Економіка України
Економічна аналітика під час війни від Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
🔹Про санкції проти росії: https://t.me/sanctions_a_enemy
🔹Про світові новини, важливі Україні: https://t.me/world_w_u
Співробітництво => @lenashkar
🔹Про санкції проти росії: https://t.me/sanctions_a_enemy
🔹Про світові новини, важливі Україні: https://t.me/world_w_u
Співробітництво => @lenashkar
关联群组
订阅者
978
24 小时
20.2%一周
10.1%一个月
161.7%
引用指数
0
提及2频道上的转发0频道上的提及2
每帖平均覆盖率
124
12 小时1040%24 小时1240%48 小时1820%
参与率 (ER)
8.06%
转发4评论0反应6
覆盖率参与率 (ERR)
12.7%
24 小时0%一周
0.73%一个月
34.04%
每则广告帖子的平均覆盖率
124
1 小时330266.13%1 – 4 小时173139.52%4 - 24 小时3931.45%
"Економіка України" 群组最新帖子
16.05.202509:59
У I кварталі 2025 року ВВП України зріс на 0,8%, у квітні — на 0,7% — оновлена оцінка ІЕД
Держстат опублікував фактичні дані про стан промисловості у січні, які виявились гіршими за попередні оцінки. Це змусило нас переглянути показники зростання економіки за перший квартал 2025 року.
🔍 За уточненою оцінкою ІЕД, за І квартал 2025 року економіка зросла на 0,8% порівняно з аналогічним періодом 2024 року (раніше ми оцінювали зростання у 1,1%).
📉 Детальний аналіз галузей у квітні 2025:
▪️Добувна промисловість: падіння поглибилось до майже 10% дпр. Сектор страждає від російських атак на підприємства, включно з газовидобуванням. Далі має вплив втрата шахт в Селидовому та Покровську.
▪️Електроенергетика: падіння сповільнилось до 5,8% дпр порівняно з понад 8% у березні. Позитивна динаміка пов'язана зі зменшенням російських атак на енергетичну інфраструктуру.
▪️Переробна промисловість: зростання прискорилось до 3,3% дпр (порівняно з 2% у березні). Зростанню сприяли як підвищення споживчого попиту, так і оборонні замовлення.
▪️Сільське господарство: скорочення на майже 3% дпр. Це надалі відображає лише показники тваринництва. Є ризик подальшого погіршення показників у наступні місяці через несприятливі погодні умови — врожай ягід та фруктів, найвірогідніше, буде гіршим за високі показники минулого року.
▪️Торгівля: зростання близько 2% дпр. Продовжує зростати роздрібна торгівля, проте оптова демонструє спад через збільшення прямих продажів та сповільнення експорту.
▪️Транспорт: скорочення на майже 6% дпр. Ситуація в галузі залишається складною. Продовжується вплив спаду у трубопровідному транспорті після зупинки транзиту російського газу в Європу.
⏩ Незважаючи на корегування оцінок І кварталу, ми поки що залишаємо незмінним наш прогноз зростання реального ВВП на 2025 рік у 2,9%.
🔍 Більш детально читайте у нашому МЕМУ
*дпр — до попереднього року
#ІЕД #МЕМУ #ВВП
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Держстат опублікував фактичні дані про стан промисловості у січні, які виявились гіршими за попередні оцінки. Це змусило нас переглянути показники зростання економіки за перший квартал 2025 року.
🔍 За уточненою оцінкою ІЕД, за І квартал 2025 року економіка зросла на 0,8% порівняно з аналогічним періодом 2024 року (раніше ми оцінювали зростання у 1,1%).
📉 Детальний аналіз галузей у квітні 2025:
▪️Добувна промисловість: падіння поглибилось до майже 10% дпр. Сектор страждає від російських атак на підприємства, включно з газовидобуванням. Далі має вплив втрата шахт в Селидовому та Покровську.
▪️Електроенергетика: падіння сповільнилось до 5,8% дпр порівняно з понад 8% у березні. Позитивна динаміка пов'язана зі зменшенням російських атак на енергетичну інфраструктуру.
▪️Переробна промисловість: зростання прискорилось до 3,3% дпр (порівняно з 2% у березні). Зростанню сприяли як підвищення споживчого попиту, так і оборонні замовлення.
▪️Сільське господарство: скорочення на майже 3% дпр. Це надалі відображає лише показники тваринництва. Є ризик подальшого погіршення показників у наступні місяці через несприятливі погодні умови — врожай ягід та фруктів, найвірогідніше, буде гіршим за високі показники минулого року.
▪️Торгівля: зростання близько 2% дпр. Продовжує зростати роздрібна торгівля, проте оптова демонструє спад через збільшення прямих продажів та сповільнення експорту.
▪️Транспорт: скорочення на майже 6% дпр. Ситуація в галузі залишається складною. Продовжується вплив спаду у трубопровідному транспорті після зупинки транзиту російського газу в Європу.
⏩ Незважаючи на корегування оцінок І кварталу, ми поки що залишаємо незмінним наш прогноз зростання реального ВВП на 2025 рік у 2,9%.
🔍 Більш детально читайте у нашому МЕМУ
*дпр — до попереднього року
#ІЕД #МЕМУ #ВВП
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
14.05.202514:51
ІТ-сектор України створює 3% економіки України — дослідження ІЕД та German Economic Team
Український ІТ-сектор протягом трьох останніх років дає стабільні 3% валової доданої вартості економіки. Про це йдеться у новому річному звіті “IT Sector Monitor Ukraine”, підготовленому ІЕД та German Economic Team у межах проєкту Berlin Economics.
Левову частку доданої вартості сектору — 55% — забезпечують програмування та ІТ-консалтинг, ще 25% — торгівля комп’ютерною технікою та софтом, йдеться у звіті.
Експорт ІТ-сектору зріс минулого року на 3%. Це нижче за темпи зростання загального експорту, які становили 15%. Тож ІТ-експорт обсягом $6,5 млрд тепер займає лише 14% у структурі експорту.
Запроваджений у 2022 році спеціальний правовий режим Дія.City передбачає пільгове оподаткування, гнучкі форми працевлаштування (зокрема гіг-контракти) та можливість бронювання ІТ-фахівців.
Через “ефект Дія.City” частка виробництва мікропідприємств різко скоротилася з 62% у 2020 році до 9% у 2023-му, тоді як середні та великі ІТ-компанії зміцнили свої позиції.
У 2024 році зарплати в ІТ зросли на 26% порівняно з попереднім роком і на 40% від довоєнного рівня. Фактична заробітна плата, згідно з ринковими опитуваннями, становить приблизно $2500 на місяць і продовжує зростати.
🔍Більше про результати дослідження — у спеціальній презентації за посиланням
#ІЕД #ІТ
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Український ІТ-сектор протягом трьох останніх років дає стабільні 3% валової доданої вартості економіки. Про це йдеться у новому річному звіті “IT Sector Monitor Ukraine”, підготовленому ІЕД та German Economic Team у межах проєкту Berlin Economics.
Левову частку доданої вартості сектору — 55% — забезпечують програмування та ІТ-консалтинг, ще 25% — торгівля комп’ютерною технікою та софтом, йдеться у звіті.
“Попри війну, ІТ-сектор зберігає стабільний внесок в економіку та залишається одним із найгнучкіших і найдинамічніших секторів України”, — заявила провідна наукова співробітниця ІЕД Ірина Коссе.
Експорт ІТ-сектору зріс минулого року на 3%. Це нижче за темпи зростання загального експорту, які становили 15%. Тож ІТ-експорт обсягом $6,5 млрд тепер займає лише 14% у структурі експорту.
Запроваджений у 2022 році спеціальний правовий режим Дія.City передбачає пільгове оподаткування, гнучкі форми працевлаштування (зокрема гіг-контракти) та можливість бронювання ІТ-фахівців.
Через “ефект Дія.City” частка виробництва мікропідприємств різко скоротилася з 62% у 2020 році до 9% у 2023-му, тоді як середні та великі ІТ-компанії зміцнили свої позиції.
“Режим Дія.City суттєво змінив структуру ІТ-ринку — ми бачимо зменшення використання ФОП-моделі там, де вона фактично приховувала трудові відносини”, — зазначає Ірина Коссе.
У 2024 році зарплати в ІТ зросли на 26% порівняно з попереднім роком і на 40% від довоєнного рівня. Фактична заробітна плата, згідно з ринковими опитуваннями, становить приблизно $2500 на місяць і продовжує зростати.
🔍Більше про результати дослідження — у спеціальній презентації за посиланням
#ІЕД #ІТ
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
12.05.202509:07
Знову висока інфляція. Пояснюємо, що відбувається зі споживчими цінами
Погляньмо правді у вічі: кожен з нас відчуває, як гаманець "легшає" під час щотижневих походів за продуктами. У квітні річна інфляція досягла 15,1%, тобто більшість товарів у споживчому кошику подорожчали на понад 10% за останній рік.
Однак є хороші новини, зазначає провідний експерт ІЕД Віталій Кравчук. Місячна інфляція у квітні склала лише 0,7% – і це найнижчий показник за останні 8 місяців!
Чому ціни так зростали? Поєднання трьох факторів:
▪️Зростання витрат бізнесу
▪️Низький урожай минулого року
▪️Відновлення споживчого попиту (роздрібна торгівля у 2024-му вже на 3% перевищила допандемічний 2021 рік)
Що зараз відбувається з цінами?
Так, м'ясо подорожчало на 4% за місяць через високі світові ціни, а фрукти – на 8%. Але є й позитивні моменти: паливо дещо подешевшало завдяки зниженню світових цін на нафту, сезонні товари особистого догляду та побутові послуги також показали зниження вартості.
Що найважливіше – ціни на решту товарів у споживчому кошику зросли в середньому лише на 0,3% за місяць. Якщо виключити цінові коливання та сезонні зміни, інфляція планомірно сповільнюється з початку року.
Наш експерт Віталій Кравчук вважає, що інфляція вже наблизилась до свого максимуму і в наступні місяці ми можемо очікувати її сповільнення.
#ціни #ІЕД
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Погляньмо правді у вічі: кожен з нас відчуває, як гаманець "легшає" під час щотижневих походів за продуктами. У квітні річна інфляція досягла 15,1%, тобто більшість товарів у споживчому кошику подорожчали на понад 10% за останній рік.
Однак є хороші новини, зазначає провідний експерт ІЕД Віталій Кравчук. Місячна інфляція у квітні склала лише 0,7% – і це найнижчий показник за останні 8 місяців!
Чому ціни так зростали? Поєднання трьох факторів:
▪️Зростання витрат бізнесу
▪️Низький урожай минулого року
▪️Відновлення споживчого попиту (роздрібна торгівля у 2024-му вже на 3% перевищила допандемічний 2021 рік)
Що зараз відбувається з цінами?
