Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
мітров_fm || тексти || воєнний стан. поезія, критика, культура; ґонзо-нотатки з фронту avatar

мітров_fm || тексти || воєнний стан. поезія, критика, культура; ґонзо-нотатки з фронту

тексти і трьоп.
витоптування культурних полів.
#поезія #тексти #вірші
#література #сучукрліт #критика
#кіно #кінокритика
#війна #зсу #донбас #крим
TGlist рейтинг
0
0
ТипАчык
Текшерүү
Текшерилбеген
Ишенимдүүлүк
Ишенимсиз
Орду
ТилиБашка
Канал түзүлгөн датаСіч 24, 2021
TGlistке кошулган дата
Вер 18, 2023
Тиркелген топ

Telegram каналы мітров_fm || тексти || воєнний стан. поезія, критика, культура; ґонзо-нотатки з фронту статистикасы

Катталгандар

665

24 саат00%Жума
1
0.2%Ай00%

Цитация индекси

0

Эскерүүлөр0Каналдарда бөлүштү0Каналдарда эскерүүлөр0

1 посттун орточо көрүүлөрү

121

12 саат1130%24 саат1210%48 саат229
82.5%

Катышуу (ER)

4.96%

Кайра посттошту1Комментарийлер0Реакциялар5

Көрүүлөр боюнча катышуу (ERR)

0%

24 саат0%Жума0%Ай0%

1 жарнама посттун орточо көрүүлөрү

117

1 саат00%1 – 4 саат00%4 - 24 саат00%
Биздин ботту каналыңызга кошуп, анын аудиториясынын жынысын билүү.
Акыркы 24 саатта бардык посттор
3
Динамика
3

"мітров_fm || тексти || воєнний стан. поезія, критика, культура; ґонзо-нотатки з фронту" тобундагы акыркы жазуулар

Кайра бөлүшүлгөн:
Chytomo avatar
Chytomo
Друзі, нагадуємо вам, що вже у цей четвер відбудеться подія-відкриття програми павільйону #Фронтмени «Ветеранська література: головний вимір сучасного українського письменства», серед організаторів якої Читомо.

У події візьмуть участь Ростислав Семків, Ігор Мітров, Валентина Комар, а також наша літературна оглядачка й арт-критикиня Анастасія Герасимова.

Модеруватиме зустріч Анатолій Дністровий.

Подія відбудеться 24 квітня 2025 року о 17:00. Вхід вільний.

Чекаємо на вас!

#Книжкова_країна #ВДНГ #автори_військові #фронтмени #Читомо

👉 Підписатися на Читомо в телеграмі
наостанок вона раптом спитала мене чи я бува не поет
та ні з чого це раптом така думка відповів із усмішкою
вона мовчки знизала плечима зробила останній ковток вина
вклала мені в руки порожню пляшку й повільно відчалила
я проводжав її поглядом поки вона не зникла в темряві дворів
потім закинув пляшку в смітник і пішов своєю дорогою
нехай благословенна Діва Марія своїм заступництвом
зміцнить братерство всіх хто її шанує
аби в богом призначений час вони були зібрані в мирі й злагоді у єдиний народ божий
нехай славиться ім'я єдиносущної та неподільної Трійці
вперше після великої схизми 1054 року
я зустрів її наступного дня в супермаркеті
вона не впізнала мене або вдала що не впізнала
я теж вирішив не вітатися

