Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Инсайдер UA
Инсайдер UA
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Инсайдер UA
Инсайдер UA
прεсвѷтεръ Юрїй avatar

прεсвѷтεръ Юрїй

Канал із думками та нотатками пресвітера, котрий думає, що він думає, але не завжди його думки сходяться із думками тих, хто думає інакше…)
TGlist rating
0
0
TypePublic
Verification
Not verified
Trust
Not trusted
LocationУкраїна
LanguageOther
Channel creation dateJan 23, 2023
Added to TGlist
May 29, 2024
Linked chat

Latest posts in group "прεсвѷтεръ Юрїй"

Зі святом преподобного Феодосія Печерського

Очі радісні, ноги босії:
«Будеш слухатись, Феодосію?» —
«Буду слухатись і трудитися,
Покажи ж-бо, як слід молитися».
Став Антонію послідовником,
Лаври Київської засновником,
Для чернецтва — що батьком рідним,
А для люду — заступником гідним.
Що із вірою не попросите
Перед образом Феодосія —
Не відвернеться і сьогодні він,
Лиш прохання були б Боговгодними.

Преподобний Феодосій юнаком таємно пішов з дому до Києва й попросив у старця-анахорета преподобного Антонія чернечого постригу. Був йому вірним соратником і послідовником, довкола них зібралось багато інших ченців, так і виникла Києво-Печерська Лавра.

Натхнення Пафнутія
Святителю отче наш Афанасіє, моли Бога за обитель, в якій ти зволив мощами своїми спочивати та Землю Козаків, що прийняла тебе гостинно 🕊

〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️
🗣 Промова Ректора Полтавської духовної семінарії із Рукопису 1822 року, в якому розміщено Житіє святителя, Повість про перенесення мощей святителя та власне сама Промова архімандрита Кирила Богословського-Платонова (✞ 8.ІІІ.1841; в майбутньому — архієпископ Подільський і Брацлавський) 📖
📖 БЕРЕЖІМО СВОЇ УКРАЇНСЬКІ ЦЕРКОВНІ ЗВИЧАЇ 📖
// Іларіон Огієнко, Др., Архиєпископ Холмський і Підляський. УКРАЇНСЬКА ЦЕРКВА. Том другий. Нариси з історії Української Православної Церкви. — Прага: Видавництво Юрія Тищенка, 1942. — С. 208, 211-212.

<…> В міру своїх сил я не мало працював для поширення ідеї відродження Української Церкви, і в першу чергу — дерусифікації її. А сьогодні можна знову голосно запитати: чи ж широке наше громадянство пересяклося ідеями необхідности відродження свої Церкви в цілому, чи воно їх дійсно глибоко розуміє? Чи воно знає життя нашої Церкви й до її обмосковлення? На жаль, мушу рішуче ствердити, що справа ця мало пішла далі від того, якою була вона в 1918 році… Звичайно, багато причин на те було, але не все причин слушних…

Навіть «українізувавшися», ми дивимось на свою церкву головно через російські окуляри. Всеукраїнська Церковна Рада в Києві, як знаємо, поперекладала різні Богослужбові книжки на українську мову. Але… доля пожартувала з їхньої праці: переклади зроблено не з своїх колишніх книжок, але з «чинів» московських. Цебто: вбрали москаля в українську одежу…

І сьогодні широке українське громадянство наче й не знає, що Українська Церква здавна має свої власні Богослужбові книжки, власні «чини», часом дуже відмінні від чинів московських <…>

B православнім Требнику єпископа львівського Арсенія Желиборського з 1645 р. знаходимо дуже змістовне Слово молодим на Вінчанні, а в нім на л. 41 читаємо:
«Тимъ же способомъ ты, сыну милый, на тось повиненъ добре пам’ятати, же малжонку свою маєшъ мѣти за сполного и сердечного собѣ пріятеля и товарыша, а не за невольницу и подножка, абовѣмъ не з ноги ти єи Богъ створилъ, але з ребра, близко сердца будучого, абысся отоль училъ и зналъ и быти собѣ приятелемъ сердечнымъ и оной щирую любовь з сердца показывалъ».

Оце вам правдивий малюнок, як за давніх часів ставилися до жінки в Україні. І цей високо-культурний погляд відбився навіть, як бачимо, в наших тодішніх церковних книжках. Тепер у книжках цих цього вже нема … <…>
Коли преподобний Антоній Великий був на порозі смерті, він почув, як один із братів сказав про нього:

Він був таким великим, як і пророк Мойсей!

