UnRealpolitik
Про геополітику простими словами.
Огляд новин з точки зору політології.
Подкасти про міжнародні відносини
Наші інші ресурси: https://linktr.ee/unrealpolitik
Співпраця: https://t.me/UNRPolitik
Огляд новин з точки зору політології.
Подкасти про міжнародні відносини
Наші інші ресурси: https://linktr.ee/unrealpolitik
Співпраця: https://t.me/UNRPolitik
Рейтинг TGlist
0
0
ТипПублічний
Верифікація
Не верифікованийДовіреність
Не надійнийРозташування
МоваІнша
Дата створення каналуСіч 22, 2023
Додано до TGlist
Трав 21, 2024Прикріплена група
UnRealpolitik Chat
14
Підписників
1 439
24 год.00%Тиждень
362.6%Місяць
26022%
Індекс цитування
33
Згадок1Репостів на каналах0Згадок на каналах1
Середнє охоплення 1 допису
435
12 год.346
12.7%24 год.4350%48 год.435
23%
Залученість (ER)
2.53%
Репостів11Коментарів0Реакцій14
Залученість за охопленням (ERR)
30.23%
24 год.0%Тиждень
27.02%Місяць
61.28%
Охоплення 1 рекл. допису
429
1 год.20.47%1 – 4 год.19645.69%4 - 24 год.19645.69%
Всього дописів за 24 години
0
Динаміка
-
Останні публікації в групі "UnRealpolitik"
07.04.202515:02
Виходьте за кордони простих уявлень про світ. Політика складніша ніж здається і її можна досліджувати, як на рівні держав, так і на рівні політиків. І знайти всезнаючого пророка в такій складній сфері неможливо
Натомість рекомендуємо Вам добірку новино-аналітичних каналів, де кожен автор має свою сферу інтересів та свої погляди на події як в Україні, так і у світі
🟠POLITpedia - політична ситуація у світі, аналіз, новини та термінологія, і все це простими словами
🟠Гамбіт Саллівана - переклади західних медіа та розшифровка шизи Трампа для української аудиторії
🟠The Voicer - середовище аналітики та здорового глузду. Авторські аналітичні статті з різних тем від геополітики до економіки
🟠Новосилецький на дивані - зрада, від якої ви станете залежні
🟠Міжнародне Аняме (国際アニャメ) - відкриваю світ міжнародних відносин (і не тільки) в Індо-Тихоокеанському регіоні
🟠Пхеньянська Правда🇺🇦 - канал про велику геополітику країн Азії та Близького Сходу
🟠Політичний Фронт США - аналітика, новини та огляд головних подій американської політики. Відстежуйте зміни, що формують майбутнє
🟠PolitКраїна - канал, який пише про те, чого не помічає більшість!
🟠Сігай - автор YouTube-каналу про міжнародну політику та падіння комунізму в Європі (а ще про Трампа без зайвого алармізму)
🟠dechat - головні події, політика та суспільні процеси в Німеччині, Австрії та Швейцарії. Аналітика, меми та упереджені погляди будуть також присутні
🟠Кваси - підпільний народно-капіталістичний канал. Де актуальні події пишуться під кваском
🟠Young Diplomat - Простими словами про велику політику від студента МВ
🟠Будда в Конгресі - виважена та спокійна аналітика про обидва береги Атлантики з фльором місцевого гумору
🟠ADASTRA - досліджуємо міжнародне, щоб творити національне
🟠Спілка "УкрінСерв" - Важливі новини з періодичними авторськими коментарями
Щоб вам було зручніше, ми зібрали їх у одну папку, і тепер ви можете підписуватись на найкращі ресурси одним кліком: https://t.me/addlist/kpNfjdfc7ihjNGRi
Бути причетним до Великого — завжди приємно, тому наполегливо Вас закликаємо підписуватися, ділитися з друзями та підтримувати український контент! Разом формуємо національну інтелектуальну спільноту!
Натомість рекомендуємо Вам добірку новино-аналітичних каналів, де кожен автор має свою сферу інтересів та свої погляди на події як в Україні, так і у світі
🟠POLITpedia - політична ситуація у світі, аналіз, новини та термінологія, і все це простими словами
🟠Гамбіт Саллівана - переклади західних медіа та розшифровка шизи Трампа для української аудиторії
🟠The Voicer - середовище аналітики та здорового глузду. Авторські аналітичні статті з різних тем від геополітики до економіки
🟠Новосилецький на дивані - зрада, від якої ви станете залежні
🟠Міжнародне Аняме (国際アニャメ) - відкриваю світ міжнародних відносин (і не тільки) в Індо-Тихоокеанському регіоні
🟠Пхеньянська Правда🇺🇦 - канал про велику геополітику країн Азії та Близького Сходу
🟠Політичний Фронт США - аналітика, новини та огляд головних подій американської політики. Відстежуйте зміни, що формують майбутнє
🟠PolitКраїна - канал, який пише про те, чого не помічає більшість!
🟠Сігай - автор YouTube-каналу про міжнародну політику та падіння комунізму в Європі (а ще про Трампа без зайвого алармізму)
🟠dechat - головні події, політика та суспільні процеси в Німеччині, Австрії та Швейцарії. Аналітика, меми та упереджені погляди будуть також присутні
🟠Кваси - підпільний народно-капіталістичний канал. Де актуальні події пишуться під кваском
🟠Young Diplomat - Простими словами про велику політику від студента МВ
🟠Будда в Конгресі - виважена та спокійна аналітика про обидва береги Атлантики з фльором місцевого гумору
🟠ADASTRA - досліджуємо міжнародне, щоб творити національне
🟠Спілка "УкрінСерв" - Важливі новини з періодичними авторськими коментарями
Щоб вам було зручніше, ми зібрали їх у одну папку, і тепер ви можете підписуватись на найкращі ресурси одним кліком: https://t.me/addlist/kpNfjdfc7ihjNGRi
Бути причетним до Великого — завжди приємно, тому наполегливо Вас закликаємо підписуватися, ділитися з друзями та підтримувати український контент! Разом формуємо національну інтелектуальну спільноту!
