прεсвѷтεръ Юрїй
Reposted from:
Натхнення Пафнутія
26.04.202505:38
Світла субота. День пам'яті жертв Чорнобильської катастрофи
Страшний калейдоскоп:
в цю мить десь хтось загинув.
В цю мить. В цю саму мить. У кожну із хвилин.
Розбився корабель. Горять Галапагоси.
І сходить над Дніпром гірка зоря-полин.
Десь вибух. Десь вулкан. Руйновище. Заглада.
Хтось цілиться. Хтось впав.
Хтось просить: — Не стріляй!
Не знає вже казок Шехерезада.
Над Рейном не співає Лореляй.
Летить комета. Бавиться дитя.
Цвітуть обличчя, острахом не стерті.
Благословенна кожна мить життя
на цих всесвітніх косовицях смерті!
Ліна Костенко, "Страшний калейдоскоп"
Страшний калейдоскоп:
в цю мить десь хтось загинув.
В цю мить. В цю саму мить. У кожну із хвилин.
Розбився корабель. Горять Галапагоси.
І сходить над Дніпром гірка зоря-полин.
Десь вибух. Десь вулкан. Руйновище. Заглада.
Хтось цілиться. Хтось впав.
Хтось просить: — Не стріляй!
Не знає вже казок Шехерезада.
Над Рейном не співає Лореляй.
Летить комета. Бавиться дитя.
Цвітуть обличчя, острахом не стерті.
Благословенна кожна мить життя
на цих всесвітніх косовицях смерті!
Ліна Костенко, "Страшний калейдоскоп"
Reposted from:
протоиерей Димитрий Гарчук
17.04.202503:59
Євангеліє від Йоана (13:20-27) в перекладі Куліша-Нечуя-Пулюя 📖
… Істино, істино глаголю вам: Хто приймає, коли я кого пішлю, мене приймає; а хто мене приймає, приймає Пославшого мене. Се промовивши Ісус, зворушив ся духом, і сьвідкував і рече: Істино, істино глаголю вам, що один із вас ізрадить мене. Ззирались тодї між собою ученики, сумнїваючись, про кого Він говорить. Був же за столом один із учеників Його на лонї Ісусовім, котрого любив Ісус. Сьому кивнув Симон Петр, щоб спитав, хто б се був, про кого говорить. Пригорнувшись той до грудей Ісусових, каже Йому: Господи, хто се? Відказав Ісус: Той, кому я, умочивши кусок, подам. І, вмочивши кусок, дав Юдї Симонову Іскариоцькому. А за куском увійшов тодї в него сатана. Рече ж йому Ісус: Що робиш, роби швидко …
На мініатюрі зображено виділений епізод Тайної Вечері 🧇
… Істино, істино глаголю вам: Хто приймає, коли я кого пішлю, мене приймає; а хто мене приймає, приймає Пославшого мене. Се промовивши Ісус, зворушив ся духом, і сьвідкував і рече: Істино, істино глаголю вам, що один із вас ізрадить мене. Ззирались тодї між собою ученики, сумнїваючись, про кого Він говорить. Був же за столом один із учеників Його на лонї Ісусовім, котрого любив Ісус. Сьому кивнув Симон Петр, щоб спитав, хто б се був, про кого говорить. Пригорнувшись той до грудей Ісусових, каже Йому: Господи, хто се? Відказав Ісус: Той, кому я, умочивши кусок, подам. І, вмочивши кусок, дав Юдї Симонову Іскариоцькому. А за куском увійшов тодї в него сатана. Рече ж йому Ісус: Що робиш, роби швидко …
На мініатюрі зображено виділений епізод Тайної Вечері 🧇
Reposted from:
Діалог.ТУТ
11.04.202514:03
«Скажу відверто: десь перші місяців чотири я сумнівався. Розумів, в яку бучу лізу, яка це конфліктна може бути тема для тих, хто захоче зробити її такою.
Саме був липень місяць, я косив траву біля церкви й розмірковував, чи варто виходити в публічне поле. Я тоді ще ніде нічого не писав, не викладав жодного відео з нашої служби. Просто займався Псалтирем. Звісно, турбувався про можливу реакцію церковної спільноти на цю тему, тому що людям важко даються будь-які зміни.
І тут…»
Так, сьогодні на Діалог.ТУТ протоієрей Олександр Клименко і його детальна розповідь про київський ізвод церковнослов’янської мови.
Майже дворічна копітка праця в цьому напрямку супроводжувалася для нього багатьма дивовижними подіями. Але нині він готовий поділитися результатами цієї праці.
Правила вимови, наголошування, посилання на першоджерела, особливості київського ізводу та, звісно ж, приклади звучання у храмі — читайте, слухайте, дивіться діліться: https://dialogtut.online/protoiyerej-oleksandr-klymenko-pro-kyyivskyj-izvod-meni-vazhlyvo-vyhodyty-na-chesnyj-dialog/
Якщо наш сайт у вас поки що не відкривається, дублюємо весь текст у Telegraph.
Мирних, плідних та творчих усім вихідних! І натхнення🥰
Саме був липень місяць, я косив траву біля церкви й розмірковував, чи варто виходити в публічне поле. Я тоді ще ніде нічого не писав, не викладав жодного відео з нашої служби. Просто займався Псалтирем. Звісно, турбувався про можливу реакцію церковної спільноти на цю тему, тому що людям важко даються будь-які зміни.
