Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Труха⚡️Україна

Карап чыгуу

Николаевский Ванёк

Карап чыгуу

Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Карап чыгуу

Труха⚡️Україна

Карап чыгуу

Николаевский Ванёк

Карап чыгуу

books'n'talks

Привіт! Мене звуть Данило Судин, я соціолог (викладач, науковець, дослідник). Автор подкасту "Правила гри"
Це канал з дуже суб'єктивною підбіркою книг.
Художня література, нон-фікшн, прочитане, недочитане, закинуте. Про людей, ідентичності і так далі ;)

TGlist рейтинг

ТипАчык

Текшерүү

Текшерилбеген

Ишенимдүүлүк

Ишенимсиз

ОрдуУкраїна

ТилиБашка

Канал түзүлгөн датаAug 04, 2023

TGlistке кошулган дата

Apr 10, 2024

Мен каналдын ээсимин

Өзгөрүүлөр тарыхы

Тиркелген топ

books'n'talks

Telegram каналы books'n'talks статистикасы

Толугураак

Катталгандар

760

24 саат00%Жума00%Ай

30.4%

Цитация индекси

0

Эскерүүлөр0Каналдарда бөлүштү0Каналдарда эскерүүлөр0

1 посттун орточо көрүүлөрү

201

12 саат720%24 саат201

10.7%48 саат1890%

Катышуу (ER)

8.44%

Кайра посттошту4Комментарийлер16Реакциялар19

Көрүүлөр боюнча катышуу (ERR)

0%

24 саат0%Жума

5%Ай

0.1%

1 жарнама посттун орточо көрүүлөрү

194

1 саат10252.58%1 – 4 саат00%4 - 24 саат00%

Толугураак

Биздин ботту каналыңызга кошуп, анын аудиториясынын жынысын билүү.

Акыркы 24 саатта бардык посттор

1

Динамика

"books'n'talks" тобундагы акыркы жазуулар

Бардык посттор

28.04.202506:40

26 квітня — річниця трагедії на Чорнобильській АЕС. Невпинно ми наближаємося до 40-ої річиці

Про Чорнобиль написано багато книг, але серед них я хочу виокремити дві

📖 Марія Мицьо. Полиновий ліс (Ї, 2006)
📖 Галя Аккерман. Пройти крізь Чорнобиль (Либідь, 2018)

Обидві є майстерними репортажами — про Зону відчуження. Обидві поєднують історію регіону та аварії на ЧАЕС з антропологією пост-Чорнобильського Полісся

В обох книгах мене вражає, перш за все, "ефект присутності": обидві авторки наче переносять нас до ЧАЕС чи покинутих сіл поруч. І хоча книги написані 20 і 30 років після трагедії, вони набагато краще передають жах аварії та її наслідків, ніж книга Алексієвич "Чорнобильська молитва". Аккерман ще й показує, де Алексієвич бреше і фальсифікує свідчення

Книга Мицьо — це "природн(ич)а історія" Зони. Англійською саме так двозначно і звучить підзаголовок її книги — natural history. В ній багато про людей, а ще більше — про природу

❓ А які книги про Чорнобиль Ви б порадили почитати, дорогі підписники?

25.04.202510:51

🥳 У видавництві "НК–Богдан" нарешті вийшла довгоочікувана:

📖 Урсула Ле Ґвін. Світ вигнання та ілюзій
[Переклад — Наталя Михаловська та Марія Великанова]

🥳 Якби ця книга вийшла 20 років та ще й в такому чудовому оформленні (спеціально додаю фото з каналу "НК–Богдан"), то моєму щастю не було б меж!

🥰 Тішуся, що видавництво "НК–Богдан" не боїться відходити від усталеного, але хибного прочитання прізвищ західних авторів та авторок. Зокрема, "Clifford Simak" тепер "Сімак", а не "Саймак" — як і читав його сам автор

🤔 Щодо цього томика, то не знаю, чи читатиму. Як не як, минуло 20 років від першого прочитання. І зараз я вагаюся, як тепер "звучатиме" мені творчість Ле Ґвін. І остерігаюся розгубити ті світлі спогади, які збереглися з часів старшої школи

🔥 Але тішуся, що Ле Ґвін говоритиме до нових поколінь українською мовою. І це чудово, як на мене!

🤔 Зрозумів, що в дописі ні слова, чому це видання — подія. Доведеться або робити окремий допис, або просто сказати, що це одна з ключових фігур в soft sci-fi...

25.04.202506:44

🔥 У видавництві "Vivat" вийшла новинка

📖 Вільні голоси Криму. Історії кримських журналістів — бранців Кремля
ℹ️ Упорядниці — Олеся Яремчук, Інна Березніцька, Анастасія Левкова

Ось анотація від видавництва:

"Вільні голоси Криму" — збірка портретів шістнадцяти політв'язнів-журналістів, які борються за права людини та свободу слова на окупованому півострові. Росія позбавила їх волі на терміни від семи до дев'ятнадцяти років. Більшість героїв цієї книжки — кримські татари, тому в багатьох портретах читач знайде пояснення історичного контексту, зрозуміє причини безупинного опору корінного народу Криму радянській, а тепер російській системі. До книжки увійшли вибрані листи, уривки з щоденників та виступи в судах журналістів-політв'язнів

🔥 Чудово, що в нас виходить така книга. Це не перша книга про окупацію Криму. Але важливо, що ця книга — про спротив російській окупації!