Так, м'ясо подорожчало на 4% за місяць через високі світові ціни, а фрукти – на 8%. Але є й позитивні моменти: паливо дещо подешевшало завдяки зниженню світових цін на нафту, сезонні товари особистого догляду та побутові послуги також показали зниження вартості.
Що найважливіше – ціни на решту товарів у споживчому кошику зросли в середньому лише на 0,3% за місяць. Якщо виключити цінові коливання та сезонні зміни, інфляція планомірно сповільнюється з початку року.
Наш експерт Віталій Кравчук вважає, що інфляція вже наблизилась до свого максимуму і в наступні місяці ми можемо очікувати її сповільнення.
#ціни #ІЕД
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
09.05.202514:29
Розетка каже, що в ній виросли продажі товарів для дому та городу, а ще косметики
Зустріли цікавий допис Владислава Чечоткіна, засновника Розетки, де він ділиться статистикою продажів деяких категорій товарів. Статистика досить оптимістична, але, на наш погляд, потребує коментарів та глибшої аналітики.
В коментарях Владислав зазначив, що йдеться саме про продажі в штуках, а не грошах. Це важливо, адже через інфляцію продажі могли піднятися, тоді як кількісно обсяги впасти. Але в даному випадку це не так.
І все ж таки чому країна, яка за три роки втратила частину територій, а мільйони її громадян вимушені були поїхати за кордон, купує зараз більше?
Давайте міркувати разом:
▪️Внаслідок війни дрібні офлайн та онлайн магазини могли закритися, і Розетка могла просто скористатися прогалинами ринку, що з’явилися. Тож не знаючи маркетингову стратегію компанії за ці три роки, складно зробити висновок, що загалом в країні стали більше купувати косметики чи товарів для дому. Можливо це наслідок перерозподілу ринку, і загалом ринок міг навіть скоротитися;
▪️Люди дійсно могли переключитися на власні городи та облаштування домівок. Скорочення попиту у сфері послуг могло простимулювати людей займатися ще чимось, окрім основної роботи. Тим більше, що консервована городина не псується і зберігається при кімнатній температурі, тож це могло стати популярним видом запасів після окупації та відключень електроенергії, коли холодильники не справлялись.
▪️Ну а щодо декоративної косметики – то звичайно ж, порівнюючи з 2021 роком, ми забуваємо про Covid-19, коли косметикою не було сенсу навіть користуватися: ми всі сиділи по домах і якщо виходили на вулиці, то в масках.
Не претендуємо на істину, реальні причини зростання продажів варто шукати у глибинних дослідженнях конкретних ринкових ніш 🔍😊
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Зустріли цікавий допис Владислава Чечоткіна, засновника Розетки, де він ділиться статистикою продажів деяких категорій товарів. Статистика досить оптимістична, але, на наш погляд, потребує коментарів та глибшої аналітики.
🗨 “Попросив статистику продажів у декількох категоріях за період березень-квітень з 2021 по 2025 рік. <...> Зараз ми бачимо, що люди призвичаїлися жити життя під час великої війни. Тому деякі категорії не просто догнали, а перевершили рівень лютого 2022 року.
Наприклад:
Товари для дачі, саду й городу — впали на 72% у березні-квітні 2022-го. За рік почалося зростання. А у 2024-му українці купили на 50% більше таких товарів, ніж у 2021-му. І цього року буде ще більше. Що може краще свідчити про віру в майбутнє, ніж турбота про свій сад і землю?
Товари для дому — ще один показник. Зараз продаємо їх на 25% більше, ніж у 2021 році.
А ще українські жінки відправили категорію декоративної косметики в космос — зростання на 110% (!), в порівнянні з 2021. Свого часу червона помада стала символом стійкості жінок під час Другої світової. Сьогодні — те саме.
І в цій українській життєствердності ми бачимо також дуже багато надії”.
В коментарях Владислав зазначив, що йдеться саме про продажі в штуках, а не грошах. Це важливо, адже через інфляцію продажі могли піднятися, тоді як кількісно обсяги впасти. Але в даному випадку це не так.
І все ж таки чому країна, яка за три роки втратила частину територій, а мільйони її громадян вимушені були поїхати за кордон, купує зараз більше?
Давайте міркувати разом:
▪️Внаслідок війни дрібні офлайн та онлайн магазини могли закритися, і Розетка могла просто скористатися прогалинами ринку, що з’явилися. Тож не знаючи маркетингову стратегію компанії за ці три роки, складно зробити висновок, що загалом в країні стали більше купувати косметики чи товарів для дому. Можливо це наслідок перерозподілу ринку, і загалом ринок міг навіть скоротитися;
▪️Люди дійсно могли переключитися на власні городи та облаштування домівок. Скорочення попиту у сфері послуг могло простимулювати людей займатися ще чимось, окрім основної роботи. Тим більше, що консервована городина не псується і зберігається при кімнатній температурі, тож це могло стати популярним видом запасів після окупації та відключень електроенергії, коли холодильники не справлялись.
▪️Ну а щодо декоративної косметики – то звичайно ж, порівнюючи з 2021 роком, ми забуваємо про Covid-19, коли косметикою не було сенсу навіть користуватися: ми всі сиділи по домах і якщо виходили на вулиці, то в масках.
Не претендуємо на істину, реальні причини зростання продажів варто шукати у глибинних дослідженнях конкретних ринкових ніш 🔍😊
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
08.05.202512:01
Про Угоду ми вже писали вище, а от і результат голосування в Верховній Раді👆
转发自:
Залізний нардеп
08.05.202511:58
🇺🇸🇺🇦 Рада підтримала ратифікацію Угоди про копалини між США та Україною.
За основу та в цілому.
✅ За - 338
P.S. Говорив же, всі фракції та групи проголосували.
За основу та в цілому.
✅ За - 338
P.S. Говорив же, всі фракції та групи проголосували.
07.05.202514:04
Ділимось цікавим каналом, який ми самі читаємо:
👉 https://t.me/gorbach_squad
Там знаходять маловідомі, але дійсно цікаві дослідження, інфографіку та аналітику — від матеріалів The Economist до наукових статей про демографію, економіку, ШІ та не лише.
Без води, клікбейту й зайвих емоцій. Підписуйтесь!
👉 https://t.me/gorbach_squad
Там знаходять маловідомі, але дійсно цікаві дослідження, інфографіку та аналітику — від матеріалів The Economist до наукових статей про демографію, економіку, ШІ та не лише.
Без води, клікбейту й зайвих емоцій. Підписуйтесь!
07.05.202510:40
Чи реально відкрити ще один шлях для українських експортерів — морем до Грузії
Новий логістичний маршрут для українських експортерів на горизонті. Поромне сполучення між Україною та Грузією може стати реальністю, але які перешкоди доведеться подолати?
Ірина Коссе, провідна експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, аналізує ситуацію та виклики.
Відновлене поромне сполучення скорочує шлях до ринків Середньої Азії та Кавказу, зменшує логістичні витрати та відкриває нові можливості для українського бізнесу. Замість тривалих поїздок через Туреччину вздовж Чорного моря — прямий морський шлях.
Перші кроки вже зроблено — "Укрзалізниця" разом із приватною компанією "Укрферрі" провели два тестові рейси з Чорноморська до Батумі цієї весни. Третій рейс уже анонсовано.
Але шлях до регулярного сполучення не такий простий:
🚢 Технічні проблеми:
▪️"Укрферрі" лише планує відремонтувати пором Vilnius (50 вагонів, 50 вантажівок)
▪️"Укрзалізниця" має власні пороми "Герої Плевни" та "Герої Шипки" (48 вагонів), але вони не експлуатувалися з 2015 року, їх ремонт ще не профінансовано
⚓️ Інфраструктурні обмеження:
▪️Брак причалів для регулярних перевезень (наразі доступний лише один)
▪️Можлива поява нових гравців на ринку погіршить ситуацію з причалами
🤝 Міжнародна співпраця:
▪️Потреба в єдиному наскрізному тарифі до країн Середньої Азії
▪️Необхідність спрощення транзитних процедур
▪️Виклики з обміном інформацією щодо ремонтів вагонів після виходу України із систем СНД
Цей проєкт логічно доповнює Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут і може зацікавити навіть Китай, вписавшись у концепцію "Один пояс — один шлях".
Хоча попит та інтерес до поромних перевезень є значними, реалізація проєкту потребуватиме часу та зусиль. Ситуацію ускладнює й політичний аспект — проросійський курс Тбілісі останніми роками.
Нам залишається з обережним оптимізмом спостерігати за розвитком цього перспективного напрямку української логістики.
🔍Повну версію статті читайте на сайті AgroTimes
#ІЕД #море #транспорт
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Новий логістичний маршрут для українських експортерів на горизонті. Поромне сполучення між Україною та Грузією може стати реальністю, але які перешкоди доведеться подолати?
Ірина Коссе, провідна експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, аналізує ситуацію та виклики.
Відновлене поромне сполучення скорочує шлях до ринків Середньої Азії та Кавказу, зменшує логістичні витрати та відкриває нові можливості для українського бізнесу. Замість тривалих поїздок через Туреччину вздовж Чорного моря — прямий морський шлях.
Перші кроки вже зроблено — "Укрзалізниця" разом із приватною компанією "Укрферрі" провели два тестові рейси з Чорноморська до Батумі цієї весни. Третій рейс уже анонсовано.
Але шлях до регулярного сполучення не такий простий:
🚢 Технічні проблеми:
▪️"Укрферрі" лише планує відремонтувати пором Vilnius (50 вагонів, 50 вантажівок)
▪️"Укрзалізниця" має власні пороми "Герої Плевни" та "Герої Шипки" (48 вагонів), але вони не експлуатувалися з 2015 року, їх ремонт ще не профінансовано
⚓️ Інфраструктурні обмеження:
▪️Брак причалів для регулярних перевезень (наразі доступний лише один)
▪️Можлива поява нових гравців на ринку погіршить ситуацію з причалами
🤝 Міжнародна співпраця:
▪️Потреба в єдиному наскрізному тарифі до країн Середньої Азії
▪️Необхідність спрощення транзитних процедур
▪️Виклики з обміном інформацією щодо ремонтів вагонів після виходу України із систем СНД
Цей проєкт логічно доповнює Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут і може зацікавити навіть Китай, вписавшись у концепцію "Один пояс — один шлях".
Хоча попит та інтерес до поромних перевезень є значними, реалізація проєкту потребуватиме часу та зусиль. Ситуацію ускладнює й політичний аспект — проросійський курс Тбілісі останніми роками.
Нам залишається з обережним оптимізмом спостерігати за розвитком цього перспективного напрямку української логістики.