І тут…»
Так, сьогодні на Діалог.ТУТ протоієрей Олександр Клименко і його детальна розповідь про київський ізвод церковнослов’янської мови.
Майже дворічна копітка праця в цьому напрямку супроводжувалася для нього багатьма дивовижними подіями. Але нині він готовий поділитися результатами цієї праці.
Правила вимови, наголошування, посилання на першоджерела, особливості київського ізводу та, звісно ж, приклади звучання у храмі — читайте, слухайте, дивіться діліться: https://dialogtut.online/protoiyerej-oleksandr-klymenko-pro-kyyivskyj-izvod-meni-vazhlyvo-vyhodyty-na-chesnyj-dialog/
Якщо наш сайт у вас поки що не відкривається, дублюємо весь текст у Telegraph.
Мирних, плідних та творчих усім вихідних! І натхнення🥰
03.04.202508:45
Указъ № 223 отъ 23 апреля 1953 г.
О почитанiи древнихъ святыхъ Запада.
Пребывая въ разсѣянiи въ странахъ, гдѣ древле подвизались и прославились своими страданiями или иными подвигами святые угодники, чтимые Православной Христовой Церковью съ древнихъ лѣтъ, подобаетъ нам достойно почитать ихъ и прибѣгать къ нимъ, не охладевая въ то же время къ святымъ угодникамъ Божiимъ, къ коимъ мы прибѣгали и прежде въ молитвахъ.
Въ различныхъ мѣстахъ древней Галлiи, нынѣ Францiи, и другихъ странахъ Западной Еѵропы сохранились понынѣ священные останки мучениковъ первыхъ вѣковъ и послѣдующихъ, являвшихся исповѣдниками вѣры Православной. Призываемъ о.о. священнослужителей поминать на богослуженiяхъ — на литiяхъ и въ другихъ молитвахъ — угодниковъ Божiихъ, являющихся покровителями того мѣста или страны, гдѣ происходитъ служба, и особенно чтимыхъ, также на отпустѣ.
Въ частности, въ предѣлахъ Парижа надлежитъ поминать священномученика Дiонѵсiя, преподобную Геновеву, также преподобнаго Клотуальда, въ Лiонѣ — священномученика Иринея, въ Марселѣ — мученика Вiктора и преподобнаго Кассiана, въ предѣлахъ Тулузы — священномученика Сатурнiна, епископа Тулузскaго, въ Турѣ — святителя Мартiна.
Въ случаяхъ неясности и недоумѣнiй обращаться къ Намъ за разъясненiями и указанiями. Паству же призывать чтить сихъ угодниковъ.
+ Іоаннъ,
Архiепископъ Брюссельскiй и Западно-Еѵропейскiй
О почитанiи древнихъ святыхъ Запада.
Пребывая въ разсѣянiи въ странахъ, гдѣ древле подвизались и прославились своими страданiями или иными подвигами святые угодники, чтимые Православной Христовой Церковью съ древнихъ лѣтъ, подобаетъ нам достойно почитать ихъ и прибѣгать къ нимъ, не охладевая въ то же время къ святымъ угодникамъ Божiимъ, къ коимъ мы прибѣгали и прежде въ молитвахъ.
Въ различныхъ мѣстахъ древней Галлiи, нынѣ Францiи, и другихъ странахъ Западной Еѵропы сохранились понынѣ священные останки мучениковъ первыхъ вѣковъ и послѣдующихъ, являвшихся исповѣдниками вѣры Православной. Призываемъ о.о. священнослужителей поминать на богослуженiяхъ — на литiяхъ и въ другихъ молитвахъ — угодниковъ Божiихъ, являющихся покровителями того мѣста или страны, гдѣ происходитъ служба, и особенно чтимыхъ, также на отпустѣ.
Въ частности, въ предѣлахъ Парижа надлежитъ поминать священномученика Дiонѵсiя, преподобную Геновеву, также преподобнаго Клотуальда, въ Лiонѣ — священномученика Иринея, въ Марселѣ — мученика Вiктора и преподобнаго Кассiана, въ предѣлахъ Тулузы — священномученика Сатурнiна, епископа Тулузскaго, въ Турѣ — святителя Мартiна.
Въ случаяхъ неясности и недоумѣнiй обращаться къ Намъ за разъясненiями и указанiями. Паству же призывать чтить сихъ угодниковъ.
+ Іоаннъ,
Архiепископъ Брюссельскiй и Западно-Еѵропейскiй
01.04.202507:13
📝 Чому в моєму Синодику є ім’я раба Божого Миколая, єгóже днесь день упокоєнія?
Тому що він був СПРАВЖНІМ ХРИСТИЯНИНОМ, який все своє життя провів у цноті і молитві та завершив це життя із невиконаним бажанням прийняти чернецтво (йому заборонив духівник).
Микола Васильович Яновський показав нашу землю такою, якою він її відчував і бачив через призму україномовного батька-драматурга Василя Яновського або ж білоруського діда-єпископа Григорія Яновського. Землю, яку він називав майже на бóлгарську манеру «Украйна», що після нього цензорно виправили на «южная первобытная Россія», а її жителів характеризував, кажучи, що вони «разгульная замашка русской природы», вбачаючи дещо інше, аніж просто розваги.
Хто такий Гоголь? Людина, котра, які мінімум, залишила нам слова, що «есть только одна дверь къ жизни, и эта дверь — Iисусъ Христосъ». Гадаю, цього «мінімуму» достатньо.