Переслав з:
генрі, kissінжир
07.04.202509:01
Періоди на кшталт нинішнього спонукають перечитувати класиків. Чи є тут простір для паралелей із сучасністю — питання досі дискусійне, але від того не менш цікаво читати про «холодну війну» не як про доконаний факт, а як про процес:
«Перший тиждень листопада 1956 року, імовірно, закарбується в памʼяті як один із найнищівніших епізодів в історії дипломатії Сполучених Штатів. Деякі з чільних зáсновків нашої зовнішньої політики були випробувані на ділі — і провалили цю перевірку.
Одним із таких засновків була наша прихильність до незалежності народів Східної Європи. Саме через це питання розпочалася і великою мірою велася «холодна війна». Проте коли Російська імперія почала розпадатися, Сполучені Штати одразу відмовилися застосовувати силу, чим фактично розв'язали Радянському Союзу руки.
Іншим засновком нашої зовнішньої політики було збереження могутності Великої Британії та Франції як членів Атлантичної унії. Проте ми співпрацювали з Радянським Союзом, завдаючи, певне, непоправної шкоди позиціям Великої Британії та Франції на Близькому Сході і у світі в цілому. Незалежно від вигод, що крилися в їхній військовій авантюрі, після її початку наш життєвий інтерес полягав у її швидкому й повному успіху.
Наша зовнішня політика, принаймні останніх років, засновувалася на тому, що наша здатність до ядерної відплати є достатньою для захисту власних інтересів мирними засобами. Однак ми щойно стали свідками раптового й повного краху західної позиції під впливом фактичного російського ультиматуму.
Це найбільш лиховісна недоля з усіх, що кидає на майбутнє темну тінь: якщо Радянський Союз продовжує захищати та просувати свої інтереси, застосовуючи силу або погрожуючи нею, тоді як ми утримуємося від неї, аж доки вона не буде застосована проти нас, то чи не розкладаємо ми на рáти шлях капітуляції, який від безвиході може закінчитися ядерною війною?»
Перекладено з The Impasse of American Foreign Policy by Hans Morgenthau, 1962 рік. Автор: Сілвестер Носенко
«Перший тиждень листопада 1956 року, імовірно, закарбується в памʼяті як один із найнищівніших епізодів в історії дипломатії Сполучених Штатів. Деякі з чільних зáсновків нашої зовнішньої політики були випробувані на ділі — і провалили цю перевірку.
Одним із таких засновків була наша прихильність до незалежності народів Східної Європи. Саме через це питання розпочалася і великою мірою велася «холодна війна». Проте коли Російська імперія почала розпадатися, Сполучені Штати одразу відмовилися застосовувати силу, чим фактично розв'язали Радянському Союзу руки.
Іншим засновком нашої зовнішньої політики було збереження могутності Великої Британії та Франції як членів Атлантичної унії. Проте ми співпрацювали з Радянським Союзом, завдаючи, певне, непоправної шкоди позиціям Великої Британії та Франції на Близькому Сході і у світі в цілому. Незалежно від вигод, що крилися в їхній військовій авантюрі, після її початку наш життєвий інтерес полягав у її швидкому й повному успіху.
Наша зовнішня політика, принаймні останніх років, засновувалася на тому, що наша здатність до ядерної відплати є достатньою для захисту власних інтересів мирними засобами. Однак ми щойно стали свідками раптового й повного краху західної позиції під впливом фактичного російського ультиматуму.
Це найбільш лиховісна недоля з усіх, що кидає на майбутнє темну тінь: якщо Радянський Союз продовжує захищати та просувати свої інтереси, застосовуючи силу або погрожуючи нею, тоді як ми утримуємося від неї, аж доки вона не буде застосована проти нас, то чи не розкладаємо ми на рáти шлях капітуляції, який від безвиході може закінчитися ядерною війною?»
Перекладено з The Impasse of American Foreign Policy by Hans Morgenthau, 1962 рік. Автор: Сілвестер Носенко
06.04.202515:26
Формула тарифів по-американськи
Економічний протекціонізм став характерною рисою політики США після інавгурації Трампа. Незважаючи на негативні прогнози економістів, Білий дім подав нову порцію тарифів 2 квітня, прозваного "днем звільнення" Штатів. Тепер вона зачепила майже увесь світ: хвиля вже завдала значних збитків, почавши торговельну війну
Раніше в березні було накладено тарифи на Китай у розмірі 10%. Крім того, між Штатами, Мексикою і Канадою діє угода про вільну торгівлю USMCA, яка також зазнала змін: Вашингтон запровадив 25% тарифів за винятком канадських енергоносіїв
Тепер близько 185 країн потрапили під приціл американського протекціонізму: на них накладено тарифи, але відсоток для різних держав дуже варіюється. Виникає питання, на яку методологію спиралися при обчисленні тарифних ставок і нововведених тарифів?
