UnRealpolitik
16.02.202518:18
Турецький колега «Вагнера»
Держави все більше використовують приватні військові компанії у своїх цілях, про що ми розказуємо в нашому новому відео. Туреччина — не виняток, про що свідчить її ПВК "SADAT"
Заснована ще у 2012 році офіцером Аднаном Танріверді, який був звільнений з армії Туреччини за радикальні ісламські погляди, SADAT поступово завоювала довіру Ердогана. Зокрема під час спроби державного перевороту у 2016 році, коли військових ПВК використали для брудної роботи в придушенні. Діяльність цієї компанії тісно пов'язана з урядовими структурами та вона працює на руку Туреччині, що дозволяє отримувати державну підтримку та доступ до ресурсів. Фінансування з боку уряду — одне з головних джерел її прибутків
Наразі SADAT є інструментом ісламського світу, про що вони говорять відкрито. До цілей організації належить «створення Ісламської держави як світового гегемона» та загальне сприяння взаємодії між мусульманськими країнами. Ідеологічне підгрунтя й відрізняє турецьку ПВК від інших, зокрема російського Вагнера, з яким її часто порівнюють через зовнішньополітичний вплив та залученість у проксі-війни
Наявність SADAT в арсеналі військових можливостей Анкари додає вогню до ізраїльсько-палестинського конфлікту, адже Туреччина готова використати SADAT на користь ХАМАС, вживаючи заходи проти Ізраїлю саме через ПВК. Хоч перемир'я між сторонами цього близькосхідного конфлікту й було досягнуте, Туреччина, вочевидь, як один з головних регіональних гравців не буде просто так сприяти повоєнній безпеці Гази, про яку заявляє Ердоган на офіційному рівні
Турецька пвк загалом технічно обслуговує та надає військові консультації організаціям, що діють в мусульманських державах, таких як Сирія чи Ірак. SADAT активно працює там, де Туреччина має власні інтереси — на Близькому Сході та в Африці. До прикладу, SADAT активно співпрацює з Лівією ще з 2013 року. Також було укладено угоду про співпрацю з Малі. Діяльність цієї ПВК в Африці вказує на зацікавленість Туреччини зміцнювати зв'язок з державами континенту, адже SADAT надає їм військову допомогу та консультації, по-своєму зміцнюючи безпекове становище
Крім того, SADAT виступає проксі-снаряддям Туреччини на Близькому Сході, через який вони співпрацюють з курдами. Завдяки «найбільшій нації без держави» Туреччині вдається розхитувати внутрішню стійкість інших регіональних гравців, як це було із Сирією за часів Асада
Отже і турецька ПВК SADAT не лише вирізняється серед інших завдяки своїй відкритій прихильності до ісламізму, але й важлива в контексті зовнішньої політики Туреччини, що використовує її у власних цілях на Близькому Сході чи в Африці. Якщо ж якимось чином інтереси турків не будуть враховані при корегуванні чинної системи безпеки після остаточного закінчення війни в Газі, то SADAT буде більше чим радий це виправити
Держави все більше використовують приватні військові компанії у своїх цілях, про що ми розказуємо в нашому новому відео. Туреччина — не виняток, про що свідчить її ПВК "SADAT"
Заснована ще у 2012 році офіцером Аднаном Танріверді, який був звільнений з армії Туреччини за радикальні ісламські погляди, SADAT поступово завоювала довіру Ердогана. Зокрема під час спроби державного перевороту у 2016 році, коли військових ПВК використали для брудної роботи в придушенні. Діяльність цієї компанії тісно пов'язана з урядовими структурами та вона працює на руку Туреччині, що дозволяє отримувати державну підтримку та доступ до ресурсів. Фінансування з боку уряду — одне з головних джерел її прибутків
Наразі SADAT є інструментом ісламського світу, про що вони говорять відкрито. До цілей організації належить «створення Ісламської держави як світового гегемона» та загальне сприяння взаємодії між мусульманськими країнами. Ідеологічне підгрунтя й відрізняє турецьку ПВК від інших, зокрема російського Вагнера, з яким її часто порівнюють через зовнішньополітичний вплив та залученість у проксі-війни
Наявність SADAT в арсеналі військових можливостей Анкари додає вогню до ізраїльсько-палестинського конфлікту, адже Туреччина готова використати SADAT на користь ХАМАС, вживаючи заходи проти Ізраїлю саме через ПВК. Хоч перемир'я між сторонами цього близькосхідного конфлікту й було досягнуте, Туреччина, вочевидь, як один з головних регіональних гравців не буде просто так сприяти повоєнній безпеці Гази, про яку заявляє Ердоган на офіційному рівні
Турецька пвк загалом технічно обслуговує та надає військові консультації організаціям, що діють в мусульманських державах, таких як Сирія чи Ірак. SADAT активно працює там, де Туреччина має власні інтереси — на Близькому Сході та в Африці. До прикладу, SADAT активно співпрацює з Лівією ще з 2013 року. Також було укладено угоду про співпрацю з Малі. Діяльність цієї ПВК в Африці вказує на зацікавленість Туреччини зміцнювати зв'язок з державами континенту, адже SADAT надає їм військову допомогу та консультації, по-своєму зміцнюючи безпекове становище
Крім того, SADAT виступає проксі-снаряддям Туреччини на Близькому Сході, через який вони співпрацюють з курдами. Завдяки «найбільшій нації без держави» Туреччині вдається розхитувати внутрішню стійкість інших регіональних гравців, як це було із Сирією за часів Асада
Отже і турецька ПВК SADAT не лише вирізняється серед інших завдяки своїй відкритій прихильності до ісламізму, але й важлива в контексті зовнішньої політики Туреччини, що використовує її у власних цілях на Близькому Сході чи в Африці. Якщо ж якимось чином інтереси турків не будуть враховані при корегуванні чинної системи безпеки після остаточного закінчення війни в Газі, то SADAT буде більше чим радий це виправити
10.02.202514:07
Si vis pacem, para bellum
Останніми роками Філіппіни активно реалізують масштабну програму модернізації своїх збройних сил, спрямовану на зміцнення обороноздатності та підвищення готовності до регіональних викликів, особливо у контексті напруженості у Південно-Китайському морі
Уряд Філіппін виділив близько $35 млрд на оновлення військової інфраструктури та техніки протягом наступного десятиліття. Ця ініціатива привернула увагу 291 міжнародної оборонної компанії, включаючи таких гігантів як Lockheed Martin, Saab, Rafael і BrahMos, які представили свої розробки на виставці в Манілі в жовтні 2024 року
А у серпні 2024 року Міністерство оборони Філіппін оголосило про плани придбати 40 нових багатоцільових винищувачів для посилення територіальної оборони. Було зазначено, що потенційні постачальники мають надати варіанти фінансування із розстроченням платежів. Хоча конкретних моделей і постачальників не було названо, серед можливих кандидатів розглядаються винищувачі Saab Gripen
Маніла прагне диверсифікувати джерела військових постачань, розвиваючи партнерські відносини з різними країнами. У рамках цієї стратегії в липні 2024 року було підписано Угоду про взаємний доступ з Японією, що дозволяє розміщення військ на територіях один одного та полегшуюче ввезення обладнання та військ для бойової підготовки та реагування на стихійні лиха. Подібні угоди планується укласти з Канадою та Францією вже у 2025 році
І мотивація зрозуміла. Численні сутички на морі між китайськими та філіппінськими суднами, здається, остаточно змусили уряд відійти від «розміреного» АСЕАНського шляху ведення справ. Потроху звикаємо до нового активного актора в регіоні
🍷 UnRealpolitik
Останніми роками Філіппіни активно реалізують масштабну програму модернізації своїх збройних сил, спрямовану на зміцнення обороноздатності та підвищення готовності до регіональних викликів, особливо у контексті напруженості у Південно-Китайському морі
Уряд Філіппін виділив близько $35 млрд на оновлення військової інфраструктури та техніки протягом наступного десятиліття. Ця ініціатива привернула увагу 291 міжнародної оборонної компанії, включаючи таких гігантів як Lockheed Martin, Saab, Rafael і BrahMos, які представили свої розробки на виставці в Манілі в жовтні 2024 року
А у серпні 2024 року Міністерство оборони Філіппін оголосило про плани придбати 40 нових багатоцільових винищувачів для посилення територіальної оборони. Було зазначено, що потенційні постачальники мають надати варіанти фінансування із розстроченням платежів. Хоча конкретних моделей і постачальників не було названо, серед можливих кандидатів розглядаються винищувачі Saab Gripen
Маніла прагне диверсифікувати джерела військових постачань, розвиваючи партнерські відносини з різними країнами. У рамках цієї стратегії в липні 2024 року було підписано Угоду про взаємний доступ з Японією, що дозволяє розміщення військ на територіях один одного та полегшуюче ввезення обладнання та військ для бойової підготовки та реагування на стихійні лиха. Подібні угоди планується укласти з Канадою та Францією вже у 2025 році
І мотивація зрозуміла. Численні сутички на морі між китайськими та філіппінськими суднами, здається, остаточно змусили уряд відійти від «розміреного» АСЕАНського шляху ведення справ. Потроху звикаємо до нового активного актора в регіоні
🍷 UnRealpolitik
07.02.202516:01
🔸 Навіщо створили ЦРУ?
