
خبرفوری

آهنگیفای

TrueCaller

Notcoin Community

Whale Chanel

Proxy MTProto | پروکسی

iRo Proxy | پروکسی

Findo Lucky

My Proxy | مای پروکسی

خبرفوری

آهنگیفای

TrueCaller

Notcoin Community

Whale Chanel

Proxy MTProto | پروکسی

iRo Proxy | پروکسی

Findo Lucky

My Proxy | مای پروکسی

خبرفوری

آهنگیفای

TrueCaller

Сіль
Про війну. Кінетичну, інформаційну, смислову
TGlist рейтингі
0
0
ТүріҚоғамдық
Растау
РасталмағанСенімділік
СенімсізОрналасқан жері
ТілБасқа
Канал құрылған күніDec 06, 2022
TGlist-ке қосылған күні
Apr 29, 2024Қосылған топ
СЛ
Сіль
13
Рекордтар
09.03.202523:59
5.1K
Жазылушылар03.06.202423:59
200
Дәйексөз индексі16.08.202423:59
73.8K
1 жазбаның қамтуы01.03.202506:10
1.2K
Жарнамалық жазбаның қамтуы15.02.202523:59
19.03%
ER16.08.202423:59
1538.22%
ERR28.02.202520:06
Погоджуюсь із тим, що не треба було їхати, але маємо що маємо. Дозволяти принижувати нашу країну не потрібно було звісно.
Загалом ця компанія давно і системно проти нас. Ще до того як Трамп зайшов у Білий дім, він вже одного разу заблокував допомогу нам і ми дуже важко це вихаркували. І смислову війну проти нас вони теж давно і системно ведуть.
Побачимо як на ділі Європа посилюватиме свою підтримку. Але точно можна сказати, що владі варто проявити таку ж принциповість у багатьох внутрішніх питаннях. Якщо ми вже згадали про те, що це війна на виживання.
Загалом ця компанія давно і системно проти нас. Ще до того як Трамп зайшов у Білий дім, він вже одного разу заблокував допомогу нам і ми дуже важко це вихаркували. І смислову війну проти нас вони теж давно і системно ведуть.
Побачимо як на ділі Європа посилюватиме свою підтримку. Але точно можна сказати, що владі варто проявити таку ж принциповість у багатьох внутрішніх питаннях. Якщо ми вже згадали про те, що це війна на виживання.


