боже збрунькованих міст і милосердних ландшафтів
передай циганською поштою весняного квіту
що нас все ще вбивають
тим хто носить у вухах перші сережки березові
й тим хто сьогодні поставить на підвіконні
не свічку, а квіти
(підкажи щоб були це нарциси та гіацинти
підкажи що політика квітів й квіти політики –
не такі вже й далекі сусіди
в цвітінні й гербаріях цього світу)
передай
що в поетів вільного степу дерев’яніють язики
а в дерев опускаються руки й ноги підкошуються
передай
що наших птахів перекрикує горе людей
що в вокального діапазону цієї землі
стільки тембрів і обертонів у голосінні й безголоссі
що вони мабуть і не чули
а сьогодні от ще додалося криворізької сталі у голосі
(солов’їна ж бо мова, співоча, дзвінка, милозвучна)
передай
зеленою радіохвилею цієї весни
що нас все ще вбивають
(і підкажи врешті решт налаштувати приймач
на частоту українського серця)
05.04.2025
