочинку нікуди, інакше можна зловити старе добре вигорання (знаємо, бачили, відчували).

До речі, мені дуже на руку грає весняно-літнє загострення період активності, який зʼявляється з переведенням годинника і довшим світловим днем. Мені легше працювати, коли темніє о 8 вечора, а не о 4, і я цим користуюся. Зате можете уявити, як я почуваюся взимку 😭

А які у вас лайфхаки для того, щоб не поїхати дахом продуктивності?
⬆️Нарешті можна розказати!!
Приходьте на відкриття Вівату в Рівному (так, ми дочекалися!!) 💚

18 квітня о 18:00 поговоримо з Юлею і Олею про гарячі сюжети Алі Гейзелвуд, а 19 квітня о 13:00 послухаємо чудову Аліну, перекладачку «Неявки» і мою бесті 🥹

А ще покажу вам снік пік книгарні в Рівному (хоча всі вже мабуть побачили в книгочитунки 😅)
06.04.202509:37
🎧 Якщо шукаєте, що послухати під домашні справи, дуже раджу випуск подкасту «Техніка читання» про редагування з Анастасією Бідонько — редакторкою, упорядницею і співзасновницею видавництва «Ще одну сторінку».

Це буде корисно як для читачів, так і для перекладачів чи авторів, які хочуть розібратися в таких питаннях:

🌟Які є етапи редактури?
🌟У чому різниця між випусковою і літературною редакторкою?
🌟Як відбувається робота з текстом сучасних авторів?
🌟Як працюють з перевиданням класиків?
🌟Як редагувати власний текст?

Мені дуже сподобалось, як Анастасія наголошувала, що випуск книжки — це командна робота. Авторський це текст чи перекладний, книжка проходить багато етапів, і над результатом працюють багато людей. Тому надрукована книжка, яку ви тримаєте в руках, це праця цілої команди, яка старалася над тим, щоб фінальний продукт був чудовий.

Подкаст можете послухати тут.
03.04.202507:02
Хочу розказати вам про помилку в перекладі, якої я теж припускалася. Вона дуже неочевидна, але іноді тут може постраждати логіка.

🟣Look at the new top that I got.
⏺️I put on a top, a pair of jeans and a thick coat to keep me warm in the cold winter weather.
⏺️He takes off my top and throws in on the couch.

🟣Глянь, який топ я купила.
⏺️Я одягаю топ, джинси і тепле пальто, яке зігріє мене в цю холодну зимову погоду.
⏺️Він знімає мій топ і кидає його на диван.

📎Здавалося б, а що тут не так?
Річ у тім, що top англійською не завжди значить топ як предмет одягу. В нашому понятті топ — це швидше спортивний бюстгальтер або дуже коротка футболка/майка, яка зазвичай трохи оголяє живіт. Але англійською топ означає будь-який верхній предмет одягу: блузка, футболка, светр.

A top is a piece of clothing that you wear on the upper half of your body, for example a blouse or a shirt (зі словника).


❓ Тож виходить, що якщо у вас в оригіналі речення зі словом топ, то це може бути що завгодно. Я зазвичай дивлюся за контекстом погоди чи пори року, або ж перевіряю, чи раніше не було згадано, в що саме одягнута героїня чи де вона перебуває.
Навіть пригадую, як трохи мучилася з цим в «Нареченій», бо там з контексту Мізері могла бути одягнена як у буквально топ, так і в футболку.

Може, для когось це очевидно, але я прочитала, як героїня вдягає топ перед тим, як вийти в зимову ніч, і щось трошки не сходиться.
#omc_translation
09.04.202515:09
Гляньте, яку класну закладинку мені подарувала подруга 🥹
Я навіть не знала, що такі є, якщо чесно. Цим камінчиком на сонці можна гратися цілу вічність (тому в цьому магазинчику ще продаються сонцелови — не знала, що таке мені треба).
08.04.202509:00
Думала я, вставляти свої пʼять копійок щодо толстого у «Великодній класиці» чи ні, але хочеться на цьому прикладі пояснити різницю між тим, що було з Гейзелвуд.

➡️Хто не в курсі ситуації, тут розписано, як в передмові до «Великодньої класики» літературознавець Богдан Тихолоз згадав твір толстого, і на фейсбуці обурилися, мовляв, нащо його згадувати в такій книжці.

