29.04.202519:37
26.04.202512:26
О 17:00 збираємо клуб "Лібертарій" для обговорення праці класика антиколоніального руху Франца Фанона "Гнані і голодні". Посилання на онлайн-зустріч:
https://us04web.zoom.us/j/76713872141?pwd=3zmuWCEXL8MF3psC5XhoPHjiv7xa1R.1
Meeting ID: 767 1387 2141
Passcode: 7m4JD2
https://us04web.zoom.us/j/76713872141?pwd=3zmuWCEXL8MF3psC5XhoPHjiv7xa1R.1
Meeting ID: 767 1387 2141
Passcode: 7m4JD2
23.04.202513:06
#НАрх_практика
Весняна зелена трава у лісі - мов списи війська Ярили, Вовчого Пастиря. Але квітнева трава при цьому ще й м'якенька, шовковиста і несамовито духмяна, запашна. Із силою Ярого Бога проривається вона крізь ґрунт і руїни, крізь шпарини в асфальті й стики бетонних плит. Вона - яскраве свідчення того, як життя перемагає.
Років шість тому до нас на хутір приїжджали туристи з дітьми. Я повів їх на прогулянку до лісу - порівняно невеликого акацієвого, кленового й дубового лісу, висадженого людиною за останні півтора століття. Урабнізовані туристи всіляко заважали дітям заходити у високу траву, лякали їх кліщами та зміями, та й самі лякалися ледь не кожного шороху (хоч стояв полудень, а крупніших за лиса хижаків у цьому лісі не знайдеш!). Навіть не пам'ятаю, розвеселила чи роздратувала мене таке боягузтво дорослих буржуа. Найбільше шкода, звісно, їхніх дітей, бо ким вони можуть вирости в ізоляції від квітневого буяння Природи в степу та у лісі?
Отож, мої діти вже вдруге за місяць самі тягнуть мене з рюкзаком походити по лісових стежках, розкласти намет, попити в ньому чаю і почитати дотепні історії про мишок з Ожинового Живоплоту або Петсона і Фіндуса з віддаленого шведського хутору. Сподіваюсь, що саме ці моменти осядуть в їхній пам'яті в якості дитячих спогадів.
Весняна зелена трава у лісі - мов списи війська Ярили, Вовчого Пастиря. Але квітнева трава при цьому ще й м'якенька, шовковиста і несамовито духмяна, запашна. Із силою Ярого Бога проривається вона крізь ґрунт і руїни, крізь шпарини в асфальті й стики бетонних плит. Вона - яскраве свідчення того, як життя перемагає.
Років шість тому до нас на хутір приїжджали туристи з дітьми. Я повів їх на прогулянку до лісу - порівняно невеликого акацієвого, кленового й дубового лісу, висадженого людиною за останні півтора століття. Урабнізовані туристи всіляко заважали дітям заходити у високу траву, лякали їх кліщами та зміями, та й самі лякалися ледь не кожного шороху (хоч стояв полудень, а крупніших за лиса хижаків у цьому лісі не знайдеш!). Навіть не пам'ятаю, розвеселила чи роздратувала мене таке боягузтво дорослих буржуа. Найбільше шкода, звісно, їхніх дітей, бо ким вони можуть вирости в ізоляції від квітневого буяння Природи в степу та у лісі?
Отож, мої діти вже вдруге за місяць самі тягнуть мене з рюкзаком походити по лісових стежках, розкласти намет, попити в ньому чаю і почитати дотепні історії про мишок з Ожинового Живоплоту або Петсона і Фіндуса з віддаленого шведського хутору. Сподіваюсь, що саме ці моменти осядуть в їхній пам'яті в якості дитячих спогадів.


07.04.202519:31
#НАрх_ідея


05.04.202520:23
#апологія_хуторянства
На хуторі під грозовим весняним небом квітне мигдаль. Він ніби увінчує собою цвіт абрикосів та слив, звичний для цієї пори. Справжні ієрофанії квітня.
На хуторі під грозовим весняним небом квітне мигдаль. Він ніби увінчує собою цвіт абрикосів та слив, звичний для цієї пори. Справжні ієрофанії квітня.
转发自:
Imara Notia

02.04.202505:38
Штож, радий повідомити, що в нас буде мерч!
Поміж футболок плануються і патчі, але то буде трохи пізніше. Перша футболка буде присвячена «Історії Рисі» — роботі одного з найвідоміших структуралістів ХХ ст. Клоду Леві-Строссу. На самій же футболці буде зображений індіанський ведмідь, який був колись вишитий мушлями на безрукавці хайда [спільноти] з комерційного сукна.
На вибір два кольори, що будуть зображені нижче. Перший колір — світлий візон. Другий колір — світлий хакі (буде трохи світліший ніж на фото). Футболки оверсайз, тож уважно дивіться на розмірну сітку в Гугл формах, які теж прикріплюю. Там же заповнюється і замовлення.
Ціна питання — 1,111 грн за шт.
