Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Труха⚡️Україна

Қарау

Николаевский Ванёк

Қарау

Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Қарау

Труха⚡️Україна

Қарау

Николаевский Ванёк

Қарау

перцепція

подих сучасного мистецтва
Instagram: https://www.instagram.com/per.ceptia?igsh=bzM4ZWhqZGVpYTY3
опублікуватися/долучитися до команди: співпраця/проза/інше: @sleepless_dreamer
поезія: @dannookka
образотворче/фотографія: @pleasedonttextme

TGlist рейтингі

ТүріҚоғамдық

Растау

Расталмаған

Сенімділік

Сенімсіз

Орналасқан жері

ТілБасқа

Канал құрылған күніSep 24, 2024

TGlist-ке қосылған күні

Nov 15, 2024

Мен каналдың иесімін

Өзгерістер тарихы

Қосылған топ

ПЯ

перцептивні коментарі

Telegram арнасы перцепція статистикасы

Толығырақ

Жазылушылар

818

24 сағат

10.2%Апта

91.1%Ай

526.8%

Дәйексөз индексі

0

Ескертулер2Каналдарда қайта жазылу0Каналдарда ескерту2

1 жазбаның орташа қамтуы

101

12 сағат1010%24 сағат1010%48 сағат620%

Қатысу деңгейі (ER)

8.06%

Қайта жазылды0Пікірлер1Реакциялар17

Қамту бойынша қатысу деңгейі (ERR)

7.59%

24 сағат

4.77%Апта

4.76%Ай

2.15%

1 жарнамалық жазбаның қамтуы

190

1 сағат42.11%1 – 4 сағат15782.63%4 - 24 сағат3820%

Толығырақ

Каналға біздің ботымызды қосып, осы каналдың аудиториясын біліңіз.

24 сағаттағы жазбалар саны

1

Динамика

"перцепція" тобындағы соңғы жазбалар

Барлық жазбалар

21.04.202506:15

win-win

і знову не спиться і розсип зірок на столі
у вогкого квітня очі сирі і землисті

не склалося з місцем у ближньому колі — до біса!
іди проживай себе знову — улюблену подорож
пропущений довгий урок
неосилений зміст

це ти склянотілий і срібний навпроти сидиш
леткий серафиме посмійся —
я знову у грі
худа дальнобійна фігура на білому тлі — насурмлений бішоп

yсе-бо для наших розваг
нестримна краса яка не потребує оправи

подай свою руку і випурхнуть з неї назад
пломінь газовий точені кристали що я в них тебе зодягав
імлисті й молочні скафандри
і темно набарвлений рот
і місячний камінь на кінчику пальця

так от сьогодні ти надто прекрасний
аби я програвав тобі

роби свої хитрі ходи
і нíчим здолати тебе окрім як прогнівити
наприкінці

самовпевнений янголе
твоє самолюбство яке я так довго живив
тебе ж і зламає

не спиться в захопленні — розсип зірок на столі
у вогкого квітня очі сирі і землисті

болід за болідом під ноги летить — обернися
на тебе ізнов приміряю намиста нові
цілуючи в шию солону
а ти і не проти

Ада Єлагіна

#поезія #АдаЄлагіна

20.04.202511:20

Грає мелодія в місті

Тетяна Зозуленко

#образотворче #ТетянаЗозуленко

задонатити на розвиток проєкту

20.04.202506:02

Стільки світла,
що не поміститься
навіть в найбільший кошик,
запиши мені ці два місяці
як найдовші.

Стільки гніву,
що скоро гнів
все, крім гніву,
із мене виселить,
Покривалом могутніх слів
вкрий мене, як тендітну писанку,

щоб нiчого більше не тріснуло
в місті лагідному Марії.
Боже, дай нам до сотні висновків
одну десяту надії.

Над маленьким життям
в Одесі
не примушуй пускати сіль,

бо ми в голос:
«Христос Воскрес»,
А в думках:
«Хай воскреснуть всі»

Тоня Корнута

#поезія #ТоняКорнута

18.04.202506:10

міжнародна безпека

лінії державних кордонів
гострим списом проткнули моє серце
і тепер мені сняться сни
в яких я живу й помираю
знову й знову

нато розширилось на схід мого тіла
і бомбардувало мене
звільнило від тероризму страху
залишивши після себе
кратери родимок

корею моєї голови
відсікли від тіла
відділили її по 38-й паралелі
й
наклали шви демілітаризованої зони

в'єтнам моєї пам'яті
став жертвою війни –
песимізм в'єтконгу хотів захопити
південний в'єтнам оптимізму
й
у нього все вийшло

я куба
срср ненависті заповнив мене
ядерними ракетами
та сша суспільства
помістило мене в карантин
хоча й було там багато кертіс лемеїв
які хотіли стерти мене з лиця землі