Вічная пам’ять безсмертній душі Божого слуги Миколая 🌿
Тому що він був СПРАВЖНІМ ХРИСТИЯНИНОМ, який все своє життя провів у цноті і молитві та завершив це життя із невиконаним бажанням прийняти чернецтво (йому заборонив духівник).
Микола Васильович Яновський показав нашу землю такою, якою він її відчував і бачив через призму україномовного батька-драматурга Василя Яновського або ж білоруського діда-єпископа Григорія Яновського. Землю, яку він називав майже на бóлгарську манеру «Украйна», що після нього цензорно виправили на «южная первобытная Россія», а її жителів характеризував, кажучи, що вони «разгульная замашка русской природы», вбачаючи дещо інше, аніж просто розваги.
Хто такий Гоголь? Людина, котра, які мінімум, залишила нам слова, що «есть только одна дверь къ жизни, и эта дверь — Iисусъ Христосъ». Гадаю, цього «мінімуму» достатньо.
Вічная пам’ять безсмертній душі Божого слуги Миколая 🌿
25.04.202508:53
📖 До прийдешнього недільного дня Антипасхи і подальшої Радониці, вже традиційно, ділюся файлом «Послѣ́дованiе Панѷхíды, бывáемыѧ во втóрникъ седмúцы Антiпáсхu» із повним великоднім початком заради спочилих 🕯
Хай упокоїть на лоні Божественної милості не мертвих Господь, а живих (див. Лк. 20:38), рабів і рабинь Своїх, про яких щиро помолíмся із теплим пам’ятанням слів святого Хризостома, що Воскрес Христос — і нема в гробі жодного мертвого! ✨
Хай упокоїть на лоні Божественної милості не мертвих Господь, а живих (див. Лк. 20:38), рабів і рабинь Своїх, про яких щиро помолíмся із теплим пам’ятанням слів святого Хризостома, що Воскрес Христос — і нема в гробі жодного мертвого! ✨
20.04.202501:57
дорогі владики, отці, брати і сестри —
✨ ХРИСТÓСЪ ВЪСКРÉСЕ! 🕊
вважаю, що найлаконічнішою проповіддю Воскресіння Христового були слова Ангела біля Гробу Спасителя:
Ну і що оце ви сюди прийшли? Нема ЙОГО тут — самі можете підійти і перевірити те місце, де ВІН лежав! Нема, бо ВОСКРЕС! Ідіть і згадуйте тепер, що ВІН вам говорив в Галілеї!
(пор. Мф. 28:6; Лк. 24:6)
✨ ХРИСТÓСЪ ВЪСКРÉСЕ! 🕊
вважаю, що найлаконічнішою проповіддю Воскресіння Христового були слова Ангела біля Гробу Спасителя:
Ну і що оце ви сюди прийшли? Нема ЙОГО тут — самі можете підійти і перевірити те місце, де ВІН лежав! Нема, бо ВОСКРЕС! Ідіть і згадуйте тепер, що ВІН вам говорив в Галілеї!
(пор. Мф. 28:6; Лк. 24:6)
Reposted from:
Нове вино🍷
14.04.202512:45
Смоква, тобто, інжир.
Сьогоднішнє читання Євангелія про нього🌱
Сьогоднішнє читання Євангелія про нього🌱
10.04.202508:30
📖✨🌿
02.04.202516:01
⛵️ про паломників 🌊
Говорячи про покаяння олександрійської блудниці, чомусь частенько забуваємо про тих «паломничків», із якими вона пливла до Єрусалиму… Хоча, цілком можливо, потім вона і їхні душечки відмолила…
Із «Житія преподобної Марії Єгипетської» святителя Софронія Єрусалимського 📖
Говорячи про покаяння олександрійської блудниці, чомусь частенько забуваємо про тих «паломничків», із якими вона пливла до Єрусалиму… Хоча, цілком можливо, потім вона і їхні душечки відмолила…
Із «Житія преподобної Марії Єгипетської» святителя Софронія Єрусалимського 📖
… Народилася я в Єгипті і ще за життя батьків, дванадцяти років зроду, покинула їх і пішла до Олександрії. Там я втратила свою цнотливість і віддалася нестримному і ненаситному перелюбу. Понад сімнадцять років я віддавалася гріху і робила все безоплатно. Я не брала грошей не тому, що була багата. Я жила в злиднях і заробляла пряжею. Думала я, що весь сенс життя полягає у вгамуванні плотської хтивості.
Провадячи таке життя, я одного разу побачила безліч народу, що з Лівії та Єгипту йшов до моря, аби пливти до Єрусалиму на свято Воздвиження Святого Хреста. Захотілося й мені плисти з ними. Але не заради Єрусалиму і не заради свята, а — пробач, отче, — щоб було більше з ким вдаватися до розпусти. Так сіла я на корабель.
Тепер, отче, повір мені, я сама дивуюся, як море стерпіло мою розпусту і перелюбство, як земля не розверзла своїх вуст і не звела мене живцем у пекло, що спокусило і занапастило стільки душ… Але, видно, Бог хотів мого покаяння, не бажаючи смерті грішника і з довготерпінням чекаючи його навернення.
