Оптимістичний християнин 🇺🇦
से पुनः पोस्ट किया:
Тім Келлер: біблійні думки.
27.04.202505:27
Щедрість стосується не лише грошей. Існують різні валюти.
Нехай ваша щедрість буде у всьому у вашому житті.
Тім Келлер
Підписуйтесь на канал з думками відомого християнського богослова і автора Т.Келлера:
@obodrenieTimKeller
Нехай ваша щедрість буде у всьому у вашому житті.
Тім Келлер
Підписуйтесь на канал з думками відомого християнського богослова і автора Т.Келлера:
@obodrenieTimKeller
से पुनः पोस्ट किया:
Логотерапія для ВСІХ🌻💙💛
25.04.202512:22
Якби всі люди були ідеальні, то кожну людину можна було б замінити будь-якою іншою.
Віктор Франкл
Поширюйте наш канал🌻💙💛
@viktorfranklukraine
Віктор Франкл
Поширюйте наш канал🌻💙💛
@viktorfranklukraine
से पुनः पोस्ट किया:
Психолог під час війни
23.04.202517:41
Приємно у Всеукраїнський День психолога отримати відзнаку від Головного Управління Розвідки.
Для мене велика цінність, що можу бути підтримкою для тих, хто боронить нас.
Маю честь.
@BagnenkoPsy
Для мене велика цінність, що можу бути підтримкою для тих, хто боронить нас.
Маю честь.
@BagnenkoPsy
20.04.202518:07
Христос воскрес.
Це дає надію, що навіть в найтемніші часи ми маємо силу перемогти темряву.
Вистояти.
Триматись.
Бо Христос воскрес.
Бо Він встав
Христос — приклад в багатьох сферах.
Неегоцентричне життя і служіння, смерть і воскресіння — це те, чим Він жив.
І це те, що є прикладом для мене.
Навіть якщо зараз темрява — в кінці буде світло.
А якщо світла ще немає — значить, ще не кінець.
Христос воскрес!
@obodrenie
Це дає надію, що навіть в найтемніші часи ми маємо силу перемогти темряву.
Вистояти.
Триматись.
Бо Христос воскрес.
Бо Він встав
Христос — приклад в багатьох сферах.
Неегоцентричне життя і служіння, смерть і воскресіння — це те, чим Він жив.
І це те, що є прикладом для мене.
Навіть якщо зараз темрява — в кінці буде світло.
А якщо світла ще немає — значить, ще не кінець.
Христос воскрес!
@obodrenie
से पुनः पोस्ट किया:
Чарльз Сперджен українською.
19.04.202506:48
Віра — це птах, який відчуває світло і співає, коли світанок ще темний.
Чарльз Сперджен
Підписуйтесь на канал з думками відомого християнського богослова:
@obodrenieSpurgeon
Чарльз Сперджен
Підписуйтесь на канал з думками відомого християнського богослова:
@obodrenieSpurgeon
से पुनः पोस्ट किया:
Реформатори українською! Лютер. Кальвін. Нокс. Цвінглі
17.04.202505:13
Диявол панічно боїться співаючого християнина.
Мартин Лютер
Підписуйтесь на канал з думками відомих богословів епохи Реформації:
@obodrenieReformation
Мартин Лютер
Підписуйтесь на канал з думками відомих богословів епохи Реформації:
@obodrenieReformation
से पुनः पोस्ट किया:Психолог під час війни
26.04.202507:51
Як підтримати людину в гострій реакції на стрес. Частина 1.
Сьогодні до мене звернулись 2 людини після вчорашнього жахливого обстрілу Києва.
Їх родичі або близькі постраждали. І я надавав як міг інформацію, пояснював.
Бо тільки разом ми можемо протистояти р*сні. І я буду робити все, що можу.
Вчора сталось жахливе.
Наразі підтверджена загибель 12 людей. Ще 90 — поранені.
І це не просто цифри. Це люди, у яких є родичі, близькі, друзі, сусіди. З деякими з них я і говорив сьогодні.
Це текст, в якому будуть базові речі, які варто зберегти і запам’ятати.
Можете зробити репост або поділитись з іншими, кому це потрібно.
Буду вдячний.
Гостра реакція на стрес (ГРС) – тимчасовий розлад, який розвивається в людини без будь-яких інших проявів психічних розладів у відповідь на незвичайний фізичний або психічний стрес і зазвичай стихає через кілька годин або днів
Що робити, якщо поруч з вами людина в стресі.
Основні правила комунікації у гострий період:
Комунікація з людиною в гострий період стресової реакції (наприклад, одразу після травматичної події або під час панічної атаки) має бути особливо обережною та підтримувальною.
Важливо ще раз наголосити. Гостра реакція на стрес продовжується від кількох хвилин до 48 годин, в залежності від людини. Людина може поводитись незрозуміло або неадекватно.
Ось ключові принципи спілкування в такій ситуації:
✅ 1. Забезпеч безпеку — фізичну та емоційну
Скажи спокійно: "Ти в безпеці. Я поруч."
Забери людину з небезпечного або шумного середовища, якщо можливо.
Не торкайся без дозволу — це може викликати ще більшу реакцію.
✅ 2. Будь спокійним і простим
Говори повільно, м’яко, короткими фразами.
Не нав’язуйся, не став багато запитань.
📌 Наприклад:
“Я тут. Ми можемо просто посидіти. Дихай разом зі мною.”
✅ 3. Сконцентруй увагу на “тут і тепер” (заземлення)
Допоможи людині повернутися в реальність:
Попроси назвати 5 речей, які вона бачить, чує, відчуває.
