Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Дух Карпатських гір avatar

Дух Карпатських гір

Дух Карпатських гір
TGlist рейтинг
0
0
ТипАчык
Текшерүү
Текшерилбеген
Ишенимдүүлүк
Ишенимсиз
Орду
ТилиБашка
Канал түзүлгөн датаЛют 18, 2021
TGlistке кошулган дата
Січ 13, 2025

"Дух Карпатських гір" тобундагы акыркы жазуулар

Відомий гуцульський музикант Василь Шатрук виконує "Співанку про Олексу Довбушя"
Зап Іван Зеленчук, Криворівня
Гаївки село Гончарів 💚 Покуття
Весна в Гончареві — це не просто тепло на вулиці, це тепло в душі!
Гаївки — коли і бабуся згадує, як співала гаївки після проголошення Незалежності України , і малеча щиро радіє кожній пісні, навіть не завжди розуміючи слова.
Пісні лунають, сміх ллється, земля пробуджується, а ми — разом. Бо саме в таких митях відчуваєш: наші традиції — живі, як ніколи.

#Гончарів #Гаївки2025 #ТеплоНашоїЗемлі #СилаТрадицій
Колоритний юний гуцулик із сіл Ясінянської долини, що на Рахівщині, у сердаку та шапці-рогачці. Має в руках популярний музичний "ґаджет" дітей (і не тільки) початку ХХ століття – фуяру (флояру).

Фуяра – різновид відкритої флейти, аналогічний тилинці, але має 6 ігрових отворів. Її довжина – 60 см. Інші назви — флояра, флоєра, флуяра, фрілка, фрелка, флоярка, фреля, довбушинка, зубівка.

Цікаво, яку ж мелодію видобуває з неї ясінянський легінчук...

"Вівчареву флоярочку чути з полонини, Посилає вітром вісті униз до дівчини".

Фото у 1937 році зробив німецький фотограф Вернер Цеймер.

Михайло Маркович
#Тячів #Тячівськийрайон
Підкарпатська Русь.
с.Терново Дзвіниця. 1929рік .
листівка Богуміла Ваврушека
з книги Církevní památky na Podkarpatské Rusi #Закарпаття
Кайра бөлүшүлгөн:
Історія України avatar
Історія України
📷 Львів. Галичина. Пара на ровері. 1930-ті рр.
Про масштаби руйнації українських церков Закерзоння непогано свідчить карта Південної Холмщини із книги В. Слободяна "Церкви Холмської Єпархії". Червоним кольором тут позначено зруйновані об'єкти, всі інші - перетворені на костели. Із діючих залишилась одна-дві.
#Закерзоння #Холмщина
Прижиттєва публікація про Параску Плитку-Горицвіт.
Автор Іван Зеленчук
https://zbruc.eu/node/104923
Гаївки для потойбіччя
Ярослава МУЗИЧЕНКО

Настав Великдень, а з ним і давній звичай виводити великодні гаївки. Молодь і діти співатимуть стародавні тексти з архаїчними мелодіями, утворюватимуть гуртом на землі різні фігури – кола, трикутники, спіралі, зиґзаґи й меандри, заплітатимуть «огірочки», виводитимуть «кривого танця» і завзято творитимуть нескінченний місточок із рук для «жучка». Життєствердні, веселі гаївки. Що вони означали для наших предків? Та чому їх у давнину виводили біля поховань?



Проводи до раю



Про звичай водити гаївки на цвинтарі – «на гробках» – писав Олекса Воропай. Він у своїй книжці «Звичаї нашого народу» зібрав різноманітну інформацію про календарні свята...
Кайра бөлүшүлгөн:
Веселий піп avatar
Веселий піп
Старовинний буковинський наспів пасхального тропаря

Фактично, це і є київський ізвод церковнослов'янської мови, яким колись правили не лише на Буковині, а й по всій Україні

Джерело тг Натхнення Пафнутія
Вже весна воскресла
https://youtube.com/shorts/BRfkaqQBjW0?si=E8YjdWZnZ-xFIpH0 #Великдень #Прикарпаття #Галичина #Гуцульщина #Покуття #Карпати
Традиційне весілля, Гвізд
https://youtube.com/shorts/9IHxqnaj42o?si=CzqVXqWvIHRLrZTj #весілля
Фольклор Першої Половини ХХ Сторіччя. Вибірка З Фоноколекції Осипа Роздольського (2011)

00:00 - Валик № 375. 08.04.1901
(с. Печорна, Заліщицький р-он, Тернопільська обл.)
1. Та й що же ти дівчинонько (пісня звичайна)
2. Взялись цісар з цісарівнов (пісня звичайна)
3. За городом вишні (пісня звичайна)
4. Вітер віє трава шумить (пісня звичайна)
5. Ой вийду ж я й на гороньку (пісня звичайна)
Фольклор Першої Половини ХХ Сторіччя. Вибірка З Фоноколекції Осипа Роздольського (2011)