Так прибула я до Єрусалиму і по всі дні до свята, як і на кораблі, займалася скверними справами …
31.03.202505:15
🗓 31 березня — день пам’яті благовірного короля Англії страстотерпця Едуарда (✞ 18.ІІІ.979) 🕊
Едуард був помазаний на королівство святителем Дунстаном Кентерберійським (✞ 19.V.988) у віці 16 років, але його правління тривало не більше трьох років. Король Едуард був прихильником монастирів, звідки ще його батько, благовірний король Едгар Миролюбний (✞ 08.VІІ.975), виселив жонате духовенство, аби останнє не турбувало чернече життя обителей 📿
Саме захист монастирів і став причиною змови аристократії та мачухи Едуарда Ельфтрити щодо вбивства юного монарха. Говорячи сучасною мовою, знать бажала націоналізувати монастирські володіння, але король Едуард і архієпископ Дунстан були проти.
Щодо цього 18 березня 979 року король бажав провести аудієнцію зі своїм зведеним братом Етельредом ІІ Нерішучим і відправився до нього в замок Корф, де його і зустріла мачуха Ельфтрита (✞ 17.ХI.1001), запропонувавши йому випити з дороги. Слуга мачухи подав кубок Едуарду, поцілував його і, коли монарх почав пити, встромив в його груди кинджал. Тіло вбитого короля заплуталося в стременах і кінь відніс його подалі від місця вбивства, але Ельфтрита знайшла його і заховала його спочатку в непримітному сараї, а потім в болоті, але всюди останки праведника чудодійно сяяли і їх знаходили піддані короля.
Через два роки після вбивства вірні на чолі із герцогом Ельфером, котрий покаявся в тому, що був несправедливий по відношенню до релігійної політики монарха, перенесли мощі короля до Вілтонського монастиря, де їх зустрічала преподобна аббатиса Вульфріда та сестра убитого — преподобна Едіт Вілтонська.
У 1008 році Англійська Архієпископія Римського Патріархату офіційно причислила короля Едуарда до лику святих. Довгий час мощі страстотерпця були приховані і віднайдені тільки у 1931 році археологом Вільсоном Клеріджем, котрий через певні несприятливі обставини лише у 1984 році зміг передати їх Православній Церкві. Мощі англійського страстотерпця Едуарда Англійського перебувають в тезоіменитому храмі цвинтаря Бруквуд, що поблизу міста Гілфорд у графстві Суррей.
Страстотерпче святий королю Едуарде Англійський, моли Бога за нас 🌿
Едуард був помазаний на королівство святителем Дунстаном Кентерберійським (✞ 19.V.988) у віці 16 років, але його правління тривало не більше трьох років. Король Едуард був прихильником монастирів, звідки ще його батько, благовірний король Едгар Миролюбний (✞ 08.VІІ.975), виселив жонате духовенство, аби останнє не турбувало чернече життя обителей 📿
Саме захист монастирів і став причиною змови аристократії та мачухи Едуарда Ельфтрити щодо вбивства юного монарха. Говорячи сучасною мовою, знать бажала націоналізувати монастирські володіння, але король Едуард і архієпископ Дунстан були проти.
Щодо цього 18 березня 979 року король бажав провести аудієнцію зі своїм зведеним братом Етельредом ІІ Нерішучим і відправився до нього в замок Корф, де його і зустріла мачуха Ельфтрита (✞ 17.ХI.1001), запропонувавши йому випити з дороги. Слуга мачухи подав кубок Едуарду, поцілував його і, коли монарх почав пити, встромив в його груди кинджал. Тіло вбитого короля заплуталося в стременах і кінь відніс його подалі від місця вбивства, але Ельфтрита знайшла його і заховала його спочатку в непримітному сараї, а потім в болоті, але всюди останки праведника чудодійно сяяли і їх знаходили піддані короля.
Через два роки після вбивства вірні на чолі із герцогом Ельфером, котрий покаявся в тому, що був несправедливий по відношенню до релігійної політики монарха, перенесли мощі короля до Вілтонського монастиря, де їх зустрічала преподобна аббатиса Вульфріда та сестра убитого — преподобна Едіт Вілтонська.
У 1008 році Англійська Архієпископія Римського Патріархату офіційно причислила короля Едуарда до лику святих. Довгий час мощі страстотерпця були приховані і віднайдені тільки у 1931 році археологом Вільсоном Клеріджем, котрий через певні несприятливі обставини лише у 1984 році зміг передати їх Православній Церкві. Мощі англійського страстотерпця Едуарда Англійського перебувають в тезоіменитому храмі цвинтаря Бруквуд, що поблизу міста Гілфорд у графстві Суррей.
Страстотерпче святий королю Едуарде Англійський, моли Бога за нас 🌿
Reposted from:протоиерей Димитрий Гарчук
23.04.202512:18
В Светлую Среду (среду после Пасхи) Церковь чествует икону Божией Матери «КАСПЕРОВСКАЯ».
Этот образ прославился как защитник Одессы во время Крымской войны: при осаде города британским флотом одесситы, с благословения святителя Иннокентия Херсонского, крестным ходом перенесли икону из села Касперово и пронесли по улицам города. Заступничеством Пресвятой Богородицы Одесса осталась невредимой, а через полгода осада была снята.
По преданию, на юг Украины образ был привезён в конце XVI века сербами, приехавшими из Трансильвании. Икона передавалась по наследству, пока в 1809 году её не приобрела помещица Иулиания Ионовна Касперова. Икона к тому времени значительно обветшала. В феврале 1840 года Касперова ночью молилась со слезами перед образом с просьбой помочь ей в её бедах. Вдруг женщина увидела, что икона обновилась и лик Богородицы просветлел. Спустя четыре года, после нескольких чудес исцеления, образ перенесли в сельский храм. В 1846 году Синод признал икону чудотворной.