Насправді все настільки просто, що навіть абсурдно. Для обрахування ''tarrifs charged to the US'' кожної країни було взято дефіцит торговельного балансу товарами та поділено на її експорт до США. Так кажуть фінансові експерти, зокрема Джеймс Суровецький
До прикладу, візьмімо Індонезію: дефіцит торгівлі США з нею складає 17, 9 млрд. доларів, а експорт - 28 млрд. доларів. Якщо обчислити 17,9/28=0,639. Тоді переводимо у відсотки, округлюємо і виходить 64%
Отриманий результат поділили на два і отримали приблизний результат ''reciprocal tarrifs'', який США накладуть на державу. Відповідно, для Індонезії це виходить 32%
Білий дім запевняв, що для обрахунку тарифів обчислювали мита, які накладали інші держави. Однак у дійсності все виявилося інакше, що вказує на маніпуляцію числами. Крім того, початок торговельної війни з іншими державами матиме значний негативний вплив на економіку Штатів та їхнє місце в системі
🍷 UnRealpolitik
Економічний протекціонізм став характерною рисою політики США після інавгурації Трампа. Незважаючи на негативні прогнози економістів, Білий дім подав нову порцію тарифів 2 квітня, прозваного "днем звільнення" Штатів. Тепер вона зачепила майже увесь світ: хвиля вже завдала значних збитків, почавши торговельну війну
Раніше в березні було накладено тарифи на Китай у розмірі 10%. Крім того, між Штатами, Мексикою і Канадою діє угода про вільну торгівлю USMCA, яка також зазнала змін: Вашингтон запровадив 25% тарифів за винятком канадських енергоносіїв
Тепер близько 185 країн потрапили під приціл американського протекціонізму: на них накладено тарифи, але відсоток для різних держав дуже варіюється. Виникає питання, на яку методологію спиралися при обчисленні тарифних ставок і нововведених тарифів?
Насправді все настільки просто, що навіть абсурдно. Для обрахування ''tarrifs charged to the US'' кожної країни було взято дефіцит торговельного балансу товарами та поділено на її експорт до США. Так кажуть фінансові експерти, зокрема Джеймс Суровецький
До прикладу, візьмімо Індонезію: дефіцит торгівлі США з нею складає 17, 9 млрд. доларів, а експорт - 28 млрд. доларів. Якщо обчислити 17,9/28=0,639. Тоді переводимо у відсотки, округлюємо і виходить 64%
Отриманий результат поділили на два і отримали приблизний результат ''reciprocal tarrifs'', який США накладуть на державу. Відповідно, для Індонезії це виходить 32%
Білий дім запевняв, що для обрахунку тарифів обчислювали мита, які накладали інші держави. Однак у дійсності все виявилося інакше, що вказує на маніпуляцію числами. Крім того, початок торговельної війни з іншими державами матиме значний негативний вплив на економіку Штатів та їхнє місце в системі
🍷 UnRealpolitik
06.04.202511:38
By Chappatte
🍷 UnRealpolitik
🍷 UnRealpolitik
05.04.202510:03
Чому Рубіо не стане «новим Кіссінджером»?
У 70-х держсекретарю Кіссінджеру вдалося втілити дипломатичний маневр, що змінив хід Холодної війни: зближення США та КНР, яке посилило тиск на Радянський Союз. Зараз американці шукають схожий підхід
Але Кіссінджер не створив дива — він просто вдало скористався ситуацією. Китай у 70-х лежав у руїнах після комуністичних експериментів Мао Цзедуна, на кордоні тривав конфлікт із Радянським Союзом. Сам Пекін не марив світовим лідерством, а намагався просто втриматися як держава
США прийшли «на все готове». Коли Китай відкрив свою економіку для світу в 1980-х, американський бізнес і споживачі отримали вигоду від зростання китайського виробничого сектору. Пекін не потрібно було підбурювати до конфлікту із СРСР — зіткнення вже тривали, і КНР була в асиметричному протистоянні
Що ж зараз?
Росія та КНР пов’язані спільною стратегічною метою — покласти край гегемонії Заходу. Китай швидко нарощує експорт товарів до Росії, заповнюючи прогалину, залишену західними виробниками
За даними дослідницької компанії Rhodium Group, лише в автомобільному секторі частка Китаю на російському ринку зросла з 9% у 2021 році до 61% у 2023
Це дає Пекіну серйозний важіль впливу на Москву
Навіть якщо вдасться «відтягнути» Росію від Китаю — скільки це коштуватиме?
Це зашкодить відносинам із союзниками по НАТО, Вашингтон буде змушений поступитися інтересами в Європі й піти на економічні компроміси. І заради чого?
У кращому випадку Росія залишатиметься нейтральною, нарощуватиме силу і підкидатиме дров у конфлікт між КНР і США. А в Штатів не буде важелів, щоб запобігти майбутньому зближенню Москви та Пекіна
Намагання завоювати прихильність Росії означало б обміняти сильних і надійних союзників на слабкого, бідного і непостійного партнера. На такий крок Кіссінджер, переконаний реаліст, ніколи б не пішов
🍷 UnRealpolitik
У 70-х держсекретарю Кіссінджеру вдалося втілити дипломатичний маневр, що змінив хід Холодної війни: зближення США та КНР, яке посилило тиск на Радянський Союз. Зараз американці шукають схожий підхід
Але Кіссінджер не створив дива — він просто вдало скористався ситуацією. Китай у 70-х лежав у руїнах після комуністичних експериментів Мао Цзедуна, на кордоні тривав конфлікт із Радянським Союзом. Сам Пекін не марив світовим лідерством, а намагався просто втриматися як держава
США прийшли «на все готове». Коли Китай відкрив свою економіку для світу в 1980-х, американський бізнес і споживачі отримали вигоду від зростання китайського виробничого сектору. Пекін не потрібно було підбурювати до конфлікту із СРСР — зіткнення вже тривали, і КНР була в асиметричному протистоянні
Що ж зараз?
