6,75 млн осіб виїхали, 1,3–3,3 млн можуть не повернутись. У транспорті — кадровий голод, середній вік працівників зростає, а умови праці — застарілі. Потрібно оновлювати профтехосвіту, робити галузь привабливою. Але головне питання — зарплати — у стратегії не згадане. УЗ платить водіям менше, ніж конкуренти в Польщі, й це критично для утримання кадрів. Це потрібно чесно визнавати.
🛂 Прикордонна інфраструктура
У Стратегії чітко зафіксовано проблематику прикордонних пунктів пропуску:
• Україна має 199 пунктів пропуску (29 повітряних, 28 морських, два поромних, десять річкових та 59 залізничних), з них лише 100 — для автомобільного сполучення, і лише частина відповідає сучасним вимогам.
• У 2022 році через війну вантажопотік через кордон з ЄС зріс на 21%, що загострило проблему зношених доріг і вузьких місць.
• До 2027 року планується масштабування електронної черги на кордоні (зараз працює лише в 16 пунктах для вантажівок).
• У планах — збільшення кількості пунктів пропуску для вантажівок і автобусів до 29 до 2027 року й подальше зростання.
Це критично для експорту, зокрема зерна, металу та логістики гуманітарних вантажів.
📲 Цифровізація транспортної галузі
Досить сильний розділ:
• Впровадження інформаційних систем обліку ДТП, які об’єднуватимуть МВС, МОЗ, Мінінфраструктури та Укртрансбезпеку.
• Створення реєстрів сертифікатів транспортних засобів, е-ТТН (товарно-транспортна накладна).
• Впровадження цифрових інструментів моніторингу навантаження на вісь (автоматичні комплекси контролю ваги в русі).
• Платформи на кшталт DREAM, де вже зареєстровано понад 700 проєктів транспорту, але реалізовано — лише 3.
Важливість цифрової трансформації в транспорті важко переоцінити — вона дає прозорість, аналітику і швидкість рішень.
⚖️ Безпека руху та нормативне оновлення
• У Стратегії окрема увага — зниженню ДТП. Зараз маємо 10 смертей на 100 тис. населення, ціль — знизити до 5 до 2030 року.
• Плани включають запровадження пристроїв обмеження швидкості, перегляд правил пасажирських перевезень, перевантажень, профілактики ДТП через технічні несправності.
• Буде впроваджена методика підрахунку економічних втрат від ДТП — це важливо для обґрунтування інвестицій у безпеку.
Цей блок недооцінюють, але за оцінками Світового банку, Україна щороку втрачає до $5 млрд через ДТП.
🇪🇺 Імплементація acquis ЄС
• Прогрес виконання Угоди про асоціацію в транспортному секторі — лише 58%.
• Стратегія передбачає адаптацію законодавства, імплементацію європейських директив (зокрема, щодо PSO, тарифів, ліцензування), приєднання до TEN-T, Паризького меморандуму, реформу регуляторних функцій.
Але не вказано точні строки або відповідальні структури за ключові напрямки — це слабке місце.
📦 Логістичні вузли та мультимодальність
• У Стратегії є згадка про розвиток мультимодальних хабів, інтермодальних терміналів, сухих портів — але дуже загально.
• Вказано, що рівень контейнеризації має зрости, але не прописано чіткий план: де, коли, за які кошти.
Без серйозного прориву в цьому напрямку ми не зможемо інтегруватися в європейську логістику.
✈️ Авіаційний транспорт у Стратегії згадується як критично постраждалий сектор, який наразі фактично паралізований через закритий повітряний простір. Передбачено поетапне відновлення польотів — спочатку гуманітарних та вантажних, з подальшим відкриттям міжнародних рейсів у регіонах, де дозволяє безпекова ситуація. Пріоритет — гарантії безпеки польотів, відповідність вимогам ICAO, ЄС та EASA. Також планується модернізація інфраструктури за принципом build back better, злітно-посадкових смуг, систем управління повітряним рухом, навігаційного обладнання.
Окремий акцент зроблено на імплементації Угоди про Спільний авіаційний простір з ЄС, гармонізації процедур сертифікації, безпеки та прав пасажирів. Водночас, у Стратегії немає конкретних строків, обсягів фінансування чи механізмів підтримки аеропортів і авіакомпаній у перехідний період. Також не згадується про кадрову підтримку галузі, яка втрачає фахівців через довгу паузу в роботі.
⸻
