✙ An Kolesan ✙
19.04.202510:27
«Важкі часи, створюють сильних китиків», я от хз, ну їх на їх ці важкі часи, бо я привіт, сміх і обіймашки, але весь останній живопис про депру, чогож? Мені вчора милий чєл написав: «ти не здалась мені депресивною» та і я не здаюсь собі такою, може не легко, а кому зараз легко, так от:
«Бісяча депресія» 2025
120х90 см
полотно, олія
Депресія дратує. Дратує самого носія і тих, хто поруч. Гадаю, саме від того летять недбалі коментарі типу: «хуйово усім, навіть не починай», «у тебе все є: свобода-руки-геніталії, радій, блядь, сука!», «тобі потрібен спорт/секс, війна теж лікує від цього, я знав одного чувака..» і носій такий на «як ти?»: «я в норм, потихеньку, зараз чогось випʼю» — в апатичному співчутті і ненависті до себе, в круговерті між вигоранням і уходами, був такою розумною дитиною, пожалій мене давай зʼїж таблєточку і сідай рабить, скоро субота, будем гаситься.
Зі співчуттям, до біохімічних порушень і повагою до болючих проблем кожного.
«Бісяча депресія» 2025
120х90 см
полотно, олія
Депресія дратує. Дратує самого носія і тих, хто поруч. Гадаю, саме від того летять недбалі коментарі типу: «хуйово усім, навіть не починай», «у тебе все є: свобода-руки-геніталії, радій, блядь, сука!», «тобі потрібен спорт/секс, війна теж лікує від цього, я знав одного чувака..» і носій такий на «як ти?»: «я в норм, потихеньку, зараз чогось випʼю» — в апатичному співчутті і ненависті до себе, в круговерті між вигоранням і уходами, був такою розумною дитиною, пожалій мене давай зʼїж таблєточку і сідай рабить, скоро субота, будем гаситься.
Зі співчуттям, до біохімічних порушень і повагою до болючих проблем кожного.
Выдалена08.04.202509:31
04.04.202510:26
Привіт, можу я тебе попросити
У благодійному проєкті малюнків приймає участь дитина моїх рідних — Тимофєєва Людмила.
Перше місце — це шанс отримати грант на лікування.
Якщо зможеш приділити хвилиночку — постав 👍 за Людочку (Тимофєєва):
Тут: ПЕРЕЙТИ НА СТОРІНОЧКУ
Величезне дякую! Поділись з друзями ⭐️
У благодійному проєкті малюнків приймає участь дитина моїх рідних — Тимофєєва Людмила.
Перше місце — це шанс отримати грант на лікування.
Якщо зможеш приділити хвилиночку — постав 👍 за Людочку (Тимофєєва):
Тут: ПЕРЕЙТИ НА СТОРІНОЧКУ
Величезне дякую! Поділись з друзями ⭐️
20.03.202516:38
Авторська поезія, відеопроекції, елементи театру та жива музика у перформансі «ПроSweet» в художній майстерні на Подолі до тижня читання поезії в ході фестивалю «Пісня тисячі голосів», що організовує Український інститут книги.
Запрошуємо відвідати
22.03, субота 18:00
вул. Братська 8
Учасники:
Валентин Чорний
Aнґа Зелена
Катерина Чайка
Артем Падалкін
Юлія Кірюхіна
Iра Памʼятай
Ярослав Гадзінський
Пряма трансляція відбудеться зі сторінки Школи композиції за посиланням https://www.facebook.com/share/17hczNTjMH/?mibextid=wwXIfr
#тижденьчитання2025 #піснятисячіголосів
Запрошуємо відвідати
22.03, субота 18:00
вул. Братська 8
Учасники:
Валентин Чорний
Aнґа Зелена
Катерина Чайка
Артем Падалкін
Юлія Кірюхіна
Iра Памʼятай
Ярослав Гадзінський
Пряма трансляція відбудеться зі сторінки Школи композиції за посиланням https://www.facebook.com/share/17hczNTjMH/?mibextid=wwXIfr
#тижденьчитання2025 #піснятисячіголосів
14.03.202518:45
Заєць був як теорія битих вікон, собака просто на висоті, а коту зробили вазектомію, щоб не мучився, бо тварина то інше, їй від того тільки легше.
— Як би тебе не гризло відчуття провини, але тій людині ти цим не допоможеш, — сказав кіт собаці.
— Знаєш, котику, причина і наслідок обернено протилежні явища, чим ближче до мрії, тим далі від неї, — відповів коту собака.
— Я крав, брехав, робив аборти, зраджував, прикидався, ошукував, розстрілював… — розпинався заєць, — Як мені жити далі?
— Ошо, шо? — перепитав кіт.
Собака вийшов сухим із води, обтрусився і сповістив:
— Розумієш, котику, мрія завжди ближча ніж реальність, вона отут, за пазухою, зрозуміла і знайома здавна, як вигоріле татуювання, а реальність, ну що реальність, — пустопорожня балалайка, випадковий візерунок розбитої склянки, думаєш, що виповниться саме так, але склеюй не склеюй, а як хотів вже не буде.
— Ви про що взагалі? Отямтеся! Починається коридор затемнень на 30 років. Карма повертається! Вона приходять до мене, як скажені колектори, яким байдуже, що ти розрахувався, вони тебе принижують бо їм просто по фану клеїти твої фотки на сусідських дверях і писати, що ти давака, котрий усім винен за парковку під вікнами свого мопеду, — заєць з тиском схопився за щоки й висолопив капілярний зворот пухнастих повік.