В память о чудесном избавлении Одессы от угрозы штурма образ каждый год 1 октября стали приносить в город, где он оставался до среды Светлой седмицы в Спасо-Преображенском кафедральном соборе. С 1918 года чудотворный образ пребывал в этом храме постоянно. В 1936 году после уничтожения собора Касперовскую икону перенесли в Успенский собор, ставший позднее кафедральным. Она находится в нём и сейчас.
Другие дни чествования иконы — среда Светлой седмицы (среда после Пасхи) и 14 октября.
Этот образ прославился как защитник Одессы во время Крымской войны: при осаде города британским флотом одесситы, с благословения святителя Иннокентия Херсонского, крестным ходом перенесли икону из села Касперово и пронесли по улицам города. Заступничеством Пресвятой Богородицы Одесса осталась невредимой, а через полгода осада была снята.
По преданию, на юг Украины образ был привезён в конце XVI века сербами, приехавшими из Трансильвании. Икона передавалась по наследству, пока в 1809 году её не приобрела помещица Иулиания Ионовна Касперова. Икона к тому времени значительно обветшала. В феврале 1840 года Касперова ночью молилась со слезами перед образом с просьбой помочь ей в её бедах. Вдруг женщина увидела, что икона обновилась и лик Богородицы просветлел. Спустя четыре года, после нескольких чудес исцеления, образ перенесли в сельский храм. В 1846 году Синод признал икону чудотворной.
В память о чудесном избавлении Одессы от угрозы штурма образ каждый год 1 октября стали приносить в город, где он оставался до среды Светлой седмицы в Спасо-Преображенском кафедральном соборе. С 1918 года чудотворный образ пребывал в этом храме постоянно. В 1936 году после уничтожения собора Касперовскую икону перенесли в Успенский собор, ставший позднее кафедральным. Она находится в нём и сейчас.
Другие дни чествования иконы — среда Светлой седмицы (среда после Пасхи) и 14 октября.
19.04.202507:58
… хай же мовчить нині будь-яке творіння, бо ця Субота є преблагословенною, коли Христос заснув, аби третього дня востати …
Reposted from:Натхнення Пафнутія
13.04.202510:47
Христос входить до Єрусалима. Джотто ді Бондоне, XIV століття
Кидали під ноги і свитку, і квітку,
Ісуса вітали: «Осанна царю!»
Який ти невірний, о світе ж мій, світку,
Що Сонце зміняв на потухлу зорю…
Натхнення Пафнутія
Кидали під ноги і свитку, і квітку,
Ісуса вітали: «Осанна царю!»
Який ти невірний, о світе ж мій, світку,
Що Сонце зміняв на потухлу зорю…
Натхнення Пафнутія
08.04.202512:17
Скоро вже буде Паска… ✨
Можливо, комусь стане в пригоді 📖
Можливо, комусь стане в пригоді 📖
Reposted from:протоиерей Димитрий Гарчук
02.04.202503:25
Хоча термін «аутизм» (від грец. «аὐτός» – сам) вперше був застосований 1911 року швейцарським вченим психіатром Ейгеном Блейлером (1857-1939) зовсім не для опису патології розвитку дитячої психіки, а для наукового визначення категорії егоцентричного мислення при шизофренії дорослих, визначивши феномен як центральний симптом важких форм порушень взаємодії з реальністю. Грецька етимологія терміну була використана для підкреслення аутичної втечі пацієнта до світу власних фантазій і крайня нетерпимість щодо зовнішніх втручань. Е.Блейлер в запропонованому терміні «аутизм» вбачав наступний сенс: «відірваність асоціацій від даних досвіду, ігнорування реальних стосунків, захисна пристосованість щодо душевного болю, що дає людині можливість уникнути непосильних для неї вимог довкілля» .
Сучасною наукою феномен аутизму сприймається як психо-неврологічне порушення розвитку, яке впливає на мислення, сприйняття, увагу, соціальні навики та поведінку людини починаючи з раннього дитинства. Це зумовлено відкриттям засновника першого академічного дитячого напряму у психіатрії, американського психіатра Лео Каннера (1894-1981), який у 1943 році в своїй авторській науковій праці «Аутистичні розлади афективного контакту» («Autistic Disturbances of Affective Contact») дав визначення порушенням емоційного контакту, спілкування, мовлення та моторики маленьких дітей, описавши прояви згаданого розладу на ранніх його етапах, та презентував науковий термін «ранній дитячий аутизм» («інфантильний аутизм»). За результатами власних наукових клінічних досліджень, Лео Каннер виявив такі риси у дітей в спектрі аутизму:
- відхилення від адекватної поведінки та неспроможність налаштуватися на останню;
- в багатьох випадках зустрічається затримка розвитку мовлення, яка супроводжується аграматизмами, невірним використанням займенників та прийменників;
- багаторазові повтори різних звуків, чудова механічна пам'ять, низька спонтанна активність;
- стереотипії (емоційні самостимуляції);
- надмірна педантичність, що виявляється у фобії перед змінами та незавершеністю;
- дивні заняття: надмірна сфокусованість на формах предметів без цікавості до їх змісту;
- патології у взаємодії з іншими людьми.
