Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Карап чыгуу
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Карап чыгуу
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Карап чыгуу
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Карап чыгуу
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Карап чыгуу
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Карап чыгуу
Дух Карпатських гір avatar

Дух Карпатських гір

Дух Карпатських гір
TGlist рейтинг
0
0
ТипАчык
Текшерүү
Текшерилбеген
Ишенимдүүлүк
Ишенимсиз
Орду
ТилиБашка
Канал түзүлгөн датаЛют 18, 2021
TGlistке кошулган дата
Січ 13, 2025
Мен каналдын ээсимин
Өзгөрүүлөр тарыхы

Telegram каналы Дух Карпатських гір статистикасы

Толугураак

Катталгандар

202

24 саат
10.5%Жума
10.5%Ай
84.2%

Цитация индекси

0

Эскерүүлөр2Каналдарда бөлүштү0Каналдарда эскерүүлөр2

1 посттун орточо көрүүлөрү

24

12 саат15
44%24 саат24
24.6%48 саат28
0.8%

Катышуу (ER)

12.5%

Кайра посттошту1Комментарийлер0Реакциялар2

Көрүүлөр боюнча катышуу (ERR)

11.88%

24 саат
2.43%Жума
5.13%Ай
10.81%

1 жарнама посттун орточо көрүүлөрү

19

1 саат736.84%1 – 4 саат1052.63%4 - 24 саат1368.42%
Толугураак
Биздин ботту каналыңызга кошуп, анын аудиториясынын жынысын билүү.
Акыркы 24 саатта бардык посттор
4
Динамика
5

Рекорддор

16.04.202512:12
204Катталгандар
18.04.202518:21
200Цитация индекси
10.04.202523:59
851 посттун көрүүлөрү
14.03.202522:46
631 жарнама посттун көрүүлөрү
21.04.202522:43
25.00%ER
10.04.202523:59
43.15%ERR

Өнүгүү

Толугураак
Катталуучулар
Citation индекси
Бир посттун көрүүсү
Жарнамалык посттун көрүүсү
ER
ERR
СІЧ '25ЛЮТ '25БЕР '25КВІТ '25
Толугураак

Дух Карпатських гір популярдуу жазуулары

Бардык посттор
Кайра бөлүшүлгөн:
Історія України avatar
Історія України
Post media background
Post media
25.04.202507:40
📷 Хустщина на Закарпатті. Жінка за вишивкою. 1930-ті рр. З фондів чеського Національного музею добірка світлин Михайла Марковича
Post media background
Post media
19.04.202511:16
Писанкарка з Косова. Гуцульщина. 1920-ті рр.
Мистецький історико-етнографічний альбом Івана Гончара "Україна та Українці". Т. 15. "Галичина", м. Косів, Івано-Франківська обл.
24.04.202523:46
.
Стильні й елегантні:
українські горяни на світлині майже столітньої давнини
.
Ось ці три круті легіні з Гуцульщини стали до знимки перед 1938 роком. Судячи із розцяцькованих киптарів, походять вони десь з околиць Ясіня (то між Чорногорою і Свидовцем. Хоча, місцеві гуцули кажуть не Ясіня, а Єсінє). Цю світлину виставили на сторінці Ukrainian People Magazine.
.
А ще - кожен з отих легінів є вбраний в штани-прічі і на кожному різне взуття. Навіть незважаючи на традиційні для тих околиць киптарі, усі ці троє молодих чоловіків виглядають доволі стильно і елегантно.
.
Питаєте: чому..? Бо кожен з тих молодих гуцулів досить вдало поєднав своє місцеве гуцульське вбрання (киптар) з тогочасною міською модою. І у підсумку це вилилося у такий-от стиль їхнього вбрання.
.
І, останнє: щодо типів їх облич. Безсумнівно, що усі троє є класичними європеоїдами. З тією, лиш, різницею, що отой темноволосий хлопака що у центрі (який гонорово засунув руки у кишені штанів) більше, мабуть, генетично тяжіє до корінного населення півдня Європи чи країн адріатичного узбережжя або навіть Іберійського півострова. У той час як два інших чоловіки, які стоять поруч нього, мають типову "слов’янську" зовнішність.
.
... А от прямо зараз крутиться у голові думка: що було дорожче у той час - купити киптар у кушніра чи пошити бріджі, галіфе або класичні штани у кравця..?
.
.
Микола Бандрівський
Post media background
Post media
25.04.202518:45
Гуцули 1890-ті рр.
світлина Юліуша Дуткевича, Коломия
Гуцульска «ноша» - чоловіки традиційно носили вишиті сорочки (вишиванки) з широкими рукавами. Штани також прикрашалися вишивкою. Суконні «гачі» служили зимовим варіантом, як і пофарбовані в червоний колір «крашениці», а влітку гуцули вдягали білі «портіниці». Виготовлені з вовни шкарпетки – «капчури», як і онучі , декорувалися кольоровим орнаментом. Широко відома за межами регіону гуцульська безрукавка на хутрі – «кептар», оздоблений шкіряними аплікаціями, вишивкою, різноманітними металевими прикрасами. Верхнє вбрання«сардак» також ошатно декорувався вишивкою, китичками, кольоровими шнурками, гарусовими ґудзиками та обшивався кольоровою ниткою по швах.
15.04.202516:34
Архівні записи 1937 року
Дух Карпатських гір
https://t.me/carpathian_spirit
Ой на горі береза стояла
Пані пана забила
Турківський район, Галицька Бойківщина, звичайні пісні
#Карпати #Галичина #Бойківщина #бойки #спів
Post media background
Post media
14.04.202523:08
Ой зацвила калинонька близько перелаза ↑
Галичина, Дрогобицький район Львівська область, с. Опака
#Галичина #спів #традиція
Post media background
Post media
05.04.202508:39
Традиційне вбранє Борщівського району, галицько-буковинське порубіжжя

Худи́ківці — село в Україні, у Мельнице-Подільській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Дністер, на півдні району.
Post media background
Post media
15.04.202523:42
Великдень, с. Денисів (Тернопільська область), Галицьке Поділля, 1890 р.

