Що з економікою?
Канал Центру економічної стратегії (ЦЕС).
Досліджуємо та пояснюємо, що відбувається з українською економікою.
Сайт - ces.org.ua, зв'язок - @witch_Churai (рекламу не розміщуємо).
Instagram - https://www.instagram.com/cesukraine/
Досліджуємо та пояснюємо, що відбувається з українською економікою.
Сайт - ces.org.ua, зв'язок - @witch_Churai (рекламу не розміщуємо).
Instagram - https://www.instagram.com/cesukraine/
TGlist reytingi
0
0
TuriOmmaviy
Tekshirish
TekshirilmaganIshonchnoma
ShubhaliJoylashuvУкраїна
TilBoshqa
Kanal yaratilgan sanaСіч 20, 2020
TGlist-ga qo'shildi
Черв 24, 2023Muxrlangan guruh
Obunachilar
8 958
24 soat
100.1%Hafta
3644.2%Oy
3734.3%
Iqtiboslar indeksi
33
Eslatmalar1Kanallardagi repostlar0Kanallardagi eslatmalar1
Bitta postning o'rtacha qamrovi
59 854
12 soat1 7880%24 soat59 8540%48 soat64 960
2 738%
Ishtirok (ER)
3.26%
Repostlar1.8KIzohlar1Reaksiyalar120
Qamrov bo'yicha ishtirok (ERR)
668.24%
24 soat
0.67%Hafta
58.69%Oy
32.11%
Bitta reklama postining qamrovi
2 137
1 soat1 12052.41%1 – 4 soat43520.36%4 - 24 soat93443.71%
24 soat ichidagi barcha postlar
3
Dinamika
3
"Що з економікою?" guruhidagi so'nggi postlar
14.04.202512:59
Чи вистачить газу Україні: де взяти кошти на новий опалювальний сезон?
За даними Reuters, внаслідок цьогорічних ракетних ударів по критичній інфраструктурі газовидобуток в Україні скоротився на 40%. Росіяни прицільно б'ють по газових сховищах та місцях видобутку.
Через це Україна змушена більше імпортувати, що створює додатковий тиск на бюджет. Опалювальний сезон 2024–2025 ми пройшли значною мірою завдяки рекордно теплій зимі.
👉 За оцінками, Україні потрібно від $1,5 до $3 млрд, аби забезпечити необхідні обсяги газу. Донори готові покрити лише частину цієї суми. Де знайти кошти і що робити, щоб пройти наступну зиму?
Про це будемо говорити 17 квітня о 17:00 разом з запрошеними спікерами:
▪️ Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики;
▪️ Наталія Бойко, заступниця голови наглядової ради НАК «Нафтогаз України»;
▪️ Торстен Вьоллерт, радник з енергетичних питань Представництва ЄС в Україні;
▪️ Андрій Герус, народний депутат, голова Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та -комунальних послуг;
▪️ Артем Шевальов, заступник виконавчого директора від України у ЄБРР.
Також експерти ЦЕС традиційно розкажуть про головні зміни в економіці країни за місяць.
🔗 Зареєструватися можна тут.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
За даними Reuters, внаслідок цьогорічних ракетних ударів по критичній інфраструктурі газовидобуток в Україні скоротився на 40%. Росіяни прицільно б'ють по газових сховищах та місцях видобутку.
Через це Україна змушена більше імпортувати, що створює додатковий тиск на бюджет. Опалювальний сезон 2024–2025 ми пройшли значною мірою завдяки рекордно теплій зимі.
👉 За оцінками, Україні потрібно від $1,5 до $3 млрд, аби забезпечити необхідні обсяги газу. Донори готові покрити лише частину цієї суми. Де знайти кошти і що робити, щоб пройти наступну зиму?
Про це будемо говорити 17 квітня о 17:00 разом з запрошеними спікерами:
▪️ Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики;
▪️ Наталія Бойко, заступниця голови наглядової ради НАК «Нафтогаз України»;
▪️ Торстен Вьоллерт, радник з енергетичних питань Представництва ЄС в Україні;
▪️ Андрій Герус, народний депутат, голова Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та -комунальних послуг;
▪️ Артем Шевальов, заступник виконавчого директора від України у ЄБРР.
Також експерти ЦЕС традиційно розкажуть про головні зміни в економіці країни за місяць.
🔗 Зареєструватися можна тут.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
14.04.202509:50
🇩🇪 Німеччина скорочує розмір допомоги українцям, які приїхали після 1 квітня 2025 року
Партії майбутньої урядової коаліції Німеччини домовилися скоротити допомогу біженцям з України. Замість €563 на місяць, даватимуть близько €460. Крім цього, нова правляча коаліція обіцяє жорсткіше перевіряти, чи не мають українці в Україні майна і доходів, які не відповідають критерію малозабезпеченості.
Медичне страхування також буде не повне — лише базова допомога. Селитимуть не в окремі квартири, а переважно в житлові контейнери.
👉 Тим не менш, на думку нашої старшої економістки Дарії Михайлишиної, це навряд допоможе повернути українців додому 一 вони будуть швидше шукати роботу в Німеччині або мігрувати в іншу країну, де платять більше.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Партії майбутньої урядової коаліції Німеччини домовилися скоротити допомогу біженцям з України. Замість €563 на місяць, даватимуть близько €460. Крім цього, нова правляча коаліція обіцяє жорсткіше перевіряти, чи не мають українці в Україні майна і доходів, які не відповідають критерію малозабезпеченості.
Медичне страхування також буде не повне — лише базова допомога. Селитимуть не в окремі квартири, а переважно в житлові контейнери.
👉 Тим не менш, на думку нашої старшої економістки Дарії Михайлишиної, це навряд допоможе повернути українців додому 一 вони будуть швидше шукати роботу в Німеччині або мігрувати в іншу країну, де платять більше.
«Німеччина мала одну із найщедріших систем соцвиплат для українців. Через це туди виїхало багато українців, зокрема людей, які виїхали з зони бойових дій, чи залишилися без грошей. Тоді стратегія Німеччини була вкладати кошти в інтеграцію українських біженців, щоб з часом, вивчивши мову, вони могли працювати на посадах, які потребують знання мови.
Однак зараз Німеччина переходить до суттєвого скорочення соціальних виплат для нових біженців, та жорсткіших умов щодо необхідності пошуку роботи для старих. Схожі зміни відбулися нещодавно і в Норвегії, іншій країні з високим рівнем соцвиплат для українців.
Ці зміни можуть спонукати українців, які проживають в Німеччині швидше знаходити роботу, або ж мігрувати в іншу країну, де соцвиплати залишаються щедрими. Натомість, скоріш за все, це не призведе до повернення значної кількості цих людей в Україну: за результатами нашого дослідження частка біженців, які кажуть, що скасування соцвиплат стимулює їх повернутися є невеликою».
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
14.04.202507:58
Навздогін допису про Louis Vuitton.
(від нашого старшого економіста Юрія Гайдая).
💬 Дуже мені сподобалися коментарі на фб і в ТГ ЦЕС про те, що для США $17/год 一 це дуже мала оплата праці, а за $7,25/год навіть мігранти не працюватимуть.
В цьому ж і справа, друзі! В Іспанії, де історично LVMH розміщує свої виробництва, СЕРЕДНЯ оплата зараз 一 €13,5/год. А медіанна, до речі, буде ще меншою.
У В'єтнамі, де виробляється більшість шмоту та взуття для США, якщо Гугл не підводить, СЕРЕДНЯ з/п еквівалентна оплаті $3,5/год.
👉 Тому якщо $17+/год у Техасі замало, щоб залучити працівників, здатних акуратно різати шкіру і класти стібки, то це погані новини для американців в умовах курсу на Great Again.
Бо виходить, що досягнути цієї промислової величі середини минулого століття США зможуть лише за умови, що пересічний американець буде заробляти (а отже і споживати) дещо менше. І для цього не обов'язково номінальні зарплати мають стати меншими. Є й інші варіанти.
Яке несподіване відкриття, еге ж?
Іронічно, фб якраз нагадав мій минулорічний допис про те, що демографічна група, в якій Трамп набирає найбільше голосів 一 білі чоловіки 70+, без вищої освіти, із сільської місцевості. Там підтримка Трампа була 94%.
👴 І от їхній вибір, їхнє бажання Make America Great Again, якраз тягне США в часи їхнього дитинства, та навіть дещо раніше. Не думаю, що це сподобалося б новим поколінням.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
(від нашого старшого економіста Юрія Гайдая).
💬 Дуже мені сподобалися коментарі на фб і в ТГ ЦЕС про те, що для США $17/год 一 це дуже мала оплата праці, а за $7,25/год навіть мігранти не працюватимуть.
В цьому ж і справа, друзі! В Іспанії, де історично LVMH розміщує свої виробництва, СЕРЕДНЯ оплата зараз 一 €13,5/год. А медіанна, до речі, буде ще меншою.
У В'єтнамі, де виробляється більшість шмоту та взуття для США, якщо Гугл не підводить, СЕРЕДНЯ з/п еквівалентна оплаті $3,5/год.
👉 Тому якщо $17+/год у Техасі замало, щоб залучити працівників, здатних акуратно різати шкіру і класти стібки, то це погані новини для американців в умовах курсу на Great Again.
Бо виходить, що досягнути цієї промислової величі середини минулого століття США зможуть лише за умови, що пересічний американець буде заробляти (а отже і споживати) дещо менше. І для цього не обов'язково номінальні зарплати мають стати меншими. Є й інші варіанти.
