Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Инсайдер UA
Инсайдер UA
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Инсайдер UA
Инсайдер UA
books'n'talks avatar

books'n'talks

Китептер
Привіт! Мене звуть Данило Судин, я соціолог (викладач, науковець, дослідник). Автор подкасту "Правила гри"
Це канал з дуже суб'єктивною підбіркою книг.
Художня література, нон-фікшн, прочитане, недочитане, закинуте. Про людей, ідентичності і так далі ;)
TGlist рейтинг
0
0
ТипАчык
Текшерүү
Текшерилбеген
Ишенимдүүлүк
Ишенимсиз
ОрдуУкраїна
ТилиБашка
Канал түзүлгөн датаAug 04, 2023
TGlistке кошулган дата
Apr 10, 2024
Тиркелген топ

Рекорддор

14.05.202523:59
770Катталгандар
18.05.202423:59
0Цитация индекси
24.03.202515:27
5.2K1 посттун көрүүлөрү
15.04.202505:05
1941 жарнама посттун көрүүлөрү
21.03.202523:59
27.52%ER
22.03.202522:26
480.76%ERR
Катталуучулар
Citation индекси
Бир посттун көрүүсү
Жарнамалык посттун көрүүсү
ER
ERR
JUL '24OCT '24JAN '25APR '25

books'n'talks популярдуу жазуулары

📣 "Комора" відкрила передзамовлення на Спогади Надії Суровцової (1896—1985)

🔥 Це легендарний текст у вузьких колах (бо раніше був важкодоступний)

🔥 Спогади про Українську революцію 1917—1921 та роки НЕПу! І це лише перший том! Другий — про ГУЛаг!

🔥 І в цьому особливість спогадів Суровцової: вони написані жінкою. Більшість спогадів, які ми маємо, написані чоловіками — Скоропадським, Дорошенком, Чикаленком, Винниченком, Омеляновичем-Павленком тощо. Але жіночий досвід історичних подій ґрунтовно відрізняється від чоловічого! Про це є низка досліджень — на прикладі УПА та ГУЛагу

🔥 Над виданням працювала чудова наукова редакторка — Оксана Юркова, докторка історичних наук, яка спеціалізується на першій половині ХХ ст. Тому в спогадів мав би бути чудовий довідковий апарат!

🔥 Додав в "бажанки", бо не знаю, коли руки дійдуть. Але тішуся, що книга вийде вже цього місяця!
#що_читаєте_сьогодні

🗓 На календарі — неділя! А тому в ефірі традиційна рубрика:
❓ Що читаєте сьогодні, дорогі підписники та підписниці?


🧐 В мене читання дипломних та курсових робіт. Але на фото вони не так красиво виглядають, як дві книги, які приїхали сьогодні! Одна - новинка від "Стретовича", а інша — книга 2009 року, яку я пропустив через химерну назву. Насправді це історична соціологія в стилі Мішеля Фуко: як змінювалося уявлення про людину в її протиставленні тваринам. Або це в стилі "Альтернативних природ" Уррі. Я ще не знаю, бо не читав

❓А що читаєте сьогодні ви?
📝 Діліться в коментарях фото чи назвами книг, які вибороли вашу увагу в цей вихідний!
📽 На хвилі полярного читання вирішив я подивитися фільм Against the Ice — про полярні пригоди данців в 1910-12 рр.

🤔 Фільм вийшов 5 березня 2022 р., але тоді було не до фільмів. І от лише зараз я про нього згадав — і переглянув <strike>на одному подиху</strike>

ℹ️ Фільм не сподобався критикам — головно через сценарій: динаміка, мовляв, відсутня, а деякі сюжетні повороти не на місці

❗️ І на мою думку, це повна дурниця! Фільм є екранізацією спогадів Ейнара Міккельсена — керівника експедиції

❄️ І фільм відповідає стандартам такої літератури: динаміка подій така ж, як і в реальному житті. Он Амундсен 330 сторінок (з 680) буде готуватися до походу через Антарктиду. І це реальність полярних подорожей. Головний ворог — не ведмеді чи шторми, а виснаження, голод та холод

❄️ І в цьому плані фільм ідеально передає дух полярних подорожей! Герої мають обвітрені обличчя, брак їжі, галюцинації та нудну щоденну рутину виживання серед криги. Фільм ідеальний, якщо йдеться про полярний побут!

