Сердюк
13.01.202510:48
Душний понеділковий військовий корейський пост.
Південнокорейське інформаційна агенція «Ренхап», повідомляє, що національна розвідка оцінює втрати Північної Кореї в 300 загиблих та 2700 поранених.
Це цікаві цифри. Цікаві виключно пропорцією.
🇰🇵1 загиблий на 9 поранених північних корейців — дуже і дуже високий показник виживання.
🇺🇸Для порівняння. Американські сили в ІІ СВ мали загиблими 19.1% поранених, тобто загиблі до виживших були в пропорції 1 до 4.
Далі було півсотні років покращення засобів індивідуального і колективного захисту, медицини, логістики, що дозволило американцям в Іраку та Афганістані на початку ХХІ сторіччя отримати показник в 9.4%, тобто 1 загиблого на 9 поранених. Це вважається найкращим співвідношенням в історії.
🇺🇦Порівняємо це з Україною. Я принципово керуюсь тут виключно офіційною і відкритою інформацією.
Президент України Володимир Зеленський в грудні повідомив, що з початку повномасштабної війни Україна втратила загиблими 43 тисячі військових, 370 тисяч зазнали поранень. Виходячи з цієї інформації, Україна має 1 захисника, що загинув на 9 поранених. Тобто, ідентичну пропорцію.
🇷🇺Тепер перейдемо до втрат РФ. Знову беремо дані ПУ Зеленського – 198 тисяч загиблих та понад 550 тисяч поранених росіян.
Це — 26,5% смертності, коли поранені 5 окупантів, гине 1, а 4 виживають.
Виходячи з цього, за інших рівних умов, бачу три варіанти:
1. В України і бойових порядках КНДР однаково ефективно працює медицина і евакуація. Та сама система, але в росіян — значно (майже в 2 рази, порівняно з КНДР) гірше. Чи можно в це повірити?
2. Південнокорейські спецслужби не заморочувались реальними підрахунками, а прикинули дуже і дуже умовно. Або з агентурних чи інших джерел, таких як OSINT або SIGINT отримали тільки 1 цифру, наприклад тільки померлих, а іншу вже прикинули «на око». Взявши за основу наші ж формули.
3. Щось наплутали журналісти, але навіщо?
Як би там не було, але цікавим було б отримати справжні цифри, бо вони є дуже і дуже важливим діагностичним параметром роботи логістики війни. Чекаємо.
Південнокорейське інформаційна агенція «Ренхап», повідомляє, що національна розвідка оцінює втрати Північної Кореї в 300 загиблих та 2700 поранених.
Це цікаві цифри. Цікаві виключно пропорцією.
🇰🇵1 загиблий на 9 поранених північних корейців — дуже і дуже високий показник виживання.
🇺🇸Для порівняння. Американські сили в ІІ СВ мали загиблими 19.1% поранених, тобто загиблі до виживших були в пропорції 1 до 4.
Далі було півсотні років покращення засобів індивідуального і колективного захисту, медицини, логістики, що дозволило американцям в Іраку та Афганістані на початку ХХІ сторіччя отримати показник в 9.4%, тобто 1 загиблого на 9 поранених. Це вважається найкращим співвідношенням в історії.
🇺🇦Порівняємо це з Україною. Я принципово керуюсь тут виключно офіційною і відкритою інформацією.
Президент України Володимир Зеленський в грудні повідомив, що з початку повномасштабної війни Україна втратила загиблими 43 тисячі військових, 370 тисяч зазнали поранень. Виходячи з цієї інформації, Україна має 1 захисника, що загинув на 9 поранених. Тобто, ідентичну пропорцію.
🇷🇺Тепер перейдемо до втрат РФ. Знову беремо дані ПУ Зеленського – 198 тисяч загиблих та понад 550 тисяч поранених росіян.
Це — 26,5% смертності, коли поранені 5 окупантів, гине 1, а 4 виживають.
Виходячи з цього, за інших рівних умов, бачу три варіанти:
1. В України і бойових порядках КНДР однаково ефективно працює медицина і евакуація. Та сама система, але в росіян — значно (майже в 2 рази, порівняно з КНДР) гірше. Чи можно в це повірити?
2. Південнокорейські спецслужби не заморочувались реальними підрахунками, а прикинули дуже і дуже умовно. Або з агентурних чи інших джерел, таких як OSINT або SIGINT отримали тільки 1 цифру, наприклад тільки померлих, а іншу вже прикинули «на око». Взявши за основу наші ж формули.
3. Щось наплутали журналісти, але навіщо?
Як би там не було, але цікавим було б отримати справжні цифри, бо вони є дуже і дуже важливим діагностичним параметром роботи логістики війни. Чекаємо.
12.12.202420:06
В нас Україні є свій специфічний жанр — «кіно публічної обіди».
Перший такий зняло громадське про Щербаня. Друге (мінімум в трьох частинах) зняв про себе Валерій Маркус.
Жанротворчим є те, що ліричний герой, романтичний страждаючий образ, розповідає нам в очі, хто і як винуватий в трагедії його життя. Більш або менш аргументовано.
Я подивився більшу частину першого фільму трилогії Маркуса про себе. Подивився скільки міг.
Абстрагуючись від художніх елементів (сігара личить Фрейду, Кастро, Черчіллю, але не Маркусу), дивитись було важко.
По-перше тому, що людина, яка воювала з 2014 року мала б розуміти, що таке Збройні Сили. Не тільки України, а будь які. Ніхто не обіцяв нічого іншого!
По-друге, через те, що станом на 00:54 першого фільму найбільший гріх тих, хто витягнув автора незрозуміло звідки і ввірив йому батальон, потім полк, а потім бригаду — це те що комбат не залишився на співбесіду більше ніж 3 години, і зі скріпом погоджувався збільшувати штатку ще несформованого підрозділу.
По-третє, незрозуміла логіка. Тогочасний головнокомандувач ЗСУ, в силах якого вирішити одним словом БУДЬ ЯКЕ питання в армії — хороший. Хоча сильно не допоміг. А комбат, який дістав Маркуса з якогось сумнівного формату застосування, схоже — поганий.
