Данило Гетманцев
Все про податки та закони від Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Електронна пошта: hetmantsev@rada.gov.ua
Мій профіль на FB: https://www.facebook.com/danil.getmantsev
Електронна пошта: hetmantsev@rada.gov.ua
Мій профіль на FB: https://www.facebook.com/danil.getmantsev
TGlist рейтинг
0
0
ТипАчык
Текшерүү
ТекшерилбегенИшенимдүүлүк
ИшенимсизОрдуУкраїна
ТилиБашка
Канал түзүлгөн датаJan 27, 2020
TGlistке кошулган дата
Jun 23, 2023Тиркелген топ
"Данило Гетманцев" тобундагы акыркы жазуулар
23.04.202517:24
Ми всі слідкуємо за ходом переговорів і дуже переживаємо за результат. Ми можемо бути розчаровані і не задоволені подіями. Але впадати у вир емоцій або нагнітати паніку - це найгірше, що ми можемо зараз зробити.
Україна не виходить з переговорів. Наша мета незмінна - сталий мир, який буде відповідати нашим інтересам.
Для досягнення цього завдання маємо проявити мудрість і стратегічне терпіння. Продовжувати боротись за мир на полі бою та за столом переговорів
Україна не виходить з переговорів. Наша мета незмінна - сталий мир, який буде відповідати нашим інтересам.
Для досягнення цього завдання маємо проявити мудрість і стратегічне терпіння. Продовжувати боротись за мир на полі бою та за столом переговорів
23.04.202514:00
«Коли буде лад на митниці?»
Кожному, хто затягує перезавантаження митниці, варто вийти й відповісти на таке питання людям. Насправді питань по роботі цього органу більше, і формулювання не завжди настільки лаконічні й цензурні.
Обурення людей тут цілком розділяю.
Нагадаю, наш Комітет рекомендував і Верховна Рада вже прийняла низку законів для забезпечення системного реформування роботи митниці. Частково вони реалізовані й показують позитивні результати. Але точкового підходу недостатньо.
На черзі до виконання – рішення про повне перезавантаження митниці. Закон прийнятий, проте четвертий місяць не виконується Кабміном. Хоча саме пропоновані в ньому кроки допоможуть зламати корупційні кланові зв’язки, які десятиліттями формувалися на митниці.
Чому і досі це не на часі та що заважає виконати рішення парламенту – питання відкрите.
Разом з перезавантаженням, Комітет пропонує встановлення прозорих критеріїв ефективності діяльності митниці. Законопроект про КРІ рекомендований до прийняття у першому читанні, чекаємо розгляду в сесійній залі.
Тримаю це питання в фокусі.
Так, система опирається. Але впевнений, що все одно поборемо цю корупційну гідру.
Якщо вам відомі факти корупції чи зловживань на митниці, повідомляйте про них мені: hetmantsev@rada.gov.ua або за номером телефону +380503565541.
Кожному, хто затягує перезавантаження митниці, варто вийти й відповісти на таке питання людям. Насправді питань по роботі цього органу більше, і формулювання не завжди настільки лаконічні й цензурні.
Обурення людей тут цілком розділяю.
Нагадаю, наш Комітет рекомендував і Верховна Рада вже прийняла низку законів для забезпечення системного реформування роботи митниці. Частково вони реалізовані й показують позитивні результати. Але точкового підходу недостатньо.
На черзі до виконання – рішення про повне перезавантаження митниці. Закон прийнятий, проте четвертий місяць не виконується Кабміном. Хоча саме пропоновані в ньому кроки допоможуть зламати корупційні кланові зв’язки, які десятиліттями формувалися на митниці.
Чому і досі це не на часі та що заважає виконати рішення парламенту – питання відкрите.
Разом з перезавантаженням, Комітет пропонує встановлення прозорих критеріїв ефективності діяльності митниці. Законопроект про КРІ рекомендований до прийняття у першому читанні, чекаємо розгляду в сесійній залі.
Тримаю це питання в фокусі.
Так, система опирається. Але впевнений, що все одно поборемо цю корупційну гідру.
Якщо вам відомі факти корупції чи зловживань на митниці, повідомляйте про них мені: hetmantsev@rada.gov.ua або за номером телефону +380503565541.
23.04.202512:33
🤝Зустрівся, щоб подякувати за чесну сплату податків у 2024 році одному із лідерів регіонального рітейлу «Грош».