00:00 - Валик № 375. 08.04.1901
(с. Печорна, Заліщицький р-он, Тернопільська обл.)
1. Та й що же ти дівчинонько (пісня звичайна)
2. Взялись цісар з цісарівнов (пісня звичайна)
3. За городом вишні (пісня звичайна)
4. Вітер віє трава шумить (пісня звичайна)
5. Ой вийду ж я й на гороньку (пісня звичайна)

01:38 - Валик № 392. 13.04.1901
(с. Поточани, Бережанський р-он, Тернопільська обл.)
1. Червоная калинонько (пісня звичайна)
2. Залітай залітай голубе сивенький (пісня звичайна)
3. Пішла господині в город зіллє збирати (пісня звичайна)

03:20 - Валик № 382. 06.08.1901
(с. Плетеничі, Перемишлянський р-он, Львівська обл.)
1. … (пісня звичайна)
2. … (пісня звичайна)

04:22 - Валик № 383. 06.08.1901
(с. Плетеничі, Перемишлянський р-он, Львівська обл.)
1. Ой ти зоро вечірная (пісня звичайна)
2. На колоду впала (пісня звичайна)
3. Тече річка невеличка (пісня звичайна)

06:07 - Валик № 481. 08.1901
(с. Серафинці, Городенківський р-он, Івано-Франківська обл.)
1. Ой там за горою там за кременою (пісня звичайна)
2. Та й на горі дуб (пісня звичайна)

07:20 - Валик № 315. 12.1901
(с. Новий Став, Кам’янка-Бузький р-он, Львівська обл.)
1. Ой буяли сиві воли (пісня звичайна)
2. Сиділа вдова на конец стола (пісня звичайна)

08:30 - Валик № 342 (XI). 04.1909
(с. Озерна, Зборівський р-он, Тернопільська обл.)
1. Ой стояла на камені моргала до мене (пісня звичайна)
2. Ой є в моїй коморонці жито (пісня звичайна)
3. Ой пряла я перше клоче (пісня звичайна)

10:43 - Валик № 356. 04.1909
(с. Озерна, Зборівський р-он, Тернопільська обл.)
1. Приїдь, приїдь Кострубоньку (гаївка)
2. Чом ти Галю не гуляєш (гаївка)
3. Та й ти сивая зозуле (гаївка)

12:02 - Валик № 405. 11.04.1909
(с. Присівці, Зборівський р-он, Тернопільська обл.)
1. Ані тобі заєньку з гаю вискочити (гаївка)
2. Ой зозуле зозуленько (гаївка)
3. Ой же весна воскресла (гаївка)

13:52 - Валик № 200 (II). 08.1910
(с. Коцюбинці, Гусятинський р-он, Тернопільська обл.)
1. Мовить батенько мовить (весільна ладканка)
2. Устань Марійко на столец (весільна ладканка)
3. Собі віночок вилам (весільна ладканка)

Упродовж майже півстолітньої (1900-1940 р.) музично-етнографічної роботи О. Роздольський зібрав велику колекцію фонографічних циліндрів, з яких понад 750 збереглось до наших днів. Записи характеризуються високим рівнем шумів, більшість із фонограм мають дуже низьку якість звучання, але вони є, безперечно, пам’яткою української культури. Фоноархів О. Роздольського має небагато аналогів у Європі та світі як за об’ємом, так і якістю зібраного матеріалу. Унікальна можливість прослухати як співали та грали на музичних інструментах сто (та більше) років тому

Рекорддор

16.04.202512:12
204Катталгандар
18.04.202518:21
200Цитация индекси
10.04.202523:59
851 посттун көрүүлөрү
14.03.202522:46
631 жарнама посттун көрүүлөрү
21.04.202522:43
25.00%ER
10.04.202523:59
43.15%ERR
Катталуучулар
Citation индекси
Бир посттун көрүүсү
Жарнамалык посттун көрүүсү
ER
ERR
СІЧ '25ЛЮТ '25БЕР '25КВІТ '25

Дух Карпатських гір популярдуу жазуулары

Кайра бөлүшүлгөн:
Веселий піп avatar
Веселий піп
22.04.202521:54
Старовинний буковинський наспів пасхального тропаря

Фактично, це і є київський ізвод церковнослов'янської мови, яким колись правили не лише на Буковині, а й по всій Україні

Джерело тг Натхнення Пафнутія
Писанкарка з Косова. Гуцульщина. 1920-ті рр.
Мистецький історико-етнографічний альбом Івана Гончара "Україна та Українці". Т. 15. "Галичина", м. Косів, Івано-Франківська обл.
15.04.202516:34
Архівні записи 1937 року
Дух Карпатських гір
https://t.me/carpathian_spirit
Ой на горі береза стояла
Пані пана забила
Турківський район, Галицька Бойківщина, звичайні пісні
#Карпати #Галичина #Бойківщина #бойки #спів
Ой зацвила калинонька близько перелаза ↑
Галичина, Дрогобицький район Львівська область, с. Опака
#Галичина #спів #традиція
Традиційне вбранє Борщівського району, галицько-буковинське порубіжжя

Худи́ківці — село в Україні, у Мельнице-Подільській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Дністер, на півдні району.
Великдень, с. Денисів (Тернопільська область), Галицьке Поділля, 1890 р.

