पुस्तकें
космічна різьба.
पुस्तकें
20.04.202518:48
перша писанка
от заносять яйце:
біла пушинка довільної форми,
ладна щомиті розкришитися
під необережними, неласкавими
пальцями.
несуть інструмент:
кожен рух означатиме візерунок,
сподіваний або ні.
у кінці йому вмиють личко вогнем:
буде сяяти зсередини.
тримаєш його, ще білощоке, в долоні:
хіба це — не світ?
хіба це — не вірш?
от заносять яйце:
біла пушинка довільної форми,
ладна щомиті розкришитися
під необережними, неласкавими
пальцями.
несуть інструмент:
кожен рух означатиме візерунок,
сподіваний або ні.
у кінці йому вмиють личко вогнем:
буде сяяти зсередини.
тримаєш його, ще білощоке, в долоні:
хіба це — не світ?
хіба це — не вірш?
31.03.202520:23
день 31: подалі від берега
Коли я прокинулася, снігів уже не було,
лише Велика Повінь,
а над нею — Повня
серед темного Ніщо.
Зсунувши плиту з грудей,
я підібрала уламок руки
і рештки того, що пережило Зиму.
Це була перша тепла ніч,
і вона засвистіла крізь
усі мої пробої:
так я стала її сопілкою.
Нічого більше по мені не лишилося,
лише крихітний паросток з брунькою,
і так я дізналася:
Весна має Серце у формі квітки:
чекає, коли її зірвуть,
а потім проростає знову.
Коли я прокинулася, снігів уже не було,
лише Велика Повінь,
а над нею — Повня
серед темного Ніщо.
Зсунувши плиту з грудей,
я підібрала уламок руки
і рештки того, що пережило Зиму.
Це була перша тепла ніч,
і вона засвистіла крізь
усі мої пробої:
так я стала її сопілкою.
Нічого більше по мені не лишилося,
лише крихітний паросток з брунькою,
і так я дізналася:
Весна має Серце у формі квітки:
чекає, коли її зірвуть,
а потім проростає знову.
21.03.202522:25
день 21: закорінення
ми цього не знали, але в давнину
нам поклали по Зернятку й веліли їм
рости;
проте коли ми вперше побачили одне одного,
ті пагінці були ще занадто малі
й ледь помітні — загубилися серед інших
і поволі розросталися далі,
аж поки настільки не випнулися,
що змогли торкнутися одне одного
і побачити,
і переплестися,
і заплуталися корінням,
і счепилися гіллям,
і утворили Коло,
що зазеленіло всюди й розполонилося:
щодня крізь шкіру де-не-де визирне
маленький листочок чи брунька;
я бачу його тінь у персні
на безіменному пальці.
навіть коли його зняти,
на тому місці в шкірі вже проросло своє Коло.
тож на правій руці маю дві мозолі:
від обручки
й від олівця.
все од Любови.
ми цього не знали, але в давнину
нам поклали по Зернятку й веліли їм
рости;
проте коли ми вперше побачили одне одного,
ті пагінці були ще занадто малі
й ледь помітні — загубилися серед інших
і поволі розросталися далі,
аж поки настільки не випнулися,
що змогли торкнутися одне одного
і побачити,
і переплестися,
і заплуталися корінням,
і счепилися гіллям,
і утворили Коло,
що зазеленіло всюди й розполонилося:
щодня крізь шкіру де-не-де визирне
маленький листочок чи брунька;
я бачу його тінь у персні
на безіменному пальці.
навіть коли його зняти,
на тому місці в шкірі вже проросло своє Коло.
тож на правій руці маю дві мозолі:
від обручки
й від олівця.
все од Любови.
07.03.202520:16
день 7: ніхто не почує
Кожен сонячний клаптик належить тобі,
поки не зісковзне зі стіни на підлогу
й розтане в кутку в синюватій сутіні.
Кожен короткий чи довгий ранок належить тобі,
поки в нього можна укласти тишу
й не дати їй втекти у вікно.
Кожна рожевувата хмара належить тобі,
поки про неї знає лише твій погляд,
сумлінно здійнятий вгору на відміну від інших.
Все належить тобі, перш ніж зникнути.
Родина речей приймає до себе, щоби
на завтра відняти ім'я й зректися,
а потім знову приймає й удає,
що вся належить тобі, до найменшої цятки,
а потім зісковзує далі за обрій,
коли схоче.
