Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Труха⚡️Україна

Переглянути

Николаевский Ванёк

Переглянути

Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Переглянути

Труха⚡️Україна

Переглянути

Николаевский Ванёк

Переглянути

Собака (притульна). Канал

Сприймайте як хочете. Я взагалі вас вигадала.

Рейтинг TGlist

ТипПублічний

Верифікація

Не верифікований

Довіреність

Не надійний

Розташування

МоваІнша

Дата створення каналуТрав 27, 2019

Додано до TGlist

Вер 16, 2023

Я власник каналу

Історія змін

Прикріплена група

СП

Рефлексії

Статистика Телеграм-каналу Собака (притульна). Канал

Детальніше

Підписників

223

24 год.00%Тиждень00%Місяць

83.7%

Індекс цитування

0

Згадок1Репостів на каналах0Згадок на каналах1

Середнє охоплення 1 допису

66

12 год.470%24 год.660%48 год.520%

Залученість (ER)

1.52%

Репостів1Коментарів1Реакцій4

Залученість за охопленням (ERR)

0%

24 год.0%Тиждень

0.45%Місяць

2.27%

Охоплення 1 рекл. допису

123

1 год.00%1 – 4 год.00%4 - 24 год.00%

Детальніше

Під'єднайте нашого бота до каналу і дізнайтеся стать аудиторії цього каналу.

Всього дописів за 24 години

0

Динаміка

Останні публікації в групі "Собака (притульна). Канал"

Всі дописи

08.04.202523:47

У процесі вивчення іноземної мови (нової або заново) я найбільше боюся теми «Сімʼя / родина». Бо щоразу доводиться писати текст. І щоразу я пишу про своїх померлих, наче про живих. Щоб не використовувати минулий час, описуючи їх. Бо минулий час зазвичай вивчають пізніше, ніж цю тему.

Коли всі мої були живі, я знала, як правильно використовувати його в німецькій мові. У школі вчили. А тепер, коли від моїх залишилося двоє + зниклий безвісти брат + я і кішка, я забула минулий час.

Жахливо.
Але це не про граматику.

08.04.202519:50

| спати |

Крапає з неба залізний град.
Крапають води на тіло. Злим
оком вдивляєшся в сіру даль,
і підгинаться ноги. Сниш
теплу й маленьку, свою печаль,
що розростається, нищить світ.
Хочеться вирватись звідси, та
знову стискають за горло
сни.
Спи, не турбуйся за шум дощів,
Спи, не лякайся, коли земля
падає вверх — і вкриває, і:
спи, не давай їм украсти час.

Нині вже спатимеш довго:
ти
вічною ковдрою вкритий. Я
знову приходжу в далекі сни.
Знову безслівна й жахна —
віддай
око незле, щоб дивитись в світ
більше не було так гостро, бо
я ж розсипаюся — ти мовчиш.
Я розриваюся всоте, то/ж:
мушу нести цей незмірний хрест,
не розділивши його вагу.
Тиші навчи мене. Тиші — вже,
щоби
почути
підземний
крок.

В кожного з нас є своє імʼя.
В кожного з них є на нас мотив.
Сунуться знову помежи втрат
чорні й опухлі примари — їм
черево б знову набити вкрай,
нам
менше б ховати своїх живих.

Хочеш сказати, що «Боже, я…» —
мовкнеш. Ні слова.
Ні слова, втім:
Боже, дозволь їм померти. Дай
жити невинним
на цій землі.
Крапає з неба
залізний град.
Крапають води на тіло.

Дим.

08.04.2025

Переслав з:

снотворний

04.04.202515:08

Згадав раптом, що мені вже більше, аніж пів року 25.
І про це я 4 роки тому писав дурні тексти і знімав відео на них з Мариною.

А тексти хоч і дурні були в 21, зате він щось знав...

03.04.202521:25

Знайшла в архівах історичне відео😀
Перший готельний номер, в якому я жила майже тиждень просто за те, шо я ПоЕтКа і мала невеличкий виступ на фестивалі.

Бремен, 2023.

