By Настенька 🌿
Вірші, цитати, щось да буде з цього
Рейтинг TGlist
0
0
ТипПублічний
Верифікація
Не верифікованийДовіреність
Не надійнийРозташування
МоваІнша
Дата створення каналуЛют 02, 2018
Додано до TGlist
Квіт 08, 2025Прикріплена група
Останні публікації в групі "By Настенька 🌿"
22.04.202518:03
Клубок із рук – і нитка вже чужа,
А лабіринт лишився за спиною.
Сім'я вже зраджена, перетнута межа,
Хіба була моя вина тяжкою?
Кохання, що навіяне богами,
Занапастило душу, сплутало думки.
Я розчинилась між його словами,
А він пішов ім'я карбуючи в віки.
Я врятувала, я дала дорогу,
Я все, що мала, кинула в ім’я.
Тесей мене лишив слабку та вбогу,
Для нього я була чергова до вінця.
Стою на краю, море шепче: «Падай»,
У хвилях — спокій, сон і забуття.
І я би впала та чи можна пасти
Ще нижче, ніж лишить себе життя?
Коли вже тінь лягла мені на вії,
І вже життя вагались терези
З’явився він із лісу, у надії
Торкнулось тіло виноградної лози.
Він мовив тихо: «Я тебе чекав,
Між виноградом, шумом і весною.
Твій біль — це пісня, що я відшукав,
І серце зранене твоє загою».
Я в небутті — і він мене знайшов,
Не як Тесей, що брав і йшов з омани.
А той, хто дав безсмертя і любов,
Підняв мене у небо над зірками.
А лабіринт лишився за спиною.
Сім'я вже зраджена, перетнута межа,
Хіба була моя вина тяжкою?
Кохання, що навіяне богами,
Занапастило душу, сплутало думки.
Я розчинилась між його словами,
А він пішов ім'я карбуючи в віки.
Я врятувала, я дала дорогу,
Я все, що мала, кинула в ім’я.
Тесей мене лишив слабку та вбогу,
Для нього я була чергова до вінця.
Стою на краю, море шепче: «Падай»,
У хвилях — спокій, сон і забуття.
І я би впала та чи можна пасти
Ще нижче, ніж лишить себе життя?
Коли вже тінь лягла мені на вії,
І вже життя вагались терези
З’явився він із лісу, у надії
Торкнулось тіло виноградної лози.
Він мовив тихо: «Я тебе чекав,
Між виноградом, шумом і весною.
Твій біль — це пісня, що я відшукав,
І серце зранене твоє загою».
Я в небутті — і він мене знайшов,
Не як Тесей, що брав і йшов з омани.
А той, хто дав безсмертя і любов,
Підняв мене у небо над зірками.
Переслав з:
Завіршовані
15.04.202518:03
Всім привітик 🐾
Сьогодні виходить другий випуск «Нетипового Подкасту»
Це друга частина ТНД та Аліночки Суботіної
Всіх запрошуємо до перегляду, де ви почуєте спойлер до вистави та кучу цікавих фактів про нашу артіль✨
P.S. Лайки та підписки від милих віршинят 💋
Роблять вас смачнішими за молочний шоколад 🍫
Сьогодні виходить другий випуск «Нетипового Подкасту»
Це друга частина ТНД та Аліночки Суботіної
Всіх запрошуємо до перегляду, де ви почуєте спойлер до вистави та кучу цікавих фактів про нашу артіль✨
P.S. Лайки та підписки від милих віршинят 💋
Роблять вас смачнішими за молочний шоколад 🍫
Переслав з:
Розмови з підсвідомістю
12.04.202510:35
Краплинами крові вкрилася стежка
Криками ззовні здригалось каміння
Звір на охоті шукає бентежно
Кролик в норі вслухається пильно
Йому завше мало, наїстися більше
Хапає усе, що лежить на шляху
Діти, дорослі, усе вперемішку
Голод - це влада, що немає смаку
Жадібність криє, емпатія знищена
Кролик завмер, страх охопив
Звір йде вперед, за ним сотня, ні тисяча
Зʼїдених вільних полеглих птахів
Стежка та довга, але є в неї пастка
Кролик вже знав, що на нього чекало
Звір йшов пихато, не чуючи гасла
Перемогу свою святкуючи рано
Кролик, хоч тихий, але діяв він гучно
Одна лише спроба, чи вдасться цей крок
Звір заволав, значить все пройшло влучно
Менший не значить, що не спустить курок.
