Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Труха⚡️Україна

Переглянути

Николаевский Ванёк

Переглянути

Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Переглянути

Труха⚡️Україна

Переглянути

Николаевский Ванёк

Переглянути

Оля Дубрівук

Хештег мене змусили!

Рейтинг TGlist

ТипПублічний

Верифікація

Не верифікований

Довіреність

Не надійний

Розташування

МоваІнша

Дата створення каналуЧерв 27, 2023

Додано до TGlist

Вер 24, 2023

Я власник каналу

Історія змін

Прикріплена група

ОД

Оля Дубрівук

Статистика Телеграм-каналу Оля Дубрівук

Детальніше

Підписників

161

24 год.

1-0.5%Тиждень

1-0.6%Місяць

1-0.6%

Індекс цитування

0

Згадок0Репостів на каналах0Згадок на каналах0

Середнє охоплення 1 допису

58

12 год.2000%24 год.580%48 год.670%

Залученість (ER)

13.79%

Репостів0Коментарів0Реакцій8

Залученість за охопленням (ERR)

0%

24 год.0%Тиждень

0.22%Місяць0%

Охоплення 1 рекл. допису

0

1 год.00%1 – 4 год.00%4 - 24 год.00%

Детальніше

Під'єднайте нашого бота до каналу і дізнайтеся стать аудиторії цього каналу.

Всього дописів за 24 години

0

Динаміка

Останні публікації в групі "Оля Дубрівук"

Всі дописи

04.04.202518:10

У Кривому Розі загинули діти, поки я писала цей вірш(
Мені тепер дуже незручно, вибачте.
Якщо ви з Кривого Рогу або якось пов'язані із, прошу вибачення і обіймаю!
У мене був настрій на ці гори рівно до моменту прочитання новин, чесно

Переслав з:

Київ літературний (UrsusPoetry)

24.02.202512:56

З самого ранку вигорають міста.
Дим підіймається зовсім поруч із домом.
Спробуй тепер переконати кота,
Що переноска і поїзд - це ненадовго.

Буде нестерпно від поганих новин,
Буде незручно швидко складати сумку.
Глянь, як він лапку витягнув - і зловив
Шнур ноутбука, ніби погану думку.

Бажано мати заряджений павербанк.
Бажано не загубитися між перонами.
Що як в вагоні буде п'ятсот собак?
Що як з котами їхати заборонено?

З самого ранку - цей безперервний дим.
З самого ранку кожне з чуттів загострилось.
Добре, що він так вчасно тебе збудив -
Ще перед обстрілом.

Варто! було! подумати! наперед!
А не тепер збирати усі ці речі, і
Можна усе лишити, але не плед,
В який він любить загортатися ввечері.

Найголовніше - щоб він в дорозі заснув,
Щоб слухав, як ти читаєш для нього сонного:
"Станом на зараз йдуть бої під Херсоном,
Маріуполь контролюється ЗСУ."

Оля Дубрівук

#годнота

20.02.202513:42

Іноді я не думаю про Чеку
Тоді про Чеку думають книжки, які я читаю(

13.02.202511:02

Дуже сумно & дуже щиро вас запрошую на поетичний вечір, де читатиму цієї неділі (9 лютого), бо на найближчі місяці 3-4 (сто років тобто) маю кілограм крінжу, а не навчальний розклад, + кілограм крінжу, а не робочий графік + взагалі-то це останній мій семестр (і ще стільки істерик, якими нічого не зміниш)
Ось вам посилання, якщо раптом хочете мене почути/побачити, поки я ще маю сили жити життя (ну, хоч якісь сили тобто)

29.01.202522:05

Якщо ви не могли придумати, що сьогодні почитати на ніч)

Спіть спокійно❤️

26.01.202519:12

How it started // How it's going

P.S. Але погодьтесь, "годнота" - це негарне слово(

Переслав з:

Пані Поліна Шишлевська🧜‍♀️

24.01.202516:38

Це тату я зробила 19.01.2024.
За минулий рік ми з Олею пересікались декілька разів, але я щось ніяк не могла продемонструвати їй його. Маю надію, що в цю неділю це станеться 🙏🏻

Вважаю, що ця фраза з цього вірша має бути в думках у кожного

21.01.202519:39

А буває ще так 💔🤧

18.01.202509:11

Ти сьогодні - цей під'їзд, який не вцілів.
Ти сьогодні чад, що аж до кісток проник.
Ти сьогодні крик, завислий на язиці,
Який хтось із-під завалів перекричав.

Ти сьогодні лють, яку понесеш, як хрест,
Який боляче б'є по плечах і по хребту.
Ти сьогодні місто з сотнями перехресть,
Ти сьогодні тут, тому що воно - твоє.

Бо цей світ згорить до появи послів ООН,
Бо скажений вогонь і страшно, але
дивись:
Ось є я - і у нас немає кращих долонь,
Але є куртки, лопати, кілька пар рукавиць.

