Поки несеться зрада про те, як європейці зі своєю ідеєю "коаліції охочих" нібито "зливаються", поспішу не поділяти цю думку.
Знаєте, ця епопея з нашим цілком зрозумілим обуренням нагадує мені ситуацію, коли Байден і європейці надавали зброю та вводили санкції, а більшість українців тоді казала: "Фу, мало, треба ленд-ліз, треба вторинні санкції проти тих, хто торгує з москвою", і так далі.
Так, вони справді робили не так багато, як могли б, але ось прийшов Трамп після Байдена — і раптом виявилося, що навіть те, що здавалося недостатнім, може просто зникнути. І ось тоді починаються справжні скрутні часи.
Зараз ми сидимо на допомозі, яку погодив ще дід Джо, і трусимося над тим, щоб її раптом знову не "призупинили".
З миротворцями ситуація подібна: сама ідея та активна підготовка до її реалізації — вже величезний прогрес для Європи, яка навіть на етапі обговорення цього питання внутрішньо розколюється зі швидкістю поділу ядер урану та плутонію під час вибуху ядерної бімби.
Не бачу сенсу обурюватися тим, що європейці поступово відходять від ідеї введення військ на землю. Хоча, якщо бути точним, це не так: Макрон чітко сказав, що війська будуть, але в тилу — що, до речі, одразу й озвучувалося. Про війська на лінії фронту ніхто й не говорив ніколи.
Ба більше, я вже не раз зазначав, що саме таке розміщення військ (на лінії фронту) абсолютно безглузде й несе радше купу супутніх проблем — як для самих західних військ, так і для нас. Набагато кращим варіантом було б залучення повітряної компоненти західних сил, на чому, до слова, зараз і планують зосередитися учасники "коаліції охочих".
Коротше кажучи, заспокойтеся. Не будуйте в уяві казкові замки, щоб потім вони не руйнувалися об сувору реальність, породжуючи чергову зраду про те, що всі нас кинули й все пропало.
Нічого не пропало. І сам факт, що європейці досі не відмовилися від цієї ідеї, навіть попри те, що американців не вдалося продавити на її підтримку (або хоча б на нейтралітет у процесі реалізації), говорить багато про що.