Росія та КНР пов’язані спільною стратегічною метою — покласти край гегемонії Заходу. Китай швидко нарощує експорт товарів до Росії, заповнюючи прогалину, залишену західними виробниками
За даними дослідницької компанії Rhodium Group, лише в автомобільному секторі частка Китаю на російському ринку зросла з 9% у 2021 році до 61% у 2023
Це дає Пекіну серйозний важіль впливу на Москву
Навіть якщо вдасться «відтягнути» Росію від Китаю — скільки це коштуватиме?
Це зашкодить відносинам із союзниками по НАТО, Вашингтон буде змушений поступитися інтересами в Європі й піти на економічні компроміси. І заради чого?
У кращому випадку Росія залишатиметься нейтральною, нарощуватиме силу і підкидатиме дров у конфлікт між КНР і США. А в Штатів не буде важелів, щоб запобігти майбутньому зближенню Москви та Пекіна
Намагання завоювати прихильність Росії означало б обміняти сильних і надійних союзників на слабкого, бідного і непостійного партнера. На такий крок Кіссінджер, переконаний реаліст, ніколи б не пішов
🍷 UnRealpolitik
04.04.202515:09
🔸 Хто ухвалює зовнішньополітичні рішення в Кремлі?
🔸 Чому Росія сприймає НАТО як загрозу?
🔸 Чи міг би нейтральний статус України запобігти війні?
Подкаст про зовнішню політику Росії, її стратегію, поразки та червоні лінії із Завідувачем кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики Київського інституту міжнародних відносин Віктором Константиновим
🍷 UnRealpolitik
🔸 Чому Росія сприймає НАТО як загрозу?
🔸 Чи міг би нейтральний статус України запобігти війні?
Подкаст про зовнішню політику Росії, її стратегію, поразки та червоні лінії із Завідувачем кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики Київського інституту міжнародних відносин Віктором Константиновим
🍷 UnRealpolitik
03.04.202515:13
Звісно, не треба думати, що американські авіаносці подорожують океаном одні
Зазвичай це ціле ударне з'єднання, де десятки кораблів прикриття прямують спільним курсом під супроводом авіаційних груп
Кораблі розсереджуються на відстані в декілька кілометрів одне від одного, а не прямують щільним строєм, як на картинці*
ДВІ такі плавучі американські гарнізони під боком знатно змусять нервувати будь-якого іранського чиновника
🍷 UnRealpolitik
Зазвичай це ціле ударне з'єднання, де десятки кораблів прикриття прямують спільним курсом під супроводом авіаційних груп
Кораблі розсереджуються на відстані в декілька кілометрів одне від одного, а не прямують щільним строєм, як на картинці*
ДВІ такі плавучі американські гарнізони під боком знатно змусять нервувати будь-якого іранського чиновника
🍷 UnRealpolitik
03.04.202510:13
Іран виведуть із «Великої гри»?
Паралельно заявам про можливість перемовин із Тегераном, Вашингтон точить ножа на Близькому Сході
Із березня 2025 року, дві авіаносні ударні групи ведуть спільне патрулювання в регіоні: перебування авіаносця «Гаррі Трумен» продовжено ще на місяць, а авіаносець «Карл Вінсон» має прибути найближчими тижнями в зону відповідальності Центрального командування США. Рішення про розгортання двох авіаносців було прийнято після того, як на початку місяця поновилися бої між силами Штатів і повстанцями-хуситами в Ємені
Домовлятися завжди краще під аккомпанемент реактивних двигунів та морських маневрів, особливо коли шукати спільну мову доводиться із Іраном. Але чи є американський флот просто козирем на перемовинах чи він тут заради грандіозніших планів — передбачити важко
🍷 UnRealpolitik
Паралельно заявам про можливість перемовин із Тегераном, Вашингтон точить ножа на Близькому Сході
Станом на жовтень 2024 року представники американського оборонного відомства заявили, що на Близькому Сході перебуває близько сорока тисяч військовослужбовців. Загалом Сполучені Штати мають військові об'єкти щонайменше на дев'ятнадцяти ділянках — у таких країнах, як Бахрейн, Єгипет, Ірак, Ізраїль, Йорданія, Катар, Кувейт, Об'єднані Арабські Емірати, Саудівська Аравія, Сирія
Із березня 2025 року, дві авіаносні ударні групи ведуть спільне патрулювання в регіоні: перебування авіаносця «Гаррі Трумен» продовжено ще на місяць, а авіаносець «Карл Вінсон» має прибути найближчими тижнями в зону відповідальності Центрального командування США. Рішення про розгортання двох авіаносців було прийнято після того, як на початку місяця поновилися бої між силами Штатів і повстанцями-хуситами в Ємені
Домовлятися завжди краще під аккомпанемент реактивних двигунів та морських маневрів, особливо коли шукати спільну мову доводиться із Іраном. Але чи є американський флот просто козирем на перемовинах чи він тут заради грандіозніших планів — передбачити важко
🍷 UnRealpolitik
Переслав з:
TransCaspianUA
03.04.202506:09
🇹🇷🇪🇺 ЄС не реагує на турецькі протести, бо йому потрібен Ердоган проти Росії
❕Давно не було Туреччини! Wall Street Journal випустив статтю про те, чому Європа наче не помічає масових заворушень у Туреччині.
☝️ На думку видання, це пов'язано з тим, що Анкара є одним з ключових партнерів ЄС з питань безпеки. Наряду з Британією, Норвегією та Канадою. Таким чином, Брюссель дуже обережно обирає слова, щоб не образити таку важливу для себе країну.