🔍Повну версію статті читайте на сайті AgroTimes
#ІЕД #море #транспорт
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
转发自:
Блог економіста
05.05.202514:39
💥 Як рятували критичне обладнання Курахівської ТЕС
У 2023 році я вже писала про три місяці і 35 тис. км, які подолав трансформатор на шляху з Японії до України. Тоді ми святкували прибуття обладнання, яке мало посилити енергосистему. Але цього разу — історія про іншу логістику. Про те, як енергетики вивозили трансформатори з-під обстрілів, аби зберегти їх для країни.
Курахівська ТЕС — одна з найстаріших в Україні, яка навіть пережила Другу світову. Але не витримала нової — російсько-української. Всього за 5 км від фронту, під щоденними обстрілами, працівники прийняли складне рішення: демонтувати і евакуювати 50% обладнання. Це була єдина можливість врятувати генератори, трансформатори, системи керування, які могли ще працювати на інших станціях.
🏗 Що складного в перевезенні трансформатора вагою 210 тонн, якщо навколо війна?
• Працювали вночі — менше шансів, що ворог помітить.
• Спершу укріплювали мости, бо не всі витримують вагу як три вагони з вугіллям.
• Працювали кранівниці — спочатку тренувалися на трубах, аби синхронно вести крани.
• Безпека понад усе — високовольтні лінії відключали, логістика планувалась до найменших деталей.
• І найголовніше — емоційне навантаження. Це не просто обладнання. Це покоління, які будували станцію, і ринда з дому, яку вивіз один із працівників, як єдину згадку про втрачений дім.
🚛 Загалом — 352 фури великогабаритного обладнання. Понад п’ять місяців роботи, які нагадували військову спецоперацію.
У 2023 році я писала про трансформатор, який три місяці їхав до України й п’ять годин долав кожен міст. Війна вже йшла, але це був пост про відновлення — про те, як світло повертається. А сьогоднішня історія — про збереження: як не втратити те, що ще можна врятувати.
📌 Цей пост — шана тим, хто тримає енергетику країни на плаву не лише в кабінетах, а на блокових щитах керування.
У 2023 році я вже писала про три місяці і 35 тис. км, які подолав трансформатор на шляху з Японії до України. Тоді ми святкували прибуття обладнання, яке мало посилити енергосистему. Але цього разу — історія про іншу логістику. Про те, як енергетики вивозили трансформатори з-під обстрілів, аби зберегти їх для країни.
Курахівська ТЕС — одна з найстаріших в Україні, яка навіть пережила Другу світову. Але не витримала нової — російсько-української. Всього за 5 км від фронту, під щоденними обстрілами, працівники прийняли складне рішення: демонтувати і евакуювати 50% обладнання. Це була єдина можливість врятувати генератори, трансформатори, системи керування, які могли ще працювати на інших станціях.
🏗 Що складного в перевезенні трансформатора вагою 210 тонн, якщо навколо війна?
• Працювали вночі — менше шансів, що ворог помітить.
• Спершу укріплювали мости, бо не всі витримують вагу як три вагони з вугіллям.
• Працювали кранівниці — спочатку тренувалися на трубах, аби синхронно вести крани.
• Безпека понад усе — високовольтні лінії відключали, логістика планувалась до найменших деталей.
• І найголовніше — емоційне навантаження. Це не просто обладнання. Це покоління, які будували станцію, і ринда з дому, яку вивіз один із працівників, як єдину згадку про втрачений дім.
Пам’ятаю момент, коли вивозили ротор генератора – весь колектив зібрався вздовж алеї. Жінки плакали. Я бачив, як людям важко. Це було як початок прощання з рідною станцією – з місцем, де багато хто працював разом з рідними, цілими династіями. Це було не просто обладнання, а все наше життя.
Анатолій Боричевський, екс-директор Курахівської ТЕС
🚛 Загалом — 352 фури великогабаритного обладнання. Понад п’ять місяців роботи, які нагадували військову спецоперацію.
У 2023 році я писала про трансформатор, який три місяці їхав до України й п’ять годин долав кожен міст. Війна вже йшла, але це був пост про відновлення — про те, як світло повертається. А сьогоднішня історія — про збереження: як не втратити те, що ще можна врятувати.
📌 Цей пост — шана тим, хто тримає енергетику країни на плаву не лише в кабінетах, а на блокових щитах керування.
05.05.202509:01
5 питань до Угоди про корисні копалини
Минулого тижня Угода про корисні копалини, яку вже можна сміливо назвати продуктом української “гібридної дипломатії”, стала топ-новиною. Голова правління ІЕД Ігор Бураковський відзначає, що нинішній текст документу значно кращий за попередні варіанти, однак перед читачами документу постає ряд важливих питань, які потребуватимуть пропрацювання:
1️⃣ Безпека: зброя. Прямі гарантії безпеки для України відсутні. Водночас Угода містить пункт про те, що частиною капітального внеску США стане оціночна вартість військової допомоги (Стаття VI, п. 5).
▪️Питання 1: про які саме обсяги та номенклатуру військової допомоги йде мова (зброя, розвідувальна інформація, ремонт, ще щось)? Очевидно, що ці питання вирішуватимуться за межами Угоди.
▪️Питання 2: як США надалі співпрацюватимуть з іншими країнами в рамках постачання зброї для України? Ну і філософське питання, яке сьогодні чомусь практично не обговорюється: якою буде політика США в сфері торгівлі зброєю та передачі відповідних технологій?
2️⃣ Безпека: території. За даними Forbes за 2023 рік, понад 70% загальної суми від сукупної вартості корисних копалин в Україні припада¬ють на три області — Донецьку, Дніпропетровську та Луганську. За даними SecDev на окупованих територіях знаходиться 33% всіх українських рідкісноземельних металів.
▪️Питання до США: якщо ви пропонуєте віддати ці території РФ, то ви віддаєте «свої» гроші Путіну? Чи буде США активно боротись за повернення цих територій Україні в тому числі з економічних міркувань? А які будуть дії США, якщо рф захоче видобувати природні копалини на цих територіях?
3️⃣ Статус Партнерства. “У разі будь-якої невідповідності між законодавством України та цією Угодою, ця Угода <має> переважну силу щодо такої невідповідності” (Стаття ІІ, п. 3). І плюс до цього пункту — звільнення всіх платежів Партнерства від оподаткування, платежів, зборів тощо передбачених українським законодавством (Стаття IV, п. 2).
▪️Питання: чи є в Україні приклади інституцій з таким «екстериторіальним» статусом.
4️⃣ Інвестиційні процеси (Стаття VII). Угода передбачає механізм обов’язкового надання інвестиційної інформації Партнерству, яка стосується предмету його діяльності.
▪️Виникає питання, а як Партнерство використовуватиме цю інформацію, як щодо захисту комерційної таємниці інвесторів. До того ж Партнерство має безумовне право провести з інвестором «добросовісні переговори».
5️⃣ Валютні обмеження (Стаття V). Україна «може вжити розумних захисних заходів у вигляді обмежень на конвертацію гривні в долари», але при цьому «зобов'язується відшкодувати витрати та звільнити Партнерство (..Партнера з обмеженою відповідальністю … та Генерального партнера …) від усіх спричинених цим витрат та збитків».
▪️Виникає питання, а як щодо інших економічних агентів, які працюють з доларами, євро та іншими валютами? Чи не отримаємо ми купу позовів від зацікавлених сторін?
🔍Більш детальний аналіз Угоди від Ігоря Бураковського читайте на його сторінці в ФБ
#ІЕД #США #угода
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Минулого тижня Угода про корисні копалини, яку вже можна сміливо назвати продуктом української “гібридної дипломатії”, стала топ-новиною. Голова правління ІЕД Ігор Бураковський відзначає, що нинішній текст документу значно кращий за попередні варіанти, однак перед читачами документу постає ряд важливих питань, які потребуватимуть пропрацювання:
1️⃣ Безпека: зброя. Прямі гарантії безпеки для України відсутні. Водночас Угода містить пункт про те, що частиною капітального внеску США стане оціночна вартість військової допомоги (Стаття VI, п. 5).
▪️Питання 1: про які саме обсяги та номенклатуру військової допомоги йде мова (зброя, розвідувальна інформація, ремонт, ще щось)? Очевидно, що ці питання вирішуватимуться за межами Угоди.
▪️Питання 2: як США надалі співпрацюватимуть з іншими країнами в рамках постачання зброї для України? Ну і філософське питання, яке сьогодні чомусь практично не обговорюється: якою буде політика США в сфері торгівлі зброєю та передачі відповідних технологій?
2️⃣ Безпека: території. За даними Forbes за 2023 рік, понад 70% загальної суми від сукупної вартості корисних копалин в Україні припада¬ють на три області — Донецьку, Дніпропетровську та Луганську. За даними SecDev на окупованих територіях знаходиться 33% всіх українських рідкісноземельних металів.
▪️Питання до США: якщо ви пропонуєте віддати ці території РФ, то ви віддаєте «свої» гроші Путіну? Чи буде США активно боротись за повернення цих територій Україні в тому числі з економічних міркувань? А які будуть дії США, якщо рф захоче видобувати природні копалини на цих територіях?
3️⃣ Статус Партнерства. “У разі будь-якої невідповідності між законодавством України та цією Угодою, ця Угода <має> переважну силу щодо такої невідповідності” (Стаття ІІ, п. 3). І плюс до цього пункту — звільнення всіх платежів Партнерства від оподаткування, платежів, зборів тощо передбачених українським законодавством (Стаття IV, п. 2).
▪️Питання: чи є в Україні приклади інституцій з таким «екстериторіальним» статусом.
4️⃣ Інвестиційні процеси (Стаття VII). Угода передбачає механізм обов’язкового надання інвестиційної інформації Партнерству, яка стосується предмету його діяльності.
▪️Виникає питання, а як Партнерство використовуватиме цю інформацію, як щодо захисту комерційної таємниці інвесторів. До того ж Партнерство має безумовне право провести з інвестором «добросовісні переговори».
5️⃣ Валютні обмеження (Стаття V). Україна «може вжити розумних захисних заходів у вигляді обмежень на конвертацію гривні в долари», але при цьому «зобов'язується відшкодувати витрати та звільнити Партнерство (..Партнера з обмеженою відповідальністю … та Генерального партнера …) від усіх спричинених цим витрат та збитків».
▪️Виникає питання, а як щодо інших економічних агентів, які працюють з доларами, євро та іншими валютами? Чи не отримаємо ми купу позовів від зацікавлених сторін?
🔍Більш детальний аналіз Угоди від Ігоря Бураковського читайте на його сторінці в ФБ
#ІЕД #США #угода
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
01.05.202514:15
Що насправді стоїть за торговельною війною США проти Китаю
Голова правління ІЕД Ігор Бураковський проаналізував ключові претензії США до Китаю, які можуть призвести до нового витка торговельної війни. Ділимось основним з його колонки на NV.UA.
