Олег Коцарев. Тексти
09.04.202519:33
Вийшов мій новий текст для Читомо. Цього разу - про Розу Ауслендер. А головне - з портретом поетки, намальованим Ясею Коцаревою. Отака колаборація! - https://chytomo.com/roza-auslender-poeziia-ne-spizniuietsia/
30.03.202508:12
ЛАБІРИНТ НА СТЕЛІ
Дивись, як вигадливо в чайній ложечці
віддзеркалилась стеля кав’ярні!
Так добре, що ти навіть уже не вдивляєшся у вікно?
Кав’ярня в жовто-зеленому місті присвячена жовто-зеленій німфі,
котра, як пригадуєш, стала богинею квітів,
Ботічеллі улюбленицею.
Отож, лабіринт на стелі символізує рослинність,
обдаровану щедро кутами прямими.
Але в ложечці!
Але в ложечці все так по-іншому!
Можна просто здуріти!
Я краду цукор. Нас двоє = чотири пакетики.
Вікно квіткової кав’ярні здригається від суперечки про реінкарнацію.
Сірий колір стелі має натякати на ранню весну.
Ти боїшся,
що коли наша подорож сягне світу ідей,
він теж справить ріденьке враження,
порівняно з побаченим і почутим у ложечці.
Дивись, як вигадливо в чайній ложечці
віддзеркалилась стеля кав’ярні!
Так добре, що ти навіть уже не вдивляєшся у вікно?
Кав’ярня в жовто-зеленому місті присвячена жовто-зеленій німфі,
котра, як пригадуєш, стала богинею квітів,
Ботічеллі улюбленицею.
Отож, лабіринт на стелі символізує рослинність,
обдаровану щедро кутами прямими.
Але в ложечці!
Але в ложечці все так по-іншому!
Можна просто здуріти!
Я краду цукор. Нас двоє = чотири пакетики.
Вікно квіткової кав’ярні здригається від суперечки про реінкарнацію.
Сірий колір стелі має натякати на ранню весну.
Ти боїшся,
що коли наша подорож сягне світу ідей,
він теж справить ріденьке враження,
порівняно з побаченим і почутим у ложечці.
25.03.202518:12
НАРКІС
дощ і борщ
: тільки два звуки на світі
; нахабний буряк
завірусив своїм кольором
цілу екосистему
каструлі
буряче!
наркісе!
наполеончику!
знай [ти не найсмачніший]!
дощ і борщ
: тільки два звуки на світі
; нахабний буряк
завірусив своїм кольором
цілу екосистему
каструлі
буряче!
наркісе!
наполеончику!
знай [ти не найсмачніший]!
08.03.202517:20
ТРИ РОКИ ВІДКОЛИ
на перехресті у формі кельтського хреста
дочка не помітила
тягача
що кудись танк віз посміюючись
каже задивилася
на корм котячий
на гілках дерев
із кельтського гороскопу
гілко
скільки
іще?
на перехресті у формі кельтського хреста
дочка не помітила
тягача
що кудись танк віз посміюючись
каже задивилася
на корм котячий
на гілках дерев
із кельтського гороскопу
гілко
скільки
іще?
26.02.202518:07
ОК
із запитань і відповідей туману
лабіринту
вихід — до вази з водою замерзлою
чиїсь дужі руки
розкривають тріщину льоду
чи вдасться цим разом побачити таємницю?
за туманною спиною
рипить на вулиці
згенерований білий ворон
руки гладять маленькі
хвильки льоду
і від цього з вулиці
над скляними будинкосироватками
відлітає слухняно вже гублячи шлейф реклами
білий ворон
ок
із запитань і відповідей туману
лабіринту
вихід — до вази з водою замерзлою
чиїсь дужі руки
розкривають тріщину льоду
чи вдасться цим разом побачити таємницю?
за туманною спиною
рипить на вулиці
згенерований білий ворон
руки гладять маленькі
хвильки льоду
і від цього з вулиці
над скляними будинкосироватками
відлітає слухняно вже гублячи шлейф реклами
білий ворон
ок
09.04.202518:54
НЕПІДХОДЯЩІ КОЛЬОРИ
Безладно будинку фасад обсипається,
тут уже вапно беж у корсеті картатому,
а там іще білий крем
і фальшиві колони.
Тільки ні біле, ні бежеве не підійде.
Треба лиш жовте.
Фотографую будинок і раз і два,
поки мене не помітили,
але знімок не залишається.