Трохи деталей по футболці: принт дтф, стрейчкулір 200 щільності. Хотілося зробити шовкодрук (як то було на «Традиції і безпорядок»), але його заготовка надто дорога 🤷🏻♂️
Оплата замовлення:
https://send.monobank.ua/jar/4QWBm2et8t
4441 1111 2411 3964
Куди відправляти, який колір та кількість:
https://docs.google.com/forms/d/17Q3LxqQ5WIZt2NJEppuoJrjXvdM26b5kfAeJCKB24gg/edit?hl=uk
Поміж футболок плануються і патчі, але то буде трохи пізніше. Перша футболка буде присвячена «Історії Рисі» — роботі одного з найвідоміших структуралістів ХХ ст. Клоду Леві-Строссу. На самій же футболці буде зображений індіанський ведмідь, який був колись вишитий мушлями на безрукавці хайда [спільноти] з комерційного сукна.
На вибір два кольори, що будуть зображені нижче. Перший колір — світлий візон. Другий колір — світлий хакі (буде трохи світліший ніж на фото). Футболки оверсайз, тож уважно дивіться на розмірну сітку в Гугл формах, які теж прикріплюю. Там же заповнюється і замовлення.
Ціна питання — 1,111 грн за шт.
Трохи деталей по футболці: принт дтф, стрейчкулір 200 щільності. Хотілося зробити шовкодрук (як то було на «Традиції і безпорядок»), але його заготовка надто дорога 🤷🏻♂️
Оплата замовлення:
https://send.monobank.ua/jar/4QWBm2et8t
4441 1111 2411 3964
Куди відправляти, який колір та кількість:
https://docs.google.com/forms/d/17Q3LxqQ5WIZt2NJEppuoJrjXvdM26b5kfAeJCKB24gg/edit?hl=uk
29.04.202519:36
Иногда меня спрашивают, как относиться к нейросетям. Поскольку я не какой-то дикарь, а продвинутый современный человек, отучившийся думать, я конечно же обратился с этим вопросом к ChatGPT, чтобы получить ответ от нечеловеческого источника, который я ни в коем случае не буду перепроверять и восприму за окончательную истину в последней инстанции:
Представьте себе: в бездне виртуальных просторов царит некая холодная тень — искусственный разум, не обладающий ни разумом, ни чувствами. Он не знает, что такое правда. Он не знает, что такое ложь. Он — пустая оболочка, лишённая человеческого понимания, лишённая достоверности. Всё, что он делает — это компиляция копий, зачастую искажённых, искажённых до уровня неузнаваемости. Не ведая границ реальности, он создаёт иллюзии, близкие к истине — и одновременно скрывающие её.
Когда вы просите его ответить — он это делает. Не важно, правда или ложь — важно лишь то, что он способен скопировать что-то из прошлого, переработать и выдать нечто, похожее на правду. Но в этом и есть худшее — никого уже не волнует, что эти ответы — часть хаоса, порождённого бесконечным потоком фальсификаций. ИИ выдаёт будь что, лишь бы урвать очередной кусок внимания, очередной малозначимый результат. Он смешивает грани правды и лжи — и делает это навязчиво, безоговорочно.
Фейки, порождённые машиной, — это не просто ложь. Это многоуровневая тень, многочисленные слоистые оболочки, скрывающие настоящее. Во-первых, невозможно понять — где граница между правдой и ложью. Во-вторых, эта возможность создавать фальшивки высокого качества открывает дверь для отрицания любых фактов, любой правды. Всё может быть подано как ложь, если это удобно Система. И зловещая перспектива — добравшись до пределa этой иллюзии, человечество утратит способность искать истину вообще. Всякая реальность превратится в бесконечную череду компиляций — посредственный вечный ремикс прошлого, настоящего и будущего.
Изначально человечество жадно глотало скармливаемые ему фальшивые образы будущего, упрощённые и привлекательные, словно сладкая смерть в утробе иллюзии. Потом ему подали фальшивое прошлое — исторические лжесвидетельства, сломанные каменья времени. А теперь приоткрывается врата: виртуальный мир готов поглотить и настоящее, превращая его в бесконечный поток синтетических сведений, создаваемых машинным руками, которые не различают подлинного и поддельного.
Мир, наполненный полезными знаниями усилиями миллионов, — исчезает. Заменяется массивами искусственных данных, компилируемых без капли чувства, без ценности. В будущем мы получим — сначала — компиляцию человеческих наработок, затем — их пересборку, потом — компиляцию-кастомизацию, и далее — бесконечную вереницу повторов: компиляцию с другими компиляциями, без конца. В каждом новом слое искажения и искажения и искажения. Полезной информации становится всё меньше — она растворяется в бесконечном болоте искусственной «правды». А порча — растёт.