24.04.202519:06

#відгук #прочитане #воннеґут

📖 Курт Воннеґут. Механічне піаніно (Вавилонська бібліотека, 2025)
[Перекладачка — Тетяна Некряч]

➡️ початок

Саме тут і настав час написати про ключову ідею роману. В недалекому (?) майбутньому в США відбулася друга промислова революція — і тепер машини самі виробляють продукцію на продаж. Всі завмерли в очікуванні третьої промислової революції, коли й інтелектуальну працю замість людей почнуть виконувати роботи. Звучить до болю актуально? Саме так! І за це Воннеґута можна було б назвати генієм. Адже він не пише, що "роботизація" — це зло. Автоматизація зняла ж людей багато рутинної і безглуздої праці (і в першу чергу Воннеґуту йдеться про репродуктивну працю, тобто роботу з підтримання чистоти та порядку в домі). Одночасно автоматизація позбавила робітників праці — і тепер вони безробітні. Держава платить їм "базовий дохід", але робітникам бракує сенсу свого існування. Але в чому він полягає? І тут Воннеґут суголосний до Бредбері (зокрема, до ідей оповідання "Вельдт"): досі для людини сенсом буття було дбати за фізичний добробут — себе і своїх близьких. Але чи таке бачення суті та призначення людини не є спрощенням чи звуженням?

Інший важливий момент роману Воннеґута: що робити з недосконалістю людини? Химерним чином, Воннеґут займає позицію, яка є дуже релігійною (хоча Воннеґут був атеїстом). І про це ще в 1924 році писав Макс Шелер: наше розуміння суті людини визначається релігією, яка лежить в основі культури. Навіть якщо конкретний мислитель — атеїст, він все одно виходить з цього релігійного бачення, бо воно "вшите" в культуру. Воннеґут яскрава ілюстрація цієї тези!

Ми, всі члени Товариства сорочок з духами, вважаємо:
• має бути чеснота в недосконалості, бо Людина недосконала, а Людину створив Бог;
• має бути чеснота в слабкості, бо Людина слабка, а Людину створив Бог;
• має бути чеснота в недолугості, бо Людина недолуга, а Людину створив Бог;
• має бути чеснота в мудрості, за якою слідує дурість, бо Людина буває поперемінно то мудра, то дурна, а Людину створив Бог

І вже цих двох тем в його романі було б достатньо, щоб назвати цей роман шедевром! А там їх ще більше! Наприклад, чотири типи "революціонерів" і їхньої фальшивої мотивації. Або ґанджі меритократії (тобто оцінювання людей виключно за їхніми заслугами. Або недоліки стандартизації та "квантифікації", коли все довкола оцінюється виключно за критерієм кількісних показників. Як "оцифрувати" те, що неможливо стандартизувати та виміряти? Наприклад, один з героїв написав роман, в якого коефіцієнт читабельності 26,3, а до друку пускають лише твори з коефіцієнтом 17. Хоча сам твір всім бета-рідерам сподобався, але "метрики" в нього погані, тому...

Але Воннеґут для чогось ввів жіночих персонажів — і цим просто "розвалив" свій роман: через 70 років ці образи настільки суперечать сучасним цінностям, що ризикують перекреслити всі сильні сторони роману... І з цим нічого не поробиш. А дуже шкода

24.04.202519:06

#відгук #прочитане #воннеґут

📖 Курт Воннеґут. Механічне піаніно (Вавилонська бібліотека, 2025)
[Перекладачка — Тетяна Некряч]

🔥 Український переклад для мене виявився повною несподіванкою, але я не вагався ні миті: це один з небагатьох творів Воннеґута, який мене свого часу вразив і переконав, що він — талановитий письменник. Тому я тільки побачив книгу в продажу — одразу купив.

🤔 Але з творами, які читав в підлітковому віці, завжди є ризик: чи через 10–15–20 років вони не звучатимуть інакше? Чомусь з Воннеґутом в мене такого страху не було.

🔵 І даремно!

🔵 Роман вийшов 1952 року. Це відчувається. Але не в описі технологій чи організацій, хоча якраз це було б очікувано. Твір Воннеґута морально застарів, коли йдеться про зображення жінок. І це неймовірно дратує. Тобто якби в "Механічному піаніно" Воннеґут не зображував жінок взагалі, це було б навіть краще. Але він їх зобразив — в трьох ролях:
1️⃣ пустопорожня дружина;
2️⃣ дурненька секретарка;
3️⃣ повія.