Згадані порушення соціального розвитку зумовлюються «крайньою аутистичною самотністю» . Задля визначення перспективи соціалізації дитини Лео Каннер розробив клінічні критерії розладу: «глибока недостатність можливості встановлення дитиною афективного контакту; тривожне нав’язливе прагнення до збереження сталості в обстановці; гіперзосередженість на певних обʼєктах і проведення моторних дій з ними; мутизм як прояв мовлення, не спрямованого на соціальну комунікацію; значний пізнавальний потенціал, що виявляється в розвиненій пам’яті в дітей, їх здатності до вирішення сенсомоторних завдань» .
1944 року австрійський терапевт і психіатр Ганс Аспергер (1906-1980) запропонував термін «аутистичні психопатії», вказуючи на біологічні вади афективного контакту в натальний період. Цікавий науковий факт, що Аспергер та Каннер не знали про паралельні дослідження один одного, які вчені зробили одночасно.
©️протоієрей Димитрій Гарчук
#УПЦ
#аутизм
#2квітня #ASD
Сучасною наукою феномен аутизму сприймається як психо-неврологічне порушення розвитку, яке впливає на мислення, сприйняття, увагу, соціальні навики та поведінку людини починаючи з раннього дитинства. Це зумовлено відкриттям засновника першого академічного дитячого напряму у психіатрії, американського психіатра Лео Каннера (1894-1981), який у 1943 році в своїй авторській науковій праці «Аутистичні розлади афективного контакту» («Autistic Disturbances of Affective Contact») дав визначення порушенням емоційного контакту, спілкування, мовлення та моторики маленьких дітей, описавши прояви згаданого розладу на ранніх його етапах, та презентував науковий термін «ранній дитячий аутизм» («інфантильний аутизм»). За результатами власних наукових клінічних досліджень, Лео Каннер виявив такі риси у дітей в спектрі аутизму:
- відхилення від адекватної поведінки та неспроможність налаштуватися на останню;
- в багатьох випадках зустрічається затримка розвитку мовлення, яка супроводжується аграматизмами, невірним використанням займенників та прийменників;
- багаторазові повтори різних звуків, чудова механічна пам'ять, низька спонтанна активність;
- стереотипії (емоційні самостимуляції);
- надмірна педантичність, що виявляється у фобії перед змінами та незавершеністю;
- дивні заняття: надмірна сфокусованість на формах предметів без цікавості до їх змісту;
- патології у взаємодії з іншими людьми.
Згадані порушення соціального розвитку зумовлюються «крайньою аутистичною самотністю» . Задля визначення перспективи соціалізації дитини Лео Каннер розробив клінічні критерії розладу: «глибока недостатність можливості встановлення дитиною афективного контакту; тривожне нав’язливе прагнення до збереження сталості в обстановці; гіперзосередженість на певних обʼєктах і проведення моторних дій з ними; мутизм як прояв мовлення, не спрямованого на соціальну комунікацію; значний пізнавальний потенціал, що виявляється в розвиненій пам’яті в дітей, їх здатності до вирішення сенсомоторних завдань» .
1944 року австрійський терапевт і психіатр Ганс Аспергер (1906-1980) запропонував термін «аутистичні психопатії», вказуючи на біологічні вади афективного контакту в натальний період. Цікавий науковий факт, що Аспергер та Каннер не знали про паралельні дослідження один одного, які вчені зробили одночасно.
©️протоієрей Димитрій Гарчук
#УПЦ
#аутизм
#2квітня #ASD
Reposted from:Натхнення Пафнутія
30.03.202510:01
Ліствиця
Укріпи мене, Ісусе, з небесного ряду,
Може і я доберуся, може не упаду.
Нехай ангел захищає мою грішну душу,
Я ж до втраченого раю повернутись мушу.
Наблукався я доволі по дикому полі,
Не знайшов у світі правди, ні щастя, ні долі.
Лиш знайшов Тебе, Ісусе, і до Тебе прагну,
Може хижі душетруси на шляху не стягнуть.
Хоч стрімкий підйом до Тебе - та може, та може
Безначальна Твоя сила мені допоможе.
Я ж щасливий, що Тя бачу і Тобі молюся,
Чи не лишиш, чи пробачиш, Господи Ісусе?
У четверту неділя Великого посту святкується пам'ять преподобного Іоанна Ліствичника, ігумена Синайського (VI-VII ст.) Під час керування Синайським монастирем (суч. Єгипет) преподобний Іоанн написав знамениту книгу про духовне сходження християн, яку назвав «Ліствицею», пояснюючи: «Від землі до неба ведуть сходи, якими здіймаються люди. Господь простягає до них руки, але шлях до Нього складається з тридцяти високих ступенів, і на кожній з них чекають випробування».
Натхнення Пафнутія
Укріпи мене, Ісусе, з небесного ряду,
Може і я доберуся, може не упаду.
Нехай ангел захищає мою грішну душу,
Я ж до втраченого раю повернутись мушу.
Наблукався я доволі по дикому полі,
Не знайшов у світі правди, ні щастя, ні долі.
Лиш знайшов Тебе, Ісусе, і до Тебе прагну,
Може хижі душетруси на шляху не стягнуть.
Хоч стрімкий підйом до Тебе - та може, та може
Безначальна Твоя сила мені допоможе.
Я ж щасливий, що Тя бачу і Тобі молюся,
Чи не лишиш, чи пробачиш, Господи Ісусе?