Серед іншого обговорили детінізацію ринку рітейлу, протидію подрібненню мереж на ФОПів, а також успішну урядову програму 5-7-9, яка, на нашу спільну думку, підлягає розширенню.
Серед іншого обговорили детінізацію ринку рітейлу, протидію подрібненню мереж на ФОПів, а також успішну урядову програму 5-7-9, яка, на нашу спільну думку, підлягає розширенню.
23.04.202511:16
Військова цензура видатків це передусім про гроші. Але не тільки про гроші.
Це ще і про справедливість перерозподілу благ в суспільстві і про повагу до цього суспільства, кожна копійка сплачена яким має використовуватись на його користь і ефективно.
Саме тому наполягаю на реальній цензурі видатків, а не її імітації.
Про це - в колонці для Forbes.
https://forbes.ua/money/viyskova-tsenzura-vidatkiv-zamist-marnotratstva-shcho-neobkhidno-zminiti-shchob-kozhna-kopiyka-podatkiv-diysno-vikoristovuvalas-na-korist-kraini-propozitsiya-golovi-komitetu-vr-danila-getmantseva-22042025-29085
Це ще і про справедливість перерозподілу благ в суспільстві і про повагу до цього суспільства, кожна копійка сплачена яким має використовуватись на його користь і ефективно.
Саме тому наполягаю на реальній цензурі видатків, а не її імітації.
Про це - в колонці для Forbes.
https://forbes.ua/money/viyskova-tsenzura-vidatkiv-zamist-marnotratstva-shcho-neobkhidno-zminiti-shchob-kozhna-kopiyka-podatkiv-diysno-vikoristovuvalas-na-korist-kraini-propozitsiya-golovi-komitetu-vr-danila-getmantseva-22042025-29085
23.04.202507:02
🍷🔻Алкогольна галузь скорочує податкові платежі
📊По виробникам лікеро-горілчаних виробів у березні 2025 р. фіксується зниження показника ефективності з ПДВ до 4,5 %, що на 1,8 відсоткових пункти менше у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року (6,3%).
Роздрібна торгівля лікеро-горілчаної галузі в березні в 2025 році показала приріст виторгу за даними РРО/ПРРО, що склав 12,99 млрд гривень.
📉Разом з цим, при рості загального виторгу по країні середня сума виторгу на 1 ліцензію у березні 2025 року зменшилась на 2% порівняно із березнем 2024 року та склала 124 тис грн.
👨🏻💻Зменшення пов’язано з стрімким ростом кількості виданих ліцензій у 2025 році - кількість діючих ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями з початку року збільшилась на 20 125 одиниць порівняно із груднем 2024 року та становить — 104 677 одиниць.
Як результат, в березні 2025 року сплачено акцизного податку з вироблених в Україні виробів 685,5 млн грн.
❗️Це на 3,2 млн грн або 0,5 % менше у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року.
💁♂️Раджу ДПС терміново звернути увагу на відпрацювання галузі.
📊По виробникам лікеро-горілчаних виробів у березні 2025 р. фіксується зниження показника ефективності з ПДВ до 4,5 %, що на 1,8 відсоткових пункти менше у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року (6,3%).
Роздрібна торгівля лікеро-горілчаної галузі в березні в 2025 році показала приріст виторгу за даними РРО/ПРРО, що склав 12,99 млрд гривень.
📉Разом з цим, при рості загального виторгу по країні середня сума виторгу на 1 ліцензію у березні 2025 року зменшилась на 2% порівняно із березнем 2024 року та склала 124 тис грн.
👨🏻💻Зменшення пов’язано з стрімким ростом кількості виданих ліцензій у 2025 році - кількість діючих ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями з початку року збільшилась на 20 125 одиниць порівняно із груднем 2024 року та становить — 104 677 одиниць.
Як результат, в березні 2025 року сплачено акцизного податку з вироблених в Україні виробів 685,5 млн грн.
❗️Це на 3,2 млн грн або 0,5 % менше у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року.
💁♂️Раджу ДПС терміново звернути увагу на відпрацювання галузі.
23.04.202505:00
Пам’ятаєте, в 2021 році були прийняті зміни до ПКУ в частині заборони з 1 січня 2022 року перебування на єдиному податку 4 групи великих птахофабрик?
Доповідаю про результати впроваджених змін.