#вірші
Криками ззовні здригалось каміння
Звір на охоті шукає бентежно
Кролик в норі вслухається пильно
Йому завше мало, наїстися більше
Хапає усе, що лежить на шляху
Діти, дорослі, усе вперемішку
Голод - це влада, що немає смаку
Жадібність криє, емпатія знищена
Кролик завмер, страх охопив
Звір йде вперед, за ним сотня, ні тисяча
Зʼїдених вільних полеглих птахів
Стежка та довга, але є в неї пастка
Кролик вже знав, що на нього чекало
Звір йшов пихато, не чуючи гасла
Перемогу свою святкуючи рано
Кролик, хоч тихий, але діяв він гучно
Одна лише спроба, чи вдасться цей крок
Звір заволав, значить все пройшло влучно
Менший не значить, що не спустить курок.
#вірші
12.04.202510:35
Викупайте Аліночку в любові🥰 Бо що не вірш, то вау❤️
Переслав з:Завіршовані
08.04.202513:31
Дорогі друзі, сьогодні вийде наш перший відосік «Нетиповий подкаст», ми дуже давно виношували цю рубрику і ретельно готувались, щоб створити щось особливе і цікаве💖
Сьогодні о 18:00 ви можете переглянути випуск з Сашею ТНД та Аліночкою Суботіною, всіх чекаємо на ютубі🎬
З вас лайк та підписочка, з нас гарний настрій та цікаві теми🐾
Жмай для перегляду😎
Сьогодні о 18:00 ви можете переглянути випуск з Сашею ТНД та Аліночкою Суботіною, всіх чекаємо на ютубі🎬
З вас лайк та підписочка, з нас гарний настрій та цікаві теми🐾
Жмай для перегляду😎
08.04.202504:55
07.04.202520:55
Моя рефлексія 4го квітня, дуже болить...
Я п'ю каву – гірку, мов провина,
І сміюся з крінжа в телефоні,
Поки в когось вмирала дитина,
Хтось вмикав руський репчік на фоні.
Все що нас відрізняє, лиш вулиця,
Назва міста, куди курс наведено,
Мене нудить від того, що коїться,
Як ті нелюди брешуть упевнено.
Дев'ятнадцять загиблих вже в янголів,
Хтось сьогодні не встиг дорости,
Іноді хочеться мати серце із мармуру,
Коли читаєш чергові новинні пости.
Я живу, бо у формулі — змінна,
Бо не мій дім обрав їхній "бог".
І від цього всередині — гнило,
Я живу за них всіх — у борг.
Я п'ю каву – гірку, мов провина,
І сміюся з крінжа в телефоні,
Поки в когось вмирала дитина,
Хтось вмикав руський репчік на фоні.
Все що нас відрізняє, лиш вулиця,
Назва міста, куди курс наведено,
Мене нудить від того, що коїться,
Як ті нелюди брешуть упевнено.
Дев'ятнадцять загиблих вже в янголів,
Хтось сьогодні не встиг дорости,
Іноді хочеться мати серце із мармуру,
Коли читаєш чергові новинні пости.
Я живу, бо у формулі — змінна,
Бо не мій дім обрав їхній "бог".
І від цього всередині — гнило,
Я живу за них всіх — у борг.
06.04.202509:15
Да-да, да-да. Виживаю всіх конкурентів у червні моновистава🤣
Переслав з:Завіршовані
06.04.202508:45
Ми зробили це! Перша репетиція “Завіршованих” — відбулася🤘
Було багато уваги, внутрішніх усмішок і поезії в дії.
Команда починає звучати разом,
а це — найцінніше✨
Ролі розподілено, маски вже готові 🎭
Обіймаємо кожного, хто був у цьому процесі.
Далі — більше!
(P.s. слідкуйте за крапками та комами)
Було багато уваги, внутрішніх усмішок і поезії в дії.
Команда починає звучати разом,
а це — найцінніше✨
Ролі розподілено, маски вже готові 🎭
Обіймаємо кожного, хто був у цьому процесі.
Далі — більше!
(P.s. слідкуйте за крапками та комами)
Переслав з:Розмови з підсвідомістю
04.03.202508:50
Треба дуже ваш голос тут за Наташу, цей світ повинен чути її талант❤️🔥
04.03.202508:50
Абсолютлі підтримую
01.03.202519:33
01.03.202519:33
Я сховаю тебе від світу усього,
Я укрию тебе в маскувальні сітки.
Я закрию тебе від бога і ворога,
Що й Гермес не знайде до тебе шляхи.
Я змішаю моря із кров'ю і попелом,
Я здолаю війська, що тобі навперейми пішли,
Я не зраджу тебе ані вчинком, ні голосом,
Лиш поклич та ім'я ти моє назови.