🔸 Чи справді розвідка врятувала Світ під час Кубинської кризи?
🔸 Наскільки важко було завербувати агента в СРСР?
Подкаст про найвідоміші операції розвідки часів холодної війни із істориком спецслужб Максимом Каменецьким
🍷 UnRealpolitik
🔸 Чи справді розвідка врятувала Світ під час Кубинської кризи?
🔸 Наскільки важко було завербувати агента в СРСР?
Подкаст про найвідоміші операції розвідки часів холодної війни із істориком спецслужб Максимом Каменецьким
🍷 UnRealpolitik
01.02.202517:59
Нетаньяху у Вашингтоні: що очікувати?
Як і передбачалося, домовлені обміни заручниками між Хамасом та Єрусалимом вчора все ж таки тимчасово припинилися. Показово глузлива передача Арбель Ієхуд змусила єврейську сторону зупинити звільнення 110 палестинських утриманих осіб
Свою лепту, втім, вніс і Стів Віткофф, американський спецпосланник по Близькому Сходу... В результаті, вже сьогодні обмінний процес відновився в погодженому раніше форматі. Що правда, не принісши якої б то запланованої користі, сцени знущань та осуду над ізраїльськими заручниками змінилися помпезними і насиченими символізмом парадами Хамасу
Спроба притягнути бойовиків до відповідальності звісно зарахована, проте, зупинення т. зв. Phase 1 переговорів не вигідна жодній зі сторін (окрім хіба що колег Нетаньяху по коаліції). Особливо враховуючи, що припинення вогню триватиме, якщо переговори про Phase 2 (де-факто звільнення всіх заручників-громадян Ізраїлю), який має початися у цей вівторок, триватимуть
Самому ж Нетаньяху важливо скинути з себе тягар наявності заручників як таких, аби надалі він міг бути вільним у вирішенні а) негараздів всередині урядової коаліції (чит. втихомирити pro-war сили); б) остаточного закінчення війни/поновлення бойових дій
Протягом свого візиту до Білого дому, 4-го лютого, прем'єр буде вірогідно апелювати до «гарантійного листа» Байдена. В ньому йшлося, що США не буде виступати проти майбутнього відновлення бойових дій Єрусалимом з метою недопущення політичної перемоги Хамасу
Трамп же пішов назустріч давньому vis-a-vis заздалегідь, поновивши поставки певних видів озброєння, припинені за часів Демократів. З іншої сторони, курс на «закінчення всіх війн» вже реалізується в чинних перемовинах. Переконувати та пропонувати в такому випадку на зустрічі буде вимушений тоді саме Ізраїль
Повний відхід до старого статуса-кво — неприйнятний для Єрусалиму, але плюс-мінус такий результат хотіла би бачити одна зі складових частинок проамериканського Близького Сходу — Саудівська Аравія. Тому, як би там не склалася потім ситуація в Газі (і т.п.), перспектива фундаментальної угоди між Єрусалимом та Ер-Ріядом для Вашингтона залишиться пріоритетом
🍷 UnRealpolitik
Як і передбачалося, домовлені обміни заручниками між Хамасом та Єрусалимом вчора все ж таки тимчасово припинилися. Показово глузлива передача Арбель Ієхуд змусила єврейську сторону зупинити звільнення 110 палестинських утриманих осіб
Свою лепту, втім, вніс і Стів Віткофф, американський спецпосланник по Близькому Сходу... В результаті, вже сьогодні обмінний процес відновився в погодженому раніше форматі. Що правда, не принісши якої б то запланованої користі, сцени знущань та осуду над ізраїльськими заручниками змінилися помпезними і насиченими символізмом парадами Хамасу
Спроба притягнути бойовиків до відповідальності звісно зарахована, проте, зупинення т. зв. Phase 1 переговорів не вигідна жодній зі сторін (окрім хіба що колег Нетаньяху по коаліції). Особливо враховуючи, що припинення вогню триватиме, якщо переговори про Phase 2 (де-факто звільнення всіх заручників-громадян Ізраїлю), який має початися у цей вівторок, триватимуть
Самому ж Нетаньяху важливо скинути з себе тягар наявності заручників як таких, аби надалі він міг бути вільним у вирішенні а) негараздів всередині урядової коаліції (чит. втихомирити pro-war сили); б) остаточного закінчення війни/поновлення бойових дій
Протягом свого візиту до Білого дому, 4-го лютого, прем'єр буде вірогідно апелювати до «гарантійного листа» Байдена. В ньому йшлося, що США не буде виступати проти майбутнього відновлення бойових дій Єрусалимом з метою недопущення політичної перемоги Хамасу
Трамп же пішов назустріч давньому vis-a-vis заздалегідь, поновивши поставки певних видів озброєння, припинені за часів Демократів. З іншої сторони, курс на «закінчення всіх війн» вже реалізується в чинних перемовинах. Переконувати та пропонувати в такому випадку на зустрічі буде вимушений тоді саме Ізраїль
Повний відхід до старого статуса-кво — неприйнятний для Єрусалиму, але плюс-мінус такий результат хотіла би бачити одна зі складових частинок проамериканського Близького Сходу — Саудівська Аравія. Тому, як би там не склалася потім ситуація в Газі (і т.п.), перспектива фундаментальної угоди між Єрусалимом та Ер-Ріядом для Вашингтона залишиться пріоритетом
🍷 UnRealpolitik
29.01.202517:38
Поки в Америці не можуть визначитися чи відправляли вони презервативи в Газу на суму 50 млн доларів, по інший бік близькосхідних барикад Нетаньяху розривається між чинним перемир'ям та збереженням урядової коаліції
Припинення вогню «кров'ю та потом» було здобуто ще 19-го січня, за день до інавгурації 47-го, триває воно і досі. В цілому ж більшість населення таки дійсно підтримує актуальне перемир'я, не в останню чергу це було спричинено зміною тактики Хамасу щодо заручників: з червня 2024 р. терористам сказано вбивати заручників, якщо Армія оборони Ізраїлю наближається до місця їх перебування (і кейс з вбивством Херша Голдберга-Поліна тому явний приклад)
З іншої сторони поки що домовлено (Phase 1) про обмін 33 єврейських заручників на 1700 палестинців (та інших), деякі з яких відбувають довічні терміни в Ізраїлі. Перспектива обміну «всіх на всіх» тумана та нераціональна для всіх сторін
Як заявляється, у якості кроку до компромісу також було виведення військ з коридорів «Нецарім» (розділяє північ та південь сектора Газа) та «Філадельфійський» (відділяє сектор Газа від Єгипту). Дивно, звісно, що був зроблений аж такий Крок заради швидкого компромісу, але вочевидь Єрусалим ще буде претендувати на той чи інший контроль над цими коридорами: в рамках подальших перемовин чи в результаті поновлених бойових дій
Поки сам прем'єр ще плюс-мінус відходить від операції, коаліційні міністри капають на мізки всім підряд, мовляв, продовжувати такий «миролюбний» курс — нонсенс та загрожує не тільки вже близькому краху влади Нетаньяху (чи то через розвал коаліції як такої, чи то на прийдешніх виборах), а основі ізраїльської силової стратегії:
Адже на виході дійсно виявиться, якщо все так піде і надалі, що держава не спромоглася не тільки запобігти 7-му жовтню, а й повністю ліквідувати потім дане терористичне угрупування в Газі... хіба що 47 тис. місцевих (і добре, якщо половина з них формально вважалися бойовиками)
Подивимось хто-кого перелобіює після візиту Нетаньяху до Вашингтону (перший запрошений іноземний лідер, до речі)
🍷 UnRealpolitik
Припинення вогню «кров'ю та потом» було здобуто ще 19-го січня, за день до інавгурації 47-го, триває воно і досі. В цілому ж більшість населення таки дійсно підтримує актуальне перемир'я, не в останню чергу це було спричинено зміною тактики Хамасу щодо заручників: з червня 2024 р. терористам сказано вбивати заручників, якщо Армія оборони Ізраїлю наближається до місця їх перебування (і кейс з вбивством Херша Голдберга-Поліна тому явний приклад)
З іншої сторони поки що домовлено (Phase 1) про обмін 33 єврейських заручників на 1700 палестинців (та інших), деякі з яких відбувають довічні терміни в Ізраїлі. Перспектива обміну «всіх на всіх» тумана та нераціональна для всіх сторін
Як заявляється, у якості кроку до компромісу також було виведення військ з коридорів «Нецарім» (розділяє північ та південь сектора Газа) та «Філадельфійський» (відділяє сектор Газа від Єгипту). Дивно, звісно, що був зроблений аж такий Крок заради швидкого компромісу, але вочевидь Єрусалим ще буде претендувати на той чи інший контроль над цими коридорами: в рамках подальших перемовин чи в результаті поновлених бойових дій
Поки сам прем'єр ще плюс-мінус відходить від операції, коаліційні міністри капають на мізки всім підряд, мовляв, продовжувати такий «миролюбний» курс — нонсенс та загрожує не тільки вже близькому краху влади Нетаньяху (чи то через розвал коаліції як такої, чи то на прийдешніх виборах), а основі ізраїльської силової стратегії:
Спроба саботувати угоду насправді зумовлена побоюваннями, що вона зруйнує фундаментальний зв'язок між застосуванням необмеженої військової сили і здатністю забезпечити безпеку громадян Ізраїлю
Еран Гальперін, Єврейський університет в Єрусалимі
Адже на виході дійсно виявиться, якщо все так піде і надалі, що держава не спромоглася не тільки запобігти 7-му жовтню, а й повністю ліквідувати потім дане терористичне угрупування в Газі... хіба що 47 тис. місцевих (і добре, якщо половина з них формально вважалися бойовиками)
Подивимось хто-кого перелобіює після візиту Нетаньяху до Вашингтону (перший запрошений іноземний лідер, до речі)
🍷 UnRealpolitik
Could not access
the media content
the media content
28.02.202514:31
Гарна техніка присутня, але толкових пілотів поки не завезли
На відео падіння американського гелікоптеру "Black Hawk" в Афганістані
🍷 UnRealpolitik
На відео падіння американського гелікоптеру "Black Hawk" в Афганістані
🍷 UnRealpolitik
16.02.202516:02
Усі пам'ятають марш ПВК «Вагнер» на Москву, але мало хто знає, що кількість операцій російських найманців в Африці після смерті Пригожина лише подвоїлась. У цьому відео розкажемо про історію ПВК «Вагнер»:
🔸 Чому найманці ефективніші за російську регулярну армію?
🔸 Де витоки конфлікту Пригожина із Міноборони
🔸 Як діє російський «Африканський корпус»
Про операції російської ПВК в Криму, на Донбасі, в Африці та Сирії в новому відео вже на нашому You-Tube каналі
🍷 UnRealpolitik
🔸 Чому найманці ефективніші за російську регулярну армію?
🔸 Де витоки конфлікту Пригожина із Міноборони
🔸 Як діє російський «Африканський корпус»
Про операції російської ПВК в Криму, на Донбасі, в Африці та Сирії в новому відео вже на нашому You-Tube каналі
🍷 UnRealpolitik
05.02.202509:18
«Нема тіла — нема діла»
Зустріч Нетаньяху з Трампом таки відбулася
Майже двом мільйонам мешканців Гази (що досі там залишаються) пропонується, зі слів самого президента, переселитися кудись в інше місце, фактично до — Єгипту та Йорданії. Наскільки ж арабськи брати захочуть повторення навіть в теорії того безладу, який почався після прибуття переселенців роками раніше, перспектива сумнівна
Два тижні тому, до речі, сам Трамп обговорював цю ідею з королем Йорданії Абдаллою. Втім, червоні лінії американських партнерів поки що по-доброму не змінилися — «ніяких біженців в Йорданію, ніяких біженців в Єгипет»
Хамасівці ж одразу почали скиглити про «упередженість Штатів» в контексті потенційного переміщення жителів Гази. З іншої сторони, якщо такий сценарій дійсно розглядається Вашингтоном і він реально планує зайняти сектор, то з цим варто поспішити... Досі чинне перемир'я з Ізраїлем та власне внутрішня пропаганда Хамаса у Газі на фоні останніх новин лише посприяє притоку нових, відверто злих добровольців до лав бойовиків
Чи був для Нетаньяху цей візит успішним? Поки можна сказати, що скоріше Так. Слова Трампа гарантували (на даний момент) недопущення влади Хамасу в Газі, що послабить внутрішній тиск на самого Бібі з боку pro-war колег по коаліції. Повернення заручників, втім, не зважаючи на обнадійливі заяви вчора в Білому домі, перенесли на суботу, 8-го лютого.
Переговори між сторонами по Phase 2, як і було заплановано, почалися вчора
🍷 UnRealpolitik
Зустріч Нетаньяху з Трампом таки відбулася
Я сподіваюся, що ми зможемо зробити щось хороше. Навіщо їм [палестинцям] повертатися? Це місце — пекло, це найгірше місце у світі, — Трамп
Майже двом мільйонам мешканців Гази (що досі там залишаються) пропонується, зі слів самого президента, переселитися кудись в інше місце, фактично до — Єгипту та Йорданії. Наскільки ж арабськи брати захочуть повторення навіть в теорії того безладу, який почався після прибуття переселенців роками раніше, перспектива сумнівна
Два тижні тому, до речі, сам Трамп обговорював цю ідею з королем Йорданії Абдаллою. Втім, червоні лінії американських партнерів поки що по-доброму не змінилися — «ніяких біженців в Йорданію, ніяких біженців в Єгипет»
Хамасівці ж одразу почали скиглити про «упередженість Штатів» в контексті потенційного переміщення жителів Гази. З іншої сторони, якщо такий сценарій дійсно розглядається Вашингтоном і він реально планує зайняти сектор, то з цим варто поспішити... Досі чинне перемир'я з Ізраїлем та власне внутрішня пропаганда Хамаса у Газі на фоні останніх новин лише посприяє притоку нових, відверто злих добровольців до лав бойовиків
Чи був для Нетаньяху цей візит успішним? Поки можна сказати, що скоріше Так. Слова Трампа гарантували (на даний момент) недопущення влади Хамасу в Газі, що послабить внутрішній тиск на самого Бібі з боку pro-war колег по коаліції. Повернення заручників, втім, не зважаючи на обнадійливі заяви вчора в Білому домі, перенесли на суботу, 8-го лютого.
