Нотатки історика
Канал історика, викладача та книжкового волонтера Олександра Сапронова.
🔸історія
🔸книги
🔸подорожі
🔸освіта
Для зв'язку - @oleksandrsapronov
🔸історія
🔸книги
🔸подорожі
🔸освіта
Для зв'язку - @oleksandrsapronov
Рэйтынг TGlist
0
0
ТыпПублічны
Вертыфікацыя
Не вертыфікаваныНадзейнасць
Не надзейныРазмяшчэнне
МоваІншая
Дата стварэння каналаЛип 09, 2023
Дадана ў TGlist
Лют 18, 2025Прыкрепленая група
Рэкорды
24.04.202523:59
1.1KПадпісчыкаў18.04.202514:05
200Індэкс цытавання24.04.202523:59
958Ахоп 1 паста10.03.202510:58
152Ахоп рэкламнага паста14.04.202514:38
22.02%ER23.04.202513:34
86.07%ERR
07.04.202517:43
Отже, розкриваю інтригу.
Я вже колись казав і скажу ще раз: я готовий повірити у змову проти шкільного курсу української літератури.
Абсолютно випадково я почав читати твір Франка "Петрії й Довбощуки" і це ж блін чудовий твір для 9 класу шкільної програми.
Суміш детективу, містики і легенд.
Карпати, скарби Довбуша, прокляття і сімейні таємниці.
Динамічний сюжет, постійно щось трапляється, інтриги - та блін, тут скіки всього цікавого.
Ніяких тобі революцій і страждань, пригнобленого селянства, вічних розмов про долю народу і країни.
Дочитаю повністю - напишу відгук, вже на половині. Сподіваюсь, фінал не розчарує.
Я вже колись казав і скажу ще раз: я готовий повірити у змову проти шкільного курсу української літератури.
Абсолютно випадково я почав читати твір Франка "Петрії й Довбощуки" і це ж блін чудовий твір для 9 класу шкільної програми.
Суміш детективу, містики і легенд.
Карпати, скарби Довбуша, прокляття і сімейні таємниці.
Динамічний сюжет, постійно щось трапляється, інтриги - та блін, тут скіки всього цікавого.
Ніяких тобі революцій і страждань, пригнобленого селянства, вічних розмов про долю народу і країни.
Дочитаю повністю - напишу відгук, вже на половині. Сподіваюсь, фінал не розчарує.
11.04.202506:29
75 лютого.
Львів, наші дні.
Львів, наші дні.
10.04.202519:55
Трошки про колоніалізм в українському контексті.
Мені ніколи не подобалась теза, що Україна була колонією Російської імперії.
Те, що з нами відбувалось у XVIII-XIX століттях мало називатись якось по іншому, але я не знав, як це назвати.
Оксана Забужко кілька днів тому дала визначення, яке мені сподобалось - "імперські лузери" і поставила нас в один ряд з Польщею та Швецією.
Чому імперські лузери?
Тому що проєкт Російської імперії XVIII століття - це багато в чому український проєкт, який просувала козацька еліта, могилянські інтелектуали та православна верхівка.
Сьогодні малорос - це неприйнятно і деструктивно. Але для XVIII століття малорос - це ідеологічний конструкт основи православної слов'янської імперії, яка вбачалась як противага османській загрозі та польському католицькому проєкту.
Завоювання Півдня, міграція могилянських інтелектуалів на схід для "окультурення" Москви та московської церкви - це важливі кроки до побудови імперії, в якій саме ми, а не росіяни, мали грати головну цивілізаційну роль.
Що з того вийшло всі ми знаємо.
Ми переоцінили свої можливості та у ХІХ столітті опинились під загрозою зникнення у великому російському морі.
Мені ніколи не подобалась теза, що Україна була колонією Російської імперії.
Те, що з нами відбувалось у XVIII-XIX століттях мало називатись якось по іншому, але я не знав, як це назвати.
Оксана Забужко кілька днів тому дала визначення, яке мені сподобалось - "імперські лузери" і поставила нас в один ряд з Польщею та Швецією.
Чому імперські лузери?
Тому що проєкт Російської імперії XVIII століття - це багато в чому український проєкт, який просувала козацька еліта, могилянські інтелектуали та православна верхівка.
