⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

书籍

🍷 Розвиваємо та популяризуємо українську поезію.
📖 Поетичні вечори @ursus_poetry
🏴‍☠️ Критика віршів @litflib і @tanok_salamandr
🩸 Донори крові @ursus_donor
🦕 Батько @pasha_pishe
📹 Прямі ефіри facebook.com/ukrainepoets

TGlist 评分

类型公开

验证

未验证

可信度

不可靠

位置Україна

语言其他

频道创建日期Лют 07, 2025

添加到 TGlist 的日期

Черв 21, 2023

我是频道所有者

变更历史

关联群组

ЧАТуємо ⚔️

书籍

Telegram频道 ⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП) 统计数据

详细信息

订阅者

4 227

24 小时

20%一周

13-0.3%一个月

61-1.4%

引用指数

0

提及2频道上的转发0频道上的提及2

每帖平均覆盖率

208

12 小时184

16.8%24 小时208

82.6%48 小时222

25.3%

参与率 (ER)

10.45%

转发2评论0反应19

覆盖率参与率 (ERR)

4.75%

24 小时

2.06%一周

0.08%一个月0%

每则广告帖子的平均覆盖率

183

1 小时7239.34%1 – 4 小时00%4 - 24 小时11160.66%

详细信息

将我们的机器人连接到频道以了解该频道的受众性别。

过去 24 小时内的帖子数

6

动态

"⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)" 群组最新帖子

所有帖子

26.02.202500:31

Та коли є творчий запал, то злетить і черепахал! 😁

转发自:

Паша і його качечки 🦆

25.02.202520:14

#ші

25.02.202519:37

Давно не балував вас шедеврами 😁

25.02.202517:55

Вийшли тоді та й рушили. Ґрунтівка якраз підмерзла.
Сонце побігло слідом. Реготали усі гуртом.
Різатимеш по живому – розпечи на вогнищі лезо.
Повтори: я працюю тут пам'яттю.
Це робота утомлених,

це робота згірчених із полиновими голосами,
довго росте, як сад, бродить, як тихі вина.
Всі ми і досі тут. І лишимось. А як саме –
не принципово уже, видимо чи невидимо.

Мертвих – послухай – чутно: шурхочуть змерзлими крилами.
Інтонація стигне, синтагма робиться стигмою.
Справедливість утвориться з кожного нашого тіла,
із клубочка гніву й любові.
Інша може не встигнути.

Ось тобі в'язка ключів: є довші і є коротші.
Спухлий вивих історії. Скалка лютого в оці.
Ходять птахи помовклі між домами розтрощеними.
Я працюю тут пам'яттю, – повтори.
І підводься.

Катерина Калитко

转发自:

Паша і його качечки 🦆

25.02.202515:36

Після того, як виклав афішу поетичних читань в спільноті "Куди Піти? Київ". Це все, що ви маєте знати про ставлення звичайних українців до поетичних вечорів. Вони їх не просто не люблять – вони їх бісять. 😕

25.02.202506:41

СВІЧКИ
*
Приречено вірити в диво,
шукати у небі сліди –
допоки тупцює ліниво
цей світ
           на порозі біди.
Коли
         між здобутим
                            і втраченим
ще довго не спиться вночі,
запізно просити пробачення
себе заклинаю:
                           мовчи.
Бо марно шукати союзника
у мареві, що огорта,
у світі,
              де сонячна музика
цілунком
            закриє вуста…
*
Вже може й майбутне настало,
та як нас
          сюди занесло?
Колись
               нас було дуже мало,
колись
               трохи більше було.
На чорні поля Батьківщини
зірки визирають згори,
Шиплять по дорозі машини,
на вітрі
               тремтять прапори.

Дмитро Лазуткін

24.02.202521:08

Не бійся, дитино, це танки
І танки ці - наші, доню
Вони захищатимуть ранки
На Трої і Оболоні

Вони боронитимуть ночі
На Півночі, Півдні, Сході
Тож ти не заплющуй очі,
Годі боятись, годі.

Он, бачиш, махає дядя?
Ти теж можеш привітатись.
Він їде нищити гаддя,
Що вчило тебе боятись.