Висять собі далі фрагменти й фрагменти
неправильних кольорів,
свистять собі далі.
Безладно будинку фасад обсипається,
тут уже вапно беж у корсеті картатому,
а там іще білий крем
і фальшиві колони.
Тільки ні біле, ні бежеве не підійде.
Треба лиш жовте.
Фотографую будинок і раз і два,
поки мене не помітили,
але знімок не залишається.
Висять собі далі фрагменти й фрагменти
неправильних кольорів,
свистять собі далі.
28.03.202519:40
ХТО ТЕПЕР НАСІННЯ
весна і столик
важко повірити що це — знову
сміх пташки
ми мажемо масло на житній хліб
цілий рюкзак років
масло на житньому хлібі
смаком нагадувало
соняшникове насіння
але останнім часом
стало очевидно
що тепер навпаки
що тепер симулякр
вилущив справжнє насіння-1
згриз його
і забрав собі шкаралупу
житній хліб з маслом справжнє тепер насіння
знову весна і столик
хліби і масла розставлено
на шахівниці лоскотній
через кілька пальців
космос відкриє нам
прозорі двері ночі
а міська громада
запалить нам ліхтарі+
сережки+
зуби+
очі-й-взуття
отоді вже
ми влаштуємо!
весна і столик
важко повірити що це — знову
сміх пташки
ми мажемо масло на житній хліб
цілий рюкзак років
масло на житньому хлібі
смаком нагадувало
соняшникове насіння
але останнім часом
стало очевидно
що тепер навпаки
що тепер симулякр
вилущив справжнє насіння-1
згриз його
і забрав собі шкаралупу
житній хліб з маслом справжнє тепер насіння
знову весна і столик
хліби і масла розставлено
на шахівниці лоскотній
через кілька пальців
космос відкриє нам
прозорі двері ночі
а міська громада
запалить нам ліхтарі+
сережки+
зуби+
очі-й-взуття
отоді вже
ми влаштуємо!
Переслав з:
НХМУ=NAMU🇺🇦
16.03.202510:59
🔸🔹Іван Падалка (1894–1937). Будинок промисловості. 1927. Папір, дереворит.
#НХМУ_колекція
#NAMU_collection
#Модернізм_в_Україні
#НХМУ_колекція
#NAMU_collection
#Модернізм_в_Україні
07.03.202517:12
КИЇВСЬКИЙ АСФАЛЬТ: ПАВЛО ЛЬВОВИЧ АНЧЕЛЬ
Павло Львович Анчель
(поет, кореспондент і перекладач у штаті
газети «Буковина Советикэ»)
прибуває до Києва:
широкі вулиці, глибока річка, гучне метро,
миготливі тіні дерев
із листками великими, як співчутливі серця.
Людина без валізи — мов людина без тіні,
легка і щаслива,
з пластмасовим стильним якорем у кишені,
паралельній до
носовикової.
Тіні дерев,
тіні дерев,
але й тіні кіосків теж.
Луна гостьових кроків
розсипається на автономні фрагменти
при стінці з маленьких квадратиків
білої плитки,
обмеженої чорно-війками.
Пиріжки в руках кажуть: «Нарешті!
Нарешті йдемо у депо!
Нарешті приїхав ти,
Павле Львовичу,
з рукописом у кишені!».
Будівля державної спілки письменників,
стогін дверей щасливий,
добрий покровитель у рогових окулярах,
із головою-горіхом
(до речі, волоським).
«Добре. Добре, що ти, Павлушо,
нарешті приїхав з рукописом сам.
Повір — тепер ми значно швидше
проб’ємося з книжкою.
Ну, доведеться трохи попрацювать.
Ночуватимеш в Ірпені.
Але слухай, домовимося, щоб у віршах
ти більше слова два в одне не зліплював,
ще отаких метафор, як тут, не треба —
і книжка надрукується вдвічі швидше.
Далі: побільше б трудової тематики,
у вас там завод зараз якийсь будується?
От і напиши.
Та різні дрібниці по тексту —
то тобі редактор скаже.
А головне, ну, як би тобі пояснити,
треба би псевдонім,
щось не таке іноземне, сам розумієш,
Анчеленко, там, Анчелюк, вигадаєш.
І годі тобі вже писати
ще й молдавською мовою,
обирай: або видаєшся в Києві, або в Кишиневі
(до Москви ми тебе не пустимо).
