«Важкі часи, створюють сильних китиків», я от хз, ну їх на їх ці важкі часи, бо я привіт, сміх і обіймашки, але весь останній живопис про депру, чогож? Мені вчора милий чєл написав: «ти не здалась мені депресивною» та і я не здаюсь собі такою, може не легко, а кому зараз легко, так от:
«Бісяча депресія» 2025
120х90 см
полотно, олія
Депресія дратує. Дратує самого носія і тих, хто поруч. Гадаю, саме від того летять недбалі коментарі типу: «хуйово усім, навіть не починай», «у тебе все є: свобода-руки-геніталії, радій, блядь, сука!», «тобі потрібен спорт/секс, війна теж лікує від цього, я знав одного чувака..» і носій такий на «як ти?»: «я в норм, потихеньку, зараз чогось випʼю» — в апатичному співчутті і ненависті до себе, в круговерті між вигоранням і уходами, був такою розумною дитиною, пожалій мене давай зʼїж таблєточку і сідай рабить, скоро субота, будем гаситься.
Зі співчуттям, до біохімічних порушень і повагою до болючих проблем кожного.
