Коли ми говоримо про книжки
Головна редакторка @divochemedia про літературне та навкололітературне.
Реклама та співпраця: https://bit.ly/3YdjSo8
Контакт @okpavlenko
Реклама та співпраця: https://bit.ly/3YdjSo8
Контакт @okpavlenko
TGlist rating
0
0
TypePublic
Verification
Not verifiedTrust
Not trustedLocationУкраїна
LanguageOther
Channel creation dateMay 08, 2025
Added to TGlist
Jun 23, 2023Linked chat
Коли ми говоримо про книжки (чат)
30
Records
26.04.202517:42
6.3KSubscribers21.04.202513:48
350Citation index13.02.202423:59
8.2KAverage views per post08.04.202506:24
1.6KAverage views per ad post26.10.202323:59
19.52%ER13.02.202423:59
159.74%ERRReposted from:
in book we trust
08.05.202520:21
Світ набагато цікавіший і складніший, ніж може описати реалізм, людський досвід виходить за його межі.
Яким був візит солідарності Ольги Токарчук у столицю України.
Скажу одразу, що такої насолоди від питань модератора, від відповідей авторки я давно не отримувала. Це щось надприродне.
Зрештою нижче декілька питань-відповідей.
Чи має фантастичне більший доторк до реальності, ніж простий реалізм?
Світ багатший, щоб його можна було описати простими реченнями. Реалізму недостатньо. Людський досвід виходить за його межі, за межі простого віддзеркалення.
Література дає можливість вийти за межі: ставити сумнівні питання, дивитись на світ очима тих, кого ми ніколи не зустрічали.
Ольга ставить собі питання сама: «чи можу я в своїй ролі дати вам щось як письменниця?».
Принаймні наразі вона хоче тілом бути тут. З нами. Авторка каже, що думає про війну в Україні щодня. Згадує як тільки почалось повномасштабне вторгнення курила біля готелю і не могла повірити. Бо звикла вважати, що «війна — це гріх минулого» і зараз це неможливо. Або ж дуже швидко закінчиться.
Якби Ольга Токарчук писала про нашу війну, це був би…
Погляд на світ жінки, яка втратила дім і рідних.
Погляд пса, який не їв три дні й чекає порятунку в розбомбленому дворі.
Погляд забрудненої річки.
Погляд дітей, яких вивезли в росію і вони не розуміють, де вони.
Це був би погляд очима малих речей, тоді світ більший, не такий як ми його звикли бачити.
Це була б страшна книжка з різних перспектив.
Писання — спосіб зрозуміти життя інших людей.
Література — диво, яке ми маємо використовувати. Якщо це добра література, то вона завжди комунікує понад культурами.
Як з’являються ідеї?
Може бути щось почуте чи прочитане. Розуміння, що це буде книжка, приходить, коли стаєш одержимою, ідея заволодіває тобою повністю. Це може бути інтелектуальний гачок, щось незʼясоване, недосказане, нерозгадане. Або навпаки — історія, яку вже розказали, але в неї є подвійне дно.
Українців переповнює гнів і ненависть до ворога. Чи може бути цей гнів праведним?
Гнів — це те, що спричиняє розвиток. Закутане в пелюшки немовля, звільняється від них у гніві, що дає свободу й оборону своїх кордонів.
«Ви, українці, маєте право на ваш праведний гнів».
in book we trust
Яким був візит солідарності Ольги Токарчук у столицю України.
Скажу одразу, що такої насолоди від питань модератора, від відповідей авторки я давно не отримувала. Це щось надприродне.
Зрештою нижче декілька питань-відповідей.
Чи має фантастичне більший доторк до реальності, ніж простий реалізм?
Світ багатший, щоб його можна було описати простими реченнями. Реалізму недостатньо. Людський досвід виходить за його межі, за межі простого віддзеркалення.
Література дає можливість вийти за межі: ставити сумнівні питання, дивитись на світ очима тих, кого ми ніколи не зустрічали.
Ольга ставить собі питання сама: «чи можу я в своїй ролі дати вам щось як письменниця?».