Кожен сонячний клаптик належить тобі,
поки не зісковзне зі стіни на підлогу
й розтане в кутку в синюватій сутіні.
Кожен короткий чи довгий ранок належить тобі,
поки в нього можна укласти тишу
й не дати їй втекти у вікно.
Кожна рожевувата хмара належить тобі,
поки про неї знає лише твій погляд,
сумлінно здійнятий вгору на відміну від інших.
Все належить тобі, перш ніж зникнути.
Родина речей приймає до себе, щоби
на завтра відняти ім'я й зректися,
а потім знову приймає й удає,
що вся належить тобі, до найменшої цятки,
а потім зісковзує далі за обрій,
коли схоче.
21.04.202413:18
захоплююся!🐚
से पुनः पोस्ट किया:
акант київський
18.04.202418:22
Готуйтеся почути тишу і тріск на аканті, адже для вас читатиме Катерина Балашова!
“Тиша і Тріск” — назва збірки поетки, яку вона видала самвидавом у 2021 році. І це далеко не останній цікавий факт про Катерину: дівчина пише вірші українською та англійською, перекладає поезію з англійської на українську і навпаки.
А ще вона — лавреатка премії “Смолоскип” ІІІ ступеня та співзасновниця літоб’єднання o.poetry.kma в Могилянці.
Приходьте слухати поезію та poetry на “акант квітневий” у суботу о 16:00, а також підписуйтеся на авторку в інстаграмі та телеграмі — канал “космічна різьба”.
“Тиша і Тріск” — назва збірки поетки, яку вона видала самвидавом у 2021 році. І це далеко не останній цікавий факт про Катерину: дівчина пише вірші українською та англійською, перекладає поезію з англійської на українську і навпаки.
А ще вона — лавреатка премії “Смолоскип” ІІІ ступеня та співзасновниця літоб’єднання o.poetry.kma в Могилянці.
Приходьте слухати поезію та poetry на “акант квітневий” у суботу о 16:00, а також підписуйтеся на авторку в інстаграмі та телеграмі — канал “космічна різьба”.
से पुनः पोस्ट किया:
перцепція
04.04.202518:14
друзі, а ми нагадуємо, що вже завтра відбудеться наш перший літературник🔥
чекатимемо вас о 18:00 в книгарні-кав'ярні "Закапелок" (вул. Верхній Вал, 62; 15 хвилин від метро Контрактова Площа)🖤
на літературнику збиратимемо на MedCruiser для "Азову", але донатити можна вже зараз⬇️
збір на MedCruiser для бригади "Азов"
чекатимемо вас о 18:00 в книгарні-кав'ярні "Закапелок" (вул. Верхній Вал, 62; 15 хвилин від метро Контрактова Площа)🖤
на літературнику збиратимемо на MedCruiser для "Азову", але донатити можна вже зараз⬇️
збір на MedCruiser для бригади "Азов"
27.03.202521:41
день 25/26/27: висхлі витоки/звична річ/крихкі форми
береш усе у спадок:
кожну тріщинку,
кожне випалене поле,
всі буйні радощі,
всю південну готику,
збудовану цегла за цеглою,
береш їх усі у спадок.
кожна турбота
знайшла в тобі спокій
і поселилася в домі
твого кістяка
з бездоганним хистом
приживання,
перетворення.
їхні річки течуть крізь тебе —
береш їх усі у спадок.
придивися до дерева:
з розлогого гілля
схожі на тебе обличчя
так само вдивляються
з незнаним
німим почуттям,
кожен упізнає
свою частку в тобі,
і після певних роздумів,
береш деяких із них у спадок.
береш усе у спадок:
кожну тріщинку,
кожне випалене поле,
всі буйні радощі,
всю південну готику,
збудовану цегла за цеглою,
береш їх усі у спадок.
кожна турбота
знайшла в тобі спокій
і поселилася в домі
твого кістяка
з бездоганним хистом
приживання,
перетворення.
їхні річки течуть крізь тебе —
береш їх усі у спадок.
придивися до дерева:
з розлогого гілля
схожі на тебе обличчя
так само вдивляються
з незнаним
німим почуттям,
кожен упізнає
свою частку в тобі,
і після певних роздумів,
береш деяких із них у спадок.
19.03.202522:42
день 19: знаючи те, що знаєш зараз
There is always a story to be part of
just like that — slots clicking, a puzzle piece fits,
and you enter someone's realm with no manual,
soon to become a memory you have no control over.