Так чи інакше, важко сперечатись з тим, що застосування бригади вийшло трагічним. Чому? В мене є відповідь. Разом з тим, я не думаю, що ця дискусія має відбуватись публічно і зараз. Цим мала б займатись військова юстиція. Але це моя приватна думка.
47 Бригада застосовується і далі. Маркус теж, ймовірно, робить щось корисне. Головком тепер Посол в UK. Життя продовжується. Війна триває. І думка про те, що її ведуть з одного боку фракція професійних і мужніх воїнів, а з іншого — корумповані офіцери — порочна. Ми є те, чи ми є. І сили нашої оборони такі, як зрештою і ми.
Перший такий зняло громадське про Щербаня. Друге (мінімум в трьох частинах) зняв про себе Валерій Маркус.
Жанротворчим є те, що ліричний герой, романтичний страждаючий образ, розповідає нам в очі, хто і як винуватий в трагедії його життя. Більш або менш аргументовано.
Я подивився більшу частину першого фільму трилогії Маркуса про себе. Подивився скільки міг.
Абстрагуючись від художніх елементів (сігара личить Фрейду, Кастро, Черчіллю, але не Маркусу), дивитись було важко.
По-перше тому, що людина, яка воювала з 2014 року мала б розуміти, що таке Збройні Сили. Не тільки України, а будь які. Ніхто не обіцяв нічого іншого!
По-друге, через те, що станом на 00:54 першого фільму найбільший гріх тих, хто витягнув автора незрозуміло звідки і ввірив йому батальон, потім полк, а потім бригаду — це те що комбат не залишився на співбесіду більше ніж 3 години, і зі скріпом погоджувався збільшувати штатку ще несформованого підрозділу.
По-третє, незрозуміла логіка. Тогочасний головнокомандувач ЗСУ, в силах якого вирішити одним словом БУДЬ ЯКЕ питання в армії — хороший. Хоча сильно не допоміг. А комбат, який дістав Маркуса з якогось сумнівного формату застосування, схоже — поганий.
Так чи інакше, важко сперечатись з тим, що застосування бригади вийшло трагічним. Чому? В мене є відповідь. Разом з тим, я не думаю, що ця дискусія має відбуватись публічно і зараз. Цим мала б займатись військова юстиція. Але це моя приватна думка.
47 Бригада застосовується і далі. Маркус теж, ймовірно, робить щось корисне. Головком тепер Посол в UK. Життя продовжується. Війна триває. І думка про те, що її ведуть з одного боку фракція професійних і мужніх воїнів, а з іншого — корумповані офіцери — порочна. Ми є те, чи ми є. І сили нашої оборони такі, як зрештою і ми.
29.10.202422:02
Поговорили з Олександрой Горчинськой з NV про переливання крові на війні, розвиток тактичної медицини, інструкторський потенціал ветеранів.
Пояснив що саме ми робимо для розбудови гемотрансфузії з Міноборони, МОЗом, Центром трансплант-координації, медиками бойових бригад.
Ще раз повторю заклик: здавайте кров. Кров можна замінити тільки кровʼю.
Лінк на розмову тут.
Пояснив що саме ми робимо для розбудови гемотрансфузії з Міноборони, МОЗом, Центром трансплант-координації, медиками бойових бригад.
Ще раз повторю заклик: здавайте кров. Кров можна замінити тільки кровʼю.
Лінк на розмову тут.
Пераслаў з:
First Division
08.10.202410:06
Важлива інформація для ветеранів й ветеранок війни.
Перемога любить підготовку. Тому для підготовки майбутніх військовослужбовців критичне залучення людей з реальним бойовим досвідом.
Наш партнер – Beta – технології перемоги – проводить набір ветеранів і ветеранок із досвідом роботи з БпЛА на посади інструкторів.
Пропонують роботу зовнішнім пілотам, а також командирам, дотичним до управління підрозділами БпАК.
Забезпечують навчання інструкторів, їхній постійний розвиток та адекватні умови праці.
Детальніше з вакансіями ви можете ознайомитися перейшовши за посиланням.
#Оголошення
Перемога любить підготовку. Тому для підготовки майбутніх військовослужбовців критичне залучення людей з реальним бойовим досвідом.
Наш партнер – Beta – технології перемоги – проводить набір ветеранів і ветеранок із досвідом роботи з БпЛА на посади інструкторів.
Пропонують роботу зовнішнім пілотам, а також командирам, дотичним до управління підрозділами БпАК.
Забезпечують навчання інструкторів, їхній постійний розвиток та адекватні умови праці.
Детальніше з вакансіями ви можете ознайомитися перейшовши за посиланням.
#Оголошення
16.09.202420:08
Поділюся інформацією, якою я був ГЛИБОКО ВРАЖЕНИЙ.
Готуюсь до навчання, дали читати військово-політичні кейси. Зокрема так званий «ефіопський».
Опускаючи хитросплетіння племенних суперечок та економічних інтересів країн Рогу Африки, хочу сказати: в Ефіопії за останні 4 роки в бойових діях та від гуманітарної кризи загинуло 300,000-600,000 людей.
ДО ШОСТИСОТ ТИСЯЧ!
Готуюсь до навчання, дали читати військово-політичні кейси. Зокрема так званий «ефіопський».
Опускаючи хитросплетіння племенних суперечок та економічних інтересів країн Рогу Африки, хочу сказати: в Ефіопії за останні 4 роки в бойових діях та від гуманітарної кризи загинуло 300,000-600,000 людей.
ДО ШОСТИСОТ ТИСЯЧ!
15.09.202400:46
Третя година ночі вихідних, тому я повертаюсь до вас з традиційною рубрикою роздумів про минуле.
Спецслужби СРСР робили потужні операції. Цим нікого не здивувати.
Що справді викликає здивування, це те, що ті хто працював (і ризикував) найбільше, дуже часто закінчували життя в нещасті, болі і розчаруванні.
Обмовлюсь, що якщо про сумний кінець керівників спецслужб і репресивних органів Ягоду, Єжова, Берію, Вишинського, біографії яких на слуху, я знав, то драматичну судьбу розвідників та (як зараз сказали би) командирів тактичного рівня — я почав помічати лише нещодавно.