Переговори між сторонами по Phase 2, як і було заплановано, почалися вчора
🍷 UnRealpolitik
26.01.202523:35
Кавказький аукціон
Москва більше не здатна домінувати в регіоні, ще більше поступаючись гравцям, як Туреччина, Іран, Китай і ЄС, що намагаються впливати на ситуацію, однак поки що не спроможні забезпечити стабільність
Ключову роль у нових реаліях грає Азербайджан, який після перемоги у черговій і поки що заключній карабаській війні посилив свої позиції, диктуючи Вірменії умови миру та домігшись виведення російських «миротворців» із Карабаху. Цей успіх Баку ставить Вірменію у вкрай вразливе становище: Єреван втратив традиційного союзника в особі Росії та не має достатньо ресурсів для протистояння тиску Азербайджану
У пошуках підтримки Вірменія робить ставку на зближення з ЄС, що включає переговори щодо візової лібералізації, фінансову допомогу та місії моніторингу на кордоні з Азербайджаном. Проте відсутність гарантій безпеки з боку ЄС і США залишає країну в зоні ризику, особливо з недавніми погрозами з боку сусіда (радимо зайти ознайомитись, цікава епопея)
Росія, яка ослаблена санкціями, все одно прагне зберегти вплив у регіоні через підтримку авторитарних режимів і використання транспортних коридорів для обходу санкцій. Туреччина, в свою чергу, розширює свою присутність, а Іран намагається обмежити посилення впливу Баку й Анкари, зокрема через опозицію створенню екстериторіального коридору через Вірменію. У цей час ЄС намагається інтегрувати регіон у свої торговельні та енергетичні стратегії, пропонуючи економічні переваги, але не здатен забезпечити необхідний рівень стабільності
Загалом новий порядок у регіоні характеризується «транзакційним» підходом, коли сильні гравці укладають ситуативні союзи для досягнення короткострокових цілей. Відсутність довіри, консенсусу та чіткої візії залишає Південний Кавказ у стані нестабільності. Вирішальну роль у майбутньому регіону відіграватиме результат війни в Україні, який визначить баланс сил між Заходом і Росією
У цьому контексті постає низка важливих запитань. Чи здатен ЄС запропонувати ефективну безпекову стратегію для Вірменії, аби протистояти тиску Азербайджану? Чи зможе Єреван знайти довгострокового партнера для забезпечення стабільності, або ж регіон і надалі залишатиметься полем конфліктів, де домінують короткострокові інтереси сильніших держав?
🍷 UnRealpolitik
Москва більше не здатна домінувати в регіоні, ще більше поступаючись гравцям, як Туреччина, Іран, Китай і ЄС, що намагаються впливати на ситуацію, однак поки що не спроможні забезпечити стабільність
Ключову роль у нових реаліях грає Азербайджан, який після перемоги у черговій і поки що заключній карабаській війні посилив свої позиції, диктуючи Вірменії умови миру та домігшись виведення російських «миротворців» із Карабаху. Цей успіх Баку ставить Вірменію у вкрай вразливе становище: Єреван втратив традиційного союзника в особі Росії та не має достатньо ресурсів для протистояння тиску Азербайджану
У пошуках підтримки Вірменія робить ставку на зближення з ЄС, що включає переговори щодо візової лібералізації, фінансову допомогу та місії моніторингу на кордоні з Азербайджаном. Проте відсутність гарантій безпеки з боку ЄС і США залишає країну в зоні ризику, особливо з недавніми погрозами з боку сусіда (радимо зайти ознайомитись, цікава епопея)
Росія, яка ослаблена санкціями, все одно прагне зберегти вплив у регіоні через підтримку авторитарних режимів і використання транспортних коридорів для обходу санкцій. Туреччина, в свою чергу, розширює свою присутність, а Іран намагається обмежити посилення впливу Баку й Анкари, зокрема через опозицію створенню екстериторіального коридору через Вірменію. У цей час ЄС намагається інтегрувати регіон у свої торговельні та енергетичні стратегії, пропонуючи економічні переваги, але не здатен забезпечити необхідний рівень стабільності
Загалом новий порядок у регіоні характеризується «транзакційним» підходом, коли сильні гравці укладають ситуативні союзи для досягнення короткострокових цілей. Відсутність довіри, консенсусу та чіткої візії залишає Південний Кавказ у стані нестабільності. Вирішальну роль у майбутньому регіону відіграватиме результат війни в Україні, який визначить баланс сил між Заходом і Росією
У цьому контексті постає низка важливих запитань. Чи здатен ЄС запропонувати ефективну безпекову стратегію для Вірменії, аби протистояти тиску Азербайджану? Чи зможе Єреван знайти довгострокового партнера для забезпечення стабільності, або ж регіон і надалі залишатиметься полем конфліктів, де домінують короткострокові інтереси сильніших держав?
🍷 UnRealpolitik
20.02.202517:11
Alternative für Gaza
Давайте визнаємо: план створення «Рів'єри Близького Сходу» у секторі Газа за рахунок переселення двох мільйонів палестинців — повний абсурд, що так-то підпадає під формулювання «етнічна чистка» (чит. військовий злочин)
Водночас Phase 1 перемир'я з усіма домовленими обмінами можна вважати де-факто закінчена, шанси того, що почнеться друга — мінімальні. Ефемерними планами Трампа початок нової ескалації конфлікту оперативно не завадиш... На диво, дійсно цікаву ініціативу почав розганяти в кулуарах Єгипет
Так, передбачається декілька етапів відновлення Гази:
🟠Відбудова сектору за кошти потенційного міжнародного фонду, поставки будматеріалів переважно з Єгипту
🟠Реорганізація кварталів Гази з метою зменшення густоти населення в її північній частині
🟠КПП з Ізраїлем під контролем іноземних сил (зокрема американців)
🟠Після імплементації вищезазначеного — створення місцевого палестинського врядування/охоронних підрозділів, в які не будуть входити ХАМАС (можливо, із залученням тих сил, що були до 2007-го, коли терористи по суті зайняли Газу)
Неформально Єрусалим вже встиг відкинути цей план, зважаючи на недопустимість будь-якої палестинської влади в Газі. З іншої сторони, шість монархій Персидської затоки + Єгипет та Йорданії вже завтра збираються на невеличкий саміт задля обговорення цієї ідеї і не тільки
За відсутності інших адекватних пропозицій, тим не менш, єгипетське бачення хоча б має шанси на успіх. Якщо Каїр ще зможе переконати ХАМАС піти на обмін «всіх на всіх» з євреями, то в теорії Нетаньяху було б куди простіше просунути такий (або подібний) мирний розвиток подій... Правих pro-war колег по уряду, як не крути, куди простіше втихомирити, коли немає болючих протестів
🍷 UnRealpolitik
Давайте визнаємо: план створення «Рів'єри Близького Сходу» у секторі Газа за рахунок переселення двох мільйонів палестинців — повний абсурд, що так-то підпадає під формулювання «етнічна чистка» (чит. військовий злочин)
Водночас Phase 1 перемир'я з усіма домовленими обмінами можна вважати де-факто закінчена, шанси того, що почнеться друга — мінімальні. Ефемерними планами Трампа початок нової ескалації конфлікту оперативно не завадиш... На диво, дійсно цікаву ініціативу почав розганяти в кулуарах Єгипет
Так, передбачається декілька етапів відновлення Гази:
🟠Відбудова сектору за кошти потенційного міжнародного фонду, поставки будматеріалів переважно з Єгипту
🟠Реорганізація кварталів Гази з метою зменшення густоти населення в її північній частині
🟠КПП з Ізраїлем під контролем іноземних сил (зокрема американців)
🟠Після імплементації вищезазначеного — створення місцевого палестинського врядування/охоронних підрозділів, в які не будуть входити ХАМАС (можливо, із залученням тих сил, що були до 2007-го, коли терористи по суті зайняли Газу)