Запропонуй тримати в руках щось (пляшка з водою, камінець, тканина).
Запропонуй подихати разом — повільний вдих на 4, видих на 6.
✅ 4. Не тисни і не змушуй говорити
Людина може бути в шоці, замороженому стані або мати флешбеки.
Не питай: “Що сталося? Чому ти плачеш?”
Краще скажи: “Якщо захочеш — я вислухаю. Якщо ні — я просто посиджу з тобою.”
✅ 5. Нагадуй про контроль
Стрес позбавляє відчуття контролю, тому:
“Ти сам/сама вирішуєш, коли і про що говорити.”
“Ми можемо вийти звідси, якщо хочеш.”
“Ти не зобов’язаний(а) нічого пояснювати.”
✅ 6. Після стабілізації — м’яко запропонуй підтримку
Наприклад: “Може, ми подивимось, з ким можна поговорити — лікар, психолог? Я можу допомогти.”
Але не змушуй і не кажи “тобі треба лікуватися”, бо це може знецінити досвід людини.
Кілька корисних порад:
1. Пам'ятати і розуміти, що в цьому періоді людина дуже навіювана і кожне
наше слово може викликати реакцію, як миттєву, так і відстрочену.
2. Використовуємо принцип «Приєднання і ведення»: якщо постраждалий
сидить, то особа, що надає допомогу, теж сидить, якщо людина, що
переживає травматичну подію, знаходиться в русі – активна психомоторна
реакція, то фахівець приєднуючись, також знаходиться в русі, поступово
сповільнюючи темп.
3. Фахівець є активною силою, яка повертає постраждалого в «тут і зараз»
4. Фрази-інтервенції, що вимовляються фахівцем, повинні бути чіткими,
короткими, впевненими і нести посил: «Я з Вами, Ви не один...Я можу Вам
допомогти»
5. Обов'язково представитися: «Я.. (ім’я) ... фахівець з надання допомоги в
кризових ситуаціях ... Волонтер організації ... Я знаю як надавати допомогу
в подібних ситуаціях».
6. Сфокусувати постраждалого насамперед на фізичних відчуттях.
Наприклад: взяти його за руку і попросити потиснути вашу руку. Тим самим
фахівець сприяє поверненню контролю постраждалому і активізує здатність
до відчуття свого тіла.
7. Психоедукація. Забезпечити постраждалого інформацією про можливі
стани після травматичної події.
В пості використані матеріали особистої практики і Ізраїльської Коаліції по роботі з травмою.
Хочу зробити окремий пост про те, чого не робити.
Якщо це корисно - поставте +
@BagnenkoPsy
Сьогодні до мене звернулись 2 людини після вчорашнього жахливого обстрілу Києва.
Їх родичі або близькі постраждали. І я надавав як міг інформацію, пояснював.
Бо тільки разом ми можемо протистояти р*сні. І я буду робити все, що можу.
Вчора сталось жахливе.
Наразі підтверджена загибель 12 людей. Ще 90 — поранені.
І це не просто цифри. Це люди, у яких є родичі, близькі, друзі, сусіди. З деякими з них я і говорив сьогодні.
Це текст, в якому будуть базові речі, які варто зберегти і запам’ятати.
Можете зробити репост або поділитись з іншими, кому це потрібно.
Буду вдячний.
Гостра реакція на стрес (ГРС) – тимчасовий розлад, який розвивається в людини без будь-яких інших проявів психічних розладів у відповідь на незвичайний фізичний або психічний стрес і зазвичай стихає через кілька годин або днів
Що робити, якщо поруч з вами людина в стресі.
Основні правила комунікації у гострий період:
Комунікація з людиною в гострий період стресової реакції (наприклад, одразу після травматичної події або під час панічної атаки) має бути особливо обережною та підтримувальною.
Важливо ще раз наголосити. Гостра реакція на стрес продовжується від кількох хвилин до 48 годин, в залежності від людини. Людина може поводитись незрозуміло або неадекватно.
Ось ключові принципи спілкування в такій ситуації:
✅ 1. Забезпеч безпеку — фізичну та емоційну
Скажи спокійно: "Ти в безпеці. Я поруч."
Забери людину з небезпечного або шумного середовища, якщо можливо.
Не торкайся без дозволу — це може викликати ще більшу реакцію.
✅ 2. Будь спокійним і простим
Говори повільно, м’яко, короткими фразами.
Не нав’язуйся, не став багато запитань.
📌 Наприклад:
“Я тут. Ми можемо просто посидіти. Дихай разом зі мною.”
✅ 3. Сконцентруй увагу на “тут і тепер” (заземлення)
Допоможи людині повернутися в реальність:
Попроси назвати 5 речей, які вона бачить, чує, відчуває.
Запропонуй тримати в руках щось (пляшка з водою, камінець, тканина).
Запропонуй подихати разом — повільний вдих на 4, видих на 6.
✅ 4. Не тисни і не змушуй говорити
Людина може бути в шоці, замороженому стані або мати флешбеки.
Не питай: “Що сталося? Чому ти плачеш?”
Краще скажи: “Якщо захочеш — я вислухаю. Якщо ні — я просто посиджу з тобою.”
✅ 5. Нагадуй про контроль
Стрес позбавляє відчуття контролю, тому:
“Ти сам/сама вирішуєш, коли і про що говорити.”
“Ми можемо вийти звідси, якщо хочеш.”
“Ти не зобов’язаний(а) нічого пояснювати.”
✅ 6. Після стабілізації — м’яко запропонуй підтримку
Наприклад: “Може, ми подивимось, з ким можна поговорити — лікар, психолог? Я можу допомогти.”