— Хто ці «вони», зайчику? — дивилися на нього інші.
— Ті, що хочуть віджати хату і роблять підклади, а ви що не знали, по вікну ж видно, коли світять ІЧ-променями щоб за вібрацією визначити де ви сховали євро. У вас же в євро? Чи все ще в доларах? Що, да?
— Окей, вибачте, піду і я в калюжу пердну,— пішов кіт.
— Не пісяй носом, зайчику, ніхто не знає, як пробачити тих, кого ми образили, — приобійняв зайця собака і, лащачись, хвостом зламав тому двійко ребер.
#ЗаКіС
— Як би тебе не гризло відчуття провини, але тій людині ти цим не допоможеш, — сказав кіт собаці.
— Знаєш, котику, причина і наслідок обернено протилежні явища, чим ближче до мрії, тим далі від неї, — відповів коту собака.
— Я крав, брехав, робив аборти, зраджував, прикидався, ошукував, розстрілював… — розпинався заєць, — Як мені жити далі?
— Ошо, шо? — перепитав кіт.
Собака вийшов сухим із води, обтрусився і сповістив:
— Розумієш, котику, мрія завжди ближча ніж реальність, вона отут, за пазухою, зрозуміла і знайома здавна, як вигоріле татуювання, а реальність, ну що реальність, — пустопорожня балалайка, випадковий візерунок розбитої склянки, думаєш, що виповниться саме так, але склеюй не склеюй, а як хотів вже не буде.
— Ви про що взагалі? Отямтеся! Починається коридор затемнень на 30 років. Карма повертається! Вона приходять до мене, як скажені колектори, яким байдуже, що ти розрахувався, вони тебе принижують бо їм просто по фану клеїти твої фотки на сусідських дверях і писати, що ти давака, котрий усім винен за парковку під вікнами свого мопеду, — заєць з тиском схопився за щоки й висолопив капілярний зворот пухнастих повік.
— Хто ці «вони», зайчику? — дивилися на нього інші.
— Ті, що хочуть віджати хату і роблять підклади, а ви що не знали, по вікну ж видно, коли світять ІЧ-променями щоб за вібрацією визначити де ви сховали євро. У вас же в євро? Чи все ще в доларах? Що, да?
— Окей, вибачте, піду і я в калюжу пердну,— пішов кіт.
— Не пісяй носом, зайчику, ніхто не знає, як пробачити тих, кого ми образили, — приобійняв зайця собака і, лащачись, хвостом зламав тому двійко ребер.
#ЗаКіС
01.03.202519:51
Якщо ви такий самий палкий шанувальник кібер-панку як айʼм, то ось вам конкурсна поезія на цю тему з великим різномаїттям сенсів — тицяйте на вірші і прибудьте на землю обітувану 👇🏻
15.02.202506:17
Неймовірна і талановита поетка Оля Ритик, створює прикраси для благодійних лотерей. Цього разу пощастило виграти мені. Ділюся.
Ще брат Олі захищає нашу країну, тому ваші донати не завадять. Підписуйтесь і долучайтеся до благодійних розіграшів.
Пс
Разом з прикрасою прийшов солодкий подаруночок) ммм 🫠🤗
Ще брат Олі захищає нашу країну, тому ваші донати не завадять. Підписуйтесь і долучайтеся до благодійних розіграшів.
Пс
Разом з прикрасою прийшов солодкий подаруночок) ммм 🫠🤗
09.04.202519:51
Безнадійно сонце око вилупило
Як казали футуристи
Практично
Воно не потрібне в місті
Перемога над сонцем
Електрична
А як перемогти любов
До чужого чоловіка?
Бо немов чужою дитиною вагітна
Не бажаною одвіку
Все одно тебе покинуть
Сурогатну, договірну
З розпачу всепоглинного
Вирветься єдине
— На!
Зрада
Потім відступна
Тліючою закладкою в книжці буття
Потягне чадом
Якщо затягнути
Можна й вибухнути
Але ж ми «За Життя»!
Підміна понять з самого ранку
З розбитим серцем:
— Любий, здається я врізала пальчика
Подми на ранку
2017
Як казали футуристи
Практично
Воно не потрібне в місті
Перемога над сонцем
Електрична
А як перемогти любов
До чужого чоловіка?
Бо немов чужою дитиною вагітна
Не бажаною одвіку
Все одно тебе покинуть
Сурогатну, договірну
З розпачу всепоглинного
Вирветься єдине
— На!
Зрада
Потім відступна
Тліючою закладкою в книжці буття
Потягне чадом
Якщо затягнути
Можна й вибухнути
Але ж ми «За Життя»!
Підміна понять з самого ранку
З розбитим серцем:
— Любий, здається я врізала пальчика
Подми на ранку
2017
Выдалена08.04.202509:31
04.04.202510:26
Дивіться, яка вумна шахрайська схема, ви голосуєте за першу у списку онкохвору дівчинку, вказавши телефон і увівши код, для входу у ваш тг-аккаунт, а потім від вашого імені просять грошей у ваших контактів.
Прям ну тіпа суто тг-когкурс без індивідуального сайту чи ще чогось.
Будьте пильні, не давайте вашій доброті підвести вас
Прям ну тіпа суто тг-когкурс без індивідуального сайту чи ще чогось.
Будьте пильні, не давайте вашій доброті підвести вас
20.03.202516:29
Завжди приємно, коли бачиш людину вперше і з нею виникає миттєвий метч, незалежно від статі чи віку, це поза свідомих відчуттів. Саме так сталося у мене з директоркою бібліотеки на Вишгородській Тамарою Миколаївною, яка створює добру атмосферу і підтримує цікаві активності в закладі.