🤝 Раніше, коли існувала серйозна міграційна криза, Ердоган не пропускав мігрантів у Європу. Остання, своєю чергою, закривала очі на внутрішні проблеми у країні.
📍Сьогодні РФ залишається головною загрозою для Європи, тому буфер та захист у вигляді Туреччини є надважливим. Отримуємо такий от Real Politik.
👍 TransCaspianUA | Підписатися
❕Давно не було Туреччини! Wall Street Journal випустив статтю про те, чому Європа наче не помічає масових заворушень у Туреччині.
☝️ На думку видання, це пов'язано з тим, що Анкара є одним з ключових партнерів ЄС з питань безпеки. Наряду з Британією, Норвегією та Канадою. Таким чином, Брюссель дуже обережно обирає слова, щоб не образити таку важливу для себе країну.
🤝 Раніше, коли існувала серйозна міграційна криза, Ердоган не пропускав мігрантів у Європу. Остання, своєю чергою, закривала очі на внутрішні проблеми у країні.
📍Сьогодні РФ залишається головною загрозою для Європи, тому буфер та захист у вигляді Туреччини є надважливим. Отримуємо такий от Real Politik.
👍 TransCaspianUA | Підписатися
02.04.202515:08
By Chappatte
🍷 UnRealpolitik
🍷 UnRealpolitik
02.04.202510:42
Трикутник Марка Рубіо
Трикутна структура в природі є досить стійкою. Проте в міжнародній політиці система з трьох полюсів — одна з найбільш нестабільних
Не секрет, що США намагаються розірвати російсько-китайський альянс, використовуючи традиційну тактику розділяй і володарюй: запропонувати Москві «пряник» і використати її для стримування Китаю. Однак така стратегія суперечить усталеним теоретичним підходам
Історія показує, що у триполярній системі дві слабші держави майже завжди об'єднуються проти найсильнішої, а не навпаки. Цю закономірність досліджує науковець Сеульського університету Dylan Motin:
У результаті система трансформується з триполярної в однополярну, де держава «А» матиме домінуючу перевагу. Тому для слабшого гравця об'єднання з найсильнішим — ірраціональна стратегія. Логічніше, що «Б» (Китай) і «В» (Росія) об'єднаються проти «А» (США), аби не допустити встановлення гегемонії
Для Росії змова з Вашингтоном не має сенсу, оскільки у разі послаблення Китаю головним вигодоотримувачем стануть США, а не Москва
🍷 UnRealpolitik
«Океанія воює з Остазією. Океанія завжди воювала з Остазією» ("1984")
Трикутна структура в природі є досить стійкою. Проте в міжнародній політиці система з трьох полюсів — одна з найбільш нестабільних
Не секрет, що США намагаються розірвати російсько-китайський альянс, використовуючи традиційну тактику розділяй і володарюй: запропонувати Москві «пряник» і використати її для стримування Китаю. Однак така стратегія суперечить усталеним теоретичним підходам
Історія показує, що у триполярній системі дві слабші держави майже завжди об'єднуються проти найсильнішої, а не навпаки. Цю закономірність досліджує науковець Сеульського університету Dylan Motin:
Уявімо систему з трьох країн: «А», «Б» та «В»
Перша має дев'ять очок сили, друга — шість, третя — три
Якщо країни «А» і «В» спробують поділити державу «Б», то баланс сил зміниться: «А» матиме тринадцять очок, а «В» — лише п'ять
У результаті система трансформується з триполярної в однополярну, де держава «А» матиме домінуючу перевагу. Тому для слабшого гравця об'єднання з найсильнішим — ірраціональна стратегія. Логічніше, що «Б» (Китай) і «В» (Росія) об'єднаються проти «А» (США), аби не допустити встановлення гегемонії
Для Росії змова з Вашингтоном не має сенсу, оскільки у разі послаблення Китаю головним вигодоотримувачем стануть США, а не Москва
🍷 UnRealpolitik
Переслав з:
UnRealpolitik
31.03.202517:22
Виходьте за кордони простих уявлень про світ. Політика складніша ніж здається і її можна досліджувати, як на рівні держав, так і на рівні політиків. І знайти всезнаючого пророка в такій складній сфері неможливо
Натомість рекомендуємо Вам добірку новино-аналітичних каналів, де кожен автор має свою сферу інтересів та свої погляди на події як в Україні, так і у світі
🟠POLITpedia - політична ситуація у світі, аналіз, новини та термінологія, і все це простими словами
🟠Гамбіт Саллівана - переклади західних медіа та розшифровка шизи Трампа для української аудиторії
🟠The Voicer - середовище аналітики та здорового глузду. Авторські аналітичні статті з різних тем від геополітики до економіки
🟠Новосилецький на дивані - зрада, від якої ви станете залежні
🟠Міжнародне Аняме (国際アニャメ) - відкриваю світ міжнародних відносин (і не тільки) в Індо-Тихоокеанському регіоні
🟠Пхеньянська Правда🇺🇦 - канал про велику геополітику країн Азії та Близького Сходу
🟠Політичний Фронт США - аналітика, новини та огляд головних подій американської політики. Відстежуйте зміни, що формують майбутнє
🟠PolitКраїна - канал, який пише про те, чого не помічає більшість!