Нещодавно США знову заявили, що Китай не виконав зобов'язання Угоди "Фаза один" від 2020 року.
Але що саме не влаштовує США?
✅ Обмеження торгівлі: Китай контролює умови імпорту американських літаків, напівпровідників та сільгосппродукції.
✅ Агресивна економічна політика: Стратегія "Made in China 2025" спрямована на домінування китайських компаній у 10 ключових секторах через обмеження іноземного бізнесу.
✅ Передача технологій: Китай продовжує практику вимагання передачі американських технологій на неринкових умовах.
✅ Продовольчі бар'єри: Складна система реєстрації імпортерів харчових продуктів спрямована не так на безпеку, як на обмеження доступу.
✅ Унікальні стандарти: Запровадження власних стандартів без можливості участі партнерів у їх розробці.
✅ Державні закупівлі: Попри зобов'язання перед СОТ, Китай надає преференції національним виробникам.
✅ Інтелектуальна власність: Чи не найболючіше питання — недостатній захист комерційних таємниць та боротьба з контрафактом.
✅ Закриті ринки послуг: Особливо в сферах хмарних обчислень, телекомунікацій та розважального контенту.
Ігор Бураковський підкреслює, що США намагатимуться "обміняти" свої мита на відповідні поступки з боку ‘Китаю. Обидві країни зараз оцінюють наслідки потенційних торговельних обмежень, адже вони руйнують усталені виробничі ланцюги.
Які ж наслідки з усього цього для США та Китаю?
1️⃣ Стратегія США полягає в тому, щоб примусити Китай відкрити свої ринки для американського бізнесу.
2️⃣ США можуть спробувати обміняти “свої” митні тарифи на відповідні поступки з боку Китаю.
3️⃣ Обидві сторони активно оцінюють наслідки запровадження взаємних мит для різних секторів економіки.
4️⃣ Способом “деескалації” може стати модифікація Угоди про економічні та торговельні стосунки від 2020 року.
5️⃣ США бачать вирішення названих проблем виключно на двосторонній основі, що підриває усталені принципи функціонування світової торговельної системи, якими опікується СОТ.
🔍Повну версію статті читайте на сайті NV
#ІЕД #торгівля #США #Китай
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Голова правління ІЕД Ігор Бураковський проаналізував ключові претензії США до Китаю, які можуть призвести до нового витка торговельної війни. Ділимось основним з його колонки на NV.UA.
Нещодавно США знову заявили, що Китай не виконав зобов'язання Угоди "Фаза один" від 2020 року.
Але що саме не влаштовує США?
✅ Обмеження торгівлі: Китай контролює умови імпорту американських літаків, напівпровідників та сільгосппродукції.
✅ Агресивна економічна політика: Стратегія "Made in China 2025" спрямована на домінування китайських компаній у 10 ключових секторах через обмеження іноземного бізнесу.
✅ Передача технологій: Китай продовжує практику вимагання передачі американських технологій на неринкових умовах.
✅ Продовольчі бар'єри: Складна система реєстрації імпортерів харчових продуктів спрямована не так на безпеку, як на обмеження доступу.
✅ Унікальні стандарти: Запровадження власних стандартів без можливості участі партнерів у їх розробці.
✅ Державні закупівлі: Попри зобов'язання перед СОТ, Китай надає преференції національним виробникам.
✅ Інтелектуальна власність: Чи не найболючіше питання — недостатній захист комерційних таємниць та боротьба з контрафактом.
✅ Закриті ринки послуг: Особливо в сферах хмарних обчислень, телекомунікацій та розважального контенту.
Ігор Бураковський підкреслює, що США намагатимуться "обміняти" свої мита на відповідні поступки з боку ‘Китаю. Обидві країни зараз оцінюють наслідки потенційних торговельних обмежень, адже вони руйнують усталені виробничі ланцюги.
Які ж наслідки з усього цього для США та Китаю?
1️⃣ Стратегія США полягає в тому, щоб примусити Китай відкрити свої ринки для американського бізнесу.
2️⃣ США можуть спробувати обміняти “свої” митні тарифи на відповідні поступки з боку Китаю.
3️⃣ Обидві сторони активно оцінюють наслідки запровадження взаємних мит для різних секторів економіки.
4️⃣ Способом “деескалації” може стати модифікація Угоди про економічні та торговельні стосунки від 2020 року.
5️⃣ США бачать вирішення названих проблем виключно на двосторонній основі, що підриває усталені принципи функціонування світової торговельної системи, якими опікується СОТ.
🔍Повну версію статті читайте на сайті NV
#ІЕД #торгівля #США #Китай
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
29.04.202514:49
Фіксована ціна на електроенергію для українців залишається до осені
🔍Кабінет Міністрів продовжив дію фіксованого тарифу на електроенергію для населення до 31 жовтня 2025 року.
Це означає, що всі індивідуальні та колективні побутові споживачі продовжать платити 4,32 грн/кВт*год.
Якщо у вас встановлений двозонний лічильник, ви й надалі зможете економити, використовуючи "нічний тариф" у розмірі 2,16 грн/кВт*год.
#енергетика
Джерело
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
🔍Кабінет Міністрів продовжив дію фіксованого тарифу на електроенергію для населення до 31 жовтня 2025 року.
Це означає, що всі індивідуальні та колективні побутові споживачі продовжать платити 4,32 грн/кВт*год.
Якщо у вас встановлений двозонний лічильник, ви й надалі зможете економити, використовуючи "нічний тариф" у розмірі 2,16 грн/кВт*год.
#енергетика
Джерело
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
28.04.202515:17
Брак робочої сили залишився головною перешкодою для бізнесу в Україні у березні
За результатами опитування 475 промислових підприємств, проведеного ІЕД у березні 2025 року, основні події та зміни, які, на думку респондентів, найбільше впливають на ведення бізнесу:
Кадровий дефіцит залишається критичною проблемою:
▪️65% підприємств вказують на брак робочої сили як основну перешкоду для ведення бізнесу у березні
▪️Ця проблема незмінно посідає перше місце серед усіх викликів, з якими стикається український бізнес
Особливо гостро відчувають нестачу кадрів мікропідприємства, яким складніше конкурувати за працівників в умовах загального дефіциту робочої сили та мобілізації.
Основні зміни у трійці лідерів перешкод для бізнесу:
▪️«Брак робочої сили» з майже незмінним значенням (65% у березні порівняно з 64% у лютому) залишається на першій позиції
▪️«Небезпечно працювати» із майже незмінним значенням (53% у березні та 52% у лютому) піднімається з 3-го на 2-ге місце
▪️«Зростання цін на сировину та товари» із суттєвим зменшенням (із 56% до 48%) опускається з 2-го на 3-тє місце
Також варто відзначити:
▪️«Зменшення попиту», незважаючи на збільшення значення (із 29% до 32%), залишається на 4-му місці
▪️«Перебої з електроенергією» зі зменшенням значення вдвічі (із 18% у лютому до 9%) опускаються з 5-го на 8-ме місце
🔍 Детальніше про результати дослідження та методологію можна дізнатися у презентації нашого звіту
Усі попередні опитування з липня 2022 року можна переглянути на сайті ІЕД
#ІЕД #NRES #опитування
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
За результатами опитування 475 промислових підприємств, проведеного ІЕД у березні 2025 року, основні події та зміни, які, на думку респондентів, найбільше впливають на ведення бізнесу:
Кадровий дефіцит залишається критичною проблемою:
▪️65% підприємств вказують на брак робочої сили як основну перешкоду для ведення бізнесу у березні
▪️Ця проблема незмінно посідає перше місце серед усіх викликів, з якими стикається український бізнес
Особливо гостро відчувають нестачу кадрів мікропідприємства, яким складніше конкурувати за працівників в умовах загального дефіциту робочої сили та мобілізації.
Основні зміни у трійці лідерів перешкод для бізнесу:
▪️«Брак робочої сили» з майже незмінним значенням (65% у березні порівняно з 64% у лютому) залишається на першій позиції
▪️«Небезпечно працювати» із майже незмінним значенням (53% у березні та 52% у лютому) піднімається з 3-го на 2-ге місце
▪️«Зростання цін на сировину та товари» із суттєвим зменшенням (із 56% до 48%) опускається з 2-го на 3-тє місце
Також варто відзначити:
▪️«Зменшення попиту», незважаючи на збільшення значення (із 29% до 32%), залишається на 4-му місці
▪️«Перебої з електроенергією» зі зменшенням значення вдвічі (із 18% у лютому до 9%) опускаються з 5-го на 8-ме місце
🔍 Детальніше про результати дослідження та методологію можна дізнатися у презентації нашого звіту
Усі попередні опитування з липня 2022 року можна переглянути на сайті ІЕД
#ІЕД #NRES #опитування
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
25.04.202513:44
Інфляція знизиться до однознакового рівня у 2025 році – прогноз НБУ
Останній Інфляційний звіт НБУ приніс обережний оптимізм: хоча у найближчі місяці інфляція ще зростатиме, але вже з літа почне знижуватися і до кінця 2025 року сповільниться до 8,7%. А у 2026 році повернеться до цільового показника у 5%.
Що допоможе стримати інфляцію?
▪️Монетарна політика НБУ (облікова ставка залишиться на рівні 15,5% до IV кварталу 2025)
▪️Нові врожаї, що надійдуть на ринки
▪️Помірний ціновий тиск з боку торговельних партнерів (посилення торговельного протистояння між США та третіми країнами, насамперед Китаєм, призвело до зміни торговельних потоків та збільшення ролі регіональних ринків)
Економіка України продовжить відновлюватися — цьогоріч зростання ВВП прогнозується у 3,1% (у порівнянні з 2,9% минулого року), а у 2026-2027 роках — 3,7% і 3,9% відповідно.
Жорстка монетарна політика
НБУ утримуватиме облікову ставку на рівні 15,5% до проходження піку цінового тиску. Це вже сприяло зростанню інтересу до гривневих заощаджень. Якщо прогнози НБУ підтвердяться, ставка знизиться до 14% у IV кварталі 2025 року.
Ринок праці: дефіцит кадрів залишається
Попри зусилля з залучення нових категорій працівників (студентів, людей літнього віку, ветеранів, людей з інвалідністю), нестача кваліфікованої робочої сили зберігається. Також НБУ очікує, що дефіцит працівників стимулюватиме працедавців підвищувати реальні зарплати на 3-4% щороку, а безробіття поступово знизиться до 10% у 2027 році.