Яке несподіване відкриття, еге ж?
Іронічно, фб якраз нагадав мій минулорічний допис про те, що демографічна група, в якій Трамп набирає найбільше голосів 一 білі чоловіки 70+, без вищої освіти, із сільської місцевості. Там підтримка Трампа була 94%.
👴 І от їхній вибір, їхнє бажання Make America Great Again, якраз тягне США в часи їхнього дитинства, та навіть дещо раніше. Не думаю, що це сподобалося б новим поколінням.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
12.04.202508:01
Про виробництво сумочок Louis Vuitton в США
(допис нашого старшого економіста Юрій Гайдая)
"Тим, хто досі вірить у геній трампової економічної політики і масове перенесення складних, високотехнологічних заводів у США за 8-12 місяців, дуже раджу почитати цей матеріал Reuters про те, як Луї Віттон шість років мучиться з налагодженням виробництва жіночих сумочок в Техасі.
Відкривав Трамп з помпою в минулу каденцію, штат дав 75% податкову пільгу з податку на майно на 10 років, яка економить заводу під 30 млн доларів - половину від обсягу інвестицій.
💸 Але на заводі зараз працює 300 працівників замість 1000 - банально не можуть набрати достатньо кваліфікованих працівників хоча вже платять $17 за годину, при мінімалці 7,25.
Працівники проходять навчання, стажування, а потім звільняються, бо не тягнуть вимог по якості сумочок, які в роздріб продаються по 1,5-3,5 тис доларів.
Завод один з найгірших у групі LVMH по якості виробництва - постійні проблеми з браком, управлінням, відходи шкіри сягають 40%, тоді як в середньому по інших таких заводах - до 20%.
Вже навіть вирішили закрити каліфорнійський завод, щоб перевести людей в Техас, але якось на диво люди не хочуть переїжджати з жахливої лівацької Каліфорнії.
👛 І це лише жіночі сумочки".
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
(допис нашого старшого економіста Юрій Гайдая)
"Тим, хто досі вірить у геній трампової економічної політики і масове перенесення складних, високотехнологічних заводів у США за 8-12 місяців, дуже раджу почитати цей матеріал Reuters про те, як Луї Віттон шість років мучиться з налагодженням виробництва жіночих сумочок в Техасі.
Відкривав Трамп з помпою в минулу каденцію, штат дав 75% податкову пільгу з податку на майно на 10 років, яка економить заводу під 30 млн доларів - половину від обсягу інвестицій.
💸 Але на заводі зараз працює 300 працівників замість 1000 - банально не можуть набрати достатньо кваліфікованих працівників хоча вже платять $17 за годину, при мінімалці 7,25.
Працівники проходять навчання, стажування, а потім звільняються, бо не тягнуть вимог по якості сумочок, які в роздріб продаються по 1,5-3,5 тис доларів.
Завод один з найгірших у групі LVMH по якості виробництва - постійні проблеми з браком, управлінням, відходи шкіри сягають 40%, тоді як в середньому по інших таких заводах - до 20%.
Вже навіть вирішили закрити каліфорнійський завод, щоб перевести людей в Техас, але якось на диво люди не хочуть переїжджати з жахливої лівацької Каліфорнії.
👛 І це лише жіночі сумочки".
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
11.04.202514:03
💶 Нацбанк на 14 квітня встановив рекордний курс євро — 46 грн 92 коп.
Це одразу на 68 копійок вище попереднього максимуму, зафіксованого 20 вересня 2024 року.
💸 Це пов’язано з стрімким обвалом долара до більшості провідних світових валют та розрахунком курсу євро (та інших валют) Національним банком України на основі фіксингів BFIX.
11 квітня євро оновив трирічний максимум до долара і торгувався за курсом 1,13.
Максимальний офіційний курс долара в Україні був зафіксований на рівні 42 грн 28 коп 13 січня цього року, з того часу гривня зміцнішала до долара на 2,1%.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Це одразу на 68 копійок вище попереднього максимуму, зафіксованого 20 вересня 2024 року.
💸 Це пов’язано з стрімким обвалом долара до більшості провідних світових валют та розрахунком курсу євро (та інших валют) Національним банком України на основі фіксингів BFIX.
11 квітня євро оновив трирічний максимум до долара і торгувався за курсом 1,13.
Максимальний офіційний курс долара в Україні був зафіксований на рівні 42 грн 28 коп 13 січня цього року, з того часу гривня зміцнішала до долара на 2,1%.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
11.04.202512:37
Черговий скандал на Одеському припортовому. Без приватизації нічого хорошого від підприємства не слід очікувати
👉 Нову схему оприлюднив народний депутат Ярослав Железняк.
ОПЗ заключає контракт на постачання газу з маловідомою фірмою, яка не займається видобутком газу. Вона не виконує свої зобов’язання і, за даними Железняка, держава втрачає 345 млн грн.
Зазвичай найкраще рішення — залучати на такі підприємства приватних, у тому числі іноземних, інвесторів. Але з часом такі активи стають менш привабливими, а корупційний шлейф відлякує інвесторів, які б могли створити дієву бізнес-модель, залучити сучасні технології та зробити підприємство прибутковим.
Результат багаторічного «схематозу» збитковий для держави. У 2024 році ОПЗ отримав 878 млн грн виторгу, а чистий збиток компанії перевищив 1,8 млрд грн. У підсумку непокритий збиток досяг космічних 18 млрд грн.
Десять років тому завод оцінювали в $720 млн. У 2016 році уряд виставляв його на приватизацію за $521 млн, потім – за $191 млн, а у 2018 році Фонд держмайна навіть планував скинути стартову ціну до $54 млн. Однак, усі спроби держави знайти заводу нового власника завершилися невдало.
Згодом завод три роки перебував у простої, а коли відновив роботу, старі схеми поновились. З 2009 по 2025 рік тільки публічно зафіксованих корупційних скандалів було більше 20.
🔗 Раніше ми вже пояснювали, чому державні підприємства зазвичай менш прибуткові ніж приватні. На цю тему у нас також є велике дослідження.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
👉 Нову схему оприлюднив народний депутат Ярослав Железняк.
ОПЗ заключає контракт на постачання газу з маловідомою фірмою, яка не займається видобутком газу. Вона не виконує свої зобов’язання і, за даними Железняка, держава втрачає 345 млн грн.
“Навіть під час війни багато держпідприємств працюють не для наповнення бюджету, а для корупційних прибутків за рахунок держави”, — каже наш старший економіст Володимир Ланда, який у 2014-2015 роках був радником міністра економічного розвитку і торгівлі з питань управління державними підприємствами.
Зазвичай найкраще рішення — залучати на такі підприємства приватних, у тому числі іноземних, інвесторів. Але з часом такі активи стають менш привабливими, а корупційний шлейф відлякує інвесторів, які б могли створити дієву бізнес-модель, залучити сучасні технології та зробити підприємство прибутковим.
Результат багаторічного «схематозу» збитковий для держави. У 2024 році ОПЗ отримав 878 млн грн виторгу, а чистий збиток компанії перевищив 1,8 млрд грн. У підсумку непокритий збиток досяг космічних 18 млрд грн.
Десять років тому завод оцінювали в $720 млн. У 2016 році уряд виставляв його на приватизацію за $521 млн, потім – за $191 млн, а у 2018 році Фонд держмайна навіть планував скинути стартову ціну до $54 млн. Однак, усі спроби держави знайти заводу нового власника завершилися невдало.
Згодом завод три роки перебував у простої, а коли відновив роботу, старі схеми поновились. З 2009 по 2025 рік тільки публічно зафіксованих корупційних скандалів було більше 20.
🔗 Раніше ми вже пояснювали, чому державні підприємства зазвичай менш прибуткові ніж приватні. На цю тему у нас також є велике дослідження.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
11.04.202509:48
Три роки бюджетної стійкості 一 обговорення з міністром фінансів
👉 Наступного тижня спільно з Інститутом світової економіки Кіля (IfW Kiel) ми проведемо подію на тему публічних фінансів України впродовж повномасштабного вторгнення.
За розрахунками Інституту Кіля в останні три роки Україна отримала близько €267 млрд допомоги, з них:
▪️ €130 млрд – це військова допомога,
▪️ €118 млрд – фінансова підтримка уряду, яка дозволила покрити критичні соціальні видатки,
▪️ решта – гуманітарна допомога.
Ця структура підтримки дозволила уряду перерозподілити внутрішні ресурси на потреби фронту без зупинки важливих соціальних витрат.
📌 Як зараз виглядає український бюджет і як змінилась роль донорів з екстреної допомоги до структурного фінансування?
Говоритимемо про це 16 квітня о 12:00 (за київським часом) разом з міністром фінансів України Сергієм Марченком.
🔗 Детальний розклад події тут. Зареєструватися можна за посиланням.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
👉 Наступного тижня спільно з Інститутом світової економіки Кіля (IfW Kiel) ми проведемо подію на тему публічних фінансів України впродовж повномасштабного вторгнення.
За розрахунками Інституту Кіля в останні три роки Україна отримала близько €267 млрд допомоги, з них:
▪️ €130 млрд – це військова допомога,
▪️ €118 млрд – фінансова підтримка уряду, яка дозволила покрити критичні соціальні видатки,
▪️ решта – гуманітарна допомога.
Ця структура підтримки дозволила уряду перерозподілити внутрішні ресурси на потреби фронту без зупинки важливих соціальних витрат.
📌 Як зараз виглядає український бюджет і як змінилась роль донорів з екстреної допомоги до структурного фінансування?
