02.05.202518:48
ти спитаєш: що я люблю?
коли птах пролітає над головою,
коли шлях, що ставав все складніше,
легшає у вазі
бо просто перестаєш плисти проти течії,
приймаєш течію
[все ж бо жінка – це вода,
яку постійно поміщають у форму
хоча вона їй насправді не потрібна]
крок другий
підходиш ближче і кажеш:
що тебе злить?
в першу чергу – власне безсилля;
я нічого не зроблю зі смертю, що прийшла додому
не оберну кладовище у жвавий струмок
не поверну історії,
але і не прийму зворотнього –
I was supposed to have at least parents’ home;
at least something to explain myself
how to answer the question about my native town;
ми ідемо далі
кладеш вухо до грудей
питаєш
чого ти боїшся?
в повітрі - переплетення запитань:
адже одне витікає з іншого
я боюсь, що війна дістане мене на краю країни
я боюсь не побачити востаннє друзів
я боюсь не прокинутись через масовану атаку
я боюсь не могти писати
я боюсь переживати смерть батьків
ти спитаєш: що я ненавиджу
(я ненавиджу боятись)
росію
#літери жовтень '23
коли птах пролітає над головою,
коли шлях, що ставав все складніше,
легшає у вазі
бо просто перестаєш плисти проти течії,
приймаєш течію
[все ж бо жінка – це вода,
яку постійно поміщають у форму
хоча вона їй насправді не потрібна]
крок другий
підходиш ближче і кажеш:
що тебе злить?
в першу чергу – власне безсилля;
я нічого не зроблю зі смертю, що прийшла додому
не оберну кладовище у жвавий струмок
не поверну історії,
але і не прийму зворотнього –
I was supposed to have at least parents’ home;
at least something to explain myself
how to answer the question about my native town;
ми ідемо далі
кладеш вухо до грудей
питаєш
чого ти боїшся?
в повітрі - переплетення запитань:
адже одне витікає з іншого
я боюсь, що війна дістане мене на краю країни
я боюсь не побачити востаннє друзів
я боюсь не прокинутись через масовану атаку
я боюсь не могти писати
я боюсь переживати смерть батьків
ти спитаєш: що я ненавиджу
(я ненавиджу боятись)
росію
#літери жовтень '23
转发自:
iya.kiva

04.04.202521:34
боже збрунькованих міст і милосердних ландшафтів
передай циганською поштою весняного квіту
що нас все ще вбивають
тим хто носить у вухах перші сережки березові
й тим хто сьогодні поставить на підвіконні
не свічку, а квіти
(підкажи щоб були це нарциси та гіацинти
підкажи що політика квітів й квіти політики –
не такі вже й далекі сусіди
в цвітінні й гербаріях цього світу)
передай
що в поетів вільного степу дерев’яніють язики
а в дерев опускаються руки й ноги підкошуються
передай
що наших птахів перекрикує горе людей
що в вокального діапазону цієї землі
стільки тембрів і обертонів
що вони мабуть і не чули
а сьогодні от ще додалося криворізької сталі у голосі
(солов’їна ж бо мова, співоча, дзвінка, милозвучна)
передай
зеленою радіохвилею цієї весни
що нас все ще вбивають
(і підкажи врешті решт налаштувати приймач
на частоту українського серця)
05.04.2025
передай циганською поштою весняного квіту
що нас все ще вбивають
тим хто носить у вухах перші сережки березові
й тим хто сьогодні поставить на підвіконні
не свічку, а квіти
(підкажи щоб були це нарциси та гіацинти
підкажи що політика квітів й квіти політики –
не такі вже й далекі сусіди
в цвітінні й гербаріях цього світу)
передай
що в поетів вільного степу дерев’яніють язики
а в дерев опускаються руки й ноги підкошуються
передай
що наших птахів перекрикує горе людей
що в вокального діапазону цієї землі
стільки тембрів і обертонів
що вони мабуть і не чули
а сьогодні от ще додалося криворізької сталі у голосі
(солов’їна ж бо мова, співоча, дзвінка, милозвучна)
передай
зеленою радіохвилею цієї весни
що нас все ще вбивають
(і підкажи врешті решт налаштувати приймач
на частоту українського серця)
05.04.2025
22.03.202520:42
вже завтра 🤍🤲
08.03.202506:00
жінка до жінки
пліч о пліч
так заведено здавна, мої сестри– стовпи мого womenтального здоров'я
я– їхнє дерево
на яке можна обпертись
в довгу дорогу
.
спершу – жінка, яка врятувала мене телефонним дзвінком–
її ім'я лоскоче язик
вона каже, що дмухає мені на крильця
і ховає від смерті
голосом
.
моя перша духовна сестра –
моє найглибше, найпотаємніше протиріччя;
щось, щось ти проходиш повз щодня і обираєш знову уникнути
ми пережили найтемніші стежки нашої історії
і відпустили одна одну в чистий потік води
коріння дерево– це її коріння;
це її невидима рука слідкує за моєю спиною в найглибші дні
це східний вітер лоскоче їй плечі на заході
.
моя друга сестра оселилась у центрі –
ми мовчимо місяцями,
але раз на рік, коли наша зустріч стається,
квіти її кохання линуть до моїх
і я переконуюсь в цінності любові земного союзу
.
моя третя сестра живе на сході –
брудніше повітря, втім, легше дихати
її обійми вартують всього, що я переживаю поза
як і сидіння біля ріки
.
четверта сестра
не сестра мені
пішла ти
.
моя п'ята сестра– маленька фея,
яка розповідає про те, що ранило її крильця
і харчується енергією сонця
люблю її посмішку
.
правильність шляху розкривається з кожним шаром смаку
керована інтуіцією і настояна на часі
але точно унеможливлена відсутністю любові поряд
як бачите–
кожна з вас може теж знайти щось своє
єдиноспільне сестринство
в світовому ковші несправедливості
#літери, вересень 2023
🖤
пліч о пліч
так заведено здавна, мої сестри– стовпи мого womenтального здоров'я
я– їхнє дерево
на яке можна обпертись
в довгу дорогу
.
спершу – жінка, яка врятувала мене телефонним дзвінком–
її ім'я лоскоче язик
вона каже, що дмухає мені на крильця
і ховає від смерті
голосом
.
моя перша духовна сестра –
моє найглибше, найпотаємніше протиріччя;
щось, щось ти проходиш повз щодня і обираєш знову уникнути
ми пережили найтемніші стежки нашої історії
і відпустили одна одну в чистий потік води
коріння дерево– це її коріння;
це її невидима рука слідкує за моєю спиною в найглибші дні
це східний вітер лоскоче їй плечі на заході
.
моя друга сестра оселилась у центрі –
ми мовчимо місяцями,
але раз на рік, коли наша зустріч стається,
квіти її кохання линуть до моїх
і я переконуюсь в цінності любові земного союзу
.
моя третя сестра живе на сході –
брудніше повітря, втім, легше дихати
її обійми вартують всього, що я переживаю поза
як і сидіння біля ріки
.
четверта сестра
не сестра мені
пішла ти
.
моя п'ята сестра– маленька фея,
яка розповідає про те, що ранило її крильця
і харчується енергією сонця
люблю її посмішку
.
правильність шляху розкривається з кожним шаром смаку
керована інтуіцією і настояна на часі
але точно унеможливлена відсутністю любові поряд
як бачите–
кожна з вас може теж знайти щось своє
єдиноспільне сестринство
в світовому ковші несправедливості
#літери, вересень 2023
🖤
显示 1 - 4 共 4
登录以解锁更多功能。