Тоді подвижник розплющив одне око і промовив:

Наскільки ж ти далекий від істини, брате! Адже Бог не запитає мене на тому світі: «Чому ти не був як Мойсей?», але: «Чому ти не був Антонієм?».

©️ Древній Патерик
📜
… Я отправился в Мюнхен, где поступил в частную художественную школу профессора Книрр. Однако уже через три недели тоска по родине неудержимо повлекла меня домой, я уехал в Киев и еще год с группой товарищей усиленно занимался рисованием и живописью.

В это время впервые проявилась моя религиозность. Я каждый день, а иногда и дважды в день ездил в Киево-Печерскую Лавру, часто бывал в киевских храмах и, возвращаясь оттуда, делал зарисовки того, что видел в Лавре и храмах. Я сделал много зарисовок, набросков и эскизов молящихся людей, лаврских богомольцев, приходивших туда за тысячу верст, и тогда уже сложилось то направление художественной деятельности, в котором я работал бы, если бы не оставил живописи …

©️ Із автобіографії святителя Луки Кримського та зображення його замальовок
ПОНТИФІКИ ЛЕВИ: які вони були аж до нинішнього

📍Leo PP. I [29.ІХ.440-10.ХІ.461] — перший римський святитель із епітетом «Великий», письменник та миротворець; італієць. Саме в час його служіння за Єпископом Риму закріпився титул «Pontifex Maximus» та «Папа» і він став першим Римським Першосвятителем похованим в базиліці апостола Петра.

📍Leo PP. II [17.VIII.682-3.VII.683] — Папа, котрий був піднесений до свого сану через рік і сім місяців через проблеми затвердження його Константинопольським автократором; грек. Цікавився музикою та був активно займався соцслужінням (допомагав бідним).

📍Leo PP. III [27.XII.795-12.VI.816] — союзник імператора Карла Великого; спадковий римлянин. Перший Папа, із якого «зняли» «папську недоторканність» (скинули із престолу).

📍Leo PP. IV [10.IV.847-17.VII.855] — займався відновленням Рима після нашестя сарацинів; римлянин. Згідно із блюзнірською легендою, його «наступником» на престолі святого Петра стала «папесса Іоанна».

📍Leo PP. V [30.VII-IX.903] — один із «нетривалих» Пап; італієць. Був закатований Папою Сергієм ІІІ, із якого в історії РКЦ бере початок період порнократії.

📍Leo PP. VI [V-XII.928] — п’ятий Папа періоду порнократії; римлянин. Став жертвою політичних спекуляцій, помер внаслідок отруєння.

📍Leo PP. VII [3.I.936-13.VII.939] — бенедиктинець, восьмий Папа періоду порнократії; римлянин. Заохочував заснування та розвиток монастирів.

📍Leo PP. VIII [6.XII.963-1.III.965] — союзник імператора Оттона І Великого; римлянин. Був відомий аскетичним життям, незважаючи на те, що прийшов до влади внаслідок політичних інтриг.

📍Leo PP. IX [12.II.1049-19.IV.1054] — прихильник Клюнійської партії; франк. Реформатор, який вперше ввів до Колеґії кардиналів кардиналів неіталійського походження.

📍Leo PP. X [11.III.1513-1.XII.1521] — останній Папа, який на момент обрання не був священником і останній Папа, за понтифікату якого вся Європа все ще була повністю католицькою; флорентієць. На його правління припадає початок Реформації, а сам він був тим, хто засудив ієромонаха Августина (в миру – Мартіна) Лютера за його 95 тез. Відомий своїм розгульним життям, мисливським хобі та симонією, яка і приносила йому кошти для такого несвятительського життя.

📍Leo PP. XI [1-27.IV.1605] — відомий прізвиськом «Papa Lampo» («Папа Блискавка»), через нетривалість понтифікату; флорентієць. Був обраний на 70-му році життя як компромісна фігура серед кардинальських партій. Помер внаслідок переохолодження під час інтронізації і подальших ускладнень через це.

📍Leo PP. XII [28.IX.1823-10.II.1829] — в доволі поганому стані здоров’я був обраний Папою кардиналами, які вважали, що «обирають мерця» для недовгого правління, але після обрання Лев почав одужувати; італієць. За час його понтифікату всі благодійні фонди опинилися під пильним наглядом Папи, а євреї були вигнані із Рима.