Виявилось, що в залежності від персоналії, і радянські шпигуни могли отримати в «нагороду» знищення своїх сімей, муки радянських реалій а іноді — тортури від власних колег.
Цю тезу легко проілюструвати замальовками з усіх епох історії СРСР, буквально з усіх епох!
Згодом я розповім про родину Дзерджинського, про Кембриджську пʼятірку, але сьогодні — про Якова Серебрянського.
В той час як Дзерджинський є фігурою, найбільш асоційованою із розбудовою внутрішньої компоненти спецслужб СРСР, саме Серебрянський є одним з батьків-засновників зовнішньої служби.
Він розпочав свою роботу в нелегальній резидентурі СРСР в Палестині в 1923 (!) році, коли строк життя радянської держави налічував місяці. Коли нелегальна з нелегальної розвідки та спеціальних дій ще не існувало ані навчальних курсів, ані підручників.
Він доволі швидко набув спроможності і зробив карʼєру, працюючи на розвід. посадах в Палестині, Бельгії та Франції.
Саме у Франції, яка стала «базою» для багатьох білоемігрантів Яков із зібраною ним командою («групою Яші») провів найбільш яскраві свої операції.
Наприклад, в 1929 році, Серебрянський, керівник 1 ІНО ОГПУ та Пузицький, заступник начальника контррозвідки ОГПУ викрали та вбили білого генерала Кутєпова, що очолював РОВС, Русский общевоинский союз.
Під прикриттям завербованого француза в поліцейській формі зупинили генерала, який в Парижі відчував себе доволі безпечно та затолкали в машину з якої він вже ніколи не вийшов живим.
Серебрянський з групою системно працював по білим у Франції, але згодом виконував розвідувальні та диверсійні дії в Румунії, США, Японії, Китаї, Іспанії і не тільки. Дуже раджу прочитати тим, хто цікавиться темою.
В той час, як сам Яков мотався ао світу, справа «групи Яші» розвивалась вже і без його щоденного керівництва. В 1937 в Парижі викрали і доставили в Москву на допити генерала Міллєра, що очолив РОВС після Кутєпова. Міллєр буде розстріляний на Лубянці в 1939.
Історія життя Серебрянського цікава та повчальна, але найцікавіший її факт — це те як він загинув.
Помер один з найвідоміших та найзаслуженіших офіцерів ОГПУ в 1954 році в Москві в «Бутирці». На допиті в слідчого.
Що дозволяє мені розпочати підтвердження тези про те, що ті хто найбільше зробив для розвитку радянських спецслужб отримали від них «найбільшу» вдячність.
Спецслужби СРСР робили потужні операції. Цим нікого не здивувати.
Що справді викликає здивування, це те, що ті хто працював (і ризикував) найбільше, дуже часто закінчували життя в нещасті, болі і розчаруванні.
Обмовлюсь, що якщо про сумний кінець керівників спецслужб і репресивних органів Ягоду, Єжова, Берію, Вишинського, біографії яких на слуху, я знав, то драматичну судьбу розвідників та (як зараз сказали би) командирів тактичного рівня — я почав помічати лише нещодавно.
Виявилось, що в залежності від персоналії, і радянські шпигуни могли отримати в «нагороду» знищення своїх сімей, муки радянських реалій а іноді — тортури від власних колег.
Цю тезу легко проілюструвати замальовками з усіх епох історії СРСР, буквально з усіх епох!
Згодом я розповім про родину Дзерджинського, про Кембриджську пʼятірку, але сьогодні — про Якова Серебрянського.
В той час як Дзерджинський є фігурою, найбільш асоційованою із розбудовою внутрішньої компоненти спецслужб СРСР, саме Серебрянський є одним з батьків-засновників зовнішньої служби.
Він розпочав свою роботу в нелегальній резидентурі СРСР в Палестині в 1923 (!) році, коли строк життя радянської держави налічував місяці. Коли нелегальна з нелегальної розвідки та спеціальних дій ще не існувало ані навчальних курсів, ані підручників.
Він доволі швидко набув спроможності і зробив карʼєру, працюючи на розвід. посадах в Палестині, Бельгії та Франції.
Саме у Франції, яка стала «базою» для багатьох білоемігрантів Яков із зібраною ним командою («групою Яші») провів найбільш яскраві свої операції.
Наприклад, в 1929 році, Серебрянський, керівник 1 ІНО ОГПУ та Пузицький, заступник начальника контррозвідки ОГПУ викрали та вбили білого генерала Кутєпова, що очолював РОВС, Русский общевоинский союз.
Під прикриттям завербованого француза в поліцейській формі зупинили генерала, який в Парижі відчував себе доволі безпечно та затолкали в машину з якої він вже ніколи не вийшов живим.
Серебрянський з групою системно працював по білим у Франції, але згодом виконував розвідувальні та диверсійні дії в Румунії, США, Японії, Китаї, Іспанії і не тільки. Дуже раджу прочитати тим, хто цікавиться темою.
В той час, як сам Яков мотався ао світу, справа «групи Яші» розвивалась вже і без його щоденного керівництва. В 1937 в Парижі викрали і доставили в Москву на допити генерала Міллєра, що очолив РОВС після Кутєпова. Міллєр буде розстріляний на Лубянці в 1939.
Історія життя Серебрянського цікава та повчальна, але найцікавіший її факт — це те як він загинув.
Помер один з найвідоміших та найзаслуженіших офіцерів ОГПУ в 1954 році в Москві в «Бутирці». На допиті в слідчого.
Що дозволяє мені розпочати підтвердження тези про те, що ті хто найбільше зробив для розвитку радянських спецслужб отримали від них «найбільшу» вдячність.