До їх прийняття цей надприбутковий бізнес взагалі не сплачував податки до бюджету.
🤦♂️Так, за 2021 році такими платниками було задекларовано єдиного податку всього — 13,57 млн грн.
❗️Тоді як після прийняття змін до ПКУ виробники курятини за 2022 року задекларували вже 195,9 млн грн, за 2023 р. – 1 081,1 млн грн, за 2024 р. – 611,7 млн грн.
💁♂️Також за період 2022-2024 рр скоротилась і кількість збиткових підприємств з 41 до 21.
Водночас, вбачається аномалія при декларуванні за наслідками 2024 року, коли прибуток чомусь «впав».
Особливо прибуток впав у найвідомішого виробника - МХП, який «виріс» свого часу на державних дотаціях, аж у 20 разів❕
➡️Пропоную ДПС приділити цьому увагу, принаймні поставивши важливі, хоча й незручні питання.
Доповідаю про результати впроваджених змін.
До їх прийняття цей надприбутковий бізнес взагалі не сплачував податки до бюджету.
🤦♂️Так, за 2021 році такими платниками було задекларовано єдиного податку всього — 13,57 млн грн.
❗️Тоді як після прийняття змін до ПКУ виробники курятини за 2022 року задекларували вже 195,9 млн грн, за 2023 р. – 1 081,1 млн грн, за 2024 р. – 611,7 млн грн.
💁♂️Також за період 2022-2024 рр скоротилась і кількість збиткових підприємств з 41 до 21.
Водночас, вбачається аномалія при декларуванні за наслідками 2024 року, коли прибуток чомусь «впав».
Особливо прибуток впав у найвідомішого виробника - МХП, який «виріс» свого часу на державних дотаціях, аж у 20 разів❕
➡️Пропоную ДПС приділити цьому увагу, принаймні поставивши важливі, хоча й незручні питання.
22.04.202514:04
Дуже відверто поспілкувались з податковими адвокатами на Business&Legal TAX FORUM.
Зачепили всі актуальні теми: від шляхів збільшення фінансування бюджетних видатків, до корупції в фіскальних органах.
🤝Дякую Владиславу Соколовському за прекрасний тет-а-тет.
Зачепили всі актуальні теми: від шляхів збільшення фінансування бюджетних видатків, до корупції в фіскальних органах.
🤝Дякую Владиславу Соколовському за прекрасний тет-а-тет.
22.04.202513:12
Підписники памʼятають стару детективну історію про вилучення БЕБ лінії з виробництва контрафактного тютюну у компанії людини-символа тіньового підакцизного ринку і контрабанди - Альперина. Лінія декілька разів вилучалася і декілька разів поверталася за рішеннями наших надгуманних судів.
Сьогодні суддею Овідіопольського районного суду Одеської області Панасенко Є.М. на засіданні з розгляду обвинувального акту стосовно директора ТОВ «Оріон Тобакко» за ч. 1 ст. 199, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, лінія знову повернута.
Виготовлення контрафактного тютюну та красти у армії акциз можна продовжувати.
Сьогодні суддею Овідіопольського районного суду Одеської області Панасенко Є.М. на засіданні з розгляду обвинувального акту стосовно директора ТОВ «Оріон Тобакко» за ч. 1 ст. 199, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, лінія знову повернута.
Виготовлення контрафактного тютюну та красти у армії акциз можна продовжувати.
22.04.202508:33
Важливі новини щодо крипти.
В четвер виносимо законопроект про віртуальні активи на комітет.
Понад 200 сторінок. Складний документ, який об’єднує всі основні питання щодо криптоактивів. Регулювання обігу, статус регуляторів, оподаткування.
Анонсую декілька пунктів:
• Оподаткування. Пропонується найпростіша і найзрозуміліша модель – оподаткування прибутку. Тобто оподатковується різниця між тим, що власник криптоактиву протягом звітного річного податкового періоду витратив на придбання криптоактивів, і тими доходами, які він отримав від продажу цих активів.
• Перехідний період. Передбачається, що протягом року людина може продати й задекларувати свій дохід від криптоактивів за ставкою 5% без підтвердження витрат на їх придбання в минулому.
Більше про законопроект розповім в четвер після комітету.
В четвер виносимо законопроект про віртуальні активи на комітет.
