Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Труха⚡️Україна

Қарау

Николаевский Ванёк

Қарау

Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Қарау

Труха⚡️Україна

Қарау

Николаевский Ванёк

Қарау

карі сірі блакитні

інстаграм: @yasmin.ts

TGlist рейтингі

ТүріҚоғамдық

Растау

Расталмаған

Сенімділік

Сенімсіз

Орналасқан жері

ТілБасқа

Канал құрылған күніMar 09, 2024

TGlist-ке қосылған күні

Apr 13, 2024

Мен каналдың иесімін

Өзгерістер тарихы

Қосылған топ

карі сірі блакитні

Telegram арнасы карі сірі блакитні статистикасы

Толығырақ

Жазылушылар

139

24 сағат00%Апта00%Ай

21.7%

Дәйексөз индексі

0

Ескертулер0Каналдарда қайта жазылу0Каналдарда ескерту0

1 жазбаның орташа қамтуы

35

12 сағат340%24 сағат350%48 сағат400%

Қатысу деңгейі (ER)

2.86%

Қайта жазылды0Пікірлер0Реакциялар1

Қамту бойынша қатысу деңгейі (ERR)

0%

24 сағат0%Апта0%Ай0%

1 жарнамалық жазбаның қамтуы

0

1 сағат00%1 – 4 сағат00%4 - 24 сағат00%

Толығырақ

Каналға біздің ботымызды қосып, осы каналдың аудиториясын біліңіз.

24 сағаттағы жазбалар саны

0

Динамика

"карі сірі блакитні" тобындағы соңғы жазбалар

Барлық жазбалар

21.03.202513:25

весна і день поезії - час натхненно-завзятих віршів❤️‍🔥

03.12.202410:04

друзі з Києва, не по темі каналу, але приходьте на тренінг з домедичної допомоги! (не лише могилянці!!). корисна штука, класні інструктори, ціна, у порівнянні з іншими аналогічними тренінгами, супернизька, тож, як то кажуть, шо тут думать??))

03.12.202409:53

приймайте пігулку війни
один раз на день,
запивайте великою
кількістю дій, увага,
натщЕсерце виключно,
наше серце тільки
уранці достатньо міцне
для такого лікування.

показання: громадянство
України.

протипоказання: відсутні,
у вас просто немає вибору.

можливі такі побічні ефекти:
блювота від усього російського,
втрата апетиту і віри в людство,
також втрата ваги
другорядних речей, які раніше
здавались важливими.
роз-лад сну, без-лад в думках,
лад загалом у більшости
випадків пропадає. також, при тривалому прийомі препарату,
або високому дозуванні,
може виникати біль головний,
не плутати з головним болем,
у другому випадку болить голова,
у першому - біль
стає головним в організмі.

передозування спостерігається
у більшости випадків.

ціна - зависока, водночас
усе безкоштовно.

перед застосуванням
ознайомтесь з реаліями
і проконсультуйтесь
з відповідальністю.

якщо наважитесь,
приймайте пігулку війни
один раз на день.
не лякайтесь побічних ефектів,
відсутність лікування
значно страшніша,
без нього може виникнути
невиліковна байдужість,

тож, будь ласка, приймайте
пігулку війни один раз на день,
запивайте великою
кількістю дій, увага,
від щирого серця виключно.

02.12.2024

29.06.202421:57

ситуація: знайомі

знайоме обличчя в натовпі.
привітатись? але шоб шо?
мене вона не помітила.
чудово! зроблю вигляд,
що теж не бачу,
головне - вести себе природньо…
інстаграм, точно,
я гортаю інстаграм!
тільки б вона мене не впізнала.
- привіт, - (блять, впізнала).
- привіт! рада тебе бачити!
як справи? - посміхаюсь)
- та добре, а ти як? - посміхається)
- все супер! вибач, поспішаю,
маю бігти.
- та я теж. гарного дня!
- навзаєм!
пришвидшуємось,
заходимо за ріг,
сповільнюємось.
жодна з нас нікуди не поспішає,
жодна з нас не добре,
жодна з нас не хоче бути
рандомним небажаним
обличчям в натовпі,
кожна з нас є.
кожна з нас є…
- кожна з нас є лицемірною?
- кожна з нас є лицемірною настільки,
щоб мати змогу вижити в соціумі.
жодна з нас не добре…
кожна з нас є…

30.06.2024

27.06.202419:36

небесна вода
збиралась під сонцем,
височина над нами,
велична і чиста,
псувала нам плани,
керувала погодою,
і фізичним станом,
керувала врожаєм,
кермувала по суті світом.

небесна вода
тепер більше не в небі,
а під твоїми ногами,
в брудній калюжі,
з неї сміються хмари,
обходять люди,
як таке сталось?
хіба із неба так легко
впасти на землю?

небесна вода
хотіла би випаруватись,
і знову на небо,
але у твоєму районі
калюжі вічні,
водосток не працює.
ітц київ дєтка!

небесна водо,
ти тут застрягла,
аж до того часу,
поки не прийде
сюди те саме
світле майбутнє,
ось на цю землю.
аж доки європа,
«велична і чиста»,
(як кажуть в народі)
не принесе за собою
рівні дороги,
нормальні водостоки,
й інші менш важливі речі,
типу відсутності корупції,
і ракет над головою.

словом, вибач,
небесно водо,
ти тут застрягла.
ітс київ дєтка!
мабуть, надовго,
може, на вічно.

