Ох**ть. Идею о пошлинах Трампу подкинул Питер Наварро, которого зять Трампа Джаред Кушнер откопал на "Амазоне". Для обоснования своих идей Наварро ссылался на несуществующего экономического "эксперта" Рона Вару, которого сам же выдумал. И никто из окружения Трампа не усомнился и не попытался проверить...
Просто прослушайте (или прочтите). Вы даже не осознаёте масштаб этого еба**зма...
"Помните, когда, как и почему пошли разговоры о пошлинах?
Во время своей первой кампании у Трампа не было ни одного экономического советника. Поэтому он попросил своего зятя Джареда Кушнера подыскать ему экономического советника.
Говорят, Трамп поделился с Кушнером некоторыми своими расплывчатыми мыслями о проблемах в экономике, что-то типа: я должен выглядеть жёстким, Китай плохой и всё такое.
Кушнер пошёл на Amazon и стал сёрфить книги. Не читать книги - ты не можешь этого делать на "Амазоне" - а сёрфить книги, ты можешь только смотреть обложки и читать названия.
И Кушнер нашёл книгу под названием, которое ему показалось очень крутым: "Смерть от Китая" (2011). О, мой бог, это так круто, это так восхитительно! Так всё и началось.
Цитата от Vanity Fair:
"Трамп дал Кушнеру наброски своих взглядов и попросил поискать. Кушнер пошёл на Amazon, где его поразило название одной книги "Смерть от Китая", соавтором которой был... Питер Наварро.
Кушнер взял трубку и набрал Наварро, известного ястреба торгового дефицита, который согласился присоединиться к команде в качестве экономического советника".
Откуда Питер Наварро взял свою идею, что пошлины будут хорошей политикой для Америки? Какими были его основания для убеждённости в этом?
Наварро ссылался на некого эксперта по имени Рон Вара.
Рон Вара фигурирует в нескольких книгах Наварро, начиная с 2001, включая ту самую "Смерть от Китая", которую зять Трампа Джаред Кушнер нашёл на "Амазоне" в один прекрасный день.
Когда Трамп победил на выборах и вступил в должность, члены его администрации получили аналитическую записку от этого Рона Вары в поддержку идеи о пошлинах в качестве новой торговой политики США.
Как было написано в записке, Трамп мог бы, цитата, "оседлать тарифы для победы".
Но есть одна проблема.
Человека по имени "Рон Вара" никогда не существовало.
Экономический эксперт, которого Питер Наварро постоянно цитировал, чтобы объяснить свою одержимость пошлинами, на самом деле выдуманный человек.
Мало того, Рона Вару выдумал сам Наварро в качестве авторитетного эксперта для своих чокнутых книг.
Как появился Рон Вара? Это анаграмма фамилии Наварро. Поменяйте местами буквы...
НАВАРРО = РОН ВАРА
Фейковая аналитическая записка от фейкового человека и фейкового имейла, чтобы доказать, что пошлины - серьёзная проблема, которую обсуждают настоящие эксперты.
Это интеллектуальная база, на основании которой Трамп обвалил рынки на $6 триллионов и поставил Америку и мир на грань рукотворной глобальной "Великой депрессии".
... Це війна проти Європи, а не лише проти територіальної цілісності України. Навіть якщо ви бачите це інакше тут і там, це війна і проти нашої країни, яка відбувається щодня, яка відбувається щодня, з атаками на наші бази даних, з руйнуванням ліній постачання, з замовними вбивствами в нашій країні, зі шпигунством за казармами, з дезінформаційними кампаніями, частиною яких ви в Німеччині вже стали, з систематичним введенням в оману та обманом нашого суспільства.
Ми захищатимемось від цих атак усіма доступними засобами в наступні роки й десятиліття.
Мерц в своєму інтерв'ю Caren Miosga прокоментував учорашній російських удар по центру Сум.
Цю частину з інтерв'ю майбутній канцлер опублікував у себе на сторінці, де акцентував, що росіяни свідомо вдарили другою ракетою після того, як люди пішли допомагати пораненим від першого удару.
В цьому ж інтерв'ю Мерц вкотре повторив, що після консультацій з Францією та Великою Британією передасть Україні крилаті ракети Taurus KEPD-350, які вона давно просила.
Трампа спросили про запрос Зеленского на ракеты. Ответ Трампа:
- Он всё время хочет закупить ракеты. Послушайте, когда вы начинаете войну, вы должны быть уверены, что сможете её выиграть. Нельзя начинать войну против кого-то, кто в 20 раз больше, и надеяться, что кто-нибудь потом даст вам ракеты.