++
гори у пеклі, йобаний чорт
г а в а н с ь к и й ш т у р в а л

за велінням бога-отця від якого маємо всі дари
в ім'я господа нашого Ісуса Христа
за сприяння святого духу що втішає
ми зустрілися нині
той день запам'ятався всім історичною зустріччю на острові Куба
папи римського франциска і патріарха московського кіріла
того дня я запізнився на останній трамвай із Чернігівської на дврз
і звісно ж не мав грошей на таксі
із радістю ми зустрілися як брати по християнській вірі
щоб говорити устами до уст від серця до серця
обговорити взаємини між церквами
насущні проблеми нашої пастви
і перспективи розвитку людської цивілізації
вперше після великої схизми 1054 року
начальник католиків і начальник православних чекістів
зустрілися на острові Куба покурити один одному сигари
не лише я запізнився на транспорт тієї ночі
поруч на зупинці стояла красива жінка за тридцять
вона була трохи напідпитку й мала розгублений вигляд
попросила в мене цигарку й запитала де трамвай
зустрівшись далеко від старих суперечок Старого Світу
ми з особливою силою відчуваємо необхідність
спільної праці католиків і православних
а потім тими самими ротами
поговорити на весь світ про найважливіше
про єднання мир і любов
виявилося що нам із нею в один бік і ми вирішили йти разом
вона витягла з сумки ледь почату пляшку вина
і ми неспішно рушили трамвайною колією в бік дврз
усвідомлюючи всі перешкоди що належить подолати
ми сподіваємося що наша зустріч стане вагомим внеском
у справу досягнення єдності про яку молився Христос
своїми немитими ротами
про тероризм і переслідування християн на Близькому Сході
про Сирію Ірак Північну Африку
поки ми йшли вона розповідала мені про своїх чоловіків і коханців
чому вона всіх їх послала й навіщо завела інших
які нічим не кращі за попередніх
сім'я заснована на шлюбі –
акті вільного та відданого кохання
між чоловіком та жінкою
шлюб це школа кохання й відданості
своїми брудними ротами
про громадянський конфлікт і релігійний розкол в Україні
ми пили її вино й курили мої цигарки
вона розповідала і я слухав
крадькома розглядаючи її обличчя у тьмяному світлі нічних вогнів
нам дуже сумно через протистояння на Україні
що забрало безліч життів призвело до страждань мирних мешканців
спричинило глибоку економічну й гуманітарну кризу в суспільстві
ми закликаємо всі сторони конфлікту до розважливості
своїми блядськими ротами
про безпрецедентне відродження
християнської віри в росії
коли настала пора прощатися
вона запросила мене до себе на священні таїнства
але на мене давно чекали в іншому місці
і тому я змушений був відмовитись
Христос
джерело радості й надії
віра в нього змінює життя людини
і наповнює його сенсом
той день запам'ятався всім історичною зустріччю на острові Куба
папи римського франциска і патріарха московського кіріла
я ж згадую красиву досвідчену жінку трохи за тридцять
яку по-тупому відшив посеред дврз
коли мені було трохи за двадцять
і потім ще довго про це шкодував
сповнені вдячності за дар взаєморозуміння явлений на нашій зустрічі
звертаємось із молитвою до пресвятої Матері Божої
їхньою лицемірною гаванською декларацією
їхньою міжконфесійною гаванською злучкою
їхнім безпрецедентним гаванським штурвалом
Кайра бөлүшүлгөн:
Chytomo avatar
Chytomo
Відбудуться поетичні читання Артура Дроня, Олени Герасимʼюк та Ігоря Мітрова

«З початком війни українська сучасна поезія звучить по-іншому. Вона обпікає, ранить і болить. І кожен із учасників цього поетичного вечора волів би, щоб ці вірші ніколи не написалися».

Під час зустрічі можна буде послухати поезію та про те, як війна вплинула на творчість кожного з учасників.

#поезія #анонс

👉 Підписатися на Читомо в телеграмі
трохи про ваші плани на вечір четверга
отаке гарне й масивне томисько вчора приїхало з Естонії.
дякую Anna Verschik за цю роботу.
і компанія достойна - усім мої вітання
🔥🔥🔥
головне вміння письменника - відчувати час, у якому він живе, і на основі цього відчуття робити прогнози на майбутнє. ностальгія за хуйнею, між іншим, теж не прикрашає письменника. хороший письменник ніколи не скаже, що раніше було краще - тим паче, якщо раніше - це совєцький союз і сексуальні домагання; хороший письменник не назве нормою єблю з непритомною дівчиною та іншу достоєвщину. ні, блядь, діду - це ніколи не було нормою. висловлюйся коректно: ти вважав це нормою. ти - і подібні тобі лосі. скільки ці йобані лосі життів переламали цією “нормою”, жодна статистика не порахує.

те, що Винничук уміє складати слова в тексти, не робить його хорошим письменником. бо хороший письменник, написавши масну старперську хуйню, ніколи не оприлюднить її на Збручі чи у фейсбуці. хороший письменник сам зрозуміє, що таке не можна публікувати через низку причин, перша з яких - бо це масна старперська хуйня.

а ще хороший письменник не стане консультуватися щодо масної старперської хуйні з чатом жпт (ахах, сука, це ж треба було додуматись - хай би ще новий роман йому замовив; про обкладинку традиційно подбає Малкович).