Я тут шалено втомлена, бо всю ніч не спала. Ми тоді дуже складно добиралися з Дармштадту, мали кілька пересадок, а ще був шалений мороз. Німецькі потяги — це взагалі окрема історія, бо стояти кілька годин у проході, коли тебе штурхають буквально всі — не найкращий досвід. Досі згадую незнайому німкеню, яка побачила, що я вирубаюсь і потащила на своє місце (вона простояла кілька годин, поки я не прийшла до якогось +- нормального стану свідомості). Мене реально тааак вирубало, що я спала на плечі в якогось дуже поважного пана (ну, сподіваюсь, хоч не заслинила його).

Тай таке

Не змогли отримати доступ
до медіаконтенту

03.04.202510:31

| рибо |

Я відпускаю — пливи,
моя рідна
роздвоєна рибо, в далекі часи,
минаючи втрати,
вдаряючись в спини
більших за тебе, сильніших.
Пливи
до берега світлого —
в теплі протоки,
каменем встрибуй
і виринай
білою кулькою. Тихо —
бо
ось вже
падають краплі:
важкі, мов кришталь.

Вже в тобі, рибо, рóдиться подих
вже тобі кисню бракує, туман
перед очима. В глибинах
не можеш.
Вже тобі, рибо,
дім твій —
тюрма.
Тож
ти пливи
до наземного храму
повз
усі змінні, люті вітри.
Тож видихай з себе
вогкість цих надр.

Лиш не сповільнюйся, рибо.
Пливи.

20.02–03.04.25

Переслав з:

Рефлекс рефлексій

01.04.202509:33

Загалом — готуйте свої гроші.

Завтра на сайті «Видавництва 21»запускаємо акцію-збір. У чернівецьких волонтерів внаслідок ракетного обстрілу в Кривому Розі згорів бус — дуже терміново потрібні кошти.

Банку я вже лишаю тут: https://send.monobank.ua/jar/4DvZTTmKaw

Новина про це тут: https://molbuk.ua/chernovtsy_news/334211-nash-bus-povnistu-znyshchenyi-volontery-z-chernivciv-iaki-potrapyly-pid-raketnyi-obstril-u-kryvomu-rozi-potrebuut-dopomogy.html

У чому суть акції на сайті видавництва:
50% від УСІХ продажів з сайту (впродовж 2-9 квітня) буде перераховано на збір Ігоря. Ви купуєте книжку — видавництво донатить половину.

Колись ми спільними зусиллями авторів, перекладачів і працівників зібрали 160+к грн на машинку швидкої. Нехай би і нині вдалося закрити це питання якнайшвидше.

Переслав з:

мітров_fm || тексти || воєнний стан. поезія, критика, культура; ґонзо-нотатки з фронту

29.03.202515:21

🔥🔥🔥

29.03.202515:21

Кияни і гості столиці, не пропустіть)

27.03.202510:51

| пташе |

Простір
під тілом твоїм
зневагомілим
знову згинається,
наче під тиском планет.
Напружуєш мʼязи,
хапаючи нитку злотаву за комір,
стаєшся великою кулькою кисню —
наповнюєш все
духом життя усествердним,
духом правічним, незвабним,
птахом злітаєш із пастки
довгих підземних ходів.
Крила твої не заслабли,
хоч і пробиті цвяхами:
в отвори ледь непомітні
вʼїлася сумнівів міль.
Точить тебе неквапливо,
струшує пірʼя на землю —
бачиш, як з тебе злітають
шати твої,
наче сніг.

Вість з батьківщини, з надхмарних
замків безсмертя приймаєш —
мусиш надалі горіти,
не спопеляючи світ.
Сонцем новим йому стати
мусиш, прийнявши у серці,
світло народження часу —
радість всесвітню
і біль.

Ти вже
не в змозі здійняти
тіло своє понад себе —
тягнуть, замочені в зливі,
крила
додолу,
а втім —
світло росте,
незбагненно
шириться в просторі. Тихо
очі заплющуєш, мариш
додом, в якому тобі
тепло і добре,
в якому
темно й спокійно —
ти мариш.

Крила сточила до кістки
спрагла до сумнівів міль.
Тулишся тілом у себе,
в воду устрибуєш,
хочеш
вглиб заплисти чи влетіти,
вимити з ранок всю сіль.

Все ж: ти не риба —
ти тонеш.
Дім залишається зовні.
Простір стискається.
Простір
стався вже зовсім
малим.