Як же ж добре, Павлику,
що ти тут,
що ти з нами,
як добре, що ти приїхав!».
І він прочинив вікно у Київ
та зняв з надвечір’я сонце,
забрав його до кімнати.
«Дивись, Пашо,
яке волокнисте!
До речі, як по-молдавському буде сонце?»
Як добре,
Як добре,
київський асфальт
на кордоні травня і червня —
зовсім лавандовий.
Хочеться співати дурниці
мовою
дурнів.
Павло Львович Анчель
(поет, кореспондент і перекладач у штаті
газети «Буковина Советикэ»)
прибуває до Києва:
широкі вулиці, глибока річка, гучне метро,
миготливі тіні дерев
із листками великими, як співчутливі серця.
Людина без валізи — мов людина без тіні,
легка і щаслива,
з пластмасовим стильним якорем у кишені,
паралельній до
носовикової.
Тіні дерев,
тіні дерев,
але й тіні кіосків теж.
Луна гостьових кроків
розсипається на автономні фрагменти
при стінці з маленьких квадратиків
білої плитки,
обмеженої чорно-війками.
Пиріжки в руках кажуть: «Нарешті!
Нарешті йдемо у депо!
Нарешті приїхав ти,
Павле Львовичу,
з рукописом у кишені!».
Будівля державної спілки письменників,
стогін дверей щасливий,
добрий покровитель у рогових окулярах,
із головою-горіхом
(до речі, волоським).
«Добре. Добре, що ти, Павлушо,
нарешті приїхав з рукописом сам.
Повір — тепер ми значно швидше
проб’ємося з книжкою.
Ну, доведеться трохи попрацювать.
Ночуватимеш в Ірпені.
Але слухай, домовимося, щоб у віршах
ти більше слова два в одне не зліплював,
ще отаких метафор, як тут, не треба —
і книжка надрукується вдвічі швидше.
Далі: побільше б трудової тематики,
у вас там завод зараз якийсь будується?
От і напиши.
Та різні дрібниці по тексту —
то тобі редактор скаже.
А головне, ну, як би тобі пояснити,
треба би псевдонім,
щось не таке іноземне, сам розумієш,
Анчеленко, там, Анчелюк, вигадаєш.
І годі тобі вже писати
ще й молдавською мовою,
обирай: або видаєшся в Києві, або в Кишиневі
(до Москви ми тебе не пустимо).
Як же ж добре, Павлику,
що ти тут,
що ти з нами,
як добре, що ти приїхав!».
І він прочинив вікно у Київ
та зняв з надвечір’я сонце,
забрав його до кімнати.
«Дивись, Пашо,
яке волокнисте!
До речі, як по-молдавському буде сонце?»
Як добре,
Як добре,
київський асфальт
на кордоні травня і червня —
зовсім лавандовий.
Хочеться співати дурниці
мовою
дурнів.
04.02.202518:58
---
запах «Одеса»
стоїть тут у пляшечці
він чомусь срібний
запах «Одеса»
стоїть тут у пляшечці
він чомусь срібний
07.04.202516:26
МАЙСТЕРНЯ
покажи запах самшиту
станцюй супермаркет
стань цьою
що робить [ліпить] скульптури
з туману
мох у майстерні
обіцяє продовження
покажи запах самшиту
станцюй супермаркет
стань цьою
що робить [ліпить] скульптури
з туману
мох у майстерні
обіцяє продовження
27.03.202508:09
ПОДАРУВАЛИ ГОЙДАЛКУ
вартовому
водонапірної вежі
подарували гойдалку
то чому ж
місяць бризкає
на тебе а не на нього?
вартовому
водонапірної вежі
подарували гойдалку
то чому ж
місяць бризкає
на тебе а не на нього?
13.03.202519:23
---
білка і шпак
не бояться одне одного:
розминулися
як трамвай і автобус:
хто з вас трамвай:
мене
цікавить?
білка і шпак
не бояться одне одного:
розминулися
як трамвай і автобус:
хто з вас трамвай:
мене
цікавить?
06.03.202509:50
---
чи будеш ти бути тут
, де на кущі треба вирізнити
першу* з-поміж квітів
думку?
, де дятел прагне-і-прагне
вимкнути р.е.к.л.а.м.у. зими?
чи будеш ти бути тут
, де на кущі треба вирізнити
першу* з-поміж квітів
думку?
, де дятел прагне-і-прагне
вимкнути р.е.к.л.а.м.у. зими?