Але не змушуй і не кажи “тобі треба лікуватися”, бо це може знецінити досвід людини.
Кілька корисних порад:
1. Пам'ятати і розуміти, що в цьому періоді людина дуже навіювана і кожне
наше слово може викликати реакцію, як миттєву, так і відстрочену.
2. Використовуємо принцип «Приєднання і ведення»: якщо постраждалий
сидить, то особа, що надає допомогу, теж сидить, якщо людина, що
переживає травматичну подію, знаходиться в русі – активна психомоторна
реакція, то фахівець приєднуючись, також знаходиться в русі, поступово
сповільнюючи темп.
3. Фахівець є активною силою, яка повертає постраждалого в «тут і зараз»
4. Фрази-інтервенції, що вимовляються фахівцем, повинні бути чіткими,
короткими, впевненими і нести посил: «Я з Вами, Ви не один...Я можу Вам
допомогти»
5. Обов'язково представитися: «Я.. (ім’я) ... фахівець з надання допомоги в
кризових ситуаціях ... Волонтер організації ... Я знаю як надавати допомогу
в подібних ситуаціях».
6. Сфокусувати постраждалого насамперед на фізичних відчуттях.
Наприклад: взяти його за руку і попросити потиснути вашу руку. Тим самим
фахівець сприяє поверненню контролю постраждалому і активізує здатність
до відчуття свого тіла.
7. Психоедукація. Забезпечити постраждалого інформацією про можливі
стани після травматичної події.
В пості використані матеріали особистої практики і Ізраїльської Коаліції по роботі з травмою.
Хочу зробити окремий пост про те, чого не робити.
Якщо це корисно - поставте +
@BagnenkoPsy
से पुनः पोस्ट किया:Психолог під час війни
25.04.202510:12
Горювання — це не проблема, а необхідний життєвий досвід.
Переживання горя — це не проблема, в якій треба допомогти. Це досвід, який проходить людина і який потребує підтримки.
Сьогодні скорбота дуже часто — це проблема для суспільства. Особливо для нашого суспільства, західного. Де горювання сприймається як те, що ти не справився, не зміг, не зробив і не досяг.
В східному суспільстві період сильного трауру дозволяється і заохочується. Бо це нормально.
У єврейській традиції, наприклад, існують групи плакальщиць, жінок, які співають сумні пісні. І допомагають проживати горювання.
В нашому, більш західному суспільстві горювання — це не те, що можна показувати. І якщо горювання після смерті — це хоча б зрозуміло, то горювання після втрати дому, після виїзду з рідної країни — це взагалі незрозуміло часто навіть самій людині, яка переживає цю втрату.
Але все одно, горе відчувається як проблема. І як поразка, ніби ти не справився з чимось.
Горювання — це не проблема.
Горювання — це життєвий досвід, який треба прожити.
І горе — це нормальний процес психіки людини.
Це важливий етап в житті після проживання втрати.
І єдино можливий спосіб опрацювання втрати.
Саме тому важливо, якщо поруч із вами людина, яка проходить етап горювання, щоб ви просто були поруч, підтримували і не намагалися це "виправити". А якщо цей досвід — ваш, важливо розуміти: це не помилка. Вам просто потрібно прожити цей період, дати собі час і простір.
Люди поруч часто або підтримують вас у цьому досвіді, або — намагаються "виправити" ситуацію. І другий варіант, хоч і з добрих намірів, часто стає травматичним.
Горювання — це шлях. І ми не повинні йти ним наодинці.
💬 Саме тому я хочу запросити вас на перший майстер-клас групи “Голос мого горя” — простір, де ми разом зможемо дати цьому досвіду звучати.
Без виправлень. Без оцінок. З повагою та підтримкою.
Реєстрація тут.
📅 Зустріч — 7 травня
Вартість участі — 490 грн
Якщо вам цікаво дізнатися більше — залиште “+” в коментарях, і з вами зв’яжеться моя помічниця.
@bagnenkoPsy
Переживання горя — це не проблема, в якій треба допомогти. Це досвід, який проходить людина і який потребує підтримки.
Сьогодні скорбота дуже часто — це проблема для суспільства. Особливо для нашого суспільства, західного. Де горювання сприймається як те, що ти не справився, не зміг, не зробив і не досяг.
В східному суспільстві період сильного трауру дозволяється і заохочується. Бо це нормально.
У єврейській традиції, наприклад, існують групи плакальщиць, жінок, які співають сумні пісні. І допомагають проживати горювання.
В нашому, більш західному суспільстві горювання — це не те, що можна показувати. І якщо горювання після смерті — це хоча б зрозуміло, то горювання після втрати дому, після виїзду з рідної країни — це взагалі незрозуміло часто навіть самій людині, яка переживає цю втрату.
Але все одно, горе відчувається як проблема. І як поразка, ніби ти не справився з чимось.
Горювання — це не проблема.
Горювання — це життєвий досвід, який треба прожити.
І горе — це нормальний процес психіки людини.
Це важливий етап в житті після проживання втрати.
І єдино можливий спосіб опрацювання втрати.
Саме тому важливо, якщо поруч із вами людина, яка проходить етап горювання, щоб ви просто були поруч, підтримували і не намагалися це "виправити". А якщо цей досвід — ваш, важливо розуміти: це не помилка. Вам просто потрібно прожити цей період, дати собі час і простір.
Люди поруч часто або підтримують вас у цьому досвіді, або — намагаються "виправити" ситуацію. І другий варіант, хоч і з добрих намірів, часто стає травматичним.
Горювання — це шлях. І ми не повинні йти ним наодинці.