Liudmyla Gorova

25.02.22

转发自:

Паша і його качечки 🦆

24.02.202519:34

#вірші

转发自:

Іляна Лисиця

24.02.202519:18

тік так ток
цок-цок
Годинник чи стукіт кісток?
цок-цок
З кожним цоком секундної стрілки
смерть робить крок на зустріч.

тік так ток
цок-цок
Як ти її зустрінеш?
Хлібом-сіллю озброєний
чи з транспарантом
кам'яних принципів?
Голий, поїдений, в дірах
чи з полем едельвейсів за ребрами?

Коли на годиннику
близько третьої
вона підходить з-за спини,
закриває раптово очі
своїми твердими руками
і каже «Куку! Не чекали?»
цок-цок

тік так ток
Стрілка вже заплила
за шостий буйок.
Розпочнімо куртуазне листування
з заграваннями
і скиданнями хтиживок
«Дивися, який я живий!»
Смерть, як сіль.
Без неї не так смачно.
цок-цок

А коли коло крейдою
майже докреслено,
повиснеш на її кістяних ключицях
майже з полегшенням,
як при зустрічі з близьким
на вокзалі.
І навіть квіти будуть.
Як при зустрічі на вокзалі.

тік так ток
цок-цок
Від півночі до півночі.
цок-цок
За уроком урок.
цок

Кажуть «memento mori»
і десь гірко плаче Агасфер.

***
Безсмертні ті, хто не живе
з Дамокловим мечем у серці.

Не чутно кроків смерті, поки я співаю,
броньована тканиною мелодій.
Коли вона прийде, тоді піду я —
розминулися.

Можна мені не безсмертя,
а вічне життя?

转发自:

Паша і його качечки 🦆

24.02.202518:00

#вірші

转发自:

Київ літературний (UrsusPoetry)

24.02.202515:53

🤩 Київська поетеса та волонтерка Марія Лелека у Храмі Покрови Пресвятої Богородиці в селі Гатне з проникливим віршем, присвяченим трагічній даті – третій річниці повномасштабного вторгнення. 🇺🇦

24.02.202515:26

Данина

Жодного ґанджу в тобі,
Жодної хиби.
Витвір позáсвіту,
Виплід богині Бріґіт.
Ти зі своєї ріки
Буцімто вибув
І моє море
Щомога долаєш убрід.

Жодного зиску мені,
Жодного скарбу.
Ця оборудка подібна
До битого скла.
Ти без меча та вогню
Землі загарбав,
Аби тобі я
Довічну данину несла.

Жодного "нумо біжи",
Жодного "досить".
Ніби невидима варта
Постала довкруг.
Царю, до трону твого
Сунеться осінь!
Я ради тебе
Все листя опале зберу...

Юлія Красіна

2025

转发自:

Київ літературний (UrsusPoetry)

24.02.202512:21

З самого ранку вигорають міста.
Дим підіймається зовсім поруч із домом.
Спробуй тепер переконати кота,
Що переноска і поїзд - це ненадовго.

Буде нестерпно від поганих новин,
Буде незручно швидко складати сумку.
Глянь, як він лапку витягнув - і зловив
Шнур ноутбука, ніби погану думку.

Бажано мати заряджений павербанк.
Бажано не загубитися між перонами.
Що як в вагоні буде п'ятсот собак?
Що як з котами їхати заборонено?

З самого ранку - цей безперервний дим.
З самого ранку кожне з чуттів загострилось.
Добре, що він так вчасно тебе збудив -
Ще перед обстрілом.

Варто! було! подумати! наперед!
А не тепер збирати усі ці речі, і
Можна усе лишити, але не плед,
В який він любить загортатися ввечері.

Найголовніше - щоб він в дорозі заснув,
Щоб слухав, як ти читаєш для нього сонного:
"Станом на зараз йдуть бої під Херсоном,
Маріуполь контролюється ЗСУ."

Оля Дубрівук

#годнота

转发自:

ти знаєш, що ти поетка?!

23.02.202521:46

за день до війни ми всі були інші:
у кожного мирний тепленький куток,
та вража ракета порушила тишу
і в горе людське нам дістався квиток.

забиті вагони, спустошені очі
в руках лиш рюкзак «важливих» речей.
у серці надія молитву шепоче,
не знає воно, про кількість смертей.