Сьогодні малорос - це неприйнятно і деструктивно. Але для XVIII століття малорос - це ідеологічний конструкт основи православної слов'янської імперії, яка вбачалась як противага османській загрозі та польському католицькому проєкту.
Завоювання Півдня, міграція могилянських інтелектуалів на схід для "окультурення" Москви та московської церкви - це важливі кроки до побудови імперії, в якій саме ми, а не росіяни, мали грати головну цивілізаційну роль.
Що з того вийшло всі ми знаємо.
Ми переоцінили свої можливості та у ХІХ столітті опинились під загрозою зникнення у великому російському морі.
09.04.202508:39
Багато хто з вас знає, що я вчитель історії в Першому інноваційному приватному львівському ліцеї.
Запрошую вас подивитись подкаст Місія:PIPL зі мною, моїм колегою Іваном Петричаком та очільницею нашого ліцею Надією Дубченко.
-Як в нас викладається історія?
-Що я думаю про викладання історії в школі та про об'єднання двох історій?
-Як ми в школі пробуємо знайти альтернативу лінійній історії?
-Що таке ІМЛа та ще кілька історичних цікавинок.
Заходьте, дивіться, коментуйте, це важливо.
⬇️⬇️⬇️⬇️⬇️⬇️⬇️
https://www.youtube.com/watch?v=Xqd3Z4qmlsw
Запрошую вас подивитись подкаст Місія:PIPL зі мною, моїм колегою Іваном Петричаком та очільницею нашого ліцею Надією Дубченко.
-Як в нас викладається історія?
-Що я думаю про викладання історії в школі та про об'єднання двох історій?
-Як ми в школі пробуємо знайти альтернативу лінійній історії?
-Що таке ІМЛа та ще кілька історичних цікавинок.
Заходьте, дивіться, коментуйте, це важливо.
⬇️⬇️⬇️⬇️⬇️⬇️⬇️
https://www.youtube.com/watch?v=Xqd3Z4qmlsw
08.04.202516:06
Почав читати книгу Юджина Вебера "Із селян у французи. Творення модерної нації" від видавництва "Наш Формат"
Вже через 20-30 сторінок помітна одна важлива деталь, що корінним чином відрізняє французьке модерне націотворення ХІХ століття від українського.
Французьку націю творила міська культура.
Саме місто було уособленням французької культури, а Париж - символом нової, модерної нації.
Сильна міська політична культура поступово поширювалась на сільську спільноту, архаїчну, атомізовану та регіональну - прованську, бретонську, аквітанську та інші.
Саме міська французька мова асимілювала та поглинала сільські говірки та регіональні діалекти.
В українському ж випадку - місто частіше за все було носієм іншої модерної культури - частіше російської, рідше - польської або німецької.
Якщо у французькому випадку міська інтелігенція поширювала модерну політичну культуру на село, у нас навпаки - саме в селі українська інтелігенція шукала витоки та силу нової, модерної нації.
У Франції був неможливий рух хлопоманів, адже не було потреби ідеалізувати селянську культуру як носія нації, в нашому ж випадку - так, саме у селі її й шукали.
Французи намагались "омістянити" село, українці ж, навпкаки - "селянізувати", а значить, "українізувати" місто, і таку картину можна спостерігати в нас протягом 2/3 ХІХ століття.
Лише десь в останній чверті ХІХ століття в нас формується щось схоже на міську українську культуру, до цього ж - все, що написане вище, буде актуальним (за виключенням окремих діячів та маленьких міських українофільських спільнот)
Вже через 20-30 сторінок помітна одна важлива деталь, що корінним чином відрізняє французьке модерне націотворення ХІХ століття від українського.
Французьку націю творила міська культура.
Саме місто було уособленням французької культури, а Париж - символом нової, модерної нації.
Сильна міська політична культура поступово поширювалась на сільську спільноту, архаїчну, атомізовану та регіональну - прованську, бретонську, аквітанську та інші.
Саме міська французька мова асимілювала та поглинала сільські говірки та регіональні діалекти.
В українському ж випадку - місто частіше за все було носієм іншої модерної культури - частіше російської, рідше - польської або німецької.
Якщо у французькому випадку міська інтелігенція поширювала модерну політичну культуру на село, у нас навпаки - саме в селі українська інтелігенція шукала витоки та силу нової, модерної нації.