Триває національний тиждень читання поезії, я також долучаюсь і читатиму свої вірші зі збірки «Ліброзорій» від Антивидавництва цієї суботи, починаючи з 12:00, тож можемо поспілкуватись у прямому етері. Подія буде доступна офлайн у Бібліотеці на Вишгородській, 29 - м. Київ, хто буде поруч — завітайте.
На фото багато плашок, але мені подобається, а особливо подобається, що фестиваль, який створив Український інститут книги сприяє подібному метчу серед різних літературних спільнот і організацій.
#тижденьчитання2025 #піснятисячіголосів
Триває національний тиждень читання поезії, я також долучаюсь і читатиму свої вірші зі збірки «Ліброзорій» від Антивидавництва цієї суботи, починаючи з 12:00, тож можемо поспілкуватись у прямому етері. Подія буде доступна офлайн у Бібліотеці на Вишгородській, 29 - м. Київ, хто буде поруч — завітайте.
На фото багато плашок, але мені подобається, а особливо подобається, що фестиваль, який створив Український інститут книги сприяє подібному метчу серед різних літературних спільнот і організацій.
#тижденьчитання2025 #піснятисячіголосів
06.03.202521:00
Друзі, дивіться, що виходить: збірка різножанрової малої прози «Спектроліт», яку створила плеяда авторів з різних міст України і яку вже оцінили Любко Дереш, Віктор Недоступ, Айя Нея та Олексій Декань.
Крім купи всього цікавезного, до збірки увійде близько 20-ти моїх сюрреалістичних казок про кота, собаку і зайця.
Передзамовлення відкрито і триватиме до 1 квітня. Потім два тижні друку і книжечка ваша. Для цього заповніть анкету https://forms.gle/WcZAgWLWXYr9J7Ma7.
Вартість 260 на карту 5363542098152748
Обкладинка, авторський склад, категорії творів та відгуки інших письменників до вашої уваги на фото.
Дякую за підтримку! Ми старалися.
Крім купи всього цікавезного, до збірки увійде близько 20-ти моїх сюрреалістичних казок про кота, собаку і зайця.
Передзамовлення відкрито і триватиме до 1 квітня. Потім два тижні друку і книжечка ваша. Для цього заповніть анкету https://forms.gle/WcZAgWLWXYr9J7Ma7.
Вартість 260 на карту 5363542098152748
Обкладинка, авторський склад, категорії творів та відгуки інших письменників до вашої уваги на фото.
Дякую за підтримку! Ми старалися.
27.02.202510:39
Що? Про «Опенгеймера» вже забули? А я тут рецензію надибала. Дуже несправедливу рецензію, яка більше року провалялась у мономолекулярному шарі рідких кристалів, на основі рідкоземельного Германію та Індію, памʼяті айфону і вийшла на світло ваших очей лише зараз, позаяк не люблю, коли назбірується більше 200 заміток.
Поки явище барбігеймера раді були б повторити всі кіна, які виходять попарно, але поки ніяк, «Оппенгеймера» дивитимуться не лише заради Кілліана Мерфі і його Томмі в «Гострих картузах», (хоча моя улюблена роль — Патрік Брейден у «Сніданку на Плутоні»), а ще й завдяки бажанню побачити фізичну гранату, з якої, гейби джин, вилетить ядерна лисичка, а ще оцей фронтальний ракурс Мерфі 20 разів за фільм і його скажений телекант, що розходиться в різні сторони, спостерігаючи ланцюгову реакцію, яку він запустив ще яблуком, отруєним ціанідом, як символом пізнання добра зі зла, для свого препода — носія цих знань, який вважав його криворуким бездарем, що не шаре матчасть.
Кажись, я розумію чому раніше не постила цю рецензію, бо тут таке:
— З кожним спалахом запальнички для вашого косячка десь страждає один Прометей;
— Нолан суне події у трьох часових вимірах: вихід, чудо, розпʼяття, тобто вперто пише житіє Опенгеймера як месії і світить його трьома частинами: студентські рочки; хто не стає професором, той стає технологом і шаре як не в академічній теорії так в залязяках; і, власне, СУД (ще одне слово з трьох літер, де посередині У);
— Секс з ядерною бомбою;
— Історія про те, як посварилася два єврея, а програв весь світ і тепер війна ніколи не закінчиться;
(Знов ругаюся на Нолана:
«Замерзла в «Жовтні» за 3 грьобані години, які в нас вкрав довбаний Нолан»)
Головне питання Опенгеймера:
— Чию б ще дружину трахнути, так, щоб за це нічого не було?
— Треба більше таких дружин!
Дружина фізика ядерника?
Трахнути трахнути трахнути
— Вчити матчасть не хотів, зате приносив квіти.
Ліпше б ядерна квітка над Москвою розквітла, а не червона комуністична
— Краще б луплнули по союзницькій Москві
Довбуш круче.
Відсебне:
Як взагалі світ зміг замінити вакханалії на джихад?
Всі ядерні удари від недойобу
Більше їбіться
Заїбали
Крінжанула я з цього фільму, хоча у мене такий вік, що я вже зі всього крінжую і ні чому не дивуюся, єдине чому я продовжую дивуватись, так це людській жорстокості.