You can teach them a new language
and forget you ever spoke it in the first place,
while they may carry it on the train.
There is always a thing they will misremember,
and I understand — it's way more poetic
to fill the gaps with mythology,
I myself wouldn't have survived without fiction.
There is always some nostalgia to mine,
and then find out it was colored glass —
a little piece that fits
wherever you like to place it.
There is always a story to be part of
just like that — slots clicking, a puzzle piece fits,
and you enter someone's realm with no manual,
soon to become a memory you have no control over.
You can teach them a new language
and forget you ever spoke it in the first place,
while they may carry it on the train.
There is always a thing they will misremember,
and I understand — it's way more poetic
to fill the gaps with mythology,
I myself wouldn't have survived without fiction.
There is always some nostalgia to mine,
and then find out it was colored glass —
a little piece that fits
wherever you like to place it.
30.10.202418:04
[thin is the veil, october]
ло́ви:
я зустріла тебе в іншому лиці.
https://www.palisadnyk.com/blog/lovy
ло́ви:
я зустріла тебе в іншому лиці.
https://www.palisadnyk.com/blog/lovy
से पुनः पोस्ट किया:
Співи вальдшнепа
21.04.202413:18
ТІСНÍ у малих долонях
пáросткові діти пам'яті
вродились нещодавно
увішли до легких рук
достатньо нещодавно
пахнуть трішки гнилим
і прикро м'які на дотик
хриплі їх голоси
древній їх предок.
швидко померти не вийде
будуть тіснитись в долонях
поки не зійдуть піском
і всіма соками померлого
прикро потім тримати долоні
до носа й пожадливо їсти
дух
пáросткові діти пам'яті
вродились нещодавно
увішли до легких рук
достатньо нещодавно
пахнуть трішки гнилим
і прикро м'які на дотик
хриплі їх голоси
древній їх предок.
швидко померти не вийде
будуть тіснитись в долонях
поки не зійдуть піском
і всіма соками померлого
прикро потім тримати долоні
до носа й пожадливо їсти
дух
11.04.202417:28
приходьте, буде гарно❤️
02.04.202511:46
мій текст "відгомін" отримав переклад англійською, який посів перше місце в номінації «Переклад українського поетичного твору англійською мовою» на IX Міжнародному студентському конкурсі «Переклад як засіб актуалізації етномовних картин світу», який відбувся 28 березня 2025 року в Українському державному університеті імені Михайла Драгоманова.
переклала студентка Університетського коледжу Лондона Еліс Лі, а сам переклад тепер має публікацію в часописі "Критика"! Запрошую до прочитання🪄
https://krytyka.com/en/articles/reverberation
текст українською можна прочитати ось тут і у моїй збірці "Тиша і Тріск".
переклала студентка Університетського коледжу Лондона Еліс Лі, а сам переклад тепер має публікацію в часописі "Критика"! Запрошую до прочитання🪄
https://krytyka.com/en/articles/reverberation
текст українською можна прочитати ось тут і у моїй збірці "Тиша і Тріск".
24.03.202521:09
день 24: розмови з містом
ксссксссхщшщшззз
кцкцкцтсстсстссхсс
чхчхч я горю кшкшк
сссссзззчччччцццц
шсшсшхххсччсззззз
фф фхххх ххфф фф
сс ььь ь зхххзз хх
тчтчт я кричу ссхсхс
хфффх чччхххх
шсшсшхххсччсззззз
у ушш шш рр р
дздздзжжжззррззз
гґгґгґ я стою гґгґгґг
д ж вж вж в дж
шсшсшхххсччсззззз
чччшш хсхсхшс
тстст сфсхсш
кчк я згоріло фсф
сх жх
шсшсшхххсччсззззз
ксссксссхщшщшззз
кцкцкцтсстсстссхсс
чхчхч я горю кшкшк
сссссзззчччччцццц
шсшсшхххсччсззззз
фф фхххх ххфф фф
сс ььь ь зхххзз хх
тчтчт я кричу ссхсхс
хфффх чччхххх
шсшсшхххсччсззззз
у ушш шш рр р
дздздзжжжззррззз
гґгґгґ я стою гґгґгґг
д ж вж вж в дж
шсшсшхххсччсззззз
чччшш хсхсхшс
тстст сфсхсш
кчк я згоріло фсф
сх жх
шсшсшхххсччсззззз
18.03.202521:11
день 18: земна кора
чи не було би легше піднести Землю прямо до грудей,
зануритись по шию й ніколи не чути аніяких слів?