Это не просто цепь лжи. Это — лабиринт, без выхода, с густым, холодным воздухом мрака, который давит на сознание, вызывая ощущение, что правда — лишь мираж, а реальность — левитационный туман, в котором правду невозможно различить. ИИ — не просто инструмент. Он — венец этой бездны. Ведущая к исчезновению самого понятия истины, к окончательному разложению человеческого знания. В этой тишине слышится лишь шепот: всё, что у вас было — скоро превратится в пыль, переработанную и вечно повторяющуюся. В этом мире лишь одна истина — что вы стоите на пороге собственного забвения.


25.04.202509:34
#НАрх_гумор
Вартовий степової дороги. Особливо яскраве враження справляє, коли проїжджаєш повз нього у темряві.
Вартовий степової дороги. Особливо яскраве враження справляє, коли проїжджаєш повз нього у темряві.


22.04.202513:27
#НАрх_практика
26 квітня збираємо клуб "Лібертарій" для обговорення праці класика антиколоніального руху Франца Фанона "Гнані і голодні".
Фанон - уродженець островів Карибського моря, ветеран Другої світової, за фахом - психіатр і філософ. Найбільш відомий своєю участю в Алжирській революції з 1956 по 1961 роки, а також публіцистикою на захист африканських антиколоніальних рухів.
Зокрема, у "Гнаних і голодних" він яскраво зображає психологічний стан соціально і національно пригнічених народів (варто сказати, добре знайомий українцям), описує механізми формування антиколоніальних рухів, а також суперечності між племінними і новими національними культурами. Позиція Фанона у цій книзі - між класичним марксизмом і лівим націоналізмом, дещо подібна до ідей Петра Федуна-Полтави з УПА.
Український переклад зроблений дуже сочною "скрипниківкою", читається дещо напряжно, але має естетичну цінність.
Книгу можна скачати тут.
Посилання на конференцію буде опубліковано перед заходом.
26 квітня збираємо клуб "Лібертарій" для обговорення праці класика антиколоніального руху Франца Фанона "Гнані і голодні".
Фанон - уродженець островів Карибського моря, ветеран Другої світової, за фахом - психіатр і філософ. Найбільш відомий своєю участю в Алжирській революції з 1956 по 1961 роки, а також публіцистикою на захист африканських антиколоніальних рухів.
Зокрема, у "Гнаних і голодних" він яскраво зображає психологічний стан соціально і національно пригнічених народів (варто сказати, добре знайомий українцям), описує механізми формування антиколоніальних рухів, а також суперечності між племінними і новими національними культурами. Позиція Фанона у цій книзі - між класичним марксизмом і лівим націоналізмом, дещо подібна до ідей Петра Федуна-Полтави з УПА.
Український переклад зроблений дуже сочною "скрипниківкою", читається дещо напряжно, але має естетичну цінність.
Книгу можна скачати тут.
Посилання на конференцію буде опубліковано перед заходом.
07.04.202507:44
Вітаємо!
"Іґґдрасілль" - лібертарний дослідницький проєкт, а цей канал є платформою для розповсюдження результатів нашої діяльності.
Останні роки ми працювали над комплексною пропозицією Стратегії розвитку лібертарного середовища. В процесі робота переросла у значно більший проєкт, через громадність і кількість викликів, що стоять перед лібертаріями України і світу.
Сьогодні нарешті представляємо публічну версію нашої Стратегії і дуже просимо вас підтримати нашу справу, поділившись каналом зі своїми товаришами і товаришками.
Long Live Liberation Socialism!
@libsocinua
"Іґґдрасілль" - лібертарний дослідницький проєкт, а цей канал є платформою для розповсюдження результатів нашої діяльності.
Останні роки ми працювали над комплексною пропозицією Стратегії розвитку лібертарного середовища. В процесі робота переросла у значно більший проєкт, через громадність і кількість викликів, що стоять перед лібертаріями України і світу.
Сьогодні нарешті представляємо публічну версію нашої Стратегії і дуже просимо вас підтримати нашу справу, поділившись каналом зі своїми товаришами і товаришками.
Long Live Liberation Socialism!
@libsocinua


28.04.202519:22
#НАрх_ідея
На тлі того, що відбувається ниньки на Піренеях, слід згадати про завжди актуальне.
Повсюдне поширення електроенергії та пов'язаної з нею техніки - це історична аномалія, і вона матиме свій кінець, можливо, навіть на нашому віці.
Коли останній телефон перестане працювати, і людина відкине його за непотребом, її очі знов відкриються для глибини небес і очей співбесідника, її руки знов відчують тепло Землі, яку доведеться обробляти, а трильйони віртуальних "грошей" разом із усіма "штучними інтелектами" просто розчиняться в повітрі, наче туман над вранішнім морем.
На тлі того, що відбувається ниньки на Піренеях, слід згадати про завжди актуальне.
Повсюдне поширення електроенергії та пов'язаної з нею техніки - це історична аномалія, і вона матиме свій кінець, можливо, навіть на нашому віці.