#рецензія
Поки явище барбігеймера раді були б повторити всі кіна, які виходять попарно, але поки ніяк, «Оппенгеймера» дивитимуться не лише заради Кілліана Мерфі і його Томмі в «Гострих картузах», (хоча моя улюблена роль — Патрік Брейден у «Сніданку на Плутоні»), а ще й завдяки бажанню побачити фізичну гранату, з якої, гейби джин, вилетить ядерна лисичка, а ще оцей фронтальний ракурс Мерфі 20 разів за фільм і його скажений телекант, що розходиться в різні сторони, спостерігаючи ланцюгову реакцію, яку він запустив ще яблуком, отруєним ціанідом, як символом пізнання добра зі зла, для свого препода — носія цих знань, який вважав його криворуким бездарем, що не шаре матчасть.
Кажись, я розумію чому раніше не постила цю рецензію, бо тут таке:
— З кожним спалахом запальнички для вашого косячка десь страждає один Прометей;
— Нолан суне події у трьох часових вимірах: вихід, чудо, розпʼяття, тобто вперто пише житіє Опенгеймера як месії і світить його трьома частинами: студентські рочки; хто не стає професором, той стає технологом і шаре як не в академічній теорії так в залязяках; і, власне, СУД (ще одне слово з трьох літер, де посередині У);
— Секс з ядерною бомбою;
— Історія про те, як посварилася два єврея, а програв весь світ і тепер війна ніколи не закінчиться;
(Знов ругаюся на Нолана:
«Замерзла в «Жовтні» за 3 грьобані години, які в нас вкрав довбаний Нолан»)
Головне питання Опенгеймера:
— Чию б ще дружину трахнути, так, щоб за це нічого не було?
— Треба більше таких дружин!
Дружина фізика ядерника?
Трахнути трахнути трахнути
— Вчити матчасть не хотів, зате приносив квіти.
Ліпше б ядерна квітка над Москвою розквітла, а не червона комуністична
— Краще б луплнули по союзницькій Москві
Довбуш круче.
Відсебне:
Як взагалі світ зміг замінити вакханалії на джихад?
Всі ядерні удари від недойобу
Більше їбіться
Заїбали
Крінжанула я з цього фільму, хоча у мене такий вік, що я вже зі всього крінжую і ні чому не дивуюся, єдине чому я продовжую дивуватись, так це людській жорстокості.
#рецензія
14.02.202506:11
День святого Валентина стійкий, як запах ваніліну, місить юрбу святковий тік, «Кохання всім!», — велять вітрини. Над тими, хто не в темі грибом ядерним ростуть меми, хто від презентів ухиляється і від партнерів своїх ховає це. Розвивається мій незаконний тріп, розбігається під ногами узор килимовий, як провізор зрить телевізор, вітає з акціями, схлипує в грудях закон мовний, будні плескають номінаціями. Й чути знову: «Слава дню любові!» — ти лише раз на рік, швидко минеш і всі заспокояться, швидко пороблять свої коїтуси, скажуть своє слово атаки панічні, але хто б що не казав та з тобою все ж цікавіше.
Ти призма, загроза, заноза ось тобі пачка задротів у роздріб, акробатами вписок прикрашено ризницю, з виском розбіглися біди і розбрат, какаяразніца какабично спізниться, щоб з’їсти спів чаші пивного блюда.
З Днем Валентина, люди!
Ось найвигідніша підсвітка: сяйво лампочок б’ється з гілками, у Володимирському служба правиться, я іду і мені все нравиця!
Пишним вечором казково-прочні тануть криги непорочні, в хмарних танцях на побаченнях з вічно п’яною необачністю. Течуть погляди, діють домішки, всі поблажливі вже без проміжків. Блищать вікна битих вулиць, в небі місяць до зорі тулиться. Проломило снів плотину: з днем святого парафіна, турмаліна, аспірина і турбіна дня труби нам просто смертним, вищим сутністю і з божественною всемогутністю — день сердечний, мир скоротечний, в морди картеччю, пальцями в рот і в наступний круговорот.
А під ранок ледь помітне розцвісти намагалось Стрітення.
15.02.2017
Картина Олександра Мещеряка
#вірші
Ти призма, загроза, заноза ось тобі пачка задротів у роздріб, акробатами вписок прикрашено ризницю, з виском розбіглися біди і розбрат, какаяразніца какабично спізниться, щоб з’їсти спів чаші пивного блюда.
З Днем Валентина, люди!
Ось найвигідніша підсвітка: сяйво лампочок б’ється з гілками, у Володимирському служба правиться, я іду і мені все нравиця!
Пишним вечором казково-прочні тануть криги непорочні, в хмарних танцях на побаченнях з вічно п’яною необачністю. Течуть погляди, діють домішки, всі поблажливі вже без проміжків. Блищать вікна битих вулиць, в небі місяць до зорі тулиться. Проломило снів плотину: з днем святого парафіна, турмаліна, аспірина і турбіна дня труби нам просто смертним, вищим сутністю і з божественною всемогутністю — день сердечний, мир скоротечний, в морди картеччю, пальцями в рот і в наступний круговорот.
А під ранок ледь помітне розцвісти намагалось Стрітення.
15.02.2017
Картина Олександра Мещеряка
#вірші
06.04.202509:36
На сольному вечорі Артема Падалкіна «Ножі у повітрі» (придивіться, вони там є) граю на терменвоксі
27.03.202506:02
Друзі, в суботу двіжуємо в музеї!