я прокинувся
мій дім
знищила росія
поки міжнародне право
впевнено
беззаперечно
працювало
аж втомилося

Євген Кушнирік

#поезія #ЄвгенКушнирік

задонатити на розвиток проєкту

17.04.202512:21

Триптих з тигриком

Анастасія Стецюк

Кожна частинка 10х15

Мішана техніка, папір, пастель, рамка зі склом

78$

#образотворче #продаж #АнастасіяСтецюк

задонатити на розвиток проєкту

17.04.202506:15

зранку
лежачи під п'яним світом із
віконного скла
в моє вухо влетів дирижабль він — вогнище посеред копиці
покритка
яку гонить іван в мою сторону
гучна катря
що б'є кулаком по шибці
а мені так ні трохи не шкода
волай
відстала
загрозливо обійшлись без травм
але не на довго
полум'яний вереск застряг
між барабанною перетинкою
начхати
слизом на людей в метро
(ні одне тільце не чекає
вагону)
вибачте це випадковість
просто хворію
й ламається спина
як октави жмих
а це межа посеред тобою
мною протяг дув
і не бути ж таким деталям
що сонний
від опіків собачка „М
з вічністю \
закритих скелець ( Е
за котру вибачається °
власний поводир Т. )
— на етапі \ •
тунельних сходинок ( А
під плач тривоги \
скиглення \ •
рятівних бібік — |
це найкраще за день Л
дирижаблів ( °
що летять палаючи У)
задихаюсь від слизу
в трахеї )• \
шляхом розпечення Р. (
шийних коридорів \
в які потрапив холод Г)
вітряного проблиску •
///◛◛-20-◛◛// \\◛ЄєЄ◛\\ (
..▬▬▬▬ ..▤≈▤▤▤▤≈▤▤▤ І
.❑ ▭▭▭ ❑ ⊟ ▓ ⊟ ▓ ▤ (
❑◙-## --◙❑ ▓ -20- ▓ ▤ В“
^()❑▬❑❑()≈О▩▤▤О≈▤▩▩==)

Федя Акне

#поезія #ФедяАкне

задонатити на розвиток проєкту

16.04.202506:32

я жую ментолові гумки життя,
як в рекламі, одразу дві штуки.
дві білосніжні блискучі гумки,
тридцять два (не) білосніжних зуба,
одне (не) блискуче життя.
чи два життя, чи половина життя,
чи люблю я ментолові гумки?

перша гумка - «солодка мʼята».
на доторк як пелюстка тюльпана,
на смак як нічна розмова за чаєм,
на звук як сміх, на запах як травень.
травить
друга гумка - «льодяна мʼята».
на доторк як поверхня автомата,
на смак як земля, на звук як
робота ППО, на запах як лютий.

я малюю олівцем тюльпани,
дістаю з рота гумку і все стираю,
я малюю олівцем сонце,
дістаю з рота гумку і все стираю,
включно з самим олівцем, тож
беру гелеву ручку і малюю дім,
і дістаю з рота гумку, і не стирається,
тільки розмазується… чорнилом
по аркушу моє серце й мої легені,
а мої очі - хмари. починається дощ,
згодом - злива, дім розмокає,
серце лежить на порозі в калюжі,
легені чекають повітря після дощу,

а я чекаю, коли вже нарешті буде
смітник, щоб викинути ту гумку,
але де там. це вам не Харків, тут
ні смітників, ні лавочок, тільки асфальт,
і камери відеоспостереження, що
бачать кожного, хто по дорозі
виплюнув «льодяну мʼяту»,
хто стер нею дім, хто обморозив зуби,
а я й далі жую дві ментолові гумки
і думаю, чи маю право жувати обидві,
і чи буде колись на шляху смітник,
і чи серце вдасться дістати з калюжі,
і чи легені взагалі здатні відчути
інакшість повітря після дощу,
і чи «після дощу» колись взагалі буде.

07.04.2025

Яна Цимбалюк

#поезія #ЯнаЦимбалюк

задонатити на розвиток проєкту

15.04.202511:32

БОЖЕвільна Країна

Серія натхненна книгою Віктора Боровського "Поцілунок Сатани" про каральну психіатрію СРСР.