Переслав з:
компот із метеликів 🦋
28.10.202422:18
ОЛЕГ КОЦАРЕВ
---
гнатися за луною від клавіші
бути котом
класти печатку на знак
---
гнатися за луною від клавіші
бути котом
класти печатку на знак
01.04.202517:35
ХРЕСТ=СТИЛЬ
поліційна історія на перехресті
під синьою парасолькою
все здається поліц
іє
ю
попа спітніла у живій черзі
до центру надання адміністративних послуг
де треба було зареєструвати
своє нове ім’я: Поліц
замість прізвища теж псевдонім Поліц
де завдяки третій вулиці
перехрестя — непарне
щоб не розповідати тобі лекцію
[феноменологія права на; феноменологія сенсу в/у]
насиплю під світ[л]офором чотири точки:
науявляєш із них хрест?
чи полетиш на них?
поліційна історія на перехресті
під синьою парасолькою
все здається поліц
іє
ю
попа спітніла у живій черзі
до центру надання адміністративних послуг
де треба було зареєструвати
своє нове ім’я: Поліц
замість прізвища теж псевдонім Поліц
де завдяки третій вулиці
перехрестя — непарне
щоб не розповідати тобі лекцію
[феноменологія права на; феноменологія сенсу в/у]
насиплю під світ[л]офором чотири точки:
науявляєш із них хрест?
чи полетиш на них?
26.03.202519:58
ІМПУЛЬС ⮕?
збігаючи весело швидко з гори
вниз до житлового комплексу «Сонячна в’язниця»
насправді ти піднімаєшся вгору
задом наперед
і масивна будівля бежева
від тебе дедалі далі
/деталі тануть/
будівля < меншає
продуктовий магазин «Хрящ»
уже ⮕ магазин «Хрущ»
а вікна дрібненькі рівненькі
мов насінини
чим не нагода
вкотре (!) {довідатись спробувати}
звідки береться імпульс сили
натуралістом ѳ҃і століття
у надії
лопотіти ніжками
збігаючи весело швидко з гори
вниз до житлового комплексу «Сонячна в’язниця»
насправді ти піднімаєшся вгору
задом наперед
і масивна будівля бежева
від тебе дедалі далі
/деталі тануть/
будівля < меншає
продуктовий магазин «Хрящ»
уже ⮕ магазин «Хрущ»
а вікна дрібненькі рівненькі
мов насінини
чим не нагода
вкотре (!) {довідатись спробувати}
звідки береться імпульс сили
натуралістом ѳ҃і століття
у надії
лопотіти ніжками
10.03.202519:08
СВІТ НЕ БЕЗ ДОБРИХ ІДЕЙ
особисто ми
сприймаємо тільки такий порядок речей
коли одночасно
світить сонечко падає сніжок
і крапає дощик
наближатися з іншим — марна трата часу
хтось протоптав стежинку
хтось перекинув сарай
знайомтесь: у нашого міста нова назва — Жаба
світ не без добрих ідей
світ не без добрих ідей
світ не без добрих ідей
світ не без добрих ідей
скидається на те
що це й був приспів
пів
пів
пів
пів
пів
особисто ми
сприймаємо тільки такий порядок речей
коли одночасно
світить сонечко падає сніжок
і крапає дощик
наближатися з іншим — марна трата часу
хтось протоптав стежинку
хтось перекинув сарай
знайомтесь: у нашого міста нова назва — Жаба
світ не без добрих ідей
світ не без добрих ідей
світ не без добрих ідей
світ не без добрих ідей
скидається на те
що це й був приспів
пів
пів
пів
пів
пів
05.03.202507:46
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ходімо купатись
мідь чи бузок на всьому квітне?
зелене знімає з повітря дими
ходімо купатись
квасолі людей між дерев
фрагменти обіду резервні
поміж зубів
мокріти
мудріти
наче майбутня верба
забувати
діставати із дна протоки
перепливати з історичного часу
в час теперішній
ходімо нарешті купатись!
ходімо купатись
мідь чи бузок на всьому квітне?
зелене знімає з повітря дими
ходімо купатись
квасолі людей між дерев
фрагменти обіду резервні
поміж зубів
мокріти
мудріти
наче майбутня верба
забувати
діставати із дна протоки
перепливати з історичного часу
в час теперішній
ходімо нарешті купатись!
Показано 1 - 19 із 19
Увійдіть, щоб розблокувати більше функціональності.