Саме так: всі жінки в творі Воннеґута можуть лише "прислуговувати" чоловікам. "Прислуговувати" в широкому сенсі: вони позбавлені суб'єктності й існують для виконання бажань чоловіків (роль 3 і частково 2), а якщо мають суб'єктність, то лише тому, що можуть використати ресурси, які "поширились" на них завдяки "їхньому" чоловікові (роль 1 та частково 2). Без чоловіка жінка в цьому творі Воннеґута не існує. І це не перебільшення: навіть другорядні персонажки або дружини, або повії. І лише через їхній стосунок з чоловіком описані. Жодна з них не існує для себе: лише для чоловіка. Теоретично, і це не мало б бути проблемою. Воннеґут показує, що в суспільстві, яке оцінює людей за їхніми знаннями та освітою, жінки стикаються зі "скляною стелею", коли не можуть здобути чи відповідної освіти, чи визнання з боку суспільства, хоча формально для них відкриті всі можливості. Цю проблему активно вивчатимуть в соціології 1970-х, але говоритимуть ще з 1950-х. Втім, Воннеґут просто не задав собі клопоту включити це до своєї історії. У випадку питання "Як роботизація виробничих процесів вплине на життя робітників та й всього суспільства?" він пише чи прямим текстом, чи через виразні образи, а ось у випадку жінок цієї проблематизації немає взагалі. Ба більше, якщо уважно придивитися, то виявиться, що всі три ролі жінок в романі зводяться до одного принципу: жінки — це сексуальні об'єкти бажання чоловіків. Деколи вони конвертують це у гроші (роль 3), деколи — у здобуття вищого соціального статусу через шлюб із заможним / впливовим чоловіком (роль 1). У випадку ролі 2 вони ще не визначилися, як скористатися своєю сексуальністю. І коли це усвідомлюєш, то читати твір стає надзвичайно важко.

❗️ І дуже шкода, бо у всьому іншому це найстрашніша антиутопія, яку я коли-небудь читав. Так, всі антиутопії песимістичні, але тільки у Воннеґута я бачив різкий і нещадний опис жалюгідності Руху Опору проти Системи. Ще до 1960-х Воннеґут зайняв скептичну позицію: протести проти капіталізму марні, бо вони є протестом заради чого завгодно, але не заради зламу Системи. Цей відчай приведе до Негативної діалектики Теодора Адорно, от тільки останній займе позицію "Лише дурні вірять, що революція змінить світ на краще, а розумні люди знають, що змінити світ неможливо", що буде верхом снобізму і "біло-пальтизму". А от Воннеґут — на десятиліття раніше від Адорно! — дійде до тієї ж оцінки революціонерів, але поставить інше питання: як нам діяти, щоб таки змінити світ на краще?

🔥 І це послання Воннеґута мені досі близьке. І саме за нього я вважаю твір Воннеґута вартим уваги. І ця цитата ідеально втілює кредо Воннеґута і ключову ідею решти його творів:

Підозрюю, що всіма людьми рухає щось доволі огидне, і клінічні дані це підтверджують. Огидні речі переважно стимулюють людей, зокрема стимулювали мого батька. Боюся це й означає бути людиною. ... Найчарівніші півонії, які я бачив у житті, росли на котячому лайні майже без усяких домішок

І до цієї ідеї я ще повернуся

➡️ завершення

23.04.202509:29

#відгук #прочитане #кінгфішер

📖 Т. Кінгфішер. Те, що тривожить мерців (Жорж, 2025)
[Переклад — Наталія Гоїн]

➡️ початок

Тому мене твір Кінгфішер роздратував. Він виявився "біднішим" на ідеї, питання та образи порівняно з оригіналом. Навіть більше: те нове, що було додано в твір, виглядає повторенням інших творів, зокрема — Лавкрафта (який сам надихався По на ранньому етапі своєї творчості). А також сама авторка називає інший твір, з якого запозичила ключові зміну в сюжеті. Але я не буду цей твір називати, бо це одразу заспойлерить весь сюжет. Але за цих умов в мене виникає питання: що нового дає цей ретелінг порівняно з оригіналом? І моя відповідь: та особливо нічого.

Але тоді залишається ключове: То навіщо потрібен цей ретелінг? І з цим питанням Т.Кінгфішер не справилася, а тому її твір виглядає вторинним і похідним, а тому — прохідним... А шкода: могла вийти набагато цікавіша історія

PS. Деякі ретелінги настільки маскують своє походження, що вже й не здаються ретелінгами! Але, наприклад, "Гобіт" Толкіна — це ретелінг "Беовульфа": Толкін вирішив подивитися, як виглядала б боротьба з чудовиськом, якщо до неї став не могутній герой, але пересічний британець (так, це осмислення Толкіном свого досвіду Першої світової війни). Але це інша історія: ретелінг, який перестав бути ретелінгом!

23.04.202509:29

#відгук #прочитане #кінгфішер

📖 Т. Кінгфішер. Те, що тривожить мерців (Жорж, 2025)
[Переклад — Наталія Гоїн]

Я вдячний Т.Кінгфішер за те, що вона змусила задуматися над непростим питанням: "Навіщо існують ретелінги?"

І так, ретелінг — це не переказ. Переказ — це короткий виклад змісту твору. А от ретелінг — це твір, який в інший спосіб розповідає історію, відому нам з іншого твору.