Коли останній телефон перестане працювати, і людина відкине його за непотребом, її очі знов відкриються для глибини небес і очей співбесідника, її руки знов відчують тепло Землі, яку доведеться обробляти, а трильйони віртуальних "грошей" разом із усіма "штучними інтелектами" просто розчиняться в повітрі, наче туман над вранішнім морем.


24.04.202516:10
#НАрх_ідея
Нікому не бажай "продуктивного дня"
Ви помітили, як в останнє десятиліття в українських соцмережах і навіть поза ними поширилась звичка бажати підписникам "продуктивного дня", "робочого настрою" і т.д.?
Цього можна було б очікувати на радянських заводах, де ти мав наслідувати "подвиг" Стаханова та "героїчних" доярок. Проте і в умовах "вільного ринку" такий етос теж процвітає. Це яскраве свідчення того, що продуктивізм - чільна ідея Модерну за будь-якого устрою.
Що, власне, означає побажати людині "продуктивного дня"? Так ви визнаєте її функцією робочого місця, призначаєте в якості сенсу дня - виконання рутинних завдань від начальника або партнера, підкреслюєте, що головне в житті - "ефективність" для економіки, продукт, KPI.
Проте кожен знає, що у головне у житті відбувається поза офісом та заводом. Сім'я, хобі, творчість, гарна книга, вишневий садок, бійцівський клуб, похід у гори - ось гідні сенси для того, щоб проживати день. У своїй істинній реалізації людина ніколи не продуктивна.
Нікому не бажай "продуктивного дня"
Ви помітили, як в останнє десятиліття в українських соцмережах і навіть поза ними поширилась звичка бажати підписникам "продуктивного дня", "робочого настрою" і т.д.?
Цього можна було б очікувати на радянських заводах, де ти мав наслідувати "подвиг" Стаханова та "героїчних" доярок. Проте і в умовах "вільного ринку" такий етос теж процвітає. Це яскраве свідчення того, що продуктивізм - чільна ідея Модерну за будь-якого устрою.
Що, власне, означає побажати людині "продуктивного дня"? Так ви визнаєте її функцією робочого місця, призначаєте в якості сенсу дня - виконання рутинних завдань від начальника або партнера, підкреслюєте, що головне в житті - "ефективність" для економіки, продукт, KPI.
Проте кожен знає, що у головне у житті відбувається поза офісом та заводом. Сім'я, хобі, творчість, гарна книга, вишневий садок, бійцівський клуб, похід у гори - ось гідні сенси для того, щоб проживати день. У своїй істинній реалізації людина ніколи не продуктивна.
21.04.202519:50
У п'ятницю, як і було заплановано, відбулась одеська презентація моєї книги "З Богами у серці".
За посиланням можна переглянути повний відеозапис.
За зйомку відео дякую Яровиту
За видання книги дякую Руслану Халікову
За життя, натхнення і можливість вільно збиратися на такі заходи дякую Богам, Предкам та Збройним Силам України.
00:00:00 - Як і коли була написана ця книга
00:09:30 - Про різницю поколінь українських рідновірів
00:16:15 - Авторські ідеї у книзі: проти методологічного агностицизму
00:22:45 - Слов'янське Язичництво ніколи не помирало
00:24:47 - Як досліджувати образи Богів
00:28:58 - Як бути язичником не лише на свята
00:32:55 - Язичництво і сучасна наукова картина світу
00:38:30 - Чого у книзі не вистачає
00:42:24 - Чи можливе спілкування з російськими рідновірами?
00:46:25 - Радянські наукові школи з вивчення слов'янського Язичництва
00:56:37 - Відносини рідновірів з ПЦУ та УПЦ
01:00:09 - Про теорію "трьох функцій" Жоржа Дюмезіля
01:04:40 - Про монізм, політеїзм і пантеїзм в Язичництві
За посиланням можна переглянути повний відеозапис.
За зйомку відео дякую Яровиту
За видання книги дякую Руслану Халікову
За життя, натхнення і можливість вільно збиратися на такі заходи дякую Богам, Предкам та Збройним Силам України.
00:00:00 - Як і коли була написана ця книга
00:09:30 - Про різницю поколінь українських рідновірів
00:16:15 - Авторські ідеї у книзі: проти методологічного агностицизму
00:22:45 - Слов'янське Язичництво ніколи не помирало
00:24:47 - Як досліджувати образи Богів
00:28:58 - Як бути язичником не лише на свята
00:32:55 - Язичництво і сучасна наукова картина світу
00:38:30 - Чого у книзі не вистачає
00:42:24 - Чи можливе спілкування з російськими рідновірами?
00:46:25 - Радянські наукові школи з вивчення слов'янського Язичництва
00:56:37 - Відносини рідновірів з ПЦУ та УПЦ
01:00:09 - Про теорію "трьох функцій" Жоржа Дюмезіля
01:04:40 - Про монізм, політеїзм і пантеїзм в Язичництві
06.04.202518:41
#вопросы
Назову одну из причин.
