Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Book pleasure avatar

Book pleasure

TGlist rating
0
0
TypePublic
Verification
Not verified
Trust
Not trusted
Location
LanguageOther
Channel creation dateJan 23, 2021
Added to TGlist
Jun 01, 2024
Linked chat

Latest posts in group "Book pleasure"

Нічого незвичайного, просто пані ірландська книгарка ненав'язливо демонструє українську вишиванку, позуючи поруч з мапою казок світу.

Тож якщо будете в селищі Блекрок - ви знаєте, куди треба зайти обов'язково.

А на її сторінці в блу вчора була купа постів про історію вишиванки і фото людей у вишиванках ❤️
Гадес і Персефоона, Пітер Пен і Вееенді... Та шо ви знаєте про ретеллінги?! #Доранковоїкави п'ятниці я принесла вам дещо... унікальне: темний ретеллінг легенди про Робіна Гуда! Боже, допоможи нам це пережити!

Джейн Кроу була звичайною непомтною селянкою, доки життя не змусило її звернутися по допомогу до принца злодіїв Робін Гуда. Так вона стала його вухами й очима при королівському дворі. Здавалося б, нічого складного, але чим довше триває ця співпраця, тим більше Джейн тягне до Робіна - чоловіка настільки ж підступного, наскільки й харизматичного. Коли витівки Робіна стають дедалі небезпечнішими і жорстокішими, дівчина починає підозрювати, що спадщина і помста хвилюють Робіна значно більше, ніж допомога простим людям. Та і в ній він, хоч і зізнається в коханні, бачить лише черговий трофей.

Коли плани Робіна втягують Джейн у жорстоке вбивство, їй доводиться вирішувати чи є вона призом, який треба виграти, пішаком, якого треба використати й викинути чи рівноправним гравцем у протистоянні злодіїв з аристократами?

Ну шо? Ви вже здригнулися? Ваші ставки: хто викупить, як швидко видадуть і чи буде схожим шеріф Ноттінгемський на покійного Алана Рікмана?
Збір стоїть, як вкопаний, тож показую книжковий призовий фонд цього місяця.

Отже, за ваш донат від 150 гривень ви можете виграти Сніжний Ізюм з автографом авторки (на фото мій примірник, ваш в мене буде в суботу) та один з двох книжкових наборів на вибір:
1. Романтичний для поціновувачів спайсі романів
2. Відірваний від серця з кров'ю комплект сучасної класики від Видавництва. Наклад частини з цих книг вже закінчився і коли буде наступний - один бог знає.

Тож робіть репости, розповідайте друзям і допоможіть нам закупити ті ящики з ліками!
Тейлор Дженкінс Рід у Time 😎
Любі друзі, дорога родина, тут від підписника поступило цікаве питання, яке я переадресовую вам: чи будете ви готові донатити за книги, які встигли постояти в когось на поличці?
Я та сама жінка, яка вміючи вишивати, так і не спромоглася вишити собі класичну вишиванку. Але маю трохи некласичних.

По-перше, дякую колежанці в гарній сукні, яка погодилася позувати з моїми браслетом та медальйоном.

По-друге - дякую своєму студенту, який прибіг пофотографувати мене у вишитому жакеті. Так, зі змієм, тому в руках в мене мала б бути інша книга, якої поки нема. Зате є Сніжний Ізюм, який чудово метчиться зі слобожанськими мотивами прикрас та помаранчевими елементами дракона.

Хизуйтеся своїми вишиванками у коментарях та показуйте, що сьогодні читаєте!
Середа максимально не задалася, але #Доранковоїкави четверга я приперла вам дещо максимально всрате, що зобов'язане вийти у Вівата, КСД чи, в крайньому випадку у Букшеф. Успіх гарантований!

Лайла щойно розлучилася і планує відсвяткувати цю радісну подію у книгарні-кав'ярні Мітсвуду - містечка, куди вона переїхала. Мітсвуд відомий завдяки таблоїдам, які пишуть, що в місцевому боулінгу грає снігова людина, мер міста, насправді, людина-метелик і т. ін. Тож коли героїня в улюбленій вечірній сукні впирається у книгарню-кав'ярню (боже, це я шо, все життя по книгарнях не за дрес-кодом ходила? Жах який!) "Лігво диявола", вона розраховує просто випити кави і затаритись кількома "брудними"романами (Аделіною, чи Священником?)