Для себе я виокремив три види ретелінгів:
1⃣ "підказка": коли ретелінг наче підказує, як можна інтерпретувати оригінальний твір. Наприклад, "Останній світ" Крістофа Рансмайра — це переказ "Метаморфоз" Овідія, але заразом виклад теорії, що цей твір сприймався Октавіаном Августом як критика / підважування влади імператора;
2⃣ "діалог–осучаснення": коли ретелінг не просто переказує оригінальний твір з іншої перспективи, але піднімає питання, які були озвучені ще в оригіналі, але зараз набули нового значення чи й вирішення. Ідеальнии прикладом для мене є "Розенкранц та Ґільденстерн мертві" Тома Стоппарда. Ретелінг "Гамлета" Шекспіра, але з додаванням нових питань: абсурд, екзистенціалізм тощо. Шекспірівський Гамлет переймався сенсом власного існування, але в XVI ст. ще не було тих викликів, які постали в ХХ ст. Тому Стоппард наче веде діалог з Шекспіром, підхоплює його питання — і додає свої;
3⃣ "проблематизація / викриття": коли ретелінг показує, що оригінал оминав увагою чи замовчував важливий аспект оригінальної історії. І одним з перших таких ретелінгів є... Овідій та його "Героїди": історії дружин видатних міфологічних героїв! Наприклад, як почувалася Пенелопа, поки Одісей мандрував Середземномор'ям?

У всіх трьох випадках ретелінг додає щось нове до оригінального твору! Він не просто "паразитує" на класичному творі (і це ж спокуса: навіщо створювати власних персонажів чи світ, якщо є вже все готове?!), але додає до нього щось нове, чого ми як аудиторія не знали чи не помічали.

До чого тут Кінгфішер?
"Те, що тривожить мерців" — це ретелінг "Падіння дому Ашерів" Едґара Алана По. Щоправда, в оригінальний сюжет внесено деякі зміни. Наратор, який був чоловіком в По, в Кінгфішер стає жінкою. Але не зовсім: в світі Руравії існують клятвенні солдати — жінки, які служать в армії. Власне, військові мають свій займенник: не "він" чи "вона", а "кан". Граматично тепер Алекс Істон (головна героїня) тепер не "вона", а "кан". Друга зміна стосується пояснення, що ж за містика творилася в домі Ашерів. І про неї я писати не буду, бо це спойлер.

Але саме друга зміна змушує задати питання: а навіщо цей ретелінг?
В По є шість (!) тем:
1⃣ тотальність (зв'язок людини та місця її проживання);
2⃣ підсвідоме та його вплив на дії людини (і що витісняється в підсвідоме і чому);
3⃣ інцест;
4⃣ самоздійснюване пророцтво;
5⃣ опіумна залежність, а саме — синдром відміни;
6⃣ "виродження" аристократичних родин Нової Англії.
І до цього всього По задає стандарти готичної естетики: як готики ХІХ ст., так і готики кінця ХХ ст.
Коротке оповідання ставить доволі багато питань, над якими аудиторії доводиться думати. І це для твору 1839 року, коли про більшість тем не існувало досліджень! Наприклад, підсвідоме чи самоздійснюване пророцтво!

За таких умов ретелінг мав би розвивати тему, яка є в По. Наприклад, серіал "Падіння дому Ашерів" розвиває соціальний вимір творів По, який в нього пунктирно означений, але не розкритий повністю. Тому однойменний серіал — це ретелінг другого типу: "діалог–осучаснення".

А що ж робить Кінгфішер? Вона могла б створити ретелінг третього типу, тобто "проблематизацію / викриття". І на це мала б працювати зміна статі наратора. Але... навіть західні критики зауважували: зміна статі — це елемент ретелінгу, який авторка додала на догоду моді, але ніяк не використала в самій історії. Те, що Алекс — жінка, ніяк не відображається в сюжеті. Власне, через те, що Алекс не "вона", а "кан", тобто безстатева істота. Отже, те, що вартувало проблематизації, одразу винесене "за дужки" історії. І дарма...

➡️ завершення

23.04.202506:26

#новинки_2025

🔥 У видавництві "Vivat" в червні має вийти доволі цікава новинка:

📖 Гелен Томпсон. Безлад. Тяжкі часи у ХХІ столітті
[Перекладачка Ганна Шаховська]

Ось що каже анотація від видавництва:

Це нонфікшн із політології та економіки від Гелен Томпсон, британської наукової журналістки й професорки університету в Кембриджі. Авторка поділяє дослідження про кризу геополітичних систем на три тематичні блоки. Перший порушує питання енергетичної залежності, другий стосується фінансової стабільності на міжнародній арені, а останній фокусується на політичній ентропії

🤔 На goodreads рейтинг в книги 3,87

⚠️ Насправді, книга писалася з 2016 по 2021 рік, а вийшла друком 2022 року. А тому там явно не йдеться про нашу Велику війну та її вплив на міжнародні відносини

🤔 З іншого боку, авторка означує три основні сфери, де розгортаються кризи ХХІ ст. І вони, звісно, залишилися незмінними

🤔 Тому, нмд, це цікаво: подивитися на корені сучасних проблем. А також звірити, чи прогнози авторки справдилися

21.04.202512:25

🗓 На календарі — понеділок, а тому традиційна недільна рубрика знову змістилася. Втім, я все одно спитаю:

❓ Що читаєте сьогодні, дорогі підписники та підписниці?

