
Лёха в Short’ах Long’ует

Реальна Війна

Україна Сейчас | УС: новини, політика

Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Труха⚡️Україна

Николаевский Ванёк

Лачен пише

Анатолий Шарий

Реальний Київ | Украина

Лёха в Short’ах Long’ует

Реальна Війна

Україна Сейчас | УС: новини, політика

Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Труха⚡️Україна

Николаевский Ванёк

Лачен пише

Анатолий Шарий

Реальний Київ | Украина

Лёха в Short’ах Long’ует

Реальна Війна

Україна Сейчас | УС: новини, політика

горбачик сквад
Билим берүү жана көңүл ачуу
Сошл сайнс приколи до чаю
контакт - @val_hat
контакт - @val_hat
TGlist рейтинг
0
0
ТипАчык
Текшерүү
ТекшерилбегенИшенимдүүлүк
ИшенимсизОрдуУкраїна
ТилиБашка
Канал түзүлгөн датаMay 08, 2022
TGlistке кошулган дата
Jun 13, 2023Тиркелген топ
ГС
Gorbachik Squad Chat
3
Билим берүү жана көңүл ачуу
Рекорддор
07.04.202523:59
152Катталгандар08.05.202223:59
0Цитация индекси16.03.202510:02
7.9K1 посттун көрүүлөрү28.02.202504:01
2.4K1 жарнама посттун көрүүлөрү29.11.202323:59
33.33%ER16.03.202510:02
5494.41%ERR17.03.202508:15
Людство тупішає з кожним роком, – світове дослідження
▪️З 2010 року інтелект людства стрімко знижується.
▪️Все менше людей можуть зосередитися на одній справі, вирішувати базові завдання і думати логічно – зате нескінченно скролять стрічки.
▪️У розвинених країнах 25% дорослих не можуть упоратися з елементарною математикою. У деяких ще більш розвинених вже навіть 35%.
▪️Із 2015 року різко зросла кількість 18-річних, які не можуть сфокусувати увагу.
▪️Половина опитаних за рік прочитали лише одну книгу, а 45% підлітків взагалі не читають.
Головна причина цього – соцмережі та новий формат контенту. Нескінченний потік відео та алгоритми засмічують мізки.
Спижено
▪️З 2010 року інтелект людства стрімко знижується.
▪️Все менше людей можуть зосередитися на одній справі, вирішувати базові завдання і думати логічно – зате нескінченно скролять стрічки.
▪️У розвинених країнах 25% дорослих не можуть упоратися з елементарною математикою. У деяких ще більш розвинених вже навіть 35%.
▪️Із 2015 року різко зросла кількість 18-річних, які не можуть сфокусувати увагу.
▪️Половина опитаних за рік прочитали лише одну книгу, а 45% підлітків взагалі не читають.
Головна причина цього – соцмережі та новий формат контенту. Нескінченний потік відео та алгоритми засмічують мізки.
Спижено


01.04.202514:10
Воркфлоу адміна цього каналу
Кайра бөлүшүлгөн:
Скільки-скільки?



01.04.202513:18
Саундтрек цього посту “Жадан і Собаки” з піснею “Кобзон”
Топова статистика чарту топ-200 пісень в Spotify:
🇷🇺 Березень 2021 року - 64% російських пісень, українських - 5% 😒
🇺🇦 Березень 2025 року - російських 23%, українських пісень - 41% 🥰
Ось тут можна погратися з іншою динамікою і періодом.
@skilkyskilky | Дискусія і обговорення тут
(Радіо-діджеї - продажні задроти
Мене вбивають радіо квоти
Дешевий lineup - порожня фан-зона
Чотири роки, сука, без Кобзона)
Топова статистика чарту топ-200 пісень в Spotify:
🇷🇺 Березень 2021 року - 64% російських пісень, українських - 5% 😒
🇺🇦 Березень 2025 року - російських 23%, українських пісень - 41% 🥰
Ось тут можна погратися з іншою динамікою і періодом.
@skilkyskilky | Дискусія і обговорення тут


