ГІДНІСТЬ – НЕ СИНОНІМ ГОРДОСТІ
21 листопада в Україні відзначається День гідності. Це новітнє свято в нашій історії. Однак ще далеко до його запровадження на державному рівні, почуття гідності завжди супроводжувало справжню людину. І тут варто наголосити, що гідність – це не синонім гордості.
Адже гідність закладена в природу людини Самим Творцем: «І створив Бог людину за образом Своїм і подобою Своєю» (Бут. 1,27). Ці слова Святого Письма вказують, що кожна людина, незалежно від її соціального статусу, раси, національності або інших характеристик, має внутрішню гідність, тому що вона є образом Бога. Це дає людині невід'ємне право на повагу, любов та свободу. Цей образ і подоба Божі — це не лише фізичні риси, а й духовні: здатність до морального вибору, розуму, волі та відносин з Богом й іншими людьми. Господь неодноразово у Новому Завіті закликає людей шанувати один одного, зберігати повагу до ближнього і не принижувати гідність інших.
«Є така тонка і ніжна, сильна й мужня, недоторкана і незламана річ − гідність людської особистості», − ці слова, написані Василем Сухомлинським, відомі ще зі шкільної парти. Так, людська гідність не залежить від зовнішніх умов чи досягнень людини, вона закріплена в її природному праві бути людиною, мати власні переконання, почуття та вчинки. Корінь такої гідності – у благородних переконаннях і думках, а плід – у вчинках.
І саме з особистої гідності народжується гідність народу – вільного, мужнього, незламного. Історія, як і людське життя, складається з моментів, коли потрібно вибирати між правдою і брехнею, між світлом і темрявою, між добром і злом.
Сьогодні українці обрали захист своєї гідності. Це ті люди, які стали на захист справедливості, не вагаючись, не роздумуючи, а йдучи на передову зі щирою вірою у перемогу. Це й ті люди, які нині захищають християнську гідність від всепоглинаючої брехні та розбрату. І як же інколи важко зберігати цю людську гідність у випробуваннях, стражданнях та переслідуваннях!
Проте, якби нас не намагалися поділити чи посварити, ми — єдиний народ, єдина сила, єдина воля. Ми — нащадки тих, хто століттями боронив рідну землю від чужинців та ворогів, ми продовжуємо їхню справу, не припиняючи вірити в силу правди, в силу свободи, в мудрість нашого народу. Тільки разом, в єдності та з надією на Божу допомогу, ми здолаємо будь-яку загрозу як на фізичному фронті, так і на духовному.
Нехай цей день буде нагадуванням для кожного з нас про те, що наша гідність — це не просто слово, це принцип, дороговказ для нашого життя. Гідність – це основоположна цінність, що є частиною Божого задуму про кожну людину. Через Христа людина отримує можливість піднятися до справжньої гідності, виявляючи Божу любов і праведність у своїх вчинках.
Тож нехай серце кожного з нас б’ється в унісон з пульсом нашої Батьківщини, а віра в її велич і непереможність стане тим світлом, яке освітлює шлях у майбутнє – майбутнє, яке можна побудували не на гордості, брехні чи приниженні інших, а на засадах любові, взаємоповаги та гідності, дарованої Богом!