09.03.202520:09
Знайомтесь. Нейт Венс. До початку цього року воював за Україну. Відносно нещодавно звільнився.
Двоюрідний брат Джей Ді.
Як то кажуть, воював один, а контузило іншого.
Двоюрідний брат Джей Ді.
Як то кажуть, воював один, а контузило іншого.
23.02.202510:08
З 1775 року американці 8 років воювали за незалежність від Великобританії. За цей час в боях з боку революціонерів взяли участь приблизно 200 тисяч чоловік.
Після перших успіхів, американці зіткнулися із необхідністю вести системні бойові дії проти Британської армії, яка на той час була однією з найбільших, а може найбільшою військовою потугою в світі. Як бачите, поки на іншій півкулі москалі добивали останні атрибути української державності, десь тривала трансконтинентальна війна з глобальним впливом.
Половина із тих 200 тисяч - це мінітмени. Фактично міліція. А генерал Вашингтон був на початку війни не таким вже й успішним командиром. Він вступав у війну з погано підготовленими бійцями, які не були готові до жахів битви, на відміну від досвідчених британських солдатів. Влітку 1776 це військо зазнало поразки в Нью-Йорку і революція могла скінчитися прямо там, якби не вдалося під покровом ночі вивести понад 9 тисяч бійців з битви. Так само вона могла закінчитися взимку, коли через дезертирство, голод, холод, це військо скоротилося до 3000 чоловік. Фактично виникла потреба збирати Континентальну армію заново.
Потім на арену вийшла вправна комунікація. В нас же багато хто скаржиться на комунікацію. Томас Пейн видав свій другий знаковий памфлет, де нагадав, що в такий час на повагу заслуговує не той, хто готовий бути патріотом в гарних умовах, а той, хто готовий вистояти в час кризи.
Вашингтон цитував цей текст солдатам. Сам він змінив підхід в управлінні. Почав толерувати висловлення солдатами зауважень і пропозицій. Він почав діяти нелінійно і провів кілька несподіваних атак малими силами там, де противник не чекав. І тоді, коли не чекав. Наприклад, на Різдво розгромив загін німецьких найманців у районі Трентона. Зимою, в хуртовину. В ті часи воювати в умовах суоворої зими було не дуже вже і популярно. Це був приклад адаптації. Малоуспішний генерал, який ще до цієї війни зазнав цількох відчутних поразок, навчався і адаптувався. У нас же про це теж говорять часто, правда?
Перемоги відродили віру і бойовий дух, проте проблеми не закінчилися. Частина бійців покидали військо, бо в них закінчувалися півріччі контракти (цікавий нюанс), а віспа на певному етапі вбивала більше людей, чим участь у боях. Вашингтон мусив провести масову вакцинацію бійців від віспи.
Всю зиму з Вашингтоном перезимували всього тисяча бійців. Уже на весну їх стало 9 тисяч. Зокрема багато хотіли отримувати обіцяну платню 20 доларів або 100 акрів землі, обіцяні Конгресом. Революція революцією, а платня платнею.
У вересні 1777 британці здолали військо Вашингтона і взяли столицю революціонерів. Хоча за кілька місяців до цього, відбулася інша битва біля Саратоґи, яка закінчилася шокуючою поразкою британців, яка переконала Францію укласти союз з американцями. Преломний момент у війні.
Військо Вашингтона знову зимувало в жахливих умовах. Понад 2000 померли, 1000 дезертирували, більшість були дуже хворі, чимало втратили кінцівки через обмороження. І тим не менш, напровесні дещо піднеслися духом через новини про союз із Францією та... обіцянку додаткових премій після війни.
В 1780 році, після низки боїв, у яких сторони і перемагали і програвали, стало зрозуміло, що це вже війна на виснаження. Навіть програючи битви, американці завдавали британцям важких втрат. Стратегією було не зазнати катастрофічної поразки, поки британці вкладають величезні ресурси у війну, розуміючи, що рано чи пізно вони виснажаться.
Навіть зараз вести війну за океаном буде дорого. Уявіть чого це коштувало 250 років тому.
Вашингтон після всіх поневірянь став першим президентом. Нинішній президент США називає себе кращим за того, хто виграв війну в дуже складних умовах і з дуже поганими стартовими позиціями після кількох попередніх бойових провалів, які не обіцяли успіху у війні за незалежність. Натомість ми бачимо твіти, де люди взахваті від того, що Трамп, бачте власне пальто сам несе. Хоча більше непокоїть, що він несе загалом, точніше верзе. І ще більше, те, що робить.