Понад 200 сторінок. Складний документ, який об’єднує всі основні питання щодо криптоактивів. Регулювання обігу, статус регуляторів, оподаткування.
Анонсую декілька пунктів:
• Оподаткування. Пропонується найпростіша і найзрозуміліша модель – оподаткування прибутку. Тобто оподатковується різниця між тим, що власник криптоактиву протягом звітного річного податкового періоду витратив на придбання криптоактивів, і тими доходами, які він отримав від продажу цих активів.
• Перехідний період. Передбачається, що протягом року людина може продати й задекларувати свій дохід від криптоактивів за ставкою 5% без підтвердження витрат на їх придбання в минулому.
Більше про законопроект розповім в четвер після комітету.
22.04.202507:05
📉Інфляція в ЄС уповільнюється два місяці поспіль.
Після чотиримісячного зростання, коли споживчі ціни підвищились у річному вимірі з 2,1% у вересні 2024 році до 2,8% у січні, темпи їх зростання скорочуються другий місяць поспіль, опустившись до позначки 2,5%.
Аналогічна картина спостерігається і в Єврозоні, де інфляція скоротилась з 2,5% у січні до 2,2% у березні і поступово наближається до цільового показника.
🔺💲Найвище зросли ціни в:
▪️Румунії – 5,1%;
▪️Угорщині – 4,8%;
▪️Польщі – 4,4%;
▪️Хорватії – 4,3%
▪️Естонії – 4,3%;
▪️Болгарії – 4,0%.
🔻Найменша інфляція зафіксована у:
▪️Франції – 0,9% (порівняно з січнем скоротилась удвічі);
▪️Данії – 1,4%;
▪️Люксембурзі – 1,5%;
▪️Фінляндії – 1,8%;
▪️Ірландії – 1,8% (хоча у вересні минулого року вона була нульовою).
Темпи зростання споживчих цін у Німеччині уповільнились з 2,8% у січні до 2,3% у перший місяць весни, у той час як в Італії в Італії вони збільшились з 1,7% до 2,1%.
Стабілізація ситуації дозволила Європейському центральному банку в сьомий раз поспіль знизити на 25 б.п. ключову ставку (з 2,65% до 2,40%) та ставку за депозитами (з 2,50% до 2,40%), утім попередивши про зростання невизначеності та про те, що спричинені нею фактори створюватимуть додатковий тиск на економіку Єврозони.
🔹Поза межами ЄС найкраще йдуть справи у Швейцарії, де зростання споживчих цін другий місяць поспіль фіксується на позначці 0,1%.
Найгірше обстоять справи у Туреччині: попри триваюче вже 10 місяців скорочення інфляції, у березні вона склала 38,1%, а центробанк країни підвищив ключову ставку до 46%.
Після чотиримісячного зростання, коли споживчі ціни підвищились у річному вимірі з 2,1% у вересні 2024 році до 2,8% у січні, темпи їх зростання скорочуються другий місяць поспіль, опустившись до позначки 2,5%.
Аналогічна картина спостерігається і в Єврозоні, де інфляція скоротилась з 2,5% у січні до 2,2% у березні і поступово наближається до цільового показника.
🔺💲Найвище зросли ціни в:
▪️Румунії – 5,1%;
▪️Угорщині – 4,8%;
▪️Польщі – 4,4%;
▪️Хорватії – 4,3%
▪️Естонії – 4,3%;
▪️Болгарії – 4,0%.
🔻Найменша інфляція зафіксована у:
▪️Франції – 0,9% (порівняно з січнем скоротилась удвічі);
▪️Данії – 1,4%;
▪️Люксембурзі – 1,5%;
▪️Фінляндії – 1,8%;
▪️Ірландії – 1,8% (хоча у вересні минулого року вона була нульовою).
Темпи зростання споживчих цін у Німеччині уповільнились з 2,8% у січні до 2,3% у перший місяць весни, у той час як в Італії в Італії вони збільшились з 1,7% до 2,1%.
Стабілізація ситуації дозволила Європейському центральному банку в сьомий раз поспіль знизити на 25 б.п. ключову ставку (з 2,65% до 2,40%) та ставку за депозитами (з 2,50% до 2,40%), утім попередивши про зростання невизначеності та про те, що спричинені нею фактори створюватимуть додатковий тиск на економіку Єврозони.
🔹Поза межами ЄС найкраще йдуть справи у Швейцарії, де зростання споживчих цін другий місяць поспіль фіксується на позначці 0,1%.