У Франції був неможливий рух хлопоманів, адже не було потреби ідеалізувати селянську культуру як носія нації, в нашому ж випадку - так, саме у селі її й шукали.
Французи намагались "омістянити" село, українці ж, навпкаки - "селянізувати", а значить, "українізувати" місто, і таку картину можна спостерігати в нас протягом 2/3 ХІХ століття.
Лише десь в останній чверті ХІХ століття в нас формується щось схоже на міську українську культуру, до цього ж - все, що написане вище, буде актуальним (за виключенням окремих діячів та маленьких міських українофільських спільнот)
09.04.202505:23
Рубрика #приїхало
Забіг перед роботою на поштомат.
Давно хотів цю книгу, та все якось відкладав, а це вирішив: треба купляти.
Забіг перед роботою на поштомат.
Давно хотів цю книгу, та все якось відкладав, а це вирішив: треба купляти.
07.04.202505:27
Символічне безкультур'я.
Зимові натюрморти у квітні можуть виглядати тільки так.
Доброго ранку!
Зимові натюрморти у квітні можуть виглядати тільки так.
Доброго ранку!
06.04.202516:00
#освітнє
А знаєте, що найголовніше у всіх тих історіях з новими підручниками?
Їх не помітять половина шкіл і більшість дітей.
Бо до цих тем банально не дійдуть.
Чому?
Бо при збереженні нинішньої лінійної системи викладання історії ("від темного минулого до світлого майбутнього") теми повномасштабної війни припадуть на травень 11 класу.
Що з цього?
По-перше, частина шкіл просто не встигнуть дійти до цих шкіл.
Я не відкрию таємницю, якщо скажу, що більшість вчителів історії живуть за принципом "встигнути все або померти", але, частіше за все, обирають життя і всю річну програму не встигають).
По-друге - більшість дітей в 11 класу готуються до НМТ. Я знаю дітей, які не ходять в 11 класі в школу взагалі.
Вони сидять вдома і готуються з репетиторами до НМТ.
Я знаю, що багато шкіл, якщо не більшість, відкладають "звичайні" предмети в шухляду, роблячи акцент на НМТ.
Як наслідок - повномасштабне вторгнення пройде у форматі "запам'ятати дати, монети і фото" і "розташувати події в хронологічній послідовності", як цього вимагає формат НМТ.
Чули про теорію мертвого коня?
В контексті української історичної освіти вона дуже доречна.
А знаєте, що найголовніше у всіх тих історіях з новими підручниками?
Їх не помітять половина шкіл і більшість дітей.
Бо до цих тем банально не дійдуть.
Чому?
Бо при збереженні нинішньої лінійної системи викладання історії ("від темного минулого до світлого майбутнього") теми повномасштабної війни припадуть на травень 11 класу.
Що з цього?
По-перше, частина шкіл просто не встигнуть дійти до цих шкіл.
Я не відкрию таємницю, якщо скажу, що більшість вчителів історії живуть за принципом "встигнути все або померти", але, частіше за все, обирають життя і всю річну програму не встигають).
По-друге - більшість дітей в 11 класу готуються до НМТ. Я знаю дітей, які не ходять в 11 класі в школу взагалі.
Вони сидять вдома і готуються з репетиторами до НМТ.
Я знаю, що багато шкіл, якщо не більшість, відкладають "звичайні" предмети в шухляду, роблячи акцент на НМТ.
Як наслідок - повномасштабне вторгнення пройде у форматі "запам'ятати дати, монети і фото" і "розташувати події в хронологічній послідовності", як цього вимагає формат НМТ.
Чули про теорію мертвого коня?
В контексті української історичної освіти вона дуже доречна.
16.04.202505:39
"Магія - це стратегія безпорадності"
(с) Юджин Вебер.
А найбільший удар по магічному мисленню завдала не наука і просвіта, а електрика.
Менше темряви і невідомого - менше магії.
З книги "Із селян у французи "
(с) Юджин Вебер.
А найбільший удар по магічному мисленню завдала не наука і просвіта, а електрика.
Менше темряви і невідомого - менше магії.
З книги "Із селян у французи "
Увайдзіце, каб разблакаваць больш функцый.