Говоритимемо про це 16 квітня о 12:00 (за київським часом) разом з міністром фінансів України Сергієм Марченком.
🔗 Детальний розклад події тут. Зареєструватися можна за посиланням.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
10.04.202511:29
🇪🇺 ЄС не продовжить «торговельний безвіз» з Україною — джерела
Про це Європейській правді на умовах анонімності повідомив один з європейських посадовців.
Нагадаємо, що у 2022 році ЄС скасував обмеження на український імпорт. Чинні домовленості закінчуються 5 червня, а після цього, за словами європосадовця, умови торгівлі повернуться до довоєнних.
Олександра Авраменко з комітету з євроінетграції УКАБ зазначала, що для нас це буде найгіршим варіантом:
Водночас, в матеріалі додають, що ЄС розглядає ідею залишити торговельні преференції для деяких позицій українського експорту, наприклад, сталі.
Ось що про це каже наша старша економістка Яна Охріменко:
🌾 До початку повномасштабної війни Україна вже експортувала значні обсяги сільськогосподарської продукції понад встановлені митні квоти. Повернення до правил 2021 року навряд чи зашкодить великим експортерам, однак може суттєво вплинути на дрібніші сектори, як-от виробництво цукру чи птахівництво, що орієнтовані на європейський ринок.
🔗 Детальніше тему безмитного режиму для української продукції в ЄС ми обговорювали на події за посиланням.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Про це Європейській правді на умовах анонімності повідомив один з європейських посадовців.
Нагадаємо, що у 2022 році ЄС скасував обмеження на український імпорт. Чинні домовленості закінчуються 5 червня, а після цього, за словами європосадовця, умови торгівлі повернуться до довоєнних.
Олександра Авраменко з комітету з євроінетграції УКАБ зазначала, що для нас це буде найгіршим варіантом:
«Режим 2021 року не відповідав ані реальним обсягам виробництва та експорту з української сторони, ані споживчим потребам всередині ЄС».
Водночас, в матеріалі додають, що ЄС розглядає ідею залишити торговельні преференції для деяких позицій українського експорту, наприклад, сталі.
Ось що про це каже наша старша економістка Яна Охріменко:
«Скасування «торговельного безвізу» насамперед вдарить по аграрному сектору. У той час як ЄС готується до розширення військово-промислового комплексу, зростатиме попит на українську сировину, зокрема металургійну продукцію. Багато українських промислових товарів уже відповідають європейським стандартам і можуть безперешкодно виходити на ринок ЄС. Водночас агропромисловий комплекс України ще недостатньо адаптований до вимог європейського ринку».
🌾 До початку повномасштабної війни Україна вже експортувала значні обсяги сільськогосподарської продукції понад встановлені митні квоти. Повернення до правил 2021 року навряд чи зашкодить великим експортерам, однак може суттєво вплинути на дрібніші сектори, як-от виробництво цукру чи птахівництво, що орієнтовані на європейський ринок.
🔗 Детальніше тему безмитного режиму для української продукції в ЄС ми обговорювали на події за посиланням.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
10.04.202508:21
👟 Скільки коштує зробити пару кросівок Nike в Азії?
(Переповідаємо тред Дерека Гая 一 канадського письменника і коментатора чоловічої моди).
У 2014 році Nike розкрили, що виготовлення та транспортування пари кросівок з Азії в США коштує близько $25.
Після цього компанія продає їх оптовикам (таким як Footlocker) за $50, що приносить 9% прибутку для Nike. Роздрібні продавці націнюють взуття на 100% і продають їх за $100.
💸 Як мита змінять ціну кросівок?
Білий Дім оголосив, що тарифи на товари з Китаю зростуть до 104% (а вчора «розізлився» на Китай і оголосив про мита 125% та перерву в 90 днів для усіх інших країн).
Якщо Nike платить $25 за виготовлення кросівок, тариф складе $26, що фактично подвоїть витрати на їх виготовлення та доставку в США.
Зрозуміло, це все ще вигідно для Nike. Однак, головне, що потрібно зрозуміти — тарифи не просто додаються до фінальної ціни. Вони змінюють всю структуру витрат.
Припускаємо, що Nike витрачає $25 на доставку кросівок, продає їх Footlocker за $50, а Footlocker продає за $100. Але якщо збільшуються витрати на перевезення, страхування та митницю, тоді Nike продає взуття Footlocker за $75, а вони продають їх за $150. Кожен має фіксовані відсотки, щоб уникнути збитків.
🇺🇸 Які наслідки для робочих місць у США?
Дешевше виробництво в Азії дозволяє купувати Nike американцям за $100. Це створює робочі місця для працівників Footlocker, дизайнерів Nike та маркетологів.
А ось кросівки, виготовлені в США, такі як моделі New Balance, продають за близько $220. Для них використовують імпортні матеріали (до 30%), що також підвищує ціну через тарифи.
Виготовлення взуття за кордоном може створювати робочі місця в США, пропонуючи більш доступні продукти. Однак, якщо повернути виробництво назад до США, менше людей купуватиме кросівки за $220, що врешті може призвести до зменшення працевлаштування як у США, так і за кордоном.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
(Переповідаємо тред Дерека Гая 一 канадського письменника і коментатора чоловічої моди).
У 2014 році Nike розкрили, що виготовлення та транспортування пари кросівок з Азії в США коштує близько $25.
Після цього компанія продає їх оптовикам (таким як Footlocker) за $50, що приносить 9% прибутку для Nike. Роздрібні продавці націнюють взуття на 100% і продають їх за $100.
💸 Як мита змінять ціну кросівок?
Білий Дім оголосив, що тарифи на товари з Китаю зростуть до 104% (а вчора «розізлився» на Китай і оголосив про мита 125% та перерву в 90 днів для усіх інших країн).
Якщо Nike платить $25 за виготовлення кросівок, тариф складе $26, що фактично подвоїть витрати на їх виготовлення та доставку в США.
Зрозуміло, це все ще вигідно для Nike. Однак, головне, що потрібно зрозуміти — тарифи не просто додаються до фінальної ціни. Вони змінюють всю структуру витрат.
Припускаємо, що Nike витрачає $25 на доставку кросівок, продає їх Footlocker за $50, а Footlocker продає за $100. Але якщо збільшуються витрати на перевезення, страхування та митницю, тоді Nike продає взуття Footlocker за $75, а вони продають їх за $150. Кожен має фіксовані відсотки, щоб уникнути збитків.
🇺🇸 Які наслідки для робочих місць у США?
Дешевше виробництво в Азії дозволяє купувати Nike американцям за $100. Це створює робочі місця для працівників Footlocker, дизайнерів Nike та маркетологів.
А ось кросівки, виготовлені в США, такі як моделі New Balance, продають за близько $220. Для них використовують імпортні матеріали (до 30%), що також підвищує ціну через тарифи.
Виготовлення взуття за кордоном може створювати робочі місця в США, пропонуючи більш доступні продукти. Однак, якщо повернути виробництво назад до США, менше людей купуватиме кросівки за $220, що врешті може призвести до зменшення працевлаштування як у США, так і за кордоном.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
09.04.202513:13
🇺🇸 Трамп намагається запхати зубну пасту в тюбик і повернути економіку на 40 років назад
Про це в ефірі Нацмарафону розповів директор ЦЕС Гліб Вишлінський.
Трамп хоче «вилікувати» спад виробництва у США — проблему, яку зробив головною темою своєї передвиборчої кампанії. Він апелював до виборців, які втратили хорошу роботу через глобалізацію та перенесення виробництва в дешевші країни, як Китай.
Падіння фондових ринків для американців це не те саме, що для нас, які спостерігають за цим на відстані і просто розуміють, що в чому є щось погане. У США традиційно не тільки вищий, а й середній клас заощаджує в акціях», 一 каже Гліб Вишлінський.
🛒 Перше, що подорожчає для американців через мита 一 це одяг, взуття та електроніка.
Для України наслідки будуть опосередкованими і стосуватимуться фокусу уваги адміністрації Трампа. За митами, Україна може відійти на другий план як для американського президента, так і виборців.
Вишлінський додає, що Трамп прийняв американську економіку в хорошому стані. На момент його інавгурації, у США був низький рівень безробіття.
Тож це радше проблема сприйняття власної значущості, ніж реальна криза для більшості американських працівників.
Картинка — Ші 🤖
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Про це в ефірі Нацмарафону розповів директор ЦЕС Гліб Вишлінський.
Трамп хоче «вилікувати» спад виробництва у США — проблему, яку зробив головною темою своєї передвиборчої кампанії. Він апелював до виборців, які втратили хорошу роботу через глобалізацію та перенесення виробництва в дешевші країни, як Китай.
«Кампанія Трампа і його кроки немов запихають зубну пасту назад в тюбик і намагаються повернути економіку до того стану, в якому вона була 30-40 років тому. Лікування, яке пропонує Трамп, вже погіршує стан економіки США.
Падіння фондових ринків для американців це не те саме, що для нас, які спостерігають за цим на відстані і просто розуміють, що в чому є щось погане. У США традиційно не тільки вищий, а й середній клас заощаджує в акціях», 一 каже Гліб Вишлінський.
🛒 Перше, що подорожчає для американців через мита 一 це одяг, взуття та електроніка.
Для України наслідки будуть опосередкованими і стосуватимуться фокусу уваги адміністрації Трампа. За митами, Україна може відійти на другий план як для американського президента, так і виборців.
Вишлінський додає, що Трамп прийняв американську економіку в хорошому стані. На момент його інавгурації, у США був низький рівень безробіття.