Після перших успіхів, американці зіткнулися із необхідністю вести системні бойові дії проти Британської армії, яка на той час була однією з найбільших, а може найбільшою військовою потугою в світі. Як бачите, поки на іншій півкулі москалі добивали останні атрибути української державності, десь тривала трансконтинентальна війна з глобальним впливом.
Половина із тих 200 тисяч - це мінітмени. Фактично міліція. А генерал Вашингтон був на початку війни не таким вже й успішним командиром. Він вступав у війну з погано підготовленими бійцями, які не були готові до жахів битви, на відміну від досвідчених британських солдатів. Влітку 1776 це військо зазнало поразки в Нью-Йорку і революція могла скінчитися прямо там, якби не вдалося під покровом ночі вивести понад 9 тисяч бійців з битви. Так само вона могла закінчитися взимку, коли через дезертирство, голод, холод, це військо скоротилося до 3000 чоловік. Фактично виникла потреба збирати Континентальну армію заново.
Потім на арену вийшла вправна комунікація. В нас же багато хто скаржиться на комунікацію. Томас Пейн видав свій другий знаковий памфлет, де нагадав, що в такий час на повагу заслуговує не той, хто готовий бути патріотом в гарних умовах, а той, хто готовий вистояти в час кризи.
Вашингтон цитував цей текст солдатам. Сам він змінив підхід в управлінні. Почав толерувати висловлення солдатами зауважень і пропозицій. Він почав діяти нелінійно і провів кілька несподіваних атак малими силами там, де противник не чекав. І тоді, коли не чекав. Наприклад, на Різдво розгромив загін німецьких найманців у районі Трентона. Зимою, в хуртовину. В ті часи воювати в умовах суоворої зими було не дуже вже і популярно. Це був приклад адаптації. Малоуспішний генерал, який ще до цієї війни зазнав цількох відчутних поразок, навчався і адаптувався. У нас же про це теж говорять часто, правда?
Перемоги відродили віру і бойовий дух, проте проблеми не закінчилися. Частина бійців покидали військо, бо в них закінчувалися півріччі контракти (цікавий нюанс), а віспа на певному етапі вбивала більше людей, чим участь у боях. Вашингтон мусив провести масову вакцинацію бійців від віспи.
Всю зиму з Вашингтоном перезимували всього тисяча бійців. Уже на весну їх стало 9 тисяч. Зокрема багато хотіли отримувати обіцяну платню 20 доларів або 100 акрів землі, обіцяні Конгресом. Революція революцією, а платня платнею.
У вересні 1777 британці здолали військо Вашингтона і взяли столицю революціонерів. Хоча за кілька місяців до цього, відбулася інша битва біля Саратоґи, яка закінчилася шокуючою поразкою британців, яка переконала Францію укласти союз з американцями. Преломний момент у війні.
Військо Вашингтона знову зимувало в жахливих умовах. Понад 2000 померли, 1000 дезертирували, більшість були дуже хворі, чимало втратили кінцівки через обмороження. І тим не менш, напровесні дещо піднеслися духом через новини про союз із Францією та... обіцянку додаткових премій після війни.
В 1780 році, після низки боїв, у яких сторони і перемагали і програвали, стало зрозуміло, що це вже війна на виснаження. Навіть програючи битви, американці завдавали британцям важких втрат. Стратегією було не зазнати катастрофічної поразки, поки британці вкладають величезні ресурси у війну, розуміючи, що рано чи пізно вони виснажаться.
Навіть зараз вести війну за океаном буде дорого. Уявіть чого це коштувало 250 років тому.
Вашингтон після всіх поневірянь став першим президентом. Нинішній президент США називає себе кращим за того, хто виграв війну в дуже складних умовах і з дуже поганими стартовими позиціями після кількох попередніх бойових провалів, які не обіцяли успіху у війні за незалежність. Натомість ми бачимо твіти, де люди взахваті від того, що Трамп, бачте власне пальто сам несе. Хоча більше непокоїть, що він несе загалом, точніше верзе. І ще більше, те, що робить.
03.03.202514:06
Багато хто ставив собі питання коли довготривалий наступ росіян видихнеться. Так чи інакше вони на сході пруть ще з кінця 2023 року.
Надалі вони кинули все, що можна. Людський ресурс, все, що може дати ОПК, тисячі різних транспортних засобів для застосування під час штурмів і так далі.