Олекса

#образотворче #Олекса

15.04.202506:21

на мить здалося мене вдовольнила статика
статистично-люб'язно п'явкою вгризлася у пупок
розіп'яла мої динаміти й динамічну юнацьку жвавість
я зітхаю
кажу:
'ну ок'

метамодерн закинувся метом й дивиться на каміння
камін як завше не має мети і сліпо зжирає дітей
якщо боляче – смішно, і сміх – свобода, і біль – видіння
я зітхаю – суцільний
фестиваль екстриміських ідей

як вода зневажає кислотні дощі так і люди мене зневажають
чому миші біжать вертикально а я спотикаюся просто йдучи
гора плаче уламки летять додолу і я поволі пишу вірші про бажання
я зітхаю
вкотре почувши
'мовчи'

сніг опадає лише на живих і живі жваво падають у немилість
попіл до попелу піпл до піпл слова до слів і до подиху подих
я хвилююся через сенси не через їжу і саме так металево смакує ситість
я зітхаю
бо біля річки на мене чекає потяг

шар за шаром цемент росте на бетоні й між цеглою квітнуть кульбаби
кицька пролізе; відомо – зайшовши, ти заявляєш права на дім
але прав і немає; мета тримає піст, постмет і посталкоголь зітхають
теж зітхаю
я кицька
а дім – хто він?

калерія

#поезія #калерія

задонатити на розвиток проєкту

14.04.202517:04

Pulsar — DESTINY

#музика #Pulsar

задонатити на розвиток проєкту

14.04.202510:51

дорога додому

мавпа з гранатою

#образотворче #МавпаЗГранатою

14.04.202506:03

***
кажуть
аби написати хороший вірш —
поет мусить страждати

як добре!
як прекрасно!
що наша доба дає українським поетам
таку можливість
та
безліч
натхнення

як добре!
як прекрасно!
що наша доба дає українським поетам
шанс
канонічно
померти
молодим

порвати розтяжку в селі на донбасі (вірші слабкіші за боєприпаси) бути розстріляним в голому лісі змерзнути в мокрому рваному флісі спіймати собою ракету в столиці сховатись у втомлених голодом лицях заснути в обіймах металу й бетону зігрітися вибухом бомб мегатонних сконати в обдертих смердючих лікарнях молитись щоб все це було не намарно згоріти в машині броньованій заживо плисти по дніпру чи то прахом чи сажею зогнити в напівкоматозному стані не першим зогнити та не останнім бути не триста і навіть не двісті а просто залишитись зниклим без вісті по собі покинути змучені вірші
змучених
віршів
могло би буть
більше

як добре!
як прекрасно!
що українська поезія останні сто років
цвіте
самотнім червоним тюльпаном
на пост-
апокаліптичному
попелищі

Іван Бережний

#поезія #ІванБережний

задонатити на розвиток проєкту

13.04.202515:01

Вербна неділя

вербовим гіллям
вистелено шлях
до міста
та ним
ніхто вже не вʼїде
на віслюках
замість китичок білих
бубнявіють багряні
як кров людська
така подібна до божої
що журавлиним соком
виллється з христового тіла
такого подібного на людське

але цієї неділі
ніхто не крикне «осанна!»
й за тиждень
ніхто не воскресне

Максим Христенко

#поезія #МаксимХристенко

13.04.202511:01

суми

у мовчання та оніміння
нема статі

адже що скажеш
коли не вперше
зло в холоднокровній агонії
здійснює злочин за злочином
немов волосинами на голові
їх перелічує

котам сьогодні не змивається
кров із шерсті —
вони теж документують
ординські дії

а тим часом в Єрусалим
входить подоба месії
котрому до ніг кидають
керовані ракети та авіабомби

13.04.25

Юрій Ліщук

#поезія #ЮрійЛіщук

11.04.202506:35

легені
упав. тільки тепер чути:
ми з землею
(вона вогка – вологе волосся
після купання)
(вона тиха – окрім тріскоту
малих комашок
(вони обсіли її як матір))
(вона каже: розчеши мені
коси)
(вона каже: спи і не вбачиш
жахів)
(вона обійняла – нікуди більше
не треба
зовсім нікуди – заколихуйся, пташенятко;
ось паличкú і трава –
завивай домівку;
ще лежи – немає куди
поспішати;
ще лежи – немає куди
поспішати)
ми з землею нині
дихаєм разом
одною парою легень
на двох

Дмитро Вільгоцький

#поезія #ДмитроВільгоцький

задонатити на розвиток проєкту

Барлық жазбалар

Жарияланды1 сағат

15.04.202508:02Коли ми говоримо про книжки

6.3K

Кітаптар

Толығырақ

Рекордтар

17.04.202506:33

821Жазылушылар

11.04.202523:59

200Дәйексөз индексі

14.03.202505:39

3091 жазбаның қамтуы

16.03.202509:51

257Жарнамалық жазбаның қамтуы

19.02.202523:59

70.59%ER

30.12.202422:44

85.49%ERR

Өсу

Толығырақ

Жазылушылар

Цитата индексі

1 хабарламаның қаралымы

Жарнамалық хабарлама қаралымы

ERR

Толығырақ

перцепція танымал жазбалары

Барлық жазбалар

20.04.202506:02

20.04.202511:20

Грає мелодія в місті

Тетяна Зозуленко

#образотворче #ТетянаЗозуленко

задонатити на розвиток проєкту

14.04.202506:03

16.04.202506:32

15.04.202511:32

БОЖЕвільна Країна

Серія натхненна книгою Віктора Боровського "Поцілунок Сатани" про каральну психіатрію СРСР.