Принаймні наразі вона хоче тілом бути тут. З нами. Авторка каже, що думає про війну в Україні щодня. Згадує як тільки почалось повномасштабне вторгнення курила біля готелю і не могла повірити. Бо звикла вважати, що «війна — це гріх минулого» і зараз це неможливо. Або ж дуже швидко закінчиться.
Якби Ольга Токарчук писала про нашу війну, це був би…
Погляд на світ жінки, яка втратила дім і рідних.
Погляд пса, який не їв три дні й чекає порятунку в розбомбленому дворі.
Погляд забрудненої річки.
Погляд дітей, яких вивезли в росію і вони не розуміють, де вони.
Це був би погляд очима малих речей, тоді світ більший, не такий як ми його звикли бачити.
Це була б страшна книжка з різних перспектив.
Писання — спосіб зрозуміти життя інших людей.
Література — диво, яке ми маємо використовувати. Якщо це добра література, то вона завжди комунікує понад культурами.
Як з’являються ідеї?
Може бути щось почуте чи прочитане. Розуміння, що це буде книжка, приходить, коли стаєш одержимою, ідея заволодіває тобою повністю. Це може бути інтелектуальний гачок, щось незʼясоване, недосказане, нерозгадане. Або навпаки — історія, яку вже розказали, але в неї є подвійне дно.
Українців переповнює гнів і ненависть до ворога. Чи може бути цей гнів праведним?
Гнів — це те, що спричиняє розвиток. Закутане в пелюшки немовля, звільняється від них у гніві, що дає свободу й оборону своїх кордонів.
«Ви, українці, маєте право на ваш праведний гнів».
in book we trust
Reposted from:
Книжковий світ Персика
08.05.202511:27
У видавництві Атена вийде книга про Туве Янссон!
Це вау!
Це вау!
09.05.202515:56
Нова книга у клубі Дуа Ліпи — «Єдина донька» Ґуадалупе Неттель.
Брала її на клуб «Текстури» і це справді прекрасний, незвичний, мультикультурний текст, який підіймає стільки важливих тем: материнство, стосунки та дружба між жінками.
Дуже тішуся, що про цю книжку дізнається більше людей, вона справді того варта.
Може, ще один клуб провести? 😎
Читайте скоріш!
Брала її на клуб «Текстури» і це справді прекрасний, незвичний, мультикультурний текст, який підіймає стільки важливих тем: материнство, стосунки та дружба між жінками.
Дуже тішуся, що про цю книжку дізнається більше людей, вона справді того варта.
Може, ще один клуб провести? 😎
Читайте скоріш!
30.04.202506:42
Ви казали, що ця книга хороша, але чому ніхто не сказав, яка вона крута ❤️
18.04.202519:11
Подивилася відео про те, що соцмережі вбивають стиль — і водночас смак до книжок.
Точніше, зменшують різноманітність у виборі. Йшлося переважно про букток (який я майже не дивлюся), але деякі спостереження відгукнулися.
Справді іноді здається, що навіть серед локальних книжок на слуху лише з десяток. І ніби ми всі читаємо одне й те саме.
Це не катастрофа — так просто працюють алгоритми. Але добре, що насправді пропозиція значно ширша.
А ви дивитеся букток? Помічаєте цю повторюваність?
Авторка відео ще цікаво говорить про роль книжкових клубів, але це вже інша історія.
Картинки вирвані з контексту.
Точніше, зменшують різноманітність у виборі. Йшлося переважно про букток (який я майже не дивлюся), але деякі спостереження відгукнулися.
Справді іноді здається, що навіть серед локальних книжок на слуху лише з десяток. І ніби ми всі читаємо одне й те саме.
Це не катастрофа — так просто працюють алгоритми. Але добре, що насправді пропозиція значно ширша.
А ви дивитеся букток? Помічаєте цю повторюваність?
Авторка відео ще цікаво говорить про роль книжкових клубів, але це вже інша історія.
Картинки вирвані з контексту.
Reposted from:
Книжкове буття
17.04.202515:23
Яка гарна новина! Я читала «Чар Марока» Софії Яблонської. Тут не відгук, але можна глянути на видання і оформлення. І окремо маю видання від Піраміди, де «Чар Марока», «З країни рижу та опію» та «Далекі обрії» в одній книжці (чудом урвала, тут можна глянути обкладинку), але добре, що буде і в серії Віхоли.