Міжнародне фінансування – важлива підтримка
Цього року Україна очікує отримати від міжнародних партнерів 55 млрд доларів США, що дозволить не лише профінансувати дефіцит бюджету, але й створити фінансовий буфер на наступний рік, коли обсяги зовнішньої допомоги, ймовірно, знизяться. Як і передбачав експерт ІЕД Віталій Кравчук, НБУ очікує отримати у 2025 році частину допомоги, яка очікувалась у майбутніх періодах.
Повний текст Інфляційного звіту за квітень 2025 року доступний на сайті НБУ.
#НБУ #прогнози
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Останній Інфляційний звіт НБУ приніс обережний оптимізм: хоча у найближчі місяці інфляція ще зростатиме, але вже з літа почне знижуватися і до кінця 2025 року сповільниться до 8,7%. А у 2026 році повернеться до цільового показника у 5%.
Що допоможе стримати інфляцію?
▪️Монетарна політика НБУ (облікова ставка залишиться на рівні 15,5% до IV кварталу 2025)
▪️Нові врожаї, що надійдуть на ринки
▪️Помірний ціновий тиск з боку торговельних партнерів (посилення торговельного протистояння між США та третіми країнами, насамперед Китаєм, призвело до зміни торговельних потоків та збільшення ролі регіональних ринків)
Економіка України продовжить відновлюватися — цьогоріч зростання ВВП прогнозується у 3,1% (у порівнянні з 2,9% минулого року), а у 2026-2027 роках — 3,7% і 3,9% відповідно.
Жорстка монетарна політика
НБУ утримуватиме облікову ставку на рівні 15,5% до проходження піку цінового тиску. Це вже сприяло зростанню інтересу до гривневих заощаджень. Якщо прогнози НБУ підтвердяться, ставка знизиться до 14% у IV кварталі 2025 року.
Ринок праці: дефіцит кадрів залишається
Попри зусилля з залучення нових категорій працівників (студентів, людей літнього віку, ветеранів, людей з інвалідністю), нестача кваліфікованої робочої сили зберігається. Також НБУ очікує, що дефіцит працівників стимулюватиме працедавців підвищувати реальні зарплати на 3-4% щороку, а безробіття поступово знизиться до 10% у 2027 році.
Міжнародне фінансування – важлива підтримка
Цього року Україна очікує отримати від міжнародних партнерів 55 млрд доларів США, що дозволить не лише профінансувати дефіцит бюджету, але й створити фінансовий буфер на наступний рік, коли обсяги зовнішньої допомоги, ймовірно, знизяться. Як і передбачав експерт ІЕД Віталій Кравчук, НБУ очікує отримати у 2025 році частину допомоги, яка очікувалась у майбутніх періодах.
Повний текст Інфляційного звіту за квітень 2025 року доступний на сайті НБУ.
#НБУ #прогнози
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
24.04.202510:45
МВФ прогнозує погіршення світового економічного зростання через торгові війни та невизначеність
📊 Згідно з квітневим оновленням Світового економічного прогнозу МВФ, глобальне економічне зростання сповільниться з приблизно 3,3% у 2024 році до 2,8% у 2025 році, перш ніж відновитися до 3% у 2026 році. Ці показники на 0,5 в.п. і 0,3 в.п. нижчі порівняно з прогнозами січня 2025 року.
США та Китай розпочали обмін торговельними ударами, що призвело до безпрецедентного підвищення митних ставок. За даними МВФ, станом на 14 квітня 2025 року ефективна ставка мит США на китайські товари досягла 115%, тоді як Китай відповів підвищенням власних тарифів на американські товари до 146%. Середня ефективна ставка мит США на імпорт з усього світу зросла з менш ніж 3% у січні до приблизно 25% у квітні.
Хто програє найбільше?
▪️США: прогноз зростання знижено на цілу відсоткову точку до 1,8% на 2025 рік через "більшу політичну невизначеність, торговельну напруженість і слабший споживчий попит". Мита продовжуватимуть тиснути на економіку і в 2026 році.
▪️Китай: економіка сповільниться до 4% у 2025 і 2026 роках (з попередніх 4,6% і 4,5% відповідно), незважаючи на оголошені фіскальні стимули.
▪️Європа та Японія: Єврозона ледве досягне 0,8% зростання у 2025 році, а Японія — лише 0,6% через прямий та опосередкований вплив нових мит.
Особливо сильно постраждають економіки, тісно інтегровані з США. Прогноз для Мексики різко знижено на 1,7 відсоткових пункти на 2025 рік через нові американські мита. Канада також відчує суттєвий вплив через мита, що набули чинності в березні.
Ризики залишаються високими, особливо для малих відкритих економік та країн, що розвиваються, які найменше можуть дозволити собі уповільнення глобального зростання саме зараз.
🔍Прочитати повністю квітневий звіт МВФ можна за посиланням
📊 Слідкуйте за ключовими економічними новинами усього світу на каналі "Світова економіка" 📊
📊 Згідно з квітневим оновленням Світового економічного прогнозу МВФ, глобальне економічне зростання сповільниться з приблизно 3,3% у 2024 році до 2,8% у 2025 році, перш ніж відновитися до 3% у 2026 році. Ці показники на 0,5 в.п. і 0,3 в.п. нижчі порівняно з прогнозами січня 2025 року.
США та Китай розпочали обмін торговельними ударами, що призвело до безпрецедентного підвищення митних ставок. За даними МВФ, станом на 14 квітня 2025 року ефективна ставка мит США на китайські товари досягла 115%, тоді як Китай відповів підвищенням власних тарифів на американські товари до 146%. Середня ефективна ставка мит США на імпорт з усього світу зросла з менш ніж 3% у січні до приблизно 25% у квітні.
Хто програє найбільше?
▪️США: прогноз зростання знижено на цілу відсоткову точку до 1,8% на 2025 рік через "більшу політичну невизначеність, торговельну напруженість і слабший споживчий попит". Мита продовжуватимуть тиснути на економіку і в 2026 році.
▪️Китай: економіка сповільниться до 4% у 2025 і 2026 роках (з попередніх 4,6% і 4,5% відповідно), незважаючи на оголошені фіскальні стимули.
▪️Європа та Японія: Єврозона ледве досягне 0,8% зростання у 2025 році, а Японія — лише 0,6% через прямий та опосередкований вплив нових мит.
Особливо сильно постраждають економіки, тісно інтегровані з США. Прогноз для Мексики різко знижено на 1,7 відсоткових пункти на 2025 рік через нові американські мита. Канада також відчує суттєвий вплив через мита, що набули чинності в березні.
Ризики залишаються високими, особливо для малих відкритих економік та країн, що розвиваються, які найменше можуть дозволити собі уповільнення глобального зростання саме зараз.
🔍Прочитати повністю квітневий звіт МВФ можна за посиланням
📊 Слідкуйте за ключовими економічними новинами усього світу на каналі "Світова економіка" 📊
记录
26.04.202423:59
1.1K订阅者05.02.202507:14
700引用指数28.02.202522:20
1.8K每帖平均覆盖率31.03.202522:19
3.5K广告帖子的平均覆盖率22.02.202523:59
55.56%ER28.02.202522:20
193.16%ERR转发自:Блог економіста
05.05.202514:39
💥 Як рятували критичне обладнання Курахівської ТЕС
У 2023 році я вже писала про три місяці і 35 тис. км, які подолав трансформатор на шляху з Японії до України. Тоді ми святкували прибуття обладнання, яке мало посилити енергосистему. Але цього разу — історія про іншу логістику. Про те, як енергетики вивозили трансформатори з-під обстрілів, аби зберегти їх для країни.
Курахівська ТЕС — одна з найстаріших в Україні, яка навіть пережила Другу світову. Але не витримала нової — російсько-української. Всього за 5 км від фронту, під щоденними обстрілами, працівники прийняли складне рішення: демонтувати і евакуювати 50% обладнання. Це була єдина можливість врятувати генератори, трансформатори, системи керування, які могли ще працювати на інших станціях.
🏗 Що складного в перевезенні трансформатора вагою 210 тонн, якщо навколо війна?
• Працювали вночі — менше шансів, що ворог помітить.
• Спершу укріплювали мости, бо не всі витримують вагу як три вагони з вугіллям.
• Працювали кранівниці — спочатку тренувалися на трубах, аби синхронно вести крани.
• Безпека понад усе — високовольтні лінії відключали, логістика планувалась до найменших деталей.
• І найголовніше — емоційне навантаження. Це не просто обладнання. Це покоління, які будували станцію, і ринда з дому, яку вивіз один із працівників, як єдину згадку про втрачений дім.
🚛 Загалом — 352 фури великогабаритного обладнання. Понад п’ять місяців роботи, які нагадували військову спецоперацію.
У 2023 році я писала про трансформатор, який три місяці їхав до України й п’ять годин долав кожен міст. Війна вже йшла, але це був пост про відновлення — про те, як світло повертається. А сьогоднішня історія — про збереження: як не втратити те, що ще можна врятувати.
📌 Цей пост — шана тим, хто тримає енергетику країни на плаву не лише в кабінетах, а на блокових щитах керування.
У 2023 році я вже писала про три місяці і 35 тис. км, які подолав трансформатор на шляху з Японії до України. Тоді ми святкували прибуття обладнання, яке мало посилити енергосистему. Але цього разу — історія про іншу логістику. Про те, як енергетики вивозили трансформатори з-під обстрілів, аби зберегти їх для країни.
Курахівська ТЕС — одна з найстаріших в Україні, яка навіть пережила Другу світову. Але не витримала нової — російсько-української. Всього за 5 км від фронту, під щоденними обстрілами, працівники прийняли складне рішення: демонтувати і евакуювати 50% обладнання. Це була єдина можливість врятувати генератори, трансформатори, системи керування, які могли ще працювати на інших станціях.
🏗 Що складного в перевезенні трансформатора вагою 210 тонн, якщо навколо війна?
• Працювали вночі — менше шансів, що ворог помітить.
• Спершу укріплювали мости, бо не всі витримують вагу як три вагони з вугіллям.
• Працювали кранівниці — спочатку тренувалися на трубах, аби синхронно вести крани.
• Безпека понад усе — високовольтні лінії відключали, логістика планувалась до найменших деталей.
• І найголовніше — емоційне навантаження. Це не просто обладнання. Це покоління, які будували станцію, і ринда з дому, яку вивіз один із працівників, як єдину згадку про втрачений дім.
Пам’ятаю момент, коли вивозили ротор генератора – весь колектив зібрався вздовж алеї. Жінки плакали. Я бачив, як людям важко. Це було як початок прощання з рідною станцією – з місцем, де багато хто працював разом з рідними, цілими династіями. Це було не просто обладнання, а все наше життя.
Анатолій Боричевський, екс-директор Курахівської ТЕС
🚛 Загалом — 352 фури великогабаритного обладнання. Понад п’ять місяців роботи, які нагадували військову спецоперацію.