Найгірше обстоять справи у Туреччині: попри триваюче вже 10 місяців скорочення інфляції, у березні вона склала 38,1%, а центробанк країни підвищив ключову ставку до 46%.
22.04.202505:00
💲🔺Ціни на золото на початку робочого тижня перевищили 3400 доларів за унцію.
За одну тільки понеділкову торгову сесію ф’ючерси на головний дорогоцінний метал підвищились порівняно з п’ятницею майже на 3,0%, сягнувши на піку 3436,50 доларів і подорожчавши від відкриття торгів практично на 90 доларів.
Згадувати, що це черговий історичний рекорд буде надто банально і буденно – останнім часом вони оновлюються ледь не щотижня.
➡️Планку у 3000 доларів було подолано 16 березня, 3100 доларів – 27 березня, 3200 доларів – 10 квітня, 3300 доларів – 15 квітня.
Від початку 2025 року вартість золота зросла майже на 30%, або приблизно на 800 доларів, а порівняно з кінцем жовтня 2022 року, коли світ почав оговтуватись від наслідків пандемії Ковід-19 – у 2,1 рази.
👨🏻💻На цьому тлі вже з гумором згадується зроблений менш ніж 5 місяців тому, у середині грудня 2024 року, прогноз американських банківських аналітиків, що долар зможе досягти позначки 3000 доларів за унцію у другій половині 2025 року, але інвесторам треба буде набратись терпіння.
І якщо торік експерти називали цілий спектр факторів, що сприяли подорожчанню золота, то останнім часом звертають увагу переважно на найбільш впливовий – примару світової торгівельної війни, ініційованої США після приходу нинішньої адміністрації, тоді як решта вже відійшли з провідних ролей.
📊При цьому якщо раніше ринки реагували серйозно на офіційну інформацію, прогнози та анонси від посадових осіб і добре перевірені інсайди, то нині вони демонструють нервову реакцію навіть на плітки, пів-жартівливі дописи та коментарі у соціальних мережах.
Достатньо було поширитись інформації, що Президент США Д.Трамп планує домогтись звільнення нинішнього Голови ФРС Дж.Пауела (що доволі складно, якщо він сам не вирішить залишити посаду), або як мінімум обмежити політику та незалежність регулятора (в інших сферах це вже вдалось продемонструвати через запровадження «надзвичайних станів», які надають главі держави можливість регулювати ширше коло питань виконавчими указами), як долар відразу прискорив послаблення.
Євро подолав позначку 1,15 доларів за одиницю європейської валюти, швейцарський франк встановив десятирічний максимум, японська єна та фунт стерлінгів – семимісячний.
💁♂️І якщо череда екстравагантних рішень триватиме, то подальше ослаблення долара та подорожчання золота стане трендом, який спостерігатиметься як мінімум найближчими місяцями.
За одну тільки понеділкову торгову сесію ф’ючерси на головний дорогоцінний метал підвищились порівняно з п’ятницею майже на 3,0%, сягнувши на піку 3436,50 доларів і подорожчавши від відкриття торгів практично на 90 доларів.
Згадувати, що це черговий історичний рекорд буде надто банально і буденно – останнім часом вони оновлюються ледь не щотижня.
➡️Планку у 3000 доларів було подолано 16 березня, 3100 доларів – 27 березня, 3200 доларів – 10 квітня, 3300 доларів – 15 квітня.
Від початку 2025 року вартість золота зросла майже на 30%, або приблизно на 800 доларів, а порівняно з кінцем жовтня 2022 року, коли світ почав оговтуватись від наслідків пандемії Ковід-19 – у 2,1 рази.
👨🏻💻На цьому тлі вже з гумором згадується зроблений менш ніж 5 місяців тому, у середині грудня 2024 року, прогноз американських банківських аналітиків, що долар зможе досягти позначки 3000 доларів за унцію у другій половині 2025 року, але інвесторам треба буде набратись терпіння.
І якщо торік експерти називали цілий спектр факторів, що сприяли подорожчанню золота, то останнім часом звертають увагу переважно на найбільш впливовий – примару світової торгівельної війни, ініційованої США після приходу нинішньої адміністрації, тоді як решта вже відійшли з провідних ролей.