💬 Саме тому я хочу запросити вас на перший майстер-клас групи “Голос мого горя” — простір, де ми разом зможемо дати цьому досвіду звучати.
Без виправлень. Без оцінок. З повагою та підтримкою.
Реєстрація тут.
📅 Зустріч — 7 травня
Вартість участі — 490 грн
Якщо вам цікаво дізнатися більше — залиште “+” в коментарях, і з вами зв’яжеться моя помічниця.
@bagnenkoPsy
से पुनः पोस्ट किया:
Закнижжя!
23.04.202513:26
Про відмінність ритму і дисципліни.
Вчора на ЛітОсвіті у нас був український письменник Любко Дереш.
Чесно, вперше взагалі зіткнувся з ним, хоча давно знаю про нього, його книги.
Був вражений купою корисної інформації і думок, які важливі.
Але поділюсь тільки однією думкою.
Знайдіть свій ритм.
Важливо знайти той ритм, в якому ви працюєте.
Дисципліна - слово, яке може напружувати, особливо, коли ти виснажений. Дисципліна — це добре, але іноді себе дисциплінувати дуже важко.
Ритм - це те, що допомагає автору.
Ритм - це про розуміння себе. Ритм - це про стабільність, але без насилля.
Ритм можна знайти навіть коли ти втомлений і виснажений (це про мої 4 навчання, дисертацію, роботу в шпиталі і написання книги, ахах)
Тому важливо знайти свій ритм! І рухатись в ньому.
Я вже писав свою книгу зранку сьогодні враховуючи цю думку — дуже продуктивно.
Якщо корисно — поставте 🔥.
Я тут вирішив не тільки про книги, але й іноді про письменницькі будні, що скажете?
@BagnenkoText
Вчора на ЛітОсвіті у нас був український письменник Любко Дереш.
Чесно, вперше взагалі зіткнувся з ним, хоча давно знаю про нього, його книги.
Був вражений купою корисної інформації і думок, які важливі.
Але поділюсь тільки однією думкою.
Знайдіть свій ритм.
Важливо знайти той ритм, в якому ви працюєте.
Дисципліна - слово, яке може напружувати, особливо, коли ти виснажений. Дисципліна — це добре, але іноді себе дисциплінувати дуже важко.
Ритм - це те, що допомагає автору.
Ритм - це про розуміння себе. Ритм - це про стабільність, але без насилля.
Ритм можна знайти навіть коли ти втомлений і виснажений (це про мої 4 навчання, дисертацію, роботу в шпиталі і написання книги, ахах)
Тому важливо знайти свій ритм! І рухатись в ньому.
Я вже писав свою книгу зранку сьогодні враховуючи цю думку — дуже продуктивно.
Якщо корисно — поставте 🔥.
Я тут вирішив не тільки про книги, але й іноді про письменницькі будні, що скажете?
@BagnenkoText
से पुनः पोस्ट किया:Тім Келлер: біблійні думки.
20.04.202505:21
Якщо Ісус воскрес із мертвих, то ви повинні прийняти все, що він сказав; якщо він не воскрес із мертвих, то навіщо турбуватися про те, що він сказав? Питання, на якому все залежить, полягає не в тому, чи подобається вам його вчення, а в тому, чи він воскрес із мертвих.
Тім Келлер
Підписуйтесь на канал з думками відомого християнського богослова і автора Т.Келлера:
@obodrenieTimKeller
Тім Келлер
Підписуйтесь на канал з думками відомого християнського богослова і автора Т.Келлера:
@obodrenieTimKeller
से पुनः पोस्ट किया:Психолог під час війни
18.04.202507:59
Біль потребує бути висловленим
Розум людини потребує і прагне творчого вираження. Так ми влаштовані. Коли ми переживаємо щастя і любов — ми хочемо це висловити. І коли біль — також.
Але чомусь саме про біль більшість з нас не пише або не висловлює.
І хоча він стоїть клубком в горлі, про це горе і біль нагадує все навкруги - але ми вперто тримаємо його в собі і не проявляємо.
Аж доти, поки не провалюємось в тривале горювання і в різну соматизацію розладів і різні психосоматичні процеси.
Висловлювати те, що всередині потрібно всім нам:
- Підтримати зв’язок із втраченим
- Усвідомити й сформувати образ того, що ми мали — через творчий процес
- Проживати горе
Писати - це і втіха, і спосіб пережити важке горе.
Втриматись на плаву.
Залишитись в контакті з собою.
Саме тому я і запустив курс “Голос мого горя”. Це група, в якій в безпечному просторі і з турботливим керуванням - ви зможете прописати і прожити те, що вам болить 💔
Хто я:
Володимир Багненко, Клінічний психолог, працюю в центрі ментального здоров’я. Втрати - одна з ключових тем, з якими працюю
Для кого:
- Для тих, хто проживає втрату і біль від втрати близької людини
- Для тих, хто проживає будь-яку втрату
Що ви отримаєте в кінці:
- 3 тексти, де ви змогли висловити себе.
- Тексти, які допоможуть вам трохи більше висловити те, що є всередині.
Важливе уточнення:
Я розумію, що для проживання втрати потрібна довга робота над собою, бажано разом з психологом. Я саме так і проходив мої втрати. І саме так я зараз допомагає проходити моїм пацієнтам і клієнтам.
Ця група не є замінником якісній терапевтичній роботі.
Але вона може бути дуже якісним поштовхом до внутрішньої роботи і змін.
Коли стартуємо?
- 30 квітня 2025 - перша зустріч
- 7 травня 2025 - друга зустріч
- 14 травня 2025 (Додаткова бонус зустріч. Для тих, хто обере поглиблену програму)
Вартість участі в групі.