Паралельно з цим пішов новий виток кампанії зі зриву мобілізаційного розгортання Сил Оборони (не без допомоги на місцях). Кинули все, що могли і зробили все, щоб не було кому їх зустрічати.
Зараз наступ триває, але на деяких ділянках є відчуття, що він слабне. Під Покровськом відбулося кілька контратак не без успіху з нашого боку.
Противнику принципово було дотиснути нас до якогось часу. Показати світу, що він може тримати динаміку вічно. Тому ми ще побачимо спроби відновити темп.
Тому дуже важливо для противника добитися того, щоб ми не могли опиратися. Щоб не було людей і не було зброї. І саме тому, руда мавпа за океаном, на жаль, цілком можливо спробує зупинити навіть вже законтрактовану за часів попередньої адміністрації зброю.
Тепер ми побачимо ще один етап, коли можна буде оцінити яку роботу ми провели. І щось підказує, що ставка на безпілотні системи стане ще більша.
Надалі вони кинули все, що можна. Людський ресурс, все, що може дати ОПК, тисячі різних транспортних засобів для застосування під час штурмів і так далі.
Паралельно з цим пішов новий виток кампанії зі зриву мобілізаційного розгортання Сил Оборони (не без допомоги на місцях). Кинули все, що могли і зробили все, щоб не було кому їх зустрічати.
Зараз наступ триває, але на деяких ділянках є відчуття, що він слабне. Під Покровськом відбулося кілька контратак не без успіху з нашого боку.
Противнику принципово було дотиснути нас до якогось часу. Показати світу, що він може тримати динаміку вічно. Тому ми ще побачимо спроби відновити темп.
Тому дуже важливо для противника добитися того, щоб ми не могли опиратися. Щоб не було людей і не було зброї. І саме тому, руда мавпа за океаном, на жаль, цілком можливо спробує зупинити навіть вже законтрактовану за часів попередньої адміністрації зброю.
Тепер ми побачимо ще один етап, коли можна буде оцінити яку роботу ми провели. І щось підказує, що ставка на безпілотні системи стане ще більша.
07.03.202509:44
Ґабріелюс Ландсберґіс
колишній міністр закордонних справ Литви, син першого голови парламенту Литви після відновлення незалежності країни. Він, до речі, радив нічого не підписувати з Трампом.
Написав тред в X, який однозначно варто прочитати.
- Пакт Трампа-Путіна вже існує, і ми маємо діяти відповідно. Є речі, які ми ніколи не змінимо гарними словами чи вишуканим костюмом. Якщо вас це турбує, вам варто зрозуміти, звідки беруться тактики Трампа — з Росії.
- Той факт, що військову допомогу Україні могли скоротити перед зустріччю Зеленського з Трампом в Овальному кабінеті — і лише пізніше відновити — має слугувати прикладом нинішнього мислення у Вашингтоні. Трамп прагне узгодження з Путіним. Путін попросив поступок, і поступки були обіцяні. Ми можемо не знати повного обсягу цих обіцянок, але маємо бути готові до всього.
- Суверенітет України, військова підтримка, гарантії безпеки та політичне майбутнє могли вже бути передані в обмін на узгодження з Росією, якого прагне Трамп. Але оскільки відкритий “розпродаж” такого роду Путіну виглядає політично неприйнятним, адміністрація використає будь-які засоби, щоб приховати свої сліди.
- Як людина, яка виросла в Литві 1990-х, я дуже добре пам’ятаю, як старші діти з сусідньої російської школи чекали нас по дорозі до школи. Якщо вони вирішили тебе побити, то знайшли б причину. Що б ти не робив, вони б це влаштували.
- Це нагадує мені старий російський тюремний жарт. Один чоловік просить у іншого сигарету. Той каже, що в нього немає. «А сірники є?» — «Ні, я не курю». Перший зітхає і б’є його. «За що?» — питає побитий. «Бо ти без шапки».
- Так само було і на вулицях. Якщо в тебе була сигарета, вони її забирали. Якщо були гроші, забирали їх. Якщо ти нічого не давав, били просто так. Правильної відповіді не було, бо ніколи не йшлося про сигарети, гроші чи шапки. Йшлося про силу влади. А якщо ти хотів вижити, мусив діяти відповідно. Якщо міг битися — бився. Якщо не міг — уникав їхньої території. Якщо уникнути не вдавалося — дбав, щоб не бути самотнім.
- Чого ти точно не робив — це не думав, що шапка, сигарети чи гроші тебе врятують. Це була помилка тих, хто не розумів правил: вони віддавали все і все одно отримували побої. Бо російський бандит зупиняється лише тоді, коли йому кидають виклик. І та сама логіка діє не лише на вулицях, а й у геополітиці.