Хто буде читати у Національному музеї літератури України?👇🏻
🎤Ось вони, автори джему:
Надія «Професор»
Андрій Шадюк
Оксана Осмоловська
Варел Лозовий
Ярослав Гадзінський
📚Також залучені учасники спільноти «Преримовані»:
— Тюльпана, Лілея, Анна Дзвінка та Аліна Іванісова.
Можливо, до нас доєднається військова та поетка Олена Герасимʼюк.
Сподіваємось на цей раптовий сюрприз 😄🤞
💃Організаторки події:
Роніка Пожарська
Анґа Зелена
Юлія Рахно
зачитають тексти авторів Розстріляного Відродження.
Наші музиканти:
🎸: Ігор Двигало та Марʼян Кондратюк
🪈🪘: Вадим Ксьондз
🎹: Артем Падалкін
Комусь може трапитись варіація інструментів з укулеле. Хто на ній зіграє — сюрприз 💅
Побачимось на події!
📍 Де? Національний музей літератури України (вул. Богдана Хмельницького, 11)
📅 Коли? 29 березня, 16:00
🎟 Вхід: за музейним квитком (25 грн) + вільний донат на збір для 40 ОАБрннg
Хто буде читати у Національному музеї літератури України?👇🏻
🎤Ось вони, автори джему:
Надія «Професор»
Андрій Шадюк
Оксана Осмоловська
Варел Лозовий
Ярослав Гадзінський
📚Також залучені учасники спільноти «Преримовані»:
— Тюльпана, Лілея, Анна Дзвінка та Аліна Іванісова.
Можливо, до нас доєднається військова та поетка Олена Герасимʼюк.
Сподіваємось на цей раптовий сюрприз 😄🤞
💃Організаторки події:
Роніка Пожарська
Анґа Зелена
Юлія Рахно
зачитають тексти авторів Розстріляного Відродження.
Наші музиканти:
🎸: Ігор Двигало та Марʼян Кондратюк
🪈🪘: Вадим Ксьондз
🎹: Артем Падалкін
Комусь може трапитись варіація інструментів з укулеле. Хто на ній зіграє — сюрприз 💅
Побачимось на події!
📍 Де? Національний музей літератури України (вул. Богдана Хмельницького, 11)
📅 Коли? 29 березня, 16:00
🎟 Вхід: за музейним квитком (25 грн) + вільний донат на збір для 40 ОАБрннg
20.03.202516:21
Як сказав Віктор Недоступ:
«А вздовж дороги - поети на табуретках стоять!
(тиждень поезії)»
Триває цей самий тиждень поезії, а з ним і купа різних бентег.
Наприклад, уві Львіві встановили погруддя класикині Ліни Костенко і понеслось..
Автор Ярослав Мотика 1 березня цього року відійшов у вічність.
Як на мене, то імпресіонізм у скульптурі так само має своє визначне місце як і в живописі чи поезії.
До тижня читання поезії, який підтримує фестивалем «Пісня тисячі голосів» Український інститут книги, у мене планується дві події.
Радо запрошую:
«А вздовж дороги - поети на табуретках стоять!
(тиждень поезії)»
Триває цей самий тиждень поезії, а з ним і купа різних бентег.
Наприклад, уві Львіві встановили погруддя класикині Ліни Костенко і понеслось..
Автор Ярослав Мотика 1 березня цього року відійшов у вічність.
Як на мене, то імпресіонізм у скульптурі так само має своє визначне місце як і в живописі чи поезії.
До тижня читання поезії, який підтримує фестивалем «Пісня тисячі голосів» Український інститут книги, у мене планується дві події.
Радо запрошую:
03.03.202513:48
Я зльобив..
Сфоткати відповідно до оригіналу теж складно.
В тім:
Сфоткати відповідно до оригіналу теж складно.
В тім:
19.02.202508:03
Мої внутрішні орієнтири схожі на вогні святого Ельма, на танець святого Віта, на петрову тисячу, на тисячу Зеленського, у них я жінка, зодягнена в сонце, з одкровення Івана, чий лабораторний халат чистіший за весільну сукню.
Мої власні опори — тремтяче гало на межі ейфорії і нападів розпачу, для емоційного розвантаження шукаю розчахнуте нутро сутності зовнішнього світу і фосбері-флоп на дзеркальному батуті її серця, це ж обімне мій тривожний пост-тріп, що на дріжджах порожнечі вийшов за межі шкіри, наводнив дні і розтягнувся звичними стежками?
Мій пАртнер не контролю свій гнів, проклинає, що відлинюю від материнських обов’язків і наговорюю на нього, а він всього того не казав, а він всього того не робив, ну і я не відлинюю, просто хапаюся за нескінченну подорож, як за перше кохання.
Моя внутрішня жінка, зодягнена в сонце — дзеркальний батут тривожного пост-тріпу для емоційного розвантаження танцю святого Віта.
Мої власні опори — одкровення святого Ельма на петрову тисячу Зеленського, наводнили дні і вийшли за межі кохання.
Наговорю на емоційне розвантаження, а воно такого не робило, воно такого не казало, хапаюся за нутро сутності зовнішнього світу від нескінченної подорожі і материнських обов’язків.
Мій блукаючий пост-тріп — тремтяче гало у лабораторній сукні, святий пАртнер не контролює своє перше кохання, а межі серця схожі на росчахнуті дріжджі і Фосбері-флоп у відлинюванні звичними стежками.
#вірші
Мої власні опори — тремтяче гало на межі ейфорії і нападів розпачу, для емоційного розвантаження шукаю розчахнуте нутро сутності зовнішнього світу і фосбері-флоп на дзеркальному батуті її серця, це ж обімне мій тривожний пост-тріп, що на дріжджах порожнечі вийшов за межі шкіри, наводнив дні і розтягнувся звичними стежками?