письменник має чітко ідентифікувати хуйню й називати її хуйнею. тому нічим від Винничука не відрізняються інші члени й членкині пену, які його виправдовують (ще, до речі, хороший письменник не буде угорати з фемінітивів - але це вже про відчуття мови; угорати з фемінітивів - це те ж саме, шо угорати з порядкових числівників чи відносних прикметників); не відрізняються, бо теж не можуть відрізнити добро від зла, а тому й самі не сильно відповідають засадам ПЕНу.

“Члени ПЕН повинні повсякчас використовувати будь-який свій вплив задля взаєморозуміння та взаємоповаги між націями і народами; вони зобов’язуються робити все можливе, аби розвіювати будь-яку ненависть та обстоювати ідеал єдиного людства, що живе в мирі й рівності в єдиному світі”.

світі, де можна ностальгувати за мізогінією, аб’юзом та безкарним насильством над слабшими.

я не знаю, цей текст більше про Винничука чи про пен.
але обісралися шо перший, шо другий.
і цього вже не змінити
якщо чесно, взагалі похуй, у пені Винничук чи нє. сам я не в пені, і (тепер уже) навряд чи колись туди потраплю. але колись я цікавився, що треба для вступу - і там виявилося стільки писанини й усяких бумажок, що я просто хуй забив. легше було організувати свій власний пен - із блек-джеком і воєнними письменниками-документалістами.

усе зводиться до того, що я маю пояснити пену, чим я буду корисний, що я буду робити в організації і наскільки я відданий ідеалам гуманізму. і якщо третій пункт я ще можу зрозуміти - нахуя в пені мізантропи? - то перші два - це для мене занадто складно. моїх текстів недостатньо для перебування в пені? моєї літературної діяльності недостатньо, щоб пен сам гостинно запросив мене до своїх лав, а потім пристроював на всілякі літературні резиденції та стипендії? виходить шо нє. ну ок. доведеться якось самотужки.

але повернуся до літератури. вчора якраз після почитух дискутували з молодою галицькою поеткою Андріаною Кіндратович, яка стверджувала, що Винничук охуєнний письменник, бо в нього є “Танґо смерти”. а я пояснював, чому цей роман - претензійний фасад недобудованого будинку. якщо розвивати метафору далі, то в деяких під’їздах цього будинку ще й понасцикали бомжі.

чого лиш вартує епізод, де головний герой їбе в дурці психічно нестабільну пацієнтку. хтось мені скаже, що я прочитав цей роман сракою. але колись я лежав у керченській дурці, і одного разу, зайшовши в туалет, побачив, як одна пацієнтка (яка до того стріляла в мене цигарки, хвалилась дружбою з аллою пугачовою й агітувала голосувати за неї на президентських виборах); коротше, ця пацієнтка робила мінет санітару. а інші пацієнти стояли колом і спостерігали. із тих пір у мене є уявлення про секс у дурці - і воно кардинально розходиться з баченням пана Винничука. вочевидь, автор описував одну зі своїх численних сексуальних фантазій. звісно, фантазії не заборонені (якщо ви не живете за божими заповідями), але цей епізод уже тоді мав сказати про Винничука набагато більше, ніж уся його колонка на “Збручі”. натомість бібісі відзначило роман найвищою нагородою.

фінальний пуант я передбачив десь на п’ятдесятій сторінці, якщо не раніше - бо прочитав до того парочку європейських романів другої половини ХХ століття. це настільки оголений прийом, що "Танґо смерти" просто скидається на наш отвєт Чемберлену нашу відповідь європейському постмодернізму (ніби він нас про щось питав).

а ще там один із персонажів - Andrei Курков, що автоматично робить роман схожим на український пен.

я взагалі до чого це все. та хз, просто захотілося виговоритись. але я вже підходжу до суті. хто такий письменник? письменник для мене - я це колись сформулював у контексті кейсу Каті Бабкіної - це не просто людина, яка вміє складати слова до купи; це не просто про написання текстів - бо тоді письменник нічим не відрізняється від копірайтера; письменник - той, хто вміє формулювати й транслювати читачеві правильні та своєчасні послання; хто дивиться углиб, але разом із тим уперед; це людина, яка крізь призму життєвого та інтелектуального досвіду навіть може трохи передбачати майбутнє.

а решта все - "література".