Тож це радше проблема сприйняття власної значущості, ніж реальна криза для більшості американських працівників.
Картинка — Ші 🤖
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
09.04.202509:57
💸 Чи справді зарплати військових під загрозою?
Вчора Економічна правда опублікували матеріал про те, що без змін до бюджету держава може не мати коштів на виплату зарплат військовим наприкінці року.
Причина – закупівля боєприпасів, на які почали використовувати грошове забезпечення військовим.
👉 Одразу у Мінфіні спростували нестачу коштів для виплат військовим у цьому році.
Коротко про що йдеться у статті:
▪️Міноборони перевиконує план видатків з початку 2025 року, витрачаючи кошти, призначені на зарплати військовим, на закупівлю боєприпасів. Так вже близько 200 млрд грн витрачено з бюджету останніх місяців року.
▪️ Бюджет оборони на 2025 рік – 1,568 трлн грн, що лише трохи більше за 2024 рік, хоча потреби зростають. Як і в 2024 році, дефіцит сформувався через брак західної допомоги, зокрема затримку військової підтримки від США.
Ці кошти закладалися в умовах сценаріїв перемир’я або деескалації, які не справдилися. Зеленський доручив готуватись до сценарію відмови США від підтримки України і нарощувати внутрішні оборонні спроможності.
▪️ На оборонні закупівлі держава витрачає сотні мільярдів гривень. Водночас такі контракти закриті для суспільства. Через це купівля зброї має високі корупційні ризики. В останні роки держава не раз "обпікалася" на закупівлях снарядів. Наприклад, у 2022 році заплатили одній компанії 1,5 млрд грн за снаряди, які не отримала.
▪️ Безнадійна дебіторська заборгованість Міноборони перевищує 50 млрд грн — це прострочені контракти, виконання яких малоймовірне.
▪️ Попри запуск Агенції оборонних закупівель (АОЗ) Міноборони продовжує укладати частину нових контрактів через Держприкордонслужбу, яка не є профільною установою для загальновійськових закупівель.
Уряд планує покрити видатки трьома способами:
▪️Перевиконати план доходів бюджету: за перший квартал 2025 року податкова принесла додаткові 36 млрд грн.
▪️ Профінансувати частину оборонних закупівель коштами партнерів через кредит, забезпечений замороженими російськими активами.
▪️ Збільшити внутрішні запозичення через випуск ОВДП.
Підвищення податків наразі не планується, хоча це можливо у разі гострої нестачі.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Вчора Економічна правда опублікували матеріал про те, що без змін до бюджету держава може не мати коштів на виплату зарплат військовим наприкінці року.
Причина – закупівля боєприпасів, на які почали використовувати грошове забезпечення військовим.
👉 Одразу у Мінфіні спростували нестачу коштів для виплат військовим у цьому році.
Коротко про що йдеться у статті:
▪️Міноборони перевиконує план видатків з початку 2025 року, витрачаючи кошти, призначені на зарплати військовим, на закупівлю боєприпасів. Так вже близько 200 млрд грн витрачено з бюджету останніх місяців року.
▪️ Бюджет оборони на 2025 рік – 1,568 трлн грн, що лише трохи більше за 2024 рік, хоча потреби зростають. Як і в 2024 році, дефіцит сформувався через брак західної допомоги, зокрема затримку військової підтримки від США.
Ці кошти закладалися в умовах сценаріїв перемир’я або деескалації, які не справдилися. Зеленський доручив готуватись до сценарію відмови США від підтримки України і нарощувати внутрішні оборонні спроможності.
▪️ На оборонні закупівлі держава витрачає сотні мільярдів гривень. Водночас такі контракти закриті для суспільства. Через це купівля зброї має високі корупційні ризики. В останні роки держава не раз "обпікалася" на закупівлях снарядів. Наприклад, у 2022 році заплатили одній компанії 1,5 млрд грн за снаряди, які не отримала.
▪️ Безнадійна дебіторська заборгованість Міноборони перевищує 50 млрд грн — це прострочені контракти, виконання яких малоймовірне.
▪️ Попри запуск Агенції оборонних закупівель (АОЗ) Міноборони продовжує укладати частину нових контрактів через Держприкордонслужбу, яка не є профільною установою для загальновійськових закупівель.
Уряд планує покрити видатки трьома способами:
▪️Перевиконати план доходів бюджету: за перший квартал 2025 року податкова принесла додаткові 36 млрд грн.
▪️ Профінансувати частину оборонних закупівель коштами партнерів через кредит, забезпечений замороженими російськими активами.
▪️ Збільшити внутрішні запозичення через випуск ОВДП.
Підвищення податків наразі не планується, хоча це можливо у разі гострої нестачі.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
08.04.202513:42
Як переозброїти Європу дешевше і ефективніше?
Після інавгурації Трампа США відійшли від ролі гаранта європейської безпеки, але наявні інструменти ЄС надто слабкі для ефективної відповіді. Одна з причин — фрагментований і залежний від США оборонний ринок ЄС, майже без конкуренції. Через це переозброєння дороге, а технології відстають.
👉 Як рішення, аналітичний центр Bruegel пропонує створити «Європейський оборонний механізм» (EDM).
Це міжурядова інституція, яка стане екслюзивним агентом із закупівель, планування та фінансування. Вона має об’єднати потреби країн ЄС і союзників за його межами, щоб забезпечити спільні закупівлі, які в окремих випадках можуть зменшити вартість на понад 50%.
🇺🇦 Що може запропонувати Україна?
Bruegel вважає, що для розвитку оборонного потенціалу Європи необхідна максимальна інтеграція української військово-промислової сфери. Українське виробництво здатне суттєво знизити витрати на озброєння, зокрема завдяки дешевшим дронам, які є набагато доступнішими за західні аналоги.
Участь України в EDM не лише посилить європейську оборону, а й підтримуватиме економіку країни через розвиток виробництва. Водночас повноцінне членство може вимагати від України передавати частину озброєння на спільні потреби, що складно під час війни. Тому пропонується перехідний період: поки триває війна, Україна могла б користуватися закупівлями через EDM, профінансованими іншими учасниками.
Щоб механізм працював ефективно, він також передбачає:
▪️ Створення єдиного ринку оборонної промисловості шляхом (1) заборони пріоритетності в закупівлях за національною ознакою; (2) заборони державної допомоги для оборонних компаній.
▪️ EDM матиме право власності на важливі стратегічні активи, такі як ракети, супутникові й протиповітряні системи, полегшуючи навантаження на національні бюджети та зменшуючи залежність від США.
Перебудова оборонного ринку та відмова від національних лідерів у цій галузі буде складним завданням. Однак, з огляду на поточну безпекову ситуацію в Європі, ця пропозиція виглядає реалістично.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Після інавгурації Трампа США відійшли від ролі гаранта європейської безпеки, але наявні інструменти ЄС надто слабкі для ефективної відповіді. Одна з причин — фрагментований і залежний від США оборонний ринок ЄС, майже без конкуренції. Через це переозброєння дороге, а технології відстають.
👉 Як рішення, аналітичний центр Bruegel пропонує створити «Європейський оборонний механізм» (EDM).
Це міжурядова інституція, яка стане екслюзивним агентом із закупівель, планування та фінансування. Вона має об’єднати потреби країн ЄС і союзників за його межами, щоб забезпечити спільні закупівлі, які в окремих випадках можуть зменшити вартість на понад 50%.
🇺🇦 Що може запропонувати Україна?
Bruegel вважає, що для розвитку оборонного потенціалу Європи необхідна максимальна інтеграція української військово-промислової сфери. Українське виробництво здатне суттєво знизити витрати на озброєння, зокрема завдяки дешевшим дронам, які є набагато доступнішими за західні аналоги.
Участь України в EDM не лише посилить європейську оборону, а й підтримуватиме економіку країни через розвиток виробництва. Водночас повноцінне членство може вимагати від України передавати частину озброєння на спільні потреби, що складно під час війни. Тому пропонується перехідний період: поки триває війна, Україна могла б користуватися закупівлями через EDM, профінансованими іншими учасниками.
Щоб механізм працював ефективно, він також передбачає:
▪️ Створення єдиного ринку оборонної промисловості шляхом (1) заборони пріоритетності в закупівлях за національною ознакою; (2) заборони державної допомоги для оборонних компаній.
▪️ EDM матиме право власності на важливі стратегічні активи, такі як ракети, супутникові й протиповітряні системи, полегшуючи навантаження на національні бюджети та зменшуючи залежність від США.
Перебудова оборонного ринку та відмова від національних лідерів у цій галузі буде складним завданням. Однак, з огляду на поточну безпекову ситуацію в Європі, ця пропозиція виглядає реалістично.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
08.04.202510:08
🤖 Штучний інтелект збільшить розрив у зарплатах
(з допису нашого старшого економіста Юрія Гайдая 一 про цікаву статтю в The Economist «Як ШІ відділить кращих від решти»).
«Якщо в двох словах 一 свіжі дослідження показують, що ШІ не буде «великим вирівнювачем». Навпаки:
1) для низькокваліфікованих робіт, на кшталт клієнтської підтримки чи простого копірайтингу, ШІ знижує планку вимог, і це знизить оплату такої праці;
2) для висококваліфікованої роботи, на кшталт консалтингу 一 будь-то інвестиційного, юридичного, чи управлінського, чи наукових досліджень, найбільша віддача у ШІ 一 у топових фахівців, відтак вони стають ще дорожчими.
Тобто, окрім знищення окремих професій, ШІ буде ще збільшувати розриви у оплаті праці.