📊При цьому якщо раніше ринки реагували серйозно на офіційну інформацію, прогнози та анонси від посадових осіб і добре перевірені інсайди, то нині вони демонструють нервову реакцію навіть на плітки, пів-жартівливі дописи та коментарі у соціальних мережах.
Достатньо було поширитись інформації, що Президент США Д.Трамп планує домогтись звільнення нинішнього Голови ФРС Дж.Пауела (що доволі складно, якщо він сам не вирішить залишити посаду), або як мінімум обмежити політику та незалежність регулятора (в інших сферах це вже вдалось продемонструвати через запровадження «надзвичайних станів», які надають главі держави можливість регулювати ширше коло питань виконавчими указами), як долар відразу прискорив послаблення.
Євро подолав позначку 1,15 доларів за одиницю європейської валюти, швейцарський франк встановив десятирічний максимум, японська єна та фунт стерлінгів – семимісячний.
💁♂️І якщо череда екстравагантних рішень триватиме, то подальше ослаблення долара та подорожчання золота стане трендом, який спостерігатиметься як мінімум найближчими місяцями.
21.04.202513:00
Ще раз.
Шансу на відкриття банківської таємниці податковій найближчим часом немає.
Вже писав: таке рішення не пройде через Верховну Раду цього скликання.
Шансу на відкриття банківської таємниці податковій найближчим часом немає.
Вже писав: таке рішення не пройде через Верховну Раду цього скликання.
21.04.202511:02
🇯🇵Японія надасть Україні 3 млрд. доларів.
Кошти у розмірі 471,9 млрд. єн будуть позичені на 30 років, кредит погашатиметься та обслуговуватиметься за рахунок знерухомлених російських активів.
Таким чином, у результаті підписання відповідної угоди між Україною та Японією формалізовано відносини з останнім учасником пулу кредиторів у рамках механізму Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine від G7 загальним розміром 50 млрд. доларів.
💰Від початку повномасштабного вторгнення росії Японії надала України бюджетну підтримку вже на 8,5 млрд. доларів.
У рамках ERA від початку 2025 року ЄС перерахував Україні трьома траншами вже 5 млрд. євро і планує повністю виплатити свою частку у більш ніж 18 млрд. євро до кінця 2025 року.
➡️У березні перший транш у розмірі 2,5 млрд. канадських доларів надано Канадою, у березні та квітні надійшли 2 транші по 752 млн. фунтів стерлінгів внеску Великої Британії.
Завдяки цим коштам, а також надходженням в рамках інших програм (Ukraine Facility, EFF, проекти Світового банку тощо) усі першочергові бюджетні потреби у 2025 році будуть повністю закриті.
💁♂️Натомість вже зараз маємо дуже акуратно підходити до витрачання цих коштів, не допускати їх спрямування на фінансування видатків, які не є ефективними, та активізовувати роботу з партнерами, щоб якомога раніше мати розуміння – завдяки яким програмам покриватимемо потреби у бюджеті-2026.
Кошти у розмірі 471,9 млрд. єн будуть позичені на 30 років, кредит погашатиметься та обслуговуватиметься за рахунок знерухомлених російських активів.
Таким чином, у результаті підписання відповідної угоди між Україною та Японією формалізовано відносини з останнім учасником пулу кредиторів у рамках механізму Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine від G7 загальним розміром 50 млрд. доларів.
💰Від початку повномасштабного вторгнення росії Японії надала України бюджетну підтримку вже на 8,5 млрд. доларів.
У рамках ERA від початку 2025 року ЄС перерахував Україні трьома траншами вже 5 млрд. євро і планує повністю виплатити свою частку у більш ніж 18 млрд. євро до кінця 2025 року.
➡️У березні перший транш у розмірі 2,5 млрд. канадських доларів надано Канадою, у березні та квітні надійшли 2 транші по 752 млн. фунтів стерлінгів внеску Великої Британії.
Завдяки цим коштам, а також надходженням в рамках інших програм (Ukraine Facility, EFF, проекти Світового банку тощо) усі першочергові бюджетні потреби у 2025 році будуть повністю закриті.
💁♂️Натомість вже зараз маємо дуже акуратно підходити до витрачання цих коштів, не допускати їх спрямування на фінансування видатків, які не є ефективними, та активізовувати роботу з партнерами, щоб якомога раніше мати розуміння – завдяки яким програмам покриватимемо потреби у бюджеті-2026.