❄️ І знімали його в Ґренландії та Ісландії!
🥰 Дорогі підписники та підписниці,
знаю, що ви читаєте — і багато цікавого та захоплюючого!

💡Тому я подумав: а чому б не робити допис, де в коментарях ви б ділилися своїми враженнями від прочитаного — недавно чи й давно!

📣 Тому віднині щотижня буде в нас рубрика #френди_читають де я буду радий бачити ваші враження від прочитаного!
ℹ️ Це може бути і репост відгуку, який ви публікували в іншій спільноті чи групі. Це може бути і спеціально написаний відгук!
ℹ️ Відгуки можуть бути короткими чи розлогими — як забажаєте ви!
❤️ Головна мета — дізнаватися про захоплюючі книги: адже якщо вони захопили вас, то є шанси, що захоплять інших! А тому гріх не ділитися таким скарбом!
⚠️ Єдина умова — жодних спойлерів!

📣 Отже, сьогодні перший день!
📝 З радістю почитаю ваші відгуки!
Отже, дві книги, про які я писав і попередньому дописі:

📖 Руаль Амундсен. Південний полюс (Бородатий тамарин, 2025)
📖 Роберт Скотт. Полярний щоденник капітана Роберта Скотта (Пропала грамота, 2025)

🌨 Обидві — про полярні експедиції 1910-1912 рр., які змагалися, хто першим дістанеться Південного полюсу

🤔 Взагалі, це цікава історія, чому ці експедиції змагалися між собою. Але для цього потрібен окремий допис

🌨 Амундсен досягнув полюсу першим. Скотт — другим. Трагічності історії додає те, що Скотт та його команда загинули дорогою назад. Щоденники Скотта знайшли посмертно — разом з його тілом

🤔 І це дві різні історії: Амундсен оптимістичний і позитивний (він замовчує всі конфлікти та негаразди, які спіткали його групу), а Скотт трагічний і розпачливий

🌨 Ось такі дві зимові книги — якраз літнє читання 😅
Коли певна соціальна група напряму загрожує моєму життю, вона вже не сприймається як життя, лише як загроза життю
Я не очікував, що книга Джудіт Батлер мені сподобається. Власне, наразі вона мені вже не подобається: і в доборі прикладів, і в загальному спрямуванні. І прочитав лише 42%!

Але у вступі Батлер пропонує цікавий погляд на розуміння людського життя. Втім, замість філософського погляду вона обирає соціологічний!

Цитата, з якої я почав допис, є лише одним з наслідків її підходу. І тут я мушу визнати: це незвичний, але дуже цінний інструмент — не для етики (хоча Батлер прагне саме цього), а для розуміння світу довкола. Таку ж сміливість міркувати про підставові поняття нашого існування я зустрічав хіба в Макса Шелера та Гельмута Плесснера, хоча вона належать зовсім до іншої інтелектуальної традиції

Про цінність погляду Батлер на війну я змушений буду написати окремо, хоча це не трапиться найближчим часом

Але це навдивовижу цінна книга для розуміння війни та суспільств в стані війни
28.04.202506:40
26 квітня — річниця трагедії на Чорнобильській АЕС. Невпинно ми наближаємося до 40-ої річиці

Про Чорнобиль написано багато книг, але серед них я хочу виокремити дві

📖 Марія Мицьо. Полиновий ліс (Ї, 2006)
📖 Галя Аккерман. Пройти крізь Чорнобиль (Либідь, 2018)

Обидві є майстерними репортажами — про Зону відчуження. Обидві поєднують історію регіону та аварії на ЧАЕС з антропологією пост-Чорнобильського Полісся

В обох книгах мене вражає, перш за все, "ефект присутності": обидві авторки наче переносять нас до ЧАЕС чи покинутих сіл поруч. І хоча книги написані 20 і 30 років після трагедії, вони набагато краще передають жах аварії та її наслідків, ніж книга Алексієвич "Чорнобильська молитва". Аккерман ще й показує, де Алексієвич бреше і фальсифікує свідчення

Книга Мицьо — це "природн(ич)а історія" Зони. Англійською саме так двозначно і звучить підзаголовок її книги — natural history. В ній багато про людей, а ще більше — про природу

❓ А які книги про Чорнобиль Ви б порадили почитати, дорогі підписники?
"Основи" відкрили передпродаж на перевидання (двічі "пере-", але що поробиш) трактату Гельвеція "Про людину, її розумові здібності, та її виховання". Переклад Валер'яна Підмогильного!