І, далі додам від себе 一 масштабування таких розривів створюватиме нові виклики для держав у плані соціальної та податкової політики.
Бо нерівність створює проблеми. Але, як показує практика, старі, «аналогові» підходи до вирішення проблем нової, цифрової економіки 一 працюють погано».
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
(з допису нашого старшого економіста Юрія Гайдая 一 про цікаву статтю в The Economist «Як ШІ відділить кращих від решти»).
«Якщо в двох словах 一 свіжі дослідження показують, що ШІ не буде «великим вирівнювачем». Навпаки:
1) для низькокваліфікованих робіт, на кшталт клієнтської підтримки чи простого копірайтингу, ШІ знижує планку вимог, і це знизить оплату такої праці;
2) для висококваліфікованої роботи, на кшталт консалтингу 一 будь-то інвестиційного, юридичного, чи управлінського, чи наукових досліджень, найбільша віддача у ШІ 一 у топових фахівців, відтак вони стають ще дорожчими.
Тобто, окрім знищення окремих професій, ШІ буде ще збільшувати розриви у оплаті праці.
І, далі додам від себе 一 масштабування таких розривів створюватиме нові виклики для держав у плані соціальної та податкової політики.
Бо нерівність створює проблеми. Але, як показує практика, старі, «аналогові» підходи до вирішення проблем нової, цифрової економіки 一 працюють погано».
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
08.04.202508:45
"Рудий лебідь" 🙄 一 зараз найнижчий курс долара по відношенню до гривні з 9 вересня.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
07.04.202511:40
Фондовий ринок загубив більше $5 трлн з моменту інавгурації Трампа 一 і це найкраща демонстрація, чому його політика 一 маячня
Роздуми від учасника нашої Наглядової ради, фінансиста та члена наглядової ради Приватбанку (2019-2022) Романа Сульжика (це скорочений варіант).
«(...) Як дуже добре сказав один американський аналітик, «Трамп абсолютно непередбачуваний, але в одному постійний 一 він завжди захищає інтереси россії».
Останні 50 років світ будував глобальну постіндустріальну економіку. Виробництво переміщалося у дешевші країни, а в багатих залишалися сервіси та капітал. Це позбавило роботи нижні 25% населення: без потрібної освіти, без доступу до кваліфікованої праці. Звідси й протестне голосування, на яке наклали страх перед іммігрантами й трансгендерами у жіночому спорті.
Білл Клінтон пояснив, що разом з NAFTA планувалась підтримка для постраждалих робітників, але республіканці заблокували її. Тільки Обамі вдалось протягнути медичне страхування для всіх громадян, і весь свій перший термін Трамп намагався його знищити.
🕹️ Реальні наслідки тарифів
(...) Спроба повернути виробництво в США тарифами приречена. Американці не будуть працювати по 12 годин на добу з пісянням у пластикові пляшки та 5-хвилинними перервами кожні три години. Такі робочі місця вже є в Amazon — і чомусь вони американцям не дуже подобаються.
(...) Те, що фондовий ринок загубив більше $5 трлн з моменту інавгурації найкраща демонстрація, чому це маячня. Навіть при податковій ставці 20% ці паперові прибутки могли б принести трильйон податків 一 які зараз просто зникли.
(...) Те, що речі виробляються у союзників, а не в США і це ризик 一 так для цього у вас і є найкраща армія в світі! Щоб захищати своїх союзників та ланцюги постачань!
Але натомість розмова іде про те, щоб виходити з НАТО та кидати союзників сам на сам з потенційними загрозами. Південна Корея та Японія вже сказали, що будуть координувати з Китаєм відповідь на американським тарифи.
🍯 «Медовий місяць закінчився»
Але в усьому цьому є і позитивні наслідки. Honeymoon, або медовий місяць кожного нового президента, коли йому можливо робити все, для Трампа вже офіційно закінчився. І те, що він не включив россію у перелік тарифів робить йому ще важче давати їм наступні «подарунки» 一 знімати санкції, тиснути на Україну, тощо. Не те, що він не буде намагатись цього робити, просто це стане важче.
А нам треба просто продовжувати триматись. Індекс Московської Біржи падає два тижні поспіль 一 найдовше в історії. Навіть там розуміють що їх надії на те, що Дональд їх врятує закінчуються. І це добре».
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Роздуми від учасника нашої Наглядової ради, фінансиста та члена наглядової ради Приватбанку (2019-2022) Романа Сульжика (це скорочений варіант).
«(...) Як дуже добре сказав один американський аналітик, «Трамп абсолютно непередбачуваний, але в одному постійний 一 він завжди захищає інтереси россії».
Останні 50 років світ будував глобальну постіндустріальну економіку. Виробництво переміщалося у дешевші країни, а в багатих залишалися сервіси та капітал. Це позбавило роботи нижні 25% населення: без потрібної освіти, без доступу до кваліфікованої праці. Звідси й протестне голосування, на яке наклали страх перед іммігрантами й трансгендерами у жіночому спорті.
Білл Клінтон пояснив, що разом з NAFTA планувалась підтримка для постраждалих робітників, але республіканці заблокували її. Тільки Обамі вдалось протягнути медичне страхування для всіх громадян, і весь свій перший термін Трамп намагався його знищити.
🕹️ Реальні наслідки тарифів
(...) Спроба повернути виробництво в США тарифами приречена. Американці не будуть працювати по 12 годин на добу з пісянням у пластикові пляшки та 5-хвилинними перервами кожні три години. Такі робочі місця вже є в Amazon — і чомусь вони американцям не дуже подобаються.
(...) Те, що фондовий ринок загубив більше $5 трлн з моменту інавгурації найкраща демонстрація, чому це маячня. Навіть при податковій ставці 20% ці паперові прибутки могли б принести трильйон податків 一 які зараз просто зникли.
(...) Те, що речі виробляються у союзників, а не в США і це ризик 一 так для цього у вас і є найкраща армія в світі! Щоб захищати своїх союзників та ланцюги постачань!
Але натомість розмова іде про те, щоб виходити з НАТО та кидати союзників сам на сам з потенційними загрозами. Південна Корея та Японія вже сказали, що будуть координувати з Китаєм відповідь на американським тарифи.
🍯 «Медовий місяць закінчився»
Але в усьому цьому є і позитивні наслідки. Honeymoon, або медовий місяць кожного нового президента, коли йому можливо робити все, для Трампа вже офіційно закінчився. І те, що він не включив россію у перелік тарифів робить йому ще важче давати їм наступні «подарунки» 一 знімати санкції, тиснути на Україну, тощо. Не те, що він не буде намагатись цього робити, просто це стане важче.
А нам треба просто продовжувати триматись. Індекс Московської Біржи падає два тижні поспіль 一 найдовше в історії. Навіть там розуміють що їх надії на те, що Дональд їх врятує закінчуються. І це добре».
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Rekordlar
15.04.202523:59
9KObunachilar31.07.202423:59
700Iqtiboslar indeksi13.04.202518:07
59.9KBitta post qamrovi25.10.202423:59
23.9KReklama posti qamrovi06.09.202423:59
218.18%ER13.04.202514:23
670.11%ERR14.04.202509:50
🇩🇪 Німеччина скорочує розмір допомоги українцям, які приїхали після 1 квітня 2025 року
Партії майбутньої урядової коаліції Німеччини домовилися скоротити допомогу біженцям з України. Замість €563 на місяць, даватимуть близько €460. Крім цього, нова правляча коаліція обіцяє жорсткіше перевіряти, чи не мають українці в Україні майна і доходів, які не відповідають критерію малозабезпеченості.
Медичне страхування також буде не повне — лише базова допомога. Селитимуть не в окремі квартири, а переважно в житлові контейнери.
👉 Тим не менш, на думку нашої старшої економістки Дарії Михайлишиної, це навряд допоможе повернути українців додому 一 вони будуть швидше шукати роботу в Німеччині або мігрувати в іншу країну, де платять більше.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Партії майбутньої урядової коаліції Німеччини домовилися скоротити допомогу біженцям з України. Замість €563 на місяць, даватимуть близько €460. Крім цього, нова правляча коаліція обіцяє жорсткіше перевіряти, чи не мають українці в Україні майна і доходів, які не відповідають критерію малозабезпеченості.
Медичне страхування також буде не повне — лише базова допомога. Селитимуть не в окремі квартири, а переважно в житлові контейнери.
👉 Тим не менш, на думку нашої старшої економістки Дарії Михайлишиної, це навряд допоможе повернути українців додому 一 вони будуть швидше шукати роботу в Німеччині або мігрувати в іншу країну, де платять більше.
«Німеччина мала одну із найщедріших систем соцвиплат для українців. Через це туди виїхало багато українців, зокрема людей, які виїхали з зони бойових дій, чи залишилися без грошей. Тоді стратегія Німеччини була вкладати кошти в інтеграцію українських біженців, щоб з часом, вивчивши мову, вони могли працювати на посадах, які потребують знання мови.
Однак зараз Німеччина переходить до суттєвого скорочення соціальних виплат для нових біженців, та жорсткіших умов щодо необхідності пошуку роботи для старих. Схожі зміни відбулися нещодавно і в Норвегії, іншій країні з високим рівнем соцвиплат для українців.
Ці зміни можуть спонукати українців, які проживають в Німеччині швидше знаходити роботу, або ж мігрувати в іншу країну, де соцвиплати залишаються щедрими. Натомість, скоріш за все, це не призведе до повернення значної кількості цих людей в Україну: за результатами нашого дослідження частка біженців, які кажуть, що скасування соцвиплат стимулює їх повернутися є невеликою».