27–28.03.25

26.03.202521:16

Готую один матеріал на завтра, залізла покопирсатися в архіві міжнародної премії. Такий прикол: у 2022 році її виграв Жадан з романом «Інтернат», а в 2023 Рафеєнко з його «Мондеґріном» увійшов лише в ТОП-10.

Чесно, я підозрюю, що «Інтернат» тоді відзначили радше щоб підтримати українського автора. Я вважаю цей текст непоганим. Навіть хорошим, динамічним. Але «Мондеґрін», як на мене, значно потужніший.

До чого це я..)

А до того, що аж на душі відлягло. Нарешті потрохи усвідомлюю — проблема все ж не в мені й провали з конкурсами/резиденціями і т.д. насправді нічого не визначають.
Бо порівнювати «на кращість» можна лише погані тексти, намагаючись серед гіршого знайти щось притомне. А хороші тексти — якими б вони різними між собою не були — залишаться не менш хорошими і жодні відзнаки не змінять їхньої справжньої цінності.

Я б це мовчки прожила або записала б в щоденник — і забула, але раптом тут є бодай одна людина, якій це теж важливо усвідомити саме зараз)))

26.03.202508:47

+1 відмова до колекції 😁

23.03.202521:16

| sich verlieren |

А що, раптом після пробутого
ми
не скажем навзаєм ні слова?
Подовжимо відстані, втратимось в них?
Ми ж більше
ніколи, нікому
не станемо ближчими, «більше, аніж»,
загубимось в темряві й тиші.

Збудуємо стіни —
як їх знести? —
коли ми в оточені тіней.
Коли ми розʼєднано йдемо у тінь.
Коли підступають до горла
фантоми несказаних «може, лишись».
Ми йдемо.
Іти нам
ще довго.

Ніколи
не вимовим імені ми,
розсіємо спогади з часом.
Нікому
не скажем
«приходь в мої сни,
приходь у них, будь в них».
Не скажем.

Коли вже до тебе
пів подиху
і
ці стіни ростуть, наче крига —
вдаряюсь обличчям, руками, грудьми.
Холону
Навзаєм.
Не ми вже
історію пишемо спільну.
Не нам
торкатися тіла навпроти.

Нарощуєм голки мовчання —
у нас
слова застрягають
у горлі.

21.03.202513:42

Забула про сьогоднішній зум-виступ до дня поезії, довелось на вулиці читати вірші в телефон і з телефона. Ви б бачили обличчя людей, які проходили повз.

Я вже давно не боюсь публічних виступів, але тепер вже точно стала безстрашна.

16.03.202520:00

Я щось не бачу, щоб сьогодні за сьогодні додався хоч один донат. Треба виправити. Неґайно поділіться грошима (будь ласка)

15.03.202513:50

Це Аркадій і його перелік найцікавіших заходів на Арсеналі 2024.
Він колекціонує книжки, має свій тг-канал і пише там різне цікаве.

Зараз Аркадій збирає кошти на реабілітацію для своєї знайомої.

На волонтерських засадах Дана викладає українську мову для дітей, котрі не мають можливості вчитися в українських школах, або ж активно переходять на українську. І якщо я сам останнім часом не впадаю у відчай, то це, зокрема, тому, що вона ділиться своїм оптимізмом і енергією, буквально кажучи мені «Вставай-но і роби щось!». Але треба допомогти встати на ноги і їй».

А щоб пришвидшити збір, розігрує книжку Іздрика з автографом за донат від 50 грн. Пропоную обміняти суботню каву на можливість виграти примірник і зробити добру справу. Навіть якщо не любите Іздрика — закиньте кілька грн, бо в ці темні часи потрібно допомагати людям. І тоді буде трохи світліше.

Банка: https://send.monobank.ua/jar/44E7fWYGbK

Канал про книжки і не лише: https://t.me/IndexLibrorum

Всі дописи

Нічого не знайдено 😢

Детальніше

Рекорди

26.03.202523:59

223Підписників

31.01.202523:59

300Індекс цитування

16.03.202515:35

123Охоплення 1 допису

31.03.202523:59

123Охоп рекл. допису

14.02.202500:15

16.67%ER

16.03.202523:59

56.94%ERR

Розвиток

Детальніше

Підписників

Індекс цитування

Охоплення 1 допису

Охоп рекл. допису

ERR

Детальніше

Собака (притульна). Канал