У 2023 році я писала про трансформатор, який три місяці їхав до України й п’ять годин долав кожен міст. Війна вже йшла, але це був пост про відновлення — про те, як світло повертається. А сьогоднішня історія — про збереження: як не втратити те, що ще можна врятувати.
📌 Цей пост — шана тим, хто тримає енергетику країни на плаву не лише в кабінетах, а на блокових щитах керування.
14.05.202514:51
ІТ-сектор України створює 3% економіки України — дослідження ІЕД та German Economic Team
Український ІТ-сектор протягом трьох останніх років дає стабільні 3% валової доданої вартості економіки. Про це йдеться у новому річному звіті “IT Sector Monitor Ukraine”, підготовленому ІЕД та German Economic Team у межах проєкту Berlin Economics.
Левову частку доданої вартості сектору — 55% — забезпечують програмування та ІТ-консалтинг, ще 25% — торгівля комп’ютерною технікою та софтом, йдеться у звіті.
Експорт ІТ-сектору зріс минулого року на 3%. Це нижче за темпи зростання загального експорту, які становили 15%. Тож ІТ-експорт обсягом $6,5 млрд тепер займає лише 14% у структурі експорту.
Запроваджений у 2022 році спеціальний правовий режим Дія.City передбачає пільгове оподаткування, гнучкі форми працевлаштування (зокрема гіг-контракти) та можливість бронювання ІТ-фахівців.
Через “ефект Дія.City” частка виробництва мікропідприємств різко скоротилася з 62% у 2020 році до 9% у 2023-му, тоді як середні та великі ІТ-компанії зміцнили свої позиції.
У 2024 році зарплати в ІТ зросли на 26% порівняно з попереднім роком і на 40% від довоєнного рівня. Фактична заробітна плата, згідно з ринковими опитуваннями, становить приблизно $2500 на місяць і продовжує зростати.
🔍Більше про результати дослідження — у спеціальній презентації за посиланням
#ІЕД #ІТ
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Український ІТ-сектор протягом трьох останніх років дає стабільні 3% валової доданої вартості економіки. Про це йдеться у новому річному звіті “IT Sector Monitor Ukraine”, підготовленому ІЕД та German Economic Team у межах проєкту Berlin Economics.
Левову частку доданої вартості сектору — 55% — забезпечують програмування та ІТ-консалтинг, ще 25% — торгівля комп’ютерною технікою та софтом, йдеться у звіті.
“Попри війну, ІТ-сектор зберігає стабільний внесок в економіку та залишається одним із найгнучкіших і найдинамічніших секторів України”, — заявила провідна наукова співробітниця ІЕД Ірина Коссе.
Експорт ІТ-сектору зріс минулого року на 3%. Це нижче за темпи зростання загального експорту, які становили 15%. Тож ІТ-експорт обсягом $6,5 млрд тепер займає лише 14% у структурі експорту.
Запроваджений у 2022 році спеціальний правовий режим Дія.City передбачає пільгове оподаткування, гнучкі форми працевлаштування (зокрема гіг-контракти) та можливість бронювання ІТ-фахівців.
Через “ефект Дія.City” частка виробництва мікропідприємств різко скоротилася з 62% у 2020 році до 9% у 2023-му, тоді як середні та великі ІТ-компанії зміцнили свої позиції.
“Режим Дія.City суттєво змінив структуру ІТ-ринку — ми бачимо зменшення використання ФОП-моделі там, де вона фактично приховувала трудові відносини”, — зазначає Ірина Коссе.
У 2024 році зарплати в ІТ зросли на 26% порівняно з попереднім роком і на 40% від довоєнного рівня. Фактична заробітна плата, згідно з ринковими опитуваннями, становить приблизно $2500 на місяць і продовжує зростати.
🔍Більше про результати дослідження — у спеціальній презентації за посиланням
#ІЕД #ІТ
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
12.05.202509:07
Знову висока інфляція. Пояснюємо, що відбувається зі споживчими цінами
Погляньмо правді у вічі: кожен з нас відчуває, як гаманець "легшає" під час щотижневих походів за продуктами. У квітні річна інфляція досягла 15,1%, тобто більшість товарів у споживчому кошику подорожчали на понад 10% за останній рік.
Однак є хороші новини, зазначає провідний експерт ІЕД Віталій Кравчук. Місячна інфляція у квітні склала лише 0,7% – і це найнижчий показник за останні 8 місяців!
Чому ціни так зростали? Поєднання трьох факторів:
▪️Зростання витрат бізнесу
▪️Низький урожай минулого року
▪️Відновлення споживчого попиту (роздрібна торгівля у 2024-му вже на 3% перевищила допандемічний 2021 рік)
Що зараз відбувається з цінами?
Так, м'ясо подорожчало на 4% за місяць через високі світові ціни, а фрукти – на 8%. Але є й позитивні моменти: паливо дещо подешевшало завдяки зниженню світових цін на нафту, сезонні товари особистого догляду та побутові послуги також показали зниження вартості.
Що найважливіше – ціни на решту товарів у споживчому кошику зросли в середньому лише на 0,3% за місяць. Якщо виключити цінові коливання та сезонні зміни, інфляція планомірно сповільнюється з початку року.
Наш експерт Віталій Кравчук вважає, що інфляція вже наблизилась до свого максимуму і в наступні місяці ми можемо очікувати її сповільнення.
#ціни #ІЕД
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Погляньмо правді у вічі: кожен з нас відчуває, як гаманець "легшає" під час щотижневих походів за продуктами. У квітні річна інфляція досягла 15,1%, тобто більшість товарів у споживчому кошику подорожчали на понад 10% за останній рік.
Однак є хороші новини, зазначає провідний експерт ІЕД Віталій Кравчук. Місячна інфляція у квітні склала лише 0,7% – і це найнижчий показник за останні 8 місяців!
Чому ціни так зростали? Поєднання трьох факторів:
▪️Зростання витрат бізнесу
▪️Низький урожай минулого року
▪️Відновлення споживчого попиту (роздрібна торгівля у 2024-му вже на 3% перевищила допандемічний 2021 рік)
Що зараз відбувається з цінами?
Так, м'ясо подорожчало на 4% за місяць через високі світові ціни, а фрукти – на 8%. Але є й позитивні моменти: паливо дещо подешевшало завдяки зниженню світових цін на нафту, сезонні товари особистого догляду та побутові послуги також показали зниження вартості.
Що найважливіше – ціни на решту товарів у споживчому кошику зросли в середньому лише на 0,3% за місяць. Якщо виключити цінові коливання та сезонні зміни, інфляція планомірно сповільнюється з початку року.
Наш експерт Віталій Кравчук вважає, що інфляція вже наблизилась до свого максимуму і в наступні місяці ми можемо очікувати її сповільнення.
#ціни #ІЕД
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
25.04.202513:44
Інфляція знизиться до однознакового рівня у 2025 році – прогноз НБУ
Останній Інфляційний звіт НБУ приніс обережний оптимізм: хоча у найближчі місяці інфляція ще зростатиме, але вже з літа почне знижуватися і до кінця 2025 року сповільниться до 8,7%. А у 2026 році повернеться до цільового показника у 5%.
Що допоможе стримати інфляцію?
▪️Монетарна політика НБУ (облікова ставка залишиться на рівні 15,5% до IV кварталу 2025)
▪️Нові врожаї, що надійдуть на ринки
▪️Помірний ціновий тиск з боку торговельних партнерів (посилення торговельного протистояння між США та третіми країнами, насамперед Китаєм, призвело до зміни торговельних потоків та збільшення ролі регіональних ринків)
Економіка України продовжить відновлюватися — цьогоріч зростання ВВП прогнозується у 3,1% (у порівнянні з 2,9% минулого року), а у 2026-2027 роках — 3,7% і 3,9% відповідно.
Жорстка монетарна політика
НБУ утримуватиме облікову ставку на рівні 15,5% до проходження піку цінового тиску. Це вже сприяло зростанню інтересу до гривневих заощаджень. Якщо прогнози НБУ підтвердяться, ставка знизиться до 14% у IV кварталі 2025 року.
Ринок праці: дефіцит кадрів залишається
Попри зусилля з залучення нових категорій працівників (студентів, людей літнього віку, ветеранів, людей з інвалідністю), нестача кваліфікованої робочої сили зберігається. Також НБУ очікує, що дефіцит працівників стимулюватиме працедавців підвищувати реальні зарплати на 3-4% щороку, а безробіття поступово знизиться до 10% у 2027 році.
Міжнародне фінансування – важлива підтримка
Цього року Україна очікує отримати від міжнародних партнерів 55 млрд доларів США, що дозволить не лише профінансувати дефіцит бюджету, але й створити фінансовий буфер на наступний рік, коли обсяги зовнішньої допомоги, ймовірно, знизяться. Як і передбачав експерт ІЕД Віталій Кравчук, НБУ очікує отримати у 2025 році частину допомоги, яка очікувалась у майбутніх періодах.
Повний текст Інфляційного звіту за квітень 2025 року доступний на сайті НБУ.
#НБУ #прогнози
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Останній Інфляційний звіт НБУ приніс обережний оптимізм: хоча у найближчі місяці інфляція ще зростатиме, але вже з літа почне знижуватися і до кінця 2025 року сповільниться до 8,7%. А у 2026 році повернеться до цільового показника у 5%.
Що допоможе стримати інфляцію?
▪️Монетарна політика НБУ (облікова ставка залишиться на рівні 15,5% до IV кварталу 2025)
▪️Нові врожаї, що надійдуть на ринки
▪️Помірний ціновий тиск з боку торговельних партнерів (посилення торговельного протистояння між США та третіми країнами, насамперед Китаєм, призвело до зміни торговельних потоків та збільшення ролі регіональних ринків)
Економіка України продовжить відновлюватися — цьогоріч зростання ВВП прогнозується у 3,1% (у порівнянні з 2,9% минулого року), а у 2026-2027 роках — 3,7% і 3,9% відповідно.
Жорстка монетарна політика
НБУ утримуватиме облікову ставку на рівні 15,5% до проходження піку цінового тиску. Це вже сприяло зростанню інтересу до гривневих заощаджень. Якщо прогнози НБУ підтвердяться, ставка знизиться до 14% у IV кварталі 2025 року.
Ринок праці: дефіцит кадрів залишається
Попри зусилля з залучення нових категорій працівників (студентів, людей літнього віку, ветеранів, людей з інвалідністю), нестача кваліфікованої робочої сили зберігається. Також НБУ очікує, що дефіцит працівників стимулюватиме працедавців підвищувати реальні зарплати на 3-4% щороку, а безробіття поступово знизиться до 10% у 2027 році.
