Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
перцепція avatar

перцепція

подих сучасного мистецтва
Instagram: https://www.instagram.com/per.ceptia?igsh=bzM4ZWhqZGVpYTY3
опублікуватися/долучитися до команди: співпраця/проза/інше: @sleepless_dreamer
поезія: @dannookka
образотворче/фотографія: @pleasedonttextme
TGlist रेटिंग
0
0
प्रकारसार्वजनिक
सत्यापन
असत्यापित
विश्वसनीयता
अविश्वसनीय
स्थान
भाषाअन्य
चैनल निर्माण की तिथिSep 24, 2024
TGlist में जोड़ा गया
Nov 15, 2024
संलग्न समूह

रिकॉर्ड

17.04.202506:33
821सदस्य
11.04.202523:59
200उद्धरण सूचकांक
14.03.202505:39
309प्रति पोस्ट औसत दृश्य
16.03.202509:51
257प्रति विज्ञापन पोस्ट औसत दृश्य
19.02.202523:59
70.59%ER
30.12.202422:44
85.49%ERR

перцепція के लोकप्रिय पोस्ट

20.04.202506:02
Стільки світла,
що не поміститься
навіть в найбільший кошик,
запиши мені ці два місяці
як найдовші.

Стільки гніву,
що скоро гнів
все, крім гніву,
із мене виселить,
Покривалом могутніх слів
вкрий мене, як тендітну писанку,

щоб нiчого більше не тріснуло
в місті лагідному Марії.
Боже, дай нам до сотні висновків
одну десяту надії.

Над маленьким життям
в Одесі
не примушуй пускати сіль,

бо ми в голос:
«Христос Воскрес»,
А в думках:
«Хай воскреснуть всі»

Тоня Корнута

#поезія #ТоняКорнута
Грає мелодія в місті

Тетяна Зозуленко

#образотворче #ТетянаЗозуленко

задонатити на розвиток проєкту
14.04.202506:03
***
кажуть
аби написати хороший вірш —
поет мусить страждати

як добре!
як прекрасно!
що наша доба дає українським поетам
таку можливість
та
безліч
натхнення

як добре!
як прекрасно!
що наша доба дає українським поетам
шанс
канонічно
померти
молодим

порвати розтяжку в селі на донбасі (вірші слабкіші за боєприпаси) бути розстріляним в голому лісі змерзнути в мокрому рваному флісі спіймати собою ракету в столиці сховатись у втомлених голодом лицях заснути в обіймах металу й бетону зігрітися вибухом бомб мегатонних сконати в обдертих смердючих лікарнях молитись щоб все це було не намарно згоріти в машині броньованій заживо плисти по дніпру чи то прахом чи сажею зогнити в напівкоматозному стані не першим зогнити та не останнім бути не триста і навіть не двісті а просто залишитись зниклим без вісті по собі покинути змучені вірші
змучених
віршів
могло би буть
більше


як добре!
як прекрасно!
що українська поезія останні сто років
цвіте
самотнім червоним тюльпаном
на пост-
апокаліптичному
попелищі

Іван Бережний

#поезія #ІванБережний

задонатити на розвиток проєкту
16.04.202506:32
я жую ментолові гумки життя,
як в рекламі, одразу дві штуки.
дві білосніжні блискучі гумки,
тридцять два (не) білосніжних зуба,
одне (не) блискуче життя.
чи два життя, чи половина життя,
чи люблю я ментолові гумки?

перша гумка - «солодка мʼята».
на доторк як пелюстка тюльпана,
на смак як нічна розмова за чаєм,
на звук як сміх, на запах як травень.
травить
друга гумка - «льодяна мʼята».
на доторк як поверхня автомата,
на смак як земля, на звук як
робота ППО, на запах як лютий.

я малюю олівцем тюльпани,
дістаю з рота гумку і все стираю,
я малюю олівцем сонце,
дістаю з рота гумку і все стираю,
включно з самим олівцем, тож
беру гелеву ручку і малюю дім,
і дістаю з рота гумку, і не стирається,
тільки розмазується… чорнилом
по аркушу моє серце й мої легені,
а мої очі - хмари. починається дощ,
згодом - злива, дім розмокає,
серце лежить на порозі в калюжі,
легені чекають повітря після дощу,

а я чекаю, коли вже нарешті буде
смітник, щоб викинути ту гумку,
але де там. це вам не Харків, тут
ні смітників, ні лавочок, тільки асфальт,
і камери відеоспостереження, що
бачать кожного, хто по дорозі
виплюнув «льодяну мʼяту»,
хто стер нею дім, хто обморозив зуби,
а я й далі жую дві ментолові гумки
і думаю, чи маю право жувати обидві,
і чи буде колись на шляху смітник,
і чи серце вдасться дістати з калюжі,
і чи легені взагалі здатні відчути
інакшість повітря після дощу,
і чи «після дощу» колись взагалі буде.

07.04.2025

Яна Цимбалюк

#поезія #ЯнаЦимбалюк

задонатити на розвиток проєкту
БОЖЕвільна Країна

Серія натхненна книгою Віктора Боровського "Поцілунок Сатани" про каральну психіатрію СРСР.