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
20.03.202515:23
📖 У Харкові відновили друкарню «Фактор-Друк», зруйновану російським обстрілом рік тому.
Відновлення відбулось за рахунок фонду американського мільярдера Говарда Баффета.
👉 Минулоріч, після обстрілів друкарень, ми поспілкувалися з харківськими підприємцями про їх найбільші виклики.
Найцікавіші цитати у дописі.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Відновлення відбулось за рахунок фонду американського мільярдера Говарда Баффета.
👉 Минулоріч, після обстрілів друкарень, ми поспілкувалися з харківськими підприємцями про їх найбільші виклики.
Найцікавіші цитати у дописі.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
12.04.202508:01
Про виробництво сумочок Louis Vuitton в США
(допис нашого старшого економіста Юрій Гайдая)
"Тим, хто досі вірить у геній трампової економічної політики і масове перенесення складних, високотехнологічних заводів у США за 8-12 місяців, дуже раджу почитати цей матеріал Reuters про те, як Луї Віттон шість років мучиться з налагодженням виробництва жіночих сумочок в Техасі.
Відкривав Трамп з помпою в минулу каденцію, штат дав 75% податкову пільгу з податку на майно на 10 років, яка економить заводу під 30 млн доларів - половину від обсягу інвестицій.
💸 Але на заводі зараз працює 300 працівників замість 1000 - банально не можуть набрати достатньо кваліфікованих працівників хоча вже платять $17 за годину, при мінімалці 7,25.
Працівники проходять навчання, стажування, а потім звільняються, бо не тягнуть вимог по якості сумочок, які в роздріб продаються по 1,5-3,5 тис доларів.
Завод один з найгірших у групі LVMH по якості виробництва - постійні проблеми з браком, управлінням, відходи шкіри сягають 40%, тоді як в середньому по інших таких заводах - до 20%.
Вже навіть вирішили закрити каліфорнійський завод, щоб перевести людей в Техас, але якось на диво люди не хочуть переїжджати з жахливої лівацької Каліфорнії.
👛 І це лише жіночі сумочки".
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
(допис нашого старшого економіста Юрій Гайдая)
"Тим, хто досі вірить у геній трампової економічної політики і масове перенесення складних, високотехнологічних заводів у США за 8-12 місяців, дуже раджу почитати цей матеріал Reuters про те, як Луї Віттон шість років мучиться з налагодженням виробництва жіночих сумочок в Техасі.
Відкривав Трамп з помпою в минулу каденцію, штат дав 75% податкову пільгу з податку на майно на 10 років, яка економить заводу під 30 млн доларів - половину від обсягу інвестицій.
💸 Але на заводі зараз працює 300 працівників замість 1000 - банально не можуть набрати достатньо кваліфікованих працівників хоча вже платять $17 за годину, при мінімалці 7,25.
Працівники проходять навчання, стажування, а потім звільняються, бо не тягнуть вимог по якості сумочок, які в роздріб продаються по 1,5-3,5 тис доларів.
Завод один з найгірших у групі LVMH по якості виробництва - постійні проблеми з браком, управлінням, відходи шкіри сягають 40%, тоді як в середньому по інших таких заводах - до 20%.
Вже навіть вирішили закрити каліфорнійський завод, щоб перевести людей в Техас, але якось на диво люди не хочуть переїжджати з жахливої лівацької Каліфорнії.
👛 І це лише жіночі сумочки".
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
08.04.202508:45
"Рудий лебідь" 🙄 一 зараз найнижчий курс долара по відношенню до гривні з 9 вересня.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
24.03.202508:57
🚬 Президент нарешті підписав закон про підвищення акцизів на тютюнові вироби
В закону довга історія, Рада ухвалила його ще на початку грудня минулого року, і з тих пір він два місяці перебував у правовому чистилищі — президент його не підписував і не ветував.
За цей час бюджет недоотримав близько 2 млрд грн.
👉 Ось що про це пише наш старший економіст Юрій Гайдай.
«Дотисли всі разом, вітаю! Хоча, схоже, наші партнери перш за все, але дякую усім, хто підписав петицію!
📌 Дві короткі ремарки:
1) Ціна пачки сигарет виросте не на 40 грн, а на 20-25 грн. (Чому так, пояснювали тут).
2) Бюджет втратив більше, ніж 2 млрд грн. Надходження від тютюнових акцизів у перші два місяці можуть вказувати на те, що тютюнщики активно форстолили, тобто накопичували запаси товару за "старими" акцизами. Тепер будуть економити. Перевіримо цю гіпотезу на горизонті кількох місяців.
Взагалі ця вся історія, на мій погляд, тягне на кримінальне провадження — шкода економічним інтересам держави завдана серйозна, і варто б розібратися, чому так сталося. У нас держслужбовці за копійки і дуже сумнівні склади злочину на допити ходять роками.
Але провадження, звісно, не буде. Не на часі. Тут (майже) без іронії, справді не на часі».
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
В закону довга історія, Рада ухвалила його ще на початку грудня минулого року, і з тих пір він два місяці перебував у правовому чистилищі — президент його не підписував і не ветував.
За цей час бюджет недоотримав близько 2 млрд грн.
👉 Ось що про це пише наш старший економіст Юрій Гайдай.
«Дотисли всі разом, вітаю! Хоча, схоже, наші партнери перш за все, але дякую усім, хто підписав петицію!
📌 Дві короткі ремарки:
1) Ціна пачки сигарет виросте не на 40 грн, а на 20-25 грн. (Чому так, пояснювали тут).
2) Бюджет втратив більше, ніж 2 млрд грн. Надходження від тютюнових акцизів у перші два місяці можуть вказувати на те, що тютюнщики активно форстолили, тобто накопичували запаси товару за "старими" акцизами. Тепер будуть економити. Перевіримо цю гіпотезу на горизонті кількох місяців.
Взагалі ця вся історія, на мій погляд, тягне на кримінальне провадження — шкода економічним інтересам держави завдана серйозна, і варто б розібратися, чому так сталося. У нас держслужбовці за копійки і дуже сумнівні склади злочину на допити ходять роками.
Але провадження, звісно, не буде. Не на часі. Тут (майже) без іронії, справді не на часі».
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
01.04.202510:11
👩💼 Жінки за кордоном частіше вважають Україну небезпечнішою, ніж ті, хто живе тут
Про це ми говорили під час презентації нашого останнього дослідження спільно з Інститутом поведінкових досліджень American University Kyiv.
Нагадаємо, що ми опитали понад 2 000 жінок віком 18–60 років, щоб дізнатися, що мотивує їх залишатися в Україні попри війну.
💬 Нижче вибрали цікаві цитати з події:
Один із ключових інсайтів, який мене тоді вразив, – це два різні підходи до формування команди. Один підхід – усувати слабкі сторони членів команди. Однак провідні компанії діють інакше: вони виявляють сильні сторони своїх працівників і посилюють їх.
Вважаю, що цей принцип можна застосувати і до країни. Так, для того щоб українці обирали жити в Україні, необхідно вирішити низку проблем (...). Але водночас важливо розуміти, чому багато українців уже зараз залишаються тут, і розвивати саме ті аспекти, які є нашими конкурентними перевагами», 一 Дарина Марчак, перша заступниця Міністра соціальної політики України.
👉 Подивитись запис події та найцікавіші графіки за посиланням.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Про це ми говорили під час презентації нашого останнього дослідження спільно з Інститутом поведінкових досліджень American University Kyiv.
Нагадаємо, що ми опитали понад 2 000 жінок віком 18–60 років, щоб дізнатися, що мотивує їх залишатися в Україні попри війну.
💬 Нижче вибрали цікаві цитати з події:
«Чим вищі доходи, тим більше людина хоче залишатись, а серед власниць своєї справи 86% не планують виїзд.
Власники житла більше прагнуть залишитися, порівняно з орендарями. Люди, для яких основна мова спілкування — українська, частіше хочуть залишатися.
Всупереч нашим очікуванням жінки з дітьми не виявляють більшого бажання виїхати. Мешканці сіл і міст демонструють однакову прив’язаність до України, а мешканки обласних центрів найменше хочуть емігрувати.
Цікаво, що жінки, які живуть за кордоном, вважають, що в Україні дуже багато ризиків. А ті, хто залишився, навпаки – більше хвилюються про небезпеки за кордоном.
Це може бути важливим моментом у комунікації. Якщо українці за кордоном бояться повертатися, бо сприймають ризики як надто високі, варто показати їм реальну картину – не переконувати, що тут повністю безпечно, але допомогти побачити ситуацію так, як її бачать люди всередині країни», — Наталія Заїка, дослідниця Інституту поведінкових досліджень American University Kyiv.
«Є одна категорія, це поверненці. Люди поїхали за кордон, пожили там, вирішили, що їм там не дуже добре, повернулися сюди, вирішили, що тут ще гірше, і вони хочуть поїхати назад. І це категорія, насправді, за яку можна поборотися. Тобто це найцікавіші і найцінніші люди, у них є досвід життя за кордоном, є досвід життя в Україні, є можливість порівнювати», — Володимир Вахітов, директор Інституту поведінкових досліджень American University Kyiv.
«Як нам конкурувати за власних громадян – і в Україні, і за кордоном – з усіма тими країнами, яким вони так само потрібні? До Міністерства соціальної політики, я була операційним директором державного підприємства «Прозоро Продажі».