▪️ «З країни рижу та опію» — це захопливий тревелог, що відкриває світ Китаю 30-х років минулого століття. Софія щиро й без прикрас ділиться тим, як стала залежною від опію і була свідком страти «піратів».
Яблонська не лише спостерігала за життям Китаю, а й намагалася зафіксувати його на плівці. Та через віру китайців у те, що «одинокий погляд маґічного апарату в силі нагнати на них хворобу, а то й смерть», часто їй доводилося годинами чекати, псувати плівку, а потім іти ні з чим. Щоб мати змогу працювати, вона винайняла приміщення, створивши ілюзію справжньої комерційної діяльності, і з вікна знімала місцевих.
▪️Софія Яблонська — українська тревел-блогерка, кінооператорка, фотографиня, письменниця, емансипантка та феміністка, яка здійснила навколосвітню подорож.
Передмова літературознавиці Олени Галети (викладала у мене в університеті, тож ще одна приємність).
▪️ «З країни рижу та опію» — це захопливий тревелог, що відкриває світ Китаю 30-х років минулого століття. Софія щиро й без прикрас ділиться тим, як стала залежною від опію і була свідком страти «піратів».
Яблонська не лише спостерігала за життям Китаю, а й намагалася зафіксувати його на плівці. Та через віру китайців у те, що «одинокий погляд маґічного апарату в силі нагнати на них хворобу, а то й смерть», часто їй доводилося годинами чекати, псувати плівку, а потім іти ні з чим. Щоб мати змогу працювати, вона винайняла приміщення, створивши ілюзію справжньої комерційної діяльності, і з вікна знімала місцевих.
▪️Софія Яблонська — українська тревел-блогерка, кінооператорка, фотографиня, письменниця, емансипантка та феміністка, яка здійснила навколосвітню подорож.
Передмова літературознавиці Олени Галети (викладала у мене в університеті, тож ще одна приємність).
Reposted from:
Антиквар від Шкурупія
05.05.202513:54
Охохо. Дивіться, на що "Комора" відкрила педзамовлення 😱
Ціна за двотомник за передзамовленням — 1275 грн.
Надія Суровцова (1896–1985) — українська громадська діячка, дипломатка, історикиня, публіцистка, перекладачка, яка стала жертвою радянського режиму і провела у тюрмах, таборах і на засланні майже тридцять років. Життя Надії Суровцової вражає і захоплює, а її майстерно написані «Спогади» — один із найважливіших монументальних документів доби, що унаочнюють успіхи та поразки України й водночас викривають злочини комунізму.
Ціна за двотомник за передзамовленням — 1275 грн.
28.04.202519:41
Побачила у Юлі Проліт цю книгу у відео й захопилася історією.
Аксель Мунте — відомий шведський (у всіх джерелах — просто геніальний) лікар, захисник тварин і людина широких інтересів. У двадцять років він вперше потрапив на Капрі й так закохався в це місце, що вирішив тут жити. Згодом він побудував віллу Сан-Мікеле, де було безліч тварин, і написав автобіографічну книгу.
Між цим усім були ще Париж, Рим і ціле життя пригод.
Центральною частиною біографії Акселя Мунте є його стосунки з кронпринцесою Вікторією, яка стала королевою Швеції у 1907 році.
Мунте став не просто її особистим лікарем, а й найближчим другом і довіреною особою. На фото він з королевою та дві собачки.
Коли Мунте залишив Рим і переїхав на Капрі, Вікторія теж поїхала за ним та оселилася в Каса Капріле — будинку, який вона побудувала в Анакапрі.
Історія про Сан Мікеле вийшла у «Ще одну сторінку». Кажуть, що там хороші історії про це дивовижне життя.
Аксель Мунте — відомий шведський (у всіх джерелах — просто геніальний) лікар, захисник тварин і людина широких інтересів. У двадцять років він вперше потрапив на Капрі й так закохався в це місце, що вирішив тут жити. Згодом він побудував віллу Сан-Мікеле, де було безліч тварин, і написав автобіографічну книгу.
Між цим усім були ще Париж, Рим і ціле життя пригод.
Центральною частиною біографії Акселя Мунте є його стосунки з кронпринцесою Вікторією, яка стала королевою Швеції у 1907 році.