А книгарня-кав'ярня в нас розташована у старій церкві. Її власник, Азраель Блекторн, красень і демон. Буквально. І він пропонує Лайлі порішати її проблеми в обмін на душу. Лайла відмовляється, потім життя б'є її по голові цеглиною, вона повертається щоб погодитись, та Азраелю вже не треба її душу, бо йому треба Лайлу. Шо далі, гадаю, розповідати не треба, всі про все здогадалися.

Як на мене, воно має бути ромкомом. Бо якщо ні - це даремно витрачений час. І взагалі, як можна серйозно сприймати козлорогого мужика, який, по ходу, косплеїть Кроулі, який косплеїть Азірафаеля в книгарні?
Deleted15.05.202506:54
jjjjjjjjjjjjjj//////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////988888787
Пані та панове, увага, РОЗІГРАШ!

2 рота ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем 65 частини просять протизастудні, горіхи та сухофрукти.

Тому з вас донат від 150 гривень і кратно, з нас - подарунки. На фото ви можете спостерігати: ящик від мін, презентований одним з підрозділів, в якому на вас чекатимуть книжки та кружка від Миколи Величко - ветерана-кераміста. Унікальна, з серійним номером та сертифікатом, ручної роботи. Книжкові фото викладу в суботу, бо дещо треба докупити.

Правила як завжди:
1. Робите донат на банку (https://send.monobank.ua/jar/3nNaHs41Cf)
2. В коментарях до цього оригінального посту залишаєте скрін та нік у тг
3. Чекаєте на результати ввечері 21 травня

Після розіграшу ми відправляємо подарунки переможцю та постимо звіт про заупку, відправку та отримання посилки хлопцями й дівчатами. Обіцяємо, що цього разу закупимо не лише дієві, а й смачні ліки!

Як завжди ми окремо вдячні за кожен репост для поширення розіграшу! ❤️
*Набирає повні груди повітря й оре*
Ви вже бачили цей анонс від Артбукс? Ви знаєте що це таке? Це - здійснення мрії малахольної інки, яка чекала і сподівалася. Бо дуже хотіла, але ніколи не мала.

Ось. Тепер МАТИМУ! Марі Бреннон! Природня історія драконів! Історичне фентезі про жінку-науковицю, що досліджує драконів!

Окремо сподіваюся, що в українському виданні будуть ілюстрації.

*Побігла волати далі*
На УП вийшла розмова Богдани Романцової з Ольгою Токарчук, яка відбувалася в Україні перед її виступом в Києві. Короткувата, я би читала ще =)

https://life.pravda.com.ua/culture/intervyu-z-nobelivskoyu-lavreatkoyu-tokarchuk-308041/
Народе, звиняйте, але ранкова кава, по ходу буде обідньою. В мене за 20 хвилин пара, а роутер каже, що працювати не буде((( Тому треба швиденько з цією фігнею розібратися
Шукаєте нові перекладацькі виклики? 💚📚 Видавництво Vivat оголошує Open Call для перекладачів та перекладачок, щоб разом працювати над світовими бестселерами, що підкорили серця читачів по всьому світу.

Ми шукаємо досвідчених фахівців і вмотивованих початківців, які хочуть працювати у таких жанрах: фантастика та фентезі, трилери та детективи, романтика, а також різноплановий нонфікшн. Цінуємо вашу майстерність та досвід і готові запропонувати гідні умови співпраці:

✔️ Оплата може здійснюватися частинами за домовленістю
✔️ Ми беремо на себе усі податкові зобов'язання — податки з гонорару сплачує видавництво
✔️ Додаткові бонуси: знижки на книжки, участь у промо та можливість першими дізнаватися про новинки
✔️ Гнучкий підхід до термінів, проте важливо чітко дотримуватись дедлайнів
✔️ Відкриті до діалогу та з повагою ставимося до кожного перекладача

Наші книжки — це:
📚 Фантастика та фентезі: магічні світи, епічні пригоди та космічні саги
📚 Трилери та детективи: інтриги, загадки та непередбачувані розв'язки
📚 Романтика: історії, що зачіпають за живе і залишаються у пам'яті
📚 Різноплановий нонфікшн: менеджмент, економіка, психологія та біографії видатних особистостей

Це можливість працювати з текстами, які вже здобули визнання і любов читачів з усього світу. Ваша перекладацька майстерність може стати тим самим містком між українськими читачами та цими історіями.