Один із ключових інсайтів, який мене тоді вразив, – це два різні підходи до формування команди. Один підхід – усувати слабкі сторони членів команди. Однак провідні компанії діють інакше: вони виявляють сильні сторони своїх працівників і посилюють їх.
Вважаю, що цей принцип можна застосувати і до країни. Так, для того щоб українці обирали жити в Україні, необхідно вирішити низку проблем (...). Але водночас важливо розуміти, чому багато українців уже зараз залишаються тут, і розвивати саме ті аспекти, які є нашими конкурентними перевагами», 一 Дарина Марчак, перша заступниця Міністра соціальної політики України.
👉 Подивитись запис події та найцікавіші графіки за посиланням.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
01.04.202514:44
🇺🇸 Військова підтримка від США насправді набагато менша, ніж здається
Пояснюємо це у колонці для Економічної правди.
З початку повномасштабного вторгнення Україна отримала $287 млрд міжнародної допомоги (військової, бюджетної, гуманітарної). Найбільше від:
▪️ ЄС та країнів-членів ($125,4 млрд)
▪️ США ($103,9 млрд), з них військова підтримка оцінюється в $69 млрд.
При цьому, за оцінками групи Economist for Ukraine, реальний обсяг військової допомоги США з 2022 року становить $18,3 млрд. Основна причина різниці – завищена оцінка вартості зброї зі складів США і врахування витрат, які не стосуються України.
У звіті спеціального генерального інспектора США Конгресу йдеться про $40,8 млрд Міноборони США і $5 млрд Держдепартаментом: суму розподілили на поповнення запасів Пентагону та програми НАТО. Безпосередньо Україна отримала $13,6 млрд.
🧮 Ще один спосіб оцінити підтримку США — це дані держбюджету. Основні поставки зброї, техніки та обладнання відображаються у спецфонді в категорії "Інші надходження власних бюджетних установ".
За 2022-2024 роки в цій статті зафіксовано щонайменше 1,52 трлн грн від всіх партнерів (близько $40,6 млрд 一 очищена оцінка, розрахована як різниця між загальними надходженнями і типовим рівнем надходжень бюджетних установ до великої війни (у середньому 0,58% ВВП у 2018-2021 роках), поділена на ВВП відповідного року) .
Це не гроші, а вартість переданої техніки, зброї та обладнання, які ставляться на баланс держави. Проте незрозуміло, за якою методикою оцінюють: яку вартість вказують для техніки, як обліковують боєприпаси та витратні матеріали.
👉 Якщо врахувати всю оголошену військову підтримку США, включно з опосередкованою (наприклад, відновлення власних запасів Пентагону), ця сума сягає $69 млрд. Тоді за три роки це в середньому $23 млрд на рік.
Таким чином, оцінка варіюється в межах $6-23 млрд на рік — від мінімальної вартості фактичних поставок до максимальної, яка включає витрати США на поповнення своїх складів і підтримку союзників по НАТО.
🔗 Детальніше про те, скільки США витрачають на українську оборону і хто зможе її замінити 一 у нашому матеріалі для Економічної правди.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Пояснюємо це у колонці для Економічної правди.
З початку повномасштабного вторгнення Україна отримала $287 млрд міжнародної допомоги (військової, бюджетної, гуманітарної). Найбільше від:
▪️ ЄС та країнів-членів ($125,4 млрд)
▪️ США ($103,9 млрд), з них військова підтримка оцінюється в $69 млрд.
При цьому, за оцінками групи Economist for Ukraine, реальний обсяг військової допомоги США з 2022 року становить $18,3 млрд. Основна причина різниці – завищена оцінка вартості зброї зі складів США і врахування витрат, які не стосуються України.
У звіті спеціального генерального інспектора США Конгресу йдеться про $40,8 млрд Міноборони США і $5 млрд Держдепартаментом: суму розподілили на поповнення запасів Пентагону та програми НАТО. Безпосередньо Україна отримала $13,6 млрд.
🧮 Ще один спосіб оцінити підтримку США — це дані держбюджету. Основні поставки зброї, техніки та обладнання відображаються у спецфонді в категорії "Інші надходження власних бюджетних установ".
За 2022-2024 роки в цій статті зафіксовано щонайменше 1,52 трлн грн від всіх партнерів (близько $40,6 млрд 一 очищена оцінка, розрахована як різниця між загальними надходженнями і типовим рівнем надходжень бюджетних установ до великої війни (у середньому 0,58% ВВП у 2018-2021 роках), поділена на ВВП відповідного року) .
Це не гроші, а вартість переданої техніки, зброї та обладнання, які ставляться на баланс держави. Проте незрозуміло, за якою методикою оцінюють: яку вартість вказують для техніки, як обліковують боєприпаси та витратні матеріали.
👉 Якщо врахувати всю оголошену військову підтримку США, включно з опосередкованою (наприклад, відновлення власних запасів Пентагону), ця сума сягає $69 млрд. Тоді за три роки це в середньому $23 млрд на рік.
Таким чином, оцінка варіюється в межах $6-23 млрд на рік — від мінімальної вартості фактичних поставок до максимальної, яка включає витрати США на поповнення своїх складів і підтримку союзників по НАТО.
🔗 Детальніше про те, скільки США витрачають на українську оборону і хто зможе її замінити 一 у нашому матеріалі для Економічної правди.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
08.04.202513:42
Як переозброїти Європу дешевше і ефективніше?
Після інавгурації Трампа США відійшли від ролі гаранта європейської безпеки, але наявні інструменти ЄС надто слабкі для ефективної відповіді. Одна з причин — фрагментований і залежний від США оборонний ринок ЄС, майже без конкуренції. Через це переозброєння дороге, а технології відстають.
👉 Як рішення, аналітичний центр Bruegel пропонує створити «Європейський оборонний механізм» (EDM).
Це міжурядова інституція, яка стане екслюзивним агентом із закупівель, планування та фінансування. Вона має об’єднати потреби країн ЄС і союзників за його межами, щоб забезпечити спільні закупівлі, які в окремих випадках можуть зменшити вартість на понад 50%.
🇺🇦 Що може запропонувати Україна?
Bruegel вважає, що для розвитку оборонного потенціалу Європи необхідна максимальна інтеграція української військово-промислової сфери. Українське виробництво здатне суттєво знизити витрати на озброєння, зокрема завдяки дешевшим дронам, які є набагато доступнішими за західні аналоги.
Участь України в EDM не лише посилить європейську оборону, а й підтримуватиме економіку країни через розвиток виробництва. Водночас повноцінне членство може вимагати від України передавати частину озброєння на спільні потреби, що складно під час війни. Тому пропонується перехідний період: поки триває війна, Україна могла б користуватися закупівлями через EDM, профінансованими іншими учасниками.
Щоб механізм працював ефективно, він також передбачає:
▪️ Створення єдиного ринку оборонної промисловості шляхом (1) заборони пріоритетності в закупівлях за національною ознакою; (2) заборони державної допомоги для оборонних компаній.
▪️ EDM матиме право власності на важливі стратегічні активи, такі як ракети, супутникові й протиповітряні системи, полегшуючи навантаження на національні бюджети та зменшуючи залежність від США.
Перебудова оборонного ринку та відмова від національних лідерів у цій галузі буде складним завданням. Однак, з огляду на поточну безпекову ситуацію в Європі, ця пропозиція виглядає реалістично.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Після інавгурації Трампа США відійшли від ролі гаранта європейської безпеки, але наявні інструменти ЄС надто слабкі для ефективної відповіді. Одна з причин — фрагментований і залежний від США оборонний ринок ЄС, майже без конкуренції. Через це переозброєння дороге, а технології відстають.
👉 Як рішення, аналітичний центр Bruegel пропонує створити «Європейський оборонний механізм» (EDM).
Це міжурядова інституція, яка стане екслюзивним агентом із закупівель, планування та фінансування. Вона має об’єднати потреби країн ЄС і союзників за його межами, щоб забезпечити спільні закупівлі, які в окремих випадках можуть зменшити вартість на понад 50%.
🇺🇦 Що може запропонувати Україна?
Bruegel вважає, що для розвитку оборонного потенціалу Європи необхідна максимальна інтеграція української військово-промислової сфери. Українське виробництво здатне суттєво знизити витрати на озброєння, зокрема завдяки дешевшим дронам, які є набагато доступнішими за західні аналоги.
Участь України в EDM не лише посилить європейську оборону, а й підтримуватиме економіку країни через розвиток виробництва. Водночас повноцінне членство може вимагати від України передавати частину озброєння на спільні потреби, що складно під час війни. Тому пропонується перехідний період: поки триває війна, Україна могла б користуватися закупівлями через EDM, профінансованими іншими учасниками.
Щоб механізм працював ефективно, він також передбачає:
▪️ Створення єдиного ринку оборонної промисловості шляхом (1) заборони пріоритетності в закупівлях за національною ознакою; (2) заборони державної допомоги для оборонних компаній.
▪️ EDM матиме право власності на важливі стратегічні активи, такі як ракети, супутникові й протиповітряні системи, полегшуючи навантаження на національні бюджети та зменшуючи залежність від США.
Перебудова оборонного ринку та відмова від національних лідерів у цій галузі буде складним завданням. Однак, з огляду на поточну безпекову ситуацію в Європі, ця пропозиція виглядає реалістично.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
28.03.202508:52
Чому бізнес-логіка Маска не спрацює в управлінні держави?
👉 Ділимося частиною матеріалу нашого старшого економіста Юрія Гайдая (повна стаття за пейволом).
[...]