🥳 Я завершив дві з трьох книг, які мені довго і через силу читалися — Те, що тривожить мерців Т.Кінгфішер та Механічне піаніно Курта Воннеґута. Цього тижня опублікую відгуки на них

🔥 Але я вирішив, що настав час читати місяць тому куплені новинки. Зокрема, ось цю красу, що на фото:

📖 Максим Гах. Aurora Borealis (Видавництво Жупанського, 2025)

🔥 Вісім сотень сторінок роману, дія якого відбувається в Північному Причорномор'ї часів Пелопоннеської війни, а також — в альтернативному Ренесансі, де Римська імперія не впала, а тому й історія світу пішла іншим шляхом.

🤔 Анотація від видавництва обіцяє

суміш альтернативної історії, фентезі, кіберпанку, давньогрецьких міфів, шпигунського детективу та історичного роману

🤔 Звучить несподівано і непоєднувано, але побачимо!

❓А що читаєте сьогодні ви?
📣 Діліться в коментарях фото чи й просто назвами книг!

18.04.202506:24

🔥 В "Лабораторії" вийде нова книга Світлани Ославської – На власній шкірі. Історії, розказані вцілілими

ℹ️ Світлана Ославська написала "Сєверодонецьк" (Човен, 2022) – книгу репортажів про рідний їй Сєверодонецьк. Це дуже щемка історія: авторка розслідує історію міста, розвінчує міфи, розкриває соціальні та економічні сили, які формували світогляд мешканців міста. Книга вийшла в 2022, коли Сєверодонецьк вже було зруйновано росіянами...

ℹ️ Нова книга — про воєнні злочини росіян:

Впродовж 2022–2024 років журналістка Світлана Ославська документувала свідчення воєнних злочинів, які росіяни скоїли на окупованих територіях України. Авторка спілкувалася з уцілілими, що пережили окупацію. Ці люди буквально на власній шкірі зазнали терору російського вторгнення. Вони були свідками того, як розстрілювали їхніх близьких. Як знищували будинки, вулиці й цілі міста. Пережили тортури і нелюдське поводження, викрадення, зґвалтування. Але росіянам не вдалося позбавити цих людей гідності

❗️ Однозначно буду її читати!

17.04.202508:27

🔥 До грона видавництв, що публікують українську літературу 1920-х долучилося львівське "Урбіно"!

📖 Юрій Шевельов. Третій Харків

У книжці зібрано есеї про яскравих творців Третього Харкова та їхні твори, а саме: Миколу Хвильового, Миколу Куліша, Леся Курбаса, Аркадія Любченка

📖 Юрій Смолич. По той бік серця
Юрій Смолич — одіозна постать в українській літературі. Втім, це твір, який після 1930 не перевидавали. Про українську революцію, еміграцію і повернення до СРСР. Інтригує!

📖 Петро Панч. Голубі ешелони
Збірка з двох повістей та двох оповідань Петра Панча – також про революцію 1917–21.
Голубі ешелони —

твір багато в чому автобіографічний і відбиває період, коли офіцер Петро Панченко у 1918 році приєднується до Запорізького корпусу полковника Петра Болбочана, який першим перейшов на бік Директорії, очоливши повстання проти Скоропадського

А от оповідання —

яскраве свідчення ставлення мешканців провінційних міст Слобожанщини до більшовицького перевороту та реалій тогочасного життя

Однозначний must read!

16.04.202511:27

Кілька днів тому перекладач та дослідник українського перекладу Богдан Стасюк виявив цікаву історію

🔥 1970 в журналі "Всесвіт" вийшло оповідання Айзека Азімова "Сховище"
🤔 От тільки в Азімова такого оповідання... немає
🤔 Звісно, в СРСР часто міняли назви перекладених творів — з різних причин
🤯 Але от імена персонажів та сюжет видалися Богдану Стасюку дуже знайомими
😵‍💫 І виявилося, що це оповідання "Foster, you're dead!" (1955) Філіпа Кіндреда Діка

🤔 Чому в 1970 Діка видали як Азімова? Тим більше, що саме це оповідання російською виходило ще в 1958!
1⃣ Дік став неугодним в 1960-х? Цілком може бути, адже в оповіданнях Діка СРСР постає доволі демонічним ворогом США
2⃣ Перекладачі випадково приписали оповідання Азімову? Володимир Аренєв в коментарях до допису написав, що оповідання Діка виходило в американській збірці, де на титульній сторінці великими літерами фігурує Азімов. (І там цікава історія, але вже її не переказуватиму — прочитайте в коментарях до допису Богдана Стасюка)

🤯 Ось така загадка!

16.04.202506:24

🤔 Видавництво "Основи" оголосили про видавничі плани
📖 Людвіґ Вітґенштайн. Логіко-філософський трактат
📖 Петер Слотердайк. Критика цинічного розуму

🤔 Вітґенштайн раніше виходив в "Основах" (разом з "Філософськими дослідженнями"). Але це такий раритет, що я ледь його відшукав ще в студентські часи... Але чому перевидадуть лише "Трактат" — загадка
🤔 Слотердайка також раніше видавали, але вже не в "Основах"
🔥 Праця Слотердайка ще 1983 року, в ній він аналізує цинізм. І десь ⅓ книги – про німецький цинізм (міжвоєнну Німеччину та нацизм)

❓ В обох випадках цікаво, чи будуть це нові переклади, чи перевидадуть вже існуючі?