Ми сьогодні час, розбитий на "тут" і "вже",
Ми на цій траві болюче віконне скло,
Ми сьогодні кожна сторіс і кожен твіт.
Посвіти мені ще ліхтариком, ніби жезлом.

Ми сьогодні небо за плечима дітей,
Яке впало на їх батьків, але не на них,
Ми сьогодні день, трагічний суботній день,
Який в світу називається вихідним.

*Цей вірш був про трагедію в Дніпрі 14.01.2023, але сьогодні він буде про сьогодні 💔

Переслав з:

Київ літературний (UrsusPoetry)

09.01.202519:28

ЗБІР ДЛЯ СВОЇХ!❤️🫡

Друзі, Женя Холоденко, який є невід’ємною частиною UrsusPoetry, зараз служить на Курському напрямку і зі своїми побратимами з 17 ОВМБр просить допомоги.

Під час виконання бойового завдання вийшло з ладу авто для евакуації ранених та загиблих.

Будь ласка, долучіться до збору!

🎯 Ціль: 120 000 ₴

🫙: https://send.monobank.ua/jar/48Rr6vB8Kk

💳: 4441 1111 2012 4148

07.01.202518:51

В моєму примірнику альманаху уже багато автографів, але без Максима Кривцова 💔

03.01.202519:14

Виглядає все так, що зима цього року - із тих,
Що триватимуть вічність, пливтимуть повільно, як яхти.
Що я зрештою можу конкретного відповісти
На твоє на ходу, несподівано кинуте "Як ти?"

Ти ж і сам усе бачиш: цей присмерк відштовхує нас.
Я розтоптую сніг під ногами жорстоко й непевно.
Ліхтарі не вмикають - чи маємо ми бодай шанс
Зупинитись на мить (до моменту, коли стане темно)?

У швидкому "Я норм" - тисячі несуттєвих "але":
Недоплетених вчасно кікімор липке павутиння,
Повні жмені новин, довгі списки дешевих проблем,
Які зловиш між тихим, промовленим щиро "А ти як?"

За коротким "Я теж" прочитати б усе по очах:
Про усіх на щиті і про кожну з посмертних петицій.
Кожне з міст (алфавітом):
Авдіївка, Бахмут, Вовчанськ
І ось це, у якому цієї зими так зустрітись -

Виглядає як щось, що проходить під шкіру і вглиб,
І стискається серце, і падає врешті у п'яти.
Я не знаю, пробач, я не знаю, де саме болить,
Але можу принаймні послухати і обійняти.

23.12.202411:30

Вчора я була на концерті Тараса Петриненка. Спочатку я видалила цей вірш, а потім згадала, що коли створила цей канал, я не знала, що таке "квадратні/дієслівні рими". Але скільки би я не вчилася римувати за всіма феншуями нашого часу, Оля Дубрівук все ще на 90% складається саме з таких віршів, як цей, - його можна вивчити за годину саме тому, що він легкий, але розказувати собі вголос усе життя, тому що "до мурах" - це ж не про техніку)

Бо Україна дихатиме доти,
Допоки ми за неї стоїмо!

Переслав з:

Рудий ліс

10.12.202415:02

Ворон ходив у піхоті, хоч мав і проблеми зі здоров'ям, і немолодий вік (50+). Звичайний простий дядько. Чесний, щирий, добрий. Роботу свою виконував на совість. Коли я стояв з ним у зміні, він часто пропонував: "Іди, зроби собі чаю чи кави, я постою, почергую". І стояв. У дощ, сніг, мороз. Робив і собі, і йому. Він пив, восновному, каву. І воду. Їв мало. Міг запарити "Мівіну" раз на день. Треба було копати – копав, чистити окопи – чистив. Заходив на позиції важко. (Ми, молоді, ледве доходили бувало, а що вже йому). Але йшов. Міг списатися, міг лягти на лікування. Та все віднікувався. "А що я там робитиму? А ви що тут без мене?" І тягнув свою лямку. Ніколи не забуду, як він з білим ліхтариком ішов на позиції. Там, де ми й червоний боялись вмикати. Безстрашний. Йшли тоді по коліна в болоті, він відстав. Але таки дійшов. Мав музичну освіту, був гарним співбесідником. З ним було цікаво стояти в зміні. Без таких людей світ стає гіршим.
Ворон загинув у липні, під час обстрілу. Тоді, коли Вугледар ще стояв, хоч п***ри лізли як скажені. Якщо він зараз бачить наш світ, я знаю – йому не соромно за прожите життя. Зробив все що міг і навіть більше.
Це петиція на присвоєння звання Герой України (посмертно). Не вистачає майже дві з половиною тисячі підписів. І лишається кілька днів. Часу мало. Буду вдячний, якщо підтримаєте.

https://petition.president.gov.ua/petition/233840

07.12.202421:23

Ще не ригайте, я переписала

А мені тепер - мова, вимова. Я кожен свій пост
Переклав, перевірив. І думаю: що я творю?
Він говорить, говорить. Гуде генератор в Сільпо,
Безперервно гуде.
Я спиняюся і
Говорю.

Всі дописи