10.01.202509:48
Командою МОУ, зокрема ДОЗ багато зроблено за рік в сфері військової медицини, але цього імпульсу більше немає. Пора йти далі.
https://life.pravda.com.ua/columns/shcho-ne-tak-z-viyskovoyu-medicinoyu-v-ukrajini-305807/
https://life.pravda.com.ua/columns/shcho-ne-tak-z-viyskovoyu-medicinoyu-v-ukrajini-305807/
01.12.202420:32
Прикольна історія
https://www.facebook.com/share/p/1MPQfFsRPR/?mibextid=WC7FNe
https://www.facebook.com/share/p/1MPQfFsRPR/?mibextid=WC7FNe
Пераслаў з:First Division
24.10.202410:53
Боєць Полку спеціальних операцій ЗС Бельгії, озброєний пістолетом-кулеметом FN P90. Фото 2024 року.
---
A soldier of the Special Operations Regiment of the Belgian Armed Forces, armed with an FN P90 submachine gun. Photo of 2024
#Бельгія #BelgianSOF #Фото
#Belgium #Photo
---
A soldier of the Special Operations Regiment of the Belgian Armed Forces, armed with an FN P90 submachine gun. Photo of 2024
#Бельгія #BelgianSOF #Фото
#Belgium #Photo
16.09.202420:09
А потім ми дивуємось, що німці питають, чому летиш з Кишинева чи Варшави, а не прямим рейсом з Київа. Мда.
15.09.202412:08
02.09.202420:02
Сьогодні в ЗМІ була інформація про те, що міжнародні фінансові організації начебно звернулись до Премʼєра з листом про наступне: звільнення Кудрицького з посади голови Укренерго поставить під загрозу подальше фінансування ними компанії.
Не коментуючи доцільність і правомірність звільнення Кудрицького, скажу що це смішно.
Скільки разів вже було чути про незамінну людину, без якої ми з Великими Західними Людьми не домовимось і вся підтримка припиниться. Памʼятаєте, таке казали про Рєзнікова?
Так ось, є менеджері кращі, є гірші. Є більш та менш доброчесні.
Але зі звільненням державного менеджера, життя не зупиняється. The life goes on
Не коментуючи доцільність і правомірність звільнення Кудрицького, скажу що це смішно.
Скільки разів вже було чути про незамінну людину, без якої ми з Великими Західними Людьми не домовимось і вся підтримка припиниться. Памʼятаєте, таке казали про Рєзнікова?
Так ось, є менеджері кращі, є гірші. Є більш та менш доброчесні.
Але зі звільненням державного менеджера, життя не зупиняється. The life goes on
31.12.202414:01
З прийдешнім Новим Роком!
https://blogs.pravda.com.ua/authors/serdiuk/6773f90f43d5b/
https://blogs.pravda.com.ua/authors/serdiuk/6773f90f43d5b/
Пераслаў з:
One Big Union
23.11.202422:34
Дональд Трамп очень любит смотреть кабельное ТВ. Во время его президентского срока, большинство телевизоров в Белом доме постоянно транслировали каналы CNN, Fox, Fox Business и MSNBC, а по твитам Трампа можно было составлять программу телепередач: президент сразу же реагировал на то, что показывали по ТВ.
Когда Трамп не мог смотреть телевизор, его помощники составляли для него подборку скриншотов из эфиров кабельного ТВ. Во время эпидемии ковида в 2020 году Трамп с утра по несколько часов смотрел ТВ и только к полудню возвращался в Овальный кабинет, где получал свой ежедневный брифинг.
После митинга 6 января 2021 года, который завершился беспорядками и штурмом Капитолия, Трамп несколько часов смотрел Fox News и безуспешно просил пустить его в эфир, пока его окружение (и сами ведущие Fox News) умоляли президента выступить с обращением к своим сторонникам.
Судя по недавним назначениям в свою будущую администрацию, Трамп не утратил любовь к ТВ и считает показателем компетентности то, насколько люди складно выступают в эфире:
● Пост главы Пентагона он предложил Питу Хегсету, который работает на Fox News с 2014 года. Хегсет ветеран - он служил в Ираке и Афганистане - но у него нет никакого опыта руководства в ни в военных, ни государственных структурах. А в эфире Fox он запомнился метанием топоров, когда кинул его мимо мишени и попал в стоящего позади нее барабанщика. Его утверждением Сенатом теперь под вопросом из-за обвинений в сексуальном насилии: в 2017 году женщина дала против него показания, но он заключил с ней соглашение о неразглашении (подробнее об этом писал Игорь Слабых);
● Новым министром транспорта в администрации Трампа станет еще один ведущий Fox Business Шон Даффи. Он 8 лет проработал в Палате представителей, но ни один из профильных комитетов, в которых он заседал, не был связан с транспортом;
● Министром энергетики станет управляющий нефтегазовой компании Liberty Energy Крис Райт. Он публично отрицает влияние человечества на изменение климата и как пишет New York Times, Райт привлек внимание Трампа своими выступлениями на Fox News;
● Новый посол США в Израиле - бывший губернатор Арканзаса Майк Хакаби, который говорил, что не существует никакой Палестины и палестинцев. Хакаби вел одноименную программу на Fox News с 2008 по 2015 год;
● Отдел министерства здравоохранения, ответственного за государственные медстраховки Medicare и Medicaid возглавит кардиохирург Мехмет Оз. В 2022 году он безуспешно пытался избраться в Сенат от Пенсильвании при поддержке Трампа. Американцы знают его как Доктора Оза - ведущего телешоу о медицине - что-то между Еленой Малышевой и Геннадием Малаховым. На нем он продвигал неэффективные средства для борьбы с коронавирусом и избыточным весом.
Главным санитарным врачом станет Джанет Нешиват, которая работает на Fox News с 2020 года. А главой Управления по санитарному надзору за качеством пищевых продуктов и медикаментов будет хирург Марти Макари, который регулярно появлялся в эфире Fox News, выступал против обязательной вакцинации от ковида, а в феврале 2021 года писал, что эпидемия закончится к апрелю. Все трое будут работать под началом антиваксера Роберта Кеннеди-младшего;
● Себастьян Горка, работавший на Fox News в 2018-2019 годах и который сейчас ведет программу на другом консервативном телеканале Newsmax, станет заместителем помощника Трампа и будет заниматься борьбой с терроризмом;
● Ну а министерство образования, которое Трамп обещал вовсе распустить, теперь возглавит миллиардер Линда Макмэн. В 17 лет она вышла замуж за Винса Макмэна, вместе с которым они раскрутили федерацию рестлинга WWE, в чьих мероприятиях принимал участие и сам Трамп. Макмэн управляла WWE до 2009 года и тоже несколько раз выходила на ринг.
