Джей Бернадот
Проза, вірші, фото. Метаромантика та джей-буддизм.
TGlist rating
0
0
TypePublic
Verification
Not verifiedTrust
Not trustedLocation
LanguageOther
Channel creation dateMar 24, 2025
Added to TGlist
Mar 24, 2025Linked chat
Latest posts in group "Джей Бернадот"
20.04.202517:45
Раз вже ми б'ємося сьогодні в космічні цикли переродження та подолання смерті смертю, то ось. Ця оповідка була видана в збірці конкурсу "Сила землі", в 2024 році, але написав її набагато раніше; з роками набуті вже сенси зробили її більш справжньою, мабуть.
https://telegra.ph/pro-kotyache-derevo-04-20
https://telegra.ph/pro-kotyache-derevo-04-20
18.04.202505:30
двері в центрі Ха
вхідні до жилого
на варті заміна
попередніх що
знесло до того
вибухом Хема
зроблені з листів
важких та іржавих
як осінь двадцять
третього
також посічені
трипофобія
прильотів
заліплена
лейкопластиром
милий мій я
сказав би що
пощипа ще трохи
але це неправда
it will hurt
like a motherfucker
тож просто
тримайся
за цю весну
за спогади
за руку
що вкладає перста
в твої рани
16.04.25
вхідні до жилого
на варті заміна
попередніх що
знесло до того
вибухом Хема
зроблені з листів
важких та іржавих
як осінь двадцять
третього
також посічені
трипофобія
прильотів
заліплена
лейкопластиром
милий мій я
сказав би що
пощипа ще трохи
але це неправда
it will hurt
like a motherfucker
тож просто
тримайся
за цю весну
за спогади
за руку
що вкладає перста
в твої рани
16.04.25
15.04.202515:28
то ніби намагаєшся згадати
в макусі старих
поштівок
та листів
як луна лине
пекельної заграви,
не мила чому
шорсткість гару
та м’яка спрага полум’я
чия це пісня, що за слово
чия це пісня, що за слово
під язиком лежить у птахолова
де крила або сіть
твоя.
в макусі старих
поштівок
та листів
як луна лине
пекельної заграви,
не мила чому
шорсткість гару
та м’яка спрага полум’я
чия це пісня, що за слово
чия це пісня, що за слово
під язиком лежить у птахолова
де крила або сіть
твоя.
12.04.202511:53
на секунду ближче
до кінця світу в рік
Йормунганда
котрий можливо
спить в Гренландії
аватар Локі це навіть
не відомий йотун
в перуці чи плешивий
карлик,
а постмодернізм
як явище
як даність
може саме тому
в серці Європи
постав Одін
і під чорним сонцем
несеться нескінченна
Дика Охота
та після всього
коли світ згорить
в загравах атома
не буде отрути
іронії та смороду
з пащі деконструкції
залишиться тільки
правда
війни та честі
помсти та відплати
багато світла та трохи
темряви незнання
а ще чоловік та жінка
Лівтрасір та Лів
сподіваюся що
Тайлер
29.01.25
до кінця світу в рік
Йормунганда
котрий можливо
спить в Гренландії
аватар Локі це навіть
не відомий йотун
в перуці чи плешивий
карлик,
а постмодернізм
як явище
як даність
може саме тому
в серці Європи
постав Одін
і під чорним сонцем
несеться нескінченна
Дика Охота
та після всього
коли світ згорить
в загравах атома
не буде отрути
іронії та смороду
з пащі деконструкції
залишиться тільки
правда
війни та честі
помсти та відплати
багато світла та трохи
темряви незнання
а ще чоловік та жінка
Лівтрасір та Лів
сподіваюся що
Тайлер
29.01.25
09.04.202517:18
І ось збираєшся в дорогу,
весь такий на фокусі,
у чистій сорочці на свіжу шкіру
думаєш: чи не взяв я нічого
зайвого,
за що потім не буде соромно
в морзі.
Пізніше, десь на перехресті,
шариш рукою в кишені макінтоша
у пошуках серця чи сірників, може,
раптом знаходиш квиток
в один кінець та життя
розпорошене.
"І цей мотлох з пісні не викинеш",
стоптавши ноги в танці, зачепишся,
покотишся до горла узбіччя,
бо, дідько, ти теж впізнаєш
свою єдину, з мільйона
інших.
весь такий на фокусі,
у чистій сорочці на свіжу шкіру
думаєш: чи не взяв я нічого
зайвого,
за що потім не буде соромно
в морзі.
Пізніше, десь на перехресті,
шариш рукою в кишені макінтоша
у пошуках серця чи сірників, може,
раптом знаходиш квиток
в один кінець та життя
розпорошене.