🟠Сігай - автор YouTube-каналу про міжнародну політику та падіння комунізму в Європі (а ще про Трампа без зайвого алармізму)
🟠dechat - головні події, політика та суспільні процеси в Німеччині, Австрії та Швейцарії. Аналітика, меми та упереджені погляди будуть також присутні
🟠Кваси - підпільний народно-капіталістичний канал. Де актуальні події пишуться під кваском
🟠Young Diplomat - Простими словами про велику політику від студента МВ
🟠Будда в Конгресі - виважена та спокійна аналітика про обидва береги Атлантики з фльором місцевого гумору
🟠ADASTRA - досліджуємо міжнародне, щоб творити національне
Щоб вам було зручніше, ми зібрали їх у одну папку, і тепер ви можете підписуватись на найкращі ресурси одним кліком: https://t.me/addlist/kpNfjdfc7ihjNGRi
Бути причетним до Великого — завжди приємно, тому наполегливо Вас закликаємо підписуватися, ділитися з друзями та підтримувати український контент! Разом формуємо національну інтелектуальну спільноту!
Натомість рекомендуємо Вам добірку новино-аналітичних каналів, де кожен автор має свою сферу інтересів та свої погляди на події як в Україні, так і у світі
🟠POLITpedia - політична ситуація у світі, аналіз, новини та термінологія, і все це простими словами
🟠Гамбіт Саллівана - переклади західних медіа та розшифровка шизи Трампа для української аудиторії
🟠The Voicer - середовище аналітики та здорового глузду. Авторські аналітичні статті з різних тем від геополітики до економіки
🟠Новосилецький на дивані - зрада, від якої ви станете залежні
🟠Міжнародне Аняме (国際アニャメ) - відкриваю світ міжнародних відносин (і не тільки) в Індо-Тихоокеанському регіоні
🟠Пхеньянська Правда🇺🇦 - канал про велику геополітику країн Азії та Близького Сходу
🟠Політичний Фронт США - аналітика, новини та огляд головних подій американської політики. Відстежуйте зміни, що формують майбутнє
🟠PolitКраїна - канал, який пише про те, чого не помічає більшість!
🟠Сігай - автор YouTube-каналу про міжнародну політику та падіння комунізму в Європі (а ще про Трампа без зайвого алармізму)
🟠dechat - головні події, політика та суспільні процеси в Німеччині, Австрії та Швейцарії. Аналітика, меми та упереджені погляди будуть також присутні
🟠Кваси - підпільний народно-капіталістичний канал. Де актуальні події пишуться під кваском
🟠Young Diplomat - Простими словами про велику політику від студента МВ
🟠Будда в Конгресі - виважена та спокійна аналітика про обидва береги Атлантики з фльором місцевого гумору
🟠ADASTRA - досліджуємо міжнародне, щоб творити національне
Щоб вам було зручніше, ми зібрали їх у одну папку, і тепер ви можете підписуватись на найкращі ресурси одним кліком: https://t.me/addlist/kpNfjdfc7ihjNGRi
Бути причетним до Великого — завжди приємно, тому наполегливо Вас закликаємо підписуватися, ділитися з друзями та підтримувати український контент! Разом формуємо національну інтелектуальну спільноту!
31.03.202509:34
Кількість кораблів у військово-морському флоті США та флоту народно-визвольної армії Китаю
Джерело: CSIS
🍷 UnRealpolitik
Джерело: CSIS
🍷 UnRealpolitik
30.03.202514:04
Чому Росії потрібна війна?
Таке питання часто чуємо звідусіль, однак для пошуку відповіді з точки зору зовнішньої політики, варто звернутися до стратегічної культури Російської Федерації
Росія намагається утримати великий простір. Вона поєднує у собі території двох континентів, через що позиціонує себе як євразійську "державу-цивілізацію". Це нелегка справа, яку вдається зробити хіба що зі встановленням авторитарного режиму. Державність будується на образі царя або великого керівника, так званого «старшого брата» за Орвеллом
Від часів Монгольської імперії до СРСР територія сучасної Росії була зібрана в імперію. Такому типу властиве розширення, яке штовхає на ведення війни. Після розпаду СРСР, не змирившись з долею існування у ролі чергової колишньої радянської республіки, Росія знову повернулась до звичайної імперської форми
Щоб мати спроможність проводити агресивну зовнішню політику та претендувати на власну сферу впливу, треба мати силу. У 90-х Росія була слабка, тому її основним завданням стало накопичення ресурсів зі збереженням діалогу із Заходом
Вже у 2000-х стали помітні суттєві зміни. Структурна сила США значно послабилась внаслідок вторгнення в Ірак, а Росія навпаки ставала сильнішою — вона отримала великі прибутки він продажу енергоресурсів. На Бухарестському саміті 2008 року Захід надав їй «зелене світло» на розширення в пострадянському просторі, не ставши приєднувати до НАТО Україну і Грузію, за чим поступово слідувала військова агресія щодо цих держав
Наразі Росія претендує на власне місце в багатополярному світі, указуючи на свою силу — ядерний потенціал та членство в Раді Безпеки. У її зовнішньополітичній концепції 2023 чітко простежується бажання повернути втрачений статус великої держави шляхом застосуванням прагматичних заходів, передусім відносно пострадянського простору
🍷 UnRealpolitik
Той, хто знає ворога й себе, ніколи не програє війни; Хто не знає ворога, але знає себе, інколи виграє, а інколи програє; Той, хто не знає ні себе, ні ворога, програє кожну баталію - Сунь Дзи
Таке питання часто чуємо звідусіль, однак для пошуку відповіді з точки зору зовнішньої політики, варто звернутися до стратегічної культури Російської Федерації
Росія намагається утримати великий простір. Вона поєднує у собі території двох континентів, через що позиціонує себе як євразійську "державу-цивілізацію". Це нелегка справа, яку вдається зробити хіба що зі встановленням авторитарного режиму. Державність будується на образі царя або великого керівника, так званого «старшого брата» за Орвеллом