розбиті дороги, міста, мов руїни,
поля і ліси - кладовища для тіл…
о пам‘ять, навік збережи ці картини
у наших серцях, аби ми, хоч й без сил,

та все ж не забули якою ціною,
ціною життів і втрачених доль,
дістанеться дітям країна живою;
зі співом пташок у кронах тополь…

•••••••••••••••••••••••••••••••••••••

Єдині фотки, які було зроблено за день до війни,
23 лютого 2022 року.
Лізі 2,6 роки.
Дімі майже пів року.
7 березня ми перетнули кордон і виїхали в Польщу. 
Там, справляючись зі стресом і сумуючи за домом, я почала писати вірші…

转发自:

Іра Спірідонова Poetry🤫😌

23.02.202520:43

Вокзали чули більше справжніх "люблю"
Ніж РАГСи і церквИ разОм всі докупи взяті,
Стояння навшпиньках, у вічності на краю,
Коли було стільки "до" і "після" ще так багато,
Коли ви лишаєтесь з секундами сам на сам,
І ваше "привіт" чи "до зустрічі"
Вплітається легко в простір,
Ви уявляєте скільки справжнього
Бачив кожен вокзал?
Людей різного статусу, долі і зросту,
Людей абсолютно різних, що поєднувались одним,
Бажанням сказати на вушко пошепки -
"Я так скучив",
Або - "Я буду чекати. Не затримуйся, приїзди"
І обійми сповнені безмежної ніжності,
Розгублені й неминучі..

23.02.2025

所有帖子

已广告23 小时

0

22.02.202520:43Куди піти? Київ

5.6K

新闻和媒体

已广告2 小时

1

22.02.202506:08Куди піти? Київ

5.6K

新闻和媒体

已广告10 小时

2

20.02.202505:09Куди піти? Київ

5.6K

新闻和媒体

已广告8 小时

0

18.02.202520:58Куди піти? Київ

5.6K

新闻和媒体

已广告1 天

0

15.02.202520:23Куди піти? Київ

5.6K

新闻和媒体

已广告6 小时

1

15.02.202505:27Куди піти? Київ

5.6K

新闻和媒体

已广告1 小时

0

14.02.202506:03Куди піти? Київ

5.6K

新闻和媒体

已广告10 小时

0

08.02.202522:01Куди піти? Київ

5.6K

新闻和媒体

详细信息

记录

21.06.202323:59

5K

订阅者

31.05.202423:59

1000

引用指数

14.08.202323:59

747

每帖平均覆盖率

07.11.202323:59

455

广告帖子的平均覆盖率

22.02.202523:59

18.31%

14.08.202323:59

15.33%

ERR

⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП) 热门帖子

所有帖子

10.02.202523:04

20.02.202518:58

дякую Господи що взяв грошима
речами кістьми котами
віршами очима

дякую Господи що взяв будинком
дахом над головою нічним спочинком
випаленою травою

дякую Господи що взяв чи то забагато
чи то нічого

чим Ти візьмеш, скажи
у ворога мого?

Оксана Луцишина

21.02.202522:10

А ось такою я стала в Урсус, маючи найпрекраснішого чоловіка у всесвіті 😁

30.01.202513:17

***

Кіт не вміє балакати. Просто довірливо тулиться,
Ніби хоче спитати: "Ну що там, хазяйко: ти як?"
Буревії в душі часом гірше за шквали на вулицях,
Кіт же стиха муркоче, мов каже: "Я втіха твоя".

У кота із турбот: ну хіба що від пуза наїстися.
Дехто цідить скептично: "Собака не зрадить, а кіт —
Незалежний нікчема, не друг, а якась нісенітниця,
Дармоїдник і ледар — на біса друзяки такі?"

Я не хочу перечити, просто тримаюся осторонь
Цих безглуздих розмов і премудро-цинічних повчань,
Бо жбурлятися здатні такою сатирою гострою
Тільки ті, хто ніколи кота ні любив, ні втрачав.

Я пригадую березень, довге чекання на станції,
"Маріуполь — Одеса" — ранковий автобусний рейс,
Дідугана-керманича, як жартував наостанці він:
"Я ж то думав-гадав, хто коточка собі забере".