📍Leo PP. XIII [20.II.1878-20.VII.1903] — Папа, який найбільше із усіх опублікував енциклік [88]; італієць. Оформлювач римсько-католицької соціальної доктрини (енцикліка «Rerum Novarum»), від якої відштовхувалися його наступники при формуванні своєї соціальної діяльності. Популяризатор філософського вчення доктора ангелів Фоми Аквінського. Відкрив доступ католицьким студентам до архівів РКЦ, але виключно під власним контролем.

📍Leo PP. XIV [8.V.2025-.../…/20…] — августинець; американець. Прихильник позиції, що єпископ в першу чергу має бути пастирем, а вже тільки потім адміністратором. Вважається продовжувачем діяльності Папи Франциска в царині захисту бідних та мігрантів.
👉 Той момент, коли Папа Стефан ІІ був Понтифіком рівно стільки днів [23 грудня - 25 грудня 752 року] за скільки днів було обрано Папою Лева XIV...
💨 Сьогодні в Римі розпочинає свою роботу Конклав, що має обрати нового главу Римсько-Католицької Церкви 🇻🇦

Деякі цифри із історії Римського Папства 📖

Іноді правління Понтифіків Максимусів було не настільки тривалим, як би, можливо, їм того хотілося 📉
2 дні — Стефан ІІ — 23-25.ІІІ.752
13 днів — Урбан VII — 4-19.IV.896
17 днів — Целестин IV — 25.X.-10.XI.1241
20 днів — Теодор II — грудень 897 (точні дати невідомі, оскільки понфтифікат припав на період після горезвісного Жахливого ("Трупного") Синоду)
21 день — Сизиній І — 15.І.-4.ІІ.708
22 дні — Маркел II — 9.IV.-1.V.1555
24 дні — Дамас II — 17.VII-9.VIII.1048
27 днів — Пій III — 22.IX-18.X.1503
27 днів — Лев XI — 1-27.IV.1605
33 дні — Бенедикт V — 22.V.-23.VI.964
33 дні — Іоанн Павло I — 26.VIII.-28.IX.1978

А іноді правління було мало не епохою [роки/місяці/дні] 📈
31/7/22Пій ІХ — 16.VI.1846-7.II.1878
26/5/18Іоанн Павло ІІ — 16.X.1978-2.IV.2005
25/5/1Лев XIII — 20.II.1878-20.VII.1903
24/6/15Пiй VI — 15.II.1775-29.VIII.1799
23/5/7Адрiан I — 1.II.772-25.XII.795
23/5/7Пiй VII — 14.III.1800-20.VIII.1823
21/11/24Oлександр III — 7.IX.1159-30.VIII.1181
21/11/1Сильвестр I — 31.I.314-31.XII.335
21/1/13 Лев I — 29.IX.440-10.XI.461
20/11/24Урбан VIII — 6.VIII.1623-29.VII.1644

🗂 Серед Пап було 17 бенедиктинців, 6 августинців, по 4 домініканці і францисканці, 2 цистеріанці і лише 1 єзуїт — нещодавно спочилий Папа Франциск І.
МОЛИТВА СВЯТОГО ВЕЛИКОМУЧЕНИКА І ПЕРЕМОГОНОСЦЯ ГЕОРГІЯ, ЯКОЮ ВІН МОЛИВСЯ ВЕЛЕМОВНО, КОЛИ ВЕЛИ ЙОГО НА СТРАЖДАННЯ У РОВІ:

Спаси‌телю скорбо‌тних, Приту‌лок гнаних, Надíє безнадíйних, Го‌споди Бо‌же мій! Почу‌й моли‌тву раба‌ Твого‌, згля‌нься на ме‌не і поми‌луй мене‌.

Ви‌зволи мене‌ від підсту‌пності супроти‌вного і дай менì дотри‌мати до кінця‌ життя‌ мо‌го сповіда‌ння íмені Твого‌ Свято‌го. Не поки‌нь мене‌, Влади‌ко, за мої гріхи‌, щоб не сказа‌ли мої вороги‌: «Де Бог його‌?».

Покажи‌ си‌лу Твою‌ і просла‌в ім’я‌ Твоє‌ в менì, негíдному рабì Твоє‌му. Низпошли‌ менì А‌нгела, храни‌теля мене‌ недосто‌йного, — Ти, Котри‌й претвори‌в піч вавило‌нську в росу‌ і зберíг Твоїх о‌троків неушко‌дженими, бо‌ Ти благослове‌нний на вíки. Амíнь!
Те, що спочатку жінки бачать Господа, що Він вітає їх, що вони поклоняються Йому і що Він наказує їм принести благу звістку апостолам — перевертає усталений від початку світу порядок. Рід, через який смерть увійшла у світ, тепер стає першим, якому дається прийняти славу, бачення, плід і звістку Воскресіння. Вартові, які все бачили, відкинули славу Воскресіння тим, що вступили в змову, щоб збрехати, ніби Тіло Христа вкрали. Своє замовчування Воскресіння вони продали за почесті та задоволення цього світу, бо почесті його виражаються в грошах.