Олекса

#образотворче #Олекса
друзі, дякуємо усім, хто завітав на літературник🖤
сподіваємось, що вам сподобалося і вже потроху будемо планувати наступний😊

також за вечір ви зібрали 3965 гривень на банку та 1335 гривень готівкою! гроші вже на спільній банці збору, але все ще залишається більше половини шляху, тож за можливості донатьте та репостіть!

задонатити на MedCruiser для Азову
Bessarabia memories

Ігор Некраха

#образотворче #ІгорНекраха

задонатити на розвиток проєкту
Цифровий колаж, 2025

Вадим Юдицький

#образотворче #ВадимЮдицький

задонатити на розвиток проєкту
06.04.202506:59
зелені сни
я хочу рости у високих травах і пити бджолиний мед
і чути, як квіти міцні, жовтаві вростають у мій хребет
я хочу рости, як роїсті оси у вітті кудлатих вільх
я хочу вплітати весні у коси останній підталий сніг
я стану струмком у блакитних горах, камінням слизьким, морським
коли я нарешті дійду до Бога, то буду мовчати з ним
я буду хапати зірки за гриви і ткати сяйливу прядь
і буде гойдати мене у зливах ласкава солона гладь
я зникну зі світу, з тривкого шуму, із саду земних тривог
і вийду у місто, в якім ночує великий, прозорий Бог
я хочу проспати у мушлі сріблястій від осені до весни
добраніч, мій Боже, нехай мені сняться
спокійні,
зелені
сни

Седна

#поезія #Седна

задонатити на розвиток проєкту
10.04.202516:04
А в нас чергове цікаве інтерв'ю!
Сьогодні наша гостя — художниця та адміністраторка нашого каналу Вероніка Черненко🖤

Інтерв'ю

#ВеронікаЧерненко #інтерв_ю
27.03.202508:01
home
вона каже що хоче додому
щоб сховати під ковдру переношену втому
а я випускаю із губ важкий дим
і питаю
що таке дім?
з чого складається дім?

вона каже
дім - це не тільки стеля та стіни
хоча навіть між ними тривоги й провини
менше лоскочуть вночі мої ребра
мені туди треба
каже
мені туди треба

каже
складається дім із зеленого чаю й кориці
з фотографій на стінах та книг на полицях
із вулиць знайомих за стріляним склом
врешті-решт із того
що зветься теплом
зі спокою — більше не згубимось десь у світах
з людей які не шукають тебе по слідах
з людей до яких і ведуть ці сліди
з їх мови
та з їх німоти
з повітря яким голос мій розмовляє чіткіше
із вітру й дощу
із сонної тиші
із наших голодних тіл що являють собою рух
із переплетених рук
звісно
із наших рук
із широких зіниць
із рівного стуку сердець
з надії що нас все ж чекає щасливий кінець
дім — це там де земля пам'ятає моє ім'я

я хочу додому
каже вона
бо дім
і є
я


Іван Бережний

#поезія #ІванБережний

задонатити на розвиток проєкту
Затишок на світанку

Дар'я Довга

Олійні фарби, полотно
40х70

160$

#продаж #образотворче #ДаряДовга

задонатити на розвиток проєкту
03.04.202506:08
розбуди її ніжно якщо все зайде задалеко
якщо сон що приходив по тебе й по неї прийде
якщо трісне майбутнє — розсохла напружена дека
якщо сонце зійде нетутешнє — сліпе і бліде

пригорни її тепло у нетрищах ночі глухої
не кажи їй чому чорні птиці обсіли мости
хижа казка надходить і буде шукати героїв
і нікого немає хто зможе її відвести

перевити стрічками заклясти сюди не ходити
перелити у віск пересипати зіллям поріг
древній поклик пронизує серце замерзлого світу
і підказує ритм у якому не битися — гріх

обійми і веди крізь іще не розтяті алеї
де весну нездійсненну лопоче худе деревце
місце сили не ззовні
місце сили всередині неї
та вона ще щаслива бо поки не знає про це

Єлизавета Жарікова

#поезія #ЄлизаветаЖарікова

задонатити на розвиток проєкту
після бурі буде сонце

вагабунд

#фотографія #вагабунд

задонатити на розвиток проєкту
18.04.202506:10
міжнародна безпека


лінії державних кордонів
гострим списом проткнули моє серце
і тепер мені сняться сни
в яких я живу й помираю
знову й знову

нато розширилось на схід мого тіла
і бомбардувало мене
звільнило від тероризму страху
залишивши після себе
кратери родимок

корею моєї голови
відсікли від тіла
відділили її по 38-й паралелі
й
наклали шви демілітаризованої зони

в'єтнам моєї пам'яті
став жертвою війни –
песимізм в'єтконгу хотів захопити
південний в'єтнам оптимізму
й
у нього все вийшло

я куба
срср ненависті заповнив мене
ядерними ракетами
та сша суспільства
помістило мене в карантин
хоча й було там багато кертіс лемеїв
які хотіли стерти мене з лиця землі

я прокинувся
мій дім
знищила росія
поки міжнародне право
впевнено
беззаперечно
працювало
аж втомилося

Євген Кушнирік

#поезія #ЄвгенКушнирік

задонатити на розвиток проєкту
अधिक कार्यक्षमता अनलॉक करने के लिए लॉगिन करें।