"І цей мотлох з пісні не викинеш",
стоптавши ноги в танці, зачепишся,
покотишся до горла узбіччя,
бо, дідько, ти теж впізнаєш
свою єдину, з мільйона
інших.
05.04.202507:17
cogito non zero sum
воля долає сум
кожен хто на нулі
грає в ненульову
кожен для кого чин
вище за бойові
рани латає землі
силою суперструн
поступом звіра рух
сталих болота дум
єдність — понад усе
cogito non zero sum
2.03.25
воля долає сум
кожен хто на нулі
грає в ненульову
кожен для кого чин
вище за бойові
рани латає землі
силою суперструн
поступом звіра рух
сталих болота дум
єдність — понад усе
cogito non zero sum
2.03.25
02.04.202518:28
Якщо вже є чоловіча версія, то має бути і жіноча. Ці оповідки писалися, як пара. Як рефлексія свого дитинства на Донбасі, про тих людей, що були навколо. Про те, що дехто загубився між сторінок новітньої історії.
Минулого року жіночу версію також опублікували в паперовій версії альманаху одного літературного конкурсу, але в шорт-ліст я там не пробився.
https://telegra.ph/Kulachki-zhіnocha-versіya-04-02
Минулого року жіночу версію також опублікували в паперовій версії альманаху одного літературного конкурсу, але в шорт-ліст я там не пробився.
https://telegra.ph/Kulachki-zhіnocha-versіya-04-02
26.03.202516:40
25.03.202511:51
тут зникає час
є лише простір де
ми в режимі польоту
застиглі
в бурштині
окопів, нір та підвалів
кожен сам собі вояджер
нескінченно далеко
від землі та нескінченно
близько до неї
на довжині планки
прицільної
у червоному світлі
ліхтарів чи екранів
синьому
в сітці спогадів
азімутальній де
нульова точка відліку
перетворюється
в точку еваку
грудень 2024
є лише простір де
ми в режимі польоту
застиглі
в бурштині
окопів, нір та підвалів
кожен сам собі вояджер
нескінченно далеко
від землі та нескінченно
близько до неї
на довжині планки
прицільної
у червоному світлі
ліхтарів чи екранів
синьому
в сітці спогадів
азімутальній де
нульова точка відліку
перетворюється
в точку еваку
грудень 2024
24.03.202513:21
в нас перші місця
на кінець світу
який вже тисячу років
закриває очі на те
що полита
нашою кровʼю
брама Європи
ми в театрі війни
на суперпозиції
глядачі та актори
всупереч собі вірим
в запозичене світло
яке переможе
Руїни
наші маски посічені
зліплені
з глини Дніпра
пилу Херсона
кришива Бахмута
розмальовані фарбами
дітей Києва
Ірпеня
Бучі
Одеси
Львова
Запоріжжя
Кривого Рога
Маріуполя
Харкова
сотні тисяч облич
у наших героїв
слава
лине лиш час
поки збори
тривають
рідним
на карту
і трагедія нації
що пʼє воду з долоней
то є фарс для драконів
які правлять народом
що хлепче як собаки
листопад 2024
на кінець світу
який вже тисячу років
закриває очі на те
що полита
нашою кровʼю
брама Європи
ми в театрі війни
на суперпозиції
глядачі та актори
всупереч собі вірим
в запозичене світло
яке переможе
Руїни
наші маски посічені
зліплені
з глини Дніпра
пилу Херсона
кришива Бахмута
розмальовані фарбами
дітей Києва
Ірпеня
Бучі
Одеси
Львова
Запоріжжя
Кривого Рога
Маріуполя
Харкова
сотні тисяч облич
у наших героїв
слава
лине лиш час
поки збори
тривають
рідним
на карту
і трагедія нації
що пʼє воду з долоней
то є фарс для драконів
які правлять народом
що хлепче як собаки
листопад 2024
24.03.202512:52
тримайся дерев
за ними не видно
темного лісу
що хитрий мисливець
висадив
щоб полювати
на інших живих
дорослих, малих
поетів, солдатів
жінок, старих,
нації татусів
матусь правди
тримайся дерев
вони дають
прихисток
від спеки чи
від уламків
можуть тебе
вислухати
можуть тобі
заспівати
дати напрям
до світла
на вихід з цих
темних хащів
тримайся дерев
бо ліс що зневірою
у кожному серці
з чорних дзеркал
відбивається
жахливий
несправжній
корінням
в ненависті
робить
з самого ближнього
першого ліпшого
зручного крайнього
09.01.25
за ними не видно
темного лісу
що хитрий мисливець
висадив
щоб полювати
на інших живих
дорослих, малих
поетів, солдатів
жінок, старих,
нації татусів
матусь правди
тримайся дерев
вони дають
прихисток