у якості прикладу я сміливо називаю Оксану Забужко - і не тому, що люблю деякі її тексти; можна скільки завгодно сперечатися про довгі речення, читабельність/нечитабельність "польових досліджень" - це насправді вкусовщина й кокотюха - але те, що вона транслює, як вона репрезентує літературу й народ, що творить цю літературу - особисто для мене є зразком; чого вартий один лиш її перформанс із сигналом повітряної тривоги на Берлінале.
увага!

завтра, 27 березня, о 19:00
у "КультМотиві" (Спаська 36/31)
читатимемо тексти отакою красивою бандою

а ще збиратимемо гроші на антени для дронів 25 ОМПБ, де воює наш дружбан і крутий поет Васек Духновський

(долучатися до збору можна вже:
https://send.monobank.ua/jar/92ZBoL4AeQ)
не втомлююсь волати, як стрімко США перетворюються на те, що з них сотню років справно малювала підарська пропаганда.

малювала, всі думали, ворога; а виявилося - лєпшого кореша; проєкцію ідеального союзника; Ґандальфа Рудого, що прийшов із першим променем сонця. на дванадцятий рік.
із заходу.

фашисти майбутнього називатимуть себе антифашистами;
республіканці майбутнього гратимуть із росіянами в гокей.
майбутнє вже настало.

і чорна бейсболка вже зараз виглядає наче елемент парадної військової форми
я ще ніколи не поширював дописи з "діпстейту".
але на честь свята можна зробити виняток
в принципі, комітет, для якого Довбуш - то найкращий українській фільм, цілком собі може вважати Іздрика найкращою українською книгою.

заберіть Винничука назад у пен - бо якось похуй вже
цю йобнуту кішку що сере у хаті й дивиться злими очима пацани притягли з бойових знайшли на завалі в Долині а може в Довгенькому не пам’ятаю йобнута кішка біла із чорними плямами сере у хаті дивиться так наче ми росіяни пацани на завалі будинку знайшли у Довгенькому чи у Долині не пам’ятаю йобнута кішка сере у хаті дивиться злими очима наче це я вбив її бабку наче це я гради пускав по селу не боїться нікого йобнута кішка з чорними злими очима пацани притягли із Долини а може з Довгенького біла із чорними плямами чи навпаки чорна із білими плямами й чорними злими очима так наче ми росіяни так наче ми привалили бабу будинком у Довгенькому чи у Долині де жодного цілого дому й нема чого їсти пацани притягли з бойових цю йобнуту кішку що сере у хаті й нема на те ради йобнуту кішку яка не боїться нічого й нікого йобнуту кішку білу із чорними плямами чи навпаки чорну із білими плямами йобнуту кішку що дивиться чорними злими очима так наче ми росіяни так наче це ми гради пускали по їхніх будинках наче це ми кидали фаби наче це ми вбили бабу наче це ми завалили наче навмисно частково в Долині а може в Довгенькому де жодного цілого дому й нема чого їсти наче це ми завалили частково не всю так щоб кішка могла харчуватись мертвою бабою поки пацани не притягнуть на базу срати у хаті й дивитися чорними злими очима йобнута кішка як тебе звати
а потім ти йдеш з магазина з прозорим кульком біляшів дуже смачних свіжих і теплих звертаєш з дороги на стежку ідеш повз хати і повз те що від них залишилось і раптом чорний трилапий собака охороняє будинок охороняє руїни охороняє білий фасад за яким порожнеча охороняє знелюднений дім чорний трилапий собака гарчить намагається кинутись не виходить куди ти стрибнеш на трьох лапах чорний сміливий собако а потім сідаєш на камінь навпроти будинку і бачиш у вікнах притрушене попелом небо і тихо аби не почули а хто тут почує плач випускаєш з очей на окраїні міста Лиман а потім дістаєш із кулька біляша навпіл ламаєш і кидаєш долі чорний трилапий собака з недовірою дивиться чує найобку були вже одні як згадаю здригнуся чорний трилапий собако не бійся я свій скуштуй біляша це із того магаза на розі дуже смачні завжди свіжі і теплі як вдома як вдома як вдома як вдома як вдома як вдома як вдома як?