27.03.202507:29
На замітку
Кайра бөлүшүлгөн:
Вісті Економіки | #УкрТг

14.03.202509:01
Будучи суспільством технооптимістів (це в нас скоріше всього теж ехо совдепії, де бєлка-стрєлка-юрка полетіли в космос, ЕОМи КПІ мали от-от оптимально розрахувати госплан і лампочку Ілліч народу дав) ми вважаємо, що нові технології обов'язково призведуть до прогресу.
Це взагалі характерна штука прогресизму — в більшості лівого, але в деяких випадках і правого, що от зараз зробимо Дію в яку внесем єБабусю та іншу державу в смартфоні і заживем.
Проте є ціла купа випадків, в яких нові технології навіть в такій здавалось би благій сфері як медицина можуть нести згубні ефекти для суспільства, якщо їх зкомбінувати із не тими культурними особливостями населення або з не тою державною політикою.
Найбільш характерними прикладами в цьому є співвідношення новонароджених дівчаток і хлопчиків в Китаї та Індії.
В нормі це співвідношення складає 104-106 хлочиків на 100 дівчаток, в той час як в Індії воно скаладало 108-100, а 10 років тому було 111-100.
В Китаї ситуація ще гірша — в 2023 році співвідношення становило 111-100, а ще в 2004 році — більше 120-100 (!).
Яка причина? Комбо з ультразвукового обстеження вагітних (що саме по собі благо) та легальних абортів (можливість легального аборту це ж добре?.. ну, там свобода тіла жінки, відсутність репродуктивного насилля, моє тіло — моє діло і от це от все, це ж класно і круто, егеж?.. правда?...) + культурні особливості країни у випадку Індії — необхідність надання приданого нареченою, а у випадку Китаю — наслідок згубної політики Китаю "одна сім'я — одна дитина" і також необхідність давати придане призвели до масового інфантициду ненароджених дівчаток.
Це взагалі характерна штука прогресизму — в більшості лівого, але в деяких випадках і правого, що от зараз зробимо Дію в яку внесем єБабусю та іншу державу в смартфоні і заживем.
Проте є ціла купа випадків, в яких нові технології навіть в такій здавалось би благій сфері як медицина можуть нести згубні ефекти для суспільства, якщо їх зкомбінувати із не тими культурними особливостями населення або з не тою державною політикою.
Найбільш характерними прикладами в цьому є співвідношення новонароджених дівчаток і хлопчиків в Китаї та Індії.
В нормі це співвідношення складає 104-106 хлочиків на 100 дівчаток, в той час як в Індії воно скаладало 108-100, а 10 років тому було 111-100.
В Китаї ситуація ще гірша — в 2023 році співвідношення становило 111-100, а ще в 2004 році — більше 120-100 (!).
Яка причина? Комбо з ультразвукового обстеження вагітних (що саме по собі благо) та легальних абортів (можливість легального аборту це ж добре?.. ну, там свобода тіла жінки, відсутність репродуктивного насилля, моє тіло — моє діло і от це от все, це ж класно і круто, егеж?.. правда?...) + культурні особливості країни у випадку Індії — необхідність надання приданого нареченою, а у випадку Китаю — наслідок згубної політики Китаю "одна сім'я — одна дитина" і також необхідність давати придане призвели до масового інфантициду ненароджених дівчаток.
Кайра бөлүшүлгөн:
Инсайдер UA