Мій пАртнер не контролю свій гнів, проклинає, що відлинюю від материнських обов’язків і наговорюю на нього, а він всього того не казав, а він всього того не робив, ну і я не відлинюю, просто хапаюся за нескінченну подорож, як за перше кохання.
Моя внутрішня жінка, зодягнена в сонце — дзеркальний батут тривожного пост-тріпу для емоційного розвантаження танцю святого Віта.
Мої власні опори — одкровення святого Ельма на петрову тисячу Зеленського, наводнили дні і вийшли за межі кохання.
Наговорю на емоційне розвантаження, а воно такого не робило, воно такого не казало, хапаюся за нутро сутності зовнішнього світу від нескінченної подорожі і материнських обов’язків.
Мій блукаючий пост-тріп — тремтяче гало у лабораторній сукні, святий пАртнер не контролює своє перше кохання, а межі серця схожі на росчахнуті дріжджі і Фосбері-флоп у відлинюванні звичними стежками.
#вірші
Пераслаў з:VeroNічка 🌒
VЧ
10.02.202516:15
Я дуже хотіла зробити красиво, ніжно і чесно...
Вибачте, що так довго. І дякую за підтримку зборів.
Анґо, я полюбила цей вірш. Сподіваюсь, це відчувається в цій роботі.
Прошу вас виразити свої враження від перегляду донатом на потреби армії:
https://send.monobank.ua/jar/4wejYijn6X
Наступний випуск Декламації за гривні – невдовзі.
Вибачте, що так довго. І дякую за підтримку зборів.
Анґо, я полюбила цей вірш. Сподіваюсь, це відчувається в цій роботі.
Прошу вас виразити свої враження від перегляду донатом на потреби армії:
https://send.monobank.ua/jar/4wejYijn6X
Наступний випуск Декламації за гривні – невдовзі.
05.04.202509:58
MyTube
Найтовща труба
Виявилась не найміцнішою
Вона ще була найдовша
Це її теж не врятувало
Труба дала вертикальну тріщину
Явила світові себе, можна сказати
І показала, що там у неї всередині
Хтось скаже, що ми ж усі цим займаємось
Демонструємо себе внутрішнього
Світу зовнішньому
Абсолютно вірно, — відповім я
Ще й хочемо, щоб усім сподобалось
Щоб дали зворотній зв’язок
Алаверди
Свій до свого по своє
Аби лише зберігався (невід’ємний) кругообіг любові в природі
Ех, трубо-виверження
Комашня-метушня
Ідеологічне підґрунтя сяє променями абсолюту і нездійсненності
Навіть якщо ви робите вступне слово
Щоб пояснити всім, що ви хотіли цим сказати
Ця найбільша труба не має кранів
І тиску в ній не було
Вона пропускала крізь себе все те
Що ви волієте ніколи не бачити
І з чим хочете якнайшвидше розпрощатись
Щоб стало легко і охайно
І можна було вконтентовувати себе далі
До мене прийшли знизу й повідомили, що тече зверху
Труба відкрилася у Чандра грахан
До Сурʼя грахану я її закрила
Наглухо замазала поліуретановим Тітаном
А до того холодною зваркою «Скол»
Далі силіконовим герметиком на оцтовій кислоті
Потім двокомпонентним епоксидним засобом, розробленим в Японії і виготовленим в Індонезії
Можна було одразу перейти до Титану
Але символічну чотириетапність
І надпросочуваність вмісту
Обумовлювали мокрі часи
Труби затемнень
Коли перемагають чоловіки
Вони готові показати свою трубу всім
Посадити на неї
Покатати з вітерцем, як у Миколаївці на банані
Ґречно сміятися з тих, хто не втримається, шубовснеться у воду
І хапатиметься незграбними кінцівками
Щоб видертися на неї знову
Ніби на єдину трубу у світі
Роблячи вигляд, що нічого такого не сталося
Коли перемагає жінка
Вона думає
Нарешті мене лишать у спокої
З’явиться час на себе
На незалучене спостереження
Особистий щоденник веранду оранжерею ставок майстерню госпіталь
Але вередливе зовнішнє
Вивертає тунелі
Розриває потенціали
Розчиняє в собі ласі шматочки
Впорядкованої матерії
Не так просто було зупинити трубу
Яка впливала на органи чуття
Підсвідомість та інтуїцію
Перейшла у вербальний вимір
Сни
І стала легендою нашого стояку
Власне, стояк — це вона
Каналізаційна труба
Відтіль до сіль
Якщо вам зараз спадає на думку пріапізм
То з вами все добре
Ніхто не міг дати ладу з тією трубою
Вона протікала як дах невдахи
Її хотіли добити
Розвалити кахельну інсталяцію
Розширити доступ до неї
Зробити зручною
І замінити
Ідіть гуляйте
Сказала я
І мені все вдалося
Ну як все
Таким часто щось ввижається
Я бачила руду воду
На своїх руках
Під нігтями
Вона текла з кранів
Наповнювала калюжі
Березневі дощі
Стікала з моєї голови
Коли я мила волосся
Іржа
Як кінь мчала в рівень з часом
Била лоби
Вимірювалась ліктями
І тонула в солоній землі
Накопичуючи дари
Для наступного залізного віку
Хтось скаже
Писати про трубу — це фу
Навіщо про таке писати
Та я відповім, що він теж зараз говорить про свою трубу
Просто про іншу її сторону
Якщо вам не подобається читати про трубу
Читайте Біблію
Там теж все у віршах