Она дважды безуспешно пыталась избраться в Сенат от Коннектикута. В первой администрации Трампа она получила пост главы Управления по делам малого бизнеса. Позже она возглавила фонд по сбору денег кампании Трампа и возглавила переходную команду вместе с другим миллиардером и финансистом с Уолл-стрит Говардом Латником, получившим пост министра торговли.
Когда Трамп не мог смотреть телевизор, его помощники составляли для него подборку скриншотов из эфиров кабельного ТВ. Во время эпидемии ковида в 2020 году Трамп с утра по несколько часов смотрел ТВ и только к полудню возвращался в Овальный кабинет, где получал свой ежедневный брифинг.
После митинга 6 января 2021 года, который завершился беспорядками и штурмом Капитолия, Трамп несколько часов смотрел Fox News и безуспешно просил пустить его в эфир, пока его окружение (и сами ведущие Fox News) умоляли президента выступить с обращением к своим сторонникам.
Судя по недавним назначениям в свою будущую администрацию, Трамп не утратил любовь к ТВ и считает показателем компетентности то, насколько люди складно выступают в эфире:
● Пост главы Пентагона он предложил Питу Хегсету, который работает на Fox News с 2014 года. Хегсет ветеран - он служил в Ираке и Афганистане - но у него нет никакого опыта руководства в ни в военных, ни государственных структурах. А в эфире Fox он запомнился метанием топоров, когда кинул его мимо мишени и попал в стоящего позади нее барабанщика. Его утверждением Сенатом теперь под вопросом из-за обвинений в сексуальном насилии: в 2017 году женщина дала против него показания, но он заключил с ней соглашение о неразглашении (подробнее об этом писал Игорь Слабых);
● Новым министром транспорта в администрации Трампа станет еще один ведущий Fox Business Шон Даффи. Он 8 лет проработал в Палате представителей, но ни один из профильных комитетов, в которых он заседал, не был связан с транспортом;
● Министром энергетики станет управляющий нефтегазовой компании Liberty Energy Крис Райт. Он публично отрицает влияние человечества на изменение климата и как пишет New York Times, Райт привлек внимание Трампа своими выступлениями на Fox News;
● Новый посол США в Израиле - бывший губернатор Арканзаса Майк Хакаби, который говорил, что не существует никакой Палестины и палестинцев. Хакаби вел одноименную программу на Fox News с 2008 по 2015 год;
● Отдел министерства здравоохранения, ответственного за государственные медстраховки Medicare и Medicaid возглавит кардиохирург Мехмет Оз. В 2022 году он безуспешно пытался избраться в Сенат от Пенсильвании при поддержке Трампа. Американцы знают его как Доктора Оза - ведущего телешоу о медицине - что-то между Еленой Малышевой и Геннадием Малаховым. На нем он продвигал неэффективные средства для борьбы с коронавирусом и избыточным весом.
Главным санитарным врачом станет Джанет Нешиват, которая работает на Fox News с 2020 года. А главой Управления по санитарному надзору за качеством пищевых продуктов и медикаментов будет хирург Марти Макари, который регулярно появлялся в эфире Fox News, выступал против обязательной вакцинации от ковида, а в феврале 2021 года писал, что эпидемия закончится к апрелю. Все трое будут работать под началом антиваксера Роберта Кеннеди-младшего;
● Себастьян Горка, работавший на Fox News в 2018-2019 годах и который сейчас ведет программу на другом консервативном телеканале Newsmax, станет заместителем помощника Трампа и будет заниматься борьбой с терроризмом;
● Ну а министерство образования, которое Трамп обещал вовсе распустить, теперь возглавит миллиардер Линда Макмэн. В 17 лет она вышла замуж за Винса Макмэна, вместе с которым они раскрутили федерацию рестлинга WWE, в чьих мероприятиях принимал участие и сам Трамп. Макмэн управляла WWE до 2009 года и тоже несколько раз выходила на ринг.
Она дважды безуспешно пыталась избраться в Сенат от Коннектикута. В первой администрации Трампа она получила пост главы Управления по делам малого бизнеса. Позже она возглавила фонд по сбору денег кампании Трампа и возглавила переходную команду вместе с другим миллиардером и финансистом с Уолл-стрит Говардом Латником, получившим пост министра торговли.
18.10.202414:16
Сьогодні о 18:00 премʼєра відео про дрони від First Division.
Дрони 101 — база про дрони.
Дивіться з 18:00
Дрони 101 — база про дрони.
Дивіться з 18:00
16.09.202420:09
Чому це вражає?
Тому що я, наприклад, про це не мав і гадки!
Так, Африка не сфера моїх інтересів, але я, читаючи новини чотирма, сука, мовами, не мав про це уяви!
Тому що я, наприклад, про це не мав і гадки!
Так, Африка не сфера моїх інтересів, але я, читаючи новини чотирма, сука, мовами, не мав про це уяви!
15.09.202412:08
Ніхто не ідеальний. В нормальній системі, слабкі зони лідера перекриваються членами команди, але не в нашій (особливо політичній) системі. Чому? Бо
7. Не боятись наймати розумних людей. В політиці і топовому бізнесі, якщо вірити Макіавеллі, величезні ризики зради і канібалізації лідера підлеглими. Але це застарілий ризик, як і чума, тіф та небезпека потрапити під копита коня на вулиці! Набагато більш небезпечним зараз є оточення себе примітивними і покірними, що призводить до стагнації організації, деградації проекту і втрати впливу лідером!
8. Захищати розумних, яких найняв. В американській діловій та політичній літературі це — доволі формально прописана рекомендація, але в українських реаліях зустрічаю її нечасто. Будь-які зміни провокують шум та конфлікти, побудувати щось в тиші і без супротиву нереально ані в державному, ані в приватному секторі. Акціонери, старший начальник, політичний керівник відчує турбулентність і почне, як теля хвостом, намагатись вбити муху, джерело суєти. Це джерело — робота ваших підлеглих, розумних людей з пункту 7! Не захистивши їх, ви зведете роботу нанівець і втратите вплив!