24.03.202508:42
⚡️Налог 5% для парикмахеров, таксистов Bolt, Uber, Uklon, курьеров Glovo, продавцов на OLX, репетиторов, арендодателей — подготовлен новый закон
Законопроект предусматривает, что человек, использующий онлайн-платформу как источник дохода, должен уплатить 5% налога на доходы физических лиц и 5% военного сбора, то есть всего 10%. К примеру, из 20 тысяч гривен, заработанных за месяц, курьер Glovo должен оплатить 2 тысячи гривен.
В Украине 350 000 - 400 000 самозанятых. Бюджет получит 10 млрд грн налогов в год, если платить будут все, кто работает на себя.
Подписаться на Инсайдер | Прислать контент
Законопроект предусматривает, что человек, использующий онлайн-платформу как источник дохода, должен уплатить 5% налога на доходы физических лиц и 5% военного сбора, то есть всего 10%. К примеру, из 20 тысяч гривен, заработанных за месяц, курьер Glovo должен оплатить 2 тысячи гривен.
В Украине 350 000 - 400 000 самозанятых. Бюджет получит 10 млрд грн налогов в год, если платить будут все, кто работает на себя.
Подписаться на Инсайдер | Прислать контент


15.03.202510:03
Ставлення до можливих мирних домовленостей, КМІС
Тут можна глянути ставлення до кожного пакету:
https://www.datawrapper.de/_/6qyb8/
Тут можна глянути ставлення до кожного пакету:
https://www.datawrapper.de/_/6qyb8/
03.04.202509:42
Рекомендую подивитися лекцію від керівника аналітичного відділу бригади АЗОВ «Друга Аспіранта» — про те, як виглядають дослідження у військовому підрозділі.
Цікаво, що аналітичний відділ АЗОВу виріс з аналітичного центру фандрейзингового напряму Azov.One.
Старт із 39-ї хвилини: https://youtu.be/7XV6ixP2hbI?t=2383
Цікаво, що аналітичний відділ АЗОВу виріс з аналітичного центру фандрейзингового напряму Azov.One.
Старт із 39-ї хвилини: https://youtu.be/7XV6ixP2hbI?t=2383
22.03.202513:49