21.04.202509:04
Сьогодні рівно 3 роки від підписання Указу Президента про створення Національної ради з відновлення (НРВ) України.
Тільки-но ворог відійшов від столиці, ми почали роботу над відновленням країни від наслідків війни. Памʼятаю, тоді вважали, що війна затягнеться щонайдовше до кінця 2022 року.
Мав честь працювати секретарем НРВ. Тоді ми сконцентрували всі інтелектуальні ресурси країни за 24 напрямами, залучили близько 2 500 фахівців і за два місяці розробили План відновлення, який представили у Лугано в липні 2022 року. Відкинули дешевий популізм, псевдо-експертів та їх казкові прожекти і сконцентрувалися над реальним планом розбудови держави.
📋План складається з 15 загальнонаціональних програм розвитку, більше сотні інвестиційних проектів, які мають каталітичний ефект на всю економіку (загалом було відібрано близько тисячі проектів), більше двох десятків напрямів реформ, напрацьованих робочими групами із конкретними рекомендаціями по окремим галузям економіки і сферам суспільного життя.
❗️До сьогодні план лишається єдиним системним документом із відновлення держави, який, хоч і не був затверджений, частково вже виконаний.❗️
На жаль, всі подальші спроби економічного блоку уряду по створенню стратегічного бачення розвитку країни завершувалися лише яскравими презентаціями, що дружньо і передбачувано помирали в братській могилі.
У світлі активізації зусиль щодо мирних перемовин вважаю, що Україна повинна проявляти лідерство у питаннях своєї відбудови як кажуть «вже тут і зараз», а не йти виключно у фарватері обговорення планів партнерів. Останнє є також важливим, але погодьтесь що ми є найбільш зацікавленою стороною у тому, аби Україна за підтримки партнерів отримала свій дієвий «План Маршала» для післявоєнної реконструкції. Вважаю, що найближча донорська конференція у Римі, що пройде на початку липня цього року, є гарною нагодою представити партнерам нашу стратегію відбудови разом із конкретними інвестиційними проектами на її реалізацію. Часу на підготовку залишилось не багато, важливо не втратити цю нагоду та історичний момент.
https://ua.urc-international.com/past-conferences/urc22/plan-vidnovlennya-ukrayini
Тільки-но ворог відійшов від столиці, ми почали роботу над відновленням країни від наслідків війни. Памʼятаю, тоді вважали, що війна затягнеться щонайдовше до кінця 2022 року.
Мав честь працювати секретарем НРВ. Тоді ми сконцентрували всі інтелектуальні ресурси країни за 24 напрямами, залучили близько 2 500 фахівців і за два місяці розробили План відновлення, який представили у Лугано в липні 2022 року. Відкинули дешевий популізм, псевдо-експертів та їх казкові прожекти і сконцентрувалися над реальним планом розбудови держави.
📋План складається з 15 загальнонаціональних програм розвитку, більше сотні інвестиційних проектів, які мають каталітичний ефект на всю економіку (загалом було відібрано близько тисячі проектів), більше двох десятків напрямів реформ, напрацьованих робочими групами із конкретними рекомендаціями по окремим галузям економіки і сферам суспільного життя.
❗️До сьогодні план лишається єдиним системним документом із відновлення держави, який, хоч і не був затверджений, частково вже виконаний.❗️
На жаль, всі подальші спроби економічного блоку уряду по створенню стратегічного бачення розвитку країни завершувалися лише яскравими презентаціями, що дружньо і передбачувано помирали в братській могилі.
У світлі активізації зусиль щодо мирних перемовин вважаю, що Україна повинна проявляти лідерство у питаннях своєї відбудови як кажуть «вже тут і зараз», а не йти виключно у фарватері обговорення планів партнерів. Останнє є також важливим, але погодьтесь що ми є найбільш зацікавленою стороною у тому, аби Україна за підтримки партнерів отримала свій дієвий «План Маршала» для післявоєнної реконструкції. Вважаю, що найближча донорська конференція у Римі, що пройде на початку липня цього року, є гарною нагодою представити партнерам нашу стратегію відбудови разом із конкретними інвестиційними проектами на її реалізацію. Часу на підготовку залишилось не багато, важливо не втратити цю нагоду та історичний момент.