©️святитель Іларій Піктавійський «Коментар на Євангеліє від Матфея»
З пошани до святителя Криту Андрія Єрусалимського та із проханням про молитву за мого хресного убієнного Михаїла, набрав Пасхальний канон преподобного, який був перекладений слов’янською мовою ще в часи «першої хвилі» місії п’яточисленних учнів святителів Костянтина (Кирила) Хазарського та Мефодія Паннонського у ІX ст.

📖 Цей твір був у нашому богослужбовому вжитку із XI до XV ст. поряд із Каноном преподобного Іоанна Дамаскіна. Врешті-решт лише останній в нас і залишився [і не тільки в нас, власне кажучи].

📜 Даний файл ґрунтується на рукописах здебільшого XIII ст., знайдених і обнародуваних вже у столітті XX.
___________________________
Мертвії, срітайте Гробного во мертвих Христа, воздвигшого із гроба Адама. Воста бо сице, і явися жив Христос, і прийде спасти нас во віки (Кан. 8, 4).
Тернистою стала дорога, коли людина згрішила, але вона вирівнялася, коли нею Своїм Воскресінням пройшов Христос, перетворивши найтісніший шлях на шлях царствений. На цей шлях ступають двома ногами, тобто смиренням та любов’ю.

©️ святитель Цезар, митрополит Арелатський
Світла субота. День пам'яті жертв Чорнобильської катастрофи

Страшний калейдоскоп:
в цю мить десь хтось загинув.
В цю мить. В цю саму мить. У кожну із хвилин.
Розбився корабель. Горять Галапагоси.
І сходить над Дніпром гірка зоря-полин.

Десь вибух. Десь вулкан. Руйновище. Заглада.
Хтось цілиться. Хтось впав.
Хтось просить: — Не стріляй!
Не знає вже казок Шехерезада.
Над Рейном не співає Лореляй.

Летить комета. Бавиться дитя.
Цвітуть обличчя, острахом не стерті.
Благословенна кожна мить життя
на цих всесвітніх косовицях смерті!

Ліна Костенко, "Страшний калейдоскоп"
📖 До прийдешнього недільного дня Антипасхи і подальшої Радониці, вже традиційно, ділюся файлом «Послѣ́дованiе Панѷхíды, бывáемыѧ во втóрникъ седмúцы Антiпáсхu» із повним великоднім початком заради спочилих 🕯

Хай упокоїть на лоні Божественної милості не мертвих Господь, а живих (див. Лк. 20:38), рабів і рабинь Своїх, про яких щиро помолíмся із теплим пам’ятанням слів святого Хризостома, що Воскрес Христос — і нема в гробі жодного мертвого!
В Светлую Среду (среду после Пасхи) Церковь чествует икону Божией Матери «КАСПЕРОВСКАЯ».

Этот образ прославился как защитник Одессы во время Крымской войны: при осаде города британским флотом одесситы, с благословения святителя Иннокентия Херсонского, крестным ходом перенесли икону из села Касперово и пронесли по улицам города. Заступничеством Пресвятой Богородицы Одесса осталась невредимой, а через полгода осада была снята.

По преданию, на юг Украины образ был привезён в конце XVI века сербами, приехавшими из Трансильвании. Икона передавалась по наследству, пока в 1809 году её не приобрела помещица Иулиания Ионовна Касперова. Икона к тому времени значительно обветшала. В феврале 1840 года Касперова ночью молилась со слезами перед образом с просьбой помочь ей в её бедах. Вдруг женщина увидела, что икона обновилась и лик Богородицы просветлел. Спустя четыре года, после нескольких чудес исцеления, образ перенесли в сельский храм. В 1846 году Синод признал икону чудотворной.

В память о чудесном избавлении Одессы от угрозы штурма образ каждый год 1 октября стали приносить в город, где он оставался до среды Светлой седмицы в Спасо-Преображенском кафедральном соборе. С 1918 года чудотворный образ пребывал в этом храме постоянно. В 1936 году после уничтожения собора Касперовскую икону перенесли в Успенский собор, ставший позднее кафедральным. Она находится в нём и сейчас.