від спеки чи
від уламків
можуть тебе
вислухати
можуть тобі
заспівати
дати напрям
до світла
на вихід з цих
темних хащів
тримайся дерев
бо ліс що зневірою
у кожному серці
з чорних дзеркал
відбивається
жахливий
несправжній
корінням
в ненависті
робить
з самого ближнього
першого ліпшого
зручного крайнього
09.01.25
24.03.202511:58
нас двоє
та захід сонця в столиці;
він сильний і спокійний, як терікон,
в ньому воля бути людиною
після трудової зміни в забої,
впевнений стиль хижака та вбивці,
що знає ціну
і слова і ультранасилля
він каже:
в чотирнадцятому я втік
від тітушек, створив нове життя,
допомагав дітям та молоді твердо стати,
мав статус, справи та гроші,
вірив, що все це насправді
далі в евакуації
волонтерив з лютого і досі,
іноді з ніг своїх віддаючи
кросівки добровольцям,
до останнього шага на перемогу,
розʼїзди, біженці, фонди, корчі,
буси, гуманітарка спочатку втрачаєш
дні тижня, потім дати, місяці,
живеш від запита
до запита
рік минає
все більше контактів
були останній раз дуже давно;
в цей час пес патрон іде в контрнаступ,
хтось пливе через Тису, інші
тримають економічний фронт,
телемарафон каже, що вже майже, от-от,
збори падають,
народ засинає, прокидається влада;
і я знову уходжу в андер,
бо треба доправити теплаки на фронт,
але тецекашник, який мене зупиняє,
говорить: мені поїбати, що ти волонтьор
у двадцять другому я не мав гадки,
що за два роки буду так само лякатися
людей у формі на вулицях Києва чи Львова
як спортиків у Луганську, бо і для тих
і для тих я або колаборант,
що говорить мовою ворога, або гарматне
мʼясо, яке має здохнути у посадці
за зіроньку для совкового дауна
і в мене питання: якби я хотів,
куди і до кого мені бігти далі?
він замовкає.
в мене пропущений від побратима,
який на першому виході бачив
як сто людей з його роти
розбило в кривавий пил;
пальці обпалює вінстон з пачки,
що інший залишив,
навічно в строю під Часиком
в свої двадцять три.
31.10.24
та захід сонця в столиці;
він сильний і спокійний, як терікон,
в ньому воля бути людиною
після трудової зміни в забої,
впевнений стиль хижака та вбивці,
що знає ціну
і слова і ультранасилля
він каже:
в чотирнадцятому я втік
від тітушек, створив нове життя,
допомагав дітям та молоді твердо стати,
мав статус, справи та гроші,
вірив, що все це насправді
далі в евакуації
волонтерив з лютого і досі,
іноді з ніг своїх віддаючи
кросівки добровольцям,
до останнього шага на перемогу,
розʼїзди, біженці, фонди, корчі,
буси, гуманітарка спочатку втрачаєш
дні тижня, потім дати, місяці,
живеш від запита
до запита
рік минає
все більше контактів
були останній раз дуже давно;
в цей час пес патрон іде в контрнаступ,
хтось пливе через Тису, інші
тримають економічний фронт,
телемарафон каже, що вже майже, от-от,
збори падають,
народ засинає, прокидається влада;
і я знову уходжу в андер,
бо треба доправити теплаки на фронт,
але тецекашник, який мене зупиняє,
говорить: мені поїбати, що ти волонтьор
у двадцять другому я не мав гадки,
що за два роки буду так само лякатися
людей у формі на вулицях Києва чи Львова
як спортиків у Луганську, бо і для тих
і для тих я або колаборант,
що говорить мовою ворога, або гарматне
мʼясо, яке має здохнути у посадці
за зіроньку для совкового дауна
і в мене питання: якби я хотів,
куди і до кого мені бігти далі?
він замовкає.
в мене пропущений від побратима,
який на першому виході бачив
як сто людей з його роти
розбило в кривавий пил;
пальці обпалює вінстон з пачки,
що інший залишив,
навічно в строю під Часиком
в свої двадцять три.
31.10.24
24.03.202511:53
синам
Вони прийдуть їсти хліб
з долоні,
вигризати з кулачків
стиснутих дитячих,
вилети ти сонечко
за наше віконечко
вкрий всі колискові,
пожалій маляток.
Вони прийдуть і візьмуть з собою
чорне те залізо,
кольорові фільми
землю по карманах,
за щокою - хмизу,
так запалять небо
що ніц не буде видно.
Сонечка — до Бога,
просять порятунку,
Боже звісить ноги:
“Молить поцілунком”.