29.03.202510:22
Згадав пророчу для правого інтернаціоналу картинку
01.04.202513:02
Хто вірить в астрологію: освіта, інтелект і міфи про “авторитарну особистість”
▪️ Дослідники перевірили чотири гіпотези: що віра в астрологію — це (1) через низький рівень освіти та когнітивних здібностей, (2) через недовіру до науки, (3) через духовність, (4) через авторитарний склад характеру.
▪️ Взяли велике репрезентативне опитування GSS (n = 8,553). Людей питали: “Чи вважаєте ви астрологію наукою?” — з трьома варіантами: “зовсім ні”, “трохи так”, “так”.
▪️ Результат чіткий: менше освіти і нижчий інтелект (Wordsum) → вища ймовірність вважати астрологію наукою. Гіпотеза “поверхневого знання” підтверджується.
▪️ Інші версії — провалились:
– Релігійність і духовність — нульовий ефект.
– Політичні погляди — теж ні до чого: праві навіть менш схильні вірити в астрологію (всупереч ідеї про “авторитарну особистість”).
– Довіра до науки — практично не грає ролі.
▪️ Найбільший ефект дає Wordsum. Освіта також працює, але слабше.
▪️ Обмеження: питання було сформульоване як “Чи є астрологія наукою?”, тобто могли не вловити тих, хто вірить в астрологію, але не як у науку.
https://econtent.hogrefe.com/doi/10.1027/1614-0001/a000434
▪️ Дослідники перевірили чотири гіпотези: що віра в астрологію — це (1) через низький рівень освіти та когнітивних здібностей, (2) через недовіру до науки, (3) через духовність, (4) через авторитарний склад характеру.
▪️ Взяли велике репрезентативне опитування GSS (n = 8,553). Людей питали: “Чи вважаєте ви астрологію наукою?” — з трьома варіантами: “зовсім ні”, “трохи так”, “так”.
▪️ Результат чіткий: менше освіти і нижчий інтелект (Wordsum) → вища ймовірність вважати астрологію наукою. Гіпотеза “поверхневого знання” підтверджується.
▪️ Інші версії — провалились:
– Релігійність і духовність — нульовий ефект.
– Політичні погляди — теж ні до чого: праві навіть менш схильні вірити в астрологію (всупереч ідеї про “авторитарну особистість”).
– Довіра до науки — практично не грає ролі.
▪️ Найбільший ефект дає Wordsum. Освіта також працює, але слабше.
▪️ Обмеження: питання було сформульоване як “Чи є астрологія наукою?”, тобто могли не вловити тих, хто вірить в астрологію, але не як у науку.
https://econtent.hogrefe.com/doi/10.1027/1614-0001/a000434
20.03.202509:43
Україна в рейтингу за рівнем врядування
джерело: лекція Джеймса Робінсона в КШЕ
джерело: лекція Джеймса Робінсона в КШЕ
13.03.202518:36
Зеленський — непопулярний диктатор чи національний герой? Результати опитування Economist
The Economist аналізує результати нового опитування серед українців, яке демонструє несподіване зростання рейтингу президента Володимира Зеленського після конфлікту з Дональдом Трампом та укладення потенційної угоди про припинення вогню в Саудівській Аравії.
▫️ Опитування: Ipsos, проведено на замовлення The Economist серед 1,000 українців у березні 2025 року
📌 Підтримка Зеленського залишається високою
▫️ Понад 7 з 10 українців позитивно оцінюють роботу Зеленського.
▫️ 8 з 10 вважають Зеленського легітимним президентом.
▫️ Понад 7 з 10 довіряють йому вести переговори з Росією.
▫️ Підтримка Зеленського суттєво перевищує рівень підтримки Трампа у США (46%).
📌 Українці проти виборів під час війни
▫️ 62% вважають, що вибори мають відбутися лише після офіційного завершення війни.
▫️ 19% готові підтримати вибори лише під час припинення вогню.
▫️ Лише 1 з 7 підтримують ідею виборів якомога швидше (як наполягає Білий дім).
📌 Зеленський переміг би на виборах, якби вони відбулися зараз
▫️ Зеленський набрав би 46% голосів у першому турі.
▫️ Валерій Залужний — 31%.
▫️ Зеленського більше підтримують жінки, молодь та мешканці східних регіонів.
▫️ Залужний більш популярний серед старших виборців.
📌 Українці підтримують продовження війни, попри втрату американської допомоги
▫️ 74% підтримують продовження війни навіть без допомоги США.
▫️ 59% вірять у військову перемогу України (проти 21%, які не вірять).
▫️ 70% проти 17% виступають проти зниження призовного віку.
📌 Українці не готові на значні поступки в обмін на мир
▫️ Відмова від членства в НАТО має змішану підтримку — 38% за, 37% проти (різниця в межах статистичної похибки).
▫️ Лише 6% готові визнати територіальні здобутки Росії з 2022 року.