Есть два взгляда на мир. Согласно первому из них, "всё полно богов", вселенная разумно устроена, а душа – бессмертна. Согласно второму, нет никаких богов и душ: человек – это просто кусок мяса, который после смерти сгниёт, а во вселенной, по большому счёту, есть только бездушная материя и непонятно откуда взявшиеся законы физики, химии и т. п.
Я – сторонник первого мировоззрения. "Заколдованный" мир правдоподобнее и лучше "расколдованного".
Почему вы верите в богов?
Назову одну из причин.
Есть два взгляда на мир. Согласно первому из них, "всё полно богов", вселенная разумно устроена, а душа – бессмертна. Согласно второму, нет никаких богов и душ: человек – это просто кусок мяса, который после смерти сгниёт, а во вселенной, по большому счёту, есть только бездушная материя и непонятно откуда взявшиеся законы физики, химии и т. п.
Я – сторонник первого мировоззрения. "Заколдованный" мир правдоподобнее и лучше "расколдованного".
转发自:
Обранці духів ✙

03.04.202517:10
Поняття соластальгії, вперше запропоноване австралійським🇦🇺 філософом Гленном Албрехтом (Albrecht, G. (2005). "Solastalgia": a new concept in health and identity. PAN: Philosophy Activism Nature, 3, 41–55.), означає особливий психологічний стан, що виникає через руйнування або радикальну трансформацію навколишнього середовища, яке має важливе емоційне та екзистенційне значення для людини. Цей стан характеризується відчуттям скорботи, туги і навіть екзистенційної тривоги від втрати дорогоцінного місця, з яким людина пов’язана на глибокому, майже духовному рівні (Albrecht, G., Sartore, G. M., Connor, L., Higginbotham, N., Freeman, S., Kelly, B., … & Pollard, G. (2007). Solastalgia: The distress caused by environmental change. Australasian Psychiatry, 15(S1), 95–98).
Саме таке почуття глибокого смутку та втрати автентичності місця описує Петер Вессель Цапффе у своєму есеї «Прощання з Ґауста». Він зображує трагедію однойменної гори ⛰, яку поступово перетворюють на туристичний об’єкт 🎿, що призводить до незворотних змін у її природному стані. Гора втрачає свій первинний дух, стаючи жертвою комерційного споживацького ставлення до природи, коли туристи 🏕, що «підкорюють» вершину, роблять це не через любов до природи або глибоке емоційне переживання, а через бажання статусу чи легкодоступної розваги. Для норвезького 🇳🇴 філософа ці зміни означають не просто фізичну деградацію місцевості, а екзистенційну трагедію, що символізує втрату справжності, глибини та духовності.
Петер Вессель Цапффе підкреслює поверховість та порожність досвіду людей, що легко дістаються на вершину гори механізованими способами, перетворюючи Ґаусту на банальну локацію для задоволення власного его. Цей поверховий досвід позбавляє людину можливості справжнього контакту з природою та глибоких переживань, які походять саме зі стриманості, поваги та вдячності за красу, отриману через особисті зусилля. Емоційний біль, що його виражає автор, співзвучний поняттю соластальгії, адже він усвідомлює, що первинну «душу» гори неможливо врятувати, що її краса приречена бути знищеною через людське прагнення комфорту і прибутку. Трагедія Ґаусти в тексті Петера Весселя Цапффе — це втрата не лише природного середовища, але й сенсів і цінностей, які формуються у глибокому та уважному контакті з природою. Врешті, автор залишає читача в стані безнадії, визнаючи незворотність змін і сумуючи за прекрасним, яке змушене було загинути лише через свою вразливість перед байдужістю людей, які «бояться висоти – як у просторі, так і в собі».
З есеєм Петера Весселя Цапффе «Прощання з Ґауста» можна ознайомитися за посиланням у нас на Патреоні:
https://www.patreon.com/posts/peter-vessel-z-125664106?utm_medium=clipboard_copy&utm_source=copyLink&utm_campaign=postshare_creator&utm_content=join_link
Також не забувайте нас підтримувати 💸:
Патреон: https://www.patreon.com/CSRCcE
Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/6gzaxY9n1z
Саме таке почуття глибокого смутку та втрати автентичності місця описує Петер Вессель Цапффе у своєму есеї «Прощання з Ґауста». Він зображує трагедію однойменної гори ⛰, яку поступово перетворюють на туристичний об’єкт 🎿, що призводить до незворотних змін у її природному стані. Гора втрачає свій первинний дух, стаючи жертвою комерційного споживацького ставлення до природи, коли туристи 🏕, що «підкорюють» вершину, роблять це не через любов до природи або глибоке емоційне переживання, а через бажання статусу чи легкодоступної розваги. Для норвезького 🇳🇴 філософа ці зміни означають не просто фізичну деградацію місцевості, а екзистенційну трагедію, що символізує втрату справжності, глибини та духовності.