Другие дни чествования иконы — среда Светлой седмицы (среда после Пасхи) и 14 октября.

Records

09.04.202519:56
724Subscribers
03.04.202523:59
100Citation index
31.01.202520:12
2.7KAverage views per post
31.01.202520:12
2.7KAverage views per ad post
12.02.202508:42
48.57%ER
31.01.202520:12
420.44%ERR
Subscribers
Citation index
Avg views per post
Avg views per ad post
ER
ERR
OCT '24JAN '25APR '25

Popular posts прεсвѷтεръ Юрїй

Зі святом преподобного Феодосія Печерського

Очі радісні, ноги босії:
«Будеш слухатись, Феодосію?» —
«Буду слухатись і трудитися,
Покажи ж-бо, як слід молитися».
Став Антонію послідовником,
Лаври Київської засновником,
Для чернецтва — що батьком рідним,
А для люду — заступником гідним.
Що із вірою не попросите
Перед образом Феодосія —
Не відвернеться і сьогодні він,
Лиш прохання були б Боговгодними.

Преподобний Феодосій юнаком таємно пішов з дому до Києва й попросив у старця-анахорета преподобного Антонія чернечого постригу. Був йому вірним соратником і послідовником, довкола них зібралось багато інших ченців, так і виникла Києво-Печерська Лавра.

Натхнення Пафнутія
Коли преподобний Антоній Великий був на порозі смерті, він почув, як один із братів сказав про нього:

Він був таким великим, як і пророк Мойсей!

Тоді подвижник розплющив одне око і промовив:

Наскільки ж ти далекий від істини, брате! Адже Бог не запитає мене на тому світі: «Чому ти не був як Мойсей?», але: «Чому ти не був Антонієм?».

©️ Древній Патерик
📜
📖 БЕРЕЖІМО СВОЇ УКРАЇНСЬКІ ЦЕРКОВНІ ЗВИЧАЇ 📖
// Іларіон Огієнко, Др., Архиєпископ Холмський і Підляський. УКРАЇНСЬКА ЦЕРКВА. Том другий. Нариси з історії Української Православної Церкви. — Прага: Видавництво Юрія Тищенка, 1942. — С. 208, 211-212.

<…> В міру своїх сил я не мало працював для поширення ідеї відродження Української Церкви, і в першу чергу — дерусифікації її. А сьогодні можна знову голосно запитати: чи ж широке наше громадянство пересяклося ідеями необхідности відродження свої Церкви в цілому, чи воно їх дійсно глибоко розуміє? Чи воно знає життя нашої Церкви й до її обмосковлення? На жаль, мушу рішуче ствердити, що справа ця мало пішла далі від того, якою була вона в 1918 році… Звичайно, багато причин на те було, але не все причин слушних…

Навіть «українізувавшися», ми дивимось на свою церкву головно через російські окуляри. Всеукраїнська Церковна Рада в Києві, як знаємо, поперекладала різні Богослужбові книжки на українську мову. Але… доля пожартувала з їхньої праці: переклади зроблено не з своїх колишніх книжок, але з «чинів» московських. Цебто: вбрали москаля в українську одежу…

І сьогодні широке українське громадянство наче й не знає, що Українська Церква здавна має свої власні Богослужбові книжки, власні «чини», часом дуже відмінні від чинів московських <…>

B православнім Требнику єпископа львівського Арсенія Желиборського з 1645 р. знаходимо дуже змістовне Слово молодим на Вінчанні, а в нім на л. 41 читаємо:
«Тимъ же способомъ ты, сыну милый, на тось повиненъ добре пам’ятати, же малжонку свою маєшъ мѣти за сполного и сердечного собѣ пріятеля и товарыша, а не за невольницу и подножка, абовѣмъ не з ноги ти єи Богъ створилъ, але з ребра, близко сердца будучого, абысся отоль училъ и зналъ и быти собѣ приятелемъ сердечнымъ и оной щирую любовь з сердца показывалъ».

Оце вам правдивий малюнок, як за давніх часів ставилися до жінки в Україні. І цей високо-культурний погляд відбився навіть, як бачимо, в наших тодішніх церковних книжках. Тепер у книжках цих цього вже нема … <…>
15.05.202503:42
Святителю отче наш Афанасіє, моли Бога за обитель, в якій ти зволив мощами своїми спочивати та Землю Козаків, що прийняла тебе гостинно 🕊

〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️
🗣 Промова Ректора Полтавської духовної семінарії із Рукопису 1822 року, в якому розміщено Житіє святителя, Повість про перенесення мощей святителя та власне сама Промова архімандрита Кирила Богословського-Платонова (✞ 8.ІІІ.1841; в майбутньому — архієпископ Подільський і Брацлавський) 📖
… Я отправился в Мюнхен, где поступил в частную художественную школу профессора Книрр. Однако уже через три недели тоска по родине неудержимо повлекла меня домой, я уехал в Киев и еще год с группой товарищей усиленно занимался рисованием и живописью.