У четверту неділя Великого посту святкується пам'ять преподобного Іоанна Ліствичника, ігумена Синайського (VI-VII ст.) Під час керування Синайським монастирем (суч. Єгипет) преподобний Іоанн написав знамениту книгу про духовне сходження християн, яку назвав «Ліствицею», пояснюючи: «Від землі до неба ведуть сходи, якими здіймаються люди. Господь простягає до них руки, але шлях до Нього складається з тридцяти високих ступенів, і на кожній з них чекають випробування».
Натхнення Пафнутія
23.04.202503:10
🗓 10 (23 н. ст.) квітня, в день Пасхи Господньої, — був повішаний 75-літній Патріарх Константинопольський Григорій V Ангелопулос (гр. Γρηγόριος Ε΄ Αγγελόπουλος).
Святитель Григорій тричі займав кафедру Нового Рима (1797-1798 рр., 1806-1808 рр., 1818-1821 рр.) і саме його третя каденція завершилася наглою смертю: після грецького повстання на Благовіщення 25 березня 1821 року турки схопили Патріарха, звинувативши його у прихильності повстанцям, хоча це і не відповідало дійсності.
Певний час османи знущалися над архієреєм та всіляко мучили його, після чого низложили, поставивши на його місце Патріархом Константинопольським болгарина Євгенія II. 10 квітня того ж року одразу після великодньої Божественної літургії Першосвятителя у повному патріаршому облаченні повісили на воротах Константинопольської Патріархії, але через сухість старечого тіла і попередній аскетичний образ життя смерть настала не одразу — владика Григорій страждав аж до самого вечора. Саме так Євгеній II і «прийняв» керівництво Церквою у Григорія V, якого «зустрів» при в’їзді до Патріархії.
Тіло священномученика було викуплене у турків юдеями і за значно більшу суму перепродане християнам, але потім відібране і третього дня після смерті скинуте до Чорного моря, де його і знайшов мореплавець Марк Склаво, котрий і доправив мощі до Одеси. Вже в Південній Пальмірі в середині червня 1821 року Архієпископ Константинополя-Нового Рима і Вселенський Патріарх Григорій V в подарованому імператором Олександром І Романовим облаченні Патріарха Московського Никона Мініна був похований у Троїцькій грецькій церкві міста, де спочивав до 1871 року, коли мощі були передані в кафедральний собор Афін з нагоди 50-річчя Незалежності Греції, особисту, проте недобровільну, ціну за яку Патріарх Григорій заплатив власним життям, чому і пошановується греками як «εθνομάρτυρας» (народний мученик).
Слід додати, що ворота Константинопольської Патріархії, на якій священномученик Григорій був повішаний із 1821 року і донині наглухо заклепані та залишаються постійно зачиненими. Наступник священномученика Григорія, Патріарх Євгеній ІІ, помер наступного року від серцевого нападу, звершуючи гостьовий візит до Кіпрської Православної Церкви для хіротонії нових єпископів, на місце тих, котрих також повісили османи, проте ті поставлення так і не були звершенні...
Святитель Григорій тричі займав кафедру Нового Рима (1797-1798 рр., 1806-1808 рр., 1818-1821 рр.) і саме його третя каденція завершилася наглою смертю: після грецького повстання на Благовіщення 25 березня 1821 року турки схопили Патріарха, звинувативши його у прихильності повстанцям, хоча це і не відповідало дійсності.
Певний час османи знущалися над архієреєм та всіляко мучили його, після чого низложили, поставивши на його місце Патріархом Константинопольським болгарина Євгенія II. 10 квітня того ж року одразу після великодньої Божественної літургії Першосвятителя у повному патріаршому облаченні повісили на воротах Константинопольської Патріархії, але через сухість старечого тіла і попередній аскетичний образ життя смерть настала не одразу — владика Григорій страждав аж до самого вечора. Саме так Євгеній II і «прийняв» керівництво Церквою у Григорія V, якого «зустрів» при в’їзді до Патріархії.
Тіло священномученика було викуплене у турків юдеями і за значно більшу суму перепродане християнам, але потім відібране і третього дня після смерті скинуте до Чорного моря, де його і знайшов мореплавець Марк Склаво, котрий і доправив мощі до Одеси. Вже в Південній Пальмірі в середині червня 1821 року Архієпископ Константинополя-Нового Рима і Вселенський Патріарх Григорій V в подарованому імператором Олександром І Романовим облаченні Патріарха Московського Никона Мініна був похований у Троїцькій грецькій церкві міста, де спочивав до 1871 року, коли мощі були передані в кафедральний собор Афін з нагоди 50-річчя Незалежності Греції, особисту, проте недобровільну, ціну за яку Патріарх Григорій заплатив власним життям, чому і пошановується греками як «εθνομάρτυρας» (народний мученик).
Слід додати, що ворота Константинопольської Патріархії, на якій священномученик Григорій був повішаний із 1821 року і донині наглухо заклепані та залишаються постійно зачиненими. Наступник священномученика Григорія, Патріарх Євгеній ІІ, помер наступного року від серцевого нападу, звершуючи гостьовий візит до Кіпрської Православної Церкви для хіротонії нових єпископів, на місце тих, котрих також повісили османи, проте ті поставлення так і не були звершенні...
Reposted from:протоиерей Димитрий Гарчук
18.04.202510:49
«Плаче Богородиця, плаче кожного дня. Вона говорить Своєму Сину: «Сину мій і Боже мій, даруй миру мудрість, прости мир»
Преподобна Софія Клісурська
#цитати
———-
«Плачет Богородица, плачет каждый день. Она говорит своему Сыну: «Сын мой и Бог мой, даруй миру мудрость, прости мир.»