Неформально Єрусалим вже встиг відкинути цей план, зважаючи на недопустимість будь-якої палестинської влади в Газі. З іншої сторони, шість монархій Персидської затоки + Єгипет та Йорданії вже завтра збираються на невеличкий саміт задля обговорення цієї ідеї і не тільки
За відсутності інших адекватних пропозицій, тим не менш, єгипетське бачення хоча б має шанси на успіх. Якщо Каїр ще зможе переконати ХАМАС піти на обмін «всіх на всіх» з євреями, то в теорії Нетаньяху було б куди простіше просунути такий (або подібний) мирний розвиток подій... Правих pro-war колег по уряду, як не крути, куди простіше втихомирити, коли немає болючих протестів
🍷 UnRealpolitik
15.02.202518:19
Недозрілий конфлікт
Питання переговорів навколо війни в Україні перетворюється на затяжну політичну гру, де публічні заяви Зеленського, Путіна та західних лідерів стають частиною стратегічного лавірування. Однак цей дипломатичний танець навряд чи призведе до реальних змін, доки сторони не вичерпають можливості військового вирішення конфлікту
Україна та Росія стоять перед жорсткою реальністю — переговори можливі лише за наявності достатніх важелів тиску. 2024 року Україна зазнала низки військових невдач, що змусило Київ змінити риторику — Зеленський більше не виключає можливості переговорів, але ставить жорсткі умови. Москва, у свою чергу, незважаючи на успіхи на полі бою, зазнає величезних збитків — щоденні втрати в сотні солдатів і економічний тиск викликають тривогу навіть усередині російської еліти
По суті, сторони ще не досягли точки, в якій військові дії стали надто затратними для продовження. Це нагадує стратегію часів Першої світової війни, коли, незважаючи на очевидні ознаки виснаження, лідери продовжували бої, сподіваючись, що зможуть нав'язати свої умови пізніше
Західна підтримка України у 2024–2025 роках виявилася недостатньою, щоб кардинально змінити ситуацію. Це теж робить конфлікт затяжним та вигідним для тих, хто бачить у ньому інструмент ослаблення Росії. У той же час, Кремль сприймає це як сигнал, що Захід втомився і може піти на компроміс
З приходом Дональда Трампа до Білого дому США змінили підхід до конфлікту. Якщо адміністрація Байдена робила ставку на військову підтримку України та стратегічне ослаблення Росії, то Трамп прагне «керованого» конфлікту. Його адміністрація не зацікавлена у перемозі однієї зі сторін, а скоріше в тому, щоб знизити інтенсивність війни, скоротити витрати США та використовувати переговори як інструмент тиску на Росію та Україну
Політика Трампа — це не а-ля примус Росії до капітуляції, а «світ по дюймах», укладання невеликих угод, які можуть знизити рівень бойових дій, але не призведуть до довгострокового врегулювання. Цей підхід, однак, вигідний Москві, оскільки дозволяє зберегти окуповані території та торгуватися за послаблення санкцій. Для Києва це означає необхідність або адаптуватися до зниження західної підтримки, або шукати нові способи ведення війни в умовах невизначеності
А ось для Кремля війна перестала бути питанням територіального експансії — це тепер питання виживання режиму. Путін створив систему, за якої економіка працює у військовому режимі, а громадська думка повністю контролюється. Однак під поверхнею цього контролю, що здається, ховаються серйозні проблеми: зростання податків, інфляція, кадрова криза і можливість нової політичної кризи в найближчі роки
Київ розуміє, що 2025 року шанси на новий контрнаступ мінімальні, і основне завдання — утримати фронт, мобілізувати більше ресурсів та дочекатися змін у світовій політиці. Проте ключове питання — чи вистачить внутрішніх резервів? Україна зіткнулася з мобілізаційною кризою та нестачею озброєнь, а її економіка повністю залежить від зовнішньої допомоги
Не виключається, що публічні заяви Зеленського про готовність до перемовин можуть бути тактичним ходом, аби показати Заходу, що Київ все-таки відкритий до мирних рішень, але не на російських умовах. Це ж як спроба уникнути втрати західної підтримки, яка тепер і на словах не така потужна
Переговори у поточному форматі — це більше елемент дипломатичної боротьби, аніж реальна спроба зупинити війну. Справжня дипломатія розпочнеться лише тоді, коли одна зі сторін опиниться на межі військового чи економічного виснаження
І якщо порівнювати нинішню ситуацію з історичними прикладами, вона нагадує пізній етап Корейської війни: сторони розуміють, що вирішальна перемога неможлива, але продовжують конфлікт торгуватися за кращі умови. Це означає, що найближчими місяцями ми побачимо більше заяв, більше погроз та більше дипломатичних маневрів, але навряд чи реальний мир
🍷 UnRealpolitik
Питання переговорів навколо війни в Україні перетворюється на затяжну політичну гру, де публічні заяви Зеленського, Путіна та західних лідерів стають частиною стратегічного лавірування. Однак цей дипломатичний танець навряд чи призведе до реальних змін, доки сторони не вичерпають можливості військового вирішення конфлікту
Україна та Росія стоять перед жорсткою реальністю — переговори можливі лише за наявності достатніх важелів тиску. 2024 року Україна зазнала низки військових невдач, що змусило Київ змінити риторику — Зеленський більше не виключає можливості переговорів, але ставить жорсткі умови. Москва, у свою чергу, незважаючи на успіхи на полі бою, зазнає величезних збитків — щоденні втрати в сотні солдатів і економічний тиск викликають тривогу навіть усередині російської еліти
По суті, сторони ще не досягли точки, в якій військові дії стали надто затратними для продовження. Це нагадує стратегію часів Першої світової війни, коли, незважаючи на очевидні ознаки виснаження, лідери продовжували бої, сподіваючись, що зможуть нав'язати свої умови пізніше
Західна підтримка України у 2024–2025 роках виявилася недостатньою, щоб кардинально змінити ситуацію. Це теж робить конфлікт затяжним та вигідним для тих, хто бачить у ньому інструмент ослаблення Росії. У той же час, Кремль сприймає це як сигнал, що Захід втомився і може піти на компроміс
З приходом Дональда Трампа до Білого дому США змінили підхід до конфлікту. Якщо адміністрація Байдена робила ставку на військову підтримку України та стратегічне ослаблення Росії, то Трамп прагне «керованого» конфлікту. Його адміністрація не зацікавлена у перемозі однієї зі сторін, а скоріше в тому, щоб знизити інтенсивність війни, скоротити витрати США та використовувати переговори як інструмент тиску на Росію та Україну
Політика Трампа — це не а-ля примус Росії до капітуляції, а «світ по дюймах», укладання невеликих угод, які можуть знизити рівень бойових дій, але не призведуть до довгострокового врегулювання. Цей підхід, однак, вигідний Москві, оскільки дозволяє зберегти окуповані території та торгуватися за послаблення санкцій. Для Києва це означає необхідність або адаптуватися до зниження західної підтримки, або шукати нові способи ведення війни в умовах невизначеності
А ось для Кремля війна перестала бути питанням територіального експансії — це тепер питання виживання режиму. Путін створив систему, за якої економіка працює у військовому режимі, а громадська думка повністю контролюється. Однак під поверхнею цього контролю, що здається, ховаються серйозні проблеми: зростання податків, інфляція, кадрова криза і можливість нової політичної кризи в найближчі роки