9. Руйнувати перешкоди. В Україні спостерігається цікава тенденція, яку я називаю “правило -1”. Воно полягає в тому, що справжня capacity більшості людей на 1-2 рівня нижча, ніж вказано в них на візитівках. Мажоритарний акціонер бізнесу веде себе, як міноритарний;СЕО, як виконавчий директор; міністри як заступники або директори департаментів. Для мене, як і для вас, очевидно чому так, але ця історія — штучна. Це — рефлекс мавп зі вигаданого стенфордского експерименту, яких поливали водою, коли вони лізли за бананом. За останні роки я бачив багато топових лідерів, які скаржилися на перепони, зокрема бюрократичні. Смішно, але саме їх обовʼязком було робити, або ініціювати і лобіювати зміни!
На дворі 2024 рік. Очікування, які я мав в 2014 змінилися сподіваннями, сподівання — фантазіями, фантазії — вірою, віра — надією. Тепер я лиш надіюся, але точно не на те, що корпорації очолять ідеальні СЕО, а міністерства — ідеальні міністри.
Я надіюся, що ті хто це зроблять будуть вчитись бути класними лідерами. А до цього — будуть виконувати свої обіцянки, знаходитись в доступі, тримати себе в купі, бачити себе зі сторони, залишати собі час на роздуми, памʼятати нащо їх найняли, наймати та захищати розумних і руйнувати перешкоди.
А інакше що?
7. Не боятись наймати розумних людей. В політиці і топовому бізнесі, якщо вірити Макіавеллі, величезні ризики зради і канібалізації лідера підлеглими. Але це застарілий ризик, як і чума, тіф та небезпека потрапити під копита коня на вулиці! Набагато більш небезпечним зараз є оточення себе примітивними і покірними, що призводить до стагнації організації, деградації проекту і втрати впливу лідером!
8. Захищати розумних, яких найняв. В американській діловій та політичній літературі це — доволі формально прописана рекомендація, але в українських реаліях зустрічаю її нечасто. Будь-які зміни провокують шум та конфлікти, побудувати щось в тиші і без супротиву нереально ані в державному, ані в приватному секторі. Акціонери, старший начальник, політичний керівник відчує турбулентність і почне, як теля хвостом, намагатись вбити муху, джерело суєти. Це джерело — робота ваших підлеглих, розумних людей з пункту 7! Не захистивши їх, ви зведете роботу нанівець і втратите вплив!
9. Руйнувати перешкоди. В Україні спостерігається цікава тенденція, яку я називаю “правило -1”. Воно полягає в тому, що справжня capacity більшості людей на 1-2 рівня нижча, ніж вказано в них на візитівках. Мажоритарний акціонер бізнесу веде себе, як міноритарний;СЕО, як виконавчий директор; міністри як заступники або директори департаментів. Для мене, як і для вас, очевидно чому так, але ця історія — штучна. Це — рефлекс мавп зі вигаданого стенфордского експерименту, яких поливали водою, коли вони лізли за бананом. За останні роки я бачив багато топових лідерів, які скаржилися на перепони, зокрема бюрократичні. Смішно, але саме їх обовʼязком було робити, або ініціювати і лобіювати зміни!
На дворі 2024 рік. Очікування, які я мав в 2014 змінилися сподіваннями, сподівання — фантазіями, фантазії — вірою, віра — надією. Тепер я лиш надіюся, але точно не на те, що корпорації очолять ідеальні СЕО, а міністерства — ідеальні міністри.
Я надіюся, що ті хто це зроблять будуть вчитись бути класними лідерами. А до цього — будуть виконувати свої обіцянки, знаходитись в доступі, тримати себе в купі, бачити себе зі сторони, залишати собі час на роздуми, памʼятати нащо їх найняли, наймати та захищати розумних і руйнувати перешкоди.
А інакше що?
30.08.202417:34
😂😂
Пераслаў з:
Українська правда
16.12.202410:05
🌊 Очільник Одеської ОВА Кіпер розповів, що на початку повномасштабного вторгнення митрополит Одеський та Ізмаїльський Московського патріархату Агафангел їздив з іконою вздовж узбережжя Чорного моря, після чого здійнявся шторм і це начебто завадило росіянам висадити десант
📰 підписатися
📰 підписатися
13.11.202410:39
Кожен етап війни несе для України, для нашого війська та військово-політичного керівництва свої виклики. Оголює свої проблеми і свої обмеження. Потребує різних рішень.
Здебільшого, попри десятирічний досвід роботи в секторі безпеки і навколо нього, я утримуюсь від порад чи публічної позиції. Але цього разу, відчуваю потребу поділитись кроками, які допоможуть нам на цьому конкретному етапі війни вже зараз.
Цей текст, про те, що має відбутись та має бути зробленим на рівні Міністерства оборони України.
Здебільшого, попри десятирічний досвід роботи в секторі безпеки і навколо нього, я утримуюсь від порад чи публічної позиції. Але цього разу, відчуваю потребу поділитись кроками, які допоможуть нам на цьому конкретному етапі війни вже зараз.
Цей текст, про те, що має відбутись та має бути зробленим на рівні Міністерства оборони України.
18.10.202411:30
Тиждень, багатий на події. Найцікавіше, особисто для мене — вчора.
Зустрічався зі студентами менеджерської спеціальності Київського університету Грінченка.
Коли вчився сам, то за можливості завжди ходив на такі самі зустрічі: коли запрошували людей з різних сфер поговорити про роботу або про життя. Часом, було цікаво. Особливо, коли его спікера і регалії на зустріч не запрошують. Тому намагався по суті і без зайвого.
Перше, що зробив — подякував студентам І та ІІ років. Це ті, хто не поїхав і залишається тут, в Україні. Хто обрав Україну вже після 02/24/22.
Що ще сказати людям, які ось-ось почнуть карʼєру? Субʼєктивно:
1. Немає універсального рецепту як правильно (але є як неправильно). Кожному «заходить» своє. Своя роль: найм/приватний бізнес або НУО ітд. Свій стиль управління.
