Завіршовані
Поетично-театральна артіль «Завіршовані»
Телеграм канал «Завіршовані» створений для зручної комунікації з нашою артіллю
Поезія
Театр
Без кордонів та з відкритим серцем✨
Телеграм канал «Завіршовані» створений для зручної комунікації з нашою артіллю
Поезія
Театр
Без кордонів та з відкритим серцем✨
Рейтинг TGlist
0
0
ТипПублічний
Верифікація
Не верифікованийДовіреність
Не надійнийРозташування
МоваІнша
Дата створення каналуЛют 02, 2025
Додано до TGlist
Бер 20, 2025Прикріплена група
Чат для Віршиків
12
Рекорди
23.04.202523:59
54Підписників29.03.202523:59
150Індекс цитування23.04.202519:41
221Охоплення 1 допису22.04.202519:41
221Охоп рекл. допису20.03.202519:14
110.00%ER02.04.202523:59
537.84%ERR
Переслав з:
By Настенька 🌿
22.04.202520:27
Клубок із рук – і нитка вже чужа,
А лабіринт лишився за спиною.
Сім'я вже зраджена, перетнута межа,
Хіба була моя вина тяжкою?
Кохання, що навіяне богами,
Занапастило душу, сплутало думки.
Я розчинилась між його словами,
А він пішов ім'я карбуючи в віки.
Я врятувала, я дала дорогу,
Я все, що мала, кинула в ім’я.
Тесей мене лишив слабку та вбогу,
Для нього я була чергова до вінця.
Стою на краю, море шепче: «Падай»,
У хвилях — спокій, сон і забуття.
І я би впала та чи можна пасти
Ще нижче, ніж лишить себе життя?
Коли вже тінь лягла мені на вії,
І вже життя вагались терези
З’явився він із лісу, у надії
Торкнулось тіло виноградної лози.
Він мовив тихо: «Я тебе чекав,
Між виноградом, шумом і весною.
Твій біль — це пісня, що я відшукав,
І серце зранене твоє загою».
Я в небутті — і він мене знайшов,
Не як Тесей, що брав і йшов з омани.
А той, хто дав безсмертя і любов,
Підняв мене у небо над зірками.
А лабіринт лишився за спиною.
Сім'я вже зраджена, перетнута межа,
Хіба була моя вина тяжкою?
Кохання, що навіяне богами,
Занапастило душу, сплутало думки.
Я розчинилась між його словами,
А він пішов ім'я карбуючи в віки.
Я врятувала, я дала дорогу,
Я все, що мала, кинула в ім’я.
Тесей мене лишив слабку та вбогу,
Для нього я була чергова до вінця.
Стою на краю, море шепче: «Падай»,
У хвилях — спокій, сон і забуття.
І я би впала та чи можна пасти
Ще нижче, ніж лишить себе життя?
Коли вже тінь лягла мені на вії,
І вже життя вагались терези
З’явився він із лісу, у надії
Торкнулось тіло виноградної лози.
Він мовив тихо: «Я тебе чекав,
Між виноградом, шумом і весною.
Твій біль — це пісня, що я відшукав,
І серце зранене твоє загою».
Я в небутті — і він мене знайшов,
Не як Тесей, що брав і йшов з омани.
А той, хто дав безсмертя і любов,
Підняв мене у небо над зірками.
Переслав з:By Настенька 🌿
07.04.202521:24
Моя рефлексія по 4му, дуже болить...
Я п'ю каву – гірку, мов провина,
І сміюся з крінжа в телефоні,
Поки в когось вмирала дитина,
Хтось вмикав руський репчік на фоні.
Все що нас відрізняє, лиш вулиця,
Назва міста, куди курс наведено,
Мене нудить від того, що коїться,
Як ті нелюди брешуть упевнено.
Дев'ятнадцять загиблих вже в янголів,
Хтось сьогодні не встиг дорости,
Іноді хочеться мати серце із мармуру,
Коли читаєш чергові новинні пости.
Я живу, бо у формулі — змінна,
Бо не мій дім обрав їхній "бог".
І від цього всередині — гнило,
Я живу за них всіх — у борг.
Я п'ю каву – гірку, мов провина,
І сміюся з крінжа в телефоні,
Поки в когось вмирала дитина,
Хтось вмикав руський репчік на фоні.
Все що нас відрізняє, лиш вулиця,
Назва міста, куди курс наведено,
Мене нудить від того, що коїться,
Як ті нелюди брешуть упевнено.
Дев'ятнадцять загиблих вже в янголів,
Хтось сьогодні не встиг дорости,
Іноді хочеться мати серце із мармуру,
Коли читаєш чергові новинні пости.
Я живу, бо у формулі — змінна,
Бо не мій дім обрав їхній "бог".
І від цього всередині — гнило,
Я живу за них всіх — у борг.