А ось їхнє пояснення дизайну:
«Чорна серія» — це переосмислення вимушеного мінімалістичного підходу до книговидання у 90-х. В умовах важкодоступності більшості матеріалів книги не привертали увагу своїм дизайном і мали лаконічні чорні палітурки. Тепер формалізована назва «Чорна серія» свого часу виникла органічно в університетських колах, які й були першою цільовою аудиторією перекладів філософів і філософинь.

Новий дизайн «Чорної серії» так само не зміщує фокус на себе й не відволікає від аналітичної роботи над текстами. Він стриманий, але при цьому адаптований під потреби сучасного читацтва — завдяки своїй конструкції, паперові й шрифту книжки легкі й зручні для читання

🧐 Іронічно, що деякі книги "чорної серії" виходили із зеленою обкладинкою. Тому серія не зовсім чорна...
❓ Як ставитеся до такої винайденої традиції?
Цей допис — про оптичну ілюзію

Ви дивитеся на ці дві обкладинки збірки Таємна зброя Хуліо Кортасара — і думаєте, що це дві книги: одна вийшла у Видавництві Анетти Антоненко, а інша — у "Фоліо"

І це оптична ілюзія! Нехай вас не вводять в оману ні різні обкладинки, ні логотипи видавництв

Насправді — це одна книга!

Не вірите? Ось ця книга на yakaboo (в неї дві обкладинки), або — на сайті самого "Фоліо"

І так, вона не одна така. Як мінімум ще декілька книг Кортасара та Борхеса виходили в такому загадковому форматі

Як так сталося?
Здогадалися?

Відгадка проста. Обкладинка від Анетти Антоненко — це тверда обкладинка книги. А обкладинка від "Фоліо" — це суперобкладинка, яка "закриває" оригінальну обкладинку

До речі, з цієї нагоди зроблю невелике оголошення: я завів собі вішліст, бо є прогалини в домашній бібліотеці 🙂
10.05.202506:38
🔥 Видавництво "Стилет і стилос" анонсувало вихід новинки — в липні

📖 Вільямсон Мюррей. Темний шлях. Структура війни та піднесення Заходу

Ось анотація від видавництва:
«Темний шлях. Структура війни та піднесення Заходу» — це остання книга американського військового та історика Вільямсона Мюррея (1941-2023). У книзі йдеться про п’ять революцій, які кардинально змінили сутність війни та сформували той світ, у якому ми живемо.

Західна цивілізація не завжди мала військову перевагу. Але динаміка безперервних змін — у стратегії, технологіях, логістиці, ідеології — зробила її найнебезпечнішим гравцем на полі битви. Мюррей досліджує цю історію від XVI століття до сучасності: від народження держави з професійною армією — до тотальної війни ХХ століття та до воєн сьогодення.

Це книга про те, як Захід став домінувати у світі багато в чому завдяки саме військовій силі. Про те, як війна протягом століть була головним інженером історії


ℹ️ І я додав скріни змісту, щоб було зрозуміло, який обсяг книги та структура
🔥 Буквально щойно Сергій Плохій анонсував свою нову книгу українською!