▫️ 1 з 9 готові визнати анексію Криму, 1 з 4 — втрату Донбасу (з 2014 року).
▫️ 80% відкидають ідею скорочення чисельності Збройних Сил України.
📌 Проблема корупції зростає
▫️ 43% вважають, що рівень корупції в Україні зріс під час війни.
🔗 Оригінальна публікація: The Economist, 12 березня 2025 року
🔗 Дані опитувань: Ipsos, проведено на замовлення The Economist
The Economist аналізує результати нового опитування серед українців, яке демонструє несподіване зростання рейтингу президента Володимира Зеленського після конфлікту з Дональдом Трампом та укладення потенційної угоди про припинення вогню в Саудівській Аравії.
▫️ Опитування: Ipsos, проведено на замовлення The Economist серед 1,000 українців у березні 2025 року
📌 Підтримка Зеленського залишається високою
▫️ Понад 7 з 10 українців позитивно оцінюють роботу Зеленського.
▫️ 8 з 10 вважають Зеленського легітимним президентом.
▫️ Понад 7 з 10 довіряють йому вести переговори з Росією.
▫️ Підтримка Зеленського суттєво перевищує рівень підтримки Трампа у США (46%).
📌 Українці проти виборів під час війни
▫️ 62% вважають, що вибори мають відбутися лише після офіційного завершення війни.
▫️ 19% готові підтримати вибори лише під час припинення вогню.
▫️ Лише 1 з 7 підтримують ідею виборів якомога швидше (як наполягає Білий дім).
📌 Зеленський переміг би на виборах, якби вони відбулися зараз
▫️ Зеленський набрав би 46% голосів у першому турі.
▫️ Валерій Залужний — 31%.
▫️ Зеленського більше підтримують жінки, молодь та мешканці східних регіонів.
▫️ Залужний більш популярний серед старших виборців.
📌 Українці підтримують продовження війни, попри втрату американської допомоги
▫️ 74% підтримують продовження війни навіть без допомоги США.
▫️ 59% вірять у військову перемогу України (проти 21%, які не вірять).
▫️ 70% проти 17% виступають проти зниження призовного віку.
📌 Українці не готові на значні поступки в обмін на мир
▫️ Відмова від членства в НАТО має змішану підтримку — 38% за, 37% проти (різниця в межах статистичної похибки).
▫️ Лише 6% готові визнати територіальні здобутки Росії з 2022 року.
▫️ 1 з 9 готові визнати анексію Криму, 1 з 4 — втрату Донбасу (з 2014 року).
▫️ 80% відкидають ідею скорочення чисельності Збройних Сил України.
📌 Проблема корупції зростає
▫️ 43% вважають, що рівень корупції в Україні зріс під час війни.
🔗 Оригінальна публікація: The Economist, 12 березня 2025 року
🔗 Дані опитувань: Ipsos, проведено на замовлення The Economist
05.04.202510:49
Тред з колонки на FT про наслідки економічної політики Трампа
https://x.com/jburnmurdoch/status/1908140423861706813
https://x.com/jburnmurdoch/status/1908140423861706813
17.03.202508:09
Шелухін про соціологів у Голосі Америки:
«Рідко зауважують, що першим очільником Голос Америки Українською був соціолог.
Історики соціології Никифором Григорієвим мало цікавилися, а власне історики переважно фокусувалися на його діяльності політика (і треба дякувати, зробили чимало). Хоча він почав писати на соціологічну тематику ще до Першої світової. Григоріїв був багаторічним членом Українського соціологічного інституту у Празі, деякий час очолював його. Захистив дисертацію про національні меншості.
Есери, до яких належав Григоріїв, пройшли складну еволюцію від прихильників парламентської демократії до її ворогів і навспак - зусиллями, зокрема, Григоріїва.
У 1930-х передчуття нової світової війни було в повітрі. Григоріїв не чекаючи початку, далекоглядно емігрував до США. Напередодні він закликав український визвольний рух орієнтуватися на США та UK і застерігав від співпраці з тоталітарними режимами. Епоха була складною, єдиного шляху не було, однак Григоріїв наполягав, що демократія рано чи пізно візьме гору. І це буде шансом для України. Саме тому він зробив акцент на вільні ЗМІ, які би працювали на діаспору, аби попередити радянський вплив на неї, і на українців у неволі. Його син Мирослав, який у США став успішним ілюстратором (некролог якому від The Washington Post Magazine досі онлайн), в УСІ працював над вивченням радянської пропаганди, є дві праці, яких немає в наших архівах (раптом знаєте про них - повідомте, будь ласка). Працював із батьком у редакції.
