"Мудрість віків" або які спостерігаю перекоси.
Знаєте ж, що ми вчимося спочатку на батьках, потім на суспільстві, і далі несемо той досвід і передаємо наступному поколінню.
Зараз в роботі дуже часто бачу 2 перекоси - один з них це довбаний радянський спадок.
Мене батько вчив плавати кинувши у воду і дивився чи я вигребу, - і я так вчу плавати своїх дітей.
знайомо?
Цей підхід наслідується і в керівників. Не тільки лідів тестування, а взагалі.
Ваш перший лід і керівник - в якомусь сенсі ваша спадщина для наслідування.
Ви можете навіть бути в дуже негативному враження від нього, і казати, що ви ніколи... ніколи до тих пір поки не стикаєтесь з чимось не знайомим і не бачити це лише як єдиний варіант дій, про який знаєте.
В мене не було ніякого онбордингу, кинули одразу я вигріб і нічо, я офігений спец зараз - і інші нехай ідуть цим шляхом, він працює.
Виживає сильніший - знайомо? але ж це не про роботу. В нас не гра в кальмара, в нас війна ітак, влаштовувати ще виживання на роботі - це ... неправильно, хоча хочу сказати зовсім інакше.
Достатньо біганини на ринку, якщо ви обрали кандидата - він вже переміг, дайте йому нагороду у вигляді гарної атмосфери, нормальних процесів, а не робіть з нього бігаючого в лабіринті версія 2.0.
Досить стресу. Досить радянських підходів. Думайте далі одного спринта, думайте не дисципліна і стрес працюють, а мотивація і процеси є дальновильними планами, люди не бігають з компанії в компанію бо ви з..амучили своїми "ігрищами"...
Досить користуватись тим, що ринок поганий нікуди вони не дінуться. Ринок може змінитись дуже швидко. Завжди є падіння і зльоти, думайте про рост класних спеціалістів "вдовгу" а не "висосати всі сили з них зараз".
Короче, не вся фігня, що траплялась з вами в житті - це досвід, який треба опанувати й іншим.
Вчиться, розвивайтесь, полікуйте свої психологічні травми , не травмуйте ними інших.
Ми з цього кола не виліземо так ніколи.
#пригоріло #лідерство #досвід
