💀 Дикі дівчата - Рорі Павер 💀
приходить така Рорі Павер до видавництва і каже:
- у мене тут є боді-горор заради боді-горору з невеликою сапфічною лінією, але без логічних пояснень того, що відбувається, в кінці.
а видавництво їй відповідає:
- берем.
це непогана книга, дійсно непогана, я отримала оте збочене задоволення від читання описів усіх можливих деформацій тіл (людських, тваринних, рослинних), але вона могла б бути набагато кращою, якби нам дали логічну розвʼязку.
💀 маємо острів Ракстер з закритою школою для дівчат, де кілька років тому почав поширюватися токс - невідома штука (назву це штукою, щоб не спойлерити, що ж воно саме таке - захворювання, вірус, біологічна зброя і тд), яка змушує все живе змінюватись до невпізнаваності. у когось рука з видовженими кігтями вкрита металевою лускою, а волосся немов світиться. у когось виріс «другий хребет» шпичаків на спині, у когось шкіра вкривається пухирями, крізь яку видно кістку, а когось оце щось «спалило» лихоманкою за кілька днів, змусивши випльовувати кров та нутрощі.
коли подругу головної героїні Гетті забирають до ізолятора через загострення токсу, та вирішує потайки провідати її в забороненій зоні, але там нікого немає. тож вона вирушає на пошуки та порятунок Баєтт, що відкриває безліч таємниць та змов.
💀 от тільки більшість цих таємниць створюють ще більше питань, а оці ниточки ніхто не розв'язує. так, у житті бувають проблеми, причини яких нам невідомі, але в книгах це так не працює. якщо ти щось вигадуєш - особливо катастрофу, вірус, приліт НЛО, то треба таки дати відповіді та пояснення, як і чому до цього дійшло, інакше закопуєш власний твір. як приклад, нам так і не сказали, чому токс виник саме в цьому конкретному місці, не поширився далі, чому на кожен організм впливає по-різному. а це критично важливі розгадки, без яких немає отого задоволення в кінці.
узагалі фінал залишає враження, що в історії мало бути на сторінок 150 більше чи взагалі ціла друга частина (і це була б смакота, бо авторці добре вдається боді-горор, та одразу змусило б закрити очі на питання без відповідей, якби далі все пояснили).
💀 щодо сапфічної лінії, через яку мені так горіло купити книгу: є певні приємні моменти, але це насправді 1% тексту та на сюжет особливо не впливає, хоча й пояснює мотивацію певних персонажок.
узагалі тут дуже цікаві героїні, які постійно мають обирати між людяністю та виживанням не на користь першого, що правдоподібніше, ніж якби всі були благородні та справедливі та не перегризали горлянки за останню банку консервованого супу.
💀💀💀 окремо хочу сказати про переклад/вичитку. погано, дійсно погано, є кальки та стилістичні помилки типу "держатися" замість "триматися" та "виглядати" замість "мати вигляд", часто нелогічні речення, перекладені, напевно, дослівно, через що текст втрачає зміст (і це я не про ті розділи, де навмисно заплутана оповідь). на ґудрідз хвалять особливий поетизм стилю Рорі Павер, але ви його тут не відчуєте.
я оце налила тут море негативу, а насправді поставила книзі 7 з 10, що досить добре, і можу радити її іншим, просто враховуйте згадані недоліки. думаю, я навіть перечитаю колись, а з наступними книгами авторки з радістю ознайомилася б теж.
#відгуки_ганка #квір_література