розівчитись мови й усіх непотрібних значень,
крім тих, що можна доторкнутись:
добрий Ґрунт, Сіль, грона Кришталю.
чи не було би легше ніколи більше нікому не відкритись і не являти наскрізну діру насподі?
озираєшся навколо: все ніби неціле,
пошрамована земля вся в порах,
прямо як щойно спечена хлібина
й залита сонцем шкіра.
це Цілісніть усього—
і незбагненна Хиба—
і Священність усього—
чи не було би легше піднести Землю прямо до грудей,
зануритись по шию й ніколи не чути аніяких слів?
розівчитись мови й усіх непотрібних значень,
крім тих, що можна доторкнутись:
добрий Ґрунт, Сіль, грона Кришталю.
чи не було би легше ніколи більше нікому не відкритись і не являти наскрізну діру насподі?
озираєшся навколо: все ніби неціле,
пошрамована земля вся в порах,
прямо як щойно спечена хлібина
й залита сонцем шкіра.
це Цілісніть усього—
і незбагненна Хиба—
і Священність усього—
30.09.202409:20
[skin like mirror, september]
https://www.palisadnyk.com/blog/stsena-z-mushleiu
https://www.palisadnyk.com/blog/stsena-z-mushleiu
20.04.202409:47
Song 55
OLEH LYSHEHA
Sleep, my dear, everything's fast asleep
Having sipped from the river of milk before bed
The face of an alarm clock,
covered by dry reeds, is drowsy..
The crib of yours smiled a farewell
with snow-white laughter,
started rocking mid-air,
anchored to the sky by dreams..
I will braid your hair by 'morrow,
In the morn, I'll bow over you in the rime —
The ribbons are bright and crimson..
Sleep, my dear, the candle's burning in the house of reeds,
lit by me, the homeless one..
The ice above you, the ice beneath you..
The flame will thaw the memory.
*
painting: Reeds by Sam Sidders
OLEH LYSHEHA
Sleep, my dear, everything's fast asleep
Having sipped from the river of milk before bed
The face of an alarm clock,
covered by dry reeds, is drowsy..
The crib of yours smiled a farewell
with snow-white laughter,
started rocking mid-air,
anchored to the sky by dreams..
I will braid your hair by 'morrow,
In the morn, I'll bow over you in the rime —
The ribbons are bright and crimson..
Sleep, my dear, the candle's burning in the house of reeds,
lit by me, the homeless one..
The ice above you, the ice beneath you..
The flame will thaw the memory.
*
painting: Reeds by Sam Sidders
से पुनः पोस्ट किया:акант київський
11.04.202417:28
Ми покликали поетів і вони (несподівано) відгукнулися, щоб запалювати на “аканті квітневому”!
Сім поетів, яких ми у палких дискусіях (це була битва!) обрали для нашого наступного івенту, вже готуються до виступу. Споглядайте їхні імена на афіші — пізніше ми розповімо про кожну нашу квіточку детальніше 💚🌸
А квітнути всі разом будемо в суботу 20 квітня о 16:00 у Бібліотеці ім. Т.Г. Шевченка в Києві. Вхід — внесок від 200 грн, з них 70% відправляється на актуальний збір ЗСУ, про який ми розповімо ближче до події. Решта зібраних коштів піде на покриття організаційних витрат.
Реєструйтеся на “акант квітневий”, слідкуйте за оновленнями та насолоджуйтеся весною!
Сім поетів, яких ми у палких дискусіях (це була битва!) обрали для нашого наступного івенту, вже готуються до виступу. Споглядайте їхні імена на афіші — пізніше ми розповімо про кожну нашу квіточку детальніше 💚🌸
А квітнути всі разом будемо в суботу 20 квітня о 16:00 у Бібліотеці ім. Т.Г. Шевченка в Києві. Вхід — внесок від 200 грн, з них 70% відправляється на актуальний збір ЗСУ, про який ми розповімо ближче до події. Решта зібраних коштів піде на покриття організаційних витрат.
Реєструйтеся на “акант квітневий”, слідкуйте за оновленнями та насолоджуйтеся весною!
31.03.202520:33
ось і кінець "Проліска" — принаймні запланованого на цей березень. усі-усі теми лишаються тим, хто їх відшукає і захоче взяти собі.