🟢 Заявки приймаємо до 30 червня. Готові стати частиною нашої команди? Долучайтеся https://forms.gle/dmZaFwu7qX2RKpJm9

➡️ Книжки на картинці — лише для прикладу. На ці проєкти ми не шукаємо перекладачів.
Таки фізика. Дай боже здоров'я нашим видавництвам за те, що тримала в руках Стівена Гокінга і творцям Теорії великого вибуху за те, що пам'ятаю як вимовляються оті кляті нейтріно з колайдерами
До сьогоднішнього заняття з англійської треба прочитати текст про подорожі в часі. Традиційно, часу на нього в мене досі нема. Тримайте кулачки, щоб там мова йшла про класику сай-фаю, а не про квантову фізику. Бо по сайфаю я хоч спираючись на досвід зможу щось перекласти!

Records

21.04.202523:59
451Subscribers
15.05.202523:59
80Citation index
13.03.202503:38
2.3KAverage views per post
10.05.202502:36
225Average views per ad post
23.04.202514:37
144.44%ER
12.03.202522:05
535.84%ERR
Subscribers
Citation index
Avg views per post
Avg views per ad post
ER
ERR
JUL '24OCT '24JAN '25APR '25

Popular posts Book pleasure

28.04.202510:35
Або ж ми спостерігаємо наступне: герої йдуть кудись у своїх геройських справах. Роблять привал у тіні скелі, і, раптом, опиняються у темряві. “Нє поняв” каже читач і повертається на два абзаци вище: “вони вирішили зупинитись на обід у тіні від навислої скелі”. Тобто на дворі білий день. Про затемнення нам не повідомляли. Вони зупинилися в тіні, а не в печері. Увага, питання: чого навколо стало темно? І якщо там так різко стемніло, чому це нікого не збентежило? Про полювання в темряві мовчу, може в них зір як у кішок. Але знову ж таки, не треба так робити. Якщо в сюжеті багато подібних ляпів, ніхто не вгадуватиме на кавовій гущі що хотів сказати автор. Текст дропнуть з поміткою нічого не зрозуміло і не дуже цікаво.

Далі моє улюблене. Насправді я великий адвокат авторок, які пишуть українське роментезі. Бо жанр затребуваний, комерційно привабливий і взагалі, хай в нас буде такий хайп про наших фейрі з мавками, ніж про чергові крила. Але шановні, любі, безцінні, хтиві сцени мають бути ну, тойво, ну не дуже фентезі. Бо оці пеніси, які живуть своїм життям, ці вагіни, які виконують акробатичні кульбіти, ці раптові і неочікувані місця для сексу! Ну я все розумію, але ж є така штука як елементарний комфорт! А ще - логістика процесу. Ну ви може тойво, поки пишете, покрутіть пару ляльок в плані поз. Або з партнерами поекспериментуйте, чи шо… А! І чого в них поголовно піджимаються від збудження пальці на ногах????

І на десерт підсумком всього вищесказаного: віджимайте зайву воду з тексту. Безумовно, в хорошому тексті повинно бути місце для описів. Чудово, коли ми бачимо побут вигаданого вами світу. Але є два правила:
не треба розказувати, коли можна показати;
якщо для сюжету ця дія має нульове навантаження - викидайте її сміливо.

Бо нам всім хочеться нових, крутих, динамічних текстів, які цікаво обговорювати, читати і чекати, коли видавництво дасть добро розказати про них світу. Хотіла запхати сюди ще своїх болей щодо текстів в жанрі художньої реалістичної прози, але ітак вже настрочила забагато. Тож залишу на другу серію, якщо перша вам зайде.
А ТЕПЕР ТОЧНО ІДІТЬ НАХУЙ!
Новий фільм Marvel «Громовержці*» тільки вийшов, але оподливився і там показують нову команду супергероїв, серед яких Червоний вартовий — совєтська версія Капітана Америка.