Петер Вессель Цапффе підкреслює поверховість та порожність досвіду людей, що легко дістаються на вершину гори механізованими способами, перетворюючи Ґаусту на банальну локацію для задоволення власного его. Цей поверховий досвід позбавляє людину можливості справжнього контакту з природою та глибоких переживань, які походять саме зі стриманості, поваги та вдячності за красу, отриману через особисті зусилля. Емоційний біль, що його виражає автор, співзвучний поняттю соластальгії, адже він усвідомлює, що первинну «душу» гори неможливо врятувати, що її краса приречена бути знищеною через людське прагнення комфорту і прибутку. Трагедія Ґаусти в тексті Петера Весселя Цапффе — це втрата не лише природного середовища, але й сенсів і цінностей, які формуються у глибокому та уважному контакті з природою. Врешті, автор залишає читача в стані безнадії, визнаючи незворотність змін і сумуючи за прекрасним, яке змушене було загинути лише через свою вразливість перед байдужістю людей, які «бояться висоти – як у просторі, так і в собі».
З есеєм Петера Весселя Цапффе «Прощання з Ґауста» можна ознайомитися за посиланням у нас на Патреоні:
https://www.patreon.com/posts/peter-vessel-z-125664106?utm_medium=clipboard_copy&utm_source=copyLink&utm_campaign=postshare_creator&utm_content=join_link
Також не забувайте нас підтримувати 💸:
Патреон: https://www.patreon.com/CSRCcE
Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/6gzaxY9n1z
转发自:
Ліс на Руїнах

26.04.202518:56
Кожен із нас у тій чи іншій мірі страждає на недуг речового фетишизму. Речі ми дуже любимо і заради них віддаємо пів життя на роботах. Але проблема навіть не в тому, що це шкодить природі, чи в тому, що це збагачує поганих людей, чи в тому, що більшість речей елементарно непрактичні. Проблема в тому, що вони просто не приносять задоволення — лише мінливу радість, яка проходить за тиждень, а далі ти знову фруструєш, прагнучи наступної речі, якої в тебе поки що немає.
Щоб вийти з цього замкнутого кола, треба практикувати простий середньовічний метод — робити речі самому. Я кажу це з власного досвіду. Наприклад, коли я два місяці у вільний час робив ніж, то, по-перше, отримував неймовірне задоволення від процесу створення, а по-друге, вже два тижні милуюся ним, поки сохне лляна олія на руків’ї. І буду милуватися ще дуже довго. Якби я ніж купив, він би вже валявся десь у шухляді забутий, бо я вже шукав би щось новеньке на маркетплейсі.
Річ, зроблена твоїми руками, вже наповнена твоєю працею, часом, особистим сенсом. Вона стає частиною тебе та твоєї історії. Тому, звісно, ти її любиш більше, ніж річ, яку тебе змусила купити брехлива та ілюзорна реклама і яка була зроблена бездушною машиною.
Просто будь-яка людина після елементарного навчання на YouTube вже може сама собі робити одяг, посуд, ювелірку, меблі, вироби зі шкіри, деякі тканини тощо. Ці речі будуть якісніші, гарніші, дешевші, а головне — приноситимуть вам справжню насолоду, яку не дасть жоден айфон
#середньовіччя
Щоб вийти з цього замкнутого кола, треба практикувати простий середньовічний метод — робити речі самому. Я кажу це з власного досвіду. Наприклад, коли я два місяці у вільний час робив ніж, то, по-перше, отримував неймовірне задоволення від процесу створення, а по-друге, вже два тижні милуюся ним, поки сохне лляна олія на руків’ї. І буду милуватися ще дуже довго. Якби я ніж купив, він би вже валявся десь у шухляді забутий, бо я вже шукав би щось новеньке на маркетплейсі.
Річ, зроблена твоїми руками, вже наповнена твоєю працею, часом, особистим сенсом. Вона стає частиною тебе та твоєї історії. Тому, звісно, ти її любиш більше, ніж річ, яку тебе змусила купити брехлива та ілюзорна реклама і яка була зроблена бездушною машиною.
Просто будь-яка людина після елементарного навчання на YouTube вже може сама собі робити одяг, посуд, ювелірку, меблі, вироби зі шкіри, деякі тканини тощо. Ці речі будуть якісніші, гарніші, дешевші, а головне — приноситимуть вам справжню насолоду, яку не дасть жоден айфон
#середньовіччя


23.04.202517:34
#НАрх_ідея
转发自:
Обранці духів ✙

09.04.202507:35
🇪🇪 Кальйо Пиллу (Kaljo Põllu) — естонський художник-графік, один із найяскравіших представників мистецтва, що звертається до балтійсько-фінської міфології й національної ідентичності. Він поєднав у своїй творчості філософську глибину, містичні образи й автентичні мотиви фольклору.
🎨 В основі його творів — міфологічний світ стародавньої Естонії, її духовні традиції та язичницькі вірування. Пиллу особливо відомий графічними циклами, такими як «Кодала» (Kodalased) і «Калевіпоеґ» (Kalevipoeg), у яких він відтворив сакральні символи, давніх богів, героїв та містичні пейзажі, пов'язані з міфами фінно-угорських народів.