Все, що маю, віддам до останнього подзвону,
Все, що хочеш, знайду і дістану тобі з-під землі,
Я закрию собою все небо від вражого обстрілу,
І співатиму тихі й сумні колискові пісні.
Я тобі заспіваю, як сонце пірнає в затоні,
І про квіти, що сплять у полях золотих.
Про той місяць, що воду цілує при повні,
Забуваючись в снах, де хитає на хвилях п'янких.
Я тобі розкажу, як мовчать горизонти,
Як сплітає вода між світами ефір.
Як безкрилі вітри поховали всі фронти,
І ніхто не шукає у морі чужих кораблів.
Та даремні ці сни — не для тебе ця тиша,
Не для тебе мій берег та вічність моя.
Ти зриваєш печать, її голос все ближче,
І твій погляд прямує туди де бушує війна.
Ти ідеш, і твій крок розтинає безодню,
І зникає твій образ в обіймах пітьми.
Я ж лишаюсь одна, ніби острів холодний,
Де навіки вже згасли мої путівні маяки.
Я укрию тебе в маскувальні сітки.
Я закрию тебе від бога і ворога,
Що й Гермес не знайде до тебе шляхи.
Я змішаю моря із кров'ю і попелом,
Я здолаю війська, що тобі навперейми пішли,
Я не зраджу тебе ані вчинком, ні голосом,
Лиш поклич та ім'я ти моє назови.
Все, що маю, віддам до останнього подзвону,
Все, що хочеш, знайду і дістану тобі з-під землі,
Я закрию собою все небо від вражого обстрілу,
І співатиму тихі й сумні колискові пісні.
Я тобі заспіваю, як сонце пірнає в затоні,
І про квіти, що сплять у полях золотих.
Про той місяць, що воду цілує при повні,
Забуваючись в снах, де хитає на хвилях п'янких.
Я тобі розкажу, як мовчать горизонти,
Як сплітає вода між світами ефір.
Як безкрилі вітри поховали всі фронти,
І ніхто не шукає у морі чужих кораблів.
Та даремні ці сни — не для тебе ця тиша,
Не для тебе мій берег та вічність моя.
Ти зриваєш печать, її голос все ближче,
І твій погляд прямує туди де бушує війна.
Ти ідеш, і твій крок розтинає безодню,
І зникає твій образ в обіймах пітьми.
Я ж лишаюсь одна, ніби острів холодний,
Де навіки вже згасли мої путівні маяки.
Рекорди
22.04.202523:59
34Підписників22.01.202523:59
0Індекс цитування23.01.202523:59
120Охоплення 1 допису17.03.202502:34
8Охоп рекл. допису18.03.202514:53
33.33%ER22.04.202518:33
108.82%ERR22.04.202518:03
Клубок із рук – і нитка вже чужа,
А лабіринт лишився за спиною.
Сім'я вже зраджена, перетнута межа,
Хіба була моя вина тяжкою?
Кохання, що навіяне богами,
Занапастило душу, сплутало думки.
Я розчинилась між його словами,
А він пішов ім'я карбуючи в віки.
Я врятувала, я дала дорогу,
Я все, що мала, кинула в ім’я.
Тесей мене лишив слабку та вбогу,
Для нього я була чергова до вінця.
Стою на краю, море шепче: «Падай»,
У хвилях — спокій, сон і забуття.
І я би впала та чи можна пасти
Ще нижче, ніж лишить себе життя?
Коли вже тінь лягла мені на вії,
І вже життя вагались терези
З’явився він із лісу, у надії
Торкнулось тіло виноградної лози.
Він мовив тихо: «Я тебе чекав,
Між виноградом, шумом і весною.
Твій біль — це пісня, що я відшукав,
І серце зранене твоє загою».
Я в небутті — і він мене знайшов,
Не як Тесей, що брав і йшов з омани.
А той, хто дав безсмертя і любов,
Підняв мене у небо над зірками.
А лабіринт лишився за спиною.
Сім'я вже зраджена, перетнута межа,
Хіба була моя вина тяжкою?
Кохання, що навіяне богами,
Занапастило душу, сплутало думки.
Я розчинилась між його словами,
А він пішов ім'я карбуючи в віки.
Я врятувала, я дала дорогу,
Я все, що мала, кинула в ім’я.
Тесей мене лишив слабку та вбогу,
Для нього я була чергова до вінця.
Стою на краю, море шепче: «Падай»,
У хвилях — спокій, сон і забуття.
І я би впала та чи можна пасти
Ще нижче, ніж лишить себе життя?