Так от, у сцені після титрів «Громовержців*» цей червоний пропонує назвати їхню команду «AvengerZ» і виходить у новому костюмі з z-еткою.
28.04.202510:34
Дозріла до давно запланованого лонгріду. Так сталося, що я останніми місяцями замість читання виданих книжок читаю рукописи авторів-початківців у складі фокус-групи. І в мене накопичилось досить багато побажань, які, можливо, стануть комусь у нагоді.

З приводу редактури всі вже все обсмоктали у книгодурці кілька разів, тож не зупинятимемося. Зазначу лише, що якщо кількість помилок заважає читанню, текст отримає відмову, бо нечитабельний.

Далі починається найцікавіше і моє найулюбленіше: логіка, послідовність, здоровий глузд та штампи.

Зрозумійте мене правильно, як жінка, яка обожнює Лорелл Гамільтон і, час від часу почитує роментезі, я не маю нічого проти сукенок, зачісок та прикрас. Але оце все має бути доречним і нести хоча б мінімальне сюжетне навантаження. Маю приклад:

Лорелл Гамільтон описує одяг не раз і не два за книгу. Але в її книгах він виступає певним маркером, який допомагає відрізняти “своїх” від “чужих” - вампіри Жан-Клода у Цирку проклятих вдягнені у стилі кабаре, наприклад, або відверто еротичному. Сама Аніта, за дефолтом, ходить у джинсах, найках та футболках. Тож її зміна одягу ілюструє зміну ролі, або певних обставин. До речі, наймалахольніші вампіри (і Жан-Клод) віддають перевагу білому кольору, що цікаво.

Це, безумовний жанровий штамп, але завдяки сюжетному навантаженню, він має сенс. Якщо у вас герої кожного розділу прокидаються, чистять зуби, вмиваються, пісяють, какають і одягаються з докладним описом луку, ну давайте дивитися правді у вічі: це штамп, який несе нуль сюжетного навантаження і ніяк не описує нам персонажів чи обставини додатково. Ми всі за дефолтом припускаємо, що люди та інші гуманоїди ідять, стежать за гігієною та одягаються.

Другий мій улюблений момент: “із дзеркала на мене дивилася тендітна білявка з блакитними очима пишними губами та видатним бюстом”. Якщо це не чарівне дзеркало-аналог вотсапу, не треба так описувати зовнішність персонажів. Текст одразу виглядає фанфіком автора-початківця, який ще не набив руку і не начитав достатньо текстів.

Я розумію, модно писати від першої особи (до речі, цікаво, як цей прийом люблять автори, враховуючи, що писати від першої особи в рази складніше, ніж від третьої). Але в такому випадку зовнішність варто описувати делікатніше. Повертаючись до циклу про Аніту Блейк (так, в ній багато штампів і написана вона від першої особи), ми вибудовуємо її зовнішність протягом кількох книг. І в першу чергу дізнаємось про те, що ця жінка має тефтонськи бліду шкіру від батька і чорні кучері та темно-карі очі від матері-латино-американки. І дізнаємось ми про це завдяки кольору одягу, який підкреслює цей контраст. Або так, за допомогою дзеркала, коли Аніта вмивається після нападу вампіра і відмічає, що через втрату крові і без того бліда шкіра стала взагалі ніби в покійниці. А ще у першій частині вона збирається дружкою на весілля подруги і так ми дізнаємося про її шрами.

Тобто не обов’язково вивалювати всю інформацію про зовнішність персонажів одразу. Це цілком можна робити дозовано завдяки тим чи іншим подіям у сюжеті та сприйняттю їх одне одним.