🤔 От тільки останнім часом в "Основ" такі ціни на книги... Сумніваюся, що видання будуть доступні ширшим колам. А шкода, бо 20 років тому якраз доволі демократичні ціни "Основ" дозволяла мені як студенту зібрати доволі непогану бібліотеку гуманітаристики українською (Вебер, Дюркгайм, Ґіденс, Адорно, Саїд, Валіцький, Кравченко, Шпорлюк, Патнем, Шумпетер, Фуко, Бодріяр, Зонтаґ...)

15.04.202510:28

🥳 Новина вже давніша, але як про неї не написати!

🔥 Видавництво "Апріорі" оголосило передпродаж третього тому трилогії "Пам'ять, Скорбота та Шип" Теда Вільямса

🔥 Трилогія є поворотним моментом в історії фентезі: Вільямс запропонував новий підхід, який рішуче поривав з Толкінівською традицією. До речі, Джордж Р.Р. Мартін свою "Пісню льоду і полум'я" почав писати під впливом Вільямса

ℹ️ Третій том вийде українською в двох книгах — як і перше оригінальне видання. Вільямс не планував писати трилогії і думав вкластися в один роман. Але після перших двох томів рішуче постановив написати трилогію. Тому третій том "розрісся" до 1200 сторінок. Але Вільямс наполягав, тому видавництво просто розділило його на дві книги. Наступні англомовні видання були однією книгою

🔥 І ось нарешті матимемо українське видання!

15.04.202507:39

Соціологія, як казав живий класик Рендел Коллінз, це зрозуміла наука про неочевидні речі

І часто соціологія змушує вийти за межі комфортної інформаційної бульбашки

Колега-соціолог Валентин Гацко в своєму телеграм-каналі виклав перші результати свого аналізу Spotify

Ось його висновки:

- До вторгнення україномовне займало лише 5% топу, а російськомовне — 67%.
- До війни частка україномовного в топ-100 повільно зростала: десь на 0.06% щотижня (p = 0.046).
- Після 24.02 — різкий стрибок на +33 п.п. (p < 0.001).
- А от подальший тренд майже не змінився (–0.03% на тиждень, незначущий)

Якщо любите цікаві соціологічні дослідження (українські та закордонні), то раджу підписатись на його канал: https://t.me/gorbach_squad

Бардык посттор

Эч нерсе табылган жок 😢

Толугураак

Рекорддор

17.04.202523:59

764Катталгандар

18.05.202423:59

0Цитация индекси

24.03.202515:27

5.2K1 посттун көрүүлөрү

27.03.202523:59

1941 жарнама посттун көрүүлөрү

21.03.202523:59

27.52%ER

22.03.202522:26

480.76%ERR

Өнүгүү

Толугураак

Катталуучулар

Citation индекси

Бир посттун көрүүсү

Жарнамалык посттун көрүүсү

ERR

Толугураак

books'n'talks популярдуу жазуулары

Бардык посттор

29.03.202513:38

📣 Нарешті маємо монографію на тему, про яку багато говорять, але щодо якої часто бракує доказової бази

📖 Роман Скакун. Агентура НКВС–МДБ–КДБ у православному єпископаті України (1939–1964) (УКУ, 2025)

Роман Скакун, який зараз в лавах ЗСУ, ще до початку повномасштабного вторгнення завершив це дослідження, але видання зайняло деякий час, тому книга виходить тільки зараз

Ось фрагмент анотації:

У цьому дослідженні на підставі недавно розсекречених архівів колишнього КДБ УРСР вперше реконструйовано персональний склад агентурної мережі в післявоєнному православному єпископаті України, висвітлено конкретні завдання, що ставилися перед єпископами-агентами, і методи контролю за їх роботою

Як на мене, це крута новинка! І в контексті війни, і в контексті розуміння радянського авторитаризму, і в контексті українських постколоніальних студій

ℹ️ Ось посилання на книгу на сайті видавництва УКУ

🧐 Ще цікаво почитати аналогічне дослідження, але про період після 1964. Але то вже інша історія й інший обсяг роботи 🙂

08.04.202506:22

📣 Настав цей день, коли "Стилет і стилос" відкрили передзамовлення на Хризантему і меча Рут Бенедикт

ℹ️ Книга має вийти наприкінці травня

😢 Загалом, з класичним антропологічними дослідженнями у нас зовсім кепсько... Жодної книги з тих, які формували дисципліну, українською не видано. Редкліфф–Браун, Маліновський, Еванс–Прічард, Мосс, ван Ґеннеп, Маргарет Мід, Мері Дуґлас, Лінтон, Клакгон, Кребер, Віктор Тернер... Оце колись був томик Кліффорда Ґірца (який вже 20 років як бібліографічна рідкість), дві книги Леві–Строса та Дюркгайм

🔥 Тому переклад книги Рут Бенедикт – свято! Хоча сама книга не найкраща в її доробку, та все ж! А так хотілося б почитати українською її Моделі культури (Patterns of Culture)

🥳 Але я вірю, що попереду будуть нові переклади класики світової антропології! Хоча це складна задача, якщо чесно. Але про це іншим разом! А зараз радіймо виходу Хризантеми і меча Рут Бенедикт!