Наполоханий погляд, ледь чутне нявчання пухнастого,
Як від теплих долонь завмирала котяча душа,
Бо чужі доторкання лякали, здавалися пасткою
Тій малечі, яку я несла, загорнувши у шарф...

Досі згадую морду над мискою з манною кашею.
Перший вияв любові: прийшов на коліна й заснув.
Як без жодного слова впевняв, що надія на краще є:
Серед виру тривог веселив, щоб забила на сум.

Я пригадую й кадри такі, що хотіла би знищити,
Що для серця тягар, та вкарбовані в пам'ять, на жаль...
Як нявчання в оселі зненацька змінилося тишею.
Бо утративши сили, пухнастик незрушно лежав.

Як хотів підвестися, та падав, неначе підстрелений,
Тільки все ж, щойно гладила — втішно мурчав, попри біль.
Як застиг... Як у темряві тіні кружляли під стелею
До світання, що марним здалося кімнаті пустій.

Буревії в душі часом гірше за шквали на вулицях...
"Просто кіт...", — хтось говорить, і в цьому є правда, либонь.
Тільки вдвічі складніше від того, що більше не тулиться
До бентежного серця маленька пухнаста любов.

Чекарьова Марія

осінь, грудень 2024

转发自:

Паша Броський / вірші 🌙

12.02.202518:08

Ритми бачати змінили на алгоритми,
Навчилися не вбачати у цьому проблем.
Але не кричи, бо закенселять, треба мовчати...
Навколо одні членкині...
Забутий член...

Забуті Кобейни, Озборни й Вілле Вали,
Головне — конвенційна внєшка, слова, думки...
Вам тікток-блогери стільки гівна навливали,
Що в цьому гівні давно потонули ви...

Боїмося сказати хоч шось відмінне від маси,
Вся наша мудрість — затертих кліше набір,
Відтворюєш їх і: «Вау, ти такий класний!»
Ваші редфлеги — мій туалетний папір.

Нової епохи жме оцифрований чобіт,
Ще й цей ваш ШІ — взагалі ах*євший пацан!
Я стільки разів доказував: «Я НЕ РОБОТ!»
Шо, чесно кажучи, вже сумніваюся сам…

Паша Броський

12.02.2025

16.02.202523:18

Не бійся, я ненадовго,
Я завжди лише на трошки,
Поглядом, подихом, дотиком
Постараюсь тебе не тривожити,
Побуду в просторі поруч,
Мов безтілесий привид,
Це для мене неначе сповідь,
Це для мене неначе виклик,
Це нікому вже не потрібно,
І нікому вже не завадить,
Це не зможе прибрати прірву,
У яку ми так звикли падати,
І не зможе надати змісту
Порожнечі, що є між нами
Ілюзорне скорочення відстані
Й віртуозна дуель словами…

Ірина Спірідонова
04.11.2023

24.02.202521:08

25.02.22

转发自:

Паша Броський / вірші 🌙

17.02.202506:04

❤️ ДІВЧИНА ІЗ ДОНЕЦЬКА

Боронь її Боже – дівчинку із Донецька.
Най зорі над нею сіяють - потужні ТЕЦи,
Най батько Сварог обіймає своїми вітрами,
Бо віра її міцна, наче в Далай-Лами...

Бо віра її непохитна – мов танк, сталева,
Мов кошеня, що виросте й стане левом.
Бо втратила все, що тільки втратити можна,
Бо пізно назад, бо вийнято меч із ножен...

Бо треба іти, якщо, звiсно, хочеш жити,
Бо всі негаразди – такий собі янголів шифр.
Ніщо не даремно, якщо докопатись до суті.
Життя часом сіль – так важко в нім бути цукром...

Але якщо чесно, вже заїб*лась втрачати,
Долі удари сильніші ударів Чака
Норріса. Тут зламається кожен...
Можна їй трошки щастя, Господи, можна?

Бо час утікає, зникає піском крізь пальці,
І серце вмирає, тьмяніє із часом кристал. Цей
Вимір жорстокий із ніжними та слабкими,
Келих із болем випустив з лап... Кинув...

На голови Сатана тим, хто живе по правді,
Хто не живе так – у слуги собі побрав тих,
Хто підставляє щоку – таких б'ють жорсткіше,
Годі тут сподіватися на щось інше...

