
Анатолий Шарий

Реальний Київ | Украина

Лёха в Short’ах Long’ует

Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Труха⚡️Україна

Николаевский Ванёк

Инсайдер UA

Реальна Війна | Україна | Новини

Лачен пише

Анатолий Шарий

Реальний Київ | Украина

Лёха в Short’ах Long’ует

Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Труха⚡️Україна

Николаевский Ванёк

Инсайдер UA

Реальна Війна | Україна | Новини

Лачен пише

Анатолий Шарий

Реальний Київ | Украина

Лёха в Short’ах Long’ует

whisper
echo
stay tuned @itsesthersis
stay tuned @itsesthersis
关联群组

whisper
1
记录
20.04.202523:59
107订阅者03.04.202520:44
200引用指数03.04.202520:44
50每帖平均覆盖率17.05.202510:55
0广告帖子的平均覆盖率10.05.202518:26
12.00%ER03.04.202520:44
47.17%ERR01.05.202515:49
ну сік, хіба ні?
转发自:
новакаїн

01.05.202514:41
Я вже знаю, як виглядає моя мрія. Бачила, які кольори вона має та шрифт, скільки прекрасних жінок доклалися до неї та які сенси вони вкладали.
Нарешті можу говорити про проєкт, яким живу майже рік, бо отримали першу верстку антології феміністичної поезії «Другий вінок». І це 100 текстів від 50 українських поеток 💜
Феміністичну поезію я збираю вже давно, в 2023 році організувала «Вечір феміністичної поезії». З цього й почалось наше ближче знайомство з Оленою Павловою та її сміливої ідеї: «А давай зробимо антологію «Другий вінок».
Моя мета — показати не тільки жіночі голоси, а й настільки широкою може бути феміністична рамка, бо це все про різних жінок та їхні досвіди.
Антологія вийде у видавництві «Смолоскип», з порадами та допомогою прекрасного літературознавця Ростислава Семківа та за підтримки Української Феміністичної Мережі.
І я так чекаю, коли зможу доторкнутись до мрії й поринути у неї з головою. Надіюсь, ви чекаєте разом зі мною ☺️
Нарешті можу говорити про проєкт, яким живу майже рік, бо отримали першу верстку антології феміністичної поезії «Другий вінок». І це 100 текстів від 50 українських поеток 💜
Феміністичну поезію я збираю вже давно, в 2023 році організувала «Вечір феміністичної поезії». З цього й почалось наше ближче знайомство з Оленою Павловою та її сміливої ідеї: «А давай зробимо антологію «Другий вінок».
Моя мета — показати не тільки жіночі голоси, а й настільки широкою може бути феміністична рамка, бо це все про різних жінок та їхні досвіди.
Антологія вийде у видавництві «Смолоскип», з порадами та допомогою прекрасного літературознавця Ростислава Семківа та за підтримки Української Феміністичної Мережі.
І я так чекаю, коли зможу доторкнутись до мрії й поринути у неї з головою. Надіюсь, ви чекаєте разом зі мною ☺️
28.04.202515:17
як це місце майорить панельками і еклектикою на межі із несмаком
та все ж маневрує, доволі вдало
як поволі все розростається його бетонна безодня
і як рештки чогось ще зеленого і живого сягають нутра,
потрапляючи в саме серце;
як блаженно розпливається посмішка на обличчі
втомленому, полишеному сну
як все більш впізнаєш
не-твої, не-рідні, топоніми;
еквівалентно тому, як закарбовуються в тілі
не-твої, рідні, вигини
із такою ж брутальністю і сміливістю
я скажу тобі
що люблю
#літери
та все ж маневрує, доволі вдало
як поволі все розростається його бетонна безодня
і як рештки чогось ще зеленого і живого сягають нутра,
потрапляючи в саме серце;
як блаженно розпливається посмішка на обличчі
втомленому, полишеному сну
як все більш впізнаєш
не-твої, не-рідні, топоніми;
еквівалентно тому, як закарбовуються в тілі
не-твої, рідні, вигини
із такою ж брутальністю і сміливістю
я скажу тобі
що люблю
#літери
02.05.202518:48
ти спитаєш: що я люблю?
коли птах пролітає над головою,
коли шлях, що ставав все складніше,
легшає у вазі
бо просто перестаєш плисти проти течії,
приймаєш течію
[все ж бо жінка – це вода,
яку постійно поміщають у форму
хоча вона їй насправді не потрібна]
крок другий
підходиш ближче і кажеш:
що тебе злить?
в першу чергу – власне безсилля;
я нічого не зроблю зі смертю, що прийшла додому
не оберну кладовище у жвавий струмок
не поверну історії,
але і не прийму зворотнього –
I was supposed to have at least parents’ home;
at least something to explain myself
how to answer the question about my native town;
ми ідемо далі
кладеш вухо до грудей
питаєш
чого ти боїшся?
в повітрі - переплетення запитань:
адже одне витікає з іншого
я боюсь, що війна дістане мене на краю країни
я боюсь не побачити востаннє друзів
я боюсь не прокинутись через масовану атаку
я боюсь не могти писати
я боюсь переживати смерть батьків
ти спитаєш: що я ненавиджу
(я ненавиджу боятись)
росію
#літери жовтень '23
коли птах пролітає над головою,
коли шлях, що ставав все складніше,
легшає у вазі
бо просто перестаєш плисти проти течії,
приймаєш течію
[все ж бо жінка – це вода,
яку постійно поміщають у форму
хоча вона їй насправді не потрібна]
крок другий
підходиш ближче і кажеш:
що тебе злить?
в першу чергу – власне безсилля;
я нічого не зроблю зі смертю, що прийшла додому
не оберну кладовище у жвавий струмок
не поверну історії,
але і не прийму зворотнього –
I was supposed to have at least parents’ home;
at least something to explain myself
how to answer the question about my native town;
ми ідемо далі
кладеш вухо до грудей
питаєш
чого ти боїшся?
в повітрі - переплетення запитань:
адже одне витікає з іншого
я боюсь, що війна дістане мене на краю країни
я боюсь не побачити востаннє друзів
я боюсь не прокинутись через масовану атаку
я боюсь не могти писати
я боюсь переживати смерть батьків
ти спитаєш: що я ненавиджу
(я ненавиджу боятись)
росію
#літери жовтень '23