дякую за читання🌿
дякую за читання🌿
23.03.202521:16
день 23: по прибуттю
я вийшла в море цієї мови
на останньому кораблі, що залишав гавань,
обрізавши волосся й прикидаючись хлопчиком.
мала всі звання й побувала, де тільки могла,
але жоден день не минув без страху,
що хтось погляне уважніше й зрозуміє:
я не той, кого із себе вдаю.
тим часом волосся довшало
і потрапляло під ножиці,
а човни потрапляли у шторм.
і лишень коли
я дожила до власного корабля,
хтось сказав мені, що
неважливо, ким ти виходиш у відкриту мову,
має значення лише пристрасть
до моря.
я вийшла в море цієї мови
на останньому кораблі, що залишав гавань,
обрізавши волосся й прикидаючись хлопчиком.
мала всі звання й побувала, де тільки могла,
але жоден день не минув без страху,
що хтось погляне уважніше й зрозуміє:
я не той, кого із себе вдаю.
тим часом волосся довшало
і потрапляло під ножиці,
а човни потрапляли у шторм.
і лишень коли
я дожила до власного корабля,
хтось сказав мені, що
неважливо, ким ти виходиш у відкриту мову,
має значення лише пристрасть
до моря.
09.03.202519:43
день 9: кочівництво
Тебе назвали павучком і відправили в путь на
прозорому лезі павутинки —
І тебе несе від одного дерева до іншого
лише воля вітру й тоненький трос,
за який тримаєшся і не втрачаєш розум —
Що далі заносить у ліс, то покрученіші дерева,
але до людей не йдеш, бо ти їм чогось не до вподоби,
а вони вбивають тих, хто їм не до вподоби —
Ти ж шукаєш зручної гілки й закидуєш сіті:
ніколи їх і справді не зрозуміти, бо ти
вбиваєш лише тих, хто тобі до вподоби —
Ти летиш павучком, мов невидимий еквілібрист,
і в якийсь момент ти розумієш волю вітру
і споріднюєшся з його подувом, ти знаєш,
куди він віє, він знає, куди війнути тебе —
Коли ти втрапляєш до сітей якогось іншого павука,
спочатку тобі дещо страшно, а потім ти згадуєш волю вітру і усміхаєшся:
принаймні дістанешся тому, кому ти таки до вподоби.
Тебе назвали павучком і відправили в путь на
прозорому лезі павутинки —
І тебе несе від одного дерева до іншого
лише воля вітру й тоненький трос,
за який тримаєшся і не втрачаєш розум —
Що далі заносить у ліс, то покрученіші дерева,
але до людей не йдеш, бо ти їм чогось не до вподоби,
а вони вбивають тих, хто їм не до вподоби —
Ти ж шукаєш зручної гілки й закидуєш сіті:
ніколи їх і справді не зрозуміти, бо ти
вбиваєш лише тих, хто тобі до вподоби —
Ти летиш павучком, мов невидимий еквілібрист,
і в якийсь момент ти розумієш волю вітру
і споріднюєшся з його подувом, ти знаєш,
куди він віє, він знає, куди війнути тебе —
Коли ти втрапляєш до сітей якогось іншого павука,
спочатку тобі дещо страшно, а потім ти згадуєш волю вітру і усміхаєшся:
принаймні дістанешся тому, кому ти таки до вподоби.
31.08.202418:00
🦄 новина року (у моєму світі) 🦄
дехто з тих, хто бачив останні мої поширення в інстаґрамі й телеґрамі, вже встигли розібратися з тим, що там відбувається, але нині хочу офіційно поділитися своєю новиною:
я створила власний сайт!
і назва його — Палісадник🌿
🌿там я планую регулярно вести блог у формі чогось на кшталт художнього щоденника, публікувати свої вірші й переклади, можливо, також есеї. "Палісадник" оформлений моїми плівковими фотографіями й містить (поки) скромний творчий каталог з однієї повноцінної збірки й двох поетичних циклів.
🌿на блог можна підписатися з електронної пошти й стати частиною щотижневої розсилки, а також отримувати сповіщення про нові дописи на сайті.
🌿про те, чому мені захотілося створити власний сайт і яка в ньому користь, я розповідаю у відео на своєму каналі, куди ви теж можете зазирнути, якщо ще ні👀
також розказую про те, чому я вдячна телеґрам-каналам і спільноті, яка сформувалася за ці роки, але почала вести їх по-іншому.