Від часів Монгольської імперії до СРСР територія сучасної Росії була зібрана в імперію. Такому типу властиве розширення, яке штовхає на ведення війни. Після розпаду СРСР, не змирившись з долею існування у ролі чергової колишньої радянської республіки, Росія знову повернулась до звичайної імперської форми
Щоб мати спроможність проводити агресивну зовнішню політику та претендувати на власну сферу впливу, треба мати силу. У 90-х Росія була слабка, тому її основним завданням стало накопичення ресурсів зі збереженням діалогу із Заходом
Вже у 2000-х стали помітні суттєві зміни. Структурна сила США значно послабилась внаслідок вторгнення в Ірак, а Росія навпаки ставала сильнішою — вона отримала великі прибутки він продажу енергоресурсів. На Бухарестському саміті 2008 року Захід надав їй «зелене світло» на розширення в пострадянському просторі, не ставши приєднувати до НАТО Україну і Грузію, за чим поступово слідувала військова агресія щодо цих держав
Наразі Росія претендує на власне місце в багатополярному світі, указуючи на свою силу — ядерний потенціал та членство в Раді Безпеки. У її зовнішньополітичній концепції 2023 чітко простежується бажання повернути втрачений статус великої держави шляхом застосуванням прагматичних заходів, передусім відносно пострадянського простору
🍷 UnRealpolitik
Рекорди
03.04.202523:59
1.4KПідписників28.02.202515:38
1000Індекс цитування19.03.202520:35
8.6KОхоплення 1 допису08.02.202503:01
3.1KОхоп рекл. допису13.11.202423:59
22.41%ER12.11.202423:59
660.47%ERRПереслав з:
POLITpedia
14.03.202516:39
Оці всі розмови по типу: нема НАТО - значить треба ядерка - дурня повна, яка мала сенс лиш як аргумент торгу на вищому рівні, яким ми могли шантажувати Захід, погрожуючи тим, що їх система "нерозповсюдження ядерної зброї" у будь-який момент може бути нами зруйнована, якщо ті нас не візьмуть у альянс.
Тепер, коли ми по суті отримали офіційну відмову у НАТО і можемо себе не тішити ілюзіями, цей інструмент торгу теж можна відкидати, бо, по правді, яка багатьом може здатись неприємною, ядерна зброя - це абсолютно ніяка не панацея, яка захистить від будь-яких війн, крім того це ще й величезна стаття витрат, які могли б піти у куди більш приземлені та необхідні військові потреби (ті ж безпілотники).
Найкращим прикладом того, що наявність ядерної зброї не захищає від війни, є усіма так улюблений приклад Ізраїлю, який хоч і не офіційно, але її точно має, при цьому по суті перманентно перебуваючи у стані війни зі своїми сусідами, ведучи її цілком традиційною зброєю.
Та й сама ефективність "ядерного стримування" залежить не тільки від наявності такої зброї, а від того, в якій кількості у вас знаходяться заряди, утримання яких коштує надзвичайно великих грошей, яку вони мають потужність, скільки для них у вас є носіїв та засобів доставки (і як складно їх перехопити), якого вона у вас типу (стратегічна чи тактична), наскільки ефективна ваша система управління та зв'язку та ще купа інших більш-менш важливих факторів.
Крім того, хто сказав, що навіть якщо у нас з'явиться план таки зробити власну бімбу, наші як вороги, так і друзі банально дадуть це зробити? Чи ви думаєте, що москва чи вашингтон просто так на це дивитимуться?
І навіть у разі таки вдалої розробки, які у нас є носії та засоби її доставки? В яку ціну обійдеться створення власної ядерної тріади, яка передбачає розробку та створення наземних ракет, підводних човнів та стратегічної авіації?
Це все про теорію стримування і про це, до слова, колись у колег з UnRealpolitik виходило повноцінне відео на ютубі (раджу переглянути!)
Так, можемо наробити "брудних бомб" з ядерних відходів і начіпляти на дрони, але це абсолютна інша історія.
Тому повторю ще раз свою давню тезу - ні НАТО, ні ядерна зброя, які є стримуючими факторами переважно тільки тоді, коли у їх дієвість вірять, не зможуть гарантувати нам безпеку настільки, наскільки це зможе зробити сильна армія, розвинуті та нарешті таки сформовані державні інститути, сильна й ефективна економіка та найголовніше - суспільство, яке готове цю країну захищати. От це єдині цілком реальні гарантії, які можуть забезпечити наше подальше існування.
Тепер, коли ми по суті отримали офіційну відмову у НАТО і можемо себе не тішити ілюзіями, цей інструмент торгу теж можна відкидати, бо, по правді, яка багатьом може здатись неприємною, ядерна зброя - це абсолютно ніяка не панацея, яка захистить від будь-яких війн, крім того це ще й величезна стаття витрат, які могли б піти у куди більш приземлені та необхідні військові потреби (ті ж безпілотники).
Найкращим прикладом того, що наявність ядерної зброї не захищає від війни, є усіма так улюблений приклад Ізраїлю, який хоч і не офіційно, але її точно має, при цьому по суті перманентно перебуваючи у стані війни зі своїми сусідами, ведучи її цілком традиційною зброєю.
Та й сама ефективність "ядерного стримування" залежить не тільки від наявності такої зброї, а від того, в якій кількості у вас знаходяться заряди, утримання яких коштує надзвичайно великих грошей, яку вони мають потужність, скільки для них у вас є носіїв та засобів доставки (і як складно їх перехопити), якого вона у вас типу (стратегічна чи тактична), наскільки ефективна ваша система управління та зв'язку та ще купа інших більш-менш важливих факторів.