🤡Антивакцинатор Кеннеді дав новий скандальний коментар
Міністр охорони здоров'я США, конспіролог і антивакцинатор Роберт Ф. Кеннеді заявив, що вакцини від кору переоцінені. Найкращий захист у цьому випадку – грудне молоко невакцинованих жінок, вважає міністр.
Його слова викликали критику серед науковців та медиків. Діліться думками у коментарях.
- Как вы относитесь к тому, что Европа перевооружается? - Смотрите, если речь идёт о том, чтобы Европа больше тратила на оборону, то это хорошо. Перевооружение, которое приведёт к большему разжиганию, которое подрывает мирный процесс - я бы сказал,
это НЕ очень хорошо.
Уіткоф просто охуєнєн, да і вся ця камарілья охуєнна тим, що вони не дуже добре вміють ховати свої мотиви.
Ну тобто людина виходить і так і каже прямо - ми ж хотіли, щоб ви більше витрачали на оборону, а не щоб ви були більш боєздатними. Витрачати - це одне, а боєздатні - це зовсім інше. Витрачати треба так, щоб боєздатність не підвищувалася, залежність від США не зменшувалася, значення Європи в світі не змінювалося.
Тобто всі розмови Трампа про НАТО і про те, що Європа не витрачає 2 відсотки на обороноздатність і це дуже погано - перекреслені, можна їх собі в жопу засунути. Тому що виявилося, що роками можна жалітися що Європа не витрачає на оборону, але в ту секунду, як Європа реально починає вкладатися в оборонний сектор, а не лише про це розмовляти, одразу виявляється, що це дуже погано.
Вчинок Олексія Гончаренка з точки зору політтехнологій - грамотний. Скотський, але грамотний.
Він орієнтується на частину електорату Півдня і Центру, для якого Росія ворог, але "миру не хоче влада". Цей сегмент не такий як був 2019, проте електорально все ще перспективний. Опитування, які я бачив, підтверджують його перспективи.
І коли він стане мером Одеси чи заведе свою "євроскептичну" фракцію у Верховну Раду (сам або у партерстві ще з такими ж колегами по сегменту), мені буде цікаво подивитися на обличчя його партійних колег, які зараз його або виправдовують, або дуже обережно критикують.
І так, звісно, він піде не з Петром Олексійовичем. Якщо сам Порошенко не вирішить радикально змінити позиціонування, що навряд.
І тоді пан Гончаренко вчорашнім сопартійцям зможе процитувати ДМБ. До речі, мовою оригіналу цілком ймовірно.
І у нас, і у світі час від часу поширюється версія, що нібито Трамп веде надскладну, багатошарову геополітичну гру, в якій кожен його крок — частина “великого” плану.
В цій версії подій — митні війни, загравання з Путіним, тиск на ЄС і навіть спроби миру з РФ — це не прояв хаотичної чи егоцентричної політики, а продумана стратегія «надпереможця». Але проблема в тому, що ця «гра» існує лише у фантазіях її авторів, а віра в неї є хибною і небезпечною.
Дональд Трамп — не стратег. Як і Путін, він діє як популіст і політичний тактик. Але більш імпульсивно, емоційно, егоцентрично. Його рішення першого терміну були реактивними.
Наприклад, вихід з ядерної угоди з Іраном був чисто емоційним — лише тому, що її уклав Обама. І зараз, через роки, він повернувся в ту саму точку, з якої все починалося. Те саме з торговельними війнами, з переговорами з Мексикою й Канадою. Іронія в тому, що угоду, яку він зараз критикує, уклав він сам.
Трамп — радикальний популіст. Але його популізм — не про надії, а про агресивний ресентимент. Він мислить категоріями коротких, гучних перемог. Він як типовий український мер, який любить проєкти, де можна швидко перерізати стрічку. Неважливо, чи вони ефективні — головне, щоб їх побачили ЙОГО виборці.
«Хитра» тарифна політика? Його митні війни нібито мали на меті змінити структуру світової економіки. Але більшість мит були або скасовані, або зведені нанівець. Чому? Бо вони просто не працювали. Бізнес-інтереси, виробничі ланцюги, логістика — все це почало сипатися. Корпорації, як Apple, просто змусили Трампа відмовитись від деяких тарифів, бо це загрожувало мільярдними збитками. Навіть Республіканська партія забороняла своїм представникам їздити в ті регіони, які страждали від мит. Це не стратегія. Це хаос, ПОКИ ЩО стриманий бізнесом.