Преподобная София Клисурская
#цитаты
Преподобна Софія Клісурська
#цитати
———-
«Плачет Богородица, плачет каждый день. Она говорит своему Сыну: «Сын мой и Бог мой, даруй миру мудрость, прости мир.»
Преподобная София Клисурская
#цитаты
11.04.202517:37
Завтра б мало виповнитися 60 років моєму хресному. Вчора його не стало на цій землі.
Прошу святих молитов за його безсмертну душу ✨
Прошу святих молитов за його безсмертну душу ✨
04.04.202503:41
🕊 ДЕ СПРАВА СТОСУЄТЬСЯ ВІРИ ХРИСТОВОЇ, — зі слова священномученика Василія (Зеленцова, † 07.02.1930), єпископа Прилуцького, вікарія Полтавської єпархії у день винесення вироку.
«Багато за ці дні говорили проти мене, з багато чим я не згоден і багато звинувачень я міг би спростувати. Я приготував велику промову по пунктах, але зараз передумав і скажу небагато.
Я вже заявляв вам, і ще раз заявляю, що я лояльний до радянської влади як такої, бо вона, як і всі, надіслана нам згори. Але де справа стосується віри Христової, стосується храмів Божих, там я боровся, борюся і боротимусь до останнього мого зітхання з представниками цієї влади.
Ганебно, грішно було б мені, воїну Христовому, що носить цей Святий Хрест на грудях, захищати особисто себе в той час, коли вороги ополчились і оголосили війну Самому Христу.
Я розумію, що ви робите мені ідейний виклик, і я його приймаю. І яке б покарання ви не винесли мені, я повинен його перенести твердо, без страху, навіть смерть готовий прийняти, бо немає нагороди вище, ніж нагорода на Небесах».
💥 Владиці Василію винесли вирок "К расстрелу!", після чого він перехрестився і з усмішкою на обличчі, благословляючи, сказав: «Господь з вами, заспокойтеся, все в Божій волі, дивіться, я ж спокійний. Ідіть із миром додому!».
〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️
👉🏻 До речі, до дня прославлення у 1997 році ізографом найпершого іконописного зображення священномученика був митець Сергій Горбань, а автором богослужбового послідування — духівник Хрестовоздвиженського жіночого монастиря Полтави священник Георгій Звєрєв ✍🏻
«Багато за ці дні говорили проти мене, з багато чим я не згоден і багато звинувачень я міг би спростувати. Я приготував велику промову по пунктах, але зараз передумав і скажу небагато.
Я вже заявляв вам, і ще раз заявляю, що я лояльний до радянської влади як такої, бо вона, як і всі, надіслана нам згори. Але де справа стосується віри Христової, стосується храмів Божих, там я боровся, борюся і боротимусь до останнього мого зітхання з представниками цієї влади.
Ганебно, грішно було б мені, воїну Христовому, що носить цей Святий Хрест на грудях, захищати особисто себе в той час, коли вороги ополчились і оголосили війну Самому Христу.
Я розумію, що ви робите мені ідейний виклик, і я його приймаю. І яке б покарання ви не винесли мені, я повинен його перенести твердо, без страху, навіть смерть готовий прийняти, бо немає нагороди вище, ніж нагорода на Небесах».
💥 Владиці Василію винесли вирок "К расстрелу!", після чого він перехрестився і з усмішкою на обличчі, благословляючи, сказав: «Господь з вами, заспокойтеся, все в Божій волі, дивіться, я ж спокійний. Ідіть із миром додому!».
〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️
👉🏻 До речі, до дня прославлення у 1997 році ізографом найпершого іконописного зображення священномученика був митець Сергій Горбань, а автором богослужбового послідування — духівник Хрестовоздвиженського жіночого монастиря Полтави священник Георгій Звєрєв ✍🏻
Reposted from:
Синодальна літургічна комісія УПЦ
01.04.202515:41
Завтра — 2 квітня кожного року відзначаємо Всесвітній день поширення знань про аутизм (World Autism Awareness Day). Пам’ятний день започаткувала Організація Об’єднаних Націй 18 грудня 2007 року.
Текст молебню за особливих дітей схвалений 12 березня 2020 року Синодальною Літургічною Комісією Української Православної Церкви за посиланням:
https://www.lyturg.org/moleben-za-ditej-shcho-strazhdaiut-na-autyzm-podano-sekretarem-komisii/
#аутизм #рас #ASD#prayer#молитва #упц
Текст молебню за особливих дітей схвалений 12 березня 2020 року Синодальною Літургічною Комісією Української Православної Церкви за посиланням:
https://www.lyturg.org/moleben-za-ditej-shcho-strazhdaiut-na-autyzm-podano-sekretarem-komisii/
#аутизм #рас #ASD#prayer#молитва #упц
29.03.202517:12
🕯2/14.І.1882-29.ІІІ.1972 📿
Пам’ятаємо. Цінуємо. Молимося.
Вічная пам’ять в оселях милості Господньої Його Професорському Архієрейству 🌿
Пам’ятаємо. Цінуємо. Молимося.
Вічная пам’ять в оселях милості Господньої Його Професорському Архієрейству 🌿
Shown 1 - 24 of 161
Log in to unlock more functionality.