В это время впервые проявилась моя религиозность. Я каждый день, а иногда и дважды в день ездил в Киево-Печерскую Лавру, часто бывал в киевских храмах и, возвращаясь оттуда, делал зарисовки того, что видел в Лавре и храмах. Я сделал много зарисовок, набросков и эскизов молящихся людей, лаврских богомольцев, приходивших туда за тысячу верст, и тогда уже сложилось то направление художественной деятельности, в котором я работал бы, если бы не оставил живописи …

©️ Із автобіографії святителя Луки Кримського та зображення його замальовок
30.04.202504:27
З пошани до святителя Криту Андрія Єрусалимського та із проханням про молитву за мого хресного убієнного Михаїла, набрав Пасхальний канон преподобного, який був перекладений слов’янською мовою ще в часи «першої хвилі» місії п’яточисленних учнів святителів Костянтина (Кирила) Хазарського та Мефодія Паннонського у ІX ст.

📖 Цей твір був у нашому богослужбовому вжитку із XI до XV ст. поряд із Каноном преподобного Іоанна Дамаскіна. Врешті-решт лише останній в нас і залишився [і не тільки в нас, власне кажучи].

📜 Даний файл ґрунтується на рукописах здебільшого XIII ст., знайдених і обнародуваних вже у столітті XX.
___________________________
Мертвії, срітайте Гробного во мертвих Христа, воздвигшого із гроба Адама. Воста бо сице, і явися жив Христос, і прийде спасти нас во віки (Кан. 8, 4).
Те, що спочатку жінки бачать Господа, що Він вітає їх, що вони поклоняються Йому і що Він наказує їм принести благу звістку апостолам — перевертає усталений від початку світу порядок. Рід, через який смерть увійшла у світ, тепер стає першим, якому дається прийняти славу, бачення, плід і звістку Воскресіння. Вартові, які все бачили, відкинули славу Воскресіння тим, що вступили в змову, щоб збрехати, ніби Тіло Христа вкрали. Своє замовчування Воскресіння вони продали за почесті та задоволення цього світу, бо почесті його виражаються в грошах.

©️святитель Іларій Піктавійський «Коментар на Євангеліє від Матфея»
💨 Сьогодні в Римі розпочинає свою роботу Конклав, що має обрати нового главу Римсько-Католицької Церкви 🇻🇦

Деякі цифри із історії Римського Папства 📖

Іноді правління Понтифіків Максимусів було не настільки тривалим, як би, можливо, їм того хотілося 📉
2 дні — Стефан ІІ — 23-25.ІІІ.752
13 днів — Урбан VII — 4-19.IV.896
17 днів — Целестин IV — 25.X.-10.XI.1241
20 днів — Теодор II — грудень 897 (точні дати невідомі, оскільки понфтифікат припав на період після горезвісного Жахливого ("Трупного") Синоду)
21 день — Сизиній І — 15.І.-4.ІІ.708
22 дні — Маркел II — 9.IV.-1.V.1555
24 дні — Дамас II — 17.VII-9.VIII.1048
27 днів — Пій III — 22.IX-18.X.1503
27 днів — Лев XI — 1-27.IV.1605
33 дні — Бенедикт V — 22.V.-23.VI.964
33 дні — Іоанн Павло I — 26.VIII.-28.IX.1978

А іноді правління було мало не епохою [роки/місяці/дні] 📈
31/7/22Пій ІХ — 16.VI.1846-7.II.1878
26/5/18Іоанн Павло ІІ — 16.X.1978-2.IV.2005
25/5/1Лев XIII — 20.II.1878-20.VII.1903
24/6/15Пiй VI — 15.II.1775-29.VIII.1799
23/5/7Адрiан I — 1.II.772-25.XII.795
23/5/7Пiй VII — 14.III.1800-20.VIII.1823
21/11/24Oлександр III — 7.IX.1159-30.VIII.1181
21/11/1Сильвестр I — 31.I.314-31.XII.335
21/1/13 Лев I — 29.IX.440-10.XI.461
20/11/24Урбан VIII — 6.VIII.1623-29.VII.1644

🗂 Серед Пап було 17 бенедиктинців, 6 августинців, по 4 домініканці і францисканці, 2 цистеріанці і лише 1 єзуїт — нещодавно спочилий Папа Франциск І.
ПОНТИФІКИ ЛЕВИ: які вони були аж до нинішнього

📍Leo PP. I [29.ІХ.440-10.ХІ.461] — перший римський святитель із епітетом «Великий», письменник та миротворець; італієць. Саме в час його служіння за Єпископом Риму закріпився титул «Pontifex Maximus» та «Папа» і він став першим Римським Першосвятителем похованим в базиліці апостола Петра.