Мунте став не просто її особистим лікарем, а й найближчим другом і довіреною особою. На фото він з королевою та дві собачки.
Коли Мунте залишив Рим і переїхав на Капрі, Вікторія теж поїхала за ним та оселилася в Каса Капріле — будинку, який вона побудувала в Анакапрі.
Історія про Сан Мікеле вийшла у «Ще одну сторінку». Кажуть, що там хороші історії про це дивовижне життя.
Reposted from:
Що там у Коморі?
28.04.202515:13
Оксана Забужко на своїй сторінці у фейсбуці показала обкладинку своєї нової книжки, яка зараз у друці❤️
Письменниця зазначила:
Ми вже дуже чекаємо😍 А ви?
Письменниця зазначила:
Обкладинку робила Оля Стрюцька, і мені цей "інтермаріум" страшенно подобається - при всьому позірному лаконізмі, тут зашито стільки сенсів, що воно тебе фіксує й заспокоює незгірш, як у дитинстві килимок над ліжком 🙂, тож хай побуде тут, для медитації
Ми вже дуже чекаємо😍 А ви?
21.04.202515:53
Ідеально ввечері дня народження читати книжку ❤️
Покажіть, що у вас!
Покажіть, що у вас!
03.05.202516:24
Просто зайшла за кавою на Золотих😎
Reposted from:
Перехресні стежки
26.04.202517:13
📚😍 Зіркова розмова про Розстріляне відродження.
🎤 Віра Агеєва:
🎤 Ростислав Семків (який визнає формування з акцентом на "відродження"):
🎤 В'ячеслав Левицький про повернення авторів:
🎤Віра Агеєва:
🔥🔥🔥Мені треба все!!!
🎤 Віра Агеєва:
Я скептична до формулювання. Якщо Розстріляне відродження у 1920-х, то покоління Лесі Українки чим було, занепадом? Ростік, Ви хочете заперечити?
🎤 Ростислав Семків (який визнає формування з акцентом на "відродження"):
Воно було Високим середньовіччям! 🤌
🎤 В'ячеслав Левицький про повернення авторів:
Наступним моїм проектом після Юрія Косача у серії Vivat Класика буде Іван Сенченко, який написав гарячий ромком про секс у Києві у 60х-70х років, про радянські погляди на контрацепцію і близькість у київських альтанках. Повірте, це буде дуже несподіваний твір. Або оповідання, у якому він хоче завести коханку у кожному районі Києва.
Таких історій у Розстріляному відродженні не бракує, я дуже вдячний видавництвам, зокрема "Ще одну сторінку" за видання Дмитра Бузька і Бориса Тенети. Читайте, ви будете здивовані.
🎤Віра Агеєва:
До речі, є свідчення про те, що такого вправного коханця, як Іван Сенченко, більше не було.
🔥🔥🔥Мені треба все!!!
21.04.202507:43
У мене сьогодні день народження, і цей пост для привітань та вдячності вам за таку читацьку спільноту.
Тож, як мене можна привітати:
– Розповісти іншим хорошим людям про канал;
– Підтримати збір блогерок і блогерів;
– Підтримати divoche.media одним із комфортних способів.
У мене у вішлісті десь десять книжок та квитки на три вистави у Франка, але це вже фантастика.
Якщо хочете обійнятися наживо — приходьте в пʼятницю на Книжкову країну.
Обіймаю ❤️
Фото зроблено у книгарні Сенс
Авторка Поліна Гребеник
Для проєкту Diadia
Тож, як мене можна привітати:
– Розповісти іншим хорошим людям про канал;
– Підтримати збір блогерок і блогерів;
– Підтримати divoche.media одним із комфортних способів.
У мене у вішлісті десь десять книжок та квитки на три вистави у Франка, але це вже фантастика.
Якщо хочете обійнятися наживо — приходьте в пʼятницю на Книжкову країну.
Обіймаю ❤️
Фото зроблено у книгарні Сенс
Авторка Поліна Гребеник
Для проєкту Diadia
19.04.202515:37
Поки що я подивилася лише відео Валі та Серафими про горор. Але може вам потрібен список 😎
Log in to unlock more functionality.