Київ розуміє, що 2025 року шанси на новий контрнаступ мінімальні, і основне завдання — утримати фронт, мобілізувати більше ресурсів та дочекатися змін у світовій політиці. Проте ключове питання — чи вистачить внутрішніх резервів? Україна зіткнулася з мобілізаційною кризою та нестачею озброєнь, а її економіка повністю залежить від зовнішньої допомоги
Не виключається, що публічні заяви Зеленського про готовність до перемовин можуть бути тактичним ходом, аби показати Заходу, що Київ все-таки відкритий до мирних рішень, але не на російських умовах. Це ж як спроба уникнути втрати західної підтримки, яка тепер і на словах не така потужна
Переговори у поточному форматі — це більше елемент дипломатичної боротьби, аніж реальна спроба зупинити війну. Справжня дипломатія розпочнеться лише тоді, коли одна зі сторін опиниться на межі військового чи економічного виснаження
І якщо порівнювати нинішню ситуацію з історичними прикладами, вона нагадує пізній етап Корейської війни: сторони розуміють, що вирішальна перемога неможлива, але продовжують конфлікт торгуватися за кращі умови. Це означає, що найближчими місяцями ми побачимо більше заяв, більше погроз та більше дипломатичних маневрів, але навряд чи реальний мир
🍷 UnRealpolitik
09.02.202510:21
Гарна порада — це вже половина щастя, а коли діло доходить до питань формальних і високих, таких як політика, то явно не завадить бути «в темі» та зуміти красно піднести свою думку як своїм близьким, так і конкурентам
Тому зараз нам за честь буде порекомендувати Вам добірку новино-аналітичних каналів, яку ми створили разом з іншими авторами українських TG-каналів та яка допоможе Вам краще розбиратися у політичних та економічних питаннях як в Україні, так і в світі
🟠POLITpedia - політична ситуація у світі, аналіз, новини та термінологія, і все це простими словами
🟠Гамбіт Саллівана - переклади західних медіа та розшифровка шизи Трампа для української аудиторії
🟠The Voicer - середовище аналітики та здорового глузду. Авторські аналітичні статті з різних тем від геополітики до економіки
🟠Новосилецький на дивані - зрада, від якої ви станете залежні
🟠Міжнародне Аняме (国際アニャメ) - відкриваю світ міжнародних відносин (і не тільки) в Індо-Тихоокеанському регіоні
🟠Пхеньянська Правда🇺🇦 - канал про велику геополітику країн Азії та Близького Сходу
🟠Політичний Фронт США - аналітика, новини та огляд головних подій американської політики. Відстежуйте зміни, що формують майбутнє
🟠PolitКраїна - канал, який пише про те, чого не помічає більшість!
🟠Сігай - автор YouTube-каналу про міжнародну політику та падіння комунізму в Європі (а ще про Трампа без зайвого алармізму)
Щоб Вам було зручніше, ми зібрали їх у одну папку, і тепер ви можете підписуватись на найкращі ресурси одним кліком: https://t.me/addlist/kpNfjdfc7ihjNGRi
Бути причетним до Великого — завжди приємно, тому наполегливо Вас закликаємо підписуватися, ділитися з друзями та підтримувати український контент! Разом формуємо національну інтелектуальну спільноту!
🍷 UnRealpolitik
Тому зараз нам за честь буде порекомендувати Вам добірку новино-аналітичних каналів, яку ми створили разом з іншими авторами українських TG-каналів та яка допоможе Вам краще розбиратися у політичних та економічних питаннях як в Україні, так і в світі
🟠POLITpedia - політична ситуація у світі, аналіз, новини та термінологія, і все це простими словами
🟠Гамбіт Саллівана - переклади західних медіа та розшифровка шизи Трампа для української аудиторії
🟠The Voicer - середовище аналітики та здорового глузду. Авторські аналітичні статті з різних тем від геополітики до економіки
🟠Новосилецький на дивані - зрада, від якої ви станете залежні
🟠Міжнародне Аняме (国際アニャメ) - відкриваю світ міжнародних відносин (і не тільки) в Індо-Тихоокеанському регіоні
🟠Пхеньянська Правда🇺🇦 - канал про велику геополітику країн Азії та Близького Сходу
🟠Політичний Фронт США - аналітика, новини та огляд головних подій американської політики. Відстежуйте зміни, що формують майбутнє
🟠PolitКраїна - канал, який пише про те, чого не помічає більшість!
🟠Сігай - автор YouTube-каналу про міжнародну політику та падіння комунізму в Європі (а ще про Трампа без зайвого алармізму)
Щоб Вам було зручніше, ми зібрали їх у одну папку, і тепер ви можете підписуватись на найкращі ресурси одним кліком: https://t.me/addlist/kpNfjdfc7ihjNGRi
Бути причетним до Великого — завжди приємно, тому наполегливо Вас закликаємо підписуватися, ділитися з друзями та підтримувати український контент! Разом формуємо національну інтелектуальну спільноту!
🍷 UnRealpolitik
31.01.202517:27
«З Сі можна домовитись»
Трамп повертається, але не з тією ж стратегією. Якщо перший термін він розігрував антикитайську карту на кшталт «тотального тиску», нині риторика стає розважливішою. Так, він знову загрожує тарифами, але замість простого економічного розриву наразі йдеться про примус до співпраці на американських умовах
Замість повномасштабної тарифної війни — торговий маневр: Китай має або нарощувати інвестиції у США, або сплачувати митом. Така схема робить розрив надто дорогим для Пекіна, змушуючи його «добровільно» залишатися у системі. В ідеалі — повернути торговельний баланс у вигідний для США бік, але без повного знищення відносин
Чому Трамп може піти цим шляхом? Тому що реальний розрив з Китаєм б'є по ринках та економіці, а Трамп не може дозволити собі обвал біржі та зростання цін перед виборами 2028 року. Він розуміє, що Китай — це не просто ворог, а ключовий елемент світової економіки, який можна використати
Але є й ризики. Головний — Тайвань. Якщо Трамп вирішить грати надто жорстко і підтримуватиме проактивну військову лінію, Китай може вийти з переговорного формату, і тоді жодної угоди не буде. Баланс між тиском та «грабіжницьким світом» стане головною інтригою його другого терміну
🍷 UnRealpolitik
Трамп повертається, але не з тією ж стратегією. Якщо перший термін він розігрував антикитайську карту на кшталт «тотального тиску», нині риторика стає розважливішою. Так, він знову загрожує тарифами, але замість простого економічного розриву наразі йдеться про примус до співпраці на американських умовах
Замість повномасштабної тарифної війни — торговий маневр: Китай має або нарощувати інвестиції у США, або сплачувати митом. Така схема робить розрив надто дорогим для Пекіна, змушуючи його «добровільно» залишатися у системі. В ідеалі — повернути торговельний баланс у вигідний для США бік, але без повного знищення відносин
Чому Трамп може піти цим шляхом? Тому що реальний розрив з Китаєм б'є по ринках та економіці, а Трамп не може дозволити собі обвал біржі та зростання цін перед виборами 2028 року. Він розуміє, що Китай — це не просто ворог, а ключовий елемент світової економіки, який можна використати
Але є й ризики. Головний — Тайвань. Якщо Трамп вирішить грати надто жорстко і підтримуватиме проактивну військову лінію, Китай може вийти з переговорного формату, і тоді жодної угоди не буде. Баланс між тиском та «грабіжницьким світом» стане головною інтригою його другого терміну
🍷 UnRealpolitik
25.01.202517:25
Сербія кипить
На днях випав шанс поговорити з одним знайомим сербом і на подив дізнався, що так-то в Белграді без п'яти хвилин «Майдан для Вучича» з десятками тисяч протестуючих. Закликають до загального страйку по всій країні