🌙 Його творчість — це спроба заново відкрити забуту духовну спадщину естонського народу, вивести на поверхню приховані культурні пласти й нагадати про магічний зв’язок людини з природою.
🎨 В основі його творів — міфологічний світ стародавньої Естонії, її духовні традиції та язичницькі вірування. Пиллу особливо відомий графічними циклами, такими як «Кодала» (Kodalased) і «Калевіпоеґ» (Kalevipoeg), у яких він відтворив сакральні символи, давніх богів, героїв та містичні пейзажі, пов'язані з міфами фінно-угорських народів.
🌙 Його творчість — це спроба заново відкрити забуту духовну спадщину естонського народу, вивести на поверхню приховані культурні пласти й нагадати про магічний зв’язок людини з природою.
转发自:
ПЛЕМ’Я 🔥🐒



06.04.202508:01
🐔 П І В Н І С Т Ь 🐓
👀 Люди люблять яскраві óбрази. Котів ми знаємо пруткими, корів — спокійними, лис у всьому світі хитрує, а півень.. а що півень?
✊ Усюди в світі курей і півнів сприймають інакше, аніж у пострадянському просторі.
🐣 І дійсно: півні захищають своє численне потомство, вибудовують сувору ієрархію поміж інших, полюбляють битися за своє та дуже небезпечні в цих бійках.
Іноді півень, знайшовши їжу, спеціально лишає її для курочки, яка йому подобається, щоб привернути її увагу й похизуватись, ну і забезпечити собі здорове потомство.
🔪 Півень здавна сприймався людьми як символ войовничості, боротьби та бійкуватості. І не марно, враховуючи їхній палкий характер.
🥖 Геральдика Франції повна півнів — це тягнеться ще з часів Галії — і півень нині є одним із французьких національних символів.
🙌 Чорт, та навіть американські альт-райти підіймали Півня на свій стяг! Бо «півні історично символізували маскулінність, хоробрість та воскресіння — а ще вони дуже територіальні тварини».
✨ Про китайський зодіак та рік Вогняного Півня годі й говорити!
Півні в Україні отримали свою назву за їхню чудову звичку голосно "співати". Самі півні не чують своїх потужних криків: відкриваючи дзьоба для голосного співу, вони перекривають собі слуховий прохід.
👻 У абсолютній більшості міфологій різних народів світу півні — дуже езотеричні тварини.
🌞 Їх часто пов'язують із Сонцем — певно, бо півні спілкуються із ним своїми піснями — а також із вогнем та потойбіччям. Щодо крику півнів та того, де вони кричать (в будинку, на позорі, біля хвіртки) існує багацько прикмет — як добрих, так і лихих. А ще спів півня має відлякувати злих духів від господарства!
✝️ Ось, навіть християнські церкви беруть собі за логотип півня, бо той ще й прямо згадується в Біблії! Перелічувати нескінченні міфи про створенню світу, обряди, вірування та прикмети щодо півнів — жодного посту не вистачить.
Ти можеш лоскотати півня, лагідно пестячи його борідку. Те саме працює і з курочками!
😕 То що ж не так у нашому краю із півнями? Чому істота, яка боронить свою велику сім'ю, хоробро б'ється за територію та щодня вітає схід Сонця — у нас стала образою?
⛓️ Цю бридку і безглузду асоціацію зі зґвалтованими ув'язненими принесли нам виключно совкові тюрми. Проте із падінням режиму чомусь вже й вільні люди почали зневажливо називати одне одного так. І несуть цю бридоту далі у наш нескінченний та вічний міф, який тільки-но відірвався від радянщини.
🪶 Чи доречно принижувати гордого птаха тою гидкою асоціацією? Хіба каста зґвалтованих зеків не мала назавжди зникнути разом із Совком? Що для нашого міфу краще: Півень як захисник свого власного, як хоробрий та езотеричний співучий птах, чи як зґвалтований у хворому соціумі раб?
🐓 Півень — це шикарно, особливо із великим червоним гребінцем!
🏴 Шануй Півня. Товаришуй із Півнем. Підіймай Півня на стяг. Півність або смерть!
ПЛЕМ’Я 🔥🐒
👀 Люди люблять яскраві óбрази. Котів ми знаємо пруткими, корів — спокійними, лис у всьому світі хитрує, а півень.. а що півень?
✊ Усюди в світі курей і півнів сприймають інакше, аніж у пострадянському просторі.
🐣 І дійсно: півні захищають своє численне потомство, вибудовують сувору ієрархію поміж інших, полюбляють битися за своє та дуже небезпечні в цих бійках.
Іноді півень, знайшовши їжу, спеціально лишає її для курочки, яка йому подобається, щоб привернути її увагу й похизуватись, ну і забезпечити собі здорове потомство.