Але ж ви її не читаєте
Отже і там вам щось не підійшло
То про що мені перейматися
#лібротелінг
Найтовща труба
Виявилась не найміцнішою
Вона ще була найдовша
Це її теж не врятувало
Труба дала вертикальну тріщину
Явила світові себе, можна сказати
І показала, що там у неї всередині
Хтось скаже, що ми ж усі цим займаємось
Демонструємо себе внутрішнього
Світу зовнішньому
Абсолютно вірно, — відповім я
Ще й хочемо, щоб усім сподобалось
Щоб дали зворотній зв’язок
Алаверди
Свій до свого по своє
Аби лише зберігався (невід’ємний) кругообіг любові в природі
Ех, трубо-виверження
Комашня-метушня
Ідеологічне підґрунтя сяє променями абсолюту і нездійсненності
Навіть якщо ви робите вступне слово
Щоб пояснити всім, що ви хотіли цим сказати
Ця найбільша труба не має кранів
І тиску в ній не було
Вона пропускала крізь себе все те
Що ви волієте ніколи не бачити
І з чим хочете якнайшвидше розпрощатись
Щоб стало легко і охайно
І можна було вконтентовувати себе далі
До мене прийшли знизу й повідомили, що тече зверху
Труба відкрилася у Чандра грахан
До Сурʼя грахану я її закрила
Наглухо замазала поліуретановим Тітаном
А до того холодною зваркою «Скол»
Далі силіконовим герметиком на оцтовій кислоті
Потім двокомпонентним епоксидним засобом, розробленим в Японії і виготовленим в Індонезії
Можна було одразу перейти до Титану
Але символічну чотириетапність
І надпросочуваність вмісту
Обумовлювали мокрі часи
Труби затемнень
Коли перемагають чоловіки
Вони готові показати свою трубу всім
Посадити на неї
Покатати з вітерцем, як у Миколаївці на банані
Ґречно сміятися з тих, хто не втримається, шубовснеться у воду
І хапатиметься незграбними кінцівками
Щоб видертися на неї знову
Ніби на єдину трубу у світі
Роблячи вигляд, що нічого такого не сталося
Коли перемагає жінка
Вона думає
Нарешті мене лишать у спокої
З’явиться час на себе
На незалучене спостереження
Особистий щоденник веранду оранжерею ставок майстерню госпіталь
Але вередливе зовнішнє
Вивертає тунелі
Розриває потенціали
Розчиняє в собі ласі шматочки
Впорядкованої матерії
Не так просто було зупинити трубу
Яка впливала на органи чуття
Підсвідомість та інтуїцію
Перейшла у вербальний вимір
Сни
І стала легендою нашого стояку
Власне, стояк — це вона
Каналізаційна труба
Відтіль до сіль
Якщо вам зараз спадає на думку пріапізм
То з вами все добре
Ніхто не міг дати ладу з тією трубою
Вона протікала як дах невдахи
Її хотіли добити
Розвалити кахельну інсталяцію
Розширити доступ до неї
Зробити зручною
І замінити
Ідіть гуляйте
Сказала я
І мені все вдалося
Ну як все
Таким часто щось ввижається
Я бачила руду воду
На своїх руках
Під нігтями
Вона текла з кранів
Наповнювала калюжі
Березневі дощі
Стікала з моєї голови
Коли я мила волосся
Іржа
Як кінь мчала в рівень з часом
Била лоби
Вимірювалась ліктями
І тонула в солоній землі
Накопичуючи дари
Для наступного залізного віку
Хтось скаже
Писати про трубу — це фу
Навіщо про таке писати
Та я відповім, що він теж зараз говорить про свою трубу
Просто про іншу її сторону
Якщо вам не подобається читати про трубу
Читайте Біблію
Там теж все у віршах
Але ж ви її не читаєте
Отже і там вам щось не підійшло
То про що мені перейматися
#лібротелінг
21.03.202522:01
Нова картина із серії «Темний період».
Простояла півроку з вугільним наброском і ось нарешті жах і краса внутрішньої складової людини. Надихалась випромінюванням Черенкова, газовою конфоркою в блекаути, своєю запрідєльною здатністю вибудовувати параноїдальні схеми, ланцюговими реакціями, доміно-реакціями в органічному синтезі і тим, що називають «сльозами вмитися». Як гадаєте, сльози очищують шлях до сяяння душі? Думаю в передостанньому слові є помилка, але байдуже..
«Голова-реактор» 2025
90х90 см
полотно, олія
Простояла півроку з вугільним наброском і ось нарешті жах і краса внутрішньої складової людини. Надихалась випромінюванням Черенкова, газовою конфоркою в блекаути, своєю запрідєльною здатністю вибудовувати параноїдальні схеми, ланцюговими реакціями, доміно-реакціями в органічному синтезі і тим, що називають «сльозами вмитися». Як гадаєте, сльози очищують шлях до сяяння душі? Думаю в передостанньому слові є помилка, але байдуже..
«Голова-реактор» 2025
90х90 см
полотно, олія
15.03.202520:29
Тригерний флеш-бек — це коли на касі сільпо тобі капає на руку вода зі стелі, після того, як ти вчора затопив сусідів тріснутою каналізаційною трубою з ароматами останнього плацкартного купе, а сьогодні зірваним краном на трубі загального постачання, і все воно само і ти нічого не робив лише нєрвнічав, викликав, башляв, затикав всім, що попадало під руку..