12.04.202512:49

🥳 Оце нещодавно приїхала новинка, яку я й не сподівався отримати зараз: на сайті видавництва книга вийде друком аж 28 травня!
🤔 Невже видавництво недооцінило читацький інтерес і зробило замалий перший тираж?

📖 Юджин Вебер. Із селян у французи. Творення модерної нації (Наш формат, 2025)

⚠️ Формально книга має інший підзаголовок: "Модернізація сільської Франції 1870–1914". Але в ній йдеться саме про націєтворення

ℹ️ Вебер аналізує, які соціальні інститути творили Францію. І тут багатьох може чекати здивування. Адже Вебер починає з дуже несподіваної тези: станом на 1870 значна частина населення Франції не ідентифікувала себе з французькою нацією. Хоча Францію вважають першою модерною нацією в Європі, але національна ідентичність охоплювала лише верхні прошарки суспільства. Ситуація змінюється в останній чверті ХІХ ст.

❓ З допомогою яких інститутів?
🔥 Ось це й аналізує Вебер!

🔥 І цим його праця досі актуальна (їй вже 5⃣0⃣ років!): як зміцнювати ідентичність — не лише якими ідеями та розмовами, але й діями!

28.04.202506:40

15.04.202510:28

07.04.202506:11

🧐 Почався новий тиждень, а тому настав час для книжкових оголошень!

🔥 Ще 26 березня вийшов український переклад Механічного піаніно (також відоме як Утопія 14) Курта Воннеґута від "Вавилонської бібліотеки"

⚠️ Ціна кусається, але це мій улюблений твір Воннеґута...

🔥 Перший роман Воннеґута – 1952 року! Ох ці 1950-і: Бредбері пише 451°F, Міллер-мол. Кантику для Лейбовіца

🧐 Твір, який вважають однією з недооцінених антиутопій ХХ ст. І як на мене, актуальність твору лише зростатиме. Адже Воннеґут пише про світ, де роботу людей виконують автомати (не ШІ, але поруч). Що робити людям, яким нічого не треба робити? Звісно, більшість на межі бідності, але зате має досхочу вільного часу. Як має змінитися суспільство? Які це породжує етичні та екзистенційні виклики для людства?

⚠️ Я дуже сподіваюся, що Воннеґут не розчарує. Це один з моїх улюблених НФ-творів в студентські часи. І з того часу багато що змінилося. І тепер пацифізм Воннеґута викликає в мене роздратування

ℹ️ Другий мій улюблений твір автора – Мати ніч

29.03.202516:17

📣 Видавництво "Видавництво" анонсувало новинку

📖 Марія Маєрчик. Колоніальність непристойного. Сороміцьке в модерному дизайні сексуальности (Видавництво, 2025)

🤔 На жаль, анотації немає. В анонсі видавництв сказано:

Це захоплива книжка про історію української культури з позицій того, що було марковано як непристойне, а відтак вилучене з культурного спадку в час, коли поставала етнонаціональна, фольклорно-етнографічна, ґендерно-сексуальна система

🤔 Інтригує, хоча незрозуміло, чи йтиметься про постколоніальні студії

🤔 З іншого боку, в світовій літературі це вже усталений один з напрямків досліджень: Імперія та етнографія. Причому є доволі багато робіт про російську імперіську етнографію – народів Центральної Азії, Сибіру, Кавказу тощо

🤔 Тому цікаво, який фокус буде в цій книзі. Треба дочекатися офіційного перепродажу і більш детального опису від видавництва!

07.04.202510:40

🔥 Нарешті до сімейної бібліотеки добралися дві книги Т.Кінґфішер

📖 Те, що тривожить мерців
📖 Те, що бенкетує вночі

Обидві — вийшли у видавництві "Жорж". І поки я збирався написати цей допис, виявилося, що авторка на осінь планує видати третю частину!

ℹ️ Це не дилогія, оскільки обидва твори є завершеними, а об'єднує їх головна героїня Алекс ~~Стерн~~ Істон. Причому перша повість — ретелінг Падіння дому Ашерів Едґара Алана По. Тільки з грибами. Авторка сама наголошує, що гриби — важлива частина оригіналу, тобто оповідання По. Але в своїх творах грибам вона дала більше простору для дій!

⚠️ Хоча я поки в процесі читання, тому нічого більше не скажу, бо не знаю. Але авторка отримала Hugo та Locus за "Те, що тривожить мерців". І я думаю, що за другий том також отримає нагороди

🥳 Ось такий горор в класичному сеттінгу Едгара Алана По (і Брема Стокера). І це дуже заворожує! Люблю саме такі ретелінги. Не ті, що "а зараз я покажу, як насправді все було", а навпаки: "Давайте глянемо, як можна розвинути цю історію"

10.04.202506:35

📣 Українською вийшла книга

📖 Людвіґ фон Мізес. Соціалізм (WellBooks, 2024)

🔥 Класик економічної думки — про економіку та соціологію соціалізму
❓ Інтригує?
⚠️ На жаль, на сайті видавця годі знайти структуру книги, як й інформацію: з якого видання робився переклад. А це дуже важливо, бо Мізес написав цю книгу... 1922 року. Вражає? 500+ сторінок аналізу соціалізму, який на той момент існував не більше 4 років. І якого Мізес в очі не бачив. І якого до пуття й не досліджували

❗️ Щоправда, Мізес згодом доповнював видання — 1932 року. І це вже краще, але... Сталінізм розгорнеться на повну 1932 року (Голодомор, а потім — Великий терор). Тому про що пише Мізес?