09.05.202518:18
Любі друзі, дорога родино, ми таки маємо файні новини! Вже вдруге команда LitSlamUA та "ОГОЛЕНІ" роблять спільний Літературний Слем в Одесі!
На всіх вас (і нас теж) чекає динамічна поетична подорож, до якої можуть долучитися всі охочі – як одесити, так і гості міста! Відбуватиметься це все за правилами Вищої Ліги від LitSlamUA – три хвилини на виступ, три тури змагання, одна перемога та море незабутніх вражень!
В рамках цієї події ми допомагаємо зібрати кошти для окремого батальйону 108 бригади ТрО, де служить наш друг, учасник слем-спільноти та поет Той Самий Письменний.
🕕 Коли: 17 травня 2025 року, 18:00
📌 Де: Бар "Вихід", вул. Ніни Строкатої 24, Одеса
Вхід:
Учасникам – 100 грн
Глядачам – 150 грн
Реєструйтеся, аби взяти участь, беріть усіх друзів із собою та пам'ятайте, що
ВСЕ БУДЕ СЛЕМ!
На всіх вас (і нас теж) чекає динамічна поетична подорож, до якої можуть долучитися всі охочі – як одесити, так і гості міста! Відбуватиметься це все за правилами Вищої Ліги від LitSlamUA – три хвилини на виступ, три тури змагання, одна перемога та море незабутніх вражень!
В рамках цієї події ми допомагаємо зібрати кошти для окремого батальйону 108 бригади ТрО, де служить наш друг, учасник слем-спільноти та поет Той Самий Письменний.
🕕 Коли: 17 травня 2025 року, 18:00
📌 Де: Бар "Вихід", вул. Ніни Строкатої 24, Одеса
Вхід:
Учасникам – 100 грн
Глядачам – 150 грн
Реєструйтеся, аби взяти участь, беріть усіх друзів із собою та пам'ятайте, що
ВСЕ БУДЕ СЛЕМ!
02.05.202511:08
ІРИНА ШУВАЛОВА
***
а можна я просто більше не буду
тебе любити більше не буду
ходити колами як коник у цирку
як коник якого ведуть на мотузці
вузьким коридором повітря якому
нічого не видно саму тільки руку
саму тільки руку
саму тільки руку
що знову і знову
по колу
веде
пройшовши сто кіл все одно я ніде
***
а можна я просто більше не буду
тебе любити більше не буду
ходити колами як коник у цирку
як коник якого ведуть на мотузці
вузьким коридором повітря якому
нічого не видно саму тільки руку
саму тільки руку
саму тільки руку
що знову і знову
по колу
веде
пройшовши сто кіл все одно я ніде
转发自:
Дьомін.