2. Суспільна думка формується так, як формується. Те, що сприймається як мірило успіху може не мати цінності особисто для вас. Не біжіть за чужими мріями. Хоча завжди буде спокуса.
3. Дізнатись що заходить саме тобі доводиться на власному досвіді. Не треба чекати, щоб його отримати. Чудовим рішенням для отримання досвіду є волонтерство.
4. Капіталізація людини справи, найманого фахівця або бізнесмену = формула. Я ній багато змінних. Це hard skills. Це soft skills. Це звʼязки і розуміння галузі (insights). Це репутація. Фокус суто на hard skills зменшує капіталізацію. Відсутність hard skills припустима для болтунів і шоуменів (в негативному значенні). Обирайте рішення, які збільшують вашу капіталізацію = вчитись, знайомитись, розбиратись.
Дуже цікаво було відповісти на питання. Здивувався почути питання про стрес та те, що зараз називається персональною резілієнтністю. Навіть моє покоління досі до цього не надто уважне. Було приємно що це on the map. Серед базових речей, які ви ймовірно знаєте, порадив відмову від алкоголю. Це — основа під час великих навантажень.
Дякую за увагу і дякую Valentyna Sergiivna та Молодіжній раді Мінекономіки за запрошення.
Зустрічався зі студентами менеджерської спеціальності Київського університету Грінченка.
Коли вчився сам, то за можливості завжди ходив на такі самі зустрічі: коли запрошували людей з різних сфер поговорити про роботу або про життя. Часом, було цікаво. Особливо, коли его спікера і регалії на зустріч не запрошують. Тому намагався по суті і без зайвого.
Перше, що зробив — подякував студентам І та ІІ років. Це ті, хто не поїхав і залишається тут, в Україні. Хто обрав Україну вже після 02/24/22.
Що ще сказати людям, які ось-ось почнуть карʼєру? Субʼєктивно:
1. Немає універсального рецепту як правильно (але є як неправильно). Кожному «заходить» своє. Своя роль: найм/приватний бізнес або НУО ітд. Свій стиль управління.
2. Суспільна думка формується так, як формується. Те, що сприймається як мірило успіху може не мати цінності особисто для вас. Не біжіть за чужими мріями. Хоча завжди буде спокуса.
3. Дізнатись що заходить саме тобі доводиться на власному досвіді. Не треба чекати, щоб його отримати. Чудовим рішенням для отримання досвіду є волонтерство.
4. Капіталізація людини справи, найманого фахівця або бізнесмену = формула. Я ній багато змінних. Це hard skills. Це soft skills. Це звʼязки і розуміння галузі (insights). Це репутація. Фокус суто на hard skills зменшує капіталізацію. Відсутність hard skills припустима для болтунів і шоуменів (в негативному значенні). Обирайте рішення, які збільшують вашу капіталізацію = вчитись, знайомитись, розбиратись.
Дуже цікаво було відповісти на питання. Здивувався почути питання про стрес та те, що зараз називається персональною резілієнтністю. Навіть моє покоління досі до цього не надто уважне. Було приємно що це on the map. Серед базових речей, які ви ймовірно знаєте, порадив відмову від алкоголю. Це — основа під час великих навантажень.
Дякую за увагу і дякую Valentyna Sergiivna та Молодіжній раді Мінекономіки за запрошення.
16.09.202420:08
15.09.202412:08
Чудовий український міністр. Чудовий український СЕО.
Мені пощастило працювати з класними людьми і проєктами. Спектр наших з колегами інтересів охоплював і цивільні і військові питання. І державні і комерційні проєкти. Співпрацювати доводиться із українськими і з міжнародними фахівцями. Це класний досвід.
Досвід стає перевагою тоді, коли проаналізований і упорядкований. Тому, намагаюсь приділяти увагу вивченню уроків і рефлексії. В питаннях створення нового, або управління складними організаціями доволі мало однозначних правил. Які б не мали купи виключень. Якщо зараз я і можу назвати такі правила, то: кадри (люди) вирішують все; the team reflects its leadership.
Вірю, що люди, їх робота — головний фактор успіху, або поразки. Не применшуючи внесок кожної людини в команді, думаю що саме лідер (або лідери) задає тон тому, що відбувається в подальшому. Ці правила такі банальні і очевидні, що з ними важко сперечатись.Вони доволі універсальні: працюють і в маленькому архітектурному бюро і в Міністерстві оборони.
Якщо якість лідерства така важлива, то якими мають бути лідери? В цілому та в нашому, українському контексті?
На це питання вже точно не має однозначної і простої відповіді. Але є багато джерел інформації: книжки, лідерські програми вдома і за кордоном, дослідження і регулярні видання типу HBR, приклади з історії, особисте менторство. Мені було цікаво і я занурився в цю тему, фактично рухаючись всіма переліченими шляхами збору інформації. А потім порівняв те що почув, прочитав і побачив з тим що є навколо і прийшов до висновку, продиктованого особистим досвідом:
При підготовці лідерів часто акцент робиться на стратегію, на “космос і вид з гелікоптера”, але пропускається гігієнічний рівень. І саме на ньому руйнується більшість гарних починань.
Тому, хто б не був найкращим, чудовим, незамінним українським міністром, СЕО або іншим впливовим лідером майбутнього, окрім стратегії, місії, візії, натхнення та харизми, йому або їх варто памʼятати про звички лідерів, яким рідко навчають в бізнес-школі, зокрема:
1. Виконувати свої обіцянки. Не думаю, що треба пояснювати чому це важливо. Пишу це першим пунктом, бо відсутність delivery після домовленості — найбільш фруструюча характеристика українських керманичів особисто для мене. Про те, як це сприймають іноземці можна прочитати в Сергія Кошмана. Спойлер: дуже погано!
2. Бути на звʼязку по питаннях своїх повноважень. Або відійди в сторону і не заважай. Якщо людина обіймає посаду, то до права чомусь сприяти чи щось підтримувати в комплекті йде обовʼязок. Якщо міністра, директора або заступника потрібно тижнями “ловити” — це не свідчення його впливу або зайнятості — це діагноз його компетенції!