📍Leo PP. II [17.VIII.682-3.VII.683] — Папа, котрий був піднесений до свого сану через рік і сім місяців через проблеми затвердження його Константинопольським автократором; грек. Цікавився музикою та був активно займався соцслужінням (допомагав бідним).

📍Leo PP. III [27.XII.795-12.VI.816] — союзник імператора Карла Великого; спадковий римлянин. Перший Папа, із якого «зняли» «папську недоторканність» (скинули із престолу).

📍Leo PP. IV [10.IV.847-17.VII.855] — займався відновленням Рима після нашестя сарацинів; римлянин. Згідно із блюзнірською легендою, його «наступником» на престолі святого Петра стала «папесса Іоанна».

📍Leo PP. V [30.VII-IX.903] — один із «нетривалих» Пап; італієць. Був закатований Папою Сергієм ІІІ, із якого в історії РКЦ бере початок період порнократії.

📍Leo PP. VI [V-XII.928] — п’ятий Папа періоду порнократії; римлянин. Став жертвою політичних спекуляцій, помер внаслідок отруєння.

📍Leo PP. VII [3.I.936-13.VII.939] — бенедиктинець, восьмий Папа періоду порнократії; римлянин. Заохочував заснування та розвиток монастирів.

📍Leo PP. VIII [6.XII.963-1.III.965] — союзник імператора Оттона І Великого; римлянин. Був відомий аскетичним життям, незважаючи на те, що прийшов до влади внаслідок політичних інтриг.

📍Leo PP. IX [12.II.1049-19.IV.1054] — прихильник Клюнійської партії; франк. Реформатор, який вперше ввів до Колеґії кардиналів кардиналів неіталійського походження.

📍Leo PP. X [11.III.1513-1.XII.1521] — останній Папа, який на момент обрання не був священником і останній Папа, за понтифікату якого вся Європа все ще була повністю католицькою; флорентієць. На його правління припадає початок Реформації, а сам він був тим, хто засудив ієромонаха Августина (в миру – Мартіна) Лютера за його 95 тез. Відомий своїм розгульним життям, мисливським хобі та симонією, яка і приносила йому кошти для такого несвятительського життя.

📍Leo PP. XI [1-27.IV.1605] — відомий прізвиськом «Papa Lampo» («Папа Блискавка»), через нетривалість понтифікату; флорентієць. Був обраний на 70-му році життя як компромісна фігура серед кардинальських партій. Помер внаслідок переохолодження під час інтронізації і подальших ускладнень через це.

📍Leo PP. XII [28.IX.1823-10.II.1829] — в доволі поганому стані здоров’я був обраний Папою кардиналами, які вважали, що «обирають мерця» для недовгого правління, але після обрання Лев почав одужувати; італієць. За час його понтифікату всі благодійні фонди опинилися під пильним наглядом Папи, а євреї були вигнані із Рима.

📍Leo PP. XIII [20.II.1878-20.VII.1903] — Папа, який найбільше із усіх опублікував енциклік [88]; італієць. Оформлювач римсько-католицької соціальної доктрини (енцикліка «Rerum Novarum»), від якої відштовхувалися його наступники при формуванні своєї соціальної діяльності. Популяризатор філософського вчення доктора ангелів Фоми Аквінського. Відкрив доступ католицьким студентам до архівів РКЦ, але виключно під власним контролем.

📍Leo PP. XIV [8.V.2025-.../…/20…] — августинець; американець. Прихильник позиції, що єпископ в першу чергу має бути пастирем, а вже тільки потім адміністратором. Вважається продовжувачем діяльності Папи Франциска в царині захисту бідних та мігрантів.
Світла субота. День пам'яті жертв Чорнобильської катастрофи

Страшний калейдоскоп:
в цю мить десь хтось загинув.
В цю мить. В цю саму мить. У кожну із хвилин.
Розбився корабель. Горять Галапагоси.
І сходить над Дніпром гірка зоря-полин.