— «Підпиши угоду про свої корисні копалини».
— «Гаразд».
— «Ну… тоді ми тебе вдаримо, бо ти не в костюмі».
Йдеться не про копалини, вибори чи щось інше. Йдеться про підкорення.
- Це було правдою в 1939 році, коли Радянський Союз підписав із Литвою Пакт про взаємну допомогу і розмістив 20 000 своїх військ у нашій країні. Через рік совєти заявили, що стався «інцидент» із кількома радянськими солдатами. Це стало приводом для ультиматуму.
- Совєти вимагали відставки уряду Литви впродовж 48 годин або капітуляції перед окупацією. Але на момент, коли міністр закордонних справ отримав цей ультиматум, радянські війська вже йшли до нашого кордону. Окупація була доконаним фактом. Тоді ми не знали, що все це було заздалегідь погоджено в таємному пакті Молотова — Ріббентропа.
- Сьогодні в нас немає виправдання для такої наївності. Можна з упевненістю припустити, що Пакт Трампа-Путіна вже існує — і ми маємо діяти відповідно.
колишній міністр закордонних справ Литви, син першого голови парламенту Литви після відновлення незалежності країни. Він, до речі, радив нічого не підписувати з Трампом.
Написав тред в X, який однозначно варто прочитати.
- Пакт Трампа-Путіна вже існує, і ми маємо діяти відповідно. Є речі, які ми ніколи не змінимо гарними словами чи вишуканим костюмом. Якщо вас це турбує, вам варто зрозуміти, звідки беруться тактики Трампа — з Росії.
- Той факт, що військову допомогу Україні могли скоротити перед зустріччю Зеленського з Трампом в Овальному кабінеті — і лише пізніше відновити — має слугувати прикладом нинішнього мислення у Вашингтоні. Трамп прагне узгодження з Путіним. Путін попросив поступок, і поступки були обіцяні. Ми можемо не знати повного обсягу цих обіцянок, але маємо бути готові до всього.
- Суверенітет України, військова підтримка, гарантії безпеки та політичне майбутнє могли вже бути передані в обмін на узгодження з Росією, якого прагне Трамп. Але оскільки відкритий “розпродаж” такого роду Путіну виглядає політично неприйнятним, адміністрація використає будь-які засоби, щоб приховати свої сліди.
- Як людина, яка виросла в Литві 1990-х, я дуже добре пам’ятаю, як старші діти з сусідньої російської школи чекали нас по дорозі до школи. Якщо вони вирішили тебе побити, то знайшли б причину. Що б ти не робив, вони б це влаштували.
- Це нагадує мені старий російський тюремний жарт. Один чоловік просить у іншого сигарету. Той каже, що в нього немає. «А сірники є?» — «Ні, я не курю». Перший зітхає і б’є його. «За що?» — питає побитий. «Бо ти без шапки».
- Так само було і на вулицях. Якщо в тебе була сигарета, вони її забирали. Якщо були гроші, забирали їх. Якщо ти нічого не давав, били просто так. Правильної відповіді не було, бо ніколи не йшлося про сигарети, гроші чи шапки. Йшлося про силу влади. А якщо ти хотів вижити, мусив діяти відповідно. Якщо міг битися — бився. Якщо не міг — уникав їхньої території. Якщо уникнути не вдавалося — дбав, щоб не бути самотнім.
- Чого ти точно не робив — це не думав, що шапка, сигарети чи гроші тебе врятують. Це була помилка тих, хто не розумів правил: вони віддавали все і все одно отримували побої. Бо російський бандит зупиняється лише тоді, коли йому кидають виклик. І та сама логіка діє не лише на вулицях, а й у геополітиці.
— «Підпиши угоду про свої корисні копалини».
— «Гаразд».
— «Ну… тоді ми тебе вдаримо, бо ти не в костюмі».
Йдеться не про копалини, вибори чи щось інше. Йдеться про підкорення.
- Це було правдою в 1939 році, коли Радянський Союз підписав із Литвою Пакт про взаємну допомогу і розмістив 20 000 своїх військ у нашій країні. Через рік совєти заявили, що стався «інцидент» із кількома радянськими солдатами. Це стало приводом для ультиматуму.
- Совєти вимагали відставки уряду Литви впродовж 48 годин або капітуляції перед окупацією. Але на момент, коли міністр закордонних справ отримав цей ультиматум, радянські війська вже йшли до нашого кордону. Окупація була доконаним фактом. Тоді ми не знали, що все це було заздалегідь погоджено в таємному пакті Молотова — Ріббентропа.
- Сьогодні в нас немає виправдання для такої наївності. Можна з упевненістю припустити, що Пакт Трампа-Путіна вже існує — і ми маємо діяти відповідно.