Третій гріх багатьох авторів-новачків - втрата логіки і здорового глузду. Якщо ми прописуємо типаж героїні-Попелюшки, яка дуже бідна і мешкає в умовному середньовіччі, то її мінімум одягу - 2 комплекти на зміну плюс, в кращому випадку, один парадно-вихідний. Все. Якщо ж по тексту така героїня весь час дістає зі скрині новий шмот - вона або не така бідна, або автор забуває, які умови прописав їй два розділи тому.
28.04.202509:02
У цій історії мене особисто здивували два моменти:

- пані щиро не розуміють, чому людину, яка дозволила собі назвати іншу людину істотою почали хейтити. Можна не любити дітей. Можна не любити людство в цілому. Але якщо ваш рівень комунікації "мені не подобається поведінка людини, тому я назву її істотою, то ви - дно.

- Пані впевнені, що проблема у статі, віці та досягненнях Лесі Вороніної. Ні. Проблема в тому, що вона не поважає інших. І наявність чи відсутність особливостей конкретного хлопчика в цьому випадку не важать. Бо нікого не можна зневажати у цивілізованому світі (окрім русні).

Дуже неприємний післясмак від цих пані авторок та їхніх виправдань.
01.05.202509:04
Десь на днях (ок, як буде вільна годинка) буду скадати список фентезі й фантастики для студентки колеги, яка при ньому намагалася купити Четверте крило. А він не дав! Скотиняка! Дитино, я зроблю добірку, але якщо дуже хочеться - нікого не слухай і купи собі ту довбану книжку! Скільки того життя?

А до вас, спільното, маю запитання: вам ту добірку тягти, чи ви самі в мене розумні?))))
01.05.202512:41
Продовжимо Шісткою Атласа. Тут вам ітрохи фентезі, і натяк на сайфай, і ігри розуму. Не знаю що казатиму вам про Парадокс, але Шістка мені таки зайшла. І заздрю тим, хто спокійно прочитав її українською, а не викаблучувався.

Поруч з Оліві Блейк, звісно, місце Ребекки Кван і її Вавилону. Тема дискусійна, але якісно це дуже крутий текст про книги, культурну апропріацію, таємні товариства і трішечки магію.

Дослідження утоплення Ави Рід. Дарк академія - є. Романтика - є. Готичні декорації - в наявності. Фейрі, магія, казки та наука. Бездоганний коктейль. Воно вам треба, бо мені ще треба її Леді Макбет, Віват! Так-так, я дивлюсь на вас і заздалегідь погрожую пачкою стікерів!

На завершення лишаю Смертельну освіту Наомі Новік, якщо дехто, не тицятимемо пальцями, нарешті народить нам той переклад. Бо історія дуже крута. Хочу всю трилогію. А читати в оригіналі - то просто вбитися і не жити можна.

Наступний левел батьки-засновники.

Професор Толкін. Ну я хз, як любити фентезі і не читати/любити Толкіна. Все, за що ми любимо жанр, все з чого виросло сучасне епічне фентезі. І Сильмаріон, щоб звести вас з розуму складністю цього світу.

Роджер Желязни і його Хроніки Амбера та Ніч в самотньому жовтні. Ще один ґрунт, база, основа. Вони прекрасні, як тисяча сходів сонця. Інтриги, пригоди, зради, складні сімейні стосунки. Цукерочка, а не цикл.

Глен Кук. Ні, я не пробачила Небу ні переклад, ні виданняпо одній повісті за всі гроші світу. Але Чорна рота - це чудовий взірець високого темного фентезі. Особливо для початківців.

А ще Апріорі анонсували світ Лоїс Буджолд. І це чудова, надзвичайна космоопера, яка варта місця хоча б в електронній читалці. Але краще на полиці поряд з Куком і Желязни.

Ну і плавно переповзаємо до епічного фентезі.

Колесо часу краще брати спочатку. Книжки великі, але дають початківцю гарний старт. Плюс перші частини легші за наступних авторів. І цікаві.

Продовжувати варто всесвітом Робін Гобб. Він чудовий, хоча декому може здатися нуднуватим. І от просто в одній рекомендації тулю Пісню Льоду і Полум’я Мартіна. Сам цикл, насправді, я не люблю. Але це не скасовує того, наскільки він розкішно пропрацьований і написаний.

Ну і Брендон Сандерсон. На десерт. Для сильних духом, руками і дупою, бо ті цеглинки не прочитаєш за пару днів на розслабоні. Але вони, безумовно, варті уваги й часу.