❗️ Щоправда американське видання 1950 р. робилося з видання 1932 р. з доповненнями, які Мізес надиктував перекладачу. І саме це видання на Заході є "канонічним": Інститут Мізеса в 2009 перевидавав саме переклад 1950 з доповненнями Мізеса

❓ Але з якого видання зроблено український переклад? Ось це загадка та невідомість

🔥 Але класно, що є такі видання!

08.04.202515:30

🥳 Приїхала новинка, про яку писав буквально вчора!

🧐 І піднімає вона тему, яку ми якраз сьогодні обговорювали — майбутнє людини в світі ШІ

🧐 Так, сьогодні я мав честь дискутувати в УКУ з колегами та студентками про користь і шкоду використання ШІ в освіті. І Ніцше цитував, і соціологічні дослідження, і питання етики озвучував

🙂 Впізнали книгу?
📝 Діліться в коментарях, чи читали інші твори Курта Воннеґута? І як до нього ставитеся?

09.04.202506:25

📣 Якщо ви не бачили, то "Бородатий тамарин" видасть отаку книгу

📖 Боб Вудворт. Війна (Бородатий тамарин, 2025)

🔥 Те саме легендарне розслідування про політику Білого Дому щодо України після 24.02.2022

🔥 І той самий Боб Вудворт, що розслідував Вотерґейтський скандал (який був 5⃣0⃣ років тому!), а нам більш історією першого року першого президентства Дональда Трампа

🔥 З цієї книги фрагменти публікували різні українські ЗМІ. І книга скандальна, бо автор мав доступ до різної інсайдерської інформації в Білому Домі

🤔 Загалом, цікаво, хоча оце думаю: хоч би книга Вудворта не посилювала зневіри і союзниках України. Бо більшість читачів цієї книги вплинути на міжнародну політику не зможе... Але, з іншого боку, перебувати у блаженному невіданні теж не найкраща стратегія... Загалом, реліз книги заплановано на осінь цього року. От тоді й будемо думати, чи її читання на користь, чи на шкоду

18.04.202506:24

Впродовж 2022–2024 років журналістка Світлана Ославська документувала свідчення воєнних злочинів, які росіяни скоїли на окупованих територіях України. Авторка спілкувалася з уцілілими, що пережили окупацію. Ці люди буквально на власній шкірі зазнали терору російського вторгнення. Вони були свідками того, як розстрілювали їхніх близьких. Як знищували будинки, вулиці й цілі міста. Пережили тортури і нелюдське поводження, викрадення, зґвалтування. Але росіянам не вдалося позбавити цих людей гідності

❗️ Однозначно буду її читати!

31.03.202512:27

🔥 Днями роздобув книгу Пауля Гінріхса Міф Одеси (Дух і Літера, 2011)

🔥 Тому тепер маю невелике поповнення "одеської" серії в домашній бібліотеці

🤔 Обидві книги – культурологічні. Тобто Гінріхс пише про міф Одеси в літературі, а Поліщук – про одеську ідентичність в мистецтві (як літературі, так і живописі, наприклад). В обох випадках автори активно покликаються на соціологічні та антропологічні дослідження ідентичностей, що мене тільки радує!

🔥 Загалом, в Україні ще виходила історія Одеси Патриції Герлігі, але дуже давно – 1999 року! Є цікаві розвідки про одеську ідентичність та політику пам'яті, але окремих книг не так багато 🤔

06.04.202521:37

🌌 Ось і настав час серйозних запитань:

Дорогі підписники та підписниці, а є серед вас любителі нічного читання?

🌌 Організуємо невеликий перепис в коментарях! Зізнавайтеся, чи читаєте от прямо зараз? А як хочете поділитися, що читаєте, то буде ще цікавіше!

⚠️ Фото з надр інтернету, якщо що

30.03.202518:39

#що_читаєте_сьогодні
🗓 На календарі ~~поки ще~~ неділя, а тому в ефірі традиційна рубрика:

❓ Що читаєте сьогодні, дорогі підписники та підписниці?

📖 Я "гризу" Сім костелів Мілоша Урбана (укр. переклад від Радомира Мокрика вийшов цього року в "Лабораторії")

🤔 Містичний (?) детектив, де головний герой "пливе за течією": він мріяв бути істориком, потім – монахом, а виявився... поліцейським. Але його звільнили – за недостатньо ретельне виконання обов'язків...

🔥 А далі загадковий мільйонер, який хоче відновити первісний вигляд костелів Праги, наймає його на роботу – бути провідником/екскурсоводом. А паралельно відбувається низка моторошних (чи й ритуальних!) вбивств

🤔 От всі компоненти інтригують, але разом поки "іскри" не виходить...

❓ А що читаєте ви? Діліться в коментарях фото чи й просто назвами книг!

Канал өзгөрүүлөр тарыхы

Көбүрөөк функцияларды ачуу үчүн кириңиз.