Ключовою помилкою Маска, як виглядає, є сліпе відтворення агресивного бізнес-підходу до скорочення видатків.
Підхід Маска до реструктуризації його бізнесів в умовах неповної інформації – різати стільки, щоб потім треба було додавати. Тобто, не маючи точної оцінки, краще урізати більше, ніж треба, а не менше.
Так він робив щоразу, заходячи у новий бізнес через придбання, є чимало свідчень співробітників та партнерів Маска про такий його підхід до оптимізації витрат та процесів.
Якщо в процесі щось поламається – це не "баг", це "фіча". Далі потрібно швидко і якісно збирати зворотний зв'язок та реагувати на нього. Десь бізнес-процеси перебудують ефективно, зникнення якихось функцій справді ніхто не помітить, а десь – почнуться проблеми.
Ракети та цифрові сервіси почнуть падати, з машин відпадатимуть неякісно закріплені панелі (див. історію із кібертраками), більше рекламацій та скарг від клієнтів, плюс зворотний зв'язок від внутрішнього аудиту та управлінців. Все це дозволяє швидко виявити, де зрізали забагато і куди справді потрібно додати ресурсів.
📌 Проблема в тому, що у державі зворотний зв'язок завжди працюватиме гірше та повільніше, ніж в ефективних і значно менших корпораціях. Матриця ухвалення рішень у державі складніша, цикл ухвалення рішень та бюджетний процес є значно довшими.
Інакше й бути не може. Інституційна рамка держави більше заточена на стійкість та надійність, а у проривних технологічних компаній – на прийняття ризиків, проби та помилки, на яких вчаться заради швидкої експансії.
Ще гірше, що не розуміючи специфіки державного управління, у перші хвилі DOGE поскорочував і органи та підрозділи, завданням яких саме і є надання зворотного зв’язку, наприклад – службу при Департаменті охорони здоров’я, яка проводить наукові дослідження ефективності протоколів лікування. [...]
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
👉 Ділимося частиною матеріалу нашого старшого економіста Юрія Гайдая (повна стаття за пейволом).
[...]
Ключовою помилкою Маска, як виглядає, є сліпе відтворення агресивного бізнес-підходу до скорочення видатків.
Підхід Маска до реструктуризації його бізнесів в умовах неповної інформації – різати стільки, щоб потім треба було додавати. Тобто, не маючи точної оцінки, краще урізати більше, ніж треба, а не менше.
Так він робив щоразу, заходячи у новий бізнес через придбання, є чимало свідчень співробітників та партнерів Маска про такий його підхід до оптимізації витрат та процесів.
Якщо в процесі щось поламається – це не "баг", це "фіча". Далі потрібно швидко і якісно збирати зворотний зв'язок та реагувати на нього. Десь бізнес-процеси перебудують ефективно, зникнення якихось функцій справді ніхто не помітить, а десь – почнуться проблеми.
Ракети та цифрові сервіси почнуть падати, з машин відпадатимуть неякісно закріплені панелі (див. історію із кібертраками), більше рекламацій та скарг від клієнтів, плюс зворотний зв'язок від внутрішнього аудиту та управлінців. Все це дозволяє швидко виявити, де зрізали забагато і куди справді потрібно додати ресурсів.
📌 Проблема в тому, що у державі зворотний зв'язок завжди працюватиме гірше та повільніше, ніж в ефективних і значно менших корпораціях. Матриця ухвалення рішень у державі складніша, цикл ухвалення рішень та бюджетний процес є значно довшими.
Інакше й бути не може. Інституційна рамка держави більше заточена на стійкість та надійність, а у проривних технологічних компаній – на прийняття ризиків, проби та помилки, на яких вчаться заради швидкої експансії.
Ще гірше, що не розуміючи специфіки державного управління, у перші хвилі DOGE поскорочував і органи та підрозділи, завданням яких саме і є надання зворотного зв’язку, наприклад – службу при Департаменті охорони здоров’я, яка проводить наукові дослідження ефективності протоколів лікування. [...]
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
20.03.202508:19
НБУ може змінити дизайн монет 1 та 2 гривні, щоб їх було легше розрізняти
У 2021 році Національний банк України отримав чимало скарг на те, що монети номіналом 1 і 2 гривні надто схожі між собою.
👉 Ось що про це розповів заступник голови НБУ Олексій Шабан в нашому останньому подкасті:
Загалом оновлення банкнотно-монетного ряду – це безперервний процес для всіх центральних банків, і Національний банк України не є винятком».
🎧 Слухайте наш подкаст на усіх подкаст-платформах (також на сайті ЦЕС доступні текстові розшифровки). Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
У 2021 році Національний банк України отримав чимало скарг на те, що монети номіналом 1 і 2 гривні надто схожі між собою.
👉 Ось що про це розповів заступник голови НБУ Олексій Шабан в нашому останньому подкасті:
«До нас звертались і організації, і асоціації людей з інвалідністю. Ми створили робочу групу, до якої увійшли не лише представники Національного банку, а й члени цих асоціацій. Провели фокус-групи, обговорили можливі зміни в дизайні однієї з монет – 1 або 2 гривень. Однак повномасштабна війна призупинила цей процес. Впевнений, що після стабілізації ситуації ми повернемося до цього питання.
Загалом оновлення банкнотно-монетного ряду – це безперервний процес для всіх центральних банків, і Національний банк України не є винятком».
🎧 Слухайте наш подкаст на усіх подкаст-платформах (також на сайті ЦЕС доступні текстові розшифровки). Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
25.03.202514:34
🤓 «Київські ріелтори знають, де знаходиться все ППО»
🎙 Цього тижня ми випустили відеоподкаст «Що з економікою?» із бренд-директором компанії ЛУН Денисом Суділковським. До речі, напишіть як вам такий формат з відео.
Кілька цікавих цитат із розмови:
▪️ Скільки років потрібно, щоб заробити на власне житло?
Якщо орієнтуватися на середню зарплату, однокімнатна квартира в Києві коштує еквівалент 8 років роботи, а двокімнатна – 12,3. Нагадаємо, що за розрахунками OLX у середньому по країні потрібно 12-13 років орендувати однокімнатну квартиру, щоб витрати дорівнювали її купівлі на вторинному ринку.
▪️ Куди переїжджають внутрішньо переміщені особи?
▪️ Коли зникнуть ріелтори?
▪️ «Ви не паркуєте гроші, а покращуєте своє життя 一 тому спробуйте насолодитись процесом» 一 що радить Денис при покупці квартири?
👉 Слухайте та дивіться подкаст «Що з економікою?» за посиланням в YouTube та на інших подкаст-платформах.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
🎙 Цього тижня ми випустили відеоподкаст «Що з економікою?» із бренд-директором компанії ЛУН Денисом Суділковським. До речі, напишіть як вам такий формат з відео.
Кілька цікавих цитат із розмови:
▪️ Скільки років потрібно, щоб заробити на власне житло?
Якщо орієнтуватися на середню зарплату, однокімнатна квартира в Києві коштує еквівалент 8 років роботи, а двокімнатна – 12,3. Нагадаємо, що за розрахунками OLX у середньому по країні потрібно 12-13 років орендувати однокімнатну квартиру, щоб витрати дорівнювали її купівлі на вторинному ринку.
▪️ Куди переїжджають внутрішньо переміщені особи?
«Це може бути Київ або Львів, але емоційна прив’язаність до рідного регіону все ж тягне людей до Дніпра та Харкова. Не те щоб рекомендація, але цікавою з точки зору оренди виступає Одеса. Це відносно безпечний регіон, там є робота, а ключове 一 великий квартирний фонд, тому що історично місто розвивалось як курортне».
▪️ Коли зникнуть ріелтори?
«За 10 років в компанії мені найчастіше ставлять два питання: де придбати житло, і коли ви нарешті знищите всіх ріелторів?
Ми забираємо у ріелторів функцію інформаційного посередництва. Тобто часи, коли цінність ріелтора була в тому, що він знав якусь квартиру, котру більше ніхто не знає, відходять в минуле.
З іншого боку, брокери й ріелтори чомусь існують в усьому світі. Десь це продиктовано законом, ти не можеш придбати житло у людини без ліцензії. Але в багатьох речах це сервісна функція. Це людина, яка може взяти тебе за руку, провести ринком, підказати всі нюанси по житлу, виходячи з власного досвіду і експертизи, і тут може бути додаткова цінність.
Ріелтори не зникнуть. Окремо додам, київські ріелтори знають, де знаходиться все ППО. Ми теж, можливо, здогадуємося, де воно знаходиться, але ніколи його не зможемо вивести на карті. А ріелтор, коли здає в оренду, може підказати, наскільки тут буде гучно або не гучно».
▪️ «Ви не паркуєте гроші, а покращуєте своє життя 一 тому спробуйте насолодитись процесом» 一 що радить Денис при покупці квартири?
«Змиріться, що в покупці квартири раціонального не так багато, як вам здається. Ви покращуєте власне життя. Ви не купляєте квадратні метри, ви не паркуєте гроші. Тому сфокусуйтесь на тому, що вам може приносити задоволення 一 вікно у ванній, або маленька кімната для кота.
А найбільш практична порада не економити на безбар’єрності простору. Йдучи з супермаркету з пакетом продуктів та кавуном, ви будете вдячні наступні 50 років за те, що у вас немає зайвих сходинок, і ви легко можете розвернутися в ліфті».
👉 Слухайте та дивіться подкаст «Що з економікою?» за посиланням в YouTube та на інших подкаст-платформах.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Ko'proq funksiyalarni ochish uchun tizimga kiring.