https://ua.urc-international.com/past-conferences/urc22/plan-vidnovlennya-ukrayini
21.04.202508:05
Кошти було розподілено на:
🔹оплату праці з нарахуваннями – 349,5 млрд. грн. (40,8% від загального обсягу видатків, +63,7 млрд. грн. або +22,3% порівняно з січнем-березнем 2024 року), у тому числі на грошове утримання військовослужбовців – 268,5 млрд. грн.;
🔹соціальне забезпечення (виплату пенсій, різних видів соціальної допомоги, стипендій тощо) – 158,8 млрд. грн. (18,6%, +20,7 млрд. грн. або +15% проти І кварталу минулого року), зокрема 53,5 млрд. грн. – трансферт Пенсійному фонду для фінансового забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій; 25,2 млрд. грн. – на соціальний захист дітей та сімей, захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини, для підтримки малозабезпечених сімей та інших вразливих категорій громадян; 15,0 млрд. грн. – на виплату житлових субсидій та пільг громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу;
🔹субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям) – 122,4 млрд. грн. (14,3% від загального обсягу видатків), у тому числі 112,9 млрд. грн. – на придбання товарів для задоволення потреб Збройних Сил України; 5,3 млрд. грн. – на забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва, який адмініструє програму «Доступні кредити 5-7-9%);
🔹оплату використання товарів і послуг – 111,3 млрд. грн. (13,0% від загального обсягу видатків), у тому числі 57,6 млрд. грн. – на придбання військової техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту (шоломів, бронежилетів та іншого спеціального екіпірування), пально-мастильних матеріалів, оплату продуктів харчування та комунальних послуг для ЗСУ та інших складових сектору безпеки, оборони та правопорядку; 36,0 млрд. грн. – на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення;
🔹обслуговування державного боргу – 58,5 млрд. грн. (6,8%, +14,5 млрд. грн. або +32,9% порівняно з січнем-березнем 2024 року);
🔹трансферти місцевим бюджетам – 38,6 млрд. грн. (4,5%, +2,4 млрд. грн. або +6,7% проти І кварталу минулого року).
🔹оплату праці з нарахуваннями – 349,5 млрд. грн. (40,8% від загального обсягу видатків, +63,7 млрд. грн. або +22,3% порівняно з січнем-березнем 2024 року), у тому числі на грошове утримання військовослужбовців – 268,5 млрд. грн.;
🔹соціальне забезпечення (виплату пенсій, різних видів соціальної допомоги, стипендій тощо) – 158,8 млрд. грн. (18,6%, +20,7 млрд. грн. або +15% проти І кварталу минулого року), зокрема 53,5 млрд. грн. – трансферт Пенсійному фонду для фінансового забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій; 25,2 млрд. грн. – на соціальний захист дітей та сімей, захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини, для підтримки малозабезпечених сімей та інших вразливих категорій громадян; 15,0 млрд. грн. – на виплату житлових субсидій та пільг громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу;
🔹субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям) – 122,4 млрд. грн. (14,3% від загального обсягу видатків), у тому числі 112,9 млрд. грн. – на придбання товарів для задоволення потреб Збройних Сил України; 5,3 млрд. грн. – на забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва, який адмініструє програму «Доступні кредити 5-7-9%);
🔹оплату використання товарів і послуг – 111,3 млрд. грн. (13,0% від загального обсягу видатків), у тому числі 57,6 млрд. грн. – на придбання військової техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту (шоломів, бронежилетів та іншого спеціального екіпірування), пально-мастильних матеріалів, оплату продуктів харчування та комунальних послуг для ЗСУ та інших складових сектору безпеки, оборони та правопорядку; 36,0 млрд. грн. – на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення;
🔹обслуговування державного боргу – 58,5 млрд. грн. (6,8%, +14,5 млрд. грн. або +32,9% порівняно з січнем-березнем 2024 року);
🔹трансферти місцевим бюджетам – 38,6 млрд. грн. (4,5%, +2,4 млрд. грн. або +6,7% проти І кварталу минулого року).
Рекорддор
25.12.202417:03
22.5KКатталгандар20.01.202423:59
2400Цитация индекси10.04.202423:59
137.2K1 посттун көрүүлөрү30.11.202423:59
25.5K1 жарнама посттун көрүүлөрү08.09.202423:59
31.18%ER10.04.202423:59
674.90%ERRКөбүрөөк функцияларды ачуу үчүн кириңиз.