Рекорддор

30.01.202523:59
674Катталгандар
10.06.202423:59
0Цитация индекси
19.11.202423:59
6261 посттун көрүүлөрү
15.12.202401:01
6261 жарнама посттун көрүүлөрү
29.03.202523:59
23.81%ER
18.11.202423:59
90.30%ERR
Катталуучулар
Citation индекси
Бир посттун көрүүсү
Жарнамалык посттун көрүүсү
ER
ERR
ЛИП '24ЖОВТ '24СІЧ '25КВІТ '25

мітров_fm || тексти || воєнний стан. поезія, критика, культура; ґонзо-нотатки з фронту популярдуу жазуулары

28.03.202513:38
головне вміння письменника - відчувати час, у якому він живе, і на основі цього відчуття робити прогнози на майбутнє. ностальгія за хуйнею, між іншим, теж не прикрашає письменника. хороший письменник ніколи не скаже, що раніше було краще - тим паче, якщо раніше - це совєцький союз і сексуальні домагання; хороший письменник не назве нормою єблю з непритомною дівчиною та іншу достоєвщину. ні, блядь, діду - це ніколи не було нормою. висловлюйся коректно: ти вважав це нормою. ти - і подібні тобі лосі. скільки ці йобані лосі життів переламали цією “нормою”, жодна статистика не порахує.

те, що Винничук уміє складати слова в тексти, не робить його хорошим письменником. бо хороший письменник, написавши масну старперську хуйню, ніколи не оприлюднить її на Збручі чи у фейсбуці. хороший письменник сам зрозуміє, що таке не можна публікувати через низку причин, перша з яких - бо це масна старперська хуйня.

а ще хороший письменник не стане консультуватися щодо масної старперської хуйні з чатом жпт (ахах, сука, це ж треба було додуматись - хай би ще новий роман йому замовив; про обкладинку традиційно подбає Малкович).

письменник має чітко ідентифікувати хуйню й називати її хуйнею. тому нічим від Винничука не відрізняються інші члени й членкині пену, які його виправдовують (ще, до речі, хороший письменник не буде угорати з фемінітивів - але це вже про відчуття мови; угорати з фемінітивів - це те ж саме, шо угорати з порядкових числівників чи відносних прикметників); не відрізняються, бо теж не можуть відрізнити добро від зла, а тому й самі не сильно відповідають засадам ПЕНу.

“Члени ПЕН повинні повсякчас використовувати будь-який свій вплив задля взаєморозуміння та взаємоповаги між націями і народами; вони зобов’язуються робити все можливе, аби розвіювати будь-яку ненависть та обстоювати ідеал єдиного людства, що живе в мирі й рівності в єдиному світі”.

світі, де можна ностальгувати за мізогінією, аб’юзом та безкарним насильством над слабшими.

я не знаю, цей текст більше про Винничука чи про пен.
але обісралися шо перший, шо другий.
і цього вже не змінити
28.03.202513:38
якщо чесно, взагалі похуй, у пені Винничук чи нє. сам я не в пені, і (тепер уже) навряд чи колись туди потраплю. але колись я цікавився, що треба для вступу - і там виявилося стільки писанини й усяких бумажок, що я просто хуй забив. легше було організувати свій власний пен - із блек-джеком і воєнними письменниками-документалістами.

усе зводиться до того, що я маю пояснити пену, чим я буду корисний, що я буду робити в організації і наскільки я відданий ідеалам гуманізму. і якщо третій пункт я ще можу зрозуміти - нахуя в пені мізантропи? - то перші два - це для мене занадто складно. моїх текстів недостатньо для перебування в пені? моєї літературної діяльності недостатньо, щоб пен сам гостинно запросив мене до своїх лав, а потім пристроював на всілякі літературні резиденції та стипендії? виходить шо нє. ну ок. доведеться якось самотужки.

але повернуся до літератури. вчора якраз після почитух дискутували з молодою галицькою поеткою Андріаною Кіндратович, яка стверджувала, що Винничук охуєнний письменник, бо в нього є “Танґо смерти”. а я пояснював, чому цей роман - претензійний фасад недобудованого будинку. якщо розвивати метафору далі, то в деяких під’їздах цього будинку ще й понасцикали бомжі.

чого лиш вартує епізод, де головний герой їбе в дурці психічно нестабільну пацієнтку. хтось мені скаже, що я прочитав цей роман сракою. але колись я лежав у керченській дурці, і одного разу, зайшовши в туалет, побачив, як одна пацієнтка (яка до того стріляла в мене цигарки, хвалилась дружбою з аллою пугачовою й агітувала голосувати за неї на президентських виборах); коротше, ця пацієнтка робила мінет санітару. а інші пацієнти стояли колом і спостерігали. із тих пір у мене є уявлення про секс у дурці - і воно кардинально розходиться з баченням пана Винничука. вочевидь, автор описував одну зі своїх численних сексуальних фантазій. звісно, фантазії не заборонені (якщо ви не живете за божими заповідями), але цей епізод уже тоді мав сказати про Винничука набагато більше, ніж уся його колонка на “Збручі”. натомість бібісі відзначило роман найвищою нагородою.