Великодня парубоцька забава Вородай, Церковця, Вежа, Дзвіниця на церковному подвір`ї.

Вежою закінчувалися забави. Зазвичай стає 4 парубки, а їм на плечі 3, а їм на плечі 2, і накінець один. Щоб дзвіниця не впала, середній тримає патик, за який тримається. Так вони обходять все село, символізуючи поворот весни.

Фотограф: Франтішек Ржегорж — чеський етнограф; дослідник українського народного побуту, народної медицини і фольклору.
19.04.202507:14
Попереду Великдень, до якого українці традиційно готують багато смачних страв. Обов'язковою у великодньому кошику та на святковому столі є паска. Варто пам'ятати, що паска - це не просто солодка випічка, а обрядовий хліб, який готують раз на рік - на Великдень, і який несуть святити до церкви. Крім того, сам процес випікання паски - це таїнство, яке вимагає дотримання деяких правил. Які бувають паски? У чому секрет пухкої та духмяної паски? Як правильно складати великодній кошик та що не варто освячувати? Про це розкажуть сопівські господині. Ці жінки, окрім того, що файні ґаздині, ще й вміють співати. Вони є учасницями фольклорного колективу «Жіночки згадали молодість» Сопівського будинку культури
https://youtu.be/Li7ViX7w_9Y?si=tv9_pRebvpIbjVDW
Писанка з Космачє
1930-і рр.

Фільм про космацьке писанкарство:
https://youtu.be/VX2vtBiBl6s?si=Ah8NOYR9BHA1zYf9 #Космач #Карпати Галицька Гуцульщина Галичина Прикарпаття Карпати Великдень
13.04.202520:13
13.04.202512:44
Бойки й Кечуа, то є брацкі народи

@hmohal
19.04.202517:42
ІВАН ФРАНКО ПРО ПИСАНКИ

“Писанки у нашого народу мають значення до певної міри талісмана. Свячені писанки або взагалі освячувані яйця є першою стравою, яка переломляє піст. Писанки приносять любов і приязнь. Дівчата обдаровують ними парубків, часом навпаки; в деяких краях обдаровують ними дорогих гостей. Червоні яйця дають здоров’я, красу, силу. Селяни переховують їх у хаті від однієї великодньої ночі аж до другої, здебільшого поміщаючи їх під образами. Писанки, писані в так званий безконечник, тобто орнаментом без кінця, кладуть на вулики в пасіках; крашанками гладять худобу і коней по хребті від голови до хвоста в день св. Юрія, щоб вони були гладкими й здоровими; коли перший раз гримить грім або при інших обставинах, миються водою, в якій мочили крашанку і дукат, щоб здобути красу й багатство.

Свячені яйця й писанки служать за ліки; в Нагуєвичах такі яйця зберігають в теплому місці протягом кількох тижнів; більша частина з них гниє і тріскається, але трапляються і такі вдалі, що в шкаралупі висихають і творять так зване скло. Таке скло зі свяченого яйця помагає при лікуванні більма не тільки у худоби, а й у людини; треба тільки ножиком нашкребти того скла і цією мукою посипати око.

Але це ще не все. Писанки є ланкою поміж нашим реальним світом і світом другим – таємничим, міфічним, де живуть люди чи духи, що звуться рахманами. На думку одних, це душі побожних предків, які чекають, коли їх впустять до раю. Для інших це дуже побожні люди, які більшу частину року перебувають в постах і молитві. Отож шкаралупу з писанок і великодніх яєць кидають у воду, яка несе її аж за море, до тих рахманів. Лише коли ця шкаралупа до них допливе, дізнаються рахмани проте, що у нас наступив великдень, і справляють також свій Великдень, так званий «рахманський великдень», що припадає за декілька днів перед зеленими святами”.

Іван ФРАНКО. 1893 р.

Зі статті «Писанки» (вперше опубліковано польською мовою в газеті «Kurjer Lwowski», 1893, № 92, 2 квітня, під назвою «Pisanki»)

В кожній місцевості України писанки мають своєрідний візерунок та передають різний сакральний зміст.
Це писанки з Буковини
Автор розпису Marina Rudan
Воскресіння Господнє. Село Березів. Кінець 16 ст. Національний музей ім. А. Шептицького у Львові.
24.03.202521:07
Іван Буґера

Українське весілля на Лемківщині

Нью-Йорк, 1977 рік

Видавництво : Говерля

#історія_україни

🏣 Історична бібліотека 📖
Кайра бөлүшүлгөн:
Дух Карпатських гір avatar
Дух Карпатських гір
Поливаний понеділок святкують не тільки українці
Словаччина:
Veľkonočný pondelok v Liptovských Sliačoch 💧🌿 r.1966. z dokumentárneho filmu Veľká noc prichodí, bude i kúpačka, réžia Karol Ruth
#Карпати #Словаччина #словаки #традиція #Великдень #понеділок
Көбүрөөк функцияларды ачуу үчүн кириңиз.