Міжнародне фінансування – важлива підтримка
Цього року Україна очікує отримати від міжнародних партнерів 55 млрд доларів США, що дозволить не лише профінансувати дефіцит бюджету, але й створити фінансовий буфер на наступний рік, коли обсяги зовнішньої допомоги, ймовірно, знизяться. Як і передбачав експерт ІЕД Віталій Кравчук, НБУ очікує отримати у 2025 році частину допомоги, яка очікувалась у майбутніх періодах.
Повний текст Інфляційного звіту за квітень 2025 року доступний на сайті НБУ.
#НБУ #прогнози
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
16.05.202509:59
У I кварталі 2025 року ВВП України зріс на 0,8%, у квітні — на 0,7% — оновлена оцінка ІЕД
Держстат опублікував фактичні дані про стан промисловості у січні, які виявились гіршими за попередні оцінки. Це змусило нас переглянути показники зростання економіки за перший квартал 2025 року.
🔍 За уточненою оцінкою ІЕД, за І квартал 2025 року економіка зросла на 0,8% порівняно з аналогічним періодом 2024 року (раніше ми оцінювали зростання у 1,1%).
📉 Детальний аналіз галузей у квітні 2025:
▪️Добувна промисловість: падіння поглибилось до майже 10% дпр. Сектор страждає від російських атак на підприємства, включно з газовидобуванням. Далі має вплив втрата шахт в Селидовому та Покровську.
▪️Електроенергетика: падіння сповільнилось до 5,8% дпр порівняно з понад 8% у березні. Позитивна динаміка пов'язана зі зменшенням російських атак на енергетичну інфраструктуру.
▪️Переробна промисловість: зростання прискорилось до 3,3% дпр (порівняно з 2% у березні). Зростанню сприяли як підвищення споживчого попиту, так і оборонні замовлення.
▪️Сільське господарство: скорочення на майже 3% дпр. Це надалі відображає лише показники тваринництва. Є ризик подальшого погіршення показників у наступні місяці через несприятливі погодні умови — врожай ягід та фруктів, найвірогідніше, буде гіршим за високі показники минулого року.
▪️Торгівля: зростання близько 2% дпр. Продовжує зростати роздрібна торгівля, проте оптова демонструє спад через збільшення прямих продажів та сповільнення експорту.
▪️Транспорт: скорочення на майже 6% дпр. Ситуація в галузі залишається складною. Продовжується вплив спаду у трубопровідному транспорті після зупинки транзиту російського газу в Європу.
⏩ Незважаючи на корегування оцінок І кварталу, ми поки що залишаємо незмінним наш прогноз зростання реального ВВП на 2025 рік у 2,9%.
🔍 Більш детально читайте у нашому МЕМУ
*дпр — до попереднього року
#ІЕД #МЕМУ #ВВП
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Держстат опублікував фактичні дані про стан промисловості у січні, які виявились гіршими за попередні оцінки. Це змусило нас переглянути показники зростання економіки за перший квартал 2025 року.
🔍 За уточненою оцінкою ІЕД, за І квартал 2025 року економіка зросла на 0,8% порівняно з аналогічним періодом 2024 року (раніше ми оцінювали зростання у 1,1%).
📉 Детальний аналіз галузей у квітні 2025:
▪️Добувна промисловість: падіння поглибилось до майже 10% дпр. Сектор страждає від російських атак на підприємства, включно з газовидобуванням. Далі має вплив втрата шахт в Селидовому та Покровську.
▪️Електроенергетика: падіння сповільнилось до 5,8% дпр порівняно з понад 8% у березні. Позитивна динаміка пов'язана зі зменшенням російських атак на енергетичну інфраструктуру.
▪️Переробна промисловість: зростання прискорилось до 3,3% дпр (порівняно з 2% у березні). Зростанню сприяли як підвищення споживчого попиту, так і оборонні замовлення.
▪️Сільське господарство: скорочення на майже 3% дпр. Це надалі відображає лише показники тваринництва. Є ризик подальшого погіршення показників у наступні місяці через несприятливі погодні умови — врожай ягід та фруктів, найвірогідніше, буде гіршим за високі показники минулого року.
▪️Торгівля: зростання близько 2% дпр. Продовжує зростати роздрібна торгівля, проте оптова демонструє спад через збільшення прямих продажів та сповільнення експорту.
▪️Транспорт: скорочення на майже 6% дпр. Ситуація в галузі залишається складною. Продовжується вплив спаду у трубопровідному транспорті після зупинки транзиту російського газу в Європу.
⏩ Незважаючи на корегування оцінок І кварталу, ми поки що залишаємо незмінним наш прогноз зростання реального ВВП на 2025 рік у 2,9%.
🔍 Більш детально читайте у нашому МЕМУ
*дпр — до попереднього року
#ІЕД #МЕМУ #ВВП
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
转发自:Блог економіста
18.04.202506:31
Сіла я, значить, читати інтерв’ю директора з логістики «НІБУЛОНу», аби краще зрозуміти, що відбувається в українському транспортному секторі. Очікувала почути про баржі, залізницю, проблеми з фрахтом — але найбільше мене зачепила… остання відповідь. На питання про головні виклики для агросектору директор з логістики «НІБУЛОНу» Сергій Калкутін відповів: не війна, не логістика, не податки. А кліматичні зміни.
💧 Раніше, каже він, Одещина була аграрним ельдорадо — добрі землі, гарні врожаї. А тепер фермери змушені масово відновлювати зрошення, ліквідоване ще у 90-х, бо без води — ніяк. Зникають класичні культури, натомість з’являються нішеві, які дають хоч якусь маржу. Тобто зміни клімату уже не десь там — вони тут. У полі. У рішенні, що сіяти.
📉 В Україні за останні 30 років середньорічна температура зросла більш ніж на 1,2°C. Це призводить до зменшення запасів ґрунтової вологи, зростання частоти посух, зменшення врожайності без адаптації. Особливо в зоні степу та лісостепу. І ці процеси вже прямо впливають на логістику: аграрії переходять до менш об’ємних, але дорожчих культур — це змінює обсяги перевезень, попит на типи транспорту, потребу в інфраструктурі.
🌍 Ще один тренд — рух «пустелі» з півдня на північ. За оцінками екологів, до 30% території України вже під загрозою опустелювання. І це не просто красива фраза. Це загроза для моделі агровиробництва, яка формувалась десятиліттями.
Принагідно нагадаю про свій допис 2021 року щодо прогнозів зміни клімату для України.
І що цікаво: попри війну, руйнування логістики, знищення Каховської ГЕС — саме клімат фігурує як виклик №1 у стратегічному плануванні великої агрокомпанії.
А що ми? Чи враховуємо ми це у державній політиці? У планах відбудови? Бо зміна клімату не чекає, поки ми виграємо війну. Вона вже тут. І вже впливає на економіку.
💧 Раніше, каже він, Одещина була аграрним ельдорадо — добрі землі, гарні врожаї. А тепер фермери змушені масово відновлювати зрошення, ліквідоване ще у 90-х, бо без води — ніяк. Зникають класичні культури, натомість з’являються нішеві, які дають хоч якусь маржу. Тобто зміни клімату уже не десь там — вони тут. У полі. У рішенні, що сіяти.
📉 В Україні за останні 30 років середньорічна температура зросла більш ніж на 1,2°C. Це призводить до зменшення запасів ґрунтової вологи, зростання частоти посух, зменшення врожайності без адаптації. Особливо в зоні степу та лісостепу. І ці процеси вже прямо впливають на логістику: аграрії переходять до менш об’ємних, але дорожчих культур — це змінює обсяги перевезень, попит на типи транспорту, потребу в інфраструктурі.
🌍 Ще один тренд — рух «пустелі» з півдня на північ. За оцінками екологів, до 30% території України вже під загрозою опустелювання. І це не просто красива фраза. Це загроза для моделі агровиробництва, яка формувалась десятиліттями.
Принагідно нагадаю про свій допис 2021 року щодо прогнозів зміни клімату для України.
І що цікаво: попри війну, руйнування логістики, знищення Каховської ГЕС — саме клімат фігурує як виклик №1 у стратегічному плануванні великої агрокомпанії.
А що ми? Чи враховуємо ми це у державній політиці? У планах відбудови? Бо зміна клімату не чекає, поки ми виграємо війну. Вона вже тут. І вже впливає на економіку.
23.04.202511:26
В березні проблеми з пошуком працівників зросли
Попри війну, дедалі більше підприємств планують збільшувати кількість працівників. Частка таких компаній становить 16,4% (порівняно з 14,5% у лютому), а тих, що планують скорочення штату, зменшилася з 7% до 5,1%.
Про це йдеться у черговому опитуванні бізнесу за березень від ІЕД.
Кадровий дефіцит залишається критичною проблемою:
▪️65% підприємств вказують на брак робочої сили як основну перешкоду для ведення бізнесу
▪️Ця проблема незмінно посідає перше місце серед усіх викликів, з якими стикається український бізнес
🔍 Проблема пошуку працівників загострюється:
▪️Індекс труднощів з пошуком некваліфікованих працівників зріс з 0,29 до 0,35
▪️Відсоток компаній, яким важче шукати некваліфікованих працівників, збільшився з 32% до 36,1%
▪️Для кваліфікованих працівників показник також незначно погіршився (з 0,46 до 0,48)
Особливо гостро відчувають нестачу кадрів мікропідприємства, яким складніше конкурувати за працівників в умовах загального дефіциту робочої сили та мобілізації.
🔍 Детальніше про результати дослідження та методологію можна дізнатися у презентації нашого звіту
Усі попередні опитування з липня 2022 року можна переглянути на сайті ІЕД
#ІЕД #NRES #опитування
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Попри війну, дедалі більше підприємств планують збільшувати кількість працівників. Частка таких компаній становить 16,4% (порівняно з 14,5% у лютому), а тих, що планують скорочення штату, зменшилася з 7% до 5,1%.
Про це йдеться у черговому опитуванні бізнесу за березень від ІЕД.
Кадровий дефіцит залишається критичною проблемою:
▪️65% підприємств вказують на брак робочої сили як основну перешкоду для ведення бізнесу
▪️Ця проблема незмінно посідає перше місце серед усіх викликів, з якими стикається український бізнес
🔍 Проблема пошуку працівників загострюється:
▪️Індекс труднощів з пошуком некваліфікованих працівників зріс з 0,29 до 0,35
▪️Відсоток компаній, яким важче шукати некваліфікованих працівників, збільшився з 32% до 36,1%
▪️Для кваліфікованих працівників показник також незначно погіршився (з 0,46 до 0,48)
Особливо гостро відчувають нестачу кадрів мікропідприємства, яким складніше конкурувати за працівників в умовах загального дефіциту робочої сили та мобілізації.