фінальний пуант я передбачив десь на п’ятдесятій сторінці, якщо не раніше - бо прочитав до того парочку європейських романів другої половини ХХ століття. це настільки оголений прийом, що "Танґо смерти" просто скидається на наш отвєт Чемберлену нашу відповідь європейському постмодернізму (ніби він нас про щось питав).

а ще там один із персонажів - Andrei Курков, що автоматично робить роман схожим на український пен.

я взагалі до чого це все. та хз, просто захотілося виговоритись. але я вже підходжу до суті. хто такий письменник? письменник для мене - я це колись сформулював у контексті кейсу Каті Бабкіної - це не просто людина, яка вміє складати слова до купи; це не просто про написання текстів - бо тоді письменник нічим не відрізняється від копірайтера; письменник - той, хто вміє формулювати й транслювати читачеві правильні та своєчасні послання; хто дивиться углиб, але разом із тим уперед; це людина, яка крізь призму життєвого та інтелектуального досвіду навіть може трохи передбачати майбутнє.

а решта все - "література".

у якості прикладу я сміливо називаю Оксану Забужко - і не тому, що люблю деякі її тексти; можна скільки завгодно сперечатися про довгі речення, читабельність/нечитабельність "польових досліджень" - це насправді вкусовщина й кокотюха - але те, що вона транслює, як вона репрезентує літературу й народ, що творить цю літературу - особисто для мене є зразком; чого вартий один лиш її перформанс із сигналом повітряної тривоги на Берлінале.
Кайра бөлүшүлгөн:
Chytomo avatar
Chytomo
Відбудуться поетичні читання Артура Дроня, Олени Герасимʼюк та Ігоря Мітрова

«З початком війни українська сучасна поезія звучить по-іншому. Вона обпікає, ранить і болить. І кожен із учасників цього поетичного вечора волів би, щоб ці вірші ніколи не написалися».

Під час зустрічі можна буде послухати поезію та про те, як війна вплинула на творчість кожного з учасників.

#поезія #анонс

👉 Підписатися на Читомо в телеграмі
21.04.202510:57
г а в а н с ь к и й ш т у р в а л

за велінням бога-отця від якого маємо всі дари
в ім'я господа нашого Ісуса Христа
за сприяння святого духу що втішає
ми зустрілися нині
той день запам'ятався всім історичною зустріччю на острові Куба
папи римського франциска і патріарха московського кіріла
того дня я запізнився на останній трамвай із Чернігівської на дврз
і звісно ж не мав грошей на таксі
із радістю ми зустрілися як брати по християнській вірі
щоб говорити устами до уст від серця до серця
обговорити взаємини між церквами
насущні проблеми нашої пастви
і перспективи розвитку людської цивілізації
вперше після великої схизми 1054 року
начальник католиків і начальник православних чекістів
зустрілися на острові Куба покурити один одному сигари
не лише я запізнився на транспорт тієї ночі
поруч на зупинці стояла красива жінка за тридцять
вона була трохи напідпитку й мала розгублений вигляд
попросила в мене цигарку й запитала де трамвай
зустрівшись далеко від старих суперечок Старого Світу
ми з особливою силою відчуваємо необхідність
спільної праці католиків і православних
а потім тими самими ротами
поговорити на весь світ про найважливіше
про єднання мир і любов
виявилося що нам із нею в один бік і ми вирішили йти разом
вона витягла з сумки ледь почату пляшку вина
і ми неспішно рушили трамвайною колією в бік дврз
усвідомлюючи всі перешкоди що належить подолати
ми сподіваємося що наша зустріч стане вагомим внеском
у справу досягнення єдності про яку молився Христос
своїми немитими ротами
про тероризм і переслідування християн на Близькому Сході
про Сирію Ірак Північну Африку
поки ми йшли вона розповідала мені про своїх чоловіків і коханців
чому вона всіх їх послала й навіщо завела інших
які нічим не кращі за попередніх
сім'я заснована на шлюбі –
акті вільного та відданого кохання
між чоловіком та жінкою
шлюб це школа кохання й відданості
своїми брудними ротами
про громадянський конфлікт і релігійний розкол в Україні
ми пили її вино й курили мої цигарки
вона розповідала і я слухав
крадькома розглядаючи її обличчя у тьмяному світлі нічних вогнів
нам дуже сумно через протистояння на Україні
що забрало безліч життів призвело до страждань мирних мешканців
спричинило глибоку економічну й гуманітарну кризу в суспільстві
ми закликаємо всі сторони конфлікту до розважливості
своїми блядськими ротами
про безпрецедентне відродження
християнської віри в росії
коли настала пора прощатися
вона запросила мене до себе на священні таїнства
але на мене давно чекали в іншому місці
і тому я змушений був відмовитись
Христос
джерело радості й надії
віра в нього змінює життя людини
і наповнює його сенсом
той день запам'ятався всім історичною зустріччю на острові Куба
папи римського франциска і патріарха московського кіріла
я ж згадую красиву досвідчену жінку трохи за тридцять
яку по-тупому відшив посеред дврз
коли мені було трохи за двадцять
і потім ще довго про це шкодував
сповнені вдячності за дар взаєморозуміння явлений на нашій зустрічі
звертаємось із молитвою до пресвятої Матері Божої
їхньою лицемірною гаванською декларацією
їхньою міжконфесійною гаванською злучкою
їхнім безпрецедентним гаванським штурвалом
🔥🔥🔥
увага!