Десь вибух. Десь вулкан. Руйновище. Заглада.
Хтось цілиться. Хтось впав.
Хтось просить: — Не стріляй!
Не знає вже казок Шехерезада.
Над Рейном не співає Лореляй.

Летить комета. Бавиться дитя.
Цвітуть обличчя, острахом не стерті.
Благословенна кожна мить життя
на цих всесвітніх косовицях смерті!

Ліна Костенко, "Страшний калейдоскоп"
МОЛИТВА СВЯТОГО ВЕЛИКОМУЧЕНИКА І ПЕРЕМОГОНОСЦЯ ГЕОРГІЯ, ЯКОЮ ВІН МОЛИВСЯ ВЕЛЕМОВНО, КОЛИ ВЕЛИ ЙОГО НА СТРАЖДАННЯ У РОВІ:

Спаси‌телю скорбо‌тних, Приту‌лок гнаних, Надíє безнадíйних, Го‌споди Бо‌же мій! Почу‌й моли‌тву раба‌ Твого‌, згля‌нься на ме‌не і поми‌луй мене‌.

Ви‌зволи мене‌ від підсту‌пності супроти‌вного і дай менì дотри‌мати до кінця‌ життя‌ мо‌го сповіда‌ння íмені Твого‌ Свято‌го. Не поки‌нь мене‌, Влади‌ко, за мої гріхи‌, щоб не сказа‌ли мої вороги‌: «Де Бог його‌?».

Покажи‌ си‌лу Твою‌ і просла‌в ім’я‌ Твоє‌ в менì, негíдному рабì Твоє‌му. Низпошли‌ менì А‌нгела, храни‌теля мене‌ недосто‌йного, — Ти, Котри‌й претвори‌в піч вавило‌нську в росу‌ і зберíг Твоїх о‌троків неушко‌дженими, бо‌ Ти благослове‌нний на вíки. Амíнь!
Тернистою стала дорога, коли людина згрішила, але вона вирівнялася, коли нею Своїм Воскресінням пройшов Христос, перетворивши найтісніший шлях на шлях царствений. На цей шлях ступають двома ногами, тобто смиренням та любов’ю.

©️ святитель Цезар, митрополит Арелатський
хай же мовчить нині будь-яке творіння, бо ця Субота є преблагословенною, коли Христос заснув, аби третього дня востати
В Светлую Среду (среду после Пасхи) Церковь чествует икону Божией Матери «КАСПЕРОВСКАЯ».

Этот образ прославился как защитник Одессы во время Крымской войны: при осаде города британским флотом одесситы, с благословения святителя Иннокентия Херсонского, крестным ходом перенесли икону из села Касперово и пронесли по улицам города. Заступничеством Пресвятой Богородицы Одесса осталась невредимой, а через полгода осада была снята.

По преданию, на юг Украины образ был привезён в конце XVI века сербами, приехавшими из Трансильвании. Икона передавалась по наследству, пока в 1809 году её не приобрела помещица Иулиания Ионовна Касперова. Икона к тому времени значительно обветшала. В феврале 1840 года Касперова ночью молилась со слезами перед образом с просьбой помочь ей в её бедах. Вдруг женщина увидела, что икона обновилась и лик Богородицы просветлел. Спустя четыре года, после нескольких чудес исцеления, образ перенесли в сельский храм. В 1846 году Синод признал икону чудотворной.

В память о чудесном избавлении Одессы от угрозы штурма образ каждый год 1 октября стали приносить в город, где он оставался до среды Светлой седмицы в Спасо-Преображенском кафедральном соборе. С 1918 года чудотворный образ пребывал в этом храме постоянно. В 1936 году после уничтожения собора Касперовскую икону перенесли в Успенский собор, ставший позднее кафедральным. Она находится в нём и сейчас.

Другие дни чествования иконы — среда Светлой седмицы (среда после Пасхи) и 14 октября.
дорогі владики, отці, брати і сестри —

✨ ХРИСТÓСЪ ВЪСКРÉСЕ! 🕊

вважаю, що найлаконічнішою проповіддю Воскресіння Христового були слова Ангела біля Гробу Спасителя:

Ну і що оце ви сюди прийшли? Нема ЙОГО тут — самі можете підійти і перевірити те місце, де ВІН лежав! Нема, бо ВОСКРЕС! Ідіть і згадуйте тепер, що ВІН вам говорив в Галілеї!

(пор. Мф. 28:6; Лк. 24:6)
Log in to unlock more functionality.