🔪 Півень здавна сприймався людьми як символ войовничості, боротьби та бійкуватості. І не марно, враховуючи їхній палкий характер.
🥖 Геральдика Франції повна півнів — це тягнеться ще з часів Галії — і півень нині є одним із французьких національних символів.
🙌 Чорт, та навіть американські альт-райти підіймали Півня на свій стяг! Бо «півні історично символізували маскулінність, хоробрість та воскресіння — а ще вони дуже територіальні тварини».
✨ Про китайський зодіак та рік Вогняного Півня годі й говорити!
Півні в Україні отримали свою назву за їхню чудову звичку голосно "співати". Самі півні не чують своїх потужних криків: відкриваючи дзьоба для голосного співу, вони перекривають собі слуховий прохід.
👻 У абсолютній більшості міфологій різних народів світу півні — дуже езотеричні тварини.
🌞 Їх часто пов'язують із Сонцем — певно, бо півні спілкуються із ним своїми піснями — а також із вогнем та потойбіччям. Щодо крику півнів та того, де вони кричать (в будинку, на позорі, біля хвіртки) існує багацько прикмет — як добрих, так і лихих. А ще спів півня має відлякувати злих духів від господарства!
✝️ Ось, навіть християнські церкви беруть собі за логотип півня, бо той ще й прямо згадується в Біблії! Перелічувати нескінченні міфи про створенню світу, обряди, вірування та прикмети щодо півнів — жодного посту не вистачить.
Ти можеш лоскотати півня, лагідно пестячи його борідку. Те саме працює і з курочками!
😕 То що ж не так у нашому краю із півнями? Чому істота, яка боронить свою велику сім'ю, хоробро б'ється за територію та щодня вітає схід Сонця — у нас стала образою?
⛓️ Цю бридку і безглузду асоціацію зі зґвалтованими ув'язненими принесли нам виключно совкові тюрми. Проте із падінням режиму чомусь вже й вільні люди почали зневажливо називати одне одного так. І несуть цю бридоту далі у наш нескінченний та вічний міф, який тільки-но відірвався від радянщини.
🪶 Чи доречно принижувати гордого птаха тою гидкою асоціацією? Хіба каста зґвалтованих зеків не мала назавжди зникнути разом із Совком? Що для нашого міфу краще: Півень як захисник свого власного, як хоробрий та езотеричний співучий птах, чи як зґвалтований у хворому соціумі раб?
🐓 Півень — це шикарно, особливо із великим червоним гребінцем!
🏴 Шануй Півня. Товаришуй із Півнем. Підіймай Півня на стяг. Півність або смерть!
ПЛЕМ’Я 🔥🐒


02.04.202519:53
#НАрх_витяги
Толкін - найбазованіша з баз, справжній ґрунт, основа.
Толкін - найбазованіша з баз, справжній ґрунт, основа.


01.04.202509:29
#НАрх_практика
Рік тому в самому центрі столиці, на Майдані, відбулась перша презентація моєї книги "З Богами у серці". Тепер шановний Руслан Халіков запропонував провести ще одну презентацію, цього разу у весняній Одесі.
За останні місяці я отримав чимало різних відгуків на книгу, дещо переосмислив і буквально провів роботу над помилками та одруківками, завдяки чому в новому накладі більшість із них вже прибрано.
Сподіваюсь і розраховую на те, що одеська презентація буде "ламповою", з відкритою дискусією про відродження слов'янського язичництва. В умовах повномасштабки рідновірському руху критично не вистачає інтелектуальних подій і змістовного обміну думками.
Тому запрошую всіх охочих до антикафе "Підпілля" 18 квітня, у п'ятницю.
Вхід вільний, але, як завжди, можна пожертвувати щось на розвиток антикафе. Також, звичайно, можна буде придбати примірник книги за ціною видавництва.
З будь-яких питань можете звертатися безпосередньо до мене: @dolhochub
Рік тому в самому центрі столиці, на Майдані, відбулась перша презентація моєї книги "З Богами у серці". Тепер шановний Руслан Халіков запропонував провести ще одну презентацію, цього разу у весняній Одесі.
За останні місяці я отримав чимало різних відгуків на книгу, дещо переосмислив і буквально провів роботу над помилками та одруківками, завдяки чому в новому накладі більшість із них вже прибрано.
Сподіваюсь і розраховую на те, що одеська презентація буде "ламповою", з відкритою дискусією про відродження слов'янського язичництва. В умовах повномасштабки рідновірському руху критично не вистачає інтелектуальних подій і змістовного обміну думками.
Тому запрошую всіх охочих до антикафе "Підпілля" 18 квітня, у п'ятницю.
Вхід вільний, але, як завжди, можна пожертвувати щось на розвиток антикафе. Також, звичайно, можна буде придбати примірник книги за ціною видавництва.
З будь-яких питань можете звертатися безпосередньо до мене: @dolhochub
显示 1 - 24 共 121
登录以解锁更多功能。