/черви/
я хочу, щоб ви згнили —
покинуті,
непохо́вані.
я хочу, щоб ви не могли напитись
нічим, крім морської води.
у пеклі мало смоли,
щоб вам казани наповнити
за те, що ваші брудні копита
посміли ступити сюди.
я хочу, щоб ви страждали
й коли ваше місто спатиме —
аби ви безсило дрижали від виску
сирен і тріску пожеж.
у пеклі занадто мало
вогню, аби катувати вас.
аби ваші душі від бруду очистити,
треба дерти ножем.
хай душі ваші черви́ві
ніде не знаходять при́хистку.
шматуйте їх дужче, вогненні бурі!
шуліки, зліше деріть!
хай спершу здохнете ви,
а потім і ваші при́хвостні,
що врешті стягнули овечі шкури
й явили з-під них щурів.
...ворога возлюбити
не можу — прости мене, Боже мій.
немає добра до ницої че́рні,
яка прийшла по моє.
я хочу, щоб ці раби
родючість землі примножили
і здохли, немов жалюгідні че́рви,
якими вони і є.
///