побачимося у Палісаднику й на каналі!❤️
https://www.palisadnyk.com/
https://youtu.be/5wdOy99QHe4
дехто з тих, хто бачив останні мої поширення в інстаґрамі й телеґрамі, вже встигли розібратися з тим, що там відбувається, але нині хочу офіційно поділитися своєю новиною:
я створила власний сайт!
і назва його — Палісадник🌿
🌿там я планую регулярно вести блог у формі чогось на кшталт художнього щоденника, публікувати свої вірші й переклади, можливо, також есеї. "Палісадник" оформлений моїми плівковими фотографіями й містить (поки) скромний творчий каталог з однієї повноцінної збірки й двох поетичних циклів.
🌿на блог можна підписатися з електронної пошти й стати частиною щотижневої розсилки, а також отримувати сповіщення про нові дописи на сайті.
🌿про те, чому мені захотілося створити власний сайт і яка в ньому користь, я розповідаю у відео на своєму каналі, куди ви теж можете зазирнути, якщо ще ні👀
також розказую про те, чому я вдячна телеґрам-каналам і спільноті, яка сформувалася за ці роки, але почала вести їх по-іншому.
побачимося у Палісаднику й на каналі!❤️
https://www.palisadnyk.com/
https://youtu.be/5wdOy99QHe4
से पुनः पोस्ट किया:
Маґне Калінсен 🌬
20.04.202409:47
Пісня 55
Спи, моя люба, усе засинає,
Попивши на ніч з ріки молока..
Циферблат будильника
Поріс сухим очеретом, дрімає..
Колиска твоя, всміхнувшись прощально
Білосніжним сміхом,
Загойдалась на вітрі,
Підвішена до неба снами..
Я заплету твої коси до завтра,
Ранком нахилюсь над тобою в інеї —
Стрічки яскраві, багряні..
Спи, моя люба, в домі очерету горить свічка,
Запалена мною, бездомним..
Крига над тобою, крига під тобою..
Полум'я відігріє пам'ять.
Олег Лишега
——————————————————————
Sang 55
Sov, min kære, alt falder i søvn
Efter at have drukket mælk ud af floden før natten..
Vækkeurets urskive
Har fået tørre siv omkring sig, tager en lur..
Din vugge, efter at have smilet med farvel,
Med snehvid latter,
Har begyndt at svinge sig i vinden
Hænget på himlen af drømmene..
Jeg fletter dit hår til i morgen,
Om morgenen skal jeg bøje mig ned over dig i rimfrosten —
Båndene er lyse, karmoisinrøde..
Sov, min kære, i hjemmet af siv brænder der et lys,
Som er tændt af mig, den hjemmeløse..
Isen er over dig, isen er under dig..
Flammen skal varme hukommelsen op.
Oleh Lisjeha
(Oleh Lysheha)
Спи, моя люба, усе засинає,
Попивши на ніч з ріки молока..
Циферблат будильника
Поріс сухим очеретом, дрімає..
Колиска твоя, всміхнувшись прощально
Білосніжним сміхом,
Загойдалась на вітрі,
Підвішена до неба снами..
Я заплету твої коси до завтра,
Ранком нахилюсь над тобою в інеї —
Стрічки яскраві, багряні..
Спи, моя люба, в домі очерету горить свічка,
Запалена мною, бездомним..
Крига над тобою, крига під тобою..
Полум'я відігріє пам'ять.
Олег Лишега
——————————————————————
Sang 55
Sov, min kære, alt falder i søvn
Efter at have drukket mælk ud af floden før natten..
Vækkeurets urskive
Har fået tørre siv omkring sig, tager en lur..
Din vugge, efter at have smilet med farvel,
Med snehvid latter,
Har begyndt at svinge sig i vinden
Hænget på himlen af drømmene..
Jeg fletter dit hår til i morgen,
Om morgenen skal jeg bøje mig ned over dig i rimfrosten —
Båndene er lyse, karmoisinrøde..
Sov, min kære, i hjemmet af siv brænder der et lys,
Som er tændt af mig, den hjemmeløse..
Isen er over dig, isen er under dig..
Flammen skal varme hukommelsen op.
Oleh Lisjeha
(Oleh Lysheha)
10.03.202413:35
оновлення: друкарня відновила свою роботу!
дякую за розголос і підтримку!❤️
дякую за розголос і підтримку!❤️
दिखाया गया 1 - 24 का 44
अधिक कार्यक्षमता अनलॉक करने के लिए लॉगिन करें।