📖 Сергій Плохій. Присмерк імперії (Дух і Літера, 2025)

🔥 І я не можу не скопіювати його ж власний анонс:

"Присмерк імперії", мої інтерв’ю часів Великої війни матеріалізувалися у вигляді книжки. Буде на Арсеналі!! Не пропустіть!!! Матеріалізація триватиме так дого як будуть у наявності примірники :-) Велика подяка Костянтину Сігову за ідею та Юрію Вестелю та цілій команді "Духу і Літери" за реалізацію задуму

Оце буде новинка до Арсеналу!
📣 В Україні з'явилося нове видавництво — "Чорна гора"

📣 І одна з перших їхніх книг — Скотт Рейнольдс Нельсон. Океани зерна. Як американськe збіжжя змінило світ

ℹ️ До речі, видавництво "Чорна гора" заснував Денис Казанський разом з дружиною. І в них ще одна цікава новинка виходить — про торгівлю зерном, але про це окремий допис треба робити

🤔 Як пише сам Денис Казанський, насправді це книга про Україну. Трохи сумнівно: в підзаголовку американське збіжжя змінює світ. Алев змісті книги дійсно є згадки про Україну

🔥 Історію не-людей (тварин, рослин та речей) я люблю читати, бо це та перспектива, яка дозволяє вийти за межі "класичної" соціології. Власне, поворот до речей відбувся в соціології з подачі Бруно Латура і його актор-мережевої теорії. Але історичний матеріал завжди корисний тим, що дозволяє побачити процеси "під поверхнею"

🤔 До речі, зараз українською перекладено вже з пів дюжини подібних історій не-людей. Однозначно хороша тенденція, яка мені подобається!
🗓 На календарі — неділя, а тому в ефірі традиційна рубрика:
❓ Що читаєте сьогодні, дорогі підписники та підписниці?


📖 У мене сьогодні продовження "року Камю" — біографія Камю від Вірджіля Танасе (досі не знаю, як вимовляти цього румунсько-французького філоофа)
🤔 Поки я читаю про 1943 рік. Дивовижа, як Камю і Сартр взагалі потоваришували. Хоча дружбою їхні відносини годі назвати. Сартр регулярно принижував Камю, але вдавав, що це заради добра Камю... Чому Камю терпів ці виходки? Є в мене декілька припущень, але спершу дочитаю книгу

❓ А що читаєте сьогодні ви?
📝 Діліться в коментарях фото чи й просто назвами книг!
🗓 На календарі — неділя!
🥳 Настав час традиційної і дещо нерегулярної рубрики:
❓ Що сьогодні читаєте, дорогі підписники та підписниці?


📖 Я поволі "гризу" Південний полюс від Руаля Амундсена. Книга виявилася не такою, як я очікував. Автор оминає всі труднощі та виклики, з якими стикалася експедиція. В нього або все йде так, як і було заплановано (і тут він не прибріхує: експедиція була ретельно спланована), або ж якщо щось йде всупереч очікуванням, то це дрібні перешкоди, які легко долалися дружньою командою норвежців (і це неправда, бо виклики деколи були дуже серйозними). Я розумію, чому Амундсен обрав такий стиль, але через це й задоволення від тексту набагато менше...

⚠️ Окрема тема — ставлення до тварин. Власне, проблема не в тому, що полярники полюють на тварин, а як це подає Амундсен... Цікавий сигнал, як змінилися порядки за останні сто років. Але про це хіба у огляді книги, бо це окрема історія

❓ А що сьогодні читаєте ви?
📝 Діліться в коментарях фото чи назвами книг!
Сьогодні помер Валерій Шевчук

Легендарна постать в нашій літературі. Стилістично неперевершений. Його Срібне молоко настільки вдало відтворює стиль письма XVII ст., що деколи не віриться, що це авторський текст, а не цитати з першоджерел. Око прірви — готичний детектив про ранньомодерне Полісся: XVI ст., серед лісів з'явився самопроголошений пророк і чудотворець. І ось двоє монахів отримують завдання дізнатися, що ж відбувається в глухому селі, відрізаному від світу прадавніми лісами...

Звісно, Дім на горі та Три листки за вікном — твори, про які згадують першим ділом, коли говорять про Валерія Шевчука. Але я так і не прочитав Мор — повість про епідемію чуми у Львові початку XVII ст.

Валерій Шевчук переклав Літопис Самійла Величка! В батьків на полиці стоїть цей монументальний двотомник, виданий на початку 1990-х. А ще ж були інші переклади джерел з української літератури. І двотомна Муза Роксоланська — історія ренесансної та барокової української літератури!

І це лише частина його доробку

Вічна пам'ять
Көбүрөөк функцияларды ачуу үчүн кириңиз.