Годі тут сподіватись на щось ліпше,
Допоки за нею їде небесний ліфт ще...

Вона стане сильнішою... Хіба у неї є вибір?
Пофіг, що бл*дських думок витанцьовує вихор...

Пофіг, що градами сльози вмивають землю,
Що злі язики автоматними чергами стелять...

Боронь її Боже, фею із Чорного міста,
Де, мов піраміди під Сонцем стоять террикони,
Де мороку море, де справедливості мізер,
І вдалечінь тікають блакитні вагони...

Вона за вагонами в небо, у край дитинства,
Яке продала за "Саммерсбі" й синій "Вінстон"...
У місто байдужих, туди, де каштани, де Шева...
Те, що нещасна, зовсiм не значить дешева...

Серед усмішок, що хочуть лиш крові та плоті,
Згадує тих, хто пішов, а також тепло тих,
Якi були поруч, коли затягало небо
Димами та пилом, коли розривались комети...

Коли гриміли громи, Перунові раті,
Ішли, щоби жити, ішли, щоби помирати...

Хтось стрiв там початок, а хтось знаходив кінець там...
Боронь її Боже, дівчинку із Донецька...

Паша Броський
Ілюстрація: Поліна Грозовська

10.12.2018

转发自:

Київ літературний (UrsusPoetry)

09.02.202520:39

Апостоли 🙏🏻

І вони зберуться колись
як апостоли після вечері
турнікетами черствих слів
затягнувши холодний червень
і брудними щипцями сліз
з липня тягнучи дні-осколки
доки серпня прогниле дно
рахуватиме пульс вибоїн
І мовчатимуть довго так
наче тиша лікує рани
А коли знову кількість втрат
день ховатиме у смеркання
хтось почне і підуть крізь степ
безкінечні імен шеренги
як осінні важкі дощі
розмиваючи болем землю
і сидітиме втомлена Смерть
обмінявшись з Життям шевроном
погляд свій опустивши вниз
як і всі тепер, без роботи
й спрагло слухатиме слова
мов ковтками останню воду

Й будуть згадувати бійці
назви напрямків, міст, посадок
як тримали свої рубежі
як кривавив зорею ранок
як трьохсотих несли у ніч
і вертались, коли світало
І звучатимуть позивні
наче хрускіт відкритих банок
тих, хто поки ще не зумів
на щиті увійти до гурту

Та сідаючи до вогню
щоб зігріти холодні руки
кожен, згадуючи своїх
в цьому піксельному раю
між зів'ялих квітів війни
не чекатиме в гості тих

хто іще в строю.

🗣️ Автор: Федір Рудий
18.09.2024

#годнота

转发自:

Київ літературний (UrsusPoetry)

23.02.202508:22

У мами моєї в городі
замріяний бог
приліг відпочити
в пахучому свіжому сіні...
І зблиски летять
мерехтливо-серпнево-осінні
між маминих буднів земних,
між турбот і тривог.

У мами моєї в саду
заметіль хризантем
тремтить, розполікана
в лагідно-сонячній зливі!
І очі всміхаються мамині,
добрі й щасливі,
і в серці зоріє
такий оксамитовий щем!..

У мами моєї так солодко
пахне в печІ-
вогнем зацілована
мліє рум'яна хлібина!..
І я у кутку,
ясноока, білява дитина,
всміхаюся ніжно
до теплих смачних калачів.

У мами моєї намолені
снять образИ
і вишита хрестиком доля
мого родоводу
лягла на рушник, наче промені
світлі на воду,
немов на долоню Пречистої
перла роси...

У мами моєї таких
розмаїтих казок,
таких колискових у кУфері*
в'язанка пишна!..
І біля криниці
зажурена мамина вишня
у душу мені
натрусила серпневих зірок...

oduvan4ik

2014

#годнота

转发自:

Київ літературний (UrsusPoetry)

24.02.202512:21

#годнота

转发自:

кошкіна вірші і ню

10.02.202511:03

покажи всьому світу свої нові зморшки.
ще трошки.
беру ложку.
живлюся болем.
таким справжнім і голим.
покажи рубці, синці.
в кутку цвіль.
страждань корінці
проросли до пальців кінців.
митців
вабить округлість твоїх сідниць.
покажи їм розтяжки,
це тяжко.
а у мене по шкірі мурашки,
я бачу в них міць.
покажи мені як тобі страшно.
у цьому і сила.