- 1400 грн - 2 базові зустрічі
- 1950 грн - 3 зустрічі
Якщо оплачується участь в додатковій зустрічі – тоді вартість 1950 грн
Кількість місць обмежена. Всього 12 місць, бо хочу кожному приділити увагу.
Реєстрація за цим посиланням.
Розум людини потребує і прагне творчого вираження. Так ми влаштовані. Коли ми переживаємо щастя і любов — ми хочемо це висловити. І коли біль — також.
Але чомусь саме про біль більшість з нас не пише або не висловлює.
І хоча він стоїть клубком в горлі, про це горе і біль нагадує все навкруги - але ми вперто тримаємо його в собі і не проявляємо.
Аж доти, поки не провалюємось в тривале горювання і в різну соматизацію розладів і різні психосоматичні процеси.
Висловлювати те, що всередині потрібно всім нам:
- Підтримати зв’язок із втраченим
- Усвідомити й сформувати образ того, що ми мали — через творчий процес
- Проживати горе
Писати - це і втіха, і спосіб пережити важке горе.
Втриматись на плаву.
Залишитись в контакті з собою.
Саме тому я і запустив курс “Голос мого горя”. Це група, в якій в безпечному просторі і з турботливим керуванням - ви зможете прописати і прожити те, що вам болить 💔
Хто я:
Володимир Багненко, Клінічний психолог, працюю в центрі ментального здоров’я. Втрати - одна з ключових тем, з якими працюю
Для кого:
- Для тих, хто проживає втрату і біль від втрати близької людини
- Для тих, хто проживає будь-яку втрату
Що ви отримаєте в кінці:
- 3 тексти, де ви змогли висловити себе.
- Тексти, які допоможуть вам трохи більше висловити те, що є всередині.
Важливе уточнення:
Я розумію, що для проживання втрати потрібна довга робота над собою, бажано разом з психологом. Я саме так і проходив мої втрати. І саме так я зараз допомагає проходити моїм пацієнтам і клієнтам.
Ця група не є замінником якісній терапевтичній роботі.
Але вона може бути дуже якісним поштовхом до внутрішньої роботи і змін.
Коли стартуємо?
- 30 квітня 2025 - перша зустріч
- 7 травня 2025 - друга зустріч
- 14 травня 2025 (Додаткова бонус зустріч. Для тих, хто обере поглиблену програму)
Вартість участі в групі.
- 1400 грн - 2 базові зустрічі
- 1950 грн - 3 зустрічі
Якщо оплачується участь в додатковій зустрічі – тоді вартість 1950 грн
Кількість місць обмежена. Всього 12 місць, бо хочу кожному приділити увагу.
Реєстрація за цим посиланням.
से पुनः पोस्ट किया:Психолог під час війни
16.04.202519:26
Найпрекрасніша частина моєї роботи — бути дотичним до змін в житті людини.
Коли я бачу результати. Коли я бачу як людина, яка має симптоми ПТСР починає потроху прогресувати. І сила симптомів зменшується.
Коли людина починає знаходити сенс попереду.
Продовжую зараз інтенсивну роботу з ветераном і реально бачу прогрес!
Це радість.
Ще багато роботи попереду.
Основна мета — зменшення ізоляції і соціалізація мого клієнта.
Але сьогодні хочеться просто порадіти!
Так не завжди буває. Є багато факторів. Іноді включаються сильні захисні механізми клієнта, симптоми уникнення і ми ходимо по колу. Це теж нормальна частина роботи.
Але сьогодні хочеться просто порадіти.
Доповню важливим. ПТСР — це те, з чим можна працювати.
Хороший психотерапевтичний альянс + готовність клієнта працювати створює реальну можливість до серйозної внутрішньої роботи і поступових змін.
І коли я бачу ці зміни — радію! Бо це те, що ні в якому разі не хочу втратити.
Це найпрекрасніша частина моєї роботи.
Бачити зміни!
@bagnenkoPsy
Коли я бачу результати. Коли я бачу як людина, яка має симптоми ПТСР починає потроху прогресувати. І сила симптомів зменшується.
Коли людина починає знаходити сенс попереду.
Продовжую зараз інтенсивну роботу з ветераном і реально бачу прогрес!
Це радість.
Ще багато роботи попереду.
Основна мета — зменшення ізоляції і соціалізація мого клієнта.
Але сьогодні хочеться просто порадіти!
Так не завжди буває. Є багато факторів. Іноді включаються сильні захисні механізми клієнта, симптоми уникнення і ми ходимо по колу. Це теж нормальна частина роботи.
Але сьогодні хочеться просто порадіти.
Доповню важливим. ПТСР — це те, з чим можна працювати.
Хороший психотерапевтичний альянс + готовність клієнта працювати створює реальну можливість до серйозної внутрішньої роботи і поступових змін.
І коли я бачу ці зміни — радію! Бо це те, що ні в якому разі не хочу втратити.
Це найпрекрасніша частина моєї роботи.
Бачити зміни!
@bagnenkoPsy
से पुनः पोस्ट किया:Реформатори українською! Лютер. Кальвін. Нокс. Цвінглі
26.04.202506:24
Твоя бібліотека — це твій рай
Еразм Роттердамський
Підписуйтесь на канал з думками відомих богословів епохи Реформації:
@obodrenieReformation
Еразм Роттердамський
Підписуйтесь на канал з думками відомих богословів епохи Реформації:
@obodrenieReformation
से पुनः पोस्ट किया:Чарльз Сперджен українською.
25.04.202505:30
Якщо ви хочете бути корисним, будьте готові до використання.