Тема пропаганди була в них справді "сімейною". Мирослав був ілюстратором "Колгоспу тварин" Орвелла (1946) у перекладі в подальшому гарвардського професора Ігоря Шевченка. Це був перший іноземний переклад орвеллівського роману, а під час Нюрнберзького трибуналу він був кореспондентом. Матеріали його роботи у колекції американського меморіального музею Голокосту. Дуже цікава постать окремо від батька.
Празький осередок української соціології не дав повоєнної наукової школи, бо була перервана інституційна тяглість. Ті, хто лишався живим після війни, здебільшого перейшли в інші галузі, або був дуже літнім. Але саме українська соціологія живила ідею вільної журналістики + Мирослав, кажуть, займався у США захистом спадку й прав індіанців (ось вам і меншості). Теми, які турбували соціологів у 1920-1930х вийшли зкнижок у громадське життя.
І всі ці "ворожі голоси" справді мали значення, нехай їхній ефект і не був швидким. Коли сталася Чорнобильська катастрофа, моя мама проїздила через Київ. Звісно, вона нічого не знала, бо все приховували. І, коли вона приїхала до Сум - дід засипав її питаннями, що там в Києві. Він усе знав, бо вже послухав "ворожі голоси". Не пригадую лише чи це був ГА чи Радіо Свобода.
ГА - це не лише американський, але й український спадок. Тепер ми маємо державу й обов'язок розвивати вільні україномовні ЗМІ вже не може бути клопотом лише американців.
Н. Григоріїв другий зліва. Джерело: УІНП»
«Рідко зауважують, що першим очільником Голос Америки Українською був соціолог.
Історики соціології Никифором Григорієвим мало цікавилися, а власне історики переважно фокусувалися на його діяльності політика (і треба дякувати, зробили чимало). Хоча він почав писати на соціологічну тематику ще до Першої світової. Григоріїв був багаторічним членом Українського соціологічного інституту у Празі, деякий час очолював його. Захистив дисертацію про національні меншості.
Есери, до яких належав Григоріїв, пройшли складну еволюцію від прихильників парламентської демократії до її ворогів і навспак - зусиллями, зокрема, Григоріїва.
У 1930-х передчуття нової світової війни було в повітрі. Григоріїв не чекаючи початку, далекоглядно емігрував до США. Напередодні він закликав український визвольний рух орієнтуватися на США та UK і застерігав від співпраці з тоталітарними режимами. Епоха була складною, єдиного шляху не було, однак Григоріїв наполягав, що демократія рано чи пізно візьме гору. І це буде шансом для України. Саме тому він зробив акцент на вільні ЗМІ, які би працювали на діаспору, аби попередити радянський вплив на неї, і на українців у неволі. Його син Мирослав, який у США став успішним ілюстратором (некролог якому від The Washington Post Magazine досі онлайн), в УСІ працював над вивченням радянської пропаганди, є дві праці, яких немає в наших архівах (раптом знаєте про них - повідомте, будь ласка). Працював із батьком у редакції.
Тема пропаганди була в них справді "сімейною". Мирослав був ілюстратором "Колгоспу тварин" Орвелла (1946) у перекладі в подальшому гарвардського професора Ігоря Шевченка. Це був перший іноземний переклад орвеллівського роману, а під час Нюрнберзького трибуналу він був кореспондентом. Матеріали його роботи у колекції американського меморіального музею Голокосту. Дуже цікава постать окремо від батька.
Празький осередок української соціології не дав повоєнної наукової школи, бо була перервана інституційна тяглість. Ті, хто лишався живим після війни, здебільшого перейшли в інші галузі, або був дуже літнім. Але саме українська соціологія живила ідею вільної журналістики + Мирослав, кажуть, займався у США захистом спадку й прав індіанців (ось вам і меншості). Теми, які турбували соціологів у 1920-1930х вийшли зкнижок у громадське життя.
І всі ці "ворожі голоси" справді мали значення, нехай їхній ефект і не був швидким. Коли сталася Чорнобильська катастрофа, моя мама проїздила через Київ. Звісно, вона нічого не знала, бо все приховували. І, коли вона приїхала до Сум - дід засипав її питаннями, що там в Києві. Він усе знав, бо вже послухав "ворожі голоси". Не пригадую лише чи це був ГА чи Радіо Свобода.
ГА - це не лише американський, але й український спадок. Тепер ми маємо державу й обов'язок розвивати вільні україномовні ЗМІ вже не може бути клопотом лише американців.
Н. Григоріїв другий зліва. Джерело: УІНП»
Көбүрөөк функцияларды ачуу үчүн кириңиз.