Олекса

#образотворче #Олекса

05.04.202518:02

друзі, дякуємо усім, хто завітав на літературник🖤
сподіваємось, що вам сподобалося і вже потроху будемо планувати наступний😊

також за вечір ви зібрали 3965 гривень на банку та 1335 гривень готівкою! гроші вже на спільній банці збору, але все ще залишається більше половини шляху, тож за можливості донатьте та репостіть!

задонатити на MedCruiser для Азову

26.03.202512:17

Bessarabia memories

Ігор Некраха

#образотворче #ІгорНекраха

задонатити на розвиток проєкту

05.04.202511:22

Цифровий колаж, 2025

Вадим Юдицький

#образотворче #ВадимЮдицький

задонатити на розвиток проєкту

06.04.202506:59

зелені сни
я хочу рости у високих травах і пити бджолиний мед
і чути, як квіти міцні, жовтаві вростають у мій хребет
я хочу рости, як роїсті оси у вітті кудлатих вільх
я хочу вплітати весні у коси останній підталий сніг
я стану струмком у блакитних горах, камінням слизьким, морським
коли я нарешті дійду до Бога, то буду мовчати з ним
я буду хапати зірки за гриви і ткати сяйливу прядь
і буде гойдати мене у зливах ласкава солона гладь
я зникну зі світу, з тривкого шуму, із саду земних тривог
і вийду у місто, в якім ночує великий, прозорий Бог
я хочу проспати у мушлі сріблястій від осені до весни
добраніч, мій Боже, нехай мені сняться
спокійні,
зелені
сни

Седна

#поезія #Седна

задонатити на розвиток проєкту

10.04.202516:04

А в нас чергове цікаве інтерв'ю!
Сьогодні наша гостя — художниця та адміністраторка нашого каналу Вероніка Черненко🖤

Інтерв'ю

#ВеронікаЧерненко #інтерв_ю

27.03.202508:01

home
вона каже що хоче додому
щоб сховати під ковдру переношену втому
а я випускаю із губ важкий дим
і питаю
що таке дім?
з чого складається дім?

вона каже
дім - це не тільки стеля та стіни
хоча навіть між ними тривоги й провини
менше лоскочуть вночі мої ребра
мені туди треба
каже
мені туди треба

каже
складається дім із зеленого чаю й кориці
з фотографій на стінах та книг на полицях
із вулиць знайомих за стріляним склом
врешті-решт із того
що зветься теплом
зі спокою — більше не згубимось десь у світах
з людей які не шукають тебе по слідах
з людей до яких і ведуть ці сліди
з їх мови
та з їх німоти
з повітря яким голос мій розмовляє чіткіше
із вітру й дощу
із сонної тиші
із наших голодних тіл що являють собою рух
із переплетених рук
звісно
із наших рук
із широких зіниць
із рівного стуку сердець
з надії що нас все ж чекає щасливий кінець
дім — це там де земля пам'ятає моє ім'я

я хочу додому
каже вона
бо дім
і є
я

Іван Бережний

#поезія #ІванБережний

задонатити на розвиток проєкту

04.04.202512:22

Затишок на світанку

Дар'я Довга

Олійні фарби, полотно
40х70

160$

#продаж #образотворче #ДаряДовга

задонатити на розвиток проєкту

03.04.202506:08

розбуди її ніжно якщо все зайде задалеко
якщо сон що приходив по тебе й по неї прийде
якщо трісне майбутнє — розсохла напружена дека
якщо сонце зійде нетутешнє — сліпе і бліде

пригорни її тепло у нетрищах ночі глухої
не кажи їй чому чорні птиці обсіли мости
хижа казка надходить і буде шукати героїв
і нікого немає хто зможе її відвести

перевити стрічками заклясти сюди не ходити
перелити у віск пересипати зіллям поріг
древній поклик пронизує серце замерзлого світу
і підказує ритм у якому не битися — гріх

обійми і веди крізь іще не розтяті алеї
де весну нездійсненну лопоче худе деревце
місце сили не ззовні
місце сили всередині неї
та вона ще щаслива бо поки не знає про це

Єлизавета Жарікова

#поезія #ЄлизаветаЖарікова

задонатити на розвиток проєкту

10.04.202511:08

після бурі буде сонце

вагабунд

#фотографія #вагабунд

задонатити на розвиток проєкту

18.04.202506:10

Көбірек мүмкіндіктерді ашу үшін кіріңіз.