Чарльз Сперджен
Підписуйтесь на канал з думками відомого християнського богослова:
@obodrenieSpurgeon
Чарльз Сперджен
Підписуйтесь на канал з думками відомого християнського богослова:
@obodrenieSpurgeon
से पुनः पोस्ट किया:Психолог під час війни
23.04.202507:41
Як проживати горе і втрати за допомогою тексту.
Я пам’ятаю, як вперше усвідомив силу письма в проживанні горя.
Я втратив дуже близьку людину і ця втрата була не смертю, але дуже важкою. Я горював кілька місяців. І майже нікому не показував, та і сам не усвідомлював до кінця. Тоді я не розумів важливість висловити це.
А потім просто сів писати. І з кожним днем у мене народжувався все більш змістовний і сильний текст, який був потрібен не комусь ще, а в першу чергу мені.
Це було в 2022 році.
З тих пір я розумію силу тексту і в проживанні моїх втрат активно використовую цей спосіб.
І тепер хочу поділитись всім, що віднайшов.
⚡️Я запрошую вас на лекцію: Сила висловленого горя.
Будемо говорити про те, що таке горе.
Будемо говорити про те, як проживати горе.
І будемо говорити про силу тексту в проживанні горя.
Запрошую на перший майстер-клас групи “Голос мого горя”.
Вартість 490 грн.
Реєстрація тут.
🗓 Зустріч 7 травня.
Якщо цікаво отримати більше інформації — поставте + в коментарях, з вами зв’яжеться моя помічниця 🤝
@BagnenkoPsy
Я пам’ятаю, як вперше усвідомив силу письма в проживанні горя.
Я втратив дуже близьку людину і ця втрата була не смертю, але дуже важкою. Я горював кілька місяців. І майже нікому не показував, та і сам не усвідомлював до кінця. Тоді я не розумів важливість висловити це.
А потім просто сів писати. І з кожним днем у мене народжувався все більш змістовний і сильний текст, який був потрібен не комусь ще, а в першу чергу мені.
Це було в 2022 році.
З тих пір я розумію силу тексту і в проживанні моїх втрат активно використовую цей спосіб.
І тепер хочу поділитись всім, що віднайшов.
⚡️Я запрошую вас на лекцію: Сила висловленого горя.
Будемо говорити про те, що таке горе.
Будемо говорити про те, як проживати горе.
І будемо говорити про силу тексту в проживанні горя.
Запрошую на перший майстер-клас групи “Голос мого горя”.
Вартість 490 грн.
Реєстрація тут.
🗓 Зустріч 7 травня.
Якщо цікаво отримати більше інформації — поставте + в коментарях, з вами зв’яжеться моя помічниця 🤝
@BagnenkoPsy
से पुनः पोस्ट किया:Тім Келлер: біблійні думки.
19.04.202512:28
Мета молитви – не лише розділити свої думки з Богом, а й самого себе.
Тім Келлер
Підписуйтесь на канал з думками відомого християнського богослова і автора Т.Келлера:
@obodrenieTimKeller
Тім Келлер
Підписуйтесь на канал з думками відомого християнського богослова і автора Т.Келлера:
@obodrenieTimKeller
से पुनः पोस्ट किया:
Крег Грошел: сильні думки!
18.04.202505:54
Те, у що ви вірите — про те, ким ви є і ким є Бог — визначає вашу поведінку. Якщо ви вірите, що всі будуть вас критикувати, ви будете поводитися обережно. Якщо ви вважаєте, що, швидше за все, зазнаєте невдачі, ви обережно ризикнете. Однак якщо ви вірите, що єдиний правдивий Господь Бог кличе вас, дає вам силу, веде та споряджає вас, тоді ви будете жити сміливо. Чому?
Бо сміливість — це поведінка, народжена вірою.
Крег Грошел
@CraigGroeschelWriting
Бо сміливість — це поведінка, народжена вірою.
Крег Грошел
@CraigGroeschelWriting
से पुनः पोस्ट किया:
Джон Пайпер
16.04.202505:21
Люди не люблять сіль. Їм подобається те, що посолене. Ми – сіль землі. Ми живемо не для себе.
Джон Пайпер
(Підписуйтесь на канал з думками відомого християнського автора і мислителя Джона Пайпера):
@JohnPiperWriting
Джон Пайпер
(Підписуйтесь на канал з думками відомого християнського автора і мислителя Джона Пайпера):
@JohnPiperWriting
से पुनः पोस्ट किया:Психолог під час війни
25.04.202518:30
У відео ділюсь надзвичайно дієвою практикою заземлення через дихання, яка допомагає заспокоїтись, розслабитись, знизити тривожність і покращити загальне самопочуття.
Якщо це корисно — поставте 🔥
#відео
@BagnenkoPsy
Якщо це корисно — поставте 🔥
#відео
@BagnenkoPsy
से पुनः पोस्ट किया:
Клайв Льюіс українською: Думки. Щоденники. Уривки з книг.
24.04.202505:34
Гадаю, молитви, які нам здаються найгіршими, в очах Божих, мабуть, є найліпшими. Маю на увазі ті, які найменше підживлюються побожним трепетом, які йдуть найважче. Бо ж вони – майже цілком воля, походять з глибшого рівня, аніж почуття. У почуттях так багато насправді не нашого – такого, що походить, від погоди, від самопочуття та останньої прочитаної книги. Одне здається безсумнівним: не варто гнатися за яскравими моментами.
Іноді здається, що Бог розмовляє з нами найбільш інтимно, коли застає нас, так би мовити, зненацька. Наші приготування до Його приходу, інколи дають протилежний ефект.