Пишіть в коментарях ваш топ фентезі, подивимось, наскільки ми співпадаємо)))))))
28.04.202507:50
Трішки приємного.
Сюзанна Кларк повернулася до світу "Джонатана Стрейнджа й м-ра Норрелла" з новим оповіданням "Єпископ Дарема намагається здати місто". Про англійців, норманів та армію фейрі. Прочитати його можна на сайті Fictionable.
29.04.202510:01
Або інший приклад: вирішили ви написати історію події якої розгортаються у Харкові/Києві/Чернівцях/Миколаєві чи де інде. Але не бували у цьому місті і ваш рівень його знання - тікток та ютуб. Відповідно, реалістично ви цю локацію, з високою долею вірогідності, не пропишете без сторонньої допомоги. В кращому випадку реакція буде “ну таке, наче й Харків, але якийсь невиразний” в гіршому набіжуть місцеві й розкажуть вам за матчастину))))

Підсумуємо фінальним популярним штампом, про який всі знають, але скромно мовчать. Всі жінки мають бути конвенційно гарними. Всі чоловіки - альфа-самцями списаними з австралійських пожежників. На виході отримуємо купу текстів, населених сферичними у вакуумі Барбі й Кенами. При тому, що уявлення про привабливість у всіх різні. І люди всі різні. З різними типами фігури, формою обличчя, розрізом очей та якістю волосся.

У Хворому песику Карла Гаасена один з розділів присвячений розвитку стосунків героїні з чоловіками. І от там дуже яскраво показано, наскільки різні люди можуть стати нашими партнерами просто тому, що так склалися обставини. І чіпляють досить неочевидні, насправді речі. Це дуже кумедний і, водночас, життєвий епізод.

Або, якщо хочете, згадаємо приклад з класики. Елізабет Беннет не красуня. В їхній родині красуня Джейн. А містер Дарсі, коли характеризує Ліззі як найкрасивішу жінку в своєму оточенні, виходить далеко не лише з її зовнішності. Це уявлення в нього склалося поступово, з її манери поведінки, розуму, певної байдужості. І от на відміну від Джейн, читачці дуже легко проасоціювати себе з Ліззі, бо вона приваблива, мила, дотепна, але не красуня. Вона просто уособлення молодої жінки, яка вийшла у світ з кількома яскравими акцентами, які стосуються в першу чергу її характеру, а не зовнішності.

Ну і оці мері та мартіс’юшні моменти, коли головні герої чарівним чином вміють усе, за помахом чарівної палички. От спробувала жінка у вільну боротьбу і з першого тренування чоловіків втричі важчих через стегно кидає, хоч її спортивний досвід до цього можна вмістити у подолання сходів коли ліфт вимкнули і піднімання пляшки з газованкою. Повірте, герої, які мають недоліки, значно привабливіші. І цікаво дізнатись, як умовна Мар’яна, опинившись у складних обставинах, викручуватиметься завдяки наявному досвіду секретарки чи лікарки-педіатрині ніж зі швидкістю звуку опановуватиме нову професію, яка вимагає специфічних навичок. Тут, найкраща порада, як на мене - спробувати певні дії, які ви хочете навісити персонажам самостійно.

Припустімо, вашим героям потрібно, наприклад, вибратися з зачиненого приміщення. В цілому, Василь здатний зняти віконну створку з петель. Але ті петлі заіржавіли. Але, на щастя, Мар’яна пам’ятає з уроків праці в школі, що за допомогою оцту можна розчинити іржу. А за допомогою олії - змастити їх, щоб полегшити процес. Лишилося придумати, де вони той оцет з олією візьмуть. І в плані олії в Мар’яни може знайтися в сумочці олійка для губ чи для рук. Не краще рішення у побуті, а от у кризовій ситуації покатить. Лишилось згадати, в чому ми можемо знайти кислоту і наші герої на волі. Може Василь виявиться блогером, який будує свій контент на реставрації непотребу?