3. Збирати себе до купи. Навчитись тримати свій ресурс та керувати своєю увагою, працювати з особистим асистентом або додатком-реймайндером, щоб хоча б виглядати професійно. Є виключення і розуміння навантаження, які отримують топові менеджери, але вони не мають бути excuse. Не можеш тримати в голові та на папері — шукай іншу роботу!
4. Дивитись на себе зі сторони. Періодично, заходячи на важливу роботу в людей втрачається здатність до самооцінки, про те як і чому це відбувається написані книги. Розповідати можна все що завгодно, але треба памʼятати що вас видно, ваші руки на столі! Ваші підлеглі та партнери не тільки ЧУЮТЬ що ви говорите, але і БАЧАТЬ що ви робите.
5. Залишати собі час на подумати. Парадокс, який загубив не один десяток молодих топ-менеджерів і чиновників класу “А” — хибне відчуття, що весь час бігти це шлях до швидкого руху. Ні, це шлях до втоми, вигорання і поганяла “скажений принтер”.
6. Памʼятати свої посадові обовʼязки. Бʼється з пунктом №2. Якщо в пункті 2 розглядалася “корона”, або перманентна зайнятість і неможливість поговорити із своїми стейкхолдерами то тут — про інше. Кадровий голод (в т.ч. штучний) привів на топ-посади людей з суперсилами, в комплекті до якої часто йде суперслабкості. Призначити сильного експерта без здатності комунікувати, сильного комунікатор без здатності до порядку і управління. І т.д. і тому подібне.
Мені пощастило працювати з класними людьми і проєктами. Спектр наших з колегами інтересів охоплював і цивільні і військові питання. І державні і комерційні проєкти. Співпрацювати доводиться із українськими і з міжнародними фахівцями. Це класний досвід.
Досвід стає перевагою тоді, коли проаналізований і упорядкований. Тому, намагаюсь приділяти увагу вивченню уроків і рефлексії. В питаннях створення нового, або управління складними організаціями доволі мало однозначних правил. Які б не мали купи виключень. Якщо зараз я і можу назвати такі правила, то: кадри (люди) вирішують все; the team reflects its leadership.
Вірю, що люди, їх робота — головний фактор успіху, або поразки. Не применшуючи внесок кожної людини в команді, думаю що саме лідер (або лідери) задає тон тому, що відбувається в подальшому. Ці правила такі банальні і очевидні, що з ними важко сперечатись.Вони доволі універсальні: працюють і в маленькому архітектурному бюро і в Міністерстві оборони.
Якщо якість лідерства така важлива, то якими мають бути лідери? В цілому та в нашому, українському контексті?
На це питання вже точно не має однозначної і простої відповіді. Але є багато джерел інформації: книжки, лідерські програми вдома і за кордоном, дослідження і регулярні видання типу HBR, приклади з історії, особисте менторство. Мені було цікаво і я занурився в цю тему, фактично рухаючись всіма переліченими шляхами збору інформації. А потім порівняв те що почув, прочитав і побачив з тим що є навколо і прийшов до висновку, продиктованого особистим досвідом:
При підготовці лідерів часто акцент робиться на стратегію, на “космос і вид з гелікоптера”, але пропускається гігієнічний рівень. І саме на ньому руйнується більшість гарних починань.
Тому, хто б не був найкращим, чудовим, незамінним українським міністром, СЕО або іншим впливовим лідером майбутнього, окрім стратегії, місії, візії, натхнення та харизми, йому або їх варто памʼятати про звички лідерів, яким рідко навчають в бізнес-школі, зокрема:
1. Виконувати свої обіцянки. Не думаю, що треба пояснювати чому це важливо. Пишу це першим пунктом, бо відсутність delivery після домовленості — найбільш фруструюча характеристика українських керманичів особисто для мене. Про те, як це сприймають іноземці можна прочитати в Сергія Кошмана. Спойлер: дуже погано!
2. Бути на звʼязку по питаннях своїх повноважень. Або відійди в сторону і не заважай. Якщо людина обіймає посаду, то до права чомусь сприяти чи щось підтримувати в комплекті йде обовʼязок. Якщо міністра, директора або заступника потрібно тижнями “ловити” — це не свідчення його впливу або зайнятості — це діагноз його компетенції!
3. Збирати себе до купи. Навчитись тримати свій ресурс та керувати своєю увагою, працювати з особистим асистентом або додатком-реймайндером, щоб хоча б виглядати професійно. Є виключення і розуміння навантаження, які отримують топові менеджери, але вони не мають бути excuse. Не можеш тримати в голові та на папері — шукай іншу роботу!
4. Дивитись на себе зі сторони. Періодично, заходячи на важливу роботу в людей втрачається здатність до самооцінки, про те як і чому це відбувається написані книги. Розповідати можна все що завгодно, але треба памʼятати що вас видно, ваші руки на столі! Ваші підлеглі та партнери не тільки ЧУЮТЬ що ви говорите, але і БАЧАТЬ що ви робите.
5. Залишати собі час на подумати. Парадокс, який загубив не один десяток молодих топ-менеджерів і чиновників класу “А” — хибне відчуття, що весь час бігти це шлях до швидкого руху. Ні, це шлях до втоми, вигорання і поганяла “скажений принтер”.
6. Памʼятати свої посадові обовʼязки. Бʼється з пунктом №2. Якщо в пункті 2 розглядалася “корона”, або перманентна зайнятість і неможливість поговорити із своїми стейкхолдерами то тут — про інше. Кадровий голод (в т.ч. штучний) привів на топ-посади людей з суперсилами, в комплекті до якої часто йде суперслабкості. Призначити сильного експерта без здатності комунікувати, сильного комунікатор без здатності до порядку і управління. І т.д. і тому подібне.
25.08.202417:24
Це мєм але він мудрий.
Розчаровуючись, що ви комусь несподобались, памʼятайте:
Розчаровуючись, що ви комусь несподобались, памʼятайте:
Паказана 1 - 20 з 20
Увайдзіце, каб разблакаваць больш функцый.