🔍 Детальніше про результати дослідження та методологію можна дізнатися у презентації нашого звіту
Усі попередні опитування з липня 2022 року можна переглянути на сайті ІЕД
#ІЕД #NRES #опитування
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
28.04.202515:17
Брак робочої сили залишився головною перешкодою для бізнесу в Україні у березні
За результатами опитування 475 промислових підприємств, проведеного ІЕД у березні 2025 року, основні події та зміни, які, на думку респондентів, найбільше впливають на ведення бізнесу:
Кадровий дефіцит залишається критичною проблемою:
▪️65% підприємств вказують на брак робочої сили як основну перешкоду для ведення бізнесу у березні
▪️Ця проблема незмінно посідає перше місце серед усіх викликів, з якими стикається український бізнес
Особливо гостро відчувають нестачу кадрів мікропідприємства, яким складніше конкурувати за працівників в умовах загального дефіциту робочої сили та мобілізації.
Основні зміни у трійці лідерів перешкод для бізнесу:
▪️«Брак робочої сили» з майже незмінним значенням (65% у березні порівняно з 64% у лютому) залишається на першій позиції
▪️«Небезпечно працювати» із майже незмінним значенням (53% у березні та 52% у лютому) піднімається з 3-го на 2-ге місце
▪️«Зростання цін на сировину та товари» із суттєвим зменшенням (із 56% до 48%) опускається з 2-го на 3-тє місце
Також варто відзначити:
▪️«Зменшення попиту», незважаючи на збільшення значення (із 29% до 32%), залишається на 4-му місці
▪️«Перебої з електроенергією» зі зменшенням значення вдвічі (із 18% у лютому до 9%) опускаються з 5-го на 8-ме місце
🔍 Детальніше про результати дослідження та методологію можна дізнатися у презентації нашого звіту
Усі попередні опитування з липня 2022 року можна переглянути на сайті ІЕД
#ІЕД #NRES #опитування
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
За результатами опитування 475 промислових підприємств, проведеного ІЕД у березні 2025 року, основні події та зміни, які, на думку респондентів, найбільше впливають на ведення бізнесу:
Кадровий дефіцит залишається критичною проблемою:
▪️65% підприємств вказують на брак робочої сили як основну перешкоду для ведення бізнесу у березні
▪️Ця проблема незмінно посідає перше місце серед усіх викликів, з якими стикається український бізнес
Особливо гостро відчувають нестачу кадрів мікропідприємства, яким складніше конкурувати за працівників в умовах загального дефіциту робочої сили та мобілізації.
Основні зміни у трійці лідерів перешкод для бізнесу:
▪️«Брак робочої сили» з майже незмінним значенням (65% у березні порівняно з 64% у лютому) залишається на першій позиції
▪️«Небезпечно працювати» із майже незмінним значенням (53% у березні та 52% у лютому) піднімається з 3-го на 2-ге місце
▪️«Зростання цін на сировину та товари» із суттєвим зменшенням (із 56% до 48%) опускається з 2-го на 3-тє місце
Також варто відзначити:
▪️«Зменшення попиту», незважаючи на збільшення значення (із 29% до 32%), залишається на 4-му місці
▪️«Перебої з електроенергією» зі зменшенням значення вдвічі (із 18% у лютому до 9%) опускаються з 5-го на 8-ме місце
🔍 Детальніше про результати дослідження та методологію можна дізнатися у презентації нашого звіту
Усі попередні опитування з липня 2022 року можна переглянути на сайті ІЕД
#ІЕД #NRES #опитування
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
18.04.202513:11
У березні Індекс Відновлення Ділової Активності значно покращився — опитування ІЕД
📊 За даними щомісячного опитування підприємців у березні 2025 спостерігаємо суттєве покращення ділової активності порівняно з лютим 2025, при цьому позитивні зміни відбулися для підприємств усіх розмірів.
Що змінилося у березні:
▪️ Більше підприємств відзначають покращення: 26,9% порівняно з 21,2% у лютому
▪️ Зменшилася частка тих, хто повідомив про погіршення: 14,7% (було 20,7%)
▪️ Загальний Індекс Відновлення Ділової Активності зріс з 0,00 до 0,12
Особливості ситуації:
▪️ Більшість бізнесу (58,4%) не відчуває змін порівняно з аналогічним місяцем минулого року
▪️ ІВДА покращився для підприємств усіх розмірів
▪️ Хоча показник мікропідприємств залишається найнижчим, спостерігається позитивна динаміка другий місяць поспіль
📈 На графіку можна простежити як змінювалась ділова активність різних груп підприємств, де помітне поступове відновлення ситуації, особливо для малого бізнесу.
🔍 Детальніше про результати дослідження та методологію можна дізнатися у презентації нашого звіту
Усі попередні опитування з липня 2022 року можна переглянути на сайті ІЕД
#ІЕД #NRES #опитування
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
📊 За даними щомісячного опитування підприємців у березні 2025 спостерігаємо суттєве покращення ділової активності порівняно з лютим 2025, при цьому позитивні зміни відбулися для підприємств усіх розмірів.
Що змінилося у березні:
▪️ Більше підприємств відзначають покращення: 26,9% порівняно з 21,2% у лютому
▪️ Зменшилася частка тих, хто повідомив про погіршення: 14,7% (було 20,7%)
▪️ Загальний Індекс Відновлення Ділової Активності зріс з 0,00 до 0,12
Особливості ситуації:
▪️ Більшість бізнесу (58,4%) не відчуває змін порівняно з аналогічним місяцем минулого року
▪️ ІВДА покращився для підприємств усіх розмірів
▪️ Хоча показник мікропідприємств залишається найнижчим, спостерігається позитивна динаміка другий місяць поспіль
📈 На графіку можна простежити як змінювалась ділова активність різних груп підприємств, де помітне поступове відновлення ситуації, особливо для малого бізнесу.
🔍 Детальніше про результати дослідження та методологію можна дізнатися у презентації нашого звіту
Усі попередні опитування з липня 2022 року можна переглянути на сайті ІЕД
#ІЕД #NRES #опитування
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
21.04.202511:02
В I кварталі 2025 року ВВП України зріс на 1,1% — оцінка ІЕД
Держстат опублікував показники за 2024 рік: зростання склало 2,9% після 5,5% у 2023 році.
▪️Приватне споживання домогосподарств у 2024-му зросло на 6,8% завдяки підвищенню зарплат та соціальних виплат.
▪️Інвестиції в основний капітал минулоріч продовжили зростати (+3,5%), хоча й менш динамічно порівняно з 2023 роком (+65,9%) за рахунок військових витрат.
▪️Державне споживання скоротилось в реальному виразі на 4,5% дпр* на фоні стриманих доходів бюджету та збереження зовнішнього фінансування на рівні близькому до показника 2023 року.
▪️Внесок реального чистого експорту був від’ємним у 0,9%.
За оцінками ІЕД, у І кварталі 2025 року тенденція помірного зростання ВВП збереглася:
▪️Січень: +1,2% дпр
▪️Лютий: +0,7% дпр
▪️Березень: +1,3% дпр
🔍В цілому, за оцінкою ІЕД, за І квартал економіка зросла на 1,1% порівняно з І кварталом 2024 року.
📊Березневі показники Валової доданої вартості демонструють змішану динаміку:
▪️Промисловість: зростання на 2,5% дпр у березні. Помірне зростання внутрішнього попиту й експортних поставок підтримали збільшення виробництва, хоча російські атаки й надалі негативно впливали на економічну активність.
▪️Добувна промисловість: скорочення більш ніж на 3% дпр через тимчасову окупацію вугільних шахт у Донецькій області та атаки на газодобування
▪️Енергетика: скорочення майже на 5% дпр внаслідок руйнування генеруючих потужностей внаслідок російських атак
▪️Сільське господарство: скорочення близько 3% дпр у березні через зменшення виробництва продукції тваринництва в домогосподарствах і зменшення виробництва поблизу лінії фронту
▪️Торгівля: зростання на 1,2% дпр у березні. Бачимо зростання частки прямих продажів в торгівлі, що призводить до зниження оптового товарообороту.
▪️Транспорт: скорочення на 6% дпр. Глибше сповільнення залізничних вантажних перевезень через кібератаки компенсувало трохи швидше зростання в інших транспортних сегментах. Залишався також вплив припинення транзиту газу (трубопровідний транспорт).
🔍 Більш детально читайте у нашому МЕМУ
*дпр — до попереднього року
#ІЕД #МЕМУ #ВВП
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Держстат опублікував показники за 2024 рік: зростання склало 2,9% після 5,5% у 2023 році.
▪️Приватне споживання домогосподарств у 2024-му зросло на 6,8% завдяки підвищенню зарплат та соціальних виплат.
▪️Інвестиції в основний капітал минулоріч продовжили зростати (+3,5%), хоча й менш динамічно порівняно з 2023 роком (+65,9%) за рахунок військових витрат.
▪️Державне споживання скоротилось в реальному виразі на 4,5% дпр* на фоні стриманих доходів бюджету та збереження зовнішнього фінансування на рівні близькому до показника 2023 року.
▪️Внесок реального чистого експорту був від’ємним у 0,9%.
За оцінками ІЕД, у І кварталі 2025 року тенденція помірного зростання ВВП збереглася:
▪️Січень: +1,2% дпр
▪️Лютий: +0,7% дпр
▪️Березень: +1,3% дпр
🔍В цілому, за оцінкою ІЕД, за І квартал економіка зросла на 1,1% порівняно з І кварталом 2024 року.
📊Березневі показники Валової доданої вартості демонструють змішану динаміку:
▪️Промисловість: зростання на 2,5% дпр у березні. Помірне зростання внутрішнього попиту й експортних поставок підтримали збільшення виробництва, хоча російські атаки й надалі негативно впливали на економічну активність.
▪️Добувна промисловість: скорочення більш ніж на 3% дпр через тимчасову окупацію вугільних шахт у Донецькій області та атаки на газодобування
▪️Енергетика: скорочення майже на 5% дпр внаслідок руйнування генеруючих потужностей внаслідок російських атак
▪️Сільське господарство: скорочення близько 3% дпр у березні через зменшення виробництва продукції тваринництва в домогосподарствах і зменшення виробництва поблизу лінії фронту
▪️Торгівля: зростання на 1,2% дпр у березні. Бачимо зростання частки прямих продажів в торгівлі, що призводить до зниження оптового товарообороту.
▪️Транспорт: скорочення на 6% дпр. Глибше сповільнення залізничних вантажних перевезень через кібератаки компенсувало трохи швидше зростання в інших транспортних сегментах. Залишався також вплив припинення транзиту газу (трубопровідний транспорт).
🔍 Більш детально читайте у нашому МЕМУ
*дпр — до попереднього року
#ІЕД #МЕМУ #ВВП
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
登录以解锁更多功能。