Великодня парубоцька забава Вородай, Церковця, Вежа, Дзвіниця на церковному подвір`ї.

Вежою закінчувалися забави. Зазвичай стає 4 парубки, а їм на плечі 3, а їм на плечі 2, і накінець один. Щоб дзвіниця не впала, середній тримає патик, за який тримається. Так вони обходять все село, символізуючи поворот весни.

Фотограф: Франтішек Ржегорж — чеський етнограф; дослідник українського народного побуту, народної медицини і фольклору.
19.04.202507:14
Попереду Великдень, до якого українці традиційно готують багато смачних страв. Обов'язковою у великодньому кошику та на святковому столі є паска. Варто пам'ятати, що паска - це не просто солодка випічка, а обрядовий хліб, який готують раз на рік - на Великдень, і який несуть святити до церкви. Крім того, сам процес випікання паски - це таїнство, яке вимагає дотримання деяких правил. Які бувають паски? У чому секрет пухкої та духмяної паски? Як правильно складати великодній кошик та що не варто освячувати? Про це розкажуть сопівські господині. Ці жінки, окрім того, що файні ґаздині, ще й вміють співати. Вони є учасницями фольклорного колективу «Жіночки згадали молодість» Сопівського будинку культури
https://youtu.be/Li7ViX7w_9Y?si=tv9_pRebvpIbjVDW
Post media background
Post media
17.04.202509:59
Писанка з Космачє
1930-і рр.

Фільм про космацьке писанкарство:
https://youtu.be/VX2vtBiBl6s?si=Ah8NOYR9BHA1zYf9 #Космач #Карпати Галицька Гуцульщина Галичина Прикарпаття Карпати Великдень
13.04.202520:13
13.04.202512:44
19.04.202517:42
ІВАН ФРАНКО ПРО ПИСАНКИ

“Писанки у нашого народу мають значення до певної міри талісмана. Свячені писанки або взагалі освячувані яйця є першою стравою, яка переломляє піст. Писанки приносять любов і приязнь. Дівчата обдаровують ними парубків, часом навпаки; в деяких краях обдаровують ними дорогих гостей. Червоні яйця дають здоров’я, красу, силу. Селяни переховують їх у хаті від однієї великодньої ночі аж до другої, здебільшого поміщаючи їх під образами. Писанки, писані в так званий безконечник, тобто орнаментом без кінця, кладуть на вулики в пасіках; крашанками гладять худобу і коней по хребті від голови до хвоста в день св. Юрія, щоб вони були гладкими й здоровими; коли перший раз гримить грім або при інших обставинах, миються водою, в якій мочили крашанку і дукат, щоб здобути красу й багатство.

Свячені яйця й писанки служать за ліки; в Нагуєвичах такі яйця зберігають в теплому місці протягом кількох тижнів; більша частина з них гниє і тріскається, але трапляються і такі вдалі, що в шкаралупі висихають і творять так зване скло. Таке скло зі свяченого яйця помагає при лікуванні більма не тільки у худоби, а й у людини; треба тільки ножиком нашкребти того скла і цією мукою посипати око.

Але це ще не все. Писанки є ланкою поміж нашим реальним світом і світом другим – таємничим, міфічним, де живуть люди чи духи, що звуться рахманами. На думку одних, це душі побожних предків, які чекають, коли їх впустять до раю. Для інших це дуже побожні люди, які більшу частину року перебувають в постах і молитві. Отож шкаралупу з писанок і великодніх яєць кидають у воду, яка несе її аж за море, до тих рахманів. Лише коли ця шкаралупа до них допливе, дізнаються рахмани проте, що у нас наступив великдень, і справляють також свій Великдень, так званий «рахманський великдень», що припадає за декілька днів перед зеленими святами”.

Іван ФРАНКО. 1893 р.

Зі статті «Писанки» (вперше опубліковано польською мовою в газеті «Kurjer Lwowski», 1893, № 92, 2 квітня, під назвою «Pisanki»)

В кожній місцевості України писанки мають своєрідний візерунок та передають різний сакральний зміст.
Це писанки з Буковини
Автор розпису Marina Rudan
Кайра бөлүшүлгөн:
Веселий піп avatar
Веселий піп
22.04.202521:54
Старовинний буковинський наспів пасхального тропаря

Фактично, це і є київський ізвод церковнослов'янської мови, яким колись правили не лише на Буковині, а й по всій Україні

Джерело тг Натхнення Пафнутія
Post media background
Post media
19.04.202517:44
Воскресіння Господнє. Село Березів. Кінець 16 ст. Національний музей ім. А. Шептицького у Львові.
Көбүрөөк функцияларды ачуу үчүн кириңиз.