І наостанок. Я розумію прагнення написати цикл. Багато книжок, розбудова власного всесвіту, оце ось усе. Але давайте дивитися правді у вічі: у світі достобіса різноманітних циклів. Можу закластися на склянку з-під обіднього латте, що у кожного з вас чекають свого часу мінімум штук п’ять недочитаних. І ще з десяток у бажанках. Обирайте формат стенделону. Це чудовий варіант для знайомства з автором, який не зв’язує вам руки і лишає простір для експериментів. Зрештою, ви можете згодом піти шляхом Тейлор Дженкінс-Рід, чиї романи є цілком самостійними, але пов’язані єдиним всесвітом. А можете писати щось зовсім інше і не відчувати тиску з боку видавництва та читачів з нав’язливим “ну коли вже те продовження”?. Краще, в разі чого, хай потім сюрприз буде.
Вівторок закінчився так, що сьогодні якось не #Доранковоїкави. Тому звиняйте, сьогодні маю для вас тільки отаку візуалізацію
*Набирає повні груди повітря й оре*
Ви вже бачили цей анонс від Артбукс? Ви знаєте що це таке? Це - здійснення мрії малахольної інки, яка чекала і сподівалася. Бо дуже хотіла, але ніколи не мала.

Ось. Тепер МАТИМУ! Марі Бреннон! Природня історія драконів! Історичне фентезі про жінку-науковицю, що досліджує драконів!

Окремо сподіваюся, що в українському виданні будуть ілюстрації.

*Побігла волати далі*
Пані та панове, ми дожили до п'ятниці! Це привід відсвяткувати, я вважаю, тому обрала вам #Доранковоїкави новиночку затишного фентезі з тропом віднайденої родини.

Джеймс О'Салліван ніколи не хотів повертатися до рідного Куанмору. Та коли батько помирає, доводиться. Ще й до пабу, який тато алишив хлопу у спадок тягне зі страшною силою. Отак Джеймс і дізнається, що паб в татуся був непростий, а з секретом у вигляді порталу. Таким чином у Джеймса є звичайний паб і магічний, який ще й працює як притулок для відвідувачів з усього мультивсесвіту.

Джеймс знаходить нових друзів, відкриває для себе цінність зв'язків спільноти та силі співпереживання, а потім рятує і паб, і новостворену сім'ю. Ґудрідз каже, що ідеально зайде прихильникам Болдрі, Клюна і холодного пива.
15.05.202510:08
Я та сама жінка, яка вміючи вишивати, так і не спромоглася вишити собі класичну вишиванку. Але маю трохи некласичних.

По-перше, дякую колежанці в гарній сукні, яка погодилася позувати з моїми браслетом та медальйоном.

По-друге - дякую своєму студенту, який прибіг пофотографувати мене у вишитому жакеті. Так, зі змієм, тому в руках в мене мала б бути інша книга, якої поки нема. Зате є Сніжний Ізюм, який чудово метчиться зі слобожанськими мотивами прикрас та помаранчевими елементами дракона.

Хизуйтеся своїми вишиванками у коментарях та показуйте, що сьогодні читаєте!
Не повірите! Я знайшла ідеальну обкладинку з ідеальною анотацією #Доранковоїкави понеділка! 🤣

Даян Швебе, директорка нью-йоркського музею, пожертвувала багато чим у своєму житті, щоб врятувати його від фінансового краху та неактуальності. В цьому їй допомагає власна дрім-тім супергероїв від музейної справи: невтомний і загадковий особистий асистент Кріс, Надійний начальник служби безпеки музею Шей і, звісно, головний юрисконсульт Генрі - людина, чию здатність викручуватися з труднощів можна порівняти лише з його ж здатністю не робити жодних висновків з отриманого досвіду.

Ми проведемо з Даяною та її командою цілу добу щорічного гала-вечора. Порахуємо робитий посуд, поспостерігаємо, як вони бігають і суєтяться і дізнаємось, хто і чому буде мертвим на світанку. Саме тому воно нам треба!
Це пост, аби ви могли похизуватися своїми пасочками
29.04.202510:01
Я обіцяла - я зробила. Другий лонгрід з порадами авторам-початківцям. Перша серія отут.