А в підвалі будинку зірвало «лівньовку» і вся вода з даху ллється всередину під стіни красівим і ужасним водоспадом.
Аварійна бригада їде на дві заявки в одне місце 3,5 години, бо на районі ще море заявок.
Рідку зварка в ближньому «ремонтному» магазині забрала останні 4 порції, бо за два дні ми 15-ці з подібними випадками в околиці.
Я так швидко з підвалу на третій поверх стільки разів ще не бігала, скільки саме боюся згадувати.
А після всього прихожу з магазу і висаджуюсь на конденсат, який обліпив холодну трубу і щойноврізаний кран, бо вода дуже холодна, а в квартирі дуже тепло, бо опалення на повну свою вартість.
Тихе прекрасна українська повня, а мішком силікагелю труби обкладу..
#жалості
А в підвалі будинку зірвало «лівньовку» і вся вода з даху ллється всередину під стіни красівим і ужасним водоспадом.
Аварійна бригада їде на дві заявки в одне місце 3,5 години, бо на районі ще море заявок.
Рідку зварка в ближньому «ремонтному» магазині забрала останні 4 порції, бо за два дні ми 15-ці з подібними випадками в околиці.
Я так швидко з підвалу на третій поверх стільки разів ще не бігала, скільки саме боюся згадувати.
А після всього прихожу з магазу і висаджуюсь на конденсат, який обліпив холодну трубу і щойноврізаний кран, бо вода дуже холодна, а в квартирі дуже тепло, бо опалення на повну свою вартість.
Тихе прекрасна українська повня, а мішком силікагелю труби обкладу..
#жалості
Пераслаў з:
Собор поезії
01.03.202519:51
Результати
Вірші
Персефона
Дід
Дейзі
Квітень
4К
Виживуть...
Інголдо
Вероніка
Подпівасник
Вірші
Персефона
Дід
Дейзі
Квітень
4К
Виживуть...
Інголдо
Вероніка
Подпівасник
19.02.202507:23
Ну, що ж, мої дорогі, переважно, йоги-маги, найважче в цьому світі полюбити те, що не любиться і стати собі найліпшим другом та рішалою всіх своїх проблем. При всій нашій божественній природі, за всі процеси довкола ми відповідати не вміємо і, як барон Мюнхаузен, самі себе з болота за косичку не витягнемо, для цього потрібен інший.
Як казав мій учитель Володимир Рафєєнко: «Чудо стається у взаємодії між людьми, а не всередині когось».
Та якщо вам цікаво, я голосувала за другий варіант, ми тюльпани такі, не хочеться визнавати поразки.
Що ще, ну по-перше хуйово всім, і те що зараз більшість криє не дивно, людей і раніше крило, не використана воля так і проявляється.
Я помітила, що ментальна срака почалася ще з початку грудня і припала на найтемніші дні, а для термінальної стадії емоційної напруги стався приход Трампа, всіх хвилює «а що тепер буде», але лише дивляться і нічого вдіяти не можуть. Бісить? Ще і як.
Далі вірш від мене, де є конструкція і деконструкція. Деконструкція за принципом кольорових асоціатів, це в хімії є такі «молекулярні асоціати». Кожен вислів чи елементарний сенсовий конструкт, для мене має свій колір, от за спільним кольором, вони, зрештою, й збіглися.
Таке змалку, думаю у вас теж буває. На прикладі молитв: «Отче наш» для мене зеленого кольору, «Богородиця» — фіолетового, а «Вірую» вже прозоро-вітряна і виходить за межі кольорового сприйняття, але то вже наступний рівень змішаної сенсорності, де підключається кінестетика.
Як казав мій учитель Володимир Рафєєнко: «Чудо стається у взаємодії між людьми, а не всередині когось».
Та якщо вам цікаво, я голосувала за другий варіант, ми тюльпани такі, не хочеться визнавати поразки.
Що ще, ну по-перше хуйово всім, і те що зараз більшість криє не дивно, людей і раніше крило, не використана воля так і проявляється.
Я помітила, що ментальна срака почалася ще з початку грудня і припала на найтемніші дні, а для термінальної стадії емоційної напруги стався приход Трампа, всіх хвилює «а що тепер буде», але лише дивляться і нічого вдіяти не можуть. Бісить? Ще і як.
Далі вірш від мене, де є конструкція і деконструкція. Деконструкція за принципом кольорових асоціатів, це в хімії є такі «молекулярні асоціати». Кожен вислів чи елементарний сенсовий конструкт, для мене має свій колір, от за спільним кольором, вони, зрештою, й збіглися.
Таке змалку, думаю у вас теж буває. На прикладі молитв: «Отче наш» для мене зеленого кольору, «Богородиця» — фіолетового, а «Вірую» вже прозоро-вітряна і виходить за межі кольорового сприйняття, але то вже наступний рівень змішаної сенсорності, де підключається кінестетика.
Пераслаў з:VeroNічка 🌒
VЧ
09.02.202506:51
Завдяки цьому заходу і всім учасникам, які брали в ньому участь вдалось зібрати 7000 грн!!! Дякую вам щиро, це дуже важливо. Дякую, Ань❤️🩹
Залишається ще 2к. Кожний хто скільки може підкиньте, пліз
https://send.monobank.ua/jar/8WoYpzqw8y
Залишається ще 2к. Кожний хто скільки може підкиньте, пліз
https://send.monobank.ua/jar/8WoYpzqw8y
Паказана 1 - 24 з 40
Увайдзіце, каб разблакаваць больш функцый.