Крім того, хто сказав, що навіть якщо у нас з'явиться план таки зробити власну бімбу, наші як вороги, так і друзі банально дадуть це зробити? Чи ви думаєте, що москва чи вашингтон просто так на це дивитимуться?
І навіть у разі таки вдалої розробки, які у нас є носії та засоби її доставки? В яку ціну обійдеться створення власної ядерної тріади, яка передбачає розробку та створення наземних ракет, підводних човнів та стратегічної авіації?
Це все про теорію стримування і про це, до слова, колись у колег з UnRealpolitik виходило повноцінне відео на ютубі (раджу переглянути!)
Так, можемо наробити "брудних бомб" з ядерних відходів і начіпляти на дрони, але це абсолютна інша історія.
Тому повторю ще раз свою давню тезу - ні НАТО, ні ядерна зброя, які є стримуючими факторами переважно тільки тоді, коли у їх дієвість вірять, не зможуть гарантувати нам безпеку настільки, наскільки це зможе зробити сильна армія, розвинуті та нарешті таки сформовані державні інститути, сильна й ефективна економіка та найголовніше - суспільство, яке готове цю країну захищати. От це єдині цілком реальні гарантії, які можуть забезпечити наше подальше існування.
15.03.202512:41
Улюблена гра Генрі Кіссінджера та Джона Кеннеді
Коли? 22–23 березня, 11:00-16:00
Де? Місце повідомимо Вам після реєстрації ;)
Запрошуємо вас на перший офлайн-захід у Києві, присвячений легендарній грі «Дипломатія»!
Ви станете лідером однієї з великих держав напередодні Першої світової війни. Тут немає кубиків чи випадковостей — тільки переговори, хитрість і стратегія. Ви укладатимете союзи, порушуватимете обіцянки, будуватимете коаліції — і врешті-решт залишиться лише одна могутня імперія
🔸 Не знаєте правил? Ми все пояснимо на місці
🔸 Не маєте команди? Ми підберемо команду
🔸 Шукаєте гру про справжню геополітику? Це саме те, що потрібно!
Реєстрація обов’язкова
ПОСИЛАННЯ НА РЕЄСТРАЦІЮ
Хто готовий до великої гри?
Коли? 22–23 березня, 11:00-16:00
Де? Місце повідомимо Вам після реєстрації ;)
Запрошуємо вас на перший офлайн-захід у Києві, присвячений легендарній грі «Дипломатія»!
Ви станете лідером однієї з великих держав напередодні Першої світової війни. Тут немає кубиків чи випадковостей — тільки переговори, хитрість і стратегія. Ви укладатимете союзи, порушуватимете обіцянки, будуватимете коаліції — і врешті-решт залишиться лише одна могутня імперія
🔸 Не знаєте правил? Ми все пояснимо на місці
🔸 Не маєте команди? Ми підберемо команду
🔸 Шукаєте гру про справжню геополітику? Це саме те, що потрібно!
Реєстрація обов’язкова
ПОСИЛАННЯ НА РЕЄСТРАЦІЮ
Хто готовий до великої гри?
31.03.202509:34
Кількість кораблів у військово-морському флоті США та флоту народно-визвольної армії Китаю
Джерело: CSIS
🍷 UnRealpolitik
Джерело: CSIS
🍷 UnRealpolitik
03.04.202510:13
Іран виведуть із «Великої гри»?
Паралельно заявам про можливість перемовин із Тегераном, Вашингтон точить ножа на Близькому Сході
Із березня 2025 року, дві авіаносні ударні групи ведуть спільне патрулювання в регіоні: перебування авіаносця «Гаррі Трумен» продовжено ще на місяць, а авіаносець «Карл Вінсон» має прибути найближчими тижнями в зону відповідальності Центрального командування США. Рішення про розгортання двох авіаносців було прийнято після того, як на початку місяця поновилися бої між силами Штатів і повстанцями-хуситами в Ємені
Домовлятися завжди краще під аккомпанемент реактивних двигунів та морських маневрів, особливо коли шукати спільну мову доводиться із Іраном. Але чи є американський флот просто козирем на перемовинах чи він тут заради грандіозніших планів — передбачити важко
🍷 UnRealpolitik
Паралельно заявам про можливість перемовин із Тегераном, Вашингтон точить ножа на Близькому Сході
Станом на жовтень 2024 року представники американського оборонного відомства заявили, що на Близькому Сході перебуває близько сорока тисяч військовослужбовців. Загалом Сполучені Штати мають військові об'єкти щонайменше на дев'ятнадцяти ділянках — у таких країнах, як Бахрейн, Єгипет, Ірак, Ізраїль, Йорданія, Катар, Кувейт, Об'єднані Арабські Емірати, Саудівська Аравія, Сирія
Із березня 2025 року, дві авіаносні ударні групи ведуть спільне патрулювання в регіоні: перебування авіаносця «Гаррі Трумен» продовжено ще на місяць, а авіаносець «Карл Вінсон» має прибути найближчими тижнями в зону відповідальності Центрального командування США. Рішення про розгортання двох авіаносців було прийнято після того, як на початку місяця поновилися бої між силами Штатів і повстанцями-хуситами в Ємені
Домовлятися завжди краще під аккомпанемент реактивних двигунів та морських маневрів, особливо коли шукати спільну мову доводиться із Іраном. Але чи є американський флот просто козирем на перемовинах чи він тут заради грандіозніших планів — передбачити важко
🍷 UnRealpolitik
Увійдіть, щоб розблокувати більше функціональності.