24.02.202520:04
Багато людей, які пішли битися а лютому 2022, публікують спогади, рефлексують. Багатьох вже нема з нами і ми бережемо пам'ять про них.
Час для спогадів і рефлексій про наш досвід ще буде.
Сьогодні ж я хочу особливо подякувати тим, хто пішов битися в 2014. Без них не було б нічого.
Час для спогадів і рефлексій про наш досвід ще буде.
Сьогодні ж я хочу особливо подякувати тим, хто пішов битися в 2014. Без них не було б нічого.


09.03.202508:13
Щойно ви побачили приклад іранської пропаганди. Гортайте далі.
07.03.202519:28
Авжеж путін не хотів починати війну. Він просто хотів, щоб його армія пройшла переможним маршем Україно, його головорізи тихо розстріляли українських активістів, учених, письменників, ветеранів тощо. Закопали їх і забули. І щоб весь світ забув.
Авжеж всі диктатори миролюбиві. путін, Гітлер, Сталін. Вони просто хотіли, щоб їх армії з легкістю окуповували інші країни і не зустрічали опору.
Росіяни хотіли, щоб грузини не чинили опору в 2008 році, а українці в 2014 та 2022. Потім вони будуть хотіти що ніхто не чинив опору окупації Молдови, Естонії, Латвії та Литви. Але оскільки їхні плани провалюються, то звісно вони зовсім не проти щоб їхній друг у Вашингтоні своїм руками показово покарав країну, яка посміла боротися проти окупації, яка щось там нагадує про зобов'язання, які їй давали у обмін на роззброєння. Мізерні і ті ніхто не виконав.
Тирани завжди миролюбні. Просто вони хочуть, щоб ви здалися без бою і не засмучували їх, ламаючи картину, яку вони самі собі намалювали в голові.
Авжеж всі диктатори миролюбиві. путін, Гітлер, Сталін. Вони просто хотіли, щоб їх армії з легкістю окуповували інші країни і не зустрічали опору.
Росіяни хотіли, щоб грузини не чинили опору в 2008 році, а українці в 2014 та 2022. Потім вони будуть хотіти що ніхто не чинив опору окупації Молдови, Естонії, Латвії та Литви. Але оскільки їхні плани провалюються, то звісно вони зовсім не проти щоб їхній друг у Вашингтоні своїм руками показово покарав країну, яка посміла боротися проти окупації, яка щось там нагадує про зобов'язання, які їй давали у обмін на роззброєння. Мізерні і ті ніхто не виконав.
Тирани завжди миролюбні. Просто вони хочуть, щоб ви здалися без бою і не засмучували їх, ламаючи картину, яку вони самі собі намалювали в голові.