27.06.2024

19.06.202418:16

я колись так подорослішаю,
що дозволю собі бути маленькою.
зможу гучно говорити на людях,
плакати, коли сумно,
стрибати, коли весело,
знайомитись, коли цікаво.
ділитись вигадками,
іграшками, емоціями,
а не ділитись надвоє,
на дві половинки
кислого зеленого яблука,
з яких от-от виріжуть середину,
викинуть кісточки,
зварять варення
з корицею.
корися цій долі,
так буде смачніше.

таке варення
варила моя бабуся.
і я колись так подорослішаю,
що сама варитиму варення,
консервуватиму вишні,
солитиму огірки.
гіркі з них
відкладатиму в сторону
до кислих зелених яблук.

я колись так подорослішаю,
що не буду боятись хвалитися.
от ви знали,
що я в дитинстві могла на турніку
підтягнутись 14 разів?
а тоді про це всі знали!
зараз я можу підтягнутись
хіба до друзів у бар.
хоча про це теж всі знають.

але ми відійшли від теми.
так от, я колись так подорослішаю,
що не намагатимусь
спланувати життя,
не прийматиму рішень
холодного розуму,
не їстиму мівіну,
не хотітиму закохатись,
не купуватиму напівфабрикатів,
зате купуватиму
кислі зелені яблука
і їстиму свіжими,
їстиму з кісточками.

19.06.2024

06.06.202407:55

поки у мене не пишуться нові вірші, дуже хочеться порефлексувати над старими✨

напишіть, будь ласка, в коментах, який з моїх віршів вам найбільше подобається!
і загалом, що у моїй поезії вам подобається, а що ні (критикуйте!! я за це буду тільки вдячна)

правда, буду супервдячна за кожен коментар, це важливо для мене і для мого розвитку🫶

03.06.202413:12

пані та панове, ми з волонтерським осередком організовуємо дуже прикольний благодійний мистецько-русофобний фест «вивих», приииххооддьтте!

29.05.202405:28

адаптація організму до нової реальности

почуття стоять у режимі «не турбувати»
економить заряд, гігабайти і нервові клітини режим польоту
диктаторський режим захопив владу в головному мозку
режим дня суворий: підйом о 6 - робота - дім - деградація - сон
незгодні клітини - на розстріл.

грудна клітина тепер завжди рухається ритмічно
новини про смерті, теракти й пожежі
більше не порушують темпу, не пришвидшують дихання.
вона представник пролетаріату новоутвореної республіки,
її нагородять орденом за почесні заслуги або виженуть.

очі стали дисидентами, бо уміли бачити,
зрідка крадькома дають впасти сльозі, ще рідше вони усміхаються,
рот служить партії, тож не піддається на ці провакації.

очі вірять, колись прийде час революції,
горітимуть барикади на сеансі психотерапевта,
впаде залізна завіса,
диктатори битимуться в конвульсіях,

почуття і емоції випустять з таборів,
налагодяться партнерства з сусідніми республіками,
можливо, навіть завезуть пепсі-колу із-закордону
можливо, навіть дозволять, щоб ти безтурботно радів.

знову,
як колись.

колись,
але
не
сього
дні

сьогодні летиш в цьому літаку,
мусиш включати режим польоту,
мусиш економити заряд,
мусиш берегти дисидентів.
а далі вже буде видно,
якщо далі буде,
і якщо очі не розучаться бачити,
а сльози падати.

29.05.2024

14.05.202412:15

йой, цей розмір, вірогідно, відлякує від прочитання..
але ну про Київ же.. про Київ можна, про Київ хочеться довго, про Київ хочеться вічно

14.05.202412:11

столика столиця

три пальта, одна нефорська кожанка,
шопер зі сковородою, блискучий клатч,
чотири потерті рюкзаки,
широкі джинси, скіні джинси, рвані джинси і
одна футболка з псом патроном -
все це рухалось з рівномірною швидкістю легкого бігу
в атмосфері суспільного єднання і стурбованості найближчим майбутнім
підземними коридорами
десь між Майданом і Хрещатиком.
метою забігу було встигнути на останнє метро.
от вона столика столична фізкультура!
от воно справжнє єднання!
от він тріумф перемоги у кожному вагоні
і розпачливе відкриття уклону тими,
до кого фортуна повернулась іншим боком.

саме в цьому останньому поїзді метро
любиш Київ по-справжньому.
забуваєш, де не проїде крісло колісне, забуваєш про недоладні панельки і неосвічені вулиці (часто з такими ж мешканцями), навіть перестаєш чути російську мову навколо.
чуєш тільки пришвидшене дихання
спортсменів-аматорів. і можеш
в цей момент їм пробачити все
(ну крім російської, звісно):
і футболку з псом патроном,
і американо з банановим сиропом,
і книжку про успєшний успіх.
от він розвиток хіпстерської толерантности,
викликаний спостереженням
за тим, як столика столиця
столовою ложкою поглинає кожного в себе.
і окремих лиць вже немає,
і ви разом рухаєтеся рейками її стравоходу,
і кожен боїться зупинити цей рух,
боїться залишитися неперетравленими рештками,
боїться не встигнути за загальним потоком, тому біжить.
біжить на метро, біжить від метро
і всередині метро теж біжить.

обережно, двері зачиняються.
наступна станція - «Лісова». кінцева.
кінець, виходить. треба вийти.
далі кожен розщеплюються і перетравлюється індивідуально.
головне - не зупинятися
і контролювати дихання.
попереду ще 42 км 195 м
столичного марафону

04.05.2024

Барлық жазбалар