Клайв Льюіс
(Підписуйтесь на канал з думками відомого християнського автора Клайва Льюіса: @lewis_writing)
Іноді здається, що Бог розмовляє з нами найбільш інтимно, коли застає нас, так би мовити, зненацька. Наші приготування до Його приходу, інколи дають протилежний ефект.
Клайв Льюіс
(Підписуйтесь на канал з думками відомого християнського автора Клайва Льюіса: @lewis_writing)
से पुनः पोस्ट किया:Тім Келлер: біблійні думки.
23.04.202504:33
Основною основою християнської впевненості є не те, наскільки наше серце налаштовано на Бога, а наскільки непохитно Його серце налаштовано на нас.
Тім Келлер
Підписуйтесь на канал з думками відомого християнського богослова і автора Т.Келлера:
@obodrenieTimKeller
Тім Келлер
Підписуйтесь на канал з думками відомого християнського богослова і автора Т.Келлера:
@obodrenieTimKeller
से पुनः पोस्ट किया:Психолог під час війни
19.04.202512:02
Про ПТСР існує багато міфів. У відео торкнусь тільки деяких.
Якщо корисно, будь ласка, поставте 🔥 або + в коментарях. Дякую!
#відео
@BagnenkoPsy
Якщо корисно, будь ласка, поставте 🔥 або + в коментарях. Дякую!
#відео
@BagnenkoPsy
से पुनः पोस्ट किया:Психолог під час війни
17.04.202513:49
Військовий говорить. Поранення. Про плани. Що відновлює.
Мінометний обстріл
Зайняв оборону самий перший
Рацій не було
Дрон за мною гнався.
Перебіг ще кудись.
Двері всередині.
Пацанів мінометка вбила на моїх очах.
Заліг.
2 удара.
Побратиму в шию дуже великий осколок.
В руку.
На спині осколок сильний.
Вибігаю назад по кірпічам. По руїнам.
Перша хата.
Паніка. Запеклась кров. Автомат весь в крові.
Перша медична допомога.
Все розкидано.
Випив обезбол. Я знаю, де русня і біжу в іншу сторони.
До посадки це метрів 700-800. Дрони побачили, що я забіг.
Тільки вночі треба виходити.
Капюшоном накрився. Лежу.
Чую позивний.
Чую наш говор.
Виявилось, що заникались в тому гаражі.
Прийняли як щучку.
Надали першу медичну допомогу.
Подивились усюди, де осколок.
І врятували мене.
***
З кожним разом все тяжче і тяжче.
Мені тяжко.
За хлопців перейматись почав.
Міни видно в тепловізор
Бо на сонці нагріваються.
Але піхота не дивиться під ноги.
Вверх, на фпв і вперед.
Десь определенний участок — працюють. Шукають міни. Противотанкістів.
Хлопці там, а я тут. Переживаю за них.
Я тримаюсь бо я йшов добровільно.
Але загалом дуже важко.
***
Айклауд лістаю. Бачу фото побратима.
Відчуваю провину.
А найтяжче, коли чую: “За шо ви воюєте.”
“Ну я ж тебе туди не посилав.”
“Ми ж не хочем замість вас “
Всього 2 речі приносять задоволення
Полігон. І гонкі. На високій швидкості. Це адреналін, потреба в адреналіні.
І так, дуже став дратівливий.
***
Мене дуже заспокоює — коли спілкуюсь з дружиною. Це найбільше заспокоює
І з дітьми.
Старшій 30, меншій 28.
***
Запхали в буханку. Насипали бк.
Сказали на 4 суток.
Я був 20 діб на позиціях.
***
Хлопці за мною пішли.
А мене зараз списали по стану здоровя.
І я наїхав на офіцерів
Моїх документів нема. До сих пір нема. Вже другий місяць.
Ладно документів нема.
А вони не знають де пацани. Де їх шукати.
Будуть родичі шукати.
Будуть виходити на родичів.
Я їх послав. З ними посварився.
Бо це совкове відношення - неможливо терпіти.
***
Я боюсь мріяти про майбутнє.
Я бачив як мрії вмирають.
Я говорив з побратимом. Він розуазував свій план до деталей. Він мріяв про кавʼярню.
А на наступний день він загинув.
На щтурмі його не стало.
Ця інформація була сказана вголос.
Але хто це проговорює вголос — ті втрачали.
Я боюсь цього.
Я не думав, що до 2025 доживу.
І тому я боюсь будувати плани.
В короткому періоді планую.
Пожарю шашлик з дітьми.
Мені стращно планувати.
Я вмію планувати.
Але зараз я військовий. І у мене нема планів.
***
Думки військових - це рубрика, де я розміщую шматочки бесід без імен і деталей, щоб просто показати про що живуть і думають військові. Моя мета - щоб прірва між військовими і цивільними зменшувалась і ми, цивільні могли краще розуміти військових. Інформація почищена, прибрана обсценна лексика, локації і дати, залишаються тільки думки.
Також важливо відмітити, що кожна історія розміщається з дозволу.
Якщо хочете підтримати роботу для хлопців - закупку ліків, книг, необхідного - то ось постійна банка:
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/6ScUbedaAP
Якщо це корисно — поставте ❤️
І дякую всім за підтримку, донати, репости, коментарі.
#ДумкиВійськових
@BagnenkoPsy
Мінометний обстріл
Зайняв оборону самий перший
Рацій не було
Дрон за мною гнався.
Перебіг ще кудись.
Двері всередині.
Пацанів мінометка вбила на моїх очах.
Заліг.
2 удара.