завтра, 27 березня, о 19:00
у "КультМотиві" (Спаська 36/31)
читатимемо тексти отакою красивою бандою

а ще збиратимемо гроші на антени для дронів 25 ОМПБ, де воює наш дружбан і крутий поет Васек Духновський

(долучатися до збору можна вже:
https://send.monobank.ua/jar/92ZBoL4AeQ)
23.03.202511:11
не втомлююсь волати, як стрімко США перетворюються на те, що з них сотню років справно малювала підарська пропаганда.

малювала, всі думали, ворога; а виявилося - лєпшого кореша; проєкцію ідеального союзника; Ґандальфа Рудого, що прийшов із першим променем сонця. на дванадцятий рік.
із заходу.

фашисти майбутнього називатимуть себе антифашистами;
республіканці майбутнього гратимуть із росіянами в гокей.
майбутнє вже настало.

і чорна бейсболка вже зараз виглядає наче елемент парадної військової форми
07.04.202510:14
трохи про ваші плани на вечір четверга
Кайра бөлүшүлгөн:
Chytomo avatar
Chytomo
Друзі, нагадуємо вам, що вже у цей четвер відбудеться подія-відкриття програми павільйону #Фронтмени «Ветеранська література: головний вимір сучасного українського письменства», серед організаторів якої Читомо.

У події візьмуть участь Ростислав Семків, Ігор Мітров, Валентина Комар, а також наша літературна оглядачка й арт-критикиня Анастасія Герасимова.

Модеруватиме зустріч Анатолій Дністровий.

Подія відбудеться 24 квітня 2025 року о 17:00. Вхід вільний.

Чекаємо на вас!

#Книжкова_країна #ВДНГ #автори_військові #фронтмени #Читомо

👉 Підписатися на Читомо в телеграмі
21.04.202510:58
наостанок вона раптом спитала мене чи я бува не поет
та ні з чого це раптом така думка відповів із усмішкою
вона мовчки знизала плечима зробила останній ковток вина
вклала мені в руки порожню пляшку й повільно відчалила
я проводжав її поглядом поки вона не зникла в темряві дворів
потім закинув пляшку в смітник і пішов своєю дорогою
нехай благословенна Діва Марія своїм заступництвом
зміцнить братерство всіх хто її шанує
аби в богом призначений час вони були зібрані в мирі й злагоді у єдиний народ божий
нехай славиться ім'я єдиносущної та неподільної Трійці
вперше після великої схизми 1054 року
я зустрів її наступного дня в супермаркеті
вона не впізнала мене або вдала що не впізнала
я теж вирішив не вітатися

++
гори у пеклі, йобаний чорт
30.03.202513:56
отаке гарне й масивне томисько вчора приїхало з Естонії.
дякую Anna Verschik за цю роботу.
і компанія достойна - усім мої вітання
Көбүрөөк функцияларды ачуу үчүн кириңиз.