06.03.202519:15
Як ми з вами пам'ятаємо, у нас вже було щось на зразок припинення вогню після вторгнення 2014 року. Тоді москалі звісно чхати хотіли на це.
"Просто припинити стріляти" означатиме, що мирний договір потім будуть мусолити ще роками. За цей час санкції знімуть, противник переозброїться і Хасавюрт буде здаватися нам легкою пародією на реальність.
Чи не розуміють цього набожні? Прекрасно розуміють.
"Просто припинити стріляти" означатиме, що мирний договір потім будуть мусолити ще роками. За цей час санкції знімуть, противник переозброїться і Хасавюрт буде здаватися нам легкою пародією на реальність.
Чи не розуміють цього набожні? Прекрасно розуміють.


08.03.202522:02
За попередні тижні кілька новин.
Відтепер сержант взводу дронарів.
Пройшли певні штатні пертрубації і ми не просто екіпаж, в звод fpv, що вже давно потрібно було зробити. Кілька тижнів тому так нарешті сталося.
Вся ця братія потребує забезпечення. Останнім часом сильно страждають наші борти Matrice 30 і Matrice 30 T.
Їх стріляють, спуфлять і з ними трапляються інші неприємні історії.
Борти на фото ми відремонтували. Але їхній колега все ж вийшов з ладу безповоротно. Тому маємо придбати новий. Як то кажуть, щоб не розривати виробничий процес.
Задонатити на цільову банку можна тут:
На DJI Matrice 30T
FPV підрозділ потребує допомоги для придбання Matrice 30T
🎯 Ціль: 240 000 ₴
🔗Посилання на банку
send.monobank.ua/jar/2n3xB57zS7
💳Номер картки банки
4441 1111 2315 2880
Відтепер сержант взводу дронарів.
Пройшли певні штатні пертрубації і ми не просто екіпаж, в звод fpv, що вже давно потрібно було зробити. Кілька тижнів тому так нарешті сталося.
Вся ця братія потребує забезпечення. Останнім часом сильно страждають наші борти Matrice 30 і Matrice 30 T.
Їх стріляють, спуфлять і з ними трапляються інші неприємні історії.
Борти на фото ми відремонтували. Але їхній колега все ж вийшов з ладу безповоротно. Тому маємо придбати новий. Як то кажуть, щоб не розривати виробничий процес.
Задонатити на цільову банку можна тут:
На DJI Matrice 30T
FPV підрозділ потребує допомоги для придбання Matrice 30T
🎯 Ціль: 240 000 ₴
🔗Посилання на банку
send.monobank.ua/jar/2n3xB57zS7
💳Номер картки банки
4441 1111 2315 2880
06.03.202507:56
Нотатки попередніх кількох тижнів. За всім сміттям, яке зараз несеться з-за океану легко втратити орієнтири. Тож іноді потрібно нагадувати собі.
Попри політичні процеси і вступ США у смислову війну проти нас на боці росіян, у нас все ще триває зіткнення двох армій у спробі завдати одне одному поразки на полі бою.
Ми багато говоримо про виснаження і втому, але при цьому варто пам'ятати кілька моментів:
- рівень мілітаризації нашого суспільства навіть перед загрозою повної окупації не відповідає рівню цієї самої загрози;
- класична помилка - після невдач на полі бою намагатися повернути суспільство у "мирне" русло (вибори, соціальний популізм) ігноруючи загрозу, яка наростає;
- ми на розтяжці. Відбити окуповані території зараз ми не маємо сил. Залишити їх в руках ворога на довгий час означає, що він буде використовувати їх для свого підсилення, а ми відповідно у цей час будемо слабшати. Реального виходу з цієї дилеми сьогодні не бачить ніхто.
https://drukarnia.com.ua/articles/oriyentiri-ukrayini-u-viini-vsmWF
Попри політичні процеси і вступ США у смислову війну проти нас на боці росіян, у нас все ще триває зіткнення двох армій у спробі завдати одне одному поразки на полі бою.
Ми багато говоримо про виснаження і втому, але при цьому варто пам'ятати кілька моментів:
- рівень мілітаризації нашого суспільства навіть перед загрозою повної окупації не відповідає рівню цієї самої загрози;
- класична помилка - після невдач на полі бою намагатися повернути суспільство у "мирне" русло (вибори, соціальний популізм) ігноруючи загрозу, яка наростає;
- ми на розтяжці. Відбити окуповані території зараз ми не маємо сил. Залишити їх в руках ворога на довгий час означає, що він буде використовувати їх для свого підсилення, а ми відповідно у цей час будемо слабшати. Реального виходу з цієї дилеми сьогодні не бачить ніхто.
https://drukarnia.com.ua/articles/oriyentiri-ukrayini-u-viini-vsmWF
27.02.202521:51
Москалі штурмували село. Діло було не дуже. Вирішили прикинутися мертвими. Їм не повірили. Тактика вже давно відома, тож своєї долі ці двоє не уникнули.
Ми, на щастя, не ООН. Агресор є агресор, а що з ним робити, історія нас вчить безапеляційно.
Ми, на щастя, не ООН. Агресор є агресор, а що з ним робити, історія нас вчить безапеляційно.
12.02.202521:37
2021-2022. Байден спершу дзвонить у Москву, потім в Київ. У такому порядку. Порядок має значення. Дуже велике значення.
Нам дають дні або тижні у разі вторгнення. Просторікування про партизанську війну.
Час Ч. Україна встає і дає окупанту по зубах. Порядок змінюється. Тому, хто б'ється, допомагають.
2025. Трамп дзвонить спочатку у Москву, потім у Київ. Порядок важливий.
Всі вимоги адресовані нам. Хуйло править уже чверть століття, але диктатура, бачте у нас. Тиснуть на нас.
Чи буде зміна порядку? Ну не знаю. Просто нагадаю, що Трамп задовго до всього цьому мав зуб на нашу країну. Це до слова.
Але що знаю, то це наявність чергової розвилки. Можна битися і намагатися змінити порядок, а можна скласти руки і смиренно дозволити повторити відомий трюк у Мюнхені в стилі 1938 року.
В першому випадку можемо загинути, а можемо і вигризти шанс та реалізувати його (якщо не будемо дебілами, про що доводиться часто думати у ці бентежні дні), а в другому - нам точно гайки. Вибір за нами.
Нам дають дні або тижні у разі вторгнення. Просторікування про партизанську війну.
Час Ч. Україна встає і дає окупанту по зубах. Порядок змінюється. Тому, хто б'ється, допомагають.
2025. Трамп дзвонить спочатку у Москву, потім у Київ. Порядок важливий.
Всі вимоги адресовані нам. Хуйло править уже чверть століття, але диктатура, бачте у нас. Тиснуть на нас.
Чи буде зміна порядку? Ну не знаю. Просто нагадаю, що Трамп задовго до всього цьому мав зуб на нашу країну. Це до слова.
Але що знаю, то це наявність чергової розвилки. Можна битися і намагатися змінити порядок, а можна скласти руки і смиренно дозволити повторити відомий трюк у Мюнхені в стилі 1938 року.
В першому випадку можемо загинути, а можемо і вигризти шанс та реалізувати його (якщо не будемо дебілами, про що доводиться часто думати у ці бентежні дні), а в другому - нам точно гайки. Вибір за нами.
24.02.202512:21
Є речі, які актуальні завжди.
Көбірек мүмкіндіктерді ашу үшін кіріңіз.