Ідея створити митну зону з Європою (в цій картині світу “митний шантаж” - інструмент перемовин) — ще одна фантазія . Щоб погодитися на спільну економічну зону, Європа мала б повністю змінити свою податкову систему. Це неможливо. Європа просто не довіряє Трампу після його відмов від попередніх угод. Реально Трамп своїми діями лише підштовхує Європу до ширшої співпраці з Китаєм, Індією та іншими ринками. І навпаки.
А як щодо Росії? Трамп мріє перетягнути Росію у союз проти Китаю. Але це неможливо. Росія надто залежна від Китаю економічно, і ніяка ресурсна угода не компенсує Росії цей ринок. Європа не готова знову купувати російські ресурси (а без цього компенсувати ресурсну ренту з Китаю неможливо) — через війну й відсутність довіри. І це тільки економічна складова, а є ще і політична. Тобто не буде великої угоди США й Росії, яка б працювала так як хоче Трамп. І так з усіма іншими складовими “великої гри”. Вони ілюзорні і фрагментарні.
Чому взагалі люди шукають хитрі плани в діях Трампа? Бо так легше. Їм здається, що якщо хтось має владу у такій країні, то в нього обов’язково є план. Це типове когнітивне викривлення — намагатися штучно впорядкувати хаос. На цьому вся конспірологія і СПГС тримаються.
Але Трамп діє імпульсивно — на основі твітів, лайків і власного его. Трамп — просто реактивний медіазалежний популіст. З яскраво вираженими симпатіями до диктаторів і людожерів.
Що робити Україні? Україна не може бути частиною «великої гри Трампа», бо гри немає. А намагатися “стати частиною” того, чого не існує - заганяти себе у полон небезпечних ілюзій. Тому наш шлях в тому, щоб мінімізувати ризики; диверсифікувати постачання зброї; тягнути час і готуватись до моменту, коли Росія буде готова до реальних переговорів або до краху. І так, ми - як і вся Європа - маємо уникати участі у політичних і військових авантюрах, які будуть покликані «рятувати» Донні і Ко.
Так, важко усвідомити, що ми живемо в світі, де рішення приймає хаотичний дід із фрагментарним мисленням. Це неприємно, але саме визнання цієї реальності дозволяє ухвалювати адекватні рішення.
💊 ЄС затвердив препарат для лікування ранньої стадії хвороби Альцгеймера.
Leqembi від компаній Eisai та Biogen здатний боротися з легкими когнітивними порушеннями пацієнтів. Регуляторні органи розглядали його з січня 2023 року.
Тепер препарат може лікувати людей, які мають лише одну або жодної копії гена ApoE4, і в чиєму мозку виявили скупчення білка амілоїд бета — це характерна ознака розвитку хвороби Альцгеймера.
За прогнозами, у 2030-х роках Leqembi продадуть на понад $900 мільйонів. Окрім ЄС ліки також схвалили в Японії, Китаї і Великій Британії.
@babel
15.04.202518:06
«Хитра гра Трампа» - чому це міф, а не політика.
І у нас, і у світі час від часу поширюється версія, що нібито Трамп веде надскладну, багатошарову геополітичну гру, в якій кожен його крок — частина далекоглядного (або хитрого) плану.
В цій версії подій — митні війни, загравання з Путіним, тиск на ЄС і навіть спроби миру з РФ — це не прояв хаотичної чи егоцентричної політики, а продумана стратегія «надпереможця». Але проблема в тому, що ця «гра» існує лише у фантазіях її авторів.
Чому це так, чому так думати - шкідливо, і що з цим робити в Україні - у відео.
🇺🇸 У команді Трампа розкол через питання відносин із Росією, пише The Wall Street Journal.
Держсекретар США Марко Рубіо та спецпредставник в Україні Кіт Келлог закликають президента Дональда Трампа бути більш скептичним до Москви. Вони переконані, що Росія не показала зацікавлення до реального припинення війни в Україні. Це рекомендували під час обговорення можливих санкцій проти Росії.
Водночас спецпосланець США Стів Віткофф, який двічі літав до Москви на перемовини з лідером РФ Володимиром Путіним, упевнений, що Росія готова до миру. І Трамп, за даними WSJ, поділяє його думку.
Трампа спросили про запрос Зеленского на ракеты. Ответ Трампа:
- Он всё время хочет закупить ракеты. Послушайте, когда вы начинаете войну, вы должны быть уверены, что сможете её выиграть. Нельзя начинать войну против кого-то, кто в 20 раз больше, и надеяться, что кто-нибудь потом даст вам ракеты.