15.05.202518:11
рими, як стоси сіна, стоять під снігом,
неначе мертві,
рити собі могилу – нехай зацінять
нові поети,
вимір моїх здобутків блакитно-синій,
неначе дреди,
вийму із цього згустку по волосині
сивіє небо,
слóва усім не стане, та будуть звуки:
крихкі та сильні,
соваєм всі містами на стукіт фішок
у грі настільній,
сови позасинали, як нас чекали,
вже й лис посивів,
сонце поміж зірками таке яскраве,
лиш зорі сірі,
плутаю день і ранок, забув за вечір,
не спиться зовсім,
Плуто сидить на ґанку, дитячий вереск
у вухах досі,
пусто поміж рядками, на дворі верес
датує осінь,
пустять мене до саду утнути в тетріс
блакитні очі,
шлях западає в вирву, як кіт сонливий –
тихенько й ніжно,
шанс, що ти щось тут виграв, давно спалили,
лиш досі тисне,
шах тобі ще не прірва – маленький острах,
липнева вишня,
щастя твоє не стигне, лиш грізна осінь
гілки колише,
все забуваєш швидко і дні тікають
кудись повище,
степ ще додому кличе у миті жалю
усе тихіше,
темп наростає в м’язах уже до краю
і вітер свище,
тепло мені, торкаюсь твоїми пальцями до обличяя,
темрява нас не знає, а ми всміхаємось їй липнево,
терпимо як востаннє, коли під нами чорніє небо,
з трепетом в нас розтануть минулий відчай, сніги лютневі,
стебла порозквітають плодами світла у світі темряв.
13.12.23
неначе мертві,
рити собі могилу – нехай зацінять
нові поети,
вимір моїх здобутків блакитно-синій,
неначе дреди,
вийму із цього згустку по волосині
сивіє небо,
слóва усім не стане, та будуть звуки:
крихкі та сильні,
соваєм всі містами на стукіт фішок
у грі настільній,
сови позасинали, як нас чекали,
вже й лис посивів,
сонце поміж зірками таке яскраве,
лиш зорі сірі,
плутаю день і ранок, забув за вечір,
не спиться зовсім,
Плуто сидить на ґанку, дитячий вереск
у вухах досі,
пусто поміж рядками, на дворі верес
датує осінь,
пустять мене до саду утнути в тетріс
блакитні очі,
шлях западає в вирву, як кіт сонливий –
тихенько й ніжно,
шанс, що ти щось тут виграв, давно спалили,
лиш досі тисне,
шах тобі ще не прірва – маленький острах,
липнева вишня,
щастя твоє не стигне, лиш грізна осінь
гілки колише,
все забуваєш швидко і дні тікають
кудись повище,
степ ще додому кличе у миті жалю
усе тихіше,
темп наростає в м’язах уже до краю
і вітер свище,
тепло мені, торкаюсь твоїми пальцями до обличяя,
темрява нас не знає, а ми всміхаємось їй липнево,
терпимо як востаннє, коли під нами чорніє небо,
з трепетом в нас розтануть минулий відчай, сніги лютневі,
стебла порозквітають плодами світла у світі темряв.
13.12.23
01.05.202514:41
будуть апдейти 🤍
09.05.202518:18
отакої
登录以解锁更多功能。