А вони прийдуть та залишать спогад:
батько, весь пропах
холодом та пилом,
проорав екватор,
та до сина вийшов —
— форма вся шорстка,
борода колюча…
Луну чи то гріму, чи сирени чути.
Але поки бігай,
яса мій, родимий.
17.09.09 - 09.09.24
Вони прийдуть їсти хліб
з долоні,
вигризати з кулачків
стиснутих дитячих,
вилети ти сонечко
за наше віконечко
вкрий всі колискові,
пожалій маляток.
Вони прийдуть і візьмуть з собою
чорне те залізо,
кольорові фільми
землю по карманах,
за щокою - хмизу,
так запалять небо
що ніц не буде видно.
Сонечка — до Бога,
просять порятунку,
Боже звісить ноги:
“Молить поцілунком”.
А вони прийдуть та залишать спогад:
батько, весь пропах
холодом та пилом,
проорав екватор,
та до сина вийшов —
— форма вся шорстка,
борода колюча…
Луну чи то гріму, чи сирени чути.
Але поки бігай,
яса мій, родимий.
17.09.09 - 09.09.24
24.03.202511:52
Хей хей!
Мене звати Джей Бернадот, я з Харкова. В минулому — ігровий сценарист, креативний директор, мандруючий консультант самурай, організатор культурних фестивалей, волонтер.
З лютого 2024 року — солдат ЗСУ.
Після дуже довгої перерви та прильоту іскандеру в інтимній близькості, повернувся до художньої творчості. Пишу вірші, прозу, роблю глічові фото.
Цей канал створений суто як творчий архів (ну, і Паша сказав, що треба), але звісно я буду радий, якщо в цих байтах та пікселях ви знайдете для себе певний вайб та емоції.
Мене звати Джей Бернадот, я з Харкова. В минулому — ігровий сценарист, креативний директор, мандруючий
З лютого 2024 року — солдат ЗСУ.
Після дуже довгої перерви та прильоту іскандеру в інтимній близькості, повернувся до художньої творчості. Пишу вірші, прозу, роблю глічові фото.
Цей канал створений суто як творчий архів (ну, і Паша сказав, що треба), але звісно я буду радий, якщо в цих байтах та пікселях ви знайдете для себе певний вайб та емоції.
Records
12.04.202523:59
67Subscribers24.03.202523:59
0Citation index06.04.202523:59
210Average views per post05.04.202523:59
33Average views per ad post26.03.202523:59
32.14%ER06.04.202523:59
318.18%ERR18.04.202505:30
двері в центрі Ха
вхідні до жилого
на варті заміна
попередніх що
знесло до того
вибухом Хема
зроблені з листів
важких та іржавих
як осінь двадцять
третього
також посічені
трипофобія
прильотів
заліплена
лейкопластиром
милий мій я
сказав би що
пощипа ще трохи
але це неправда
it will hurt
like a motherfucker
тож просто
тримайся
за цю весну
за спогади
за руку
що вкладає перста
в твої рани
16.04.25
вхідні до жилого
на варті заміна
попередніх що
знесло до того
вибухом Хема
зроблені з листів
важких та іржавих
як осінь двадцять
третього
також посічені
трипофобія
прильотів
заліплена
лейкопластиром
милий мій я
сказав би що
пощипа ще трохи
але це неправда
it will hurt
like a motherfucker
тож просто
тримайся
за цю весну
за спогади
за руку
що вкладає перста
в твої рани
16.04.25
24.03.202511:52
Хей хей!
Мене звати Джей Бернадот, я з Харкова. В минулому — ігровий сценарист, креативний директор, мандруючий консультант самурай, організатор культурних фестивалей, волонтер.
З лютого 2024 року — солдат ЗСУ.
Після дуже довгої перерви та прильоту іскандеру в інтимній близькості, повернувся до художньої творчості. Пишу вірші, прозу, роблю глічові фото.
Цей канал створений суто як творчий архів (ну, і Паша сказав, що треба), але звісно я буду радий, якщо в цих байтах та пікселях ви знайдете для себе певний вайб та емоції.
Мене звати Джей Бернадот, я з Харкова. В минулому — ігровий сценарист, креативний директор, мандруючий
З лютого 2024 року — солдат ЗСУ.
Після дуже довгої перерви та прильоту іскандеру в інтимній близькості, повернувся до художньої творчості. Пишу вірші, прозу, роблю глічові фото.
Цей канал створений суто як творчий архів (ну, і Паша сказав, що треба), але звісно я буду радий, якщо в цих байтах та пікселях ви знайдете для себе певний вайб та емоції.
Log in to unlock more functionality.