твоя неідеальність
і робить тебе красивою.

转发自:

Ася Ейрена - матуся пʼяти пінгвінят 🐧

20.02.202520:46

Особливо важливий і щемкий для мене вірш 🥺

P.s. Вірш про мої переживання, сповнені болю втрати, так як окупанти розстріляли моїх рідних, та страху невідомого і несправедливого у звʼязку з новинами навколо мирних переговорів та прогнозами щодо сценарію завершення війни.

#декламація
#АсяЕйрена

10.02.202515:42

…Ми - уламки дурного світу, щедро сповненого любові,
Ми останні його солдати, мов окрайці усіх країв,
В наших жилах пульсує кава, а часами сухе червоне,
А частіше гаряча магма невимовного почуття.

Ми одвіку такі самотні, ніби рими у білих віршах,
Ніби риби у рваних вершах, що ховаються в глибині,
Це так дивно і дивовижно, що мені це, напевно, сниться,
Я римую себе з тобою, а до тебе немає рим.

Випадковість - не випадкова, небезпечна і неминуча,
Підкрадається невблаганно, накриває немов арта.
Ти найважча з моїх контузій, від якої німіють руки,
Ти панічна моя атака, опівнічна моя печаль.

Всі дороги ведуть до себе. Всі дороги ведуть додому.
А до тебе усі дороги заблукали на манівці.
На порозі життя і смерті, в світі білому, як верлібри,
Я римую себе з тобою, а до тебе немає рим.

Олекса Бик

转发自:

Київ літературний (UrsusPoetry)

19.02.202513:19

Нью-Гемпширська балада

Мій дідусь був мисливець в десятку колін,
Що уранці з рушницею йшов у ліси.
Він носив у кишéнях пирій та полин,
За плечима ж ― осінні світанки носив.
Він мав руки загрублі, як сіра кора,
Він мав сиве волосся, як небо зими,
Він ходив на оленя, ондатру, бобра,
І за ним, ніби паства, тинялися ми.
Він навчав нас мовчати і слухати ліс,
Відрізняти лихий та хороший порив,
І давати належне дарункам землі,
Поважаючи звіра якого ти вбив.
Він навчав відганяти непрохані сни,
І коли вся родина збиралась за стіл,
То рушниця дивилась на нас зі стіни,
Ніби мудра богиня суворих часів.
Ми з братами росли. Рід розцвів, та не вчах,
І коли утринадцяте грала весна,
Наш дідусь, не ховаючи гордість в очах,
Дав нам власні рушниці, як клановий знак.
Ліс ростив і кормив нас, і ще не було
Більш правдивого храму у смертних істот,
Бо у кроках оленя, скрипінні гілок
І пташиному співі ховався Господь.
І коли я, стискаючи зброю в руці,
Зазирав у холодне обличчя зимі ―
То молитва була у чеканні на ціль,
А у кожному пострілі ― слово "Амінь"

...Мій дідусь відійшов у країну лісів,
коли плечі йому опустили роки‌.
Він не бачив ― і я про це Бога просив ―
Як за нами прийшло покоління слабких.
І сьогодні, коли мої внуки й сини
Забиваються в дім, як негода іде,
То рушниця з пітьми позирає на них,
Як забута богиня суворих людей.

Ніколассон

#годнота

登录以解锁更多功能。

⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

Telegram频道 ⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП) 统计数据

订阅者

4 227

引用指数

0

每帖平均覆盖率

208

参与率 (ER)

10.45%

覆盖率参与率 (ERR)

4.75%

每则广告帖子的平均覆盖率

183

6

"⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)" 群组最新帖子

0

1

2

0

0

1

0

0

记录

5K

1000

747

455

18.31%

15.33%

⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП) 热门帖子

记录

5K

1000

747

455

18.31%

15.33%

⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП) 热门帖子

"⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)" 群组最新帖子

Telegram频道 ⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП) 统计数据

订阅者

4 227

引用指数

0

每帖平均覆盖率

208

参与率 (ER)

10.45%

覆盖率参与率 (ERR)

4.75%

每则广告帖子的平均覆盖率

183

6

0

1

2

0

0

1

0

0

发展