Переважно студентські пікети почалися після обвалу бетонного навісу на залізничному вокзалі в місті Нові Сад, в результаті чого загинули 15 людей. Проблема в тому, що ремонтували цей об'єкт декілька разів за останні роки в рамках співпраці з китайськими компаніями
І закономірно за пару місяців протести мали б піти на спад, адже кримінальні звинувачення отримали аж 13 людей, включаючи колишнього міністра інфраструктури, проте, як заявляється, такі трагедії ще можуть повторитися, якщо корупція на високому рівні не буде зупинена
Закиди йдуть і проти президента Вучича, який на днях бачився з нашим гарантом в Давосі. Сам же сербський очільник у відповідь проводить мітинги у свою підтримку, де каже, що Сербію «атакували як ззовні, так і зсередини»
Обстановка зараз: протестувальники відмовляються від будь-яких перемовин з Вучичем
🍷 UnRealpolitik
На днях випав шанс поговорити з одним знайомим сербом і на подив дізнався, що так-то в Белграді без п'яти хвилин «Майдан для Вучича» з десятками тисяч протестуючих. Закликають до загального страйку по всій країні
Переважно студентські пікети почалися після обвалу бетонного навісу на залізничному вокзалі в місті Нові Сад, в результаті чого загинули 15 людей. Проблема в тому, що ремонтували цей об'єкт декілька разів за останні роки в рамках співпраці з китайськими компаніями
І закономірно за пару місяців протести мали б піти на спад, адже кримінальні звинувачення отримали аж 13 людей, включаючи колишнього міністра інфраструктури, проте, як заявляється, такі трагедії ще можуть повторитися, якщо корупція на високому рівні не буде зупинена
Закиди йдуть і проти президента Вучича, який на днях бачився з нашим гарантом в Давосі. Сам же сербський очільник у відповідь проводить мітинги у свою підтримку, де каже, що Сербію «атакували як ззовні, так і зсередини»
Обстановка зараз: протестувальники відмовляються від будь-яких перемовин з Вучичем
🍷 UnRealpolitik
17.02.202516:50
Коментар Президента України про зацікавленість Китаю у припиненні війни виглядає радше як політичний блеф, ніж реальний сигнал про зміну позицій Пекіна
Дипломатичні баталії зараз розгортаються на двох фронтах: російсько-американському та американо-українському, і останній, схоже, розвивається не на користь Києва
США не лише відмовили європейським союзникам в участі у перемовинах із РФ, а й відкрито розкритикували їхню політику на Мюнхенській конференції. Ба більше, під питанням опинився наріжний камінь української дипломатії – «ніяких домовленостей про Україну без України»
Українська влада очікувала перемовин із РФ «на правах сильного», але реальність переговорного процесу виглядає інакше
На цьому тлі з’являється заява Зеленського про Китай як потенційного гаранта для України. Чи означає це зміну стратегічного курсу? Навряд
Пролунала вона не після якихось нових ініціатив з боку Пекіна, а у відповідь на питання про переговори РФ і США в Саудівській Аравії. Київ демонструє невдоволення і натякає, що не лише Вашингтон визначає напрям переговорів
У перемовинах перемагає той, хто має кращу альтернативу домовленостям. І логіка зрозуміла: місце за столом варто виторгувати. Але ставка на Китай виглядає слабко. Якщо 90% поставлено на Захід, блеф кількома копійками не змінить хід гри
🍷 UnRealpolitik
Дипломатичні баталії зараз розгортаються на двох фронтах: російсько-американському та американо-українському, і останній, схоже, розвивається не на користь Києва
США не лише відмовили європейським союзникам в участі у перемовинах із РФ, а й відкрито розкритикували їхню політику на Мюнхенській конференції. Ба більше, під питанням опинився наріжний камінь української дипломатії – «ніяких домовленостей про Україну без України»
Українська влада очікувала перемовин із РФ «на правах сильного», але реальність переговорного процесу виглядає інакше
На цьому тлі з’являється заява Зеленського про Китай як потенційного гаранта для України. Чи означає це зміну стратегічного курсу? Навряд
Пролунала вона не після якихось нових ініціатив з боку Пекіна, а у відповідь на питання про переговори РФ і США в Саудівській Аравії. Київ демонструє невдоволення і натякає, що не лише Вашингтон визначає напрям переговорів
У перемовинах перемагає той, хто має кращу альтернативу домовленостям. І логіка зрозуміла: місце за столом варто виторгувати. Але ставка на Китай виглядає слабко. Якщо 90% поставлено на Захід, блеф кількома копійками не змінить хід гри
🍷 UnRealpolitik
Reposted from:
Сігай
14.02.202518:14
Тулсі — це погано, чому саме, думаю всі знають. Навіщо вона Трампу, добре розповів пан Краєв у моєму відео. Таймкоди маються.
(хороше відео, на всі випадки😁)
https://youtu.be/aZ8CkYaGnfU
(хороше відео, на всі випадки😁)
https://youtu.be/aZ8CkYaGnfU
03.02.202517:02
Індійські маневри
Ставки помітно зросли: американська погроза 100% тарифів для BRICS — це удар по проєкту, з якого Нью-Делі об'єктивно прагне вичавити максимум вигоди для себе. Традиційно Індія сприймає BRICS не як ідеологічний союз, радше економічний інструмент. Але чи варто зараз триматися за блок, якщо США відкрито переходять до економічного тиску?
На тлі цього Нью-Делі посилює контакти з Китаєм. Угода про завершення військового протистояння в Гімалаях і відновлення інвестиційних потоків свідчать про зміну акцентів. Однак інфраструктурні проєкти Пекіна, такі як гребля на Брахмапутрі, викликають занепокоєння, адже вони можуть вплинути на водопостачання Індії. Як не крути, але гра на протиріччях інших великих держав — класика індійської зовнішньої політики
Зі Штатами Нью-Делі теж грає тонко: зобов’язується знижувати свої тарифи, збільшує закупівлі американської нафти, допомагає зміцнювати обороноздатність союзників Вашингтона через експорт ракет BrahMos. Фактично, Індія демонструє Трампу, що вона корисна, а значить, тиск не є раціональним (навіть враховуючи її членство в BRICS)
Але як довго вдасться балансувати? Охолодження відносин із США може підштовхнути Китай до жорсткіших вимог, а надмірне зближення з Пекіном викличе недовіру Вашингтона. Тенденція, втім, помітна — індійці таки знов всіх переграють
🍷 UnRealpolitik
Ставки помітно зросли: американська погроза 100% тарифів для BRICS — це удар по проєкту, з якого Нью-Делі об'єктивно прагне вичавити максимум вигоди для себе. Традиційно Індія сприймає BRICS не як ідеологічний союз, радше економічний інструмент. Але чи варто зараз триматися за блок, якщо США відкрито переходять до економічного тиску?
На тлі цього Нью-Делі посилює контакти з Китаєм. Угода про завершення військового протистояння в Гімалаях і відновлення інвестиційних потоків свідчать про зміну акцентів. Однак інфраструктурні проєкти Пекіна, такі як гребля на Брахмапутрі, викликають занепокоєння, адже вони можуть вплинути на водопостачання Індії. Як не крути, але гра на протиріччях інших великих держав — класика індійської зовнішньої політики
Зі Штатами Нью-Делі теж грає тонко: зобов’язується знижувати свої тарифи, збільшує закупівлі американської нафти, допомагає зміцнювати обороноздатність союзників Вашингтона через експорт ракет BrahMos. Фактично, Індія демонструє Трампу, що вона корисна, а значить, тиск не є раціональним (навіть враховуючи її членство в BRICS)
Але як довго вдасться балансувати? Охолодження відносин із США може підштовхнути Китай до жорсткіших вимог, а надмірне зближення з Пекіном викличе недовіру Вашингтона. Тенденція, втім, помітна — індійці таки знов всіх переграють
🍷 UnRealpolitik
30.01.202517:01
Кому дзвонити Трампу, щоб поговорити з Європою?