Побратиму в шию дуже великий осколок.
В руку.
На спині осколок сильний.
Вибігаю назад по кірпічам. По руїнам.
Перша хата.
Паніка. Запеклась кров. Автомат весь в крові.
Перша медична допомога.
Все розкидано.
Випив обезбол. Я знаю, де русня і біжу в іншу сторони.
До посадки це метрів 700-800. Дрони побачили, що я забіг.
Тільки вночі треба виходити.
Капюшоном накрився. Лежу.
Чую позивний.
Чую наш говор.
Виявилось, що заникались в тому гаражі.
Прийняли як щучку.
Надали першу медичну допомогу.
Подивились усюди, де осколок.
І врятували мене.
***
З кожним разом все тяжче і тяжче.
Мені тяжко.
За хлопців перейматись почав.
Міни видно в тепловізор
Бо на сонці нагріваються.
Але піхота не дивиться під ноги.
Вверх, на фпв і вперед.
Десь определенний участок — працюють. Шукають міни. Противотанкістів.
Хлопці там, а я тут. Переживаю за них.
Я тримаюсь бо я йшов добровільно.
Але загалом дуже важко.
***
Айклауд лістаю. Бачу фото побратима.
Відчуваю провину.
А найтяжче, коли чую: “За шо ви воюєте.”
“Ну я ж тебе туди не посилав.”
“Ми ж не хочем замість вас “
Всього 2 речі приносять задоволення
Полігон. І гонкі. На високій швидкості. Це адреналін, потреба в адреналіні.
І так, дуже став дратівливий.
***
Мене дуже заспокоює — коли спілкуюсь з дружиною. Це найбільше заспокоює
І з дітьми.
Старшій 30, меншій 28.
***
Запхали в буханку. Насипали бк.
Сказали на 4 суток.
Я був 20 діб на позиціях.
***
Хлопці за мною пішли.
А мене зараз списали по стану здоровя.
І я наїхав на офіцерів
Моїх документів нема. До сих пір нема. Вже другий місяць.
Ладно документів нема.
А вони не знають де пацани. Де їх шукати.
Будуть родичі шукати.
Будуть виходити на родичів.
Я їх послав. З ними посварився.
Бо це совкове відношення - неможливо терпіти.
***
Я боюсь мріяти про майбутнє.
Я бачив як мрії вмирають.
Я говорив з побратимом. Він розуазував свій план до деталей. Він мріяв про кавʼярню.
А на наступний день він загинув.
На щтурмі його не стало.
Ця інформація була сказана вголос.
Але хто це проговорює вголос — ті втрачали.
Я боюсь цього.
Я не думав, що до 2025 доживу.
І тому я боюсь будувати плани.
В короткому періоді планую.
Пожарю шашлик з дітьми.
Мені стращно планувати.
Я вмію планувати.
Але зараз я військовий. І у мене нема планів.
***
Думки військових - це рубрика, де я розміщую шматочки бесід без імен і деталей, щоб просто показати про що живуть і думають військові. Моя мета - щоб прірва між військовими і цивільними зменшувалась і ми, цивільні могли краще розуміти військових. Інформація почищена, прибрана обсценна лексика, локації і дати, залишаються тільки думки.
Також важливо відмітити, що кожна історія розміщається з дозволу.
Якщо хочете підтримати роботу для хлопців - закупку ліків, книг, необхідного - то ось постійна банка:
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/6ScUbedaAP
Якщо це корисно — поставте ❤️
І дякую всім за підтримку, донати, репости, коментарі.
#ДумкиВійськових
@BagnenkoPsy
से पुनः पोस्ट किया:Закнижжя!
15.04.202514:14
Це Київська область. Вчора був тут проїздом по справах і коли побачив — закляк. Це село було в окупації 3 роки тому. Окупація близько 37 днів.
Цей напис — попередження окупантів, що в будинку є діти. І ось так писали на парканах, щоб не провокувати і не повідомляти вголос чи не виходити на вулицю.
Пройшло 3 роки.
Напис досі є. Тільки в цьому селі таких я бачив кілька. Можливо люди виїхали, можливо загинули. Ми не знаємо.
Але ці написи — як шрами. Нагадують про минуле.
І про теперішнє на моїй рідній Херсонщині, де окупація триває вже більше 3 років. А також на великій частині рідної України.
Дивлюсь на цей напис і зʼявляються сили. Продовжувати робити те, що роблю. Консультувати. Підтримувати військових. Писати те, що підтримує стресостійкість.
Дивлюсь на цей напис.
Моторошно. Боляче. І зʼявляються сили.
Це не про книги, вибачте. Але це те, що на душі.
@bagnenkoText
Цей напис — попередження окупантів, що в будинку є діти. І ось так писали на парканах, щоб не провокувати і не повідомляти вголос чи не виходити на вулицю.
Пройшло 3 роки.
Напис досі є. Тільки в цьому селі таких я бачив кілька. Можливо люди виїхали, можливо загинули. Ми не знаємо.
Але ці написи — як шрами. Нагадують про минуле.
І про теперішнє на моїй рідній Херсонщині, де окупація триває вже більше 3 років. А також на великій частині рідної України.
Дивлюсь на цей напис і зʼявляються сили. Продовжувати робити те, що роблю. Консультувати. Підтримувати військових. Писати те, що підтримує стресостійкість.
Дивлюсь на цей напис.
Моторошно. Боляче. І зʼявляються сили.
Це не про книги, вибачте. Але це те, що на душі.
@bagnenkoText
दिखाया गया 1 - 24 का 113
अधिक कार्यक्षमता अनलॉक करने के लिए लॉगिन करें।