Переслав з:
MAVKA 🦊🌲 poetry
11.04.202512:00
Шановні пані та панове, потрібна ваша допомога
Знову беру участь в зборі. Цього разу він прям дуже великий🫠
За донат від 5к, або відкриття допоміжної банки - можете замовити послання на ударному БПЛа😍
Банка:
https://send.monobank.ua/jar/95crF7hDH5
Знову беру участь в зборі. Цього разу він прям дуже великий🫠
За донат від 5к, або відкриття допоміжної банки - можете замовити послання на ударному БПЛа😍
Банка:
https://send.monobank.ua/jar/95crF7hDH5
Переслав з:
Розмови з підсвідомістю
17.04.202521:20
Почуй, що говорить тиша
Побач те, що криється в темряві
Відчувай і думай ти глибше
Залиш те, що з минулим поєднано
Відкрий вже ту скриньку Пандори
Відпусти те, що стримує руки
Відокрем усі коридори
Що забиті думками розлуки
Зніми врешті-решт ти перуки
Ті що тиснуть на хід твоїх мрій
Омини сьогодні провулки,
Що приводять до звичних подій
Подивись на речі абстрактно
Зліпи з них свій власний всесвіт
Неідеальний неакуратний
Але він є твій і є чесний
#вірші
Побач те, що криється в темряві
Відчувай і думай ти глибше
Залиш те, що з минулим поєднано
Відкрий вже ту скриньку Пандори
Відпусти те, що стримує руки
Відокрем усі коридори
Що забиті думками розлуки
Зніми врешті-решт ти перуки
Ті що тиснуть на хід твоїх мрій
Омини сьогодні провулки,
Що приводять до звичних подій
Подивись на речі абстрактно
Зліпи з них свій власний всесвіт
Неідеальний неакуратний
Але він є твій і є чесний
#вірші
06.04.202509:13
Коли побачив скільки треба вчити:
14.04.202517:40
Друзі, вчора на благодійному аукціоні ми зібрали 2000 грн для медиків з 92 ОЩБр.
Збір великий, Ви можете долучитися до нього також, ось баночка ❤️🔥
Збір великий, Ви можете долучитися до нього також, ось баночка ❤️🔥
Переслав з:
Богдан Серга
18.04.202510:04
Минають моменти й роки в монотонному темпі,
У натовпі напівблизьких компаньйонів по сексу.
Блукаєш у поглядах - лиш би знайти, де дешевше
Душевним майном розплатитись за примхи тілесні.
Та очі чужі - гірше ржавих ножів, ріжуть серце,
А ти, попри все це, від себе відштовхуєш вперто
Весь біль, що тобі у журбі уже більш ніж нестерпний.
Та спомин про марнонадійні події не стерти -
Про стогін повільний, і скло, запотіле від спеки,
Як стомлені самі собою, неначе естети,
Пірнали в ці миті, старались цінити, як вперше.
До атомів прагнули знов розчинитись у терпкім
Полоні спокус - чергова від реальності втеча,
Та дійсність вже вкотре проб'є десь під ребра картеччю.
І те, чим ти часто рятуєш приречений вечір,
Втече, і забуде твої обезкрилені плечі.
#вірш
У натовпі напівблизьких компаньйонів по сексу.
Блукаєш у поглядах - лиш би знайти, де дешевше
Душевним майном розплатитись за примхи тілесні.
Та очі чужі - гірше ржавих ножів, ріжуть серце,
А ти, попри все це, від себе відштовхуєш вперто
Весь біль, що тобі у журбі уже більш ніж нестерпний.
Та спомин про марнонадійні події не стерти -
Про стогін повільний, і скло, запотіле від спеки,
Як стомлені самі собою, неначе естети,
Пірнали в ці миті, старались цінити, як вперше.
До атомів прагнули знов розчинитись у терпкім
Полоні спокус - чергова від реальності втеча,
Та дійсність вже вкотре проб'є десь під ребра картеччю.
І те, чим ти часто рятуєш приречений вечір,
Втече, і забуде твої обезкрилені плечі.
#вірш
27.03.202514:53
~ Mavka
06.04.202508:40
Ми зробили це! Перша репетиція “Завіршованих” — відбулася🤘
Було багато уваги, внутрішніх усмішок і поезії в дії.
Команда починає звучати разом,
а це — найцінніше✨
Ролі розподілено, маски вже готові 🎭
Обіймаємо кожного, хто був у цьому процесі.
Далі — більше!
(P.s. слідкуйте за крапками та комами)
Було багато уваги, внутрішніх усмішок і поезії в дії.
Команда починає звучати разом,
а це — найцінніше✨
Ролі розподілено, маски вже готові 🎭
Обіймаємо кожного, хто був у цьому процесі.
Далі — більше!
(P.s. слідкуйте за крапками та комами)
Увійдіть, щоб розблокувати більше функціональності.