Кумедно, що з часів Кіссінджера, який разок вкинув цю фразу, нічого не змінилося. Європа встигає і нині бути просоченою «всіма кольорами веселки», і деінде обирати доволі сумнівних персонажей у першому турі виборів
Тому не дивно, що продавлювати європейців темою Гренландії 47-й почав ще до своєї інавгурації. Навряд через свого внутрішнього геополітичного генія, звісно, а скоріше з огляду на раціональний розрахунок з ким серйозно можна мати хоча б справу
Данцям авжеж респект, що вони пішли шляхом найменшого супротиву, запропонувавши обома руками вітати дедалі більші американські інвестиції в острів... Але все ж таки це апріорі розмова двох нерівних один одному акторів, а для Штатів такими «партнерами» є добре, якщо не половина європейських країн
З іншого боку персонажі-лоялісти, до прикладу, Орбан, котрий вже встигає розриватися між власне Вашингтоном та, здається, бажаною ролю «голоса Європи» для Пекіну
Такими темпами правих Європи, так-то плюс-мінус прибічників Трампа, скоріше об'єднає під своїм крилом пан Мілей. По правді кажучи, на його місці хотілося б бачити все-таки Мелоні, проте, жалюгідні півтора відсотки італійського ВВП на оборону (навіть не мінімальні 2% по НАТО) явно не будуть Риму бонусом у контактах з МАГА-адміністрацією
Зрештою залишаються цікаві гравці а-ля Польщі, країн Балтії та, час звикати, Скандинавії. І, якщо по першим все доволі зрозуміло, а стабільні 2.5%+ ВВП дають Туску карт-бланш на публічні роздуми щодо європейської безпеки, то з якимись фінами все ще цікавіше
Порівняно з першим терміном, угар Трампа по Арктиці тільки посилився, тому ті ж Хельсінкі будуть принагідно За посилити контакти на базі вже підписаних домовленостей по криголамам для Штатів... Крайнє наше відео, до речі, як раз на цю тему, подивіться якось
Про фіаско Німеччини та хитрість французьких партнерів в цьому контексті іншим разом
🍷 UnRealpolitik
Кумедно, що з часів Кіссінджера, який разок вкинув цю фразу, нічого не змінилося. Європа встигає і нині бути просоченою «всіма кольорами веселки», і деінде обирати доволі сумнівних персонажей у першому турі виборів
Тому не дивно, що продавлювати європейців темою Гренландії 47-й почав ще до своєї інавгурації. Навряд через свого внутрішнього геополітичного генія, звісно, а скоріше з огляду на раціональний розрахунок з ким серйозно можна мати хоча б справу
Данцям авжеж респект, що вони пішли шляхом найменшого супротиву, запропонувавши обома руками вітати дедалі більші американські інвестиції в острів... Але все ж таки це апріорі розмова двох нерівних один одному акторів, а для Штатів такими «партнерами» є добре, якщо не половина європейських країн
З іншого боку персонажі-лоялісти, до прикладу, Орбан, котрий вже встигає розриватися між власне Вашингтоном та, здається, бажаною ролю «голоса Європи» для Пекіну
Такими темпами правих Європи, так-то плюс-мінус прибічників Трампа, скоріше об'єднає під своїм крилом пан Мілей. По правді кажучи, на його місці хотілося б бачити все-таки Мелоні, проте, жалюгідні півтора відсотки італійського ВВП на оборону (навіть не мінімальні 2% по НАТО) явно не будуть Риму бонусом у контактах з МАГА-адміністрацією
Зрештою залишаються цікаві гравці а-ля Польщі, країн Балтії та, час звикати, Скандинавії. І, якщо по першим все доволі зрозуміло, а стабільні 2.5%+ ВВП дають Туску карт-бланш на публічні роздуми щодо європейської безпеки, то з якимись фінами все ще цікавіше
Порівняно з першим терміном, угар Трампа по Арктиці тільки посилився, тому ті ж Хельсінкі будуть принагідно За посилити контакти на базі вже підписаних домовленостей по криголамам для Штатів... Крайнє наше відео, до речі, як раз на цю тему, подивіться якось
Про фіаско Німеччини та хитрість французьких партнерів в цьому контексті іншим разом
🍷 UnRealpolitik
25.01.202511:55
Гарна порада — це вже половина щастя, а коли діло доходить до питань формальних і високих, таких як політика, то явно не завадить бути «в темі» та зуміти красно піднести свою думку як своїм близьким, так і конкурентам
Тому зараз нам за честь буде порекомендувати Вам добірку новино-аналітичних каналів, яку ми створили разом з іншими авторами українських TG-каналів та яка допоможе Вам краще розбиратися у політичних та економічних питаннях як в Україні, так і в світі
🟠POLITpedia - політична ситуація у світі, аналіз, новини та термінологія, і все це простими словами
🟠Гамбіт Саллівана - переклади західних медіа та розшифровка шизи Трампа для української аудиторії
🟠The Voicer - середовище аналітики та здорового глузду. Авторські аналітичні статті з різних тем від геополітики до економіки
🟠Новосилецький на дивані - зрада, від якої ви станете залежні
🟠Міжнародне Аняме (国際アニャメ) - відкриваю світ міжнародних відносин (і не тільки) в Індо-Тихоокеанському регіоні
🟠Пхеньянська Правда🇺🇦 - канал про велику геополітику країн Азії та Близького Сходу
🟠Політичний Фронт США - аналітика, новини та огляд головних подій американської політики. Відстежуйте зміни, що формують майбутнє
🟠PolitКраїна - канал, який пише про те, чого не помічає більшість!
🟠Сігай - автор YouTube-каналу про міжнародну політику та падіння комунізму в Європі (а ще про Трампа без зайвого алармізму)
Щоб Вам було зручніше, ми зібрали їх у одну папку, і тепер ви можете підписуватись на найкращі ресурси одним кліком: https://t.me/addlist/kpNfjdfc7ihjNGRi
Бути причетним до Великого — завжди приємно, тому наполегливо Вас закликаємо підписуватися, ділитися з друзями та підтримувати український контент! Разом формуємо національну інтелектуальну спільноту!
🍷 UnRealpolitik
Тому зараз нам за честь буде порекомендувати Вам добірку новино-аналітичних каналів, яку ми створили разом з іншими авторами українських TG-каналів та яка допоможе Вам краще розбиратися у політичних та економічних питаннях як в Україні, так і в світі
🟠POLITpedia - політична ситуація у світі, аналіз, новини та термінологія, і все це простими словами
🟠Гамбіт Саллівана - переклади західних медіа та розшифровка шизи Трампа для української аудиторії
🟠The Voicer - середовище аналітики та здорового глузду. Авторські аналітичні статті з різних тем від геополітики до економіки
🟠Новосилецький на дивані - зрада, від якої ви станете залежні
🟠Міжнародне Аняме (国際アニャメ) - відкриваю світ міжнародних відносин (і не тільки) в Індо-Тихоокеанському регіоні
🟠Пхеньянська Правда🇺🇦 - канал про велику геополітику країн Азії та Близького Сходу
🟠Політичний Фронт США - аналітика, новини та огляд головних подій американської політики. Відстежуйте зміни, що формують майбутнє
🟠PolitКраїна - канал, який пише про те, чого не помічає більшість!
🟠Сігай - автор YouTube-каналу про міжнародну політику та падіння комунізму в Європі (а ще про Трампа без зайвого алармізму)
Щоб Вам було зручніше, ми зібрали їх у одну папку, і тепер ви можете підписуватись на найкращі ресурси одним кліком: https://t.me/addlist/kpNfjdfc7ihjNGRi
Бути причетним до Великого — завжди приємно, тому наполегливо Вас закликаємо підписуватися, ділитися з друзями та підтримувати український контент! Разом формуємо національну інтелектуальну спільноту!
🍷 UnRealpolitik
Shown 1 - 24 of 107
Log in to unlock more functionality.