В цілому, кожне моє зауваження стосується будь якого жанру (хіба що крім сцен 18+ з очевидних причин), але сьогодні переважно говоритимемо про реалізм.

Отже хочу почати з моменту, який не вліз до попереднього посту, а він важливий. Будь ласка, визначтесь на старті, в якому часі йде розповідь. Бо ви собі не уявляєте як вкурвлює оце минулий час, минулий час, ХРРЯСЬ! Теперішній! Раптово! Без попереджень і пояснень. Причому, курва, в одному епізоді! Мозок автоматично починає шукати, де ми цей перехід провтикали і текст вже не сприймає від слова зовсім.

Другий гріх авторів-початківців стрибки в розповіді від першої особи до третьої і назад. Це ще гірше за невдалу спробу писати від першої особи, бо знову ж таки відволікає від тексту.

Наступний дуже важливий момент - тригери. Прописуйте їх на початку тексту і в синопсисі! Бо такі штуки і за кращих часів могли увігнати у нечитун, а в нас тут останні п’ять років не життя, а суцільний краш-тест нервової системи. Пам’ятайте, фокус-групи складаються не з двох, не трьох і навіть не десяти осіб, тож ваш твір обов’язково прочитають, але ви дасте можливість читачу самостійно вирішити готовий він читати про смерть тварин, російський полон, окупацію, зґвалтування і так далі.

До речі про окупацію та російський полон. Давайте одразу домовимося на цю тему: не знаєш з власного досвіду, не маєш близьких/друзів/знайомих/родичів/колег які пережили подібне і згодні поділитися досвідом, матчастиною і вичитати цю частину тексту на реалістичність - обери іншу тему. Бо вільна фантазія на тему може обурити дуже і дуже багатьох, хто пройшов через такі випробування. Так, так, ви в нас художку пишете, але не знаючи ризикуєте скотитися у відвертий треш.

Взагалі проблема реалістичної літератури полягає у тому, що маємо дві крайнощі, у які кидаються автори, і обидві не дуже треба світу.

Перша - терапевтичні тексти. Це хороша практика, особливо якщо ви поєднуєте її з терапією, але не забувайте, що читач не ваш психолог, тож не варто висипати на нього свій тарганячий цирк. Може людина своєму ледь раду дає, нашо йому чужі? Плюс така публікація може здаватися вам хорошою ідеєю в моменті, але що буде після пропрацювання проблеми, якщо книгу на той момент видадуть? Отож бо й воно.

Другий полюс я називаю “серіали на СТБ”. Нічого не маю проти мелодрам і драм, але було б непогано, щоб читач читаючи вашу книгу не бачив у голові Слід, Сліпу, Докторку Якїїтам і так далі. Але якщо хтось додумається написати роментезі за мотивами якоїсь Міняю жінки чи Супермами - це буде хітяра! Бо шо лише на Холостяка фанфіки пишуть?

А якщо серйозно, проблема “серіалів СТБ” - перенасиченість штампами і непропрацьовані персонажі. Такого типу історії є у відкритому доступі в ютубі, їх часто вмикає фоном мама, коли щось готує і вони передбачувані на 99,9%. І знову ж таки, існує міф, що українська література - це обов’язково про страждання (ніт!), але оці знедолені жінки, травмовані чоловіки, одноногі собачки. Це ж було вже! Більше того частіше за все високий накал трагізму сприймається або маніпуляцією з метою сльозовичавлювання, або махровим штампом. Цього добра на ринку повно і ніша міцно зайнята іншими письменниками.

Далі матчастина. Хоч реалізм, хоч наукова фантастика вимагають її глибокого опрацювання. Це вам не умовний світ фентезі, де люди можуть кататися на пухнастих рожевих мамонтах, тому що автор так вирішив. Тут таке не прокатить, читач обов’язково почне допитуватись а шо за мамонти? А чого рожеві? А чи точно вони пухнасті? Потім полізе гуглити і, у підсумку, викотить відгук-претензію на тему автор видумав неправильних мамонтів! Воно вам треба? От і я ж про шо. Тому ви можете вигадати відродження мамонтів, але дізнайтеся, що там в них з хутром було.
Log in to unlock more functionality.