⏺Я цілком погоджуюся з паном Тихолозом в тому плані, що ми не можемо стерти вплив російського на нашу культуру і ігнорувати той факт, що наші письменники мали з цим звʼязок. Так само якщо згадка про цю літературу важлива для історичного контексту збірки, то ми не можемо її просто викинути. Удавати, що цієї історії не існувало — це справді безглуздо, і я б не кидалася на згадку русні, якщо без цього контекст неповний.

Чи була потрібна ця згадка, мені особисто не цілком ясно, бо в своєму коментарі пан Богдан пише, що вона йому здавалося важливою для контексту, але потім вказує, що без неї можна було б обійтися. Проте я закликаю не шукати тут якоїсь зради, тому що з його поста видно, що він принаймні вважав, що це потрібно для історичної довідки.

📌В чому тоді різниця між згадками русні в книжці Гейзелвуд чи будь-якому іншому перекладі? Та в тому, що в них ці згадки не несуть жодної цінності. За прикладами в цьому пості ясно видно, що якщо їх замінити на інші твори, від цього суть не міняється, ба більше — авторка сама дозволила це зробити. Їй це неважливо. Русня там не несе історичної цінності і не має впливу, тож контекст не страждає.

❗Але. Я аж ніяк не погоджуюся в тому, що викидання русні — це прояв страху чи боягузтва. Найбільше я ненавиджу тези на взір «вдавати, що російських письменників не існує — це мов вдавати, що росії і путіна не існує теж». І таких коментарів я бачила достатньо. «Ми не можемо забувати, що росія існує!»

⏺Вибачте, але я не забуваю, що вона існує. Щодня я бачу новини про обстріли й смерті, я на роботі постійно стикаюся зі злочинами русні. Я не забуваю про це, не вдаю, що її не існує і я ніколи, бляха, цього не забуду в своєму житті.
І саме тому я НЕ ХОЧУ бачити згадки про русню там, де вони не потрібні. Я НЕ ХОЧУ бачити їх у своїх ромкомах, трилерах чи горорах, які я читаю, щоб розслабитися. Я НЕ ХОЧУ чути про них у фільмах, у новинах поп-культури.

⏺Так, я хочу, щоб цієї культури не існувало. Так, я розумію, що це неможливо. Але є різниця між тим, щоб писати про русню там, де ми згадуємо історію чи її вплив на цю історію, і пхати її туди, де можна обійтися. Для мене видалення таких згадок — це не прояв страху. Можливо, це суто егоїстичне бажання зробити з руснею те, що вона робила з нашими письменниками. Але вони це робили, бо боялися нашого впливу, а я хочу це зробити, щоб бачити менше згадок їхньої непотрібної культури там, де не треба. Російська культура дуже переоцінена на заході, ми всі це знаємо. І якщо це перекладна література, то я не бачу сенсу тягнути це сюди, якщо є змога це змінити, узгодивши з автором.

Якщо ми й далі вдаватимемо, що ці згадки без потреби — це щось нормальне, то нічого не зміниться. Українці не перестануть згадувати росію, іноземні автори теж не перестануть ліпити її у свої книжки. Це правильно — підіймати про це розголос. Неправильно ігнорувати такі речі і думати, а яка різниця.
17.03.202512:47
💌 Продам ідею для ромкому: перекладачка і її редактор ведуть пасивно-агресивну війну в коментарях до правок, нарікають друзям одне на одного, але ніколи не бачаться наживо. Одного дня вони випадково зустрічаються і між ними спалахує іскра, але вони ще не знають, що вже знайомі. Вони йдуть на каву, але перекладачка дізнається, що це її редактор, і вони сваряться. Через деякий час вони змушені працювати разом над надзвичайно терміновою і важливою книжкою і проводити разом купу часу. Невдовзі серед виру незгод та запеклим бажанням вразити одне одного виникають почуття, та чи зможуть вони відкинути професійні негаразди?

Тропи: від суперників до коханців, вимушена близькість, офісний роман (ну чи ремоутний роман).
Ідею продам за згадку мого імені в подяці, примірник книжки і один еспресо-тонік (останній пункт не обов'язковий).
Усі збіги з реальними особами чи подіями випадкові.
Log in to unlock more functionality.