Коли вже тінь лягла мені на вії,
І вже життя вагались терези
З’явився він із лісу, у надії
Торкнулось тіло виноградної лози.
Він мовив тихо: «Я тебе чекав,
Між виноградом, шумом і весною.
Твій біль — це пісня, що я відшукав,
І серце зранене твоє загою».
Я в небутті — і він мене знайшов,
Не як Тесей, що брав і йшов з омани.
А той, хто дав безсмертя і любов,
Підняв мене у небо над зірками.
Переслав з:Завіршовані
08.04.202513:31
Дорогі друзі, сьогодні вийде наш перший відосік «Нетиповий подкаст», ми дуже давно виношували цю рубрику і ретельно готувались, щоб створити щось особливе і цікаве💖
Сьогодні о 18:00 ви можете переглянути випуск з Сашею ТНД та Аліночкою Суботіною, всіх чекаємо на ютубі🎬
З вас лайк та підписочка, з нас гарний настрій та цікаві теми🐾
Жмай для перегляду😎
Сьогодні о 18:00 ви можете переглянути випуск з Сашею ТНД та Аліночкою Суботіною, всіх чекаємо на ютубі🎬
З вас лайк та підписочка, з нас гарний настрій та цікаві теми🐾
Жмай для перегляду😎
Переслав з:Розмови з підсвідомістю
12.04.202510:35
Краплинами крові вкрилася стежка
Криками ззовні здригалось каміння
Звір на охоті шукає бентежно
Кролик в норі вслухається пильно
Йому завше мало, наїстися більше
Хапає усе, що лежить на шляху
Діти, дорослі, усе вперемішку
Голод - це влада, що немає смаку
Жадібність криє, емпатія знищена
Кролик завмер, страх охопив
Звір йде вперед, за ним сотня, ні тисяча
Зʼїдених вільних полеглих птахів
Стежка та довга, але є в неї пастка
Кролик вже знав, що на нього чекало
Звір йшов пихато, не чуючи гасла
Перемогу свою святкуючи рано
Кролик, хоч тихий, але діяв він гучно
Одна лише спроба, чи вдасться цей крок
Звір заволав, значить все пройшло влучно
Менший не значить, що не спустить курок.
#вірші
Криками ззовні здригалось каміння
Звір на охоті шукає бентежно
Кролик в норі вслухається пильно
Йому завше мало, наїстися більше
Хапає усе, що лежить на шляху
Діти, дорослі, усе вперемішку
Голод - це влада, що немає смаку
Жадібність криє, емпатія знищена
Кролик завмер, страх охопив
Звір йде вперед, за ним сотня, ні тисяча
Зʼїдених вільних полеглих птахів
Стежка та довга, але є в неї пастка
Кролик вже знав, що на нього чекало
Звір йшов пихато, не чуючи гасла
Перемогу свою святкуючи рано
Кролик, хоч тихий, але діяв він гучно
Одна лише спроба, чи вдасться цей крок
Звір заволав, значить все пройшло влучно
Менший не значить, що не спустить курок.
#вірші
Переслав з:Завіршовані
15.04.202518:03
Всім привітик 🐾
Сьогодні виходить другий випуск «Нетипового Подкасту»
Це друга частина ТНД та Аліночки Суботіної
Всіх запрошуємо до перегляду, де ви почуєте спойлер до вистави та кучу цікавих фактів про нашу артіль✨
P.S. Лайки та підписки від милих віршинят 💋
Роблять вас смачнішими за молочний шоколад 🍫
Сьогодні виходить другий випуск «Нетипового Подкасту»
Це друга частина ТНД та Аліночки Суботіної
Всіх запрошуємо до перегляду, де ви почуєте спойлер до вистави та кучу цікавих фактів про нашу артіль✨
P.S. Лайки та підписки від милих віршинят 💋
Роблять вас смачнішими за молочний шоколад 🍫
Переслав з:Завіршовані
06.04.202508:45
Ми зробили це! Перша репетиція “Завіршованих” — відбулася🤘
Було багато уваги, внутрішніх усмішок і поезії в дії.
Команда починає звучати разом,
а це — найцінніше✨
Ролі розподілено, маски вже готові 🎭
Обіймаємо кожного, хто був у цьому процесі.
Далі — більше!
(P.s. слідкуйте за крапками та комами)
Було багато уваги, внутрішніх усмішок і поезії в дії.
Команда починає звучати разом,
а це — найцінніше✨
Ролі розподілено, маски вже готові 🎭
Обіймаємо кожного, хто був у цьому процесі.
Далі — більше!
(P.s. слідкуйте за